концерт

  • Відкриття Тижня тюркських мов і культур

    У понеділок, 4 листопада в Інституті філології відбулося урочисте відкриття Тижня тюркських мов і культур. З ініціативи кафедри тюркології з 2004 року цей захід став доброю традицією. Цьогоріч свято відкрила заступник директора Людмила Смовженко. Людмила Григорівна привітала почесних гостей – Посла Туреччини в Україні та радника Посольства з питань освіти. Вона наголосила на важливості розвитку філології та культурології тюркських народів у нашому Інституті. Турецька мова і культура невичерпні, кожна сторінка їхньої історії гідна окремого винесення до календаря святкувань.

    Наступною слово взяла завідувач кафедри тюркології Ірина Покровська. Вона привітала аудиторію з нещодавнім святом: 29 жовтня відзначали День незалежності Турецької Республіки. До цієї дати й приурочений початок Тижня тюркських мов. Ірина Леонідівна розповіла дещо про історію своєї кафедри, на якій спершу вивчалася лише турецька філологія, а тепер студенти з усієї України та з-за кордону отримують фах із кримськотатарської, гагаузької та азербайджанської мов.

    Виступив також Посол Туреччини в Україні Ямур Ахмет Гульдере. Він згадав складний для турецького народу період - добу Османської імперії. Пан Посол переконаний: ті народи, які бережуть свою культуру, ніколи не зникнуть. Він вдячний філологам КНУ імені Тараса Шевченка. Це та академічна структура, яка береже турецьку ідентичність.

    Офіційна частина на цьому завершилася, однак для гостей заходу підготували насичену концертну програму. На глядачів чекали танці від кримськотатарського культурно-освітнього центру «Кримська родина», вірш Василя Симоненка в перекладі Ганни Спотар-Аяр турецькою мовою (декламувала Катерина Шелях), художня графіка Валерії Васіної, поезія від Юрія Козлова, танцювальні й музичні номери від студентів-тюркологів нашого Інституту. Трохи динаміки на святі додав виступ спортсменів із київської федерації бойових мистецтв «Дракон». На завершення аудимторія почула виступ співачки й телеведучої Наталії Кудряшової та народного артиста України Гурбана Аббасова, директора Азербайджанського культурного центру імені Мусліма Магомаєва. Артисти анонсували святкування Новрузу, яке організовують спільно з кафедрою тюркології. Завершили концерт глибокими словами: люди в усьому світі мають однакові цінності й просять у Бога про те саме. Просто різними мовами. Тиждень тюркських мов в Інституті філології єднає нас і показує, як багато спільного в наших народів.

    Текст - Юлія Кузьменко. Фото - Валерій Попов.

  • Разом із елліністами Інституту філології пройшли «Шлях до Ітаки»

    29 жовтня в Будинку актора відбувся вечір грецької культури «Шлях до Ітаки», організований Посольством Греції, елліністами Інституту філології, культурними діячами Греції та України, народними ансамблями.

    Ведучим був натхненник цього вечора Андрій Савенко, доцент кафедри загального мовознавства, класичної філології та неоелліністики, директор Центру елліністичних студій та грецької культури імені Андрія Білецького в нашому Інституті. Андрій почав захід поетичними словами про унікальну властивість грецького сонця: воно робить людину такою, яка та є насправді. І хоча глядачі цього вечора були не в Греції, але її проміння гріло кожного. Відкриваючи захід, слово узяв Надзвичайний Посол Греції в Україні Василіс Борновас. Він вдячний за розвиток грецької культури в нашій країні. Лише в Києві є 2 школи та кілька університетів, де вивчається грецька мова. Елліністиці на наших теренах приділяють велику увагу. Виступив також співорганізатор події Дмитро Бураго – митець, філософ, поет, відомий видавець.

    Мистецька частина концерту повела глядачів у подорож Грецією. Мандри були як у просторі, так і в часі. «Хто з нас не починав з Еллади?» - слушно зауважив Андрій Савенко. Направду, в унадбанні всіхсіх європейських країн є щось від Греції. «Нумо, ходім покажу я Ітаку, щоб сам ти упевнивсь…» - рядки з Гомерової «Одіссеї» не залишили сумніву. Вони пролунали давньогрецькою, новогрецькою та українською у чудовому виконанні студентів Інституту філології Костянтина Рябцева, Дар'ї Гайсини та Анастасії Ковальчин. Ансамбль «Зорбас» подарував критський танець суста та інші грецькі народні танці. Виступав сучасний поет Хрістос Кукіс. Він втішений зміцненню духовних зв’язків між Україною та Грецією. Митець зачитав власну поему «Трагедія, залита сонцем». Далі на сцену запросили заслужену артистку України Олену Гончарову. Вона виконала кілька оперних арій, зокрема одну з репертуару оперної діви Греції Марії Каллас – «Хабанеру» Жоржа Бізе. Поетичну частину вечора прикрашав також твір грецького поета, якого вважають найближчим до Гомера, адже обидва вони були залюблені в людину. Йдеться про Константіноса Кавафіса. Ірина Захарченко та Наталія Морозова задекламували його твір «Ітака». Зала почула прем’єру перекладу українською віршів Одісеаса Елітіса. Кажуть, читати його – найкращий спосіб побачити Грецію такою, як вона є. Читала Лілія Сніжковська, а музичний варіант поезії виконувала Анастасія Череда. Одним із пунктів імпровізованої подорожі Грецією було Надазов’я. Там, біля Маріуполя, віддавна живуть етнічні греки України – румеї. На концерті пролунали їхні пісні, а ще твір Сергія Жадана в перекладі румейською. Друга частина «Шляху до Ітаки» була присвячена пісням часів Другої світової війни, адже 28 жовтня греки сказали "Ні!" фашизму, розпочалося звільнення від загарбників. Згадуючи ті події, на сцені Будинку актора виступав музичний колектив «Magna Grecia». Від нього ж згодом прозвучали мелодії з різних куточків Греції, територій етнічних греків.

    Такі події, без сумніву, можуть розкрити для українців іншу Грецію, а гостям із Середземномор’я цікавішими стануть наші мова й культура. Цього вечора на шляху до Ітаки глядачі й виконавці знайшли однодумців.

    Фото Валерія Попова, текст Юлії Кузьменко

  • Свято молоді на кафедрі тюркології

    21 травня кафедра тюркології запросила у світ Туреччини. Студенти та викладачі кафедри тюркології Інституту філології підготували захід до Дня молоді та спорту Турецької Республіки, який щорічно святкується 19 травня. А цього року дата збіглася зі 100-річчям початку визвольної війни в Туреччині. До того ж нині Турецький центр інформації та досліджень Інституту святкує 16 років від початку діяльності. Торік в ІФ грали театральну постанову, але сьогодні тюркологи організували концерт. Завідувач кафедри тюркології Ірина Покровська у вступному слові побажала гостям насолодитися музичними виступами та презентаціями, адже разом із мовою та літературою філологи мають вивчати й культуру, мистецтво, історію східних країн.

    Першокурсниця Анастасія Марченко виконала пісню «Günaydın». Викладач кафедри, носій мови Гюльчін Йилдирим виступила з доповіддю про те, як День молоді святкують у самій Туреччині. А там завжди згадують Мустафу Кемаля Ататюрка, засновника сучасної турецької держави. Про нього йшлося в наступному номері-пісні. Оскільки святкуємо День спорту, можемо пишатися нашими юними спортсменами: студенти Юрій Козлов і Дмитро Вишневський розповідали про свої досягнення у боксі та футболі, надихаючи долучатися інших. Тюркологи згадали також про нещодавнє відзначення Дня матері в Україні. А як вітають своїх матусь діти в Туреччині? Побачили з відеоролика: турецькою «моя мати» звучить як «annem». Вітали й представники інших секцій кафедри: асистент кафедри із Центру кримськотатарської мови і літератури ІФ, дуже творча особистість Афізе Емірамзаєва. Гагаузькою вітала Тудора Арнаут. До слова, Тудора Іванівна переклала «Кобзар» турецькою, що прокладає стежку між нашими культурами. Почули від Зулейхи Джамузджу пісню про щедрість і сонячність Баку на слова Євдокії Лось від азербайджанської секції.

    Серед інших подарунків для гостей концерту – вірш у виконанні студентки Наталії Линник про символ Туреччини, жовтий тюльпан; музична композиція азербайджанської групи «East or West»; презентація художнього розпису армудів в гагаузькому стилі від викладача кафедри Світлани Урум і виконання турецького танцю Байрам.

    Фото Валерія Попова

  • День пам'яті та примирення в КНУ імені Тараса Шевченка (відеорепортаж)

    Учора, 8 травня, університетська спільнота відзначала День пам'яті та примирення. Вшанували пам'ять викладачів і студентів Університету, загиблих у боях Другої світової війни. У Мистецькому салоні головного корпусу Університету відбувся урочистий концерт.

    Про подію - відеоробота Валерія Попова: https://www.youtube.com/watch?v=SeNlLP4AiJI

    Cьогодні ж відзначаємо День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.
    Пам'ятаймо.

  • Вітаємо нову Міс Інституту філології!

    Уже завтра ми підемо на невеличкі канікули, а перед тим не завадить надихнутися історіями вісьмох красунь, талановитих і розумних. Вони 25 квітня заполонили увагу актової зали Червоного. Дарували часточку себе на сцені, а ведучі Юрій Попович та Ірина Кревська підтримували їх компліментами та добрими жартами. Ведучі достойно прийняли естафету від Сергія Степаниська, який вів «Міс ІФ» з року в рік, а нині сидів у залі в новій ролі – глядача. Сам конкурс організовували Профбюро ІФ на чолі з Яною Овчинніковою. Яна переконує: «Краса і любов врятують цей світ!» Вірить у дівчат, які стали подругами за час підготувань і репетицій. Кожна з них уже найкраща! Організатор побажала отримати задоволення від всього, що дав учасницям конкурс.

    У конкурсанток традиційно було декілька завдань. Вихід – танець в образах стюардес під трек «Candy Man», виступ, де дівчата демонструють свій талант (звісно, адже до нашого екіпажу абикого не обирають!). Далі ж було дефіле у вечірніх сукнях: кожна дівчина мріє відчути себе принцесою бодай на вечір. Проте інтелект не менш важливий, ніж мейк-ап, тож дівчата відповідали на запитання від журі. Проректор Університету з науково-педагогічної роботи Володимир Бугров нагадав про нагальне, спитавши, який важливий закон прийняли сьогодні у Верховній Раді? Принагідно привітаємо одне одного, філологи, бо цього четверга ухвалено закон №5670-д «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Ще одна член журі, відома психолог Наталя Холоденко попросила лаконічно окреслити, ким учасниці конкурсу бачать себе в майбутньому зі своєю професією. Заступник директора Інституту філології Людмила Смовженко підтримала короткі запитання й спитала про улюблену страву (чом би й ні?). Журналістка Анастасія Кошман не готувала спеціальних запитань, спонтанно спала на думку теорема Піфагора. Правильна відповідь зірвала овації: філологи таки дружать із геометрією, тож будьмо без стереотипів. Журі підхопило питання на знання певних фактів. Дівчат питали й про рік скасування кріпацтва (як у Наддніпрянській Україні, так і в Західній), і про життєписи Тараса Шевченка й Івана Франка, ба навіть теорію Фрейда згадали. Заключним питання було від Галини Бойко, Міс ІФ-2018 та Королеви Університету-2018. Дівчина розуміє тих, хто на сцені, як ніхто інший. Вона порадила кожній слухати тільки себе, вірити у свій вибір. Вона спитала так: «Яке б ви самі поставили запитання учасницям?»

    Талантів у філологів не відняти. Бальні танці, вокал, гра на фортепіано, декламування уривків із класики літератури, корисні стислі лекції, навіть створення пейзажу просто на очах у глядачів. Коли ж учасницям наставав час перепочити перед наступним туром, із глядачами спілкувалися співачки Каріна Патриновська із композицією «I have nothing», Анна Микшун із піснею «Rolling in the deep» та переможниця інтернет-Євробачення, наша випускниця RIYA, яка виконала роботи «Полюси» та «Не схожі». Після основної частини змагань кожен із членів журі поділився загальним враженням від учасниць «Міс ІФ». Судді одноголосні: конкурс краси сьогодні – більше, ніж просто зовнішність. Усі вісім красунь свідомі того. Нехай же вони перетворюють свої мрії на цілі та втілюють їх. А поки можемо привітати конкурсанток із новими титулами:

    Міс Чарівність – Єлизавета Мелашенко, 2 курс, теорія та методика викладання української мови та літератури, англійської мови в основній школі.
    Міс Вишуканість – Юлія Солодовник, 2 курс, шведська філологія.
    Міс Талант – Ірина Майстренко, 1 курс, російська мова і література та англійська мова.
    Міс Оригінальність – Маріанна Ковбасюк, 2 курс, англійська філологія та переклад.
    Міс Грація – Тетяна Желіба, 1 курс, французька філологія.
    Друга віце-міс – Оксана Остапенко, 2 курс, теорія та методика викладання української мови та літератури, англійської мови в основній школі.
    Перша віце-міс – Наталія Циганкова, 3 курс, арабська філологія.

    І нарешті, міс Інституту філології за рішенням журі – Олександра Діхтяренко, 3 курс, переклад з італійської та англійської мов. Олександра була дуже розчулена, щиро дякувала всій команді організаторів, своїм друзям та нареченому, який прийшов підтримати кохану. Ось так завершився весняний вечір в ІФ. Вітаємо кожну з учасниць!

    Текст: Юлія Кузьменко. Фото: Валерій Попов, Юлія Кузьменко.

    Відеозапис конкурсу Валерія Попова: https://www.youtube.com/watch?v=4u7jiHY1tI0

    Категорії: 
  • Із Днем філолога!

    Упродовж дня у Жовтому корпусі панував піднесений настрій, адже святкували Міжнародний день філолога. Викладачі в коридорах гомоніли, котрий вже рік зустрічають свято в Інституті. Лунав святковий випуск «Радіо ІФ». Вранці ще встигли організувати кілька заходів: класики розповідали школярам про свою кафедру, аби майбутні випускники за кілька років святкували разом з Інститутом. Провели екскурсію. Фольклористи вчили дівчат виготовляти вощений віночок (дівчатам до весілля). По обіді ж усі вирушили на довгоочікуваний концерт. П’ятниця вдало збіглася зі святом, і можна не квапитися, згадуючи, що завтра пари чи наради.

    Студенти зі СПІФу довго готували виступи, писали сценарій, готували реквізит... Хлопці й дівчата все до дрібниць обміркували, зайняли викладачам місця, і вже на вході кожному поліпшували настрій, роздаючи сувенір на згадку – синьо-жовті стрічечки. Почали дійство, згадуючи поетів Ліну Костенко, Василя Стуса, Йосипа Дудку. 19 березня Ліна Василівна святкувала День народження. Цього генія слова люблять філологи. Каріна Охріменко разом із однодумцями нещодавно створила відеопроект до 89-річчя Ліни Костенко, перегляньте: https://goo.gl/MRTuwE

    Каріна прочитала на концерті улюблені рядки. Перші учасники міркували, що таке слово? Що воно важить не лише для філолога, а й для кожної людини? Ним можна вбити, можна й зцілити. Йому протиставлене мовчання. Сьогодні для українців мовчати й бездіяти – справжній злочин. Цю думку продовжив піснею на Стусові слова музикант Артур Чумаченко: «…моє немовлятко, журитися — гріх, бо нас не рятує, а губить — журба». Потім Артур заспівав одну з авторських композицій. Запам’ятався яскравий образ солістки гурту «Врода», волонтера Ольги Нестеренко. Колектив «Врода» співає народні пісні. У них – код нації, де закладений меседж до наступних поколінь.

    Директор Інституту філології Григорій Семенюк щиро вітав колег із професійним святом. Він пишається досягненнями наших викладачів та студентів і високим місцем у світовому рейтингу освіти (ІФ зміцнює позиції: http://instpres.univ.kiev.ua/node/2264). Григорій Фокович сказав, що березень – особливий місяць для українців. Колись із нього починався Новий рік. Лесь Курбас обрав для свого новаторського театру назву «Березіль», адже це – символ сили. Навесні з’являються нові мрії, оживає душа. Завершив цитатою Лесі Українки: «Вже прокинулись мрії і співи в мені… Весно, весно, – твоя перемога!»

    Але повернімося до концерту. Ми побачили з коротенького ролика, як тривала підготовка до дійства. Відповідальними організатор Катя Панасенко призначила ведучих Юру Поповича, Костю Рябцева, Іру Барановську та Віру Тиндик. Що ж таке вигадати? What IF?.. Що, якщо навколосвітню подорож? Мовний бар’єр для філологів – точно не загроза. І перед нами постали:
    Грузія зі своїми шаленими ритмами від Ніно Тодуа.
    Індія із класичним танцем від студії «Накшатра».
    Танець Франції представляли Юлія Ходецька та Андрій Прославець під чарівний голос Анастасії Стуконог.
    Перенеслися в Японію із Лілією Морською, переможницею цьогорічного «Голосу-КНУ».
    Юлія Чубарева та Катерина Панасенко запалили по-африканськи сцену.
    Із концертмейстером Андрієм Бабенком квартет баяністів грав джаз.
    Анастасія Григор’єва музично презентувала Чехію.
    Сучасне бачення грецького античного театру показали студенти-класики. Творчо переосмислили міфологічний сюжет про суд Паріса Данило Свідерський, Костянтин Рябцев, Анастасія Бутова, Ліна Комісарчук, Софія Поліводська.
    Аргентинське танго виконали Ганна Івагіна та Єгор Кропивницький.
    Відкрили Америку Марина Мицюк та Мирослава Герасько.
    Аліса Тінтулова перенесла в Італію, заспівавши хіт “Suzanna”.

    А також побачили гумористичне, проте життєве відео про життя хлопців в Інституті філології. Треба їх цінувати! Та й дівчат також. Філологи мають триматися разом. У них спільна справа, і вони завжди знайдуть спільну мову!

    Текст: Юлія Кузьменко
    Фото: Валерій Попов, Юлія Кузьменко

  • Атлант, що тримає українське небо

    19 березня в Мистецькому салоні КНУ імені Тараса Шевченка відбувся захід, присвячений 89 дню народженню української письменниці Ліни Костенко. Це був творчий вечір інтелігенції різних поколінь, шанувальників Ліни Василівни. На концерт завітали й представники Інституту філології. Вечірню студію мали завдяки організаторам – Миколі Третяку та Олександрові Котлінському.

    Нещодавно в мережі провели інтерактивне опитування серед українців. Питали, кого із сучасників вважають людиною, якій цілком можна довіряти, яка є великим українцем? Хто справді зробив для України багато? Відповідь була майже одностайна, українці називали Ліну Василівну. Її сила волі, краса слова та сміливість говорити правду – те, що досі зворушує її друзів-митців; те, що досі захоплює молодь.

    Концерт «Мадонна перехресть», що відбувся у Червоному корпусі, показав творчість Ліни Василівни різною. Вона надихає! І кожен гість міг отримати катарсис від різних видів мистецтва.

    Олена Галушка, солістка Київського національного академічного театру оперети, виконала уривок із «Маруся Чурай», приправивши художню поезію народними піснями «Роде мій красний» та «Ой там, у садочку». Юна танцівниця Влада Шевченко зачарувала стрімкими па в хореографічній постанові «Самоствердження». Далі до мікрофона став народний артист України Анатолій Паламаренко. Зачитуючи у своїй неповторній манері вірші Ліни, він згадав й рядки: «Де б маляра такого напитати? Навколо ж орачі та сіячі». «Сила митця – у простоті», ̶ дає відповідь Анатолій Несторович.

    Вечір класичної поезії не міг обійтися без класичної музики, і в цьому допомогли музиканти на чолі із заслуженою артисткою України Мирославою Которович. Зіграли гостям «Ходіння по водах» Вікторії Польової та сонату для 2 скрипок сі-бемоль мажор Вівальді. Схвально зустріли прем’єрну композицію, створену спеціально до Дня народження Ліни Костенко, - танець «Постаті» Тетяни Андреєвої. Програму слухав телеведучий і шоумен В’ячеслав Соломка. Але настала черга і його виступу. Нагадавши, що «все на світі можна пережити», він закликав шанувати Ліну Василівну – талант, що між нас. Про Костенко як жінку, що вміє любити. Сказано в багатьох її віршах. Любовну лірику декламувала актриса Леся Липчук. Не лишив байдужим виступ народного артиста України танцівника Дениса Недака.

    Піаніст Євген Громов зіграв твори композитора Левка Ревуцького. Трохи згодом поділився двома мініатюрами Валентин Сильвестров, киянин, який створював музику-кітч 1970-х. Одна з мініатюр була присвячена пам’яті померлого композитора Петра Соловкіна. Вона продовжила мотиви самотності, згадані Богданом Нагайлом, журналістом, істориком і дипломатом. Богдан народився в Англії, він з української діаспори. Згадує, що виростав у чудовий час – шістдесятництво! В Україні свого часу зацікавили не князі або гетьмани, а майстри слова (Симоненко, Костенко), критики (Світличний, Сверстюк, Дзюба). «Вони хочуть бути собою і творити українське слово!» – ці пориви схвилювали Нагайла. Ліна Василівна для пана Богдана – живий герой. Слушно. Що кожен із нас інтерпретує її по-своєму, бере те, що йому підходить. От і гість зачитав дві поезії (з перекладом англійською), які колись вплинули на нього самого. Одна з них ̶ «Ван Гог». Твір для Нагайла екзистенціалістичний, про квінтесенцію єства – самотність.

    Неповторна Раїса Недашківська вела мову далі. Вела так, наче говорить із друзями за вечерею, і розповідала про те. Як живе й працює Ліна Костенко сьогодні. «Ми маємо всі свої думки спрямувати до неї». – спонукала Раїса Степанівна. Цієї березневої днини актриса читала вірші про осінь. Та й не лише про неї. Твір «О як тепер тебе забути» Костенко писала чоловікові Василю Цвіркуну, хоча, за словами Недішківської, «бути чоловіком Ліни Костенко – передова щохвилини!» Інший вірш «Незнятий кадр незіграної ролі» – присвята Іванові Миколайчуку.

    Зраділи появі на сцені народного артиста України Тараса Компаніченка. Тарас згадував, як їхали вони колись з батьком у потязі «Москва–Івано-Франківськ». Сусідами трапилися росіяни-сноби, які запевняли, що не існує сучасної української поезії. Такої, яка б за рівнем не поступалася текстам Белли Ахмадуліної та Євгену Євтушенко. І тоді батько Компаніченка зачитав подорожнім Драча, Вінграновського, Костенко… Твори Ліни цього вечора звучали в пісні «А затишок співає, мов сирена» завдяки кобзарському таланту Компаніченка. Також музикант виконав «майже переклад з провансальської» – пісню «Лицар і поет», де вгадувані алюзії на мотиви Костенко: герой не боїться донощика в трактирі, бо каже все у вічі королю. Його душа не ходить на базар! Підсумовуючи, Тарас Компаніченко говорив, що серед нас нині живуть атланти, які тримають українське небо. Нам потрібно ставати разом із ними. А Ліні Василівні, за традицією, – многая і благая літа.

    Завершували концерт також музикою. Почули народного артиста України Олександра Злотника та дует концертмейстра Анастасії Тітович й оперного співака Тараса Штонди. Його голосу «Браво» вигукував із зали Анатолій Паламаренко. Бесіда творчої інтелігенції тривала й тоді, коли в залі згасили світло. Усі були дуже вдячні за дух і творчість Ліни Костенко. Вона об’єднує митців та їхніх послідовників!

    Текст Юлії Кузьменко. Фотографії Валерія Попова та Юлії Кузьменко.

  • Концерт «Україна-Японія» на Ваших екранах

    Кілька днів тому філологи мали змогу побувати на справжньому японському святі, яке підготували студенти кафедри мов і літератур Далекого Сходу та Південно-Східної Азії. Докладний звіт Юлії Кузьменко про подію був опублікований на інтернет-ресурсах ІФ. Відділ зв'язків із громадськістю підготував відео, завдяки якому всі, хто не потрапив на концерт, зможуть переглянути його, а учасники заходу - ще раз поринути в атмосферу свята.

    Запис та монтаж: Валерій Попов.

    Ролик доступний за посиланням: https://youtu.be/B__oCF7Rt3k

    Категорії: 
  • Концерт «Україна-Японія» до 85-річчя імператора та Дня Збройних сил України

    Справжнє японське свято 6 грудня підготували студенти кафедри мов і літератур Далекого Сходу та Південно-східної Азії. Це був також сюрприз для завідувача Івана Бондаренка, який повернувся зі стажування. Головний режисер шоу талантів – Катерина Шурко. Вона вболівала в першому ряді за кожним виступом, і жоден з учасників її не підвів: оплески вирували!

    Ведуча Андріана Голубка спершу запросила на сцену актової зали ІФ Анастасію Стуконог. Дівчина виконала акапельно авторський переклад японською української народної пісні «Ой у вишневому саду». Іван Петрович не втримався й на кілька хвилин перервав виступи, аби подякувати за чудову організацію й таланти своїх студентів. Настя, на його думку, довела, що учень може перевершувати вчителя. До вітального слова долучилася заступник директора з навчально-методичної роботи Людмила Смовженко.

    Програма тривала. Третьокурсниці Ганна Лихацька, Віталіна Порада, Тетяна Селіверстова, Дар'я Рогожинська, Ольга Довгаль та Ольга Падалка із запалом станцювали під популярну японську музику. Їхні колеги Ганна Зубок, Анастасія Страшко, Надія Семенова та Оксана Українець виступили з уривком роману "Макура-но соші" Сей Шьонаґон. Студентка 1 курсу магістратури Катерина Голомах представила власний переклад поезії танка про дощ, сніг та росу, розмірковуючи, що думають японці про таку погоду, що маємо нині за вікном. Христина Петрушенко (4 курс) продовжила перекладацьку ноту концерту поезій імператора та імператриці. А другий курс магістратури спершу потішив перекладом Шевченкового «Заповіту». А потім Ніна Соловйова, Оксана Полозенко, Альона Колдаєва, Вікторія Шумай, Ольга Сілівра і Тамара Берчук зіграли гумористичну сценку «Японська література за 5 хвилин» (такий собі експрес-курс до іспиту). Студентка 1-го курсу магістратури Оксана Полозенко виконала сучасну японську пісню у стилі рок. Слухач курсів японської мови при університеті, лаборант кафедри тюркології Зульфія виконала пісню "Сакура" під акомпанемент гавайської гітари. Єлизавета Адаменко виступила з лекцією-майстер-класом зі зв’язування мотузкою "шібарі", моделлю виступила викладач японської мови Тетяна Дибська. Свято вдалося! І гості, й організатори відпочили душею.

    Фото Юлії Кузьменко

  • Запрошуємо на концерт "Україна - Японія"

    6 грудня о 13.30 в актовій залі ІФ буде проведено концерт "Україна - Японія", присвячений дню народження Імператора Японії та Дню Збройних сил України. У програмі концерту: українські народні пісні японською мовою, вірші Тараса Шевченка японською мовою, японські мистецтва і класична поезія.

    Захід організовує кафедра мов і літератур Далекого Сходу та Південно-Східної Азії.

    Інформація надана Т. Комарницькою, к.ф.н., доцентом кафедри мов і літератур Далекого Сходу та Південно-Східної Азії.

    Категорії: 

Сторінки

Subscribe to концерт