конкурс

  • Тиждень Франкофонії

    Минулого місяця відбулася франкофонія. Це конкурс організований посольством Франції та Французьким центром Інституту в рамках святкування Дня французької мови. У конкурсі взяли участь студенти з різних університетів, зокрема з Шевченкового університету (студенти Інституту міжнародних відносин та філологи, які вивчають французьку як основну мову та як другу зі спеціальностей "англійська мова і література та переклад", "арабська мова і література та переклад"), з Національного лінгвістичного університету, , з Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана та з Політехнічного інституту.

    Франкофонія тривала декілька днів. На ній були присутні відомий французький професійний карикатурист, який приїхав в Україну, щоб поговорити про свою роботу зі студентами, сер GABS (Габс), Посол Франції сер Ален Ремі, журналісти, які у рамках конкурсу провели "Філософське кафе" (філософські дебати) про свободу преси, український журналіст професор Могилянської академії Тетяна Огаркова, французький журналіст Себастьян Гобер, викладачі та співробітники Французького центру Інституту.

    Категорії: 
  • Нагородження переможців конкурсу «Стань письменником!»

    24 березня відбулося нагородження переможців всеукраїнського конкурсу «Стань письменником» на засіданні Вченої ради Інституту філології. З вітальним словом виступили директор Інституту проф. Семенюк Григорій Фокович, проф. Людмила Василівна Грицик, завідувач кафедри теорії літератури, компаративістики і літературної творчості, якою і проводиться щорічний конкурс, а також голова Київської міської організації Спілки письменників України Володимир Григорович Даниленко, який відзначив, що рівень майстерності за роки конкурсу помітно зростає. Цього року було надіслано 246 текстів, що вражає, адже порівнюючи з 2013 роком, було одержано лише 35 текстів. Географія надісланих текстів надзвичайно широка. Представлені тексти з усіх регіонів України. Найбільше текстів надійшло з Київщини, Дніпропетровщини, Житомирщини, Півдня України. Варто зазначити, що 11 робіт надійшло з Донецької області і одна робота з Криму. Приємно, що участь в конкурсі взяли не лише школярі, а й студенти деяких навчальних закладів, наприклад, Черкаського агротехнічного коледжу та Національного університету «Києво-Могилянська академія».

    Конкурсанти у свої тексти вживили неабиякий талант і майстерність, а деякі пофантазували навіть з графічним оформленням, залучаючи оригінальні малюнки та світлини у свої роботи. Більшість творів свідчать про природну та розвинуту вчителями обдарованість молоді, своєрідність талантів, стилів, які, безперечно, треба і далі розвивати й удосконалювати.

    Тексти вражали розмаїттям жанрів, тому журі виокремило 8 номінації. Остаточна ухвала журі щодо лауреатів конкурсу «Стань письменником - 2014» така:

    У номінації «повісті» перемогу здобули: Гражина Мачукайте (м.Маріуполь) – «Таємниця ягідного болота», Єлизавета Волошина (м.Маріуполь) – «Война, которой нет», Олександра Гульовата (м. Горохів Волинської області) – «Три птахи».

    У номінації «оповідання» перемогли: Ольга Яковенко (с. Миколаївка Сумської області) – добірка оповідань, Віталій Попфалуші (с. Приборжавське Закарпатської області) – «Свищик» і Наталя Гудована (с. Жежелівка Вінницької області) – «Останнє завдання».

    У номінації «новели»: Андрій Хабрат (с. Новофедорівка Херсонської області) – «Остання воля», «На крок попереду», Маргарита Черняк (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області) – добірка новел «Ніщо не вічне» й Ілона Захарук (с. Уторопи Івано-Франківської області) – новела «Надворі панувала осінь».

    У номінації «фентезі»: перемогу здобула Вероніка Калитяк (с. Лапчин Івано-Франківської області) – «Аріадна», «Жовта орхідея», «Вероніка і ліс», а заохочувальною відзнакою у цій номінації нагороджено Андрія Сатуру (м. Березівка Одеська обл.) – «Тінь сумніву»

    Номінація «поезія»: Марта Гончаренко (м.Київ) – добірка віршів, Олексій Шевченко (м.Київ) – добірка віршів.

    У номінації «сценарій» переміг Єгор Джулай (м.Євпаторія, Крим) – «Когда закончится вода», на сценарій якого уже відзнято фільм

    Номінація «есеїстика»: Галина Вахтіна (м.Іллічівськ Одеської області) – добірка есеїв «Україна – моє джерело натхнення», Людмила Мєшкова (м.Коростень Житомирської області) – «Запрошення до Європи», Анна Каретникова (м.Павлоград Дніпропетровської області) – есей у формі листа «Привіт, мій любий адресате!»

    Номінація «нарис»: Олена Шацько (с. Андріївка Донецької області) – «Історія мого села», Марія Таланчук (с. Новотроїцьке Херсонської області) – «Ваш подвиг житиме вічно», Ірина Підченко (с.Черкаське Донецької області) – «Візит до художнього музею».

    Номінація «переклади та переспіви»: Софія Мостова (с. Жизномир Тернопільської області) – переклади з польської, Анастасія Івончак (м. Сторожинець Чернівецької області) – переспів з Г. Гайне.

    Нехай натхнення приходить, майстерність напрацьовується і старання будуть оцінені!

  • Загальноуніверситетський конкурс «Мій Шевченко»

    …Будем жить, людей любить,
    Святого Господа хвалить
    Т. Шевченко («Царі» , 1857 р.)

    У рамках прочитання курсу «Тарас Шевченко і Київський університет» для студентів усіх структурних підрозділів Київського національного університету імені Тараса Шевченка Інститут філології, кафедра історії української літератури і шевченкознавства та Всеукраїнський навчально-науковий центр шевченкознавства проводять щорічний загальноуніверситетський конкурс студентських наукових робіт та есе, присвячений вивченню постаті та літературно-мистецької спадщини Кобзаря.

    Конкурс під назвою «Мій Шевченко» передбачає представлення студентською науковою молоддю своїх досліджень феномену Тараса Шевченка та сучасного прочитання його творчості. Його учасниками є студенти Університету першого курсу денної форми навчання всіх напрямів і спеціальностей, які протягом навчального року слухали зазначений курс. Вони подають на розгляд журі авторські есе та самостійно підготовлені науково-дослідницькі роботи з проблем наукової та художньої рецепції творчості Тараса Шевченка.

    Цього року перший (відбірковий) етап конкурсу «Мій Шевченко» планується провести до 30 березня, а, відповідно, другий – у форматі конференції, на якій буде оголошено переможців та лауреатів – до 16 квітня.

    Бажаємо успіхів учасникам!

    У прикріплених нижче файлах можна ознайомитися з наказом про конкурс та про оформлення наукових робіт, есе для участі у конкурсі.

  • Конкурс на найкращий переклад вибраного поетичного твору

    Запрошуємо студентів взяти участь у Всеукраїнському студентському конкурсі перекладу „Художнє слово в світовій культурі”, який проводиться у рамках лінгвокультурного проекту „Переклад як феномен пізнання і культури”. Конкурс проводиться на найкращий переклад вибраного поетичного твору з: англійської, німецької, французької мови на українську / російську мову; з української мови на англійську / німецьку / французьку мову.

    Всі подробиці - у доданому файлі.

    З повагою та побажаннями миру,
    кафедра теорії та практики перекладу
    германських і романських мов
    СНУ ім. В. Даля

    Категорії: 
  • КОНКУРС студентських наукових робіт на здобуття премій імені Ковальських у галузі українознавства

    Східний інститут українознавства імені Ковальських (Харків) проводить щорічний конкурс студентських наукових робіт у галузі українознавства. На конкурс приймаються індивідуальні роботи в галузі української історії, антропології, філології, етнології, культурології.

    Пріоритет надається роботам, присвяченим східним регіонам України, україно-російським взаєминам, українській діаспорі в Росії, а також дослідженням з інтелектуальної історії, історичної пам’яті, політики ідентичності, політичних і адміністративних еліт, урбаністики, регіоналістики, культурної антропології, освіти, компаративістики.

    На конкурс не приймаються роботи, нагороджені іншими преміями чи відзнаками або представлені для участі в інших конкурсах.

    Для подання роботи на конкурс надаються наступні документи:

    · Конкурсна робота українською мовою загальним обсягом до 60 тис. знаків з пробілами у *doc або *docx форматі разом із резюме українською та англійською мовами обсягом до 600 знаків кожне.

    · Curriculum Vitae.

    · Рекомендація наукового керівника.

    Будь ласка, надсилайте всі документи до 1 березня 2015 року на адресу koweui@gmail.com

    Переможці конкурсу будуть запрошені на презентацію їхніх досліджень під час конференції «Каразінські читання», яка відбудеться 24 квітня 2015 р. на історичному факультеті Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна.

    Загальний преміальний фонд – 10 тис. грн. Розмір окремих премій залежить від кількості переможців.

    Категорії: 
    Додані файли: 
  • Знавці та любителі польської мови написали диктант

    15 листопада о 12:00 годині в Інституті філології пройшов конкурс-диктант з польської мови під назвою «Ja piszę, ty piszesz, my piszemy... po polsku». Ініціатором заходу виступив фонд «Свобода і демократія” у тісній співпраці з Польський центром та кафедрою полоністики Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка.

    Написання диктанту було приурочено до святкування Дня незалежності Польщі. Тому текст був тематично пов'язаний з історичними подіями, які призвели до повернення Польщею незалежності у 1918 р. За складністю текст диктанту відповідав рівню В2 і його оригінал можна побачити нижче.

    Загалом цей конкурс в Україні відбувався вперше. Одночасно диктант писали у 17 містах України: Львові, Чернівцях, Вінниці, Києві, Житомирі, Луцьку, Хмельницькому, Одесі, Дніпропетровську, Харкові, Дрогобичі, Ковелі, Херсоні, Кривому Розі, Нікополі, Кам’янець-Подільському, Кіровограді.

    До Києва спробувати свої сили приїхало близько 160 осіб. Разом же по Україні таких бажаючих виявилося понад дві тисячі.

    Написання диктанту проводилося у рамках проекту «Біло-червоне АБЦ. Польська програма підтримки освіти в Україні", який спільно фінансується з коштів, отриманих від Міністерства закордонних справ, у рамках конкурсу на реалізацію завдання «Співпраця з полонією і поляками за кордоном у 2014 році".

    Журі конкурсу складалося з викладачів кафедри полоністики Інституту філології Київського університету. Головою журі була проф., д.філол.н. Тетяна Черниш, їй допомагали – к.філол.н. Тетяна Чужа, аспіранти кафедри Ярина Ясній, Наталія Гузевата, і п. Анна Байда. Текст диктанту прочитав проф. кафедри полоністики, д. гуман.н., проф. Артур Брацкі.

    За результатами конкурсу перемогла Марія Ніщиненко, учениця школи №5 міста Бровари. У подарунок грамотна та юна дівчина отримала планшет і цікаві книги. Друге місце посіла Ірина Шкеда, студентка-полоністка 4 курсу Інституту філології. Третє місце виборола Матлах Мар’яна, студентка-полоністка 3 курсу Інституту філології.

    Нагороду і пам’ятний подарунок отримала також найстарша учасниця диктанту Неоніла Батіщева (57 років), а також наймолодша учасниця – Олександра Трапезнікова (12 років).

    Кожен з учасників конкурсу отримав спеціальні бланки та сувенірні ручки, а також здобув безцінний досвід та нових знайомих. Проведений конкурс-диктант розбудив жагу до знання польської мови.

    Кафедра полоністики,
    Фото – Валерій Попов, прес-центр Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка

    Категорії: 
    Додані файли: 
  • «Жива троянда» і поетичне слово

    У сонячний весняний день, 20 травня, у Мистецькій залі Інституту філології відбувся традиційний поетичний конкурс з не менш весняною назвою – «Жива троянда». В ньому взяли участь як студенти спеціальності «Літературна творчість», так і студенти інших факультетів КНУ імені Тараса Шевченка. Організатор конкурсу, проф. Наталя Костенко та керівник літературної студії проф. Олександр Астаф’єв.

    Учасники отримали заохочувальні призи у вигляді книжок і квітів, а переможці – грошові винагороди. Звичайно, для першого місця було підготовлено вишукану квітку – червону живу троянду, яку отримала Єлизавета Жарікова, студентка 2 курсу магістратури спеціальності «Літературна творчість».

    Друге місце посів Василь Духновський, студент 3 курс механіко-математичного факультету.

    Третє місце – Ігор Астапенко, студент 1 курсу магістратури спеціальності «Літературна творчість»

    Четверте місце – Діана Гальченко, студентка 1 курсу факультету психології.

    Заохочувальні подарунки отримали:
    Ілона Червоткіна, літ.тв., 1 курс - за метафоричність.
    Олена Бодасюк, літ.тв., 3 курс - за гумористичний пафос.
    Софія Безверха, літ.тв., 1 курс - за культуру вірша.
    Анна Трепез, літ.тв., 3 курс - за урбаністику.
    Яніна Дияк, літ.тв., 3 курс - за новизну і театральний супровід.
    Ярослава Муравецька, літ.тв., магістрант 1 курс, за любовну лірику.
    Дарина Гладун - літ. тв., 3 курс - за філософську концептуальність.
    Наталя Мандрицька – літ.тв, 3 курс – за природність вислову.
    Олександра Котович – студентка 1 курс історичного факультету – за ліризм і пісенність.

    Там де закінчується буденність – починається творчість.

    Творіть слово. Надихайте і надихайтеся.

    Карина Дорошенко

    Категорії: 
  • Володимир Короткевич об’єднує дві слов’янські культури – білоруську та українську

    23 травня в Інституті філології відсвяткували 60-річчя від часу закінчення Київського національного університету імені Тараса Шевченка білоруським поетом, драматургом, перекладачем і громадським діячем Володимиром Короткевичем, іменем якого названо центр білоруської мови і культури Інституту. На творчій зустрічі були присутні – український мовознавець, доктор філологічних наук, професор, академік НАН України, заслужений діяч науки і техніки України Григорій Півторак; заступник директора доц. Валерій Чемес; директор Центру доц. Леся Стеблина; доц. Олександр Скопненко, лектори з Білорусі доц. Надзєя Старавойтава та доц. Алєна Давидзєнка, а також студенти-білорусисти. У рамках святкування відбулися 3 конкурси – презентацій, шаржів та на впізнавання замку, переможців яких було нагороджено білоруським шоколадом та книжкою взаємоперекладів білоруської та української поезії. Програма творчої зустрічі також включала читання поезій та інсценування викладачами Білоруського центру філософського уривку – гри Людини зі Смертю у шахи на життя з повісті Володимира Короткевича «Човен Розпочу».

    Про Володимира Короткевича можна говорити багато. Адже він – цілий культурний материк. Його творчість позначена всеосяжністю думки, заглибленням у цінності минулого з проекцією на сьогодення. Чим Володимир Короткевич знаменний для України? Білоруського поета і Україну пов’язує навчання в Київському університеті, початок кар’єри, формування його як особистості та як майбутнього літератора.

    Вперше Володимир Короткевич познайомився з Україною, приїхавши у 1944 році до «зеленого міста на Дніпрових кручах» – Києва разом із матір’ю. Другого разу приїхав в Україну, коли вступив на філологічний факультет до Київського університету у 1949 році. Тут же закінчив аспірантуру. Григорій Півторак, білорусист за фахом, згадує: «Мене часто запитували студенти про Короткевича. Особливо про те, чому саме він обрав Київський університет, а не навчався в Білорусі. Я завжди на це питання відповідав – тоді були такі часи. Сталінський режим нищив усе. Тоді професори та доктори наук у вищих навчальних закладах були на вагу золота, їх було мало. Саме тому Володимир Короткевич обрав наш Університет, в якому на той час працювали найкращі з найкращих». Нині існують свідчення про те, що, навчаючись в аспірантурі Київського університету, молодий білорус входив до руху шістдесятників, які були у внутрішній моральній опозиції до тодішнього тоталітарного режиму. За активну антирадянську позицію у повоєнні десятиліття майбутнього білоруського класика ледь не виключили з Університету.

    По закінченню Київського університету Володимир Короткевич поїхав викладати у сільській школі Таращанського району Київської області, хоча міг поїхати на Батьківщину – у Білорусь. Згодом білоруський поет все-таки переїде до Білорусі. Проте доля часто повертатиме Володимира Семеновича в Україну. Вже будучи метром білоруської національної літератури, Володимир Короткевич часто відвідував Київ, видавав тут свої твори. Зокрема вийшло друком есе про Білорусь саме для українців «Земля під білими крилами» (1972) українською, а згодом – білоруською. Письменник активно спілкувався з представниками української інтелігенції. Теплі взаємини (зустрічі та листування) він мав із сучасними класиками української літератури – Романом Іваничуком та Іваном Драчем.

    Любов до України та до Києва зокрема помітна у всьому творчому доробку Володимира Короткевича. Повість «Листя каштанів», спогади «Сон про те, що було», переклади творів українських письменників та нариси про діячів культури – Лесю Українку, Тараса Шевченка, Івана Франка, Олександра Білецького – все це написане про Україну і з любов’ю до України Володимиром Короткевичем.

    Володимир Короткевич був не лише письменником, літератором і громадським діячем, а й публіцистом, критиком, кіносценаристом, актором. За його творами поставлено низку вистав, зокрема, за написаним ним лібрето здійснено постановку «Сива легенда» (біл. «Сівая легенда», композитор Д. Смольський, 1978) у Білоруському театрі опери та балету, а за повістю «Дике полювання короля Стаха» створена однойменна опера (композитор У. Солтан, 1989). Також геніальність Володимира Короткевича проявилася в кіномистецтві – він писав кіносценарії та грав епізодичні ролі. Цікаво те, що його історичний детектив «Дике полювання короля Стаха» знімали в Україні, на Львівщині у Підгорецькому замку, а першу версію кінострічки «Чорний замок Ольшанський» - на Хмельниччині у замку XVI ст. Також Володимир Короткевич займався образотворчим мистецтвом – малював карикатури.

    Життєтворчість письменника та патріота, шаржиста та кіносценариста засвідчують багатогранність натури Володимира Короткевича. Він об’єднує дві слов’янські культури – білоруську та українську.

    Олександра Касьянова, фото – Валерій Попов

  • 17-й конкурс студентських наукових робіт

    Товариство української мови та Міжнародний благодійний фонд „Смолоскип”

    провадять

    17-й КОНКУРС студентських наукових робіт

    Мета конкурсу – сприяти дослідницьким зусиллям молодих талантів у царині українознавства. Тема 2012 року: „Мова громадянства – українська”.

    Участь у конкурсі можуть брати студенти та випускники шкіл.

    Встановлено 6 премій: одна перша (800 гривень), дві другі (по 500 гривень), три треті (по 300 гривень). Переможці нагороджуються грамотами. Кращі студії журі рекомендуватиме до друку. Всі учасники отримають цінні книги.

    Конкурс – творчий. До розгляду приймаються оригінальні, композиційно структуровані, логічні й грамотні наукові праці (крім курсових, дипломних та рефератів) в обсязі до 20 сторінок комп’ютерного видруку 12-м кеглем (із списком посилань включно). До студії слід додати рекомендацію фахівця та відомості про автора (навчальний заклад, факультет, курс, домашня адреса, номер телефону). Роботи надсилати Товариству української мови поштою або здавати в канцелярію ректорату (Київ 01033, вул. Володимирська, 64) до 30 листопада. Переможців конкурсу журі оголосить у грудні.

    Рада Товариства

    Категорії: 

Сторінки

Subscribe to конкурс