конкурс

  • Нагородження переможців конкурсу «Стань письменником!»

    10 березня, під час пленарного засідання конференції, присвяченої 202-ій річниці від Дня народження Тараса Шевченка, було нагороджено переможців Всеукраїнського літературного конкурсу учнівської літературної творчості «Стань письменником!».

    Географія конкурсу досить широка. Поезія, проза, переклади надходили з різних куточків України: Полтавщина, Львівщина, Дніпропетровщина, Вінниччина, Черкащина, Одещина, Донеччина, Чернігівщина, Київщина, а також Харківська та Сумська області.

    Переможцями IV-го Всеукраїнського конкурсу учнівської літературної творчості
    «Стань письменником» 2015/16 навчального року стали:

    Номінація «Поезія»
    Крамарь Ольга Миколаївна
    Пугач Євгенія Юріївна
    Черткова Аріна Сергіївна

    Номінація «Проза»
    Комар Анна В’ячеславівна
    Орловська Катерина Олександрівна

    Номінація «Публіцистика»
    Сидоренко Дмитро Сергійович

    Номінація «Переклад»
    Бондаренко Анастасія Андріївна

    Журі окремо відзначило твори Дегтяренко Марії-Лурдес, Шевченко Юлії Валеріївни, Кашоїда Віталія Петровича (поезія); Плахотнюк Вікторії Олегівни, Стельмащук Віталії Ігорівни (проза), Бондаренко Анастасії Андріївни (драматургія).

    Переможці конкурсу, котрі 10 березня не змогли приїхати на урочисте оголошення результатів, можуть забрати свої грамоти на кафедрі теорії літератури, компаративістики і літературної творчості КНУ імені Тараса Шевченка (к. 117, бульв. Тараса Шевченка, 14). Тел.: (044)-239-32-34.

    Категорії: 
  • Чемпіонат КВК Університету: радість перемоги

    3 грудня в актовій залі Головного корпусу Київського національного університету імені Тараса Шевченка відбулася 1/8 фіналу XVI Чемпіонату команд КВК.
    Між собою змагалися команди істориків "Мост Патона", хіміків "Хімія", військові "Универсанты" і філологи "Сергій Віталійович" Ми на першому місці з результатом - 14 балів, на другому історики - 13.8, на третьому хіміки - 10.8, на четвертому військові - 10.2.
    Перший конкурс був «візитка» з темою «що у нас хорошого?», потім розминка, далі - імпровізаційний конкурс, а останнім був музичний конкурс. В імпровізаційному конкурсі тему визначили як "правила хорошого тону". Це новий конкурс. Тему до нього давали за день до гри, а учасникам треба було її розширити. Команда філологів жартувала в темі "правила хорошого тону під час прийому на роботу".
    Який же склад учасників команди філологів? У ній грають: капітан - Марія Тугай (іспанська мова та літ., переклад 3 курс), конферансьє - Наталія Мороз (хінді, 1 курс). Галина Безверхня і Дарина Пахолок (іспанська мова та література, переклад, 1 курс). Роман Калинчук і Марина Гой (українська мова та література, іноземна мова. 2 курс), Тетяна Чорноморець (українська мова та літ., іноземна мова 1 курс). Ну і. звісно, тренер команди - Степанисько Сергій, (магістрант україністики).
    Атмосфера в залі і на сцені була неймовірна, адже публіка вміє підтримувати. Тож запрошуємо усіх відвідати чвертьфінал Чемпіонату, що проходитиме орієнтовно на початку березня.

    Текст – Анастасія Кікоть
    Фото – Дмитро Матусов

  • Студентки Інституту філології взяли участь у конкурсі "Міс Студмістечка КНУ 2015"

    19 листопада в актовій залі Інституту післядипломної освіти відбувся конкурс краси серед студенток Київського національного університету імені Тараса Шевченка, які проживають в гуртожитках, "Міс Студmissстечка 2015". Серед восьми учасниць троє дівчат - студентки Інституту філології: Починок Олена (спеціальність "переклад з італійської"), яка виступала під номером 2, Юзвинська Юлія ("італійська мова і література та переклад") - під номером 7, Рижкова Ганна (російська мова, література та іноземна мова) - 8 номер.
    Дівчата підкорювали глядача і журі не лише своєї зовнішністю, а й талантами: гарно презентували себе, показували костюми народів світу, що зробили власноруч, співали, грали, читали вірші.
    У перерві між виходами учасниць були художні номери від студентів Університету: пісні від переможця "Голосу КНУ" Слободенюка Ростислава, запальна румба від студентів юридичного факультету, пісні від учасниць ансамблю Інституту філології "Роксолонія".
    До складу журі увійшли: директор Студентського містечка Сергій Легкий, в.о. директора Інституту післядипломної освіти Олександр Рожко, директор Молодіжного центру культурно-естетичного виховання Надія Максименко, заступник голови профкому В'ячеслав Шамрай, заслужений артист України Андрій Князь.
    Наші учасниці отримали призи і титули:
    Починок Олена - "Міс гармонія"
    Рижкова Ганна - "Міс чарівність"
    Юзвинська Юлія - "Міс посмішка"

    Бажаємо дівчатам і надалі радувати нас красою і талантами!

    Текст - Дорошенко Каріна
    Фото - Олександр Фокін

  • Конкурсний відбір на отримання стипендій Еразмус+ кредитна мобільність

    До уваги студентів-магістрів першого року навчання та аспірантів!
    Розпочинається конкурсний відбір на отримання стипендій Еразмус+ кредитна мобільність для навчання у весняному семестрі в університеті-партнері міста Лейпциг (Німеччина) за спеціальністю Germanas a Foreign Language.

    Претенденти на стипендію мають подати наступні документи німецькою або англійською мовою:
    1.CV/резюме у форматі EUROPASS (http://europass.cedefop.europa.eu/en/documents/curriculum-vitae)
    2. Мотиваційний лист (Letter of motivation)
    3. Сертифікат чи інший документ про рівень знання німецької чи англійської мови
    4. Витяг із залікової книжки (перекладений та завірений) – лише для студентів-магістрів
    5. Рекомендаційний лист (для студентів від викладача (ів), для аспірантів від наукового керівника), завірений у заступника Директора Інституту філології Скрильника С.В.
    Координаторами проекту є проф. Пилипенко Ростислав Євгенович (кафедра германської філології) та доц. Іваницька Марія Лонгинівна (кафедра теорії та практики перекладу з англійської мови).
    Пакет документів має бути поданий в паперовому та електронному вигляді на вищезазначені кафедри.
    Кінцевий термін подачі документів на електронну пошту 20 грудня 2015 року.

  • Конкурс для студентів від Завтра.UA

    В Інституті філології відбулася зустріч студентів із представниками стипендіальної програми фонду Віктора Пінчука "Завтра.UA". Було повідомлено про конкурс на отримання стипендії від фонду на розвиток наукових проектів. Подробиці конкурсу на сайті організації

    Фото - Валерій Попов

    Категорії: 
  • Розпочато четвертий Всеукраїнський конкурс "Стань письменником!"

    Уже вчетверте Київський національний університет імені Тараса Шевченка проводить конкурс для учнів 10-11 класів «Стань письменником!»
    Конкурсні роботи будуть розподілені за номінаціями: «Поезія», «Проза», «Драматургія», «Публіцистика», «Переклад» та прийматимуться з 1 листопада по 25 грудня 2015 року на адресу: stanpysmennykom2015@gmail.com.

    Деталі у доданому файлі

    Категорії: 
    Додані файли: 
  • Анна Діденко презентувала свої полотна в Інституті філології

    23 вересня у Інституті філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка відбулася виставка робіт відомої київської художниці Анни Діденко.
    До уваги студентів були представлені етно-модернові композиції, сповнені загадковості, неповторності і любові до життя. На більшості з них зображені жіночі образи. На питання студентів, де жінка черпає натхнення для таких незвичайних і яскравих робіт, Анна скромно відповіла, що всім завдячує своїй музі - маленькій донечці. Саме з її народженням зародилася ідея створювати картини в такому стилі. Молода мама не могла і далі творити у жанрі натюрморт, оскільки предмети зображення з плином часу змінювалися, а його у жінки стало не так і багато.
    В кінці зустрічі художниця провела майстер-клас, на якому не лише продемонструвала власні вміння, а й дозволила кожному відчути себе художником і взяти участь у створенні нового шедевру. Анна ще з дитинства знала, що буде художницею, хоч і почала займатися живописом професійно лише у 20 років. Але потяг до етнографічних мотивів з’явився у майстрині значно раніше. Ще у 13-15 років маленька Анна мріяла створювати одяг у етнографічному стилі. Що ж, можливо, ще все попереду і незабаром художниця порадує нас такою ж майстерною колекцією одягу. Ми ж, у свою чергу, бажаємо їй натхнення і надіємося, що і надалі зможемо насолоджуватися творчими звершеннями Анни Діденко.

    Юлія Стрільник

    Фото: Валерій Попов

  • Відбувся ІІ тур всеукраїнського конкурсу-диктанту з польської мови

    23 травня 2015 в Інституті філології відбувся ІІ тур всеукраїнського конкурсу-диктанту з польської мови під назвою «Ja piszę, ty piszesz, my piszemy... po polsku». Ініціатором заходу виступив фонд «Свобода і демократія” у тісній співпраці з Польським центром та кафедрою полоністики Інституту філології.

    Диктант проводився в рамках проекту «Біло-червоне АБЦ. Польська програма підтримки освіти в Україні», який спільно фінансується з коштів, отриманих від Міністерства закордонних справ, в рамках конкурсу на реалізацію завдання «Співпраця з полонією і поляками за кордоном у 2014 році».

    Конкурс в Україні пройшов вдруге. Одночасно диктант писали у 10 містах України: Києві, Львові, Вінниці, Житомирі, Луцьку, Хмельницькому, Одесі, Харкові, Тернополі і Кіровограді.

    Спробувати свої сили до Києва приїхали 97 осіб. Найбільшу кількість учасників надіслав Польський дім – 48 осіб, Польське культурно-освітнє товариство «Родина» з м. Бровари – 20 осіб. Роботами по 5 учнів представили свої досягнення середня загальноосвітня школа № 5 з м. Бровари та Союз поляків України. З Київського університету участь взяли 16 студентів. Шкільний консультаційний пункт при Посольстві Республіки Польща в Україні, що діє на території середньої загальноосвітньої школи № 58 делегував одного учасника, але дуже вдало, Тимофій Лисовиченко виборов почесне друге місце.

    Кожен з учасників отримав спеціальні бланки та сувенірні ручки, а також безцінний досвід участі в конкурсі. Текст диктанту прочитав проф. кафедри полоністики, д. гуман.н., проф. Артур Брацкі.

    Журі конкурсу складалося з викладачів кафедри полоністики ІФ КНУ: голова журі - професор кафедри полоністики, доктор філол. н. Черниш Тетяна Олександрівна, заступник голови – професор кафедри полоністики, член-кореспондент НАН України Радишевський Ростислав Петрович, члени журі – доцент кафедри полоністики, доктор філол.н. Брацка М.В., доцент кафедри полоністики, кандидат філол.н. Хайдер Т.В., доцент кафедри полоністики, кандидат філол.н. Дем’яненко Н.Б.

    Переможцем конкурсу стала Анна Петрук, наша студентка І курсу полоністики ІФ, у подарунок вона отримала планшет, цікавий альбом про Польщу і подорож до Варшави влітку 2015 р.

    Друге місце зайняв п. Тимофій Лисовиченко, учень Шкільного консультаційного пункту при Посольстві Республіки Польща в Україні. У подарунок він отримав планшет, цікавий альбом про Польщу і подорож до Варшави влітку 2015 р.

    Третє місце виборов п. Аркадій Маклаков, студент І курсу Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут», факультету інформатики і обчислювальної техніки. Польську мову Аркадій опановує на заняттях в Польському домі.

    Нагороду і пам’ятний подарунок отримала також найстарша учасниця диктанту п. Ніна Алєксєєва (68 років), і наймолодша учасниця – Поплавська Софія (12 років), які є членами Польського культурно-освітнього товариства «Родина».

    Informacja o uczestnikach:
    Dom Polski w Kijowie delegował - 48 osób.
    Z Narodowego uniwersytetu imienia Tarasa Szewczenki w Kijowie – 16 osób.
    Średnia szkoła nr 5, m.Browary - 5 osób
    Polskie Kulturalno-Oświatowe Stowarzyszenie w Browarach "Rodzina" - 20 osób.
    Kulturalno-Oświatowy Związek Polaków w Pryłukach - 5 osób.

    Польський центр

    Категорії: 
  • Відбулося нагородження переможців мовно-літературного конкурсу серед учнів 10-11 класів

    22 травня за сприяння кафедри тюркології Інституту філології та турецької урядової організації ТІКА відбулося нагородження переможців мовно-літературного конкурсу серед учнів 10-11 класів. Конкурс тривав з грудня 2014 року по квітень 2015. Учасники змагань демонстрували свій літературний хист у двох напрямках – «Стамбул – квітка на перехресті двох цивілізацій» та «Трагічна доля кримськотатарського народу». Загалом у конкурсі взяли участь – 86 учнів, які писали твори про Стамбул, та 113, які продемонстрували свої знання з історії про кримськотатарський народ. По завершенню змагання за сприяння ТІКА видано дві збірки статей відповідних номінацій.

    На урочисте нагородження приїхали учні зі своїми батьками та вчителями зі всієї України. Директор Інституту філології проф. Григорій Фокович Семенюк привітав абітурієнтів з перемогою та закликав вступати до Інституту, де вивчається більше 30 мов. Також Григорій Фокович подякував представникам ТІКА в Україні за підтримку кафедри тюркології та увагу до студентів-тюркологів, 15 з яких цьогоріч стажувалися у турецьких вишах завдяки турецькому урядові. Наступним вітальне слово виголосив координатор ТІКА в Україні Хаджи Байрам Болат, який відзначив глибокий зміст написаних творчих робіт та розповів про діяльність ТІКА в Україні. З перемогою привітала учасників конкурсу і завідувач кафедри тюркології Ірина Покровська. По завершенню вітальних промов відбулося нагородження найкращих учнів цінними подарунками та концертна програма для них від студентів спеціальностей "турецька мова і література та переклад", "кримськотатарська мова і література та переклад" та "фольклористика,українська мова і література, турецька мова".

    Олександра Касьянова,
    Фото- Валерій Попов

    Категорії: 
  • Традиційно у травні – Шевченковою Україною

    «Всі дні мого перебування в Яготині є і будуть для мене рядом прекрасних спогадів...»

    Т. Шевченко

    У рамках підведення підсумків щорічного загальноуніверситетського конкурсу студентських наукових робіт й есе «Мій Шевченко» та відзначення річниці від Дня перепоховання Тараса Шевченка 16 травня відбулася тематична навчально-краєзнавча екскурсія «Тарас Шевченко і Яготинщина». У поїздці, яка відбулася з ініціативи кафедри історії української літератури і шевченкознавства, Всеукраїнського навчально-наукового центру шевченкознавства та за підтримки адміністрації Університету, Інституту філології і Студентського парламенту взяли участь студенти та викладачі Інституту філології, Інституту журналістики, філософського, географічного факультетів і факультету кібернетики.

    Учасники екскурсії відвідали музей «Флігель Тараса Шевченка» у м.Яготині, де митець перебував 1843 року на гостині у князів Рєпніних, садибу-музей відомої української художниці Катерини Білокур у селі Богданівка під Києвом та "столицю Шевченкового серця" – маєток Закревських у Березовій Рудці на Пирятинщині.

    Музей «Флігель Тараса Шевченка» – це білосніжна будівля, що височіє над річкою Супій. На початку ХІХ ст. цей будинок входив до архітектурного ансамблю маєтку М. Рєпніна і використовувався як готель для гостей. Саме у ньому зупинявся Тарас Шевченко, на той час уже відомий український поет і художник. Під час приїзду до Яготина 2 липня 1843 року і при подальшому перебуванні на Яготинщині, Шевченка, колишнього кріпака, тепло і гостинно приймала княжа родина. У Яготині Тарас Григорович отримав замовлення зробити олійними фарбами копії з портрету князя Рєпніна роботи швейцарського художника Горгунга. Тісною була його дружба із Варварою Рєпніною – донькою князя. У листопаді 1843 року поет надіслав Варварі Миколаївні до Яготина відому записку, де написав про переживання, що охопили його після спілкування із селянами та спостережень за їхнім життям. Він гостро відчув соціальну нерівність в оточенні поміщиків: «Я застонал, как в кольцах удава...».

    У Яготині у листопаді 1843 року під впливом розповідей про декабристський рух та його учасників (рідний брат М. Рєпніна князь С. Волконський був декабристом) Шевченко написав відому поему «Тризна» («Бесталанный»), присвятивши її Варварі Рєпніній. Рукописний варіант поеми із відомим автопортретом, на якому митець зображений із пером у руках, подарував княжні. Під час перебування у маєтку Тарас Григорович написав ще кілька поетичних творів та намалював низку портретів. Також він мав можливість поглибити свої знання із історії, літератури і живопису, відвідуючи бібліотеку та картинну галерею Рєпніних. У княжій родині поета цінували і поважали. Варвара Миколаївна стала добрим і щирим другом Шевченка на все життя, про їхні взаємини написано чимало розвідок. Проте ні на хвилину увага митця не відверталася від трагічного життя покріпачених селян та знедолених земляків.

    Березова Рудка на Пирятинщині, де знаходиться маєток Закревських, мала не менше значення для Шевченка, ніж Яготин. «У нас чомусь поставили пам’ятник уже немолодому Тарасу Шевченку, – розповідає директор народного історико-краєзнавчого музею в селі Березова Рудка Валентина Гончар, – а він же приїздив до нас 29-річним, якого вже добре знали, бо в 1840-му вийшов його «Кобзар». Цей візит був у липні 1843 року, коли Тарас гостював у свого товариша – поета Євгена Гребінки в його родовому маєтку Убіжище (нині Мар’янівка), розташованому за 35 км звідси». Євгена Гребінку разом із Тарасом Шевченком запросили на бал до княгині Волховської в село Мойсівка, що нині знаходиться на території Черкащини. У Мойсівці відбувався великий бал, на який приїхав і березоворудський поміщик Платон Закревський з молодою дружиною Ганною, братами та сестрами. Шевченка познайомили з поважною родиною Закревських. Ті зустріли його не дуже тепло, і лише красуня Ганна, яка вже читала Шевченкову «Катерину» та інші твори, щиро зізналася, що мліє від його віршів.

    Закревські запросили поета на гостину в Березову Рудку. Шевченкові як особливому гостю випала честь відкривати бал. Лише одне коло пройшов він із немолодою княгинею. Швидко втомившись, вона запропонувала дотанцювати з Ганною Закревською, обраною «Королевою балу». Тарас і сам незчувся, як молода жінка з очима темно-синього кольору запала йому в душу. На третій день він приїхав у гості до Закревських у Березову Рудку. Його запросили ще раз – написати портрети господарів. Тарас Шевченко приїхав аж через півроку (у грудні 1843-го) і виконав портрети Платона та Ганни Закревських, а також олівцем – Платонового брата Віктора. Мистецтвознавці вважають образ Ганни найкращим жіночим портретом, який написав Шевченко. На жодному немає такого життя очей, такого ніжно-промовистого теплого погляду. Він старався втілити в портреті всі свої почуття до цієї жінки.

    Вони зустрілися ще тричі – у травні та жовтні 1845-го і в січні 1846-го. Востаннє бачилися на Тетянин день – на дні народження тієї ж Тетяни Волховської. А потім було тривале заслання, яке докорінно змінило життя поета. І коли в 1858 році він приїхав у Пирятин з надією побачити милу його серцю людину, дізнався, що вона померла у віці 35 років від туберкульозу. Коли Ганна зустрілася з Тарасом, то була вже матір’ю двох дітей. Шевченко знав жінок і до Ганни, і після неї. Але те, що було «до», на думку одного з шевченкознавців, можна назвати прелюдією або вступом, а те що «після», – епілогом. Він віддав Ганні найкращі почуття, не опорочивши честі заміжньої жінки. Його чуттєві пориви залишилися в ліричному вірші «Якби зустрілися ми знову» («Г. З.»). Цей вірш композитор Микола Лисенко поклав на музику.

    Зауважимо, що у Богданівці знаходиться музей-садиба відомої української художниці Катерини Білокур. Пабло Пікассо, побачивши в Парижі її картини, сказав: «Якби ми мали художницю такого рівня майстерності, то змусили б заговорити про неї цілий світ!». Тяжкою була її доля, як і доля її улюбленого поета Тараса Шевченка. Попри бажання батьків бачити її простою селянкою, яка б займалася хатньою роботою, в Катерини Білокур з’явилася нестерпна тяга стати художницею і вона доклала багато зусиль, щоб самореалізуватися. Часто у Катерини Василівни не було фарб і полотна, щоб творити, хліба, щоб їсти, дров, щоб зігріти хатину. У тяжкі хвилини зверталась до Шевченка: «Ой, якби це ви, Тарасе Григоровичу, живі були, то, може б, ви і допомогли мені стати художником. А ті люди, серед яких я живу, не розуміють мене, і я між ними як чужа». Поглянувши на її картини, потрапляєш у світ дивовижної і живої казки. А у хатині Катерини Білокур під образами і досі стоїть Шевченків «Кобзар».

    Оксана Данильченко, к.філол.н., директор Всеукраїнського навчально-наукового центру шевченкознавства кафедри історії української літератури та шевченкознаства Інституту філології

Сторінки

Subscribe to конкурс