конкурс

  • Знавці та любителі польської мови написали диктант

    15 листопада о 12:00 годині в Інституті філології пройшов конкурс-диктант з польської мови під назвою «Ja piszę, ty piszesz, my piszemy... po polsku». Ініціатором заходу виступив фонд «Свобода і демократія” у тісній співпраці з Польський центром та кафедрою полоністики Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка.

    Написання диктанту було приурочено до святкування Дня незалежності Польщі. Тому текст був тематично пов'язаний з історичними подіями, які призвели до повернення Польщею незалежності у 1918 р. За складністю текст диктанту відповідав рівню В2 і його оригінал можна побачити нижче.

    Загалом цей конкурс в Україні відбувався вперше. Одночасно диктант писали у 17 містах України: Львові, Чернівцях, Вінниці, Києві, Житомирі, Луцьку, Хмельницькому, Одесі, Дніпропетровську, Харкові, Дрогобичі, Ковелі, Херсоні, Кривому Розі, Нікополі, Кам’янець-Подільському, Кіровограді.

    До Києва спробувати свої сили приїхало близько 160 осіб. Разом же по Україні таких бажаючих виявилося понад дві тисячі.

    Написання диктанту проводилося у рамках проекту «Біло-червоне АБЦ. Польська програма підтримки освіти в Україні", який спільно фінансується з коштів, отриманих від Міністерства закордонних справ, у рамках конкурсу на реалізацію завдання «Співпраця з полонією і поляками за кордоном у 2014 році".

    Журі конкурсу складалося з викладачів кафедри полоністики Інституту філології Київського університету. Головою журі була проф., д.філол.н. Тетяна Черниш, їй допомагали – к.філол.н. Тетяна Чужа, аспіранти кафедри Ярина Ясній, Наталія Гузевата, і п. Анна Байда. Текст диктанту прочитав проф. кафедри полоністики, д. гуман.н., проф. Артур Брацкі.

    За результатами конкурсу перемогла Марія Ніщиненко, учениця школи №5 міста Бровари. У подарунок грамотна та юна дівчина отримала планшет і цікаві книги. Друге місце посіла Ірина Шкеда, студентка-полоністка 4 курсу Інституту філології. Третє місце виборола Матлах Мар’яна, студентка-полоністка 3 курсу Інституту філології.

    Нагороду і пам’ятний подарунок отримала також найстарша учасниця диктанту Неоніла Батіщева (57 років), а також наймолодша учасниця – Олександра Трапезнікова (12 років).

    Кожен з учасників конкурсу отримав спеціальні бланки та сувенірні ручки, а також здобув безцінний досвід та нових знайомих. Проведений конкурс-диктант розбудив жагу до знання польської мови.

    Кафедра полоністики,
    Фото – Валерій Попов, прес-центр Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка

    Категорії: 
    Додані файли: 
  • «Жива троянда» і поетичне слово

    У сонячний весняний день, 20 травня, у Мистецькій залі Інституту філології відбувся традиційний поетичний конкурс з не менш весняною назвою – «Жива троянда». В ньому взяли участь як студенти спеціальності «Літературна творчість», так і студенти інших факультетів КНУ імені Тараса Шевченка. Організатор конкурсу, проф. Наталя Костенко та керівник літературної студії проф. Олександр Астаф’єв.

    Учасники отримали заохочувальні призи у вигляді книжок і квітів, а переможці – грошові винагороди. Звичайно, для першого місця було підготовлено вишукану квітку – червону живу троянду, яку отримала Єлизавета Жарікова, студентка 2 курсу магістратури спеціальності «Літературна творчість».

    Друге місце посів Василь Духновський, студент 3 курс механіко-математичного факультету.

    Третє місце – Ігор Астапенко, студент 1 курсу магістратури спеціальності «Літературна творчість»

    Четверте місце – Діана Гальченко, студентка 1 курсу факультету психології.

    Заохочувальні подарунки отримали:
    Ілона Червоткіна, літ.тв., 1 курс - за метафоричність.
    Олена Бодасюк, літ.тв., 3 курс - за гумористичний пафос.
    Софія Безверха, літ.тв., 1 курс - за культуру вірша.
    Анна Трепез, літ.тв., 3 курс - за урбаністику.
    Яніна Дияк, літ.тв., 3 курс - за новизну і театральний супровід.
    Ярослава Муравецька, літ.тв., магістрант 1 курс, за любовну лірику.
    Дарина Гладун - літ. тв., 3 курс - за філософську концептуальність.
    Наталя Мандрицька – літ.тв, 3 курс – за природність вислову.
    Олександра Котович – студентка 1 курс історичного факультету – за ліризм і пісенність.

    Там де закінчується буденність – починається творчість.

    Творіть слово. Надихайте і надихайтеся.

    Карина Дорошенко

    Категорії: 
  • Володимир Короткевич об’єднує дві слов’янські культури – білоруську та українську

    23 травня в Інституті філології відсвяткували 60-річчя від часу закінчення Київського національного університету імені Тараса Шевченка білоруським поетом, драматургом, перекладачем і громадським діячем Володимиром Короткевичем, іменем якого названо центр білоруської мови і культури Інституту. На творчій зустрічі були присутні – український мовознавець, доктор філологічних наук, професор, академік НАН України, заслужений діяч науки і техніки України Григорій Півторак; заступник директора доц. Валерій Чемес; директор Центру доц. Леся Стеблина; доц. Олександр Скопненко, лектори з Білорусі доц. Надзєя Старавойтава та доц. Алєна Давидзєнка, а також студенти-білорусисти. У рамках святкування відбулися 3 конкурси – презентацій, шаржів та на впізнавання замку, переможців яких було нагороджено білоруським шоколадом та книжкою взаємоперекладів білоруської та української поезії. Програма творчої зустрічі також включала читання поезій та інсценування викладачами Білоруського центру філософського уривку – гри Людини зі Смертю у шахи на життя з повісті Володимира Короткевича «Човен Розпочу».

    Про Володимира Короткевича можна говорити багато. Адже він – цілий культурний материк. Його творчість позначена всеосяжністю думки, заглибленням у цінності минулого з проекцією на сьогодення. Чим Володимир Короткевич знаменний для України? Білоруського поета і Україну пов’язує навчання в Київському університеті, початок кар’єри, формування його як особистості та як майбутнього літератора.

    Вперше Володимир Короткевич познайомився з Україною, приїхавши у 1944 році до «зеленого міста на Дніпрових кручах» – Києва разом із матір’ю. Другого разу приїхав в Україну, коли вступив на філологічний факультет до Київського університету у 1949 році. Тут же закінчив аспірантуру. Григорій Півторак, білорусист за фахом, згадує: «Мене часто запитували студенти про Короткевича. Особливо про те, чому саме він обрав Київський університет, а не навчався в Білорусі. Я завжди на це питання відповідав – тоді були такі часи. Сталінський режим нищив усе. Тоді професори та доктори наук у вищих навчальних закладах були на вагу золота, їх було мало. Саме тому Володимир Короткевич обрав наш Університет, в якому на той час працювали найкращі з найкращих». Нині існують свідчення про те, що, навчаючись в аспірантурі Київського університету, молодий білорус входив до руху шістдесятників, які були у внутрішній моральній опозиції до тодішнього тоталітарного режиму. За активну антирадянську позицію у повоєнні десятиліття майбутнього білоруського класика ледь не виключили з Університету.

    По закінченню Київського університету Володимир Короткевич поїхав викладати у сільській школі Таращанського району Київської області, хоча міг поїхати на Батьківщину – у Білорусь. Згодом білоруський поет все-таки переїде до Білорусі. Проте доля часто повертатиме Володимира Семеновича в Україну. Вже будучи метром білоруської національної літератури, Володимир Короткевич часто відвідував Київ, видавав тут свої твори. Зокрема вийшло друком есе про Білорусь саме для українців «Земля під білими крилами» (1972) українською, а згодом – білоруською. Письменник активно спілкувався з представниками української інтелігенції. Теплі взаємини (зустрічі та листування) він мав із сучасними класиками української літератури – Романом Іваничуком та Іваном Драчем.

    Любов до України та до Києва зокрема помітна у всьому творчому доробку Володимира Короткевича. Повість «Листя каштанів», спогади «Сон про те, що було», переклади творів українських письменників та нариси про діячів культури – Лесю Українку, Тараса Шевченка, Івана Франка, Олександра Білецького – все це написане про Україну і з любов’ю до України Володимиром Короткевичем.

    Володимир Короткевич був не лише письменником, літератором і громадським діячем, а й публіцистом, критиком, кіносценаристом, актором. За його творами поставлено низку вистав, зокрема, за написаним ним лібрето здійснено постановку «Сива легенда» (біл. «Сівая легенда», композитор Д. Смольський, 1978) у Білоруському театрі опери та балету, а за повістю «Дике полювання короля Стаха» створена однойменна опера (композитор У. Солтан, 1989). Також геніальність Володимира Короткевича проявилася в кіномистецтві – він писав кіносценарії та грав епізодичні ролі. Цікаво те, що його історичний детектив «Дике полювання короля Стаха» знімали в Україні, на Львівщині у Підгорецькому замку, а першу версію кінострічки «Чорний замок Ольшанський» - на Хмельниччині у замку XVI ст. Також Володимир Короткевич займався образотворчим мистецтвом – малював карикатури.

    Життєтворчість письменника та патріота, шаржиста та кіносценариста засвідчують багатогранність натури Володимира Короткевича. Він об’єднує дві слов’янські культури – білоруську та українську.

    Олександра Касьянова, фото – Валерій Попов

  • 17-й конкурс студентських наукових робіт

    Товариство української мови та Міжнародний благодійний фонд „Смолоскип”

    провадять

    17-й КОНКУРС студентських наукових робіт

    Мета конкурсу – сприяти дослідницьким зусиллям молодих талантів у царині українознавства. Тема 2012 року: „Мова громадянства – українська”.

    Участь у конкурсі можуть брати студенти та випускники шкіл.

    Встановлено 6 премій: одна перша (800 гривень), дві другі (по 500 гривень), три треті (по 300 гривень). Переможці нагороджуються грамотами. Кращі студії журі рекомендуватиме до друку. Всі учасники отримають цінні книги.

    Конкурс – творчий. До розгляду приймаються оригінальні, композиційно структуровані, логічні й грамотні наукові праці (крім курсових, дипломних та рефератів) в обсязі до 20 сторінок комп’ютерного видруку 12-м кеглем (із списком посилань включно). До студії слід додати рекомендацію фахівця та відомості про автора (навчальний заклад, факультет, курс, домашня адреса, номер телефону). Роботи надсилати Товариству української мови поштою або здавати в канцелярію ректорату (Київ 01033, вул. Володимирська, 64) до 30 листопада. Переможців конкурсу журі оголосить у грудні.

    Рада Товариства

    Категорії: 

Сторінки

Subscribe to конкурс