конкурс

  • Анна Діденко презентувала свої полотна в Інституті філології

    23 вересня у Інституті філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка відбулася виставка робіт відомої київської художниці Анни Діденко.
    До уваги студентів були представлені етно-модернові композиції, сповнені загадковості, неповторності і любові до життя. На більшості з них зображені жіночі образи. На питання студентів, де жінка черпає натхнення для таких незвичайних і яскравих робіт, Анна скромно відповіла, що всім завдячує своїй музі - маленькій донечці. Саме з її народженням зародилася ідея створювати картини в такому стилі. Молода мама не могла і далі творити у жанрі натюрморт, оскільки предмети зображення з плином часу змінювалися, а його у жінки стало не так і багато.
    В кінці зустрічі художниця провела майстер-клас, на якому не лише продемонструвала власні вміння, а й дозволила кожному відчути себе художником і взяти участь у створенні нового шедевру. Анна ще з дитинства знала, що буде художницею, хоч і почала займатися живописом професійно лише у 20 років. Але потяг до етнографічних мотивів з’явився у майстрині значно раніше. Ще у 13-15 років маленька Анна мріяла створювати одяг у етнографічному стилі. Що ж, можливо, ще все попереду і незабаром художниця порадує нас такою ж майстерною колекцією одягу. Ми ж, у свою чергу, бажаємо їй натхнення і надіємося, що і надалі зможемо насолоджуватися творчими звершеннями Анни Діденко.

    Юлія Стрільник

    Фото: Валерій Попов

  • Відбувся ІІ тур всеукраїнського конкурсу-диктанту з польської мови

    23 травня 2015 в Інституті філології відбувся ІІ тур всеукраїнського конкурсу-диктанту з польської мови під назвою «Ja piszę, ty piszesz, my piszemy... po polsku». Ініціатором заходу виступив фонд «Свобода і демократія” у тісній співпраці з Польським центром та кафедрою полоністики Інституту філології.

    Диктант проводився в рамках проекту «Біло-червоне АБЦ. Польська програма підтримки освіти в Україні», який спільно фінансується з коштів, отриманих від Міністерства закордонних справ, в рамках конкурсу на реалізацію завдання «Співпраця з полонією і поляками за кордоном у 2014 році».

    Конкурс в Україні пройшов вдруге. Одночасно диктант писали у 10 містах України: Києві, Львові, Вінниці, Житомирі, Луцьку, Хмельницькому, Одесі, Харкові, Тернополі і Кіровограді.

    Спробувати свої сили до Києва приїхали 97 осіб. Найбільшу кількість учасників надіслав Польський дім – 48 осіб, Польське культурно-освітнє товариство «Родина» з м. Бровари – 20 осіб. Роботами по 5 учнів представили свої досягнення середня загальноосвітня школа № 5 з м. Бровари та Союз поляків України. З Київського університету участь взяли 16 студентів. Шкільний консультаційний пункт при Посольстві Республіки Польща в Україні, що діє на території середньої загальноосвітньої школи № 58 делегував одного учасника, але дуже вдало, Тимофій Лисовиченко виборов почесне друге місце.

    Кожен з учасників отримав спеціальні бланки та сувенірні ручки, а також безцінний досвід участі в конкурсі. Текст диктанту прочитав проф. кафедри полоністики, д. гуман.н., проф. Артур Брацкі.

    Журі конкурсу складалося з викладачів кафедри полоністики ІФ КНУ: голова журі - професор кафедри полоністики, доктор філол. н. Черниш Тетяна Олександрівна, заступник голови – професор кафедри полоністики, член-кореспондент НАН України Радишевський Ростислав Петрович, члени журі – доцент кафедри полоністики, доктор філол.н. Брацка М.В., доцент кафедри полоністики, кандидат філол.н. Хайдер Т.В., доцент кафедри полоністики, кандидат філол.н. Дем’яненко Н.Б.

    Переможцем конкурсу стала Анна Петрук, наша студентка І курсу полоністики ІФ, у подарунок вона отримала планшет, цікавий альбом про Польщу і подорож до Варшави влітку 2015 р.

    Друге місце зайняв п. Тимофій Лисовиченко, учень Шкільного консультаційного пункту при Посольстві Республіки Польща в Україні. У подарунок він отримав планшет, цікавий альбом про Польщу і подорож до Варшави влітку 2015 р.

    Третє місце виборов п. Аркадій Маклаков, студент І курсу Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут», факультету інформатики і обчислювальної техніки. Польську мову Аркадій опановує на заняттях в Польському домі.

    Нагороду і пам’ятний подарунок отримала також найстарша учасниця диктанту п. Ніна Алєксєєва (68 років), і наймолодша учасниця – Поплавська Софія (12 років), які є членами Польського культурно-освітнього товариства «Родина».

    Informacja o uczestnikach:
    Dom Polski w Kijowie delegował - 48 osób.
    Z Narodowego uniwersytetu imienia Tarasa Szewczenki w Kijowie – 16 osób.
    Średnia szkoła nr 5, m.Browary - 5 osób
    Polskie Kulturalno-Oświatowe Stowarzyszenie w Browarach "Rodzina" - 20 osób.
    Kulturalno-Oświatowy Związek Polaków w Pryłukach - 5 osób.

    Польський центр

    Категорії: 
  • Відбулося нагородження переможців мовно-літературного конкурсу серед учнів 10-11 класів

    22 травня за сприяння кафедри тюркології Інституту філології та турецької урядової організації ТІКА відбулося нагородження переможців мовно-літературного конкурсу серед учнів 10-11 класів. Конкурс тривав з грудня 2014 року по квітень 2015. Учасники змагань демонстрували свій літературний хист у двох напрямках – «Стамбул – квітка на перехресті двох цивілізацій» та «Трагічна доля кримськотатарського народу». Загалом у конкурсі взяли участь – 86 учнів, які писали твори про Стамбул, та 113, які продемонстрували свої знання з історії про кримськотатарський народ. По завершенню змагання за сприяння ТІКА видано дві збірки статей відповідних номінацій.

    На урочисте нагородження приїхали учні зі своїми батьками та вчителями зі всієї України. Директор Інституту філології проф. Григорій Фокович Семенюк привітав абітурієнтів з перемогою та закликав вступати до Інституту, де вивчається більше 30 мов. Також Григорій Фокович подякував представникам ТІКА в Україні за підтримку кафедри тюркології та увагу до студентів-тюркологів, 15 з яких цьогоріч стажувалися у турецьких вишах завдяки турецькому урядові. Наступним вітальне слово виголосив координатор ТІКА в Україні Хаджи Байрам Болат, який відзначив глибокий зміст написаних творчих робіт та розповів про діяльність ТІКА в Україні. З перемогою привітала учасників конкурсу і завідувач кафедри тюркології Ірина Покровська. По завершенню вітальних промов відбулося нагородження найкращих учнів цінними подарунками та концертна програма для них від студентів спеціальностей "турецька мова і література та переклад", "кримськотатарська мова і література та переклад" та "фольклористика,українська мова і література, турецька мова".

    Олександра Касьянова,
    Фото- Валерій Попов

    Категорії: 
  • Традиційно у травні – Шевченковою Україною

    «Всі дні мого перебування в Яготині є і будуть для мене рядом прекрасних спогадів...»

    Т. Шевченко

    У рамках підведення підсумків щорічного загальноуніверситетського конкурсу студентських наукових робіт й есе «Мій Шевченко» та відзначення річниці від Дня перепоховання Тараса Шевченка 16 травня відбулася тематична навчально-краєзнавча екскурсія «Тарас Шевченко і Яготинщина». У поїздці, яка відбулася з ініціативи кафедри історії української літератури і шевченкознавства, Всеукраїнського навчально-наукового центру шевченкознавства та за підтримки адміністрації Університету, Інституту філології і Студентського парламенту взяли участь студенти та викладачі Інституту філології, Інституту журналістики, філософського, географічного факультетів і факультету кібернетики.

    Учасники екскурсії відвідали музей «Флігель Тараса Шевченка» у м.Яготині, де митець перебував 1843 року на гостині у князів Рєпніних, садибу-музей відомої української художниці Катерини Білокур у селі Богданівка під Києвом та "столицю Шевченкового серця" – маєток Закревських у Березовій Рудці на Пирятинщині.

    Музей «Флігель Тараса Шевченка» – це білосніжна будівля, що височіє над річкою Супій. На початку ХІХ ст. цей будинок входив до архітектурного ансамблю маєтку М. Рєпніна і використовувався як готель для гостей. Саме у ньому зупинявся Тарас Шевченко, на той час уже відомий український поет і художник. Під час приїзду до Яготина 2 липня 1843 року і при подальшому перебуванні на Яготинщині, Шевченка, колишнього кріпака, тепло і гостинно приймала княжа родина. У Яготині Тарас Григорович отримав замовлення зробити олійними фарбами копії з портрету князя Рєпніна роботи швейцарського художника Горгунга. Тісною була його дружба із Варварою Рєпніною – донькою князя. У листопаді 1843 року поет надіслав Варварі Миколаївні до Яготина відому записку, де написав про переживання, що охопили його після спілкування із селянами та спостережень за їхнім життям. Він гостро відчув соціальну нерівність в оточенні поміщиків: «Я застонал, как в кольцах удава...».

    У Яготині у листопаді 1843 року під впливом розповідей про декабристський рух та його учасників (рідний брат М. Рєпніна князь С. Волконський був декабристом) Шевченко написав відому поему «Тризна» («Бесталанный»), присвятивши її Варварі Рєпніній. Рукописний варіант поеми із відомим автопортретом, на якому митець зображений із пером у руках, подарував княжні. Під час перебування у маєтку Тарас Григорович написав ще кілька поетичних творів та намалював низку портретів. Також він мав можливість поглибити свої знання із історії, літератури і живопису, відвідуючи бібліотеку та картинну галерею Рєпніних. У княжій родині поета цінували і поважали. Варвара Миколаївна стала добрим і щирим другом Шевченка на все життя, про їхні взаємини написано чимало розвідок. Проте ні на хвилину увага митця не відверталася від трагічного життя покріпачених селян та знедолених земляків.

    Березова Рудка на Пирятинщині, де знаходиться маєток Закревських, мала не менше значення для Шевченка, ніж Яготин. «У нас чомусь поставили пам’ятник уже немолодому Тарасу Шевченку, – розповідає директор народного історико-краєзнавчого музею в селі Березова Рудка Валентина Гончар, – а він же приїздив до нас 29-річним, якого вже добре знали, бо в 1840-му вийшов його «Кобзар». Цей візит був у липні 1843 року, коли Тарас гостював у свого товариша – поета Євгена Гребінки в його родовому маєтку Убіжище (нині Мар’янівка), розташованому за 35 км звідси». Євгена Гребінку разом із Тарасом Шевченком запросили на бал до княгині Волховської в село Мойсівка, що нині знаходиться на території Черкащини. У Мойсівці відбувався великий бал, на який приїхав і березоворудський поміщик Платон Закревський з молодою дружиною Ганною, братами та сестрами. Шевченка познайомили з поважною родиною Закревських. Ті зустріли його не дуже тепло, і лише красуня Ганна, яка вже читала Шевченкову «Катерину» та інші твори, щиро зізналася, що мліє від його віршів.

    Закревські запросили поета на гостину в Березову Рудку. Шевченкові як особливому гостю випала честь відкривати бал. Лише одне коло пройшов він із немолодою княгинею. Швидко втомившись, вона запропонувала дотанцювати з Ганною Закревською, обраною «Королевою балу». Тарас і сам незчувся, як молода жінка з очима темно-синього кольору запала йому в душу. На третій день він приїхав у гості до Закревських у Березову Рудку. Його запросили ще раз – написати портрети господарів. Тарас Шевченко приїхав аж через півроку (у грудні 1843-го) і виконав портрети Платона та Ганни Закревських, а також олівцем – Платонового брата Віктора. Мистецтвознавці вважають образ Ганни найкращим жіночим портретом, який написав Шевченко. На жодному немає такого життя очей, такого ніжно-промовистого теплого погляду. Він старався втілити в портреті всі свої почуття до цієї жінки.

    Вони зустрілися ще тричі – у травні та жовтні 1845-го і в січні 1846-го. Востаннє бачилися на Тетянин день – на дні народження тієї ж Тетяни Волховської. А потім було тривале заслання, яке докорінно змінило життя поета. І коли в 1858 році він приїхав у Пирятин з надією побачити милу його серцю людину, дізнався, що вона померла у віці 35 років від туберкульозу. Коли Ганна зустрілася з Тарасом, то була вже матір’ю двох дітей. Шевченко знав жінок і до Ганни, і після неї. Але те, що було «до», на думку одного з шевченкознавців, можна назвати прелюдією або вступом, а те що «після», – епілогом. Він віддав Ганні найкращі почуття, не опорочивши честі заміжньої жінки. Його чуттєві пориви залишилися в ліричному вірші «Якби зустрілися ми знову» («Г. З.»). Цей вірш композитор Микола Лисенко поклав на музику.

    Зауважимо, що у Богданівці знаходиться музей-садиба відомої української художниці Катерини Білокур. Пабло Пікассо, побачивши в Парижі її картини, сказав: «Якби ми мали художницю такого рівня майстерності, то змусили б заговорити про неї цілий світ!». Тяжкою була її доля, як і доля її улюбленого поета Тараса Шевченка. Попри бажання батьків бачити її простою селянкою, яка б займалася хатньою роботою, в Катерини Білокур з’явилася нестерпна тяга стати художницею і вона доклала багато зусиль, щоб самореалізуватися. Часто у Катерини Василівни не було фарб і полотна, щоб творити, хліба, щоб їсти, дров, щоб зігріти хатину. У тяжкі хвилини зверталась до Шевченка: «Ой, якби це ви, Тарасе Григоровичу, живі були, то, може б, ви і допомогли мені стати художником. А ті люди, серед яких я живу, не розуміють мене, і я між ними як чужа». Поглянувши на її картини, потрапляєш у світ дивовижної і живої казки. А у хатині Катерини Білокур під образами і досі стоїть Шевченків «Кобзар».

    Оксана Данильченко, к.філол.н., директор Всеукраїнського навчально-наукового центру шевченкознавства кафедри історії української літератури та шевченкознаства Інституту філології

  • Відбувся завершальний етап загальноуніверситетського конкурсу "Мій Шевченко"

    30 квітня у 175-у річницю з дня першого видання Шевченкового "Кобзаря" відбувся завершальний етап загальноуніверситетського конкурсу студентських наукових робіт та есе, присвячений вивченню постаті та літературно-мистецької спадщини Кобзаря "Мій Шевченко". Конкурс розпочався ще у березні. У ньому взяли участь усі підрозділи університету, де читається обов'язковий курс "Тарас Шевченко і Київський університет". Основною метою курсу було розповісти про нового Шевченка та його життєпис.

    На підсумковій науковій конференції за участю переможців конкурсу, яка відбулася у стінах Інституту філології, із вітальними словами виступили завідувач кафедри історії української літератури і шевченкознаства проф. Оксана Сліпушко, провідний шевченкознавець проф.Людмила Задорожна, доц. кафедри історії журналістики Інституту журналістики Любов Боярська, український театральний режисер, продюсер, автор проекту до 200-річчя Кобзаря «Наш Шевченко» та документального фільму «Тарас Шевченко. ІDентифікація» Сергій Проскурня. Участь в організації конкурсу також взяли викладачі-шевченкознавці кафедри історії української літератури і шевченкознавства Оксана Данильченко (директор Всеукраїнського навчально-наукового центру шевченкознавства) та Ганна Шаповалова.

    По завершенню вітальних слів відбулося урочисте нагородження переможців та лауреатів конкурсу.

    ЩИРО ВІТАЄМО ПЕРЕМОЖЦІВ ЗАГАЛЬНОУНІВЕРСИТЕТСЬКОГО КОНКУРСУ СТУДЕНТСЬКИХ НАУКОВИХ РОБІТ ТА ЕСЕ, ПРИСВЯЧЕНОГО ВИВЧЕННЮ ПОСТАТІ ТА ЛІТЕРАТУРНО-МИСТЕЦЬКОЇ СПАДЩИНИ КОБЗАРЯ, «МІЙ ШЕВЧЕНКО»!

    КРАЩІ РОБОТИ СТУДЕНТІВ УНІВЕРСИТЕТУ:
    Номінація «Наукова робота»

    1. Бурутіна Анастасія (студентка ІІІ курсу Інституту філології (спеціальність «Українська мова, література, англійська мова») Київського національного університету імені Тараса Шевченка) «Києворуська літературна традиція і творчість Тараса Шевченка: еволюція і динаміка»

    2. Коваленко Мілана (студентка ІІ курсу Інституту філології (спеціальність «Літературна творчість») Київського національного університету імені Тараса Шевченка) «Образ Божої матері у рецепції Тараса Шевченка та Івана Драча (на матеріалі поем «Марія» та «Чорнобильська Мадонна»)»

    3. Фещук Вікторія (студентка ІІІ курсу Інституту філології (спеціальність «Українська мова, література, англійська мова») Київського національного університету імені Тараса Шевченка) «Язичницька символіка у творчості Т. Г. Шевченка» (за матеріалами поеми «Гайдамаки)»

    4. Хачатрян Діана (студентка І курсу економічного факультету (спеціальність «Маркетинг») Київського національного університету імені Тараса Шевченка) «Роль Т. Шевченка-генія в історії розвитку української культури»

    5. Щелкунова Ольга (студентка ІІІ курсу Інституту філології (спеціальність «Українська мова, література, англійська мова») Київського національного університету імені Тараса Шевченка) «Психологізм головного героя повісті Тараса Шевченка «Прогука с удовольствием и не без морали»

    Номінація «ЕСЕ "Мій Шевченко"»

    1. Боярська Любов (доцент кафедри історії журналістики Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка) Проект збірника творчих робіт студентів Інституту журналістики

    2. Бабченко Іван (студент І курсу Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка) «Тарас Шевченко і Київський університет»

    3. Винокурова Ксенія (студентка І курсу економічного факультету (спеціальність «Фінанси і кредит») Київського національного університету імені Тараса Шевченка) «Тарас Шевченко – український герой назавжди»

    4. Зелений Євген (студент І курсу Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка) «Мій Шевченко»

    5. Комісарчук Крістіна (студентка І курсу Інституту філології (спеціальність «Іспанська мова і література та переклад») Київського національного університету імені Тараса Шевченка) «Митець поза простором та часом»

    6. Краснікова Катерина (студентка І курсу факультету соціології Київського національного університету імені Тараса Шевченка) «Шевченко і Євромайдан»

    7. Лукашенко Марія (студентка І курсу факультету соціології Київського національного університету імені Тараса Шевченка) «Україна та світ у баченні Тараса Шевченка»

    8. Настояща Ольга (подорожній нарис) (студентка ІІІ курсу Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка) «Моя поїздка до пам’ятника Івану Сошенку»
    9. Лазюта Надія (студентка І курсу Інституту філології (спеціальність «Англійська мова і література та переклад») Київського національного університету імені Тараса Шевченка) «Погляд зсередини»

    10. Павлюк Сергій (студент І курсу економічного факультету (спеціальність «Фінанси і кредит») Київського національного університету імені Тараса Шевченка) «Тарас Шевченко очима студента Київського національного університету імені Тараса Шевченка»

    Номінація «Візуальний проект "Мій Шевченко"»

    1. Савченко Андрій (студент І курсу факультету кібернетики Київського національного університету імені Тараса Шевченка) мультимедійний проект «Тарас Шевченко – український Рембрандт»

    2. Слободенюк Олена (магістрантка Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка) «Шевченкова Черкащина» (фотопутівник)

    3. Трофименко Євген (студент І курсу факультету кібернетики Київського національного університету імені Тараса Шевченка) Відеопроект «Тарас Шевченко і Революція Гідності»

    4. Федорчук Ольга (студентка І курсу факультету соціології Київського національного університету імені Тараса Шевченка) «Тарас Шевченко і сьогодення»

    Номінація «Поезія»

    1. Годованець Олена (двомовна поезія) (студентка І курсу Інституту філології (спеціальність «Англійська мова і література та переклад») Київського національного університету імені Тараса Шевченка) «Возможно ли сокрыть в себе талант столь сильный?..»

    2. Мойсак Ірина (студентка І курсу Інституту філології (спеціальність «Англійська мова і література та переклад») Київського національного університету імені Тараса Шевченка) «Мейл до Шевченка»

    3. Стафієнко Поліна (студентка І курсу Інституту філології (спеціальність «Українська мова, література, англійська мова») Київського національного університету імені Тараса Шевченка) «На вічному шляху до Шевченка»

    Лауреати конкурсу

    Номінація «Наукова робота»

    1. Айзенберг Анна (студентка І курсу факультету соціології Київського національного університету імені Тараса Шевченка) «Тарас Шевченко та Кирило-Мефодіївське братство»

    2. Багдасарян Каріне (студентка ІІ курсу Інституту філології (спеціальність «Літературна творчість») Київського національного університету імені Тараса Шевченка) «Петербурзьке оточення Тараса Шевченка»

    3. Безхутірна Каріна (студентка V курсу заочного відділення Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка) «Козацька Україна у поезії Тараса Шевченка»

    4. Гроссу Олександра (студентка І курсу Інституту філології (спеціальність «Англійська мова і література та переклад») Київського національного університету імені Тараса Шевченка) «Тарас Шевченко і музика»

    5. Романчук Владислав (студент І курсу факультету соціології Київського національного університету імені Тараса Шевченка) «Проблема несвободи нації та особи у творчості Тараса Шевченка»

    Номінація «ЕСЕ "Мій Шевченко"»

    1. Браган Марія (студентка І курсу Інституту філології (спеціальність «Французька мова і література та переклад») Київського національного університету імені Тараса Шевченка) «Український кельт»

    2. Волкодав Меланія (студентка І курсу економічного факультету (спеціальність «Економічна кібернетика») Київського національного університету імені Тараса Шевченка) «Актуальність творчості Тараса Шевченка»

    3. Гусак Анна (студентка І курсу Інституту філології (спеціальність «Англійська мова і література та переклад») Київського національного університету імені Тараса Шевченка) «Не варто йти до Шевченка з порожньою душею!»

    4. Дружинін Нікіта (студент І курсу економічного факультету (спеціальність «Менеджмент») Київського національного університету імені Тараса Шевченка) «Тарас Шевченко очима студента Київського національного університету імені Тараса Шевченка»

    5. Дуляницька Ольга (студентка ІІ курсу Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка) «Мій Шевченко»

    6. Завіна Олеся (студентка І курсу економічного факультету (спеціальність «Економічна кібернетика») Київського національного університету імені Тараса Шевченка) «Тарас Шевченко очима студентки Київського національного університету імені Тараса Шевченка»

    7. Залога Марта (студентка І курсу Інституту філології (спеціальність «Англійська мова і література та переклад») Київського національного університету імені Тараса Шевченка) «Феномен Тараса Шевченка як вічного й невмирущого образу талановитого молодика-ентузіаста й суворого отамана-кобзаря»

    8. Зубченко Ярослав (студент ІІ курсу Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка) «Знову про Шевченка»

    9. Кабанов Олег (студент І курсу економічного факультету (спеціальність «Міжнародна економіка») Київського національного університету імені Тараса Шевченка) «Тарас Шевченко очима студента Київського національного університету імені Тараса Шевченка»

    10. Ковальчин Анастасія (студентка І курсу Інституту філології (спеціальність «Новогрецька мова і література література та переклад») Київського національного університету імені Тараса Шевченка) «Мій Шевченко»

    11. Коцар Марія (студентка ІІ курсу Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка) «Майдан у проекті С. Проскурні «Мій Шевченко»

    12. Лукашенко Марія (студентка І курсу факультету соціології Київського національного університету імені Тараса Шевченка) «Україна та світ у баченні Тараса Шевченка»

    13. Мельник Єлизавета (студентка І курсу Інституту філології (спеціальність «Німецька мова і література та переклад») Київського національного університету імені Тараса Шевченка) «Мій Шевченко»

    14. Паламарчук Наталія (студентка І курсу економічного факультету (спеціальність «Фінанси і кредит») Київського національного університету імені Тараса Шевченка)«Тарас Шевченко очима студентки Київського національного університету імені Тараса Шевченка»

    15. Петрович Анастасія (студентка І курсу Інституту філології (спеціальність «Англійська мова і література та переклад») Київського національного університету імені Тараса Шевченка) «Сучасне сприйняття народного героя»

    16. Пігорєв Євген (студент І курсу економічного факультету (спеціальність «Фінанси і кредит») Київського національного університету імені Тараса Шевченка)«Тарас Шевченко очима студента Київського національного університету імені Тараса Шевченка»

    17. Пуденко Анастасія (студентка І курсу економічного факультету (спеціальність «Фінанси і кредит») Київського національного університету імені Тараса Шевченка) «Тарас Шевченко очима студентки Київського національного університету імені Тараса Шевченка»

    18. Смоляк Юрій (студент І курсу економічного факультету (спеціальність «Менеджмент») Київського національного університету імені Тараса Шевченка) «Тарас Шевченко очима студента Київського національного університету імені Тараса Шевченка»

    19. Тітенко Анастасія (студентка І курсу Інституту філології (спеціальність «Німецька мова і література та переклад») Київського національного університету імені Тараса Шевченка) «Мій Шевченко»

    20. Ткачук Євгеній (студент І курсу економічного факультету (спеціальність «Фінанси і кредит») Київського національного університету імені Тараса Шевченка) «Тарас Шевченко очима студента Київського національного університету імені Тараса Шевченка»

    21. Хотіна Олена (студентка І курсу економічного факультету (спеціальність «Фінанси і кредит») Київського національного університету імені Тараса Шевченка) «Тарас Шевченко очима студентки Київського національного університету імені Тараса Шевченка»

    22. Щелкунова Ольга (студентка ІІІ курсу Інституту філології (спеціальність «Українська мова, література, англійська мова») Київського національного університету імені Тараса Шевченка) «Відомий на весь світ геній»

    23. Юркіна Вікторія (студентка ІІ курсу Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка) «Наш Шевченко...Шевченко всього світу»

    ПЕРЕМОЖЦІ ТА ЛАУРЕАТИ КОНКУРСУ НАГОРОДЖУВАЛИСЯ НАУКОВОЮ ПУБЛІКАЦІЄЮ У ФАХОВОМУ ЗБІРНИКУ НАУКОВИХ ПРАЦЬ "ШЕВЧЕНКОЗНАВЧІ СТУДІЇ" І ТЕМАТИЧНИМИ ЕКСКУРСІЯМИ: «Яготин – Богданівка – Березова Рудка» 16.05.2015 р., до Шевченківського національного заповідника (у м. Каневі) 23.05.2015 р.

    Категорії: 
  • Тиждень Франкофонії

    Минулого місяця відбулася франкофонія. Це конкурс організований посольством Франції та Французьким центром Інституту в рамках святкування Дня французької мови. У конкурсі взяли участь студенти з різних університетів, зокрема з Шевченкового університету (студенти Інституту міжнародних відносин та філологи, які вивчають французьку як основну мову та як другу зі спеціальностей "англійська мова і література та переклад", "арабська мова і література та переклад"), з Національного лінгвістичного університету, , з Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана та з Політехнічного інституту.

    Франкофонія тривала декілька днів. На ній були присутні відомий французький професійний карикатурист, який приїхав в Україну, щоб поговорити про свою роботу зі студентами, сер GABS (Габс), Посол Франції сер Ален Ремі, журналісти, які у рамках конкурсу провели "Філософське кафе" (філософські дебати) про свободу преси, український журналіст професор Могилянської академії Тетяна Огаркова, французький журналіст Себастьян Гобер, викладачі та співробітники Французького центру Інституту.

    Категорії: 
  • Нагородження переможців конкурсу «Стань письменником!»

    24 березня відбулося нагородження переможців всеукраїнського конкурсу «Стань письменником» на засіданні Вченої ради Інституту філології. З вітальним словом виступили директор Інституту проф. Семенюк Григорій Фокович, проф. Людмила Василівна Грицик, завідувач кафедри теорії літератури, компаративістики і літературної творчості, якою і проводиться щорічний конкурс, а також голова Київської міської організації Спілки письменників України Володимир Григорович Даниленко, який відзначив, що рівень майстерності за роки конкурсу помітно зростає. Цього року було надіслано 246 текстів, що вражає, адже порівнюючи з 2013 роком, було одержано лише 35 текстів. Географія надісланих текстів надзвичайно широка. Представлені тексти з усіх регіонів України. Найбільше текстів надійшло з Київщини, Дніпропетровщини, Житомирщини, Півдня України. Варто зазначити, що 11 робіт надійшло з Донецької області і одна робота з Криму. Приємно, що участь в конкурсі взяли не лише школярі, а й студенти деяких навчальних закладів, наприклад, Черкаського агротехнічного коледжу та Національного університету «Києво-Могилянська академія».

    Конкурсанти у свої тексти вживили неабиякий талант і майстерність, а деякі пофантазували навіть з графічним оформленням, залучаючи оригінальні малюнки та світлини у свої роботи. Більшість творів свідчать про природну та розвинуту вчителями обдарованість молоді, своєрідність талантів, стилів, які, безперечно, треба і далі розвивати й удосконалювати.

    Тексти вражали розмаїттям жанрів, тому журі виокремило 8 номінації. Остаточна ухвала журі щодо лауреатів конкурсу «Стань письменником - 2014» така:

    У номінації «повісті» перемогу здобули: Гражина Мачукайте (м.Маріуполь) – «Таємниця ягідного болота», Єлизавета Волошина (м.Маріуполь) – «Война, которой нет», Олександра Гульовата (м. Горохів Волинської області) – «Три птахи».

    У номінації «оповідання» перемогли: Ольга Яковенко (с. Миколаївка Сумської області) – добірка оповідань, Віталій Попфалуші (с. Приборжавське Закарпатської області) – «Свищик» і Наталя Гудована (с. Жежелівка Вінницької області) – «Останнє завдання».

    У номінації «новели»: Андрій Хабрат (с. Новофедорівка Херсонської області) – «Остання воля», «На крок попереду», Маргарита Черняк (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області) – добірка новел «Ніщо не вічне» й Ілона Захарук (с. Уторопи Івано-Франківської області) – новела «Надворі панувала осінь».

    У номінації «фентезі»: перемогу здобула Вероніка Калитяк (с. Лапчин Івано-Франківської області) – «Аріадна», «Жовта орхідея», «Вероніка і ліс», а заохочувальною відзнакою у цій номінації нагороджено Андрія Сатуру (м. Березівка Одеська обл.) – «Тінь сумніву»

    Номінація «поезія»: Марта Гончаренко (м.Київ) – добірка віршів, Олексій Шевченко (м.Київ) – добірка віршів.

    У номінації «сценарій» переміг Єгор Джулай (м.Євпаторія, Крим) – «Когда закончится вода», на сценарій якого уже відзнято фільм

    Номінація «есеїстика»: Галина Вахтіна (м.Іллічівськ Одеської області) – добірка есеїв «Україна – моє джерело натхнення», Людмила Мєшкова (м.Коростень Житомирської області) – «Запрошення до Європи», Анна Каретникова (м.Павлоград Дніпропетровської області) – есей у формі листа «Привіт, мій любий адресате!»

    Номінація «нарис»: Олена Шацько (с. Андріївка Донецької області) – «Історія мого села», Марія Таланчук (с. Новотроїцьке Херсонської області) – «Ваш подвиг житиме вічно», Ірина Підченко (с.Черкаське Донецької області) – «Візит до художнього музею».

    Номінація «переклади та переспіви»: Софія Мостова (с. Жизномир Тернопільської області) – переклади з польської, Анастасія Івончак (м. Сторожинець Чернівецької області) – переспів з Г. Гайне.

    Нехай натхнення приходить, майстерність напрацьовується і старання будуть оцінені!

  • Загальноуніверситетський конкурс «Мій Шевченко»

    …Будем жить, людей любить,
    Святого Господа хвалить
    Т. Шевченко («Царі» , 1857 р.)

    У рамках прочитання курсу «Тарас Шевченко і Київський університет» для студентів усіх структурних підрозділів Київського національного університету імені Тараса Шевченка Інститут філології, кафедра історії української літератури і шевченкознавства та Всеукраїнський навчально-науковий центр шевченкознавства проводять щорічний загальноуніверситетський конкурс студентських наукових робіт та есе, присвячений вивченню постаті та літературно-мистецької спадщини Кобзаря.

    Конкурс під назвою «Мій Шевченко» передбачає представлення студентською науковою молоддю своїх досліджень феномену Тараса Шевченка та сучасного прочитання його творчості. Його учасниками є студенти Університету першого курсу денної форми навчання всіх напрямів і спеціальностей, які протягом навчального року слухали зазначений курс. Вони подають на розгляд журі авторські есе та самостійно підготовлені науково-дослідницькі роботи з проблем наукової та художньої рецепції творчості Тараса Шевченка.

    Цього року перший (відбірковий) етап конкурсу «Мій Шевченко» планується провести до 30 березня, а, відповідно, другий – у форматі конференції, на якій буде оголошено переможців та лауреатів – до 16 квітня.

    Бажаємо успіхів учасникам!

    У прикріплених нижче файлах можна ознайомитися з наказом про конкурс та про оформлення наукових робіт, есе для участі у конкурсі.

  • Конкурс на найкращий переклад вибраного поетичного твору

    Запрошуємо студентів взяти участь у Всеукраїнському студентському конкурсі перекладу „Художнє слово в світовій культурі”, який проводиться у рамках лінгвокультурного проекту „Переклад як феномен пізнання і культури”. Конкурс проводиться на найкращий переклад вибраного поетичного твору з: англійської, німецької, французької мови на українську / російську мову; з української мови на англійську / німецьку / французьку мову.

    Всі подробиці - у доданому файлі.

    З повагою та побажаннями миру,
    кафедра теорії та практики перекладу
    германських і романських мов
    СНУ ім. В. Даля

    Категорії: 
  • КОНКУРС студентських наукових робіт на здобуття премій імені Ковальських у галузі українознавства

    Східний інститут українознавства імені Ковальських (Харків) проводить щорічний конкурс студентських наукових робіт у галузі українознавства. На конкурс приймаються індивідуальні роботи в галузі української історії, антропології, філології, етнології, культурології.

    Пріоритет надається роботам, присвяченим східним регіонам України, україно-російським взаєминам, українській діаспорі в Росії, а також дослідженням з інтелектуальної історії, історичної пам’яті, політики ідентичності, політичних і адміністративних еліт, урбаністики, регіоналістики, культурної антропології, освіти, компаративістики.

    На конкурс не приймаються роботи, нагороджені іншими преміями чи відзнаками або представлені для участі в інших конкурсах.

    Для подання роботи на конкурс надаються наступні документи:

    · Конкурсна робота українською мовою загальним обсягом до 60 тис. знаків з пробілами у *doc або *docx форматі разом із резюме українською та англійською мовами обсягом до 600 знаків кожне.

    · Curriculum Vitae.

    · Рекомендація наукового керівника.

    Будь ласка, надсилайте всі документи до 1 березня 2015 року на адресу koweui@gmail.com

    Переможці конкурсу будуть запрошені на презентацію їхніх досліджень під час конференції «Каразінські читання», яка відбудеться 24 квітня 2015 р. на історичному факультеті Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна.

    Загальний преміальний фонд – 10 тис. грн. Розмір окремих премій залежить від кількості переможців.

    Категорії: 
    Додані файли: 

Сторінки

Subscribe to конкурс