конкурс

  • Онлайн-вікторина від Інституту Конфуція КНУ імені Тараса Шевченка

    З нагоди святкування 70-ї річниці заснування Китайської народної республіки Інститут Конфуція Київського національного університету імені Тараса Шевченка спільно з українським відділом Міжнародного радіо Китаю оголошує онлайн-вікторину (https://www.wenjuan.com/s/vQrmmaK/).

    Переможці будуть визначені 24 жовтня 2019 року об 11:00 в актовій залі Інституту філології (бульв. Тараса Шевченка, 14). Перше місце посядуть 3 особи, друге місце - 7 осіб, третє - 10 осіб.

    Учасники урочистої церемонії зможуть отримати заохочувальні сувеніри.

    Категорії: 
    Додані файли: 
  • Конкурс для перекладачів

    Державний комітет телебачення і радіомовлення України розпочав прийом заявок на участь у конкурсі на здобуття премії Кабінету Міністрів України імені Максима Рильського за 2019 рік у номінаціях:
    за переклад українською мовою творів видатних зарубіжних авторів;
    за переклад творів українських класиків та сучасних авторів мовами народів світу.

    Премія присуджується щороку письменникам і поетам за переклад українською мовою творів видатних зарубіжних авторів, а також за переклад творів українських класиків та сучасних авторів мовами народів світу.

    На здобуття Премії висуваються нові оригінальні твори, опубліковані (оприлюднені) у завершеному вигляді протягом останніх трьох років, але не пізніше ніж за півроку до їх висунення на здобуття Премії.

    Заявка на участь в конкурсі відповідно до Положення про щорічну премію Кабінету Міністрів України імені Максима Рильського, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013 р. № 179, подається до Держкомтелерадіо до 1 листопада 2019 року разом із супровідним листом, до якого додаються:
    клопотання про присудження Премії з короткою характеристикою твору та його автора у паперовій та електронній формі;
    три примірники твору у друкованому вигляді;
    розширена анотація на твір у паперовій та електронній формі;
    копії відгуків у засобах масової інформації, рецензії (за наявності);
    копії паспорта та реєстраційного номера облікової картки платника податку згідно з Державним реєстром фізичних осіб - платників податків, крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті.

    Пропозиції щодо претендентів на здобуття Премії вносять творчі спілки, національно-культурні та національно-просвітницькі товариства, видавництва і видавничі організації, редакції періодичних видань, вчені ради вищих навчальних закладів, наукові установи, асоціації тощо.
    Заявку з поміткою «На здобуття щорічної премії Кабінету Міністрів України імені Максима Рильського» слід надсилати до Держкомтелерадіо за адресою: 01001, м. Київ, вул. Прорізна, 2.
    Контактний телефон : 278-03-11
    e-mail: larisa@comin.gov.ua

    Категорії: 
  • «Що я знаю про слов’янські країни?»

    Такий конкурс організувала кафедра слов’янської філології нашого Інституту. Викладачі кафедри завжди завзято й неординарно захоплюють молодь усією мозаїкою слов’янських культур. 29 травня в ретроаудиторії вітали учнів, які, ймовірно, стануть частинкою Університету в майбутньому. Минулого тижня відлунали останні дзвоники, і от 13 щасливчиків з усієї України зустрічатимуть літо із почесною нагородою – призовим місцем у конкурсі есе «Що я знаю про слов’янські країни?»

    Від імені колег усіх із участю вітала Леся Стеблина. В конкурсі есе взяла участь 531 школа! Протягом останніх 2 місяців славісти ІФ занурювалися в організацію та прочитання робіт юних дослідників. Ініціативу кафедри підтримав дипломатичний корпус. Уже не вперше у стінах Інституту філології збираються представники всіх посольств, мови країн яких тут вивчаються. Радник-посланник Посольства Чеської Республіки в Україні Давід Машек закликає молодь спілкуватися, перекладати літературу, співпрацювати між країнами. Перший радник Посольства Республіки Сербія в Україні Светлана Кошутич принагідно привітала із пройдешніми знаковими святами: Днем слов’янської писемності (24 травня) та Днем філолога (25 травня) й побажала, аби слов’янські мови процвітали, були престижними. Оптимістичною була й Катерина Павлікова, третій секретар Посольства Республіки Білорусь в Україні. Вона переконана: культурні та історичні зв’язки – основа дружби між країнами. Кілька теплих слів почули від радника з питань освіти Посольства Республіки Болгарія в Україні Александара Патаринськи, третього секретаря Посольства Республіки Хорватія в Україні Корани Дошен, помічника з питань публічної дипломатії Посольства Республіки Словенія в Україні Інги Ярової.

    Учасники, які змогли приїхати на нагородження, та їхні вчителі-натхненники, розуміють ще одну мету таких конкурсів: ми повинні підтримувати інтеграцію з Європою. Окрім того, звертаймо увагу на творчих і продуктивних дітей: якщо їм є що сказати, неодмінно знайдеться їхнє коло. Переконати, що Інституту філології – місце, де себе знайдуть учні, узялася Олена Чмир, доцент кафедри слов’янської філології та директор Центру болгарської мови, літератури, історії і культури. Візуалізовано – про історію кафедри, бо ж славістика – один із найдавніших напрямів Університету (діє з 1846 року). Важко уявити вивчення мови країни без її історії чи навпаки. Наша освіта багатоаспектна. Що далі, то більше можливостей – програми обміну, практики й стажування за кордоном. Подорожі до слов’янських країн не лишать байдужими.

    В Інституті філології студентів не обмежують у творчій реалізації, запевняє Олена Романівна. І справді, докази не забарилися. По черзі представники кожної мови презентували візитівки слов’янських країн. На завершення магістранта Людмила Кравченко презентувала власну розробку онлайн-уроків хорватської. Жарти, оплески, нові знайомства та спільні мандрівки просто в аудиторії – ось що залишиться у спогадах про цей конкурс. Дякуємо! Перелік переможців - у прикріпленому файлі.

    Текст: Юлія Кузьменко.
    Фото: Валерій Попов.

  • Вшанування молодих перекладачів бельгійської поезії

    Доброю традицією в Інституті філології стало щовесняне проведення Всеукраїнського конкурсу художнього перекладу серед студентів і школярів, започатковане чотири роки тому Посольством Бельгії в Україні спільно з Асоціацією викладачів французької мови України (АВФМУ) для популяризації бельгійської франкомовної літератури та заохочення талановитої молоді до художнього перекладу. Цього року молоді перекладачі відтворювали українською тексти класика бельгійської літератури Моріса Метерлінка. Серед численних рукописів, які надійшли з усієї України, журі відзначило І премією Олександра Ладуренка, а ІІ премією – Олександру Лисогор (студенти 1 і 3 курсів КНУ ім. Т. Шевченка), заохочувальною відзнакою за оригінальне відтворення – Анастасію Уляник (2 курс Запорізького національного університету). Серед учнів перемогу здобула Аліна Стеценко (учениця 9-го класу, школи № 16 м.Києва). Вручаючи 30 травня у Французькому центрі КНУ пам’ятні подарунки, міністр-радник Посольства Бельгії в Україні Мішель Версаль, Президент АВФМУ, доцент кафедри романської філології Тетяна Гейко, лауреат Премії Федерації Валлонія-Брюссель в галузі художнього перекладу, доцент кафедри романської філології Дмитро Чистяк, а також доцент кафедри теорії і практики перекладу з романських мов ім. М.Зерова Тетяна Качановська були одностайні: традицію конкурсу художніх перекладів бельгійських поетів слід продовжувати, тому вже за рік планують зустрітися з новими шанувальниками бельгійської культури.

    Інформацію надав Французький центр Інституту філології, фото Валерія Попова.

  • Спільний українсько-білоруський науковий проект співробітників Інституту філології та Інституту літературознавства імені Янки Купали переміг у конкурсі

    Спільний українсько-білоруський науковий проект співробітників Інституту філології та Інституту літературознавства імені Янки Купали переміг у конкурсі Міністерства освіти і науки України та Державного комітету з науки і технологій Республіки Білорусь.

    У результаті конкурсного відбору, згідно з додатком до Протоколу одинадцятого засідання Міжурядової Українсько-Білоруської комісії зі співробітництва в галузі науки і технологій від 06 травня 2019 р. про затвердження переліку українсько-білоруських наукових та науково-технічних проектів для спільного фінансування та проведення досліджень на період 2019-2020 років, було схвалено до реалізації спільний науковий проект співробітників Інституту філології та Центру досліджень білоруської культури, мови і літератури Інституту літературознавства імені Янки Купали НАН Республіки Білорусь на тему “Літературно-мовний простір українців і білорусів ХVI - XVII ст.: нові підходи і методики аналізу” (https://mon.gov.ua/storage/app/media/mizhnarodna/ogoloshenya-konkursi/05.... )

    Науковий керівник проекту з української сторони – доктор філологічних наук, професор кафедри української мови та прикладної лінгвістики Інституту філології Оксана Іванівна Ніка. У підготовці проекту також взяли участь кандидати філологічних наук, доценти Інституту філології Наталія Василівна Корольова та Оксана Миколаївна Кощій, кандидат філологічних наук, асистент кафедри мовної підготовки Навчально-наукового центру “Інститут біології та медицини” Київського національного університету імені Тараса Шевченка Світлана Вікторівна Грицина.

    Партнерський колектив авторів із білоруської сторони очолює доктор філологічних наук, професор, директор Інституту літературознавства імені Янки Купали НАН Республіки Білорусь Іван Васильович Саверченко.

    Науковий проект спрямований на розроблення теоретичних положень і методики застосування нових наукових підходів для осмислення актуальних проблем історичної та культурної спадщини українців і білорусів у ХVІ – ХVІІ ст.

    Вітаємо виконавців проекту з перемогою в конкурсі та бажаємо творчих успіхів у розвитку сучасного українського мовознавства.

  • Літературна творчість – це бренд!

    Травень – час натхнення та передлітніх очікувань. Мрії, одначе, здійснюються переважно так, як їм того захочеться самим. Хтось мріє успішно завершити навчання, хтось – ненадовго повернутися в Alma Mater. Разом із тим не забувати про творчість.

    Здається, що всі мрії здійснилися цієї середи в нашому Інституті. Актова зала приймала випускників унікальної спеціальності «літературна творчість», що була започаткована 20 років тому. Випускники розказали, чим живуть нині. І могли послухати своїх наступників на літературному конкурсі «Жива троянда». Цього разу – лише поезія. Хоча ми й знаємо, що літтворці мають хист до прози, драматургії, критики та синтезу різних мистецтв (як-от це доводять знамениті вже проекти «Твоя поетична листівка» Світлани Вертоли та студія відеопоезії «Суб’єктив», співзасновницею якої є Софія Безверха). Магістранти літтворчості презентували свої наукові напрацювання паралельно з конкурсом, що припав саме на захист дипломних робіт. Послухати вихованців зійшлася вся кафедра історії української літератури, теорії літератури та літературної творчості на чолі з професором Людмилою Грицик. Людмила Василівна з теплотою згадує про перші кроки до тоді ще нової програми. Члени Спілки письменників України (зокрема Юрій Мушкетик, Володимир Яворівський) разом із тодішнім деканом філологічного факультету Михайлом Наєнком ініціювали освіту професійних письменників. Ми були першопрохідцями. Пізніше в Україні розвинулася літтворчість як магістерська програма в інших університетах – Київському університеті імені Бориса Грінченка, НПУ імені М.П. Драгоманова… Сьогодні відкрити бакалаврат планують у Львові. Але саме команда нашого Університету вдалася до експерименту, пішла на виклик та успішно його витримала. Кафедра ні від кого з випускників не чула про нудьгу чи розчарування. «Ми переконали наслідками своєї роботи, що літературна творчість – окраса і гордість Інституту», - завершила Людмила Грицик.

    Із дня у день із майбутніми письменниками працюють ті, хто самі займаються різними родами й жанрами літератури. Професор кафедри Мар’яна Шаповал говорить: «Наші студенти – по-справжньому близькі нам люди». Викладачі вночі читають їхні твори, а вдень, на парах, пояснюють і аналізують їх. Літтворчість – це 20 років досвіду й креативного навчання. Це вже 16 випусків, 160 випускників, серед яких захищено 28 кандидатів наук і вже є 2 доктори наук. 16 справжніх письменників, безліч – члени письменницьких асоціацій, СПУ, літугруповань. Мар’яна Олександрівна згадала найзірковіших, серед яких Олеся Мамчич, Юлія Джугастрянська, Ігор Астапенко, Олег Здорик, Ліза Жарікова, Анастасія Осипенко, Людмила Дядченко, Катерина Бова... Не злічити всіх імен! Почули про сучасні літературні кола: «Свідки Слова», де «апостолом» свого часу була Марина Єщенко, прозаїк та відтепер співробітниця Центру літтворчості ІФ. Не оминути й Літературний орден ім. св. Зіберта Світлого, куди входять теперішні наші студенти.

    Власне, перед конкурсом «Жива троянда» почули двох випускниць. Анна Малігон зізналася, що була амбітним поетом, дуже мріяла вступити до Інституту філології. Вона закликала завжди пробувати й вірити у власні сили. Олеся Мамчич – студентка першого набору на нову спеціальність. Згадувала корисні курси Оксани Забужко та Євгена Сверстюка та запросила на «Книжковий Арсенал», де презентує цьогоріч свою збірку абсурдистських дитячих творів «Іванна і ванна».

    Отже, після спогадів старших слово взяла молодь. Староста літстудії імені М.Рильського Іванна Чорна вела "Живу троянду": кожен із учасників 2, 3 та 4 курсів зачитали по одному твору. Сама Іванка разом із журі – професорами Ніною Бернадською, Анатолієм Ткаченком та Михайлом Наєнком – обирали призерів. Можна привітати Юлію Кузьменко, Анну Комар та Єгора Семенюка із успіхом на конкурсі, але призами й подарунками не обділили нікого. А головне – вдячністю, що молоді та творчі – із нами. Вони – наша історія, частинка літпроцесу. Натхнення всім і самовдосконалення, адже «письменник – це рослина багаторічна».

    Юлія Кузьменко. Фото Валерія Попова.

    Категорії: 
  • Літературний конкурс "Жива троянда" та зустріч випускників спеціальності "літературна творчість"

    Кафедра історії української літератури, теорії літератури та літературної творчості разом із Центром літературної творчості запрошують відвідати творчу програму вже цієї середи.
    22 травня в Актовій залі Інституту філології святкуватимемо відразу дві події. Оберемо нового володаря троянди на щорічному літературному конкурсі, а також відбудеться зустріч випускників спеціальності "літературна творчість". Цьогоріч літтворці святкують свій 20-річний ювілей.
    Також на заході діятиме вільний мікрофон. Отож приходьте й діліться творчістю!

  • Вітаємо нову Міс Інституту філології!

    Уже завтра ми підемо на невеличкі канікули, а перед тим не завадить надихнутися історіями вісьмох красунь, талановитих і розумних. Вони 25 квітня заполонили увагу актової зали Червоного. Дарували часточку себе на сцені, а ведучі Юрій Попович та Ірина Кревська підтримували їх компліментами та добрими жартами. Ведучі достойно прийняли естафету від Сергія Степаниська, який вів «Міс ІФ» з року в рік, а нині сидів у залі в новій ролі – глядача. Сам конкурс організовували Профбюро ІФ на чолі з Яною Овчинніковою. Яна переконує: «Краса і любов врятують цей світ!» Вірить у дівчат, які стали подругами за час підготувань і репетицій. Кожна з них уже найкраща! Організатор побажала отримати задоволення від всього, що дав учасницям конкурс.

    У конкурсанток традиційно було декілька завдань. Вихід – танець в образах стюардес під трек «Candy Man», виступ, де дівчата демонструють свій талант (звісно, адже до нашого екіпажу абикого не обирають!). Далі ж було дефіле у вечірніх сукнях: кожна дівчина мріє відчути себе принцесою бодай на вечір. Проте інтелект не менш важливий, ніж мейк-ап, тож дівчата відповідали на запитання від журі. Проректор Університету з науково-педагогічної роботи Володимир Бугров нагадав про нагальне, спитавши, який важливий закон прийняли сьогодні у Верховній Раді? Принагідно привітаємо одне одного, філологи, бо цього четверга ухвалено закон №5670-д «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Ще одна член журі, відома психолог Наталя Холоденко попросила лаконічно окреслити, ким учасниці конкурсу бачать себе в майбутньому зі своєю професією. Заступник директора Інституту філології Людмила Смовженко підтримала короткі запитання й спитала про улюблену страву (чом би й ні?). Журналістка Анастасія Кошман не готувала спеціальних запитань, спонтанно спала на думку теорема Піфагора. Правильна відповідь зірвала овації: філологи таки дружать із геометрією, тож будьмо без стереотипів. Журі підхопило питання на знання певних фактів. Дівчат питали й про рік скасування кріпацтва (як у Наддніпрянській Україні, так і в Західній), і про життєписи Тараса Шевченка й Івана Франка, ба навіть теорію Фрейда згадали. Заключним питання було від Галини Бойко, Міс ІФ-2018 та Королеви Університету-2018. Дівчина розуміє тих, хто на сцені, як ніхто інший. Вона порадила кожній слухати тільки себе, вірити у свій вибір. Вона спитала так: «Яке б ви самі поставили запитання учасницям?»

    Талантів у філологів не відняти. Бальні танці, вокал, гра на фортепіано, декламування уривків із класики літератури, корисні стислі лекції, навіть створення пейзажу просто на очах у глядачів. Коли ж учасницям наставав час перепочити перед наступним туром, із глядачами спілкувалися співачки Каріна Патриновська із композицією «I have nothing», Анна Микшун із піснею «Rolling in the deep» та переможниця інтернет-Євробачення, наша випускниця RIYA, яка виконала роботи «Полюси» та «Не схожі». Після основної частини змагань кожен із членів журі поділився загальним враженням від учасниць «Міс ІФ». Судді одноголосні: конкурс краси сьогодні – більше, ніж просто зовнішність. Усі вісім красунь свідомі того. Нехай же вони перетворюють свої мрії на цілі та втілюють їх. А поки можемо привітати конкурсанток із новими титулами:

    Міс Чарівність – Єлизавета Мелашенко, 2 курс, теорія та методика викладання української мови та літератури, англійської мови в основній школі.
    Міс Вишуканість – Юлія Солодовник, 2 курс, шведська філологія.
    Міс Талант – Ірина Майстренко, 1 курс, російська мова і література та англійська мова.
    Міс Оригінальність – Маріанна Ковбасюк, 2 курс, англійська філологія та переклад.
    Міс Грація – Тетяна Желіба, 1 курс, французька філологія.
    Друга віце-міс – Оксана Остапенко, 2 курс, теорія та методика викладання української мови та літератури, англійської мови в основній школі.
    Перша віце-міс – Наталія Циганкова, 3 курс, арабська філологія.

    І нарешті, міс Інституту філології за рішенням журі – Олександра Діхтяренко, 3 курс, переклад з італійської та англійської мов. Олександра була дуже розчулена, щиро дякувала всій команді організаторів, своїм друзям та нареченому, який прийшов підтримати кохану. Ось так завершився весняний вечір в ІФ. Вітаємо кожну з учасниць!

    Текст: Юлія Кузьменко. Фото: Валерій Попов, Юлія Кузьменко.

    Відеозапис конкурсу Валерія Попова: https://www.youtube.com/watch?v=4u7jiHY1tI0

    Категорії: 
  • Завершилась Всеукраїнська студентська олімпіада зі спеціальності Переклад (арабська мова)

    Підсумки Всеукраїнської студентської олімпіади зі спеціальності Переклад (арабська мова):

    І місце. Мостова Анастасія Андріївна – Національна академія Служби безпеки України.

    ІІ місце. Слободський Роман Костянтинович – Київський національний університет
    імені Тараса Шевченка.

    ІІІ місце. Гусєва Анна Максимівна - – Київський національний університет
    імені Тараса Шевченка.

    Вітаємо переможців та зичимо усім молодим арабістам подальших творчих успіхів.

    Фото:Валерій Попов

  • Нагородили переможців конкурсу «Стань письменником!»

    27 березня Інститут філології приймав учасників щорічного Всеукраїнського конкурсу літературної творчості «Стань письменником!» Конкурс проводить кафедра історії української літератури, теорії літератури та літературної творчості. Талановиті учні 10-11 класів взяти участь у змаганні традиційно за 5 номінаціями: «Поезія», «Проза», «Драматургія», «Публіцистика», «Переклад», «Літературна рецензія». Найбільше було поетів – понад 80 заявок. А от драматурги унікальні – 4 учасники. Журі конкурсу неодноразово перечитало кожен твір школярів.

    Завідувач кафедри Людмила Грицик детально й натхненно розповіла про кафедру, яка унікальна в Україні: тут працюють 14 професорів! Серед викладачів кафедри чимало письменників, членів СПУ. Готує бакалаврів із літературної творчісті, яка буде цікавою юним митцям слова. Людмила Василівна переконує: тут дають ґрунтовні базові знання, а всі наполегливі студенти неодмінно знаходять себе у професії. Це підтвердили студенти й випускники кафедри Ігор Астапенко (поет, викладач НМУ імені О.О.Богомольця), Людмила Дядченко (віце-президент Асоціації українських письменників, співробітник Всеукраїнського навчально-наукового центру шевченкознавства), Катерина Бова (координатор проектів у Мистецькому Арсеналі), Юлія Джугастрянська (поетеса, перекладач, лауреат премії Рильського-2019), Світлана Богданець (координатор «Щербенко Арт Центру»). Усі ці люди молоді й продуктивні. Займаються тим, що їм до душі й переконують: усе в наших руках, варто працювати та ставати кимось передусім для себе самого.

    Гостям провели екскурсію корпусом студенти-літтворці 4 курсу. А в Мистецькій залі їм розповіли про широкі можливості в Інституті філології: літературну студію імені Максима Рильського (запрошував директор Центру літтворчості Михайло Наєнко), можливість друкуватися в університетських альманахах «Сполучник» і «Сві-й-танок». Власне, наші студенти й самі засновують цікаві проекти. Приклад – видавничо-мистецький проект Світлани Вертоли (4 курс літтворчості) «Твоя поетична листівка», що об’єднує поетів та ілюстраторів з усієї України. Або ж перша українська платформа відео поезії «Суб’єктив», спів засновницями якої є наші студентки Софія Безверха, Ілона Червоткіна та Леся Зеліско. Аспірантка Яніна Дияк займається Всеукраїнським поетичним конкурсом «Гайвороння». Ще наші студенти організовують власні творчі кола, як-от Літературний орден Св. Зіберта Світлого.

    Шановні старшокласники, вітаємо вас із участю та перемогами в конкурсі «Стань письменником» і чекаємо в Інституті вже як абітурієнтів, студентів. У нас цікаво й пізнавально!

    Текст: Юлія Кузьменко

    Фото: Юлія Кузьменко, Валерій Попов

    Категорії: 

Сторінки

Subscribe to конкурс