навчання

  • Співпрацюємо з музейними платформами - урізноманітнюємо навчальні методи і форми

    В умовах всесвітнього онлайн-мастерінгу музейні платформи активно співпрацюють з різними освітніми закладами. Співпраця з університетами є важливим кроком до забезпечення розмаїтості навчальних методів і форм. На платформі Фестивалю наївного мистецтва відбулася підготовка до підсумкового екзамену з курсу професійних комунікативних стратегій магістрантів спеціальності «Фольклористика» Інституту філології, який протягом багатьох років веде професор кафедри методики викладання української та іноземних мов і літератур Олеся Любашенко. Цього року, за попередньою згодою із кураторами Фестивалю, студенти виконали експертизу комунікативної ситуації, віртуально спілкуючись із учасниками локації «Розвідка». Виконуючи комунікативні завдання професора Олесі Любашенко, фахівці-фольклористи вдосконалили українське професійне мовлення, збираючи пропозиції для підготовки відкритих листів, зауваження, побажання, критику; обговорюючи з художниками їхні полотна, проводячи екскурсію Музеєм наївного мистецтва, готуючи онлайн-дискусії з проблем мистецької, фольклорно-етнографічної та культурної освіти.

    Категорії: 
  • Відбувся онлайн-семінар на тему "ПЕРСЬКА МОВА: ІСТОРИЧНІ КОРЕНІ ТА ПРОЦЕСИ ТРАНСФОРМАЦІЇ"

    3 грудня 2020 р. відбувся онлайн-семінар, організатором якого було Посольство Ісламської Республіки Іран в Україні, на тему "ПЕРСЬКА МОВА: ІСТОРИЧНІ КОРЕНІ ТА ПРОЦЕСИ ТРАНСФОРМАЦІЇ".

    З доповіддю на семінарі виступив сходознавець, перекладач перської мови, к. і. н. Валерій Храновський, який розповів про історію, розвиток і трансформації перської мови, про різноманіття мов і говірок, поширених на території сучасного Ірану, а також про спорідненість слів в індоєвропейських мовах, про давньоперську лексику в сучасній перській мові та інших мовах, зокрема, українській тощо.

    Посольством ІРІ також планується найближчим часом проводити серію подібних онлайн-семінарів на платформі Zoom, присвячених різній тематиці історії та культури Ірану.

    Сторінка Посольства ІРІ в instagram: @iranembassyinukraine
    на Facebook: https://www.facebook.com/IranembinUkraine/

    І.Д. Левчин, кафедра мов і літератур Близького та Середнього Сходу

  • Як важливо бути гнучким: розмова з Оксаною Хмельовською.

    18 листопада у рамках курсу «Літературні проєкти: кураторство» відбулася зустріч із співзасновницею та головною редакторкою культурно-видавничого медіапорталу «Читомо» Оксаною Хмельовською. Розмова точилася навколо становлення цього медійного проєкту та дотичних до нього подій.

    Пані Оксана розказала, що «Читомо» вперше виник як дипломний проєкт, розроблений удвох із колегою. Для залучення публіки на першу презентацію під час Львівського форуму видавців скористалися картонними колажами, які розвісили по всьому Львову: це дозволило зібрати аудиторію до 80 людей – чудовий результат для літературної події.

    Однак спочатку «Читомо» існував більше як блог, ніж медіа, й перші 4 роки тримався на колосальній волонтерській роботі друзів пані Оксани. Значні зміни відбулися після організації фестивалю «Штурмові загони Ґутенберґа», які об’єднали молодих видавців із якісними редакторами. Так проєкт дістав перший ґрант від Unistudy, який повністю витратили на «найважливішу» людину на Землі – програміста.

    Втім однаково головною проблемою проєкту був брак стабільности та доходів, через що чимало дописувачів вигорали й ішли деінде. Колишні автори «Читомо», за словами пані Оксани, – власники видавництв, редактори, викладачі. 2015 року відбулася своєрідна реорганізація й було проведено чимало подій: проєкт «Mali.ua», який об’єднав невеликих видавців, що випускали по одній книзі; «Вітрина новинок», у якому розміщувалися всі книжки, випущені до Книжкового Арсеналу чи Форуму Видавців, а також спецпроєкт із Гете-інститутом у Києві. Тоді ж у «Читомо» з’явилася перша випускова редакторка Богдана Романцова.

    Хоча брак коштів все ще давав про себе знати, «Читомо» розвивався й 2016 року об’єднався з блоґом про сучасну дитячу літературу «Казкаркою», який представлений дитячим відділом «Читомо». У тому ж році сайт отримав першого комерційного партнера – магазин туристичного спорядження Gorgany (не на правах реклами). Це дозволило проєктові крок за кроком перейти до «дорослішання». 2017 року «Читомо» офіційно став громадською організацією, що, за словами пані

    Оксани, «дозволило відчути себе тим, хто здатен впливати на смаки людей».
    2018-й рік видався багатим на події. Сайт «Читомо» перезапустився і змінив дизайн, здійснив велике соціологічне опитування «Ukrainian Reading and Publishing Data», на яке нинішній Український інститут книги орієнтується при укладанні стратегії. Тоді ж було проведено кілька спецпроєктів із зарубіжними організаціями: Британською Радою, Гете-інститутом (Німеччина) і Польським та Чеським інститутами в Києві.

    Останні два роки позначилися ще більшим розвитком. Так, 2019 року «Читомо» вперше поїхав у відрядження на книжкові ярмарки в Німеччині й Латвії, Мистецький салон у Канаді. Тоді ж провели вечірку з нагоди десятиріччя проєкту «Піна днів», де все навколо покрили піною – сподіваюся, шампанського. Цей рік позначився виграшем 8-ми ґрантів, появою власного Телеграм-каналу, акцією #купуйумалих і партнерством із крупним комерційним проєктом «Галичина».

    Після такого екскурсу в історію гостя заглибилася в його суть, бо «Читомо» – це передусім «медіа про книгу в усіх її проявах й осмислене читання як трамплін, інструмент для самоосвіти й реалізації». Метою проєкту є створення якісних текстів, які б піднімали читачів на вищій рівень. Тексти ці різні: аналітика й ексклюзивні матеріали експертів, новинки у сфері книговидання, рекомендація вартісних книжок, що добре зроблені й несуть щось нове і, звісно, рецензування, бо «навіть якщо книжка хороша, має бути рецензент, який сказав би, що вона хороша».

    За словами пані Оксани, «Читомо» важливий тим, що він бачить щось цікаве, пише про це і люди проявляють інтерес. Яскравим прикладом стала стаття про оплату праці перекладу, яка допомогла перекладачам усвідомити вартість своєї праці. Або проєкт «Література на експорт», де критики рекомендували по 10 українських книжок до перекладу, що дозволило укласти щонайменше 7 угод про переклад за кордон; крім цього, підтримуються й інші важливі й регіональні проєкти.

    Певну частину часу пані Оксана приділила оцінці студентських проєктів, відзначивши їх новизну та давши кілька корисних настанов. Насамперед, вона нагадала, що, крім ідеї, дуже важливо сформулювати мету і порадила уявити собі майбутніх клієнтів, які б зацікавилися пропонованим продуктом, і сформулювати до 5 цінностей вашого проєкту.

    Найважливішою настановою, яка підбила підсумок зустрічі, стала порада не стояти на одному місці, бо важливо вміти рухатися вперед. Як сказала пані Оксана, «редакційна політика «Читомо» – така само змінна річ, яка має швидко реагувати на поломки й помилки, особливо в наш час. Бо цей рік показав, як важливо бути гнучким і вміти підлаштовуватися й знаходити своє місце».

    Іван Прокопенко,
    студент 4 курсу «літературної творчості»

  • ОНЛАЙН-ЛЕКЦІЯ ЗІ СВІТЛАНОЮ ПРИВАЛОВОЮ – НАТХНЕННИЦЕЮ, ОРГАНІЗАТОРКОЮ ТА ДИРЕКТОРКОЮ БАГАТЬОХ ЛІТЕРАТУРНИХ ПРОЄКТІВ

    4 листопада у рамках дисципліни «Літературні проєкти: кураторство» відбулася онлайн-зустріч із Світланою Приваловою, програмною директоркою «Litosvita». Запросити пані Світлану до розмови – це було спільне рішення викладачів і студентів, що цілком зрозуміло, бо успішних людей хочеться почути, перейняти дещицю досвіту. Нині «Litosvita» – платформа, яка надає освітні послуги за різними тематичними напрямами, одна з найбільш популярних у царині неформальної освіти. До того ж «Litosvita» репрезентує своєрідний зріс найвагоміших досягнень літературного й загалом мистецького менеджменту й водночас популяризує сучасний український літературний процес.

    Студентам хотілося більш докладно почути про секрети й внутрішні механізми літшколи, яка минулого 2019 року відзначила поважний ювілей – десятиріччя від дня засування. Відтак пані Світлана докладно зостановилася на структурі самого освітнього процесу, що надає «Litosvita», наголосивши, що він за зразком академічної освіти складається з річних програм, упродовж яких слухачі мають можливість отримати досить ґрунтовні знання і потужну мотивацію до саморозвитку. Безумовно, став у нагоді багаторічний викладацький досвід в університеті і робота над власною дисертацією з масових комунікацій, а також організаційні й комунікативні навички, набуті під час роботи головним редактором видавництва «Nebo bookLab Publishing». Поєднання цих знань й умінь, що тяжіли до різних галузей, дало масштабне бачення й уможливило створення таких навчальних програм, які б були однаково цікавими й лекторам, і потенційним слухачам. Нині «Літосвіта» працює із дорослими слухачами, підлітками й дітьми. Для кожної вікової категорії розроблені свої критерії, плани й контент. Найпопулярнішими серед слухачів уже традиційно є літні літшколи, що проходять щорічно в Карпатах (лише цього року довелося відмовитися від такої ідеї через пандемію).

    Пані Світлана, окрім досвіду, пов’язаного з освітніми проєктами, поділилася секретами успішного видавництва. Ішлося зокрема про книжкове видання «Галерея чуття», де були гармонійно поєднанні вірші відомих українських письменників та ілюстрації картин Андрія Задоріна, знаного білоруського митця, що окреслило унікальну нішу книжкового ринку й сприяло розширенню цільової аудиторії схожих антологій, які пропонували переважно тексти без візуального супроводу. Також гостя коротко спинилася на питаннях формування спільноти, наповнення й розподілу бюджету, розбудови стратегії із взаємодії з конкурентами та інших, не менш важливих аспектах, без яких годі собі уявити успішний літературний менеджмент.

    Зустріч минула на одному диханні – без жодного перебільшення. Усі віртуально присутні отримали потужний заряд позитиву насамперед через оптимізм і налаштованість на успіх, що їх випромінювала сама пані Світлана. Після такої потужної мотивації зросло бажання спробувати власні сили у створенні чогось нового, унікального й пов’язаного з літературою.

    Щиро дякуємо пані Світлані, яка попри свій щільний робочий графік, усе ж знайшла час і можливість поспілкуватися на цікаві теми.

    Тетяна Белімова, доцент кафедри історії української літератури, теорії літератури та літературної творчості

  • «Зрозуміти український Схід» і зрозуміти виворіт мистецького менеджменту разом із О. Михедом

    21 жовтня студенти 4 курсу спеціальності «літературна творчість» мали змогу поспілкуватися з письменником й куратором мистецьких проєктів Олександром Михедом. Онлайн-зустріч модерувала Тетяна Белімова в рамках спецкурсу «Літературні проєкти: кураторство». Зі слів Олександра, студенти окреслили важливі аспекти сучасного літературного процесу, а також повернули гостя в студентські часи, коли потрібно було прокидатися на першу пару.

    Однак розмова мала здебільшого серйозну тональність, адже говорили про болючі моменти в контексті інтерпретації нової книжки письменника «Я змішаю твою кров із вугіллям». Як зазначив автор, це документально-художнє видання, що може вплинути на сприйняття Донеччини й Луганщини, зокрема – на приязнь до цих регіонів. Як стверджує герой одного з розділів: «Я люблю це місто через те, що його складно любити».

    Книжка допоможе молодшому поколінню читачів скласти краще уявлення про те, яким був Радянський Союз. Він постає у творі через поєднання історичних фактів і міфів, крізь призму категорії пам’яті, в якій минуле постає еклектично. Олександр хоче, щоб видання такого штибу надихали митців на подорожі-дослідження. Саме завдяки такій мандрівці він дослідив шість міст українського Сходу й написав про це книжку. Мотивацією стало бажання самостійно сформувати власне уявлення про те, що болить.

    Студенти не оминули питань про теперішню ситуацію на Донбасі та її інтерпретацію. Дійшли висновку, що фактаж має бути зафіксований уже сьогодні. Серед книжок про Схід автор виокремив «Інтернат» Сергія Жадана, «Точка нуль» Артема Чеха, також порадив переглянути стрічку «Атлантида» режисера Валентина Васяновича.

    Оскільки Олександр Михед не лише письменник, а й куратор і учасник творчих проєктів, студенти поцікавилися в нього нюансами мистецького менеджменту. Гість запропонував розглянути два підходи до кураторства літературних програм: інституційне (коли куратор чи менеджер працює на велику інституцію, наприклад, PinchukArtCentre чи Мистецький Арсенал) та фестивальне (де літературна програма є однією зі складових більшого фестивалю, наприклад, ГогольFest чи Бандерштат). Олександр підкреслює, що книжка «Я змішаю твою кров із вугіллям» узагалі б не з’явилася, якби не його мистецька діяльність. Письменник розповідає, що в умовах пандемії чітко зрозумів – краще орієнтуватися на довготривалі проєкти. Цікавий приклад – створення курсу лекцій з історії мистецтва у Дніпрі.

    Словом, це була корисна розмова, що допомогла усвідомити й переосмислити окремі літературні й культурні процеси. Хто не прочитав «Я змішаю твою кров із вугіллям» і не подивився «Атлантиду», гайда надолужувати)

    Ілона Михніцька, студентка 4 курсу спеціальності «літературна творчість»

  • З твого лиця букет троянд зробити можна З волосся гілку гіацинту звити можна…

    Такі поетичні рядки прозвучали сьогодні під час проведення в онлайн-режимі науково-практичного семінару з нагоди Дня вшанування видатного перського суфійського поета Джалалледдіна Румі. Семінар провели студенти і викладачі перської мовної секції кафедри мов і літератур Близького та Середнього Сходу на базі Центру іраністики Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка.

    Відкрила урочистий захід завідувач кафедри мов і літератур Близького та Середнього Сходу та директор Центру іраністики доц. Мазепова О.В.

    З вітальним словом до присутніх звернувся аташе з питань культури Посольства Ісламської Республіки Іран в Україні пан Хаді Заргярі, наголосивши на величезному значенні творчої спадщини Дж. Румі як для перської, так і для світової літератури. Далі доцент кафедри Маленька Т.Ф. виступила з доповіддю на тему «Великий Моуляна: перська суфійська поезія від Туреччини до Індії».

    Студентка 4 курсу Мельник Юлія запропонувала присутнім переглянути цікаву презентацію про життєвий шлях видатного поета. Відтак учасники семінару мали нагоду подивитися пізнавальний відеофільм про роль духовного наставника Шамса Табрізі в житті Моуляві.

    Лучко І.М. виступила з презентацією «Переклади Дж. Румі в Україні», детальніше зупинившись на перекладах відомого сходознавця та свого вчителя Яреми Полотнюка.

    Студентка 2 курсу Петрук Вероніка продекламувала газель Румі у перекладі Я. Полотнюка, а студентка 4 курсу Азіз-Джан Марія прочитала власний переклад газелі видатного автора.

    Доц. Бочарнікова А.М. виступила з доповіддю на тему «Ритміка в поезіях Моуляві». Продовжила захід аспірантка кафедри Сопільняк Світлана з презентацією, присвяченою видатній поемі Румі «Духовне маснаві». Вона продекламувала уривок з цієї поеми разом з перекладом. Слідом за нею студенти 3 курсу Пилипенко Катерина, Суровцева Оля, Сулейманов Іса та Влад Собора прочитали цікаве та дотепне оповідання з цієї поеми про розумного птаха.

    Завершився науково-практичний семінар змістовною доповіддю доц. Конончук О.М. на тему «Місце поховання Джалалледдіна Румі в Конії як історична та мистецька пам’ятка і місце паломництва». Модератором заходу була Левчин І.Д.

    Семінар відбувся у теплій та дружній атмосфері, а наші студенти та викладачі продемонстрували чудове володіння словом.

  • Продовжується набір статей у XVI-ий та XVII-ий випуски “STUDIA LINGUISTICA”

    ШАНОВНІ АВТОРИ!

    Наказом МОН України від 02.07.2020 № 886 збірнику наукових праць «STUDIA LINGUISTICA» підтверджено статус фахового і належність до категорії «Б».

    Ми продовжуємо набір статей у XVI-ий та XVII-ий випуски “STUDIA LINGUISTICA”, вихід яких заплановано до кінця 2020 року.

    Усі вимоги щодо оформлення статей розміщено на нашому сайті http://studia-linguistica.knu.ua

    Збірник проіндексовано у базах: ResearchBib, Google Scholar, Україніка наукова. Подано запит на включення до баз: Erih Plus, Bibliographie Linguistique, Ulrich'sWEB.

    Запрошуємо всіх зацікавлених до співпраці!

  • Збірник наукових праць «Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика» увійшов до авторитетної бази даних Ulrich’s WEB

    Збірник наукових праць «Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика» увійшов до авторитетної бази даних Ulrich’s WEB, що суттєво наближає видання до Web of Science та Scopus.

    Нагадаємо, що наш збірник входить до категорії «Б» фахових видань України (http://nfv.ukrintei.ua/view/5b1925e17847426a2d0ab1bb), є рецензованим міжнародним виданням та індексується у світових наукометричних базах. З 2018 р. журналом підтримується політика Open Access в публікаційності, редакція дотримується принципів Комітету з етики (COPE), що репрезентовано на сайті видання https://apultp.knu.ua

    У журналі публікуються оригінальні статті з неолінгвістичною проблематикою. Перевага надається статтям англійською мовою.

    Подати статтю на рецензування в черговий номер можна до кінця вересня за адресою apultp@univ.net.ua та/або style_m_k@ukr.net. З вимогами до публікацій можна ознайомитися тут: https://apultp.knu.ua/index.php/APULTP/autor

    Кафедра стилістики та мовної комунікації

  • Результати вступного випробування з іноземної мови

    Результати вступного випробування з іноземної мови
    ОП "Теорія та методика навчання української мови і літератури та іноземної мови в старшій профільній школі"
    ОП "Зарубіжна література та англійська мова: теорія і методика навчання"

    Категорії: 
  • Опитування студентів щодо роботи кафедри стилістики та мовної комунікації

    Протягом карантину студенти Інституту філології активно навчаються дистанційно, використовуючи сучасні мультимедійні технології. Сьогодні особливо актуальним є питання про взаємовплив і взаємозв’язок гаджетів, електронних засобів обміну інформацією із освітнім процесом, який можна назвати онлайно-офлайновим.

    22-26 квітня кафедра стилістики та мовної комунікації проводила опитування серед студентів щодо якості та продуктивності такої форми навчання. В опитуванні взяли участь 102 студенти різних спеціальностей, серед яких: «Українська мова і література та західноєвропейська мова», «Англійська філологія та переклад, дві західноєвропейські мови», «Слов’янські мови і літератури та переклад, українська мова та література», «Класична філологія», «Прикладна (комп'ютерна) лінгвістика та англійська мова». Анонімне анкетування студентів допомогло зробити скринінг актуальної ситуації в начальному процесі.

    Викладачі продовжують бути порадниками і наставниками у пошуковій і дослідницькій діяльності, працюють відповідно до навчальних програм, викладають дистанційно.

    Відповідно до результатів опитування студентів найбільше непокоїть велика кількість завдань (91,2 %), проблеми з організацією часу (36,3 %) відсутність постійного доступу до мережі Інтернет (29,4 %). Крім того, респонденти бачать потенційну користь від використання елементів дистанційної форми навчання і в подальшому. Запропоновані студентам запитання та результати їхніх відповідей можна переглянути у вигляді діаграм із коментарями.
    Кафедра стилістики та мовної комунікації дякує усім респондентам за участь в опитуванні.

    Інформацію надала старший лаборант кафедри стилістики та мовної комунікації Людмила Рудюк

    Категорії: 

Сторінки

Subscribe to навчання