навчання

  • Візит викладача зі Швеції

    11-12 вересня в Інституті філології перебував з візитом викладач Гетеборзького університету Томас Росен. Шведський славіст зустрівся з керівництвом Інституту філології та провів декілька пізнавальних лекцій для студентів, які вивчають шведську мову. Метою візиту Томаса Росена було налагодження співпраці між Київським національним університетом імені Тараса Шевченка та Гетеборзьким університетом, що передбачає двосторонній обмін студентами. На сьогодні Гетеборзький університет є єдиним університетом у Швеції, у якому викладається українська мова. Тож студенти зі Швеції зможуть покращувати знання української мови в Києві, а студенти Інституту філології, які вивчають шведську мову, отримають можливість стажуватися в одному з провідних університетів Швеції.

    Текст: Олександр Стасюк, доцент кафедри германської філології та перекладу
    Фото: Валерій Попов

  • Слово, що живе століттями

    Студенти-україністи спеціалізації «історична лінгвістика» цієї суботи мали змогу торкнутися старовини. Разом із керівником спеціалізації професором Оксаною Нікою завітали на тематичну екскурсію до Софії Київської. Гідом був заступник директора музею з наукової роботи В’ячеслав Корнієнко. Він уже понад 10 років досліджує графіті на стінах Софії. Розповідає, що написи ХІ-XVIII століть дуже важливі для науки. Із них можемо дізнатися маловідомі факти. Наприклад, літописи мовчать про родину Святополка Окаянного (старшого брата Ярослава Мудрого). Про нього дізнаємося із запису його матері Олісави. Це саме графіті відкриває нам ще й уточнену дату собору: не 1037, а 1017.

    А ще написи є свідченням про життя авторів, які були звичайними живими людьми. Кохали, гнівалися, жартували – бачимо любовні послання, прокляття, хуліганство учнів. Світ графіті відкриває аспекти думок і повсякдення Середньовіччя. За кожним стоїть доля людини. До речі, зміст цих накреслень руйнує стереотип про середньовічну людину: вона не існувала «темною», лише в земних стражданнях й у мріях про вічне блаженство. Вона була освіченою, вільною, повноцінною. Наші пращури прагнули жити тут і зараз, чим відрізнялися від тодішньої Західної Європи.

    Студенти оглянули лише невелику частину з 7000 графіті, що живуть на стінах Софії. Побачили автограф Анни Ярославни; малюнки (зайця, качура, зображення людей); найдовше графіті собору – традиційну молитовну формулу; найбільший напис – автограф превелебного отця Олевінського з Доніміканського ордену (кін. XVI ст.). В’ячеслав Вікторович продемонстрував гостям знаменитий запис про купівлю Боянової землі на фресці Онуфрія. Це найдавніший відомий документ купівлі-продажу землі на наших теренах. До слова, згадана фреска – «рекордсмен» за графіті: їх там понад 200. Але писці намагалися «скоблити» на полях ікони, не псуючи образ. Хоча такі видряпування вважалися в Київській Русі святотатством, прирівнюваним до поламання хреста, усе ж до них ставилися толерантно. Людина писала на стінах собору, бажаючи бути почутою Богом.

    І тепер маємо реальні свідчення життя середньовічного суспільства, можемо через графіті вивчати його побут, звичаї, закони та, звичайно, мову Київської Русі. Ні, це ще не була системна українська мова, однак її окремі риси чітко простежуються.

    Такі просвітницькі заходи для істориків мови організовуються не вперше. У квітні разом із професором Лідією Гнатюк студенти відвідали відділ стародруків ЦНБ ім. Вернадського. Там ознайомилися зі служебниками XVII ст. У межах курсу церковнослов’янської мали змогу самостійно розрізнити українську та російську редакції цієї книжної мови. Відмінність – у наголосах.

    Майбутні спеціалісти працюють із мовним матеріалом не лише теоретично, а й практично, роблячи свій невеликий, але важливий внесок у науку. Так, торік разом із доктором філологічних наук Галиною Наєнко студенти долучилися до створення електронного корпусу історичних текстів: працювали зі стародруком 1618 р. «Зерцало богословія» Транквіліона Ставровецького. А нині з діалектологом Оксаною Суховій допомагають сортувати лексичну картотеку Інституту української мови НАНУ. Саме там знаходяться архівні картки – матеріали до «Російсько-українського словника» А. Кримського та С. Єфремова 1924-33 рр. Словник був заборонений радянською владою, а четвертий його том знищено. Тепер є надія на відтворення національної пам’ятки української науки.

    Своєю роботою кафедра української мови та прикладної лінгвістики Інституту філології доводить: історія мови важлива для самоідентичності кожного українця, а робота в цій галузі перспективна.

    Інформацію підготувала студентка Юлія Кузьменко, фото із відділу картотек - Олени Тищенко, старшого наукового співробітника НАН, канд. філ. наук, співробітника картотеки

  • Стипендії на навчення в Казахстані

    Уряд Республіки Казахстан в рамках Угоди між Міністерством освіти і науки України та Міністерством освіти і науки Республіки Казахстан про співпрацю в галузі освіти і науки виділяє в 2018-2019 навчальному році 40 стипендій для навчання громадян України у закладах вищої освіти Республіки Казахстан за програмами бакалаврату - 30, магістратури - 10. Вибір навчального закладу і спеціальності залишаються за кандидатами.

    Для участі в конкурсі кандидатам необхідно подати такі документи:

    - Анкета встановленого зразка, заповнена друкованими літерами з фотографією, прикріпленою у правому верхньому кутку анкети (російською мовою); (див. додаток)

    - Копії документів про освіту із зазначенням предметів і отриманих оцінок (балів); учням шкіл подати довідку про навчання у випускному класі з оцінками за останнє півріччя, студентам, які не отримали дипломи про освіту, подати довідку з навчального закладу разом із випискою із залікової книжки та копію шкільного атестата з додатком (документ про освіту бажано перекласти російською мовою, завірення нотаріусом не вимагається);

    - Медична довідка, видана офіційним органом охорони здоров’я країни проживання особи, яка виїздить на навчання за кордон;

    - Медична довідка про відсутність вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ- інфекція) і захворювання СНІД, видана офіційним органом охорони здоров’я країни проживання кандидата;
    - Мотиваційний лист (українською мовою);
    - Копії сторінок українського та закордонного паспорта кандидата.

    МОН прийматиме заявки (заповнена аплікаційна форма та необхідні документи) в електронному та паперовому форматі у 2-х примірниках.

    Поштова адреса: проспект Перемоги, 10, 01135, Київ, Україна,
    Міністерство освіти і науки України,
    Управління міжнародного співробітництва та європейської інтеграції,
    Примітка: Стипендії на навчання в Казахстані 2018.

    У електронному форматі скановані РDF документи необхідно надіслати на електронну адресу МОН ird@mon.gov.ua, зазначивши у темі листа «Стипендії на навчання в Казахстані 2018».

    Термін подачі документів - 11 травня 2018 року.

    Категорії: 
  • Весняний лекторій для арабістів

    З 24 по 27 квітня на запрошення кафедри мов і літератур Близького та Середнього Сходу Інститут філології відвідала викладач Університету Бумердеса ім. М’хамеда Бугара (Алжир) д-р Хейра Бендахуа.

    Під час свого візиту до Інституту гостя ознайомилась з діяльністю кафедри мов і літератур Близького та Середнього Сходу, Єгипетського центру арабської мови та культури, а також провела чотири заняття зі студентами-арабістами з алжирського діалекту арабської мови та давньої арабської літератури. Зустрічі із алжирською викладачкою пройшли у теплій та дружній атмосфері.

  • Міжнародна сертифікатна програма з гебраїстики і біблеїстики (анонс)

    Національний університет «Острозька академія» оголошує про відкриття Міжнародної сертифікатної академічної програми з гебраїстики та біблеїстики (далі – Програма).

    Мета Програми – викладання давньоєврейської мови та суміжних філологічних дисциплін, пов’язаних із вивчення Старого Заповіту та раннього юдаїзму. У подальшому на базі Програми планується відкриття спеціальності «гебраїстика».

    Академічні партнери Програми: Тель-Авівський університет (Ізраїль); Єврейський університет в Єрусалимі (Ізраїль); Університет Центральної Флориди (США).

    Спонсор Програми – організація «Українсько-єврейська зустріч» (Ukrainian-Jewish Encounter).

    Участь у Програмі. Взяти участь у Програмі можуть студенти різних спеціальностей (у тому числі й негуманітарних), що навчаються як у вищих навчальних закладах України, так і закордоном, аспіранти та всі охочі. При цьому знання сучасного івриту, давньоєврейської мови та біблійної арамейської (на будь-якому рівні) вітається, але не є необхідною умовою навчання.

    Програма складається з трьох сесій: весняної (21-31 травня), Літньої школи (10-31 липня) та осінньої (20-30 листопада), на яких будуть викладатися загалом 19 предметів, що складають 50 академічних кредитів. Однак для отримання сертифікату про завершення Програми достатньо набрати 21 кредит за основними курсами (детальніше про сесії у прикріпленому файлі).

    Якщо учасник Програми вивчає лише окремі дисципліни за своїм вибором, він отримує сертифікат про проходження саме цих курсів, а не всієї програми.

    Студентам, що братимуть участь у Літній Школі (частина даної Програми), варто взяти до уваги, що із запропонованих мовних курсів вони можуть вибрати не більше двох із числа основних; кількість лекційних курсів не обмежена (скільки дозволяє розклад).

    Окрім курсів з гебраїстики, на Літній школі будуть запропоновані ще й додаткові курси з семітських мов (вони вказані у Програмі нижче).

    Сертифікат про закінчення Програми видається Національним університетом «Острозька академія» як свідоцтво про додаткову спеціалізацію, і дозволяє, за бажанням студента, продовжити навчання в одному з університетів-партнерів (див. вище) за даною спеціальністю; при цьому отримані кредити будуть зараховані.

    Організаційний внесок. Від учасника Програми очікується обов’язковий організаційний внесок, який необхідний для покриття витрат на харчування (навчання та проживання – безкоштовно), розмір внеску вказано під розкладом кожної з трьох сесій (див. нижче у файлі).

    Харчування та проживання. Студенти забезпечуються триразовим харчуванням, витрати на яке частково покриваються коштами Програми, частково – за рахунок організаційного збору, що вноситься студентом. Харчування забезпечує кафе «VIP-Спудей» на території Острозької академії (підвал Старомонастирського корпусу).
    Проживання студентів: гуртожиток «Академічний дім».

    Реєструватися необхідно на кожну сесію окремо (див. нижче розклад сесій). Там же вказано суму реєстраційного внеску і крайній термін внесення (зареєструватися можна раніше, гроші внести потім, але не пізніше вказаної дати); інформацію про те, як внести організаційний внесок, учасник отримає електронною поштою протягом тижня після реєстрації.

    Повідомляємо майбутнім учасникам, що наші можливості прийняти студентів обмежені: оскільки весняна та осіння сесії припадають на навчальний рік, ми можемо прийняти не більше 45 студентів; на Літню школу – 70 студентів. Перевагу мають учасники попередньої Літньої школи з семітської філології, що відбувалася у липні 2016 року в Острозькій академії.

    http://events.oa.edu.ua/event/mizhnarodna-sertyfikatna-prohrama-z-hebrai...

    Категорії: 
  • В ІФ презентували програму "Стипендії Туреччини"

    За підтримки відділу академічної мобільності КНУ 23 січня в Інституті філології було презентовано програму "Стипендії Туреччини".

    Таку програму забезпечує Республіка Туреччини, даючи можливість іноземним студентам та науковцям отримати освіту, провести дослідження, відвідати мовну літню школу у турецьких вишах.

    Студентам, які в Інституті філології вивчають тюркські мови, було презентовано програми за такими освітньо-кваліфікаційними рівнями: "бакалавр", "магістр" та "аспірант" у сферах медицини, теології та лінгвістики.

    Спікер розказала про розмір стипендій, які надаватимуться студентам під час навчання: бакалаврам - 600 TL, магістрам - 850 TL, аспірантам - 1200 TL. Було акцентовано про програми літніх мовних шкіл, під час яких студенти мають можливість ознайомитися з мовою і культурою Туреччини. У таких програмах турецька сторона покриває вартість проїзду, навчання, проживання та надає стипендії. Упішним студентам програми влаштовують екскурсії.

    Щороку на ці програми приходять сотні тисяч заяв з більше, ніж 150 країн світу. Цього року заявки приймаються до 16 лютого.

    Деталі на сайтi: www.turkiyeburslari.gov.tr

  • Семінар-тренінг для викладачів іноземної мови

    19 травня кафедрою методики навчання іноземних мов та прикладної лінгвістики Інституту філології було проведено семінари-тренінги для викладачів Інституту філології: "Teaching Grammar at University Level", "Developing Grammar Tests for Linguistics Majors". Модератори семінарів - Кавицька Тамара Іванівна, Квасова Ольга Геннадіївна.

    Категорії: 
  • Інформація про освітні програми, гранти та стипендії ЄС

    До уваги охочих навчатися у Європі ключова інформація про: освітні програми та стипендії, коледжі Європи, особливості вищої освіти у державах-членах Європейського Союзу та багато іншого.

  • Тренінг викладача Катарського університету

    17–18 грудня викладач Катарського університету д-р Мунтасир Фаїз аль-Хамад провів для викладачів-арабістів дводенний тренінг з методики викладання арабської мови як іноземної.
    Під час тренінгу, який був присвячений використанню розумових і рухливих ігор у викладанні арабської мови, учасники мали можливість отримати нову інформацію щодо методики викладання арабської мови для неносіїв, зокрема, застосування таксономії Блума і методики «шести капелюхів мислення» Едварда де Боно у навчанні арабській мові.
    Також д-р Мунтасир аль-Хамад прочитав лекції для студентів-арабістів Інституту філології. Темою однієї з них були події Арабської весни, історія та сьогодення демократії, свобода слова і права людини в арабському світі. Друга лекція була присвячена Міжнародному дню арабської мови, який за рішенням ООН з 2010 року відзначається 18 грудня. Саме в цей день у 1973 році Генеральна Асамблея ООН прийняла рішення зробити арабську однією зі своїх офіційних мов. Лектор розповів про виникнення арабського письма, ранні арабські епіграфічні пам’ятки, мистецтво арабської каліграфії, торкнувся питання мови та ідентичності. Лекції були прочитані у захопливій формі з активним залученням аудиторії до діалогу і супроводжувались яскравими мультимедійними презентаціями.
    Д-р Мунтасир Фаїз аль-Хамад – фахівець з порівняльної семітології та методики викладання арабської мови як іноземної, член Міжнародної асоціації арабської діалектології (Association Internationale de Dialectologie Arabe – AIDA). Викладає арабську мову в Катарському університеті в Центрі вивчення арабської мови для неносіїв.

    Текст - Олена Хоміцька
    Фото - Марія Бурчак

  • Шевченкіана чекає дослідника!

    Шановні науковці, викладачі та студенти, запрошуємо до співпраці!
    Фонди Всеукраїнського навчально-наукового центру шевченкознавства і навчальної лабораторії шевченкознавства кафедри історії української літератури і шевченкознавства Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка містять книги – наукові, критичні, художні, літературознавчі та історико-літературні праці в галузі шевченкознавства, які можуть бути корисними для науковців, дослідників, викладачів, співробітників та студентів Університету. У фондах зберігаються як новинки шевченкознавства, так і рідкісні видання. Книги знаходяться у відкритому доступі для користування і видаються за наявності документу, що посвідчує особу, працювати з ними можна безпосередньо у кабінеті Всеукраїнського навчально-наукового центру шевченкознавства і навчальної лабораторії шевченкознавства (Інститут філології, бульвар Т. Шевченка, 14, аудиторія 80).
    Чекаємо на Вас у робочі дні з 10.00 по 18.00.

    Категорії: 

Сторінки

Subscribe to навчання