навчання

  • Продовжується набір статей у XVI-ий та XVII-ий випуски “STUDIA LINGUISTICA”

    ШАНОВНІ АВТОРИ!

    Наказом МОН України від 02.07.2020 № 886 збірнику наукових праць «STUDIA LINGUISTICA» підтверджено статус фахового і належність до категорії «Б».

    Ми продовжуємо набір статей у XVI-ий та XVII-ий випуски “STUDIA LINGUISTICA”, вихід яких заплановано до кінця 2020 року.

    Усі вимоги щодо оформлення статей розміщено на нашому сайті http://studia-linguistica.knu.ua

    Збірник проіндексовано у базах: ResearchBib, Google Scholar, Україніка наукова. Подано запит на включення до баз: Erih Plus, Bibliographie Linguistique, Ulrich'sWEB.

    Запрошуємо всіх зацікавлених до співпраці!

  • Збірник наукових праць «Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика» увійшов до авторитетної бази даних Ulrich’s WEB

    Збірник наукових праць «Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика» увійшов до авторитетної бази даних Ulrich’s WEB, що суттєво наближає видання до Web of Science та Scopus.

    Нагадаємо, що наш збірник входить до категорії «Б» фахових видань України (http://nfv.ukrintei.ua/view/5b1925e17847426a2d0ab1bb), є рецензованим міжнародним виданням та індексується у світових наукометричних базах. З 2018 р. журналом підтримується політика Open Access в публікаційності, редакція дотримується принципів Комітету з етики (COPE), що репрезентовано на сайті видання https://apultp.knu.ua

    У журналі публікуються оригінальні статті з неолінгвістичною проблематикою. Перевага надається статтям англійською мовою.

    Подати статтю на рецензування в черговий номер можна до кінця вересня за адресою apultp@univ.net.ua та/або style_m_k@ukr.net. З вимогами до публікацій можна ознайомитися тут: https://apultp.knu.ua/index.php/APULTP/autor

    Кафедра стилістики та мовної комунікації

  • Результати вступного випробування з іноземної мови

    Результати вступного випробування з іноземної мови
    ОП "Теорія та методика навчання української мови і літератури та іноземної мови в старшій профільній школі"
    ОП "Зарубіжна література та англійська мова: теорія і методика навчання"

    Категорії: 
  • Опитування студентів щодо роботи кафедри стилістики та мовної комунікації

    Протягом карантину студенти Інституту філології активно навчаються дистанційно, використовуючи сучасні мультимедійні технології. Сьогодні особливо актуальним є питання про взаємовплив і взаємозв’язок гаджетів, електронних засобів обміну інформацією із освітнім процесом, який можна назвати онлайно-офлайновим.

    22-26 квітня кафедра стилістики та мовної комунікації проводила опитування серед студентів щодо якості та продуктивності такої форми навчання. В опитуванні взяли участь 102 студенти різних спеціальностей, серед яких: «Українська мова і література та західноєвропейська мова», «Англійська філологія та переклад, дві західноєвропейські мови», «Слов’янські мови і літератури та переклад, українська мова та література», «Класична філологія», «Прикладна (комп'ютерна) лінгвістика та англійська мова». Анонімне анкетування студентів допомогло зробити скринінг актуальної ситуації в начальному процесі.

    Викладачі продовжують бути порадниками і наставниками у пошуковій і дослідницькій діяльності, працюють відповідно до навчальних програм, викладають дистанційно.

    Відповідно до результатів опитування студентів найбільше непокоїть велика кількість завдань (91,2 %), проблеми з організацією часу (36,3 %) відсутність постійного доступу до мережі Інтернет (29,4 %). Крім того, респонденти бачать потенційну користь від використання елементів дистанційної форми навчання і в подальшому. Запропоновані студентам запитання та результати їхніх відповідей можна переглянути у вигляді діаграм із коментарями.
    Кафедра стилістики та мовної комунікації дякує усім респондентам за участь в опитуванні.

    Інформацію надала старший лаборант кафедри стилістики та мовної комунікації Людмила Рудюк

    Категорії: 
  • Дистанційна робота зі студентами неспеціальних факультетів

    Карантин продовжено до 11 травня. Отже, віддалена робота триває, і сьогодні хотілося б поділитися невеличким звітом про навчання студентів нефілологічних спеціальностей. П’ять кафедр Інституту філології забезпечують вивчення іноземних мов на неспеціальних факультетах КНУ. Незмінними помічниками у дистанційному навчанні є платформи Zoom, Google Classroom, Discord, популярні мобільні месенджери. Колеги діляться скріншотами зі своїх занять.

    Асистент кафедри іноземних мов історичного та філософського факультетів Юлія Невинна онлайн викладає іспанську мову студентам-історикам першого та другого курсів спеціальності «Американістика та американські студії».

    Завідувач кафедри іноземних мов факультетів психології та соціології Тамара Бабенко працює зі студентами 2 курсу факультету психології, а також консультує аспірантів.

    Асистент кафедри іноземних мов математичних факультетів Катерина Лисенко демонструє процес виконання, перевірки та оцінювання домашніх завдань з англійської мови зі студентами факультету кібернетики. Асистент цієї ж кафедри Вікторія Ліпська проводить онлайн-заняття для студентів 1- 3 курсів факультету комп'ютерних наук та кібернетики з використанням веб-ресурсів Zoom та Discord. На одній із таких зустрічей був присутній Марк Стратфорд, спеціальний гість із Лондона. Марк із задоволенням відповідав на запитання студентів, а також розповів про сьогодення Великобританії у період карантину.

    Асистент кафедри іноземних мов математичних факультетів Марина Дегтяренко поділилася медіафайлами, які ілюструють роботу зі студентами 1 курсу факультету інформаційних технологій, зокрема груп КН (комп'ютерні науки), КБ (кібербезпека). Із асистентом Людмилою Лазоренко студенти ФІТу створюють діаграми за опрацьованим англійським текстом із мережі. Асистент Оксана Красненко спілкується з групами через Zoom, обговорюють іноземною актуальні теми. Студенти опановують англійську на професійному рівні. Також викладачі кафедри іноземних мов математичних факультетів проводять онлайн-наради.

    Знання іноземних мов сьогодні, без сумніву, необхідне для кожного фахівця. Свідомі того, студенти КНУ сумлінно ставляться до дистанційної роботи, а викладачі Інституту філології максимально ефективно забезпечують освітній процес. Зберігаймо спокій та здоров'я, продовжуймо вчитися та розвиватися в нових умовах.

    Категорії: 
  • Опитування студентів спеціальності 014 "Середня освіта" щодо дистанційного навчання

    У зв’язку з епідеміологічною ситуацією, що склалася в Україні й світі, заклади освіти перейшли на дистанційну форму навчання. Свою роботу в умовах карантину й організував Інститут філології. Студенти-філологи працюють дистанційно відповідно до навчальних планів і програм. Викладачі намагаються забезпечити якість викладання дисциплін, опановують нові форми викладу матеріалу, здійснюють контроль і перевірку знань шляхом використання різних засобів обміну інформацією.

    З метою удосконалення дистанційної роботи викладачі разом з адміністрацією Інституту філології проводять опитування студентів-філологів. Упродовж минулого тижня 79 студентів спеціальності 014 «Середня освіта» відповідали на запитання щодо якості дистанційної форми навчання.

    Результати опитування на картинках, що супроводжують текст.

    Категорії: 
  • ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ З ТУРЕЦЬКОЇ МОВИ: ZOOM VS GOOGLE CLASSROOM

    Ну що ж, пройшов місяць роботи у дистанційному режимі і час підбити деякі проміжні підсумки. Коли я отримала інформацію, що ми переходимо на дистанційну форму навчання, перше, що спало мені на думку: "не можна втрачати дорогоцінний час!". Тому ледь чи в перші ж дні проголошення карантину, я вирішила для себе шукати шляхи забезпечення якісного освітнього процесу, навіть у таких цікавих і доволі складних умовах. Порадившись з декількома друзями, які активно дистанційно спілкуються у своїй роботі з роботодавцями і колегами, я вирішила освоїти для себе програму Zoom. І перші свої заняття я почала проводити вже 13 березня. З цієї дати і почалися наші (спільні зі студентами) пошуки оптимального формату занять. Перепробувавши інші програми для налагодження зв’язку, все-таки зупинилися на Zoom. Серед переваг цієї програми для себе виділяю: можливість трансляції екрану, наявність електронної дошки, записи на якій можна зберігати у будь-який момент заповнення (зазвичай під час пояснення граматичного матеріалу, я дублюю на дошці конспектно те, що проговорюю; адже аудіозв’язок іноді підводить + студенти відразу отримують візуальний матеріал, що у певній мірі відтворює функцію реальної дошки); можливість трансляції звуку зі свого комп’ютера (можна разом прослуховувати аудіювання, чи переглядати відео тощо); функція запису конференції (за наявності пам’яті на вашому ґаджеті, можна записувати лекційні, семінарські або просто використовувати цю платформу для запису домашньої роботи, як це роблять декотрі з моїх студентів). Єдиний мінус, який я знайшла у цій програмі, - це ліміт у часі для безоплатного користування. Проте для нас не викликає ніяких труднощів перепідключитися через кожні 40 хвилин користування. Знайшла у цьому моменті певну користь: коли студенти втомлюються, ми оголошуємо невеличку перерву на відпочинок 10-20 хв (coffee break або вже «наше» турецьке kahve molası).

    Коли ми нарешті змогли організувати процес проведення онлайн занять, все більше питань викликала проблема того, як саме встигати перевіряти домашнє завдання і зробити контроль результатів таким, щоб це було зручно обом сторонам процесу: адже студентів багато, а ти один. На першому тижні відчула наскільки студентам важко виконувати обсяг письмових завдань, який збільшився у рази, і настільки важко перевіряти письмові завдання, які хаотично пересилалися на різні платформи зв’язку. Для мене особисто це був челендж. Ще ніколи у своєму житті я не відчувала себе настільки прив’язаною до свого ноутбука і телефону. І тоді у нагоду прийшла порада колеги, яка для себе відкрила Google classroom. Як тільки я проконсультувалася щодо роботи у цій системі, я зрозуміла, що відтепер – це найкращий «товариш» у перевірці домашньої роботи на найближчий час до завершення карантину. Все стало набагато простішим, адже увесь контроль зберігається систематизовано в одному місці. З плюсів: редагувати твори, вправи тощо стало дуже просто (коментарі, рекомендації, правки викладача відображаються у файлі, надісланому студентом); ведення електронного журналу; відправка оголошень усьому курсу; можливість завантаження навчального матеріалу; планування завдань і терміну виконання разом з балами; проведення контролю у формі тестових завдань та ін. Спало на думку, що цей сервіс є настільки зручним, що можливо і у подальшому буду ним користуватися.

    Хочу наголосити на тих моментах, які на мою думку пішли на користь усім нам: зв’язок між студентами і викладачами став ще більш тісним, а співпраця між цими сторонами і дійсно є двосторонньою; ми навчилися, як-то кажуть, викручуватися (усі челенджі, які поставали перед нами вирішувалися поступово і ефективно). Ми розвиваємося і намагаємося йти у ногу з усім світом в примусово поставлених умовах, до яких ніхто не був готовим.

    Проте все це не замінить нам живого спілкування і рідної Alma Mater, за стінами та атмосферою якої ми усі дуже сумуємо!

    Текст: асистент кафедри тюркології Каленська Антоніна Станіславівна

  • Про те, як карантин подарував нам нові шанси

    Автор - Анастасія Мельник, асистент кафедри германської філології та перекладу

    Пам’ятаєте, як ще 10 березня хтось радісно, а хтось не дуже, біг на заняття. І все йшло за планом: ранкова кава, домашні завдання, обід на бігу, пари в університеті, посиденьки з друзями чи сім’єю. Знову домашні завдання. І все по колу.

    Я от дуже добре пам’ятаю, як ми зі студентами ще в лютому перекладали новини про якийсь страшний вірус у Китаї. І як я на дошці писала COVID-19. Тоді ніхто й подумати не міг, що лише за місяць це незнайоме слово торкнеться й нашого життя.

    Коли 12 березня оголосили карантин та перехід на дистанційне навчання в Університеті, я зрозуміла, що потрібно вчитися. І спочатку мені – викладачці. Бо дистанційне навчання – це не канікули. І не сотня завдань на пошті чи у вайбері. Завдяки безлімітному інтернету й десяткам освітніх вебінарів за кілька днів (і ночей також) вдалося опанувати нові інструменти викладання. І понеслося!

    З усіма групами ми створили онлайн-кабінети в Google-Classroom. Тут я готую й виставляю всі завдання, а студенти надсилають виконані роботи. І завдання – це зовсім не «прочитати розділ», «перекласти 20 сторінок тексту», це гугл-форми з відео, аудіо, запитаннями для роздумів і творчими проектами.

    А щоб подолати дистанцію не лише між викладачем і студентами, а між Києвом та іншими містами-селами, де зараз живуть студенти, ми зберегли нашу традицію зустрічатися на парах. Онлайн. Для цього використовуємо Zoom. І чесно кажучи, так ми не лише продуктивно проходимо курс разом, завдяки онлайн-заняттям не зникає відчуття того, що ми разом.

    І можливо, комусь складно перелаштуватися на нові методи роботи. Можливо, не всім подобаються нові інструменти. Можливо, ви стомилися від нескінченного колообігу завдань і поганих новин. Але трапляється так, що коли опускаються руки, приходить студентська робота. Від якої просто мурашки по шкірі. Бо ви, мої студенти, вкладаєте душу. Значить, усе це не дарма. Дякую за цей шанс розгледіти, наскільки глибокими й креативними людьми ви є.

    Будьмо здорові! І нехай ваше бажання «з усіма обійнятися в університеті» якомога швидше здійсниться.

    Ваша Анастасія Павлівна

    Оригінал - за лінком: https://www.facebook.com/LehrstuhlGermanistik/posts/1072389929810240

    Категорії: 
  • Дистанційна робота кафедри стилістики та мовної комунікації

    У межах дистанційної роботи, яка супроводжує навчальний процес у березні-квітні 2020 р., кафедрою стилістики та мовної комунікації використовуються традиційні технічні засоби навчання та запропоновані оновлені та/чи інноваційні методи.

    Так, завідувач кафедри, проф. Лариса Шевченко спільно з доцентом Дмитром Сизоновим провели дистанційний skype-захист звітів з виробничої практики (на посаді) у магістрів 2 року навчання спеціалізації «Медіалінгвістика» ОП «Українська філологія та західноєвропейська мова» (10.04.2020). Не дивлячись на більшу частину дистанційної роботи, студенти змогли підготувати якісні звіти, продемонструвавши фаховий креатив та професіоналізм при написанні інформаційних статей, інтерв`ю, анонсів подій, дописів у соцмережах, текстів SMM-просування. Найближчим часом планується проведення медіалінгвістичного гуртка (дистанційно).

    До формату skype-наради долучилися студенти спеціалізації «Медіалінгвістика» 3 курсу. Так, доц. Лариса Шулінова провела практичне заняття зі стилістики української мови (14.04.2020). Викладачем розроблено систему письмових завдань на формування аналітичних компетентностей та розвиток творчих і креативних здібностей, які перевірено у форматі онлайн-рецензування, що дало змогу реалізувати індивідуальний підхід до навчання та вмотивованого оцінювання, акцентувати на позитивних, вдалих частинах робіт і показати, як можна вдосконалити, змінити тексти, зробити їх більш вдалими й ефективними для комунікації в певній суспільній сфері.

    Доц. Дмитро Дергач провів семінарське заняття з історії української та світової медіалінгвістики (15.04.2020), в ході якого зі студентами було актуалізовано й обговорено дискусійні питання, порушені у працях визначених програмою дослідників. Викладачем проводяться консультації он-лайн з інших дисциплін.

    Асист. Майя Булах за допомогою Google Classroom постійно проводить заняття зі студентами інших факультетів (соціологами та істориками) в межах дисципліни «Українська мова у професійній комунікації», що значно спрощує процес перевірки домашніх завдань.

    Викладачами проводяться консультації з навчальних дисциплін за допомогою меседжерів Facebook, Telegram, Viber та е-пошти (доц. Оксана Луценко, доц. Тетяна Андрєєва, доц. Юлія Дядищева-Росовецька, асист. Ольга Плясун). Кожен викладач обирає зручну для студентів платформу, враховуючи особливості репрезентації матеріалів для віртуальної аудиторії.

    Консультації та попередній захист в режимі онлайн планується і щодо кваліфікаційних робіт – магістерських, бакалаврських та курсових. Більшість завдань, акцентуючи на специфіці курсів з детальним функціонально-стилістичним аналізом та написанням авторських текстів, відбувається за допомогою електронного листування (проф. Олена Климентова, доц. Ольга П'ятецька, доц. Леся Гливінська, асист. Станіслава Овсейчик). Така форма обирається ще і тому, що не в усіх студентів є стабільний інтернет для відеозв'язку. Засоби електронної пошти та меседжери допомагають оперативно надавати рекомендації щодо завдань, компетентно консультувати та завжди тримати зворотній зв'язок зі студентами.

    Наголосимо, що викладачі кафедри беруть постійну участь у вебінарах та онлайн-конференціях Міністерства освіти і науки, продовжують виконувати наукову роботу.

    Інформацію підготував доц. Дмитро Сизонов

    Категорії: 
  • Кафедра тюркології - про переваги ресурсів Zoom, Google Classroom, Skype

    Сьогодні черга кафедри тюркології поділитися враженнями про дистанційне навчання в Інституті філології в період карантину.

    Кафедра презентує добірку творчих робіт студентів, створених на сайті з розробки графічного дизайну Canva. Тюркологи вивчають мову, літературу та культуру відповідно до освітньої програми, і роблять це в цікавій формі. Вони матимуть досвід із оформлення та презентації власних, здавалося б, звичайнісіньких домашніх завдань. Пишаємося, що несподівані труднощі з гідністю обертаємо на розширення горизонтів освітніх можливостей. Новим досвідом діляться асистенти кафедри тюркології Діляра Карашаєва та Ірина Демірезен.

    Діляра Карашаєва: «Дистанційне навчання, з одного боку, створило певні незручності, з іншого – стало поштовхом для впровадження сучасних технологій у класичну систему навчання. Для мене основними інструментами дистанційного навчання стали такі програми: Google Classroom та Zoom».

    На думку викладача, основні переваги програми Zoom такі:
    - якість зображення та звуку конференцій краща, ніж у Skype;
    - є функція «Інтерактивна дошка»;
    - на екрані можна транслювати будь-які матеріали: книги, презентації; відео, аудіо.
    Серед недоліків – у безкоштовній версії Zoom конференції тривають лише 40 хвилин, потім зв'язок необхідно відновлювати.

    Діляра Карашаєва відгукується й про веб-сервіс Google Classroom: «Це справжня знахідка для викладача. Якщо раніше ми лише чули про “сильні” сторони ресурсу, то тепер настав час, щоб скористатися ними на практиці».

    В Google Classroom можна:
    - створювати окремі класи для різних дисциплін;
    - надсилати оголошення студентам;
    - розподіляти матеріали за темами;
    - надсилати студентам матеріали й завдання у будь якому форматі файлів: doc, pdf, ppt, а також покликання й тести Google forms;
    - налаштовувати дату та час публікації. Тобто можна у будь-який зручний час підготувати необхідний матеріал, налаштувати час за розкладом і програма автоматично надішле все студентам;
    - бачити час надсилання виконаного завдання (до чи після дедлайну);
    - перевіряти, редагувати, коментувати відповіді студентів, ставити оцінку за роботу. У студентів також є можливість зворотного зв'язку з викладачем;
    - усі бали можна побачити в таблиці.

    Додаткові програми, які дозволяють зробити навчання цікавішим:
    Wordwall - платформа для створення навчальних ігор. Canva - шаблони для цікавого візуального оформлення презентацій, брошур тощо.

    Асистент кафедри тюркології Ірина Демірезен викладає азербайджанську та османську мови. Вона розповіла про Skype як ресурс для онлайн-навчання та комунікації зі студентами. Зокрема, у цій програмі можна:
    - створювати групи і додавати студентів;
    - створити розклад занять певної групи зі сповіщеннями про початок заняття; поширювати файли більшості форматів (картинки, текстові документи, аудіо- та відеофайли;
    - використовувати екран як дошку.

    Ірина Демірезен згадала популярні месенджери (наприклад, Telegram) як засіб зв’язку з групами. Викладач використовує також веб-ресурс Google forms для аудіювання студентів.

    Маєте що сказати про ваше дистанційне навчання? Заповнюйте форму: https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSeAMks09mpr3EvTCxdTqGlgH5Srx5lz...

    Категорії: 

Сторінки

Subscribe to навчання