стажування

  • Студенти-тюркологи у Стамбулі

    Якщо комусь доведеться побачити світ лише один раз, то йому слід звернути свою увагу на Стамбул
    Альфонс де Ламартин

    Протягом 14-17 квітня студенти-тюркологи на чолі з завідувачем кафедри тюркології д.філол.н. Іриною Покровською перебували у Стамбульському університеті (м. Стамбул, Турецька Республіка) у рамках навчально-туристичного візиту. Поїздка студентів і завідувача кафедри тюркології стала можливою за сприяння та фінансової підтримки ТОВ «STUDY WELL», яке покрило усі витрати, пов’язані з перельотом, проживанням, харчуванням та екскурсійною програмою.

    Завідувач кафедри тюркології Ірина Покровська під час візиту зустрілася з представниками ректорату, зокрема начальником міжнародного відділу проф. Єшім Озер. Під час розмови пані Ешмін зазначила, що у липні 2018 р. планується візит ректора Стамбульського університету проф. Махмута Ака та викладачів кафедр слов’янських мов і літератур та турецької мови і літератури до Київського національного університету імені Тараса Шевченка для обговорення програми подвійного дипломування між Стамбульським університетом та Київським національним університетом імені Тараса Шевченка. Нагадаємо, що у зазначеному турецькому виші нещодавно відбулося відкриття спеціальності з української мови, під час якого міністри обох держав домовилися про плідну співпрацю у сфері освіти. У рамках домовленостей уже цього літа (21 липня-5 серпня) студенти, які вивчають українську мову на базі Стамбульського університету, отримають змогу навчатися у літній школі в Київському національному університеті. Саме студенти-україністи будуть викладати українську мову у школах відповідно до новоприйнятої постанови Кабінету Міністрів Турецької Республіки. Приємно, що у свою чергу Стамбульський університет запропонував організувати літню школу для студентів-тюркологів Шевченкового університету.

    Під час перебування у Туреччині українські студенти мали змогу побачити величне місто у цвітінні тюльпанів. Молодь відвідала парк Емірган та насолоджувалась прогулянкою узбережжям Босфору. Найчарівніше місце у Стамбулі – це Гранд Базар. Тут якнайповніше відчуваєш всю силу та колорит життя турецького народу.

    Особливо захоплюючою та насиченою була зустріч зі студентами-тюркологами Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, які наразі проходять мовне стажування в Стамбульському університеті.

    Програма візиту включала відвідування занять з української мови, під час яких студенти обмінялися досвідом щодо вивчення національної культури та іноземних мов. Українські мандрівники допомогли студентам Стамбульського університету у виконанні завдань з аудіювання та представили свої українськомовні презентації про українську культуру. Студенти ІФ від щирого серця подарували українському відділенню Стамбульському університету збірки творів відомих українських письменників (Т.Г. Шевченка, І.Я. Франка та Лесі Українки).

    Учасники стажування повернулися на Батьківщину щасливі, плануючи нові зустрічі та проекти. Зокрема, семестрове мовне стажування у Стамбульському університеті у 2018-2019 н.р.

    Відгуки студентів:
    Протченко Анастасія, 1 курс, турецька група (дитина-інвалід)

    Колись я чула таку фразу: «Буває рік невартий дня, буває день, що вартий року». Подорож до Стамбулу можна схарактеризувати саме так. Без перебільшення зазначу, що це надзвичайна можливість зробити крок уперед у розумінні світу, доторкнутись до історії турецького народу.

    Ми гуляли містом, пізнаючи життя іншої культури та релігії. Мали змогу постійної практики турецької з носіями мови.

    Кожного дня в нас були цікаві наукові і туристичні заходи. У Стамбульському університеті я познайомилася зі студентами, які вивчають мою рідну мову і отримала змогу практикувати своє володіння турецькою.

    Надзвичайне враження залишилося від історичного Стамбулу. Коли я дивилась на багатобарвні будинки, старовинні мечеті у мене з’являлися сльози на очах від переконання наскільки величною є історія Османської Імперії. Я відчула себе частиною того світу.

    Моє серце переповнювала любов до щирої гостинності, здавалося б, чужих людей. Але попри національні особливості, традиції та звичаї – ми ставали єдиним цілим. З кожним студентом ми обмінювалися досвідом щодо вивчення мов, я отримала безцінні поради та нових друзів.

    Тому хочеться не просто повернутись сюди, а здається залишитись надовго…

    Дорошенко Юлія, 3 курс, кримськотатарська група (дитина учасника АТО)
    Моя перша подорож закордон.
    Туреччина. Стамбул.

    Це була неймовірна відповідальність, передчуття дивовижних вражень та нових відчуттів. Неймовірно вдячна за таку можливість побачити країну, мову, літературу, історію, культуру і звичаї якої вивчаєш. Крок за кроком огортала краса величного міста, звідусіль охоплював колорит і традиційність мусульманського світу. Дивом і радістю було для мене побачити пам’ятки Сулеманіє, Айя Софію, Блакитну мечеть – саме в таких місцях зупиняється час і ти , переповнений щастям, натхненням і наснагою, розумієш, яка велична ця країна, яка прийняла тебе і відкрила тобі свою душу.
    З неосягненою цікавістю ми прямували до Стамбульського університету, що вразив нас своєю величчю і розмахом – попереду чекала відповідальна місія, поєднана з цікавістю і бажанням якомога більше побачити і дізнатися. Ми зустрілися зі студентами університету, які віднедавна вивчають українську мову та літературу: ділилися враженнями, досвідом, розповідали їм про роботу, досягнення своєї Альма-Матер, про те, як проходять наші пари, які цікаві зустрічі та заходи проводяться; спілкувалися про традиції наших країн та їх взаємини.

    Це була неймовірно тепла зустріч, варто відмітити, що це неймовірна гордість розуміти, що мову, яка є рідною для тебе, вивчають у інших країнах, а культура – здобуток і скарб поколінь, є нашою гордістю, якою ми повинні ділитися, яка об’єднує нас.

    Пацеля Анастасія, 1 курс, кримськотатарська група (дитина учасника АТО)

    З перших хвилин перебування у Стамбулі ви не вірите, що це місто може бути настільки величним.

    Для того, щоб закохатися у це місто вам не знадобиться багато часу, адже з першого погляду ви, самі того не розуміючи, вже живете тут у своїх мріях.

    Декілька разів відвідати історичну столицю Туреччини може видатися нецікавим? Ні, це неправда. Кожної секунди у Стамбулі ви дізнаєтесь все більше і більше. Прибувши додому, ви одразу починаєте сумувати за містом, де цілодобові затори на дорогах – це найбуденніша річ.

    Стамбул – місто, де в гармонії живуть речі, які не піддаються поєднанню: сучасні будинки, розташовані прямо біля старих, але чаруючих мечетей; базари поряд з гігантськими торговими центрами...

    Загалом, про красу Стамбулу можна говорити цілу вічність, але краще не казати, а поїхати і відкрити для себе одне з найкращих міст світу.

  • СТАМБУЛЬСКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ПРОВОДИТЬ ВСТУПНИЙ ІСПИТ ДО УНІВЕРСИТЕТУ (İÜYÖS-2018)

    Стамбульский університет у суботу, 28 квітня 2018 року проводитиме іспит для турків, що перебувають закордоном або іноземних студентів у 95 екзаменаційних центрах. Питання підготовлені 6 мовами (німецькою, арабською, англійською, французькою, російською та турецькою).

    Стамбульский університет є найдавнішою організацією з надання вищої освіти, входить у «500 найкращих університетів», та щорічно проводить іспит İÜYÖS для іноземних студентів та турків закордоном, які бажають проживати та отримати вищу освіту в Туреччині.

    «Заявки Будуть прийматися онлайн»

    До 23 березня 2018 року необхідно подати онлайн-заявку за посиланням: http://yos.istanbul.edu.tr/ . За цим же посиланням можна переглянути умови подачі заявок, ознайомитись з чого складається іспит та переглянути минулорічні питання, мінімальну кількість балів, деталі щодо проживання в Стамбулі та багато інших деталей.
    «Результати іспиту İÜYÖS дійсні у більше 100 університетах Туреччини»

    Календар Іспиту

    Дата проведення субота, 28 квітня 2018
    Остання дата подання заявок 23 березня 2018
    Оголошення результатів іспиту 28 травня 2018
    Посилання для подання онлайн-заявки yos.istanbul.edu.tr

    Категорії: 
  • Україністика в Бухаресті: досвід стажування

    Під час стажування в Бухарестському університеті асистент Інституту філології Богдан Горват поспілкувався з керівницею секції україністики кафедри слов’янських мов Бухарестського університету доктором Альоною Біволару про специфіку навчання студентів у Румунії

    Як почалася Ваша пригода з україністикою? Чи був це свідомий вибір і чи все склалося так, як Ви це собі уявляли на початку навчання?
    Після отримання ступеня магістра слов’янської філології у 2005 році на факультеті іноземних мов та літератур професор Іван Ребошапка, викладач української мови, запропонував розширити тематику моєї дисертації, якою керував. Тема стосувалася запозичень з англійської мови й загалом української. Це була єдина докторська школа факультету для всіх спеціальностей (понад 35 іноземних мов). Мені вдалося скласти іспит із загальної лінгвістики і стати єдиною аспіранткою з секції слов’янських мов, яку закінчила у 2010 році. А з 2008 року я почала викладати студентам курс Синтаксис української мови під керуванням професора-фольклориста Ребошапка.

    Як викладається українська мова? Які основні підходи застосовують викладачі секції і якими матеріалами користуються? Чи працюєте над власними методичними розробками?
    До 2000 року до секції української мови вступали студенти, для яких рідна – українська. Сьогодні більшість наших студентів – румуни. Ми враховуємо досвід українських колег, які викладають українську іноземцям. Тому викладання ведеться у плюралістичному міжкультурному і міжмовному ключі. Працюємо над створенням оригінальних курсів зі структури української мови і практичного курсу. Наразі сподіваюся, що у 2018 році буде опубліковано румунсько-український словник із юридичної та економічної лексики. Бо попередній загальний румунсько-український словник був укладений ще 1964 року.

    З якими українськими університетами співпрацюєте? Чи мають студенти можливості мовного стажування в Україні?
    Ми маємо протокол про співробітництво, укладений між Бухарестським і Чернівецьким університетами. Також у нас налагоджені контакти з Посольством України в Румунії. Завдячуючи їм, наші студенти мають можливість відвідувати двотижневі курси української мови та літератури в Чернівцях. Але так лише останні два роки, бо до цього років десять не мали ніякої нагоди відвідати українські факультети. Звичайно, таке стажування є корисним, але вважаю, що це недостатньо для справжнього мовного прориву для студентів які, нагадую, починають вивчати українську з алфавіту. Та є проблема, що вже кілька років протокол в сфері освіти між урядами Румунії і України залишається неукладеним. Тож ми не маємо інших варіантів для підтримки наших студентів. Було би чудово, якби ми знайшли й інших партнерів в Україні для обміну студентами.

    Скільки студентів у секції української мови?
    Зараз набір студентів для всіх слов’янських мов (окрім російської) оголошується раз на два роки, а група складається з 15 студентів. Українську мова та літературу вивчають як спеціалізацію, тобто першу іноземну. Сьогодні майже 30 студентів обрали своєю майбутньою професієї українську філологію. Кафедра має дві групи (2-ий і 3-ій рік навчання), серед яких двоє студентів – етнічні українці. У містах Сучаві або Клуж-Напоку, де живе значна кількість української діаспори, в місцевих університетах теж діють секції з української мови та літератури.

    Який відсоток бакалаврів вступає до магістратури на україністику?
    Болонська система, до якої ми приєдналися, передбачає що наші випускники-бакалаври за три роки навчання матимуть рівень В1-В2, а за два наступні роки магістратури зможуть опанувати українську на С1. Але в цих відділах студенти не мають можливостей брати участь в літніх школах чи отримати стипендії на семестр. Тому більшість з них обирають інші програми магістратури. Тільки 30 відсотків вступають на магістерську програму «Слов'янські культурологічні студії: Росія і слов’янські країни Центральної і Східної Європи», на якій вони можуть продовжувати вивчати українську.

    Які сьогодні основні напрямки наукової діяльності кафедри, зокрема секції україністики? Нещодавно ви проводили конференцію присвячену українській мові в Румунії. Розкажіть, будь ласка, про цей захід.
    Щороку наша кафедра традиційно організовує міжнародну конференцію. Цьогоріч вона мала назву "Румунська славістика і діалог культур" (22-23 вересня 2017). У заході брали участь також викладачі Чернівецького та Львівського університетів. Ми мали спеціальну секцію, присвячену 150-річчю від дня народження Осипа Маковея. Були й інші заходи цього року – Міжнародний симпозіум "Іво Андріч у європейському контексті"(12 жовтня 2017р.), Міжнародний симпозіум "Павло-Йозеф Шафарик – 180 років румунських славістичних студій" (26 жовтня 2017р.), наукова сесія "Генії та поетичне мистецтво" (5 травня 2017 року).
    Остання Міжнародна конференція "Українці в Румунії – історія, сучасність та перспективи" (18-19 листопада 2017р.) була організована Союзом українців Румунії, Бухарестським університетом, Товариством славістів Румунії за фінансової підтримки СУР-у. Серед партнерів заходу – Клузький університет, Сатумарський повітовий музей та Національне телебачення Румунії. П’ять секцій, де взяли участь представники Румунії та України, охопили питання літератури, лінгвістики, фольклору, історії і історіографії українців Румунії та румунсько-українських відносин. Під час конференції були розмови щодо проекту книги-студії про історію українців Румунії.

    Знаю також, що в планах тиждень української культури в Бухарестському університеті. Як проходить підготовка до цієї події?
    У 2017 року Бухарестський університет розробив проект "Міжнародні тижні Бухарестського університету" (SIUB) через низку заходів, присвячених культурі різних країн. І наш Департамент кожного травня організовує тиждень слов’янських культур, у рамках якого ми організовуємо День української культури.
    Ми провели літературний вечір за участі українських поетів. Цьому фінансово посприяв Союз Українців Румунії. Разом із посольством України в Румунії та студентами секції плануємо конкурс декламації та вікторину з української культури. Будуть також виступати студенти секції із музичною освітою та гурт Зоря, учасниками якого є українці з Румунії.

    Автор – Богдан Горват

    *більше про україністику в Бухаресті і д-ра А.Біволару – у доданому файлі

  • Стажування в Університеті Шиллера (Франція)

    Шановні викладачі та аспіранти!
    Запрошуємо бажаючих долучитися до групи,
    яка виїжджає на науково-педагогічне стажування до Парижу
    в Міжнародний університет Шиллера (кампус в Парижі)
    http://paris.schiller.edu/
    «Організація навчального процесу, інноваційні методи та технології навчання:
    досвід Міжнародного університету Шиллера»
    18-28 квітня 2017 р.
    Сертифікат на 108 годин

    Програма стажування

    Модуль 1. Організація навчання, програми та напрями підготовки студентів в Міжнародному університеті Шиллера.
    Модуль 2. Інноваційні методи навчання: інтеграція передових технологій, наукових досягнень та практичного досвіду.
    Модуль 3. Інтернаціоналізація навчального процесу та підготовка фахівців світового рівня: унікальний досвід Міжнародного університету Шиллера.

    Трансфер, екскурсійне та готельне обслуговування забезпечує
    туристична компанія «Алголь» (м. Львів)

    ЗАГАЛЬНА ПРОГРАМА ТРАНСФЕРУ
    Львів-Будапешт-Відень-Париж-Нюрнберг-Прага-Львів

    1 день. 18 квітня. Вівторок. Виїзд зі Львова. Початок стажування (позааудиторна робота). Нічний переїзд в Будапешт.
    2 день. 19 квітня. Середа. Прибуття в Будапешт. Стажування (позааудиторна робота). Поселення в готель. Ночівля.
    3 день. 20 квітня. Четвер. Сніданок. Виселення з готелю. Переїзд у Відень. Стажування (позааудиторна робота). Відпочинок. Нічний переїзд до Парижу.
    4 день. 21 квітня. П’ятниця. Прибуття у Париж. Поселення. Стажування (аудиторна робота). Ночівля.
    5 день. 22 квітня. Субота. Сніданок. Париж. Стажування (позааудиторна робота).
    Культурна програма: відвідування Національного музею Почесного легіону. Ночівля.
    6 день. 23 квітня. Неділя. Сніданок. Париж. Стажування (позааудиторна робота).
    Культурна програма: відвідування постійної експозиції Малого палацу (Petit Palais), огляд шедеврів французьких митців. Ночівля.
    7 день. 24 квітня. Понеділок. Сніданок. Париж. Стажування (аудиторна робота). Ночівля.
    8 день. 25 квітня. Вівторок. Сніданок. Париж. Стажування (аудиторна робота). Нічний переїзд до Нюрнберга.
    9 день. 26 квітня. Середа. Прибуття у Нюрнберг. Позааудиторна робота. Відпочинок. Переїзд у Прагу. Поселення. Ночівля.
    10 день. 27 квітня. Четвер. Сніданок. Виселення з готелю. Стажування (позааудиторна робота). Вільний час. Нічний переїзд у Львів.
    11 день. 28 квітня. П’ятниця. Прибуття у Львів.
    6 ночей у готелі, 4 нічні переїзди.

    УЧАСТЬ У ПРОГРАМІ ТРАНСФЕРУ ТА СТАЖУВАННІ

    Загальна вартість участі у програмі складає гривневий еквівалент 620 євро, до якої входить сплата послуг туроператора, який забезпечує трансфер та готельне обслуговування учасників стажування (гривневий еквівалент 470 євро) та ще 150 євро сплачується по прибуттю в Парижі.

    Консульський збір, послуги візового центру та страхування до вартості участі у програмі не входять та додатково самостійно сплачуються у відповідні інституції.
    Трансфер, проживання та організацію вільного часу учасників стажування забезпечує туристична компанія «Алголь» (www.algol.com.ua).Вартість послуг складає гривневий еквівалент 470 євро, куди входить трансфер комфортабельним автобусом за визначеним маршрутом, проживання в готелях зі сніданками (6 ночей) у двомісних номерах.

    Бронювання місця учасника групи здійснюється за умови попередньої сплати частини від вартості послуг туроператору «Алголь» в еквіваленті 100 євро згідно рахунку, який буде виставлено туроператором. У випадку, якщо учасник з якоїсь причини відмовився від участі у програмі, вартість бронювання не повертається. Виняток – відмова консульства Франції видати візу. Залишок суми, еквівалент 370 євро, сплачується на рахунок туроператора після отримання візи. Туроператор надає відповідний договір про надання своїх послуг. Кожний учасник укладає індивідуальний договір на обслуговування з туроператором «Алголь».

    Факультативні екскурсії та вхідні білети в музеї сплачуються додатково. Бажаючі мають можливість замовити туроператору «Алголь» факультативні екскурсії за додаткову плату. Перелік факультативних екскурсій надсилається туроператором при укладанні договору.

    Оформлення віз та відряджень відбувається за офіційним запрошенням Міжнародного університету Шиллера (кампус Париж, Франція).

    Учасникам стажування запрошення на стажування та документи від туроператора для оформлення візи надаються після сплати бронювання місця в групі та укладення відповідного договору з туроператором.

    Керівництво позааудиторною роботою та відповідні консультації для учасників стажування на шляху з України до Парижу та зворотно забезпечує професор Міжнародного університету Шиллера, який супроводжує групу.

    Увага! Учасники стажування можуть брати з собою супроводжуючих (за наявності вільних місць). Супроводжуючі особи оформлюють туристичні візи, їм запрошення на стажування не надаються.

    ІНФОРМАЦІЯ ЩОДО ДОКУМЕНТІВ, НЕОБХІДНИХ ДЛЯ ОТРИМАННЯ ВІЗИ

    Для отримання візи необхідно підготувати наступні документи: паспорт громадянина України, закордонний паспорт, довідка з місця роботи із зазначенням середньої заробітної плати за останні 6 місяців, довідка з банку по залишку на рахунку (з розрахунку 50 євро на день перебування за кордоном), медична страховка для виїзду за кордон. Після отримання заявки, учаснику буде надіслано перелік документів, які необхідно підготувати для подання на отримання візи.

    Всі учасники, які планують взяти участь у стажуванні, повинні надіслати заявку та скановану копію першого розвороту закордонного паспорту на електронну адресу: confgalilei@ukr.net до 24 лютого 2017 р.!

    Тема листа: Стажування-квітень Париж Прізвище та Ім'я учасника
    Вкладені файли, які будуть відіслані на електронну адресу, повинні мати обов'язкові назви, а саме:
    Заявка прізвище (учасника);
    Паспорт прізвище (учасника).

    З питань оформлення віз та документів для перетину кордону, розподілу місць в автобусі та розселення, програми стажування та запрошень консультування надається: confgalilei@ukr.net Максименко Ірина, тел: 068 955 22 67

    Категорії: 
  • Студенти-елліністи розповіли про літню мовну школу

    12 жовтня студенти-елліністи повернули колег у літо. Відбулася зустріч, де студенти, які їздили на мовне стажування у Грецію, розповіли колегам про школи в Салоніках.

    Безкоштовне навчання, екскурсії Грецією, знайомство з культурою і традиціями, а головне - мовне середовище, дало змогу студентам Інституту філології підвищити свій рівень знання новогрецької мови.

    Студентка 3-го курсу (новогрецька група) Софія Єрмоліна розповіла про своє стажування: «Цього року, завдяки рекомендаціям кафедри елліністики, мені вдалося взяти участь в одній із навчальних грецьких програм під назвою «Ясон». Ця програма відбувається щороку в місті Салоніки в кінці серпня і триває чотири тижні. Як і кожна навчальна програма, вона має на меті підвищення рівня володіння мовою, подолання мовного бар’єру та знайомство із культурними пам’ятками країни. Можу запевнити, що «Ясон» якнайкраще справляється з усіма вищезазначеними пунктами. До переваг програми можна віднести наступне:

    • забезпеченість житлом (гуртожиток) та його розташування (центр міста; університетське містечко):
    • харчування (обід і вечеря за окрему плату, що включає в себе основний перелік традиційних грецьких страв);
    • високий рівень викладання мови;
    • підтримка адміністрації програми.

    До переваг також належать: знайомство із цікавими людьми різного віку та національності, значна кількість вільного часу.

    До своєрідних "недоліків" я б віднесла екскурсії. Вони були більш розважального характеру, аніж освітнього, причому вартість варіювалася від 7€ до 30€, що абсолютно себе не виправдовувало. Також відсутність сніданку створювала певні проблеми, готувати доводилось самостійно, що означало додаткові витрати.

    З приводу основної мети програми, я хочу запевнити, що викладачі виявилися справжніми, кожен з яких мав свій підхід до навчання. На уроках ми користувалися підручниками, купленими на власні кошти, або ж ксерокопіями, що надавали викладачі. На початку та в кінці програми проходили тестування. Перший тест визначав рівень володіння мовою та розподіляв учасників по групах, останній оцінював здобуті знання та впливав на отримання сертифікату. Загалом, програма дуже сподобалась і, на мою думку, вона ідеально підходить для тих, хто вперше готується відвідати Грецію».

    Миронова Катерина, студентка 3-го курсу (новогрецька група) теж поділилася враженнями про поїздку: «Цього літа я вперше відвідала Грецію у рамках програми вивчення грецької мови, історії та культури ΙΜΧΑ у Салоніках. Для мене це була подорож із унікальним досвідом, яскравими емоціями та купою нових друзів. Кожного дня я відвідувала інтенсивні заняття з вивчення грецької мови, цікаві лекції з історії та культури цієї країни, що проводили викладачі грецьких університетів, а також веселі заняття з народних танців.

    За три тижні я встигла підвищити мій рівень володіння мовою, побачити багато визначних місць у місті та за межами Салонік, а також відчути справжній дух Еллади. По закінченню програми провели тестування, після якого всі учасники отримали сертифікати з визначеним мовним рівнем на фінальній церемонії.

    Здавалося, що навчання влітку під яскравим сонцем та біля теплого моря не буде кращим за звичайний відпочинок, та зараз, завдяки програмі, я розумію, що поєднання корисного та приємного можливе. Для мене це був по-справжньому незабутній досвід. Сподіваюся, що знову зможу стати частиною великої сім'ї "ΙΜΧΑ" (Інститут досліджень Балканського півострову, при якому функціонує програма) наступного року».

    Фото - Валерій Попов

  • Інформація про польську стипендіальну програму GAUDE POLONIA

    Національний Центр Культури у Варшаві оголошує конкурс на отримання піврічної стипендії у Польщі в рамках стипендіальної програми Міністра культури і національної спадщини Республіки Польща "GAUDE POLONIA". Програма "Gaude Polonia" призначена для молодих митців і перекладачів польської літератури з країн Центрально-Східної Європи.

    Стипендіальна програма триватиме у Польщі з 1 лютого до 31 липня 2017 року. Відбір стипендіатів відбудеться шляхом конкурсу. Від кандидатів вимагається володіння польською мовою, щонайменше на початковому рівні. Заявки про участь у програмі прийматимуться до 15 жовтня 2016 року.

    Необхідні документи:

    - Заявка про надання стипендії;
    - 2 рекомендації від осіб, які в обраній царині є визнаними постатями;
    - Порт-фоліо в паперовому вигляді або на диску CD/DVD.

    Заявки можна складати в Польському Інституті у Києві (вул. Б. Хмельницького, 29/2 oф. 17, 01-030 Київ) та безпосередньо в Національному Центрі Культури у Варшаві (ul. Płocka 13, 01-231 Warszawa).

    Детальний регламент програми можна знайти на сторінці: http://nck.pl/dokumenty-3/

    Додаткову інформацію про програму можна отримати у Національному Центрі Культури у Варшаві (тел.: +48-22-21-00-121, email: bogumila.berdychowska@nck.pl).

    Категорії: 
  • Зустріч стажистів програми «МЕВЛЯНА»

    17 лютого 2016 р. кафедра тюркології Інституту філології ініціювала зустріч зі студентами-стажистами та бажаючими взяти участь у програмі стажування «МЕВЛЯНА». Основною метою зустрічі стала необхідність ознайомити студентів з цьогорічними умовами участі у програмі стажування «МЕВЛЯНА», вимогами у оформленні документів тощо.
    Тремтливими, щирими, емоційними та навіть ексцентричними стали доповіді студентів-стажистів, які перебували у Туреччині в рамках цієї програми та нещодавно повернулися до України. Учасники розповіли про оформлення документів, побутові моменти проживання безпосередньо в турецьких гуртожитках, систему освіти Туреччини, кредити, предмети та можливість відвідувати різноманітні лекції за бажанням. Спільною рисою приємних спогадів усіх учасників стали згадки про хороше, тепле ставлення місцевого населення до студентів з України.
    Своїми виступами порадували та приємно вразили Мирослава Осадча, Ольга Гордієнко, Лідія Ляшок, Валентина Хорунджа, Ірина Алискевич, КадирТатаріс, Анастасія Хоменюк та Андрій Бойко.
    Особливої уваги заслуговує історія студента-стажиста з історичного факультету Андрія Бойко. Андрій не вивчав турецьку мову, але це не спинило його у прагненні поїхати на стажування до Туреччини. Більше того, він залишився у захваті від країни, прекрасного міста Стамбула, у якому він прожив 4 місяці, а також від мешканців цього міста, з якими він, не володіючи турецькою, все-таки знаходив спільну мову протягом всього періоду свого перебування у Туреччині.
    Усі студенти наголосили, що отримали незрівнянний і неоціненний досвід, познайомилися з іншою культурою, відчули особливості цієї культури, менталітету цих людей та значно покращили свій рівень володіння турецькою мовою. Приємним фактом виявилося хороше ставлення турків до українців, їх небайдужість, навіть щире уболівання за Україну.

    Матеріали – кафедра тюркології

    Категорії: 
  • Зустріч зі стипендіатами програм з вивчення новогрецької мови

    У середу 21 жовтня 2015 р. на кафедрі елліністики відбулася зустріч зі студентами Інституту філології, що побували на літніх програмах з вивчення новогрецької мови. Зустріч проведено в межах діяльності Центру грецької мови та культури ім. А. О. Білецького. Мета заходу – поінформувати студентів молодших курсів, що вивчають новогрецьку як першу та другу іноземну, про грецькі літні програми, учасниками яких вони можуть стати в майбутньому.
    У заході взяли участь студентки 4-го курсу новогрецької групи Анастасія Власюк і Анастасія Охрімчук, 3-го курсу англійської групи Антоніна Черніченко (напрямок «Філологія») та Аліна Скіданова (напрямок «Переклад»). Аудиторія складалася зі студентів 2-го курсу новогрецької групи та 1-го курсу англійської групи, які щойно розпочали вивчення грецької як другої іноземної мови. У зустрічі також взяли участь завідувач кафедри елліністики доц. А. О. Савенко, доц. А. А. Столярова та асистент кафедри І. В. Титаренко.
    Антоніна Черніченко та Аліна Скіданова розповіли про досвід участі у місячній програмі з вивчення новогрецької мови «Ясон», яка щорічно відбувається у Салоніцькому університеті і триває з середини серпня до середини вересня. Свою розповідь про організацію навчального процесу, екскурсії та інші культурні заходи, передбачені програмою, вони підкріпили яскравими фотографіями та відео.
    Анастасія Власюк, яка теж цього року побувала в Греції на програмі «Ясон», докладно розповіла про принципи організації занять, типи завдань, які виконували студенти, підручники, що використовувалися в групах різних рівнів.
    Анастасії Охрімчук пощастило в різні роки стати учасницею двох програм – «ІМХА» та «ФІЕСПА», про які вона радо розповіла молодшим друзям. Особливість програми «ІМХА», що триває чотири тижні, полягає в тому, що кожного року вона відбувається в різних містах Греції, внаслідок чого кожне покоління стипендіатів цієї програми має свій унікальний досвід. Ще однією «родзинкою» цієї програми є надзвичайно насичений графік практичних занять, лекцій і неповторна культурна програма. У студентів майже немає вільного часу, але саме це і забезпечує повне «занурювання» в мовне та культурне середовище.
    Програма «ФІЕСПА» традиційно триває півтори місяці – з середини червня до кінця липня і проводиться в Афінському університеті. Як і решта програм, включає курс практичних занять з мови, лекції з грецької культури та літератури, екскурсії по Афінах та інших містах Греції. Студенти після приїзду пишуть тест, на основі якого їх розподіляють по групах за рівнем знання мови. Мало не єдиним недоліком цієї програми, на думку Анастасії, є те, що організатори не забезпечують студентів житлом, внаслідок чого його доводиться шукати заздалегідь.
    Зустріч пройшла у дружній і невимушеній атмосфері. Після виступів слухачі мали змогу поставити запитання і поспілкуватися.

    Текст - доц. Столярова А.А.

  • Соціально-комунікативна практика для студентів

    Інститут філології запрошує студентів 3-4 курсів, які хочуть оволодіти практичними навичками роботи у роботі з учнівською молоддю, взяти участь в ознайомчій Соціально-комунікативній практиці.

    Змістом Соціально-комунікативної практики є оволодіння навичками роботи зі школярами різного віку і за предметним спрямуванням (мови, літератури, історія культури й мистецтв та інше); і з оволодіння соціальними та громадянськими компетенціями (командна робота в колективі з колегами, комунікація з учнями різних соціальних груп, комунікація з батьками учнів, комунікація із родинами тимчасово переміщених осіб та інше).

    Соціально-комунікативна практика передбачає роботу з молоддю шкільного віку у співпраці з громадськими організаціями, які надають освітні послуги дітям.

    За результатами практики студенти отримають:
    - практичне оволодіння предметними та соціально-громадянськими компетенціями у роботі з молоддю шкільного віку різних соціальних груп;
    - налагодження співпраці із громадськими організаціями, які надають різні освітні послуги дітям;
    - сертифікат, який підтверджує години виробничої соціально-комунікативної практики від громадської організації, з якою відбувалася співпраця.

    Практика триватиме мінімально 1 місяць з 12 жовтня до 12 листопада. Термін проходження практики може бути продовжений за взаємною згодою сторін.

    Для тих, хто зголошується прохання:
    - Написати мотиваційний лист – до 1000 знаків;
    - Заповнити анкетні дані претендента: ім’я, прізвище, курс, спеціальність, яку предметну дисципліну може викладати дітям, які додаткові навички може запропонувати дітям (до прикладу, вишивання, ікебана, створення відеокліпів,театральна студія тощо)

    Заявки подавати до 10 жовтня, 24.00 на електронну адресу: galyna.ysatenko@gmail.com

    Довідкова інформація за телефоном:
    +380674466053; +380504695913
    Галина Усатенко

  • Відбувся обмін викладачами в рамках програми міжнародного стажування «Мевляна»

    Д-р.філол.наук Л. П. Дядечко та к.філол.наук І. Л. Покровська з 22 лютого по 1 березня 2015 р. перебували в Анатолійському університеті в рамках програми обмінів «Мевляна». Викладачам нашого університету пощастило провести тиждень в одному з найкращих університетів Туреччини, який знаходиться у м. Ескішехір.
    Ескішехір – це місто в північно-західній частині сучасної Туреччини. Назва Ескішехір в перекладі з турецької означає «старе місто».
    Відповідно до рішення Саміту голів тюркомовних держав, у 2013 році Ескішехір став культурною столицею тюркського світу.
    Анатолійський університет – це найбільший університет у Туреччині і четвертий у світі за кількістю студентів. Цей навчальний заклад по праву є одним з найкращих у Турецькій Республіці і має навіть свій власний аеропорт та чудові гуртожитки, які можуть розмістити усіх іноземних студентів. Університет має статус державного і був заснований у 1958 р. Анатолійський університет нараховує 12 факультетів (3 з яких є факультетами дистанційної освіти).
    Л. П. Дядечко – відомий фахівець у галузі фразеології, теорії крилатих слів, етимології, лексикографії, стилістики, старослов’янської мови, методики викладання російської мови у середній та вищій школі. Людмила Петрівна прочитала студентам Анатолійського університету лекцію про крилаті слова. Професор наводила приклади крилатих слів різних мов, у т.ч. і турецької. Наприклад, відомий вислів Язик до Києваа доведе було донесено до тюркомовної аудиторії через вислів Dil Bagdat`a getirir (букв. переклад з турецької мови: Язик і до Багдаду доведе) тощо. При цьому студенти Анатолійського університету змогли відчути і зрозуміти усю глибину іншомовних крилатих виразів, оцінити їх глибокий зміст та форму.
    І. Л. Покровська прочитала турецьким студентам лекцію про турків-месхетинців, які живуть на теренах України. Зокрема, загальновідомим є факт, що в м. Ескішехір проживає багато кримських татар, а також турків-переселенців із балканських країн, тому тема проживання турків-месхетинців на території України викликала інтерес у турецьких слухачів. Крім того, іноземних студентів приємно здивував той факт, що викладачка з київського університету так майстерно оволоділа рідною для них турецькою мовою, що дало змогу легко і невимушено спілкуватися на різноманітні, цікаві для аудиторії теми.
    Турецькі студенти, зокрема, ставили цікаві і, водночас, неочікувані питання до українських лекторів. Наприклад, студенти поцікавилися, чи М. В. Гоголь український письменник, де саме він народився тощо. Подібні питання виникали і стосовно інших авторів і митців. Турецькій аудиторії було дуже цікаво почути такі деталі саме від українців, нації, яка дала світу так багато визначних постатей.
    Крім того, обидві викладачки були приємно вражені теплим прийомом турецьких колег, гостинністю і красою старовинного міста Ескішехір.

Сторінки

Subscribe to стажування