виставка

  • Заходи до Дня пам'яті Героїв Небесної Сотні

    У дні пам'яті Небесної Сотні події 20 лютого 2014 року згадуються болісніше. Митці під впливом спогадів та пережитих емоцій творять нові картини, фото, пісні, вірші. Кожен вносить свою частинку в історичну пам'ять.

    Вже сьогодні, 18 лютого 2016 року, проходить чимало заходів зі вшанування Героїв.
    У Національному музеї Тараса Шевченка відбулося відкриття виставки картин юних художників. Вихованці державної художньої середньої школи імені Т.Г.Шевченка представили глядачеві портрети Героїв Небесної Сотні. "Нехай на картинах не надто точно вималювано штрих, але точно передається драматизм, а Герої наче оживають", - підкреслив присутній на заході Євген Нищук.

    У стінах Інституту філології, звісно, теж не забувають Героїв. Уже сьогодні відкрилася фотовиставка, на якій представлені роботи студентів та випускників нашого закладу. Біля куточку пам'яті, розташованого на центральних сходах, завтра, о 13:00 відбудеться мітинг-реквієм за загиблими.

    Приходьте вшанувати пам'ять Героїв Небесної Сотні.

    Текст - Дорошенко Каріна
    Фото - Валерій Попов

  • Виставка Катерини Білетіної "Український портрет"

    У Мистецькій залі Інституту філології відкрилася виставка портретистки Катерини Білетіної.
    Художниця працює над проектом «Український портрет», де представлені портрети сучасних українок в автентичних строях із різних регіонів України, а також роботи, що є осучасненими реконструкціями старовинних світлин із альбому Івана Гончара «Україна й українці».

    Катерина Білетіна – автор ілюстрацій до дитячих книжок відомих українських та закордонних письменників – Лесі Вороніної, Ірен Роздобудько, Клауса Хагеррупа, Данути Вавілув. Кілька років ілюструвала культовий дитячий журнал " Соняшник ".

    Виставка триватиме з 16 лютого по 31 березня 2016 р. у Мистецькій залі (63 ауд.) Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка (бульв.Т.Шевченка, 14).

    Організатори виставки: кафедра фольклористики та Центр фольклору та етнографії.

    Категорії: 
  • Концентрація добра у Мистецькому Арсеналі: виставка робіт Марії Примаченко

    9 лютого у Мистецькому Арсеналі відбулося відкриття масштабної виставки робіт народної художниці Марії Примаченко. Представниця наївного мистецтва, лауреат Шевченківської премії відома своїми творіннями не лише в Україні, а й далеко за межами. Як влучно підкреслила директор Музею українського декоративного мистецтва Адріана Вялець: «Роботи Марії Примаченко створили у Мистецькому Арсеналі територію позитиву, а нам бракує нині показу України в позитивному контексті».

    Усього на виставці представлено близько 300 робіт художниці. Картини заворожують фантазійними мотивами, контрастами барв, наївними, але, водночас, викінченими і глибокодумними сюжетами. Виставка під назвою «Марія Примаченко. Неосяжне» дає змогу поринути у фантастичний світ художниці, простежити еволюцію техніки та манери художниці, осмислити сюрреалістичні образи, а крізь їхню призму – всю геніальність мисткині.

    У галерейному просторі роботи розташовано від перших картин художниці до творінь останніх років життя. Відвідувач зачаровується яскравими квітами, фантастичними тваринами і птахами, наштовхується на дивовижні керамічні вироби, потім зупиняється біля «Хроніки доби та життя Марії Приймаченко», яка дозволяє заново осмислити роботи, вчитуючись у дати, і, врешті, опиняється перед вражаючої відеоінсталяцією Олександра Дірдовського, у якій гармонійно поєднуються мотиви творів художниці із мальовничими краєвидами її рідного Полісся.

    Не менш цікавими постають і назви картин Марії Примаченко. Часто це довершені літературні тексти. Приміром, «Ушатка ізловила рака а рак не дурак як укусить буде знак», «Мати плаче ридає війну проклинає», «Звір лапи склав що удрав попугай не захотів із ним говорить бо у його голова болить із ним говорить». Одна з картин, датована 1987 роком, має підпис «Літа мої молоді зупиніться на калиновім мосту да прийдіть до мене у гості. Прийшли літа обрались». На ній зображено восьмеро дівчат на містку, між якими виписано число 10, що символізувало 80-річчя художниці. Трапляються і жартівливі надписи, як от: «Ой там на тому базарі жонки человєків продавали он як буде до ладу да й свого поведу та й продам».

    Кожен знайде для себе щось близьке на такій виставці, яка сповнена красою, добром і безмежною таїною, тому точно не залишить нікого байдужим.

    Текст – Каріна Дорошенко
    Фото – Валерій Попов

    Категорії: 
  • «Ішла до себе як до художника»: зустріч з художницею Одаркою Дьмою-Пісною

    Минулого тижня, 4 листопада, в Інституті філології відбулася зустріч з художницею, чиї роботи виставлені у Залі мистецтв (63 аудиторія). Одарка Дьома-Пісна – молода і непересічна художниця, родом з Уманщини, п’ять років тому закінчила україністику Інституту філології, тож одну з картин – «Вибір» - подарувала аlma mater. Мисткиня переконана, що для творчої людини важливі такі якості, як: винахідливість, допитливість, наполегливість, незалежність.
    Дідусь Одарки– художник, двоюрідний дід – також, тому гостя розповіла: «Гралася в дитинстві палітрами, пензликами. Дідусь намагався підвести до того, щоб стала художницею. А я бачила себе ветеринаром, спортсменкою, журналісткою, але не пов’язувала себе з мистецтвом. Якось вночі наснилися тюльпани. Попросила батьків привезти фарби. Так народилася перша картина. Я досі вдячна батькам за те, що маю, чого досягла».
    «Мій куратор Маргарита Сюй знає, на скільки в мене різні картини, бо творилися в різні часи та емоції: закоханість, розчарування, переїзди до Києва. Сформувалася як художник – зараз», - ділиться Одарка.
    Ренуар Огюст – перший художник, яким надихалася молода художниця, томущо його палітра наповнена яскравими фарбами. Яскравість, помітно з картин, властива Одарці. Також сильний вплив на Одарку справили Вінсент ван Гог і Клод Моне.
    «З 11 до 21 року я написала багато робіт. У 21 мала першу виставку. Вона була благодійна. Виручені кошти пішли на допомогу Марійки Бабич. Дівчинка народилася 6-місячною, хворіла, мати відмовилася, опікувалася бабуся. Ми допомогли Марійці поїхати на реабілітацію. У 2015 році дівчинка пішла в перший клас з усіма дітками», - згадує Одарка.
    Улюблені художники мисткині: Фріда Кало, Марія Франсуаза Жало (дружина Пікассо), Тамара Лемпицька.
    Розказала Одарка Дьома-Пісна і про сімейні традиції: «У новорічні свята збираємося всією родиною. У 2004 році побачила як вульгарно тягнуть зрубану ялинку в авто. Не хотіла рубати ялинку для нас. Ми викупили ялинку, позначили її червоною фарбою, і більше ніхто не має права її зрізати. Наряджаємо її. А ще ціную родинне гніздо. Написала бабусю на фоні рідної хати».
    Надихає художницю власна родина, адже організовує мотофестиваль «Умань. 5 доріг». Сама Одарка їздить на Хонді 600. Також надихає донька Злата і майстерня, яка для Одарки є «душею художника, часом спальним місцем, часто і вітальнею».
    Всього Одарка Дьома-Пісна мала 7 виставок. За цей час помітила, що «в Києві купують картини нічних пейзажів, в Одесі потребують свята, чогось кричущого, відвертого, у Львові смаки витримані, сільські пейзажі для львів’ян близькі».
    Наостанок Одарка побажала присутнім: «Розвивайте творче начало у своєму житті, щоби мати змогу життєві негаразди виплеснути у своїх роботах. І це стане приємністю для вас. Головне – повірити в диво».

    Нагадаємо, що з роботами художниці Одарки Дьоми-Пісної зможете ознайомитися до 16 листопада на виставці у Залі мистецтв (63 аудиторія).

    Текст – Дорошенко Каріна
    Фото – Кафедра фольклористики

    Категорії: 
  • Сторінками «Щоденника екстреміста»

    13 жовтня в Червоному корпусі Київського національного університету імені Тараса Шевченка відкрилася виставка Олексія Белюсенка «Щоденник екстреміста». В експозиції представлені роботи художника, присвячені подіям ЄвроМайдану в Києві. Як зазначає сам автор, під час подій Революції Гідності він чимало фотографував, щовечора викладаючи в мережі Інтернет своєрідні фотозвіти. Саме фото, зроблені паном Олексієм, лягли в основу його картин, що разом утворили своєрідну хроніку подій на Майдані – від перших студентських демонстрацій до кривавих розстрілів у лютому 2014 року – й отримали назву «Щоденник екстреміста». На полотнах художника перш за все читається емоція, враження, відчуття. Без помилок вгадуються події, зображені на картині, – чи мирна демонстрація на Майдані Незалежності, чи вогняне протистояння на Грушевського, чи палаючий Будинок профспілок. Художник уміло поєднує кольори, створюючи настрій піднесення або ж тривожності, та вміло розставляє акценти кольором – жовто-блакитний прапор на фоні клубів з димом, помаранчеві каски серед юрби… Триватиме виставка до 6 листопада.

    Мар’яна Добоні

    Фото: https://www.facebook.com/igor.gursky1/media_set?set=a.1031396423566762.1...

    Категорії: 
  • Володимир Великий: європейський вибір України

    Важко переоцінити роль князя Володимира Великого у розвитку України, адже він за час свого правління не лише охрестив Київську Русь, а й зробив цю державу найбільшою та наймогутнішою в Європі, першим з українських князів став карбувати національну монету із тризубом.

    Значення та внесок Володимира Великого для сучасного культурно історичного простору обговорювали цього тижня у Актовій залі Інституту філології. Там відбувся круглий стіл до Дня слов’янської писемності та 1000-ліття смерті князя Володимира Великого на тему «Князь Володимир Великий – державник і хреститель Київської Руси – України». Захід організувала кафедра історії української літератури і шевченкознавства. Її завідувач – професор Оксана Сліпушко та директор Інституту філології – професор Григорій Семенюк були модераторами.

    «Із Володимиром Великим і його сином Ярославом українці пов’язують ідеал мудрого правителя. Тому не дивно, що постать князя вписується у будь-який контекст – у історичний, літературний, фольклорний та релігійний. Його образ широко представлений у ранньому письменстві Київської Русі та у фольклорі. Володимир зміцнював державу не лише владою та зброєю, а й культурою і духовністю», – зазначив директор Інституту філології.

    У круглому столі взяли участь Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет, перший проректор КНУ імені Тараса Шевченка Олег Закусило, заступник Міністра освіти і науки України Олег Дерев’янко, історик, політик і письменник Володимир Сергійчук, мистецтвознавець Дмитро Степовик, Отець Іван Грицаюк, провідний сучасний український теолог і патролог, філософ Юрій Чорноморець, художник Володимир Слєпченко та ін.

    Філарет наголосив, що саме після прийняття християнства Київська Русь стала потужною державою, у ній почала розвиватися культура та духовність. А Володимир був першим правителем, який ввів Київську Русь до простору європейської цивілізації. Однак, вважає Святійший Патріарх, не можна говорити, що князь прийняв християнство лише заради інтеграції у цивілізований світ. Насамперед, він душею відчув віру. Патріарх також нагадав, що Володимир Великий канонізований не лише православною, а й католицькою церквою, адже правив ще до розколу єдиної християнської церкви. Святого шанують в багатьох країнах світу.
    Зокрема, Володимиру Великому відкритий пам’ятник в польському місті Гданськ. У соборі Павла і Павла у Ватикані є ікона українського князя. На ній також зображено тризуб. Крім того, цьогоріч Президент України підписав указ про відзначення 1000-ліття від смерті князя на державному рівні.

    Доктор філологічних наук, професор Оксана Сліпушко розповіла про довгий і непростий шлях мощів Володимира до його Батьківщини. Зараз вони зберігаються у Києво-Печерській лаврі, їх передали в Україну 2005 року.

    «Володимир Великий помер 15 липня 2015 року. Така дата вказана у Повісті Времяних літ. Рештки князя поховали у саркофазі десятинної церкви. 1240 року її зруйнували монголо-татари під час набігу. Пізніше, 1635 року, київський митрополит Петро Могила провів розкопки десятинної церкви й знайшов там останки Володимира. На місці десятинної церкви збудували церкву Святого Миколая, а мощі князя змушені були «подарувати» Успенському собору в Москві. Там вони пролежали 400 років. В радянських часи мощі переховували в архівах. Напередодні Другої світової війни їх відвезли до Сталінграда. Під час блокади міста мощі зникли, проте згодом були знайдені», – зазначила Оксана Миколаївна.

    Про неоціненне культурно-історичне значення патрона Київського університету розповів Володимир Сергійчук. Історик вважає, що 860 рік став часом відліку становлення української державності. Адже на той час вже існували три гілки влади, а Київська Русь була визнана світом могутня країна.

    Про образ Володимира у сучасному просторі вів мову теолог Юрій Чорноморець. Він розповів про новітню війну, яка розгорнулася за спадщину київського князя. Головним претендентом на чужі заслуги знову стала Росія. «Для російського президента дуже важливо, щоб така знакова дата, як 1000-ліття від смерті хрестителя Русі Володимира збіглася з часом розширення меж Росії, зокрема, за рахунок України», - вважає філософ. Однак таке уявлення голови сусідньої країни в релігійних колах УПЦ називають, як мінімум, необґрунтованим, адже Росія не є спадкоємницею Київської Русі.

    Інтерактивна частина круглого столу була представлена виступом художника Володимир Слєпченка і презентацією його полотна – портрета Святого Рівноапостольного Великого князя Володимира з серії "Обрані часом", яку митець виконав у техніці "арт-лайн".

    Текст і фото: Володимир Мукан

  • Болгаристи запрошують на виставку "Скарб слова"

    Київський національний університет імені Тараса Шевченка
    Центр болгарської мови, літератури, історії та культури
    Посольство Республіки Болгарія в Україні
    Київська Духовна Академія і Семінарія
    Інститут літератури
    Болгарської академії наук

    запрошують Вас

    на Урочисте відкриття виставки «СКАРБ СЛОВА», яке відбудеться
    21 ТРАВНЯо12.00. у Києво-Печерській Лаврі

    (Церковно-археологічний кабінет Київської Духовної Академії і Семінарії)

    Відкриття виставки «СКАРБ СЛОВА» у Києво-Печерській Лаврі є спільною ініціативою Інституту літератури Болгарської академії наук (м. Софія) та Центру болгарської мови, літератури, історії та культури Київського національного університету імені Тараса Шевченка і присвячене 1150-літтю Хрещення Болгарії та 1130 р. від дня смерті Св. Мефодія

    «СКАРБ СЛОВА» – це науково-документальна виставка, яка здобула широке визнання у багатьох країнах. Два роки виставка подорожує світом і розкриває багаті літературні традиції Болгарії, демонструє художнє й жанрове розмаїття давньої болгарської культури. Вона присвячена історії слов’янської писемності, діяльності Кирила і Мефодія, створенню глаголиці й кирилиці та їх поширенню у Першому болгарському царстві і в слов’янському світі. Особливо цінними є зразки давньоболгарської рукописної спадщини, яка зберігається у книгосховищах Італії, Сербії, Англії, Росії, Святої гори, Синайському монастирі святої Катерини та ін.
    Відкриття виставки саме у Києво-Печерській Лаврі, святому місці високої духовності, напередодні свята свв. Кирила і Мефодія, має особливий символічний зміст.

    Матеріали виставки підготовлено вченими Інституту літератури Болгарської академії наук за фінансової підтримки фундації «Болгарська пам’ять».

    Категорії: 
  • Феодосій Гуменюк: "Лише природа може навчити як творити шедеври"

    15 травня Центр фольклору та етнографії та кафедра фольклористики Інституту організували зустріч із Феодосієм Гуменюком, чиї картини експонуються в Мистецькій залі з 5 травня. Організована виставка художніх робіт українського живописця, графіка, лауреата Шевченківської премії, народного художника України, Заслуженого діяча мистецтв України, члена Національної Спілки художників України – Феодосія Гуменюка включає різні картини за тематикою, що демонструє коло інтересів митця.

    Феодосій Гуменюк родом з Вінниччини, освіту здобув у Ленінградському інституті живопису, скульптури і архітектури ім. І. Ю. Рєпіна. Творчість митця зорієнтована на прадавні духовні національні цінності. Твори майстра присвячені історичному минулому України, обрядам, віруванням українців. Через символи-метафори художник наближається до глибин української ментальності. Живописні і графічні твори майстра з їх лаконізмом, монументальністю, своєрідною і виразною декоративністю, багатоплановістю і колористикою, створюють ефект килиму. Привертає увагу на виставці оригінальна серія робіт художника – «Чумацькі ікони». Це своєрідне авторське прочитання оригінальних чумацьких ікон.

    Під час зустрічі зі студентами пан Феодосій розповів про проблему загальної бездуховності молоді, якій не вистачає єднання з природою. На думку художника, лише природа може навчити як творити шедеври. Український живопис відрізняється від інших своєю кольоровістю, відкритістю, на відміну від росіян, які пишуть "затерто".

    Високо оцінили презентовану виставку картин присутні, зокрема Анжеліка Рудницька та Олексій Доля. На зустрічі були: викладачі кафедри фольклористики, кафедри історії української літератури та шевченкознавства, кафедри новітньої літератури та студенти.

    Категорії: 
  • Виставка художніх робіт Феодосія Гуменюка в ІФ

    З 5-го по 30-те травня 2015 року Центр фольклору та етнографії, кафедра фольклористики Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка запрошують на виставку художніх робіт українського живописця, графіка, лауреата Шевченківської премії, народного художника України, Заслуженого діяча мистецтв України, члена Національної Спілки художників України – Феодосія Гуменюка. (бульв. Шевченка, 14, Мистецька зала (ауд. 63))

    Феодосій Гуменюк родом з Вінниччини, освіту здобув у Ленінградському інституті живопису, скульптури і архітектури ім. І. Ю. Рєпіна.

    Творчість митця зорієнтована на прадавні духовні національні цінності. Твори майстра присвячені історичному минулому України, обрядам, віруванням українців. Через символи-метафори художник наближається до глибин української ментальності. Живописні і графічні твори майстра з їх лаконізмом, монументальністю, своєрідною і виразною декоративністю, багатоплановістю і колористикою, створюють ефект килиму.

    Оригінальна серія робіт художника – «Чумацькі ікони», які представлені на виставці – це своєрідне авторське прочитання оригінальних чумацьких ікон.

    Категорії: 
  • Картини-відчуття майстрів самчиківського розпису в Інституті філології

    24 березня 2015 року о 13 годині за сприяння Центру фольклору та етнографії, кафедри фольклористики Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка відбулося відкриття виставки художніх творів «Самчиківський розпис».

    На виставці презентовано роботи 4 майстрів самчиківського розпису. Всього експоновано близько 30 картин. Про техніку та історію «картин-відчуттів» розповів один із митців Юзвук Михайло Карпович – член Національної спілки майстрів народного мистецтва України. Під час зустрічі пан Михайло зауважив, що до мистецтва приходиш тоді, коли стає важко. «Декоративний розпис – це певна розрада, втіха. Кожна картина майстрів-самчиків створена на відчуттях. Наш декоративний розпис – це певна абстракція, а не передача дійсності», – зауважив Михайло Карпович.

    Детальніше про історію виникнення самчиківського розпису та про майстрів читайте за посиланням http://instpres.univ.kiev.ua/node/868

    Запрошуємо всіх бажаючих відвідати виставку, яка діятиме до 24 квітня.

Сторінки

Subscribe to виставка