виставка

  • «Ішла до себе як до художника»: зустріч з художницею Одаркою Дьмою-Пісною

    Минулого тижня, 4 листопада, в Інституті філології відбулася зустріч з художницею, чиї роботи виставлені у Залі мистецтв (63 аудиторія). Одарка Дьома-Пісна – молода і непересічна художниця, родом з Уманщини, п’ять років тому закінчила україністику Інституту філології, тож одну з картин – «Вибір» - подарувала аlma mater. Мисткиня переконана, що для творчої людини важливі такі якості, як: винахідливість, допитливість, наполегливість, незалежність.
    Дідусь Одарки– художник, двоюрідний дід – також, тому гостя розповіла: «Гралася в дитинстві палітрами, пензликами. Дідусь намагався підвести до того, щоб стала художницею. А я бачила себе ветеринаром, спортсменкою, журналісткою, але не пов’язувала себе з мистецтвом. Якось вночі наснилися тюльпани. Попросила батьків привезти фарби. Так народилася перша картина. Я досі вдячна батькам за те, що маю, чого досягла».
    «Мій куратор Маргарита Сюй знає, на скільки в мене різні картини, бо творилися в різні часи та емоції: закоханість, розчарування, переїзди до Києва. Сформувалася як художник – зараз», - ділиться Одарка.
    Ренуар Огюст – перший художник, яким надихалася молода художниця, томущо його палітра наповнена яскравими фарбами. Яскравість, помітно з картин, властива Одарці. Також сильний вплив на Одарку справили Вінсент ван Гог і Клод Моне.
    «З 11 до 21 року я написала багато робіт. У 21 мала першу виставку. Вона була благодійна. Виручені кошти пішли на допомогу Марійки Бабич. Дівчинка народилася 6-місячною, хворіла, мати відмовилася, опікувалася бабуся. Ми допомогли Марійці поїхати на реабілітацію. У 2015 році дівчинка пішла в перший клас з усіма дітками», - згадує Одарка.
    Улюблені художники мисткині: Фріда Кало, Марія Франсуаза Жало (дружина Пікассо), Тамара Лемпицька.
    Розказала Одарка Дьома-Пісна і про сімейні традиції: «У новорічні свята збираємося всією родиною. У 2004 році побачила як вульгарно тягнуть зрубану ялинку в авто. Не хотіла рубати ялинку для нас. Ми викупили ялинку, позначили її червоною фарбою, і більше ніхто не має права її зрізати. Наряджаємо її. А ще ціную родинне гніздо. Написала бабусю на фоні рідної хати».
    Надихає художницю власна родина, адже організовує мотофестиваль «Умань. 5 доріг». Сама Одарка їздить на Хонді 600. Також надихає донька Злата і майстерня, яка для Одарки є «душею художника, часом спальним місцем, часто і вітальнею».
    Всього Одарка Дьома-Пісна мала 7 виставок. За цей час помітила, що «в Києві купують картини нічних пейзажів, в Одесі потребують свята, чогось кричущого, відвертого, у Львові смаки витримані, сільські пейзажі для львів’ян близькі».
    Наостанок Одарка побажала присутнім: «Розвивайте творче начало у своєму житті, щоби мати змогу життєві негаразди виплеснути у своїх роботах. І це стане приємністю для вас. Головне – повірити в диво».

    Нагадаємо, що з роботами художниці Одарки Дьоми-Пісної зможете ознайомитися до 16 листопада на виставці у Залі мистецтв (63 аудиторія).

    Текст – Дорошенко Каріна
    Фото – Кафедра фольклористики

    Категорії: 
  • Сторінками «Щоденника екстреміста»

    13 жовтня в Червоному корпусі Київського національного університету імені Тараса Шевченка відкрилася виставка Олексія Белюсенка «Щоденник екстреміста». В експозиції представлені роботи художника, присвячені подіям ЄвроМайдану в Києві. Як зазначає сам автор, під час подій Революції Гідності він чимало фотографував, щовечора викладаючи в мережі Інтернет своєрідні фотозвіти. Саме фото, зроблені паном Олексієм, лягли в основу його картин, що разом утворили своєрідну хроніку подій на Майдані – від перших студентських демонстрацій до кривавих розстрілів у лютому 2014 року – й отримали назву «Щоденник екстреміста». На полотнах художника перш за все читається емоція, враження, відчуття. Без помилок вгадуються події, зображені на картині, – чи мирна демонстрація на Майдані Незалежності, чи вогняне протистояння на Грушевського, чи палаючий Будинок профспілок. Художник уміло поєднує кольори, створюючи настрій піднесення або ж тривожності, та вміло розставляє акценти кольором – жовто-блакитний прапор на фоні клубів з димом, помаранчеві каски серед юрби… Триватиме виставка до 6 листопада.

    Мар’яна Добоні

    Фото: https://www.facebook.com/igor.gursky1/media_set?set=a.1031396423566762.1...

    Категорії: 
  • Володимир Великий: європейський вибір України

    Важко переоцінити роль князя Володимира Великого у розвитку України, адже він за час свого правління не лише охрестив Київську Русь, а й зробив цю державу найбільшою та наймогутнішою в Європі, першим з українських князів став карбувати національну монету із тризубом.

    Значення та внесок Володимира Великого для сучасного культурно історичного простору обговорювали цього тижня у Актовій залі Інституту філології. Там відбувся круглий стіл до Дня слов’янської писемності та 1000-ліття смерті князя Володимира Великого на тему «Князь Володимир Великий – державник і хреститель Київської Руси – України». Захід організувала кафедра історії української літератури і шевченкознавства. Її завідувач – професор Оксана Сліпушко та директор Інституту філології – професор Григорій Семенюк були модераторами.

    «Із Володимиром Великим і його сином Ярославом українці пов’язують ідеал мудрого правителя. Тому не дивно, що постать князя вписується у будь-який контекст – у історичний, літературний, фольклорний та релігійний. Його образ широко представлений у ранньому письменстві Київської Русі та у фольклорі. Володимир зміцнював державу не лише владою та зброєю, а й культурою і духовністю», – зазначив директор Інституту філології.

    У круглому столі взяли участь Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет, перший проректор КНУ імені Тараса Шевченка Олег Закусило, заступник Міністра освіти і науки України Олег Дерев’янко, історик, політик і письменник Володимир Сергійчук, мистецтвознавець Дмитро Степовик, Отець Іван Грицаюк, провідний сучасний український теолог і патролог, філософ Юрій Чорноморець, художник Володимир Слєпченко та ін.

    Філарет наголосив, що саме після прийняття християнства Київська Русь стала потужною державою, у ній почала розвиватися культура та духовність. А Володимир був першим правителем, який ввів Київську Русь до простору європейської цивілізації. Однак, вважає Святійший Патріарх, не можна говорити, що князь прийняв християнство лише заради інтеграції у цивілізований світ. Насамперед, він душею відчув віру. Патріарх також нагадав, що Володимир Великий канонізований не лише православною, а й католицькою церквою, адже правив ще до розколу єдиної християнської церкви. Святого шанують в багатьох країнах світу.
    Зокрема, Володимиру Великому відкритий пам’ятник в польському місті Гданськ. У соборі Павла і Павла у Ватикані є ікона українського князя. На ній також зображено тризуб. Крім того, цьогоріч Президент України підписав указ про відзначення 1000-ліття від смерті князя на державному рівні.

    Доктор філологічних наук, професор Оксана Сліпушко розповіла про довгий і непростий шлях мощів Володимира до його Батьківщини. Зараз вони зберігаються у Києво-Печерській лаврі, їх передали в Україну 2005 року.

    «Володимир Великий помер 15 липня 2015 року. Така дата вказана у Повісті Времяних літ. Рештки князя поховали у саркофазі десятинної церкви. 1240 року її зруйнували монголо-татари під час набігу. Пізніше, 1635 року, київський митрополит Петро Могила провів розкопки десятинної церкви й знайшов там останки Володимира. На місці десятинної церкви збудували церкву Святого Миколая, а мощі князя змушені були «подарувати» Успенському собору в Москві. Там вони пролежали 400 років. В радянських часи мощі переховували в архівах. Напередодні Другої світової війни їх відвезли до Сталінграда. Під час блокади міста мощі зникли, проте згодом були знайдені», – зазначила Оксана Миколаївна.

    Про неоціненне культурно-історичне значення патрона Київського університету розповів Володимир Сергійчук. Історик вважає, що 860 рік став часом відліку становлення української державності. Адже на той час вже існували три гілки влади, а Київська Русь була визнана світом могутня країна.

    Про образ Володимира у сучасному просторі вів мову теолог Юрій Чорноморець. Він розповів про новітню війну, яка розгорнулася за спадщину київського князя. Головним претендентом на чужі заслуги знову стала Росія. «Для російського президента дуже важливо, щоб така знакова дата, як 1000-ліття від смерті хрестителя Русі Володимира збіглася з часом розширення меж Росії, зокрема, за рахунок України», - вважає філософ. Однак таке уявлення голови сусідньої країни в релігійних колах УПЦ називають, як мінімум, необґрунтованим, адже Росія не є спадкоємницею Київської Русі.

    Інтерактивна частина круглого столу була представлена виступом художника Володимир Слєпченка і презентацією його полотна – портрета Святого Рівноапостольного Великого князя Володимира з серії "Обрані часом", яку митець виконав у техніці "арт-лайн".

    Текст і фото: Володимир Мукан

  • Болгаристи запрошують на виставку "Скарб слова"

    Київський національний університет імені Тараса Шевченка
    Центр болгарської мови, літератури, історії та культури
    Посольство Республіки Болгарія в Україні
    Київська Духовна Академія і Семінарія
    Інститут літератури
    Болгарської академії наук

    запрошують Вас

    на Урочисте відкриття виставки «СКАРБ СЛОВА», яке відбудеться
    21 ТРАВНЯо12.00. у Києво-Печерській Лаврі

    (Церковно-археологічний кабінет Київської Духовної Академії і Семінарії)

    Відкриття виставки «СКАРБ СЛОВА» у Києво-Печерській Лаврі є спільною ініціативою Інституту літератури Болгарської академії наук (м. Софія) та Центру болгарської мови, літератури, історії та культури Київського національного університету імені Тараса Шевченка і присвячене 1150-літтю Хрещення Болгарії та 1130 р. від дня смерті Св. Мефодія

    «СКАРБ СЛОВА» – це науково-документальна виставка, яка здобула широке визнання у багатьох країнах. Два роки виставка подорожує світом і розкриває багаті літературні традиції Болгарії, демонструє художнє й жанрове розмаїття давньої болгарської культури. Вона присвячена історії слов’янської писемності, діяльності Кирила і Мефодія, створенню глаголиці й кирилиці та їх поширенню у Першому болгарському царстві і в слов’янському світі. Особливо цінними є зразки давньоболгарської рукописної спадщини, яка зберігається у книгосховищах Італії, Сербії, Англії, Росії, Святої гори, Синайському монастирі святої Катерини та ін.
    Відкриття виставки саме у Києво-Печерській Лаврі, святому місці високої духовності, напередодні свята свв. Кирила і Мефодія, має особливий символічний зміст.

    Матеріали виставки підготовлено вченими Інституту літератури Болгарської академії наук за фінансової підтримки фундації «Болгарська пам’ять».

    Категорії: 
  • Феодосій Гуменюк: "Лише природа може навчити як творити шедеври"

    15 травня Центр фольклору та етнографії та кафедра фольклористики Інституту організували зустріч із Феодосієм Гуменюком, чиї картини експонуються в Мистецькій залі з 5 травня. Організована виставка художніх робіт українського живописця, графіка, лауреата Шевченківської премії, народного художника України, Заслуженого діяча мистецтв України, члена Національної Спілки художників України – Феодосія Гуменюка включає різні картини за тематикою, що демонструє коло інтересів митця.

    Феодосій Гуменюк родом з Вінниччини, освіту здобув у Ленінградському інституті живопису, скульптури і архітектури ім. І. Ю. Рєпіна. Творчість митця зорієнтована на прадавні духовні національні цінності. Твори майстра присвячені історичному минулому України, обрядам, віруванням українців. Через символи-метафори художник наближається до глибин української ментальності. Живописні і графічні твори майстра з їх лаконізмом, монументальністю, своєрідною і виразною декоративністю, багатоплановістю і колористикою, створюють ефект килиму. Привертає увагу на виставці оригінальна серія робіт художника – «Чумацькі ікони». Це своєрідне авторське прочитання оригінальних чумацьких ікон.

    Під час зустрічі зі студентами пан Феодосій розповів про проблему загальної бездуховності молоді, якій не вистачає єднання з природою. На думку художника, лише природа може навчити як творити шедеври. Український живопис відрізняється від інших своєю кольоровістю, відкритістю, на відміну від росіян, які пишуть "затерто".

    Високо оцінили презентовану виставку картин присутні, зокрема Анжеліка Рудницька та Олексій Доля. На зустрічі були: викладачі кафедри фольклористики, кафедри історії української літератури та шевченкознавства, кафедри новітньої літератури та студенти.

    Категорії: 
  • Виставка художніх робіт Феодосія Гуменюка в ІФ

    З 5-го по 30-те травня 2015 року Центр фольклору та етнографії, кафедра фольклористики Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка запрошують на виставку художніх робіт українського живописця, графіка, лауреата Шевченківської премії, народного художника України, Заслуженого діяча мистецтв України, члена Національної Спілки художників України – Феодосія Гуменюка. (бульв. Шевченка, 14, Мистецька зала (ауд. 63))

    Феодосій Гуменюк родом з Вінниччини, освіту здобув у Ленінградському інституті живопису, скульптури і архітектури ім. І. Ю. Рєпіна.

    Творчість митця зорієнтована на прадавні духовні національні цінності. Твори майстра присвячені історичному минулому України, обрядам, віруванням українців. Через символи-метафори художник наближається до глибин української ментальності. Живописні і графічні твори майстра з їх лаконізмом, монументальністю, своєрідною і виразною декоративністю, багатоплановістю і колористикою, створюють ефект килиму.

    Оригінальна серія робіт художника – «Чумацькі ікони», які представлені на виставці – це своєрідне авторське прочитання оригінальних чумацьких ікон.

    Категорії: 
  • Картини-відчуття майстрів самчиківського розпису в Інституті філології

    24 березня 2015 року о 13 годині за сприяння Центру фольклору та етнографії, кафедри фольклористики Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка відбулося відкриття виставки художніх творів «Самчиківський розпис».

    На виставці презентовано роботи 4 майстрів самчиківського розпису. Всього експоновано близько 30 картин. Про техніку та історію «картин-відчуттів» розповів один із митців Юзвук Михайло Карпович – член Національної спілки майстрів народного мистецтва України. Під час зустрічі пан Михайло зауважив, що до мистецтва приходиш тоді, коли стає важко. «Декоративний розпис – це певна розрада, втіха. Кожна картина майстрів-самчиків створена на відчуттях. Наш декоративний розпис – це певна абстракція, а не передача дійсності», – зауважив Михайло Карпович.

    Детальніше про історію виникнення самчиківського розпису та про майстрів читайте за посиланням http://instpres.univ.kiev.ua/node/868

    Запрошуємо всіх бажаючих відвідати виставку, яка діятиме до 24 квітня.

  • Запрошуємо на виставку "Самчиківський розпис"

    24 березня 2015 року о 13 годині Центр фольклору та етнографії, кафедра фольклористики Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка запрошують на відкриття виставки художніх творів «Самчиківський розпис».

    Самчиківський розпис – вид традиційного мистецтва південно-східної Волині (північна частина сучасної Хмельницької області).

    Основні мотиви розписів: вазон, букет, бігунець, кривулька. Провідна роль у розписах належить рослинним мотивам, що відбилось у назвах – рожа, барвінок, мак, горицвіт, соняхи, колосочки, калина, дзвоники. Найулюбленішим, найбільш розвинутим орнаментальним мотивом розписів є вазон – образ світового дерева. Часто зображуються птахи в його кроні чи біля основи стовбура – вони ніби вічно перебувають у «дереві життя». У розписах також переважає рослинний з геометричними елементами крупний орнамент.

    На початку XX ст. з розвитком настінних розписів і появою талановитих малювальниць, які розписували хати на замовлення, і через попит на настінні узори, з’явились розписи на окремих аркушах паперу – так звані мальовки.

    У 60-х роках ХХ ст. в Самчиках спілчанин місцевої мистецької студії «Просвіт» Пажимський Олександр Матвійович, за знайденими аналогами розписів на ужиткових предметах побуту, розпочав відроджувати народний декоративний розпис – перенісши його на картини. Відтак мистецька студія «Просвіт» розпочала розвивати традиції місцевого декоративного розпису, збагатила його орнаментально, сюжетно та колористично.

    Найвідомішими майстрами, які творять самчиківський розпис, є: Пажимський Олександр Матвійович, член Національної спілки художників України, член Національної спілки майстрів народного мистецтва України, Заслужений майстер народної творчості України; Юзвук Михайло Карпович – член Національної спілки майстрів народного мистецтва України; Раковський Віктор Геннадійович – член Національної спілки майстрів народного мистецтва України; Касьянов Сергій Олександрович – народний майстер.

    Твори Самчиківського розпису знаходяться в музеях та картинних галереях України: Києва, Львова, Сум, Канева, Запоріжжя, Хмельницького, Нетішина, Острога. Також у багатьох приватних зібраннях України та закордоном (Нідерланди, Америка, Польща, Росія). Виставлялись на обласних, всеукраїнських та закордонних мистецьких виставках.

    У цьому унікальному осередку декоративно-прикладного мистецтва діє Самчиківська дитяча художня школа традиційного народного мистецтва, учні якої беруть активну участь у багатьох конкурсах дитячої творчості. Майстри із Самчиків розписали велетенську Диво-Писанку, яка брала участь у Всеукраїнському Параді вишиванок 2012 року.

    Щиро запрошуємо усіх шанувальників української культури!

    Виставка діятиме з 24 березня по 24 квітня 2015 року у мистецькій залі Інституту філології (бульв.Шевченка, 14)

    Категорії: 
  • Сучасний погляд на Тараса Шевченка (мистецька інтерпретація)

    Поховайте та вставайте,
    Кайдани порвіте
    І вражою злою кров'ю
    Волю окропіте.
    І мене в сім'ї великій,
    В сім'ї вольній, новій,
    Не забудьте пом'янути
    Не злим тихим словом.

    Із «Заповіту» Тараса Шевченка

    Нині рядки із Шевченкового «Заповіту» як ніколи актуальні. Українці сьогодні будують нову державу – незалежну, правдиву, нетерпиму до свавілля, таку, про яку мріяв Тарас Шевченко. Творячи «сім’ю вольну, нову», український народ по-новому інтерпретує образ Тараса, поміщає його у сучасний вимір, ніби наближаючи до себе. Новий погляд на Тараса Шевченка яскраво продемонстрували 11 березня в Інституті філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка з нагоди Міжнародного круглого столу до 201-ї річниці від дня народження письменника. Організатори – кафедра історії української літератури і шевченкознавства та Всеукраїнський навчально-науковий центр шевченкознавства Інституту – презентували арт-проект «В сім’ї вольній, новій». Всесвітньовідомі картини українських художників – Андрія Єрмоленка, Юрія Шаповала, Олега Шупляка та Наталії Гузій – об’єднав в одній залі образ Тараса. На полотнах український геній поданий у незвичних іпостасях. Андрій Єрмоленко, для якого Шевченко є генієм, пророком і бунтівником, Тараса подав в одязі Елвіса Преслі, козаком-анархістом, індійським вчителем-пророком. Цікавим для прочитання виявився і живопис Юрія Шаповала, де Тарас – індіанський вождь племені, на барикадах з шиною в руках. Привернули увагу на виставці й двозори Олега Шупляка, крізь які спостерігаємо прояви різноманітності та багатоплановості життя, відчуваємо, що картини можуть говорити. Також відвідувачі виставки змогли побачити образи із «Кобзаря» у писанкарстві Наталії Гузій.

    Тарас Шевченко – це не лише літературне явище, свідченням чого стала презентована виставка картин. Шевченко – живий, звучить нині скрізь. Він сьогоднішній світовий феномен, образ якого не вичерпує себе.

    Олександра Касьянова,
    Фото – Валерій Попов

    Категорії: 
  • Запрошуємо на відкриття виставки!!!

    Героїзм одних найчастіше виявляється наслідком дурості інших, подвиг – наслідком підлості, а патріотизм – наслідком зради.

    Історія зради, підлості і дурості, які були зупинені завдяки героїзму, патріотизму і просто принциповою громадянською позицією мешканців Маріуполя, буде представлена на фотовиставці «Маріуполь – місто, яке захищається», яка проводиться у Косому Капонірі Національного історико-архітектурного музею «Київська фортеця».

    Експонати виставки розкажуть про право вибору і ціну свободи громадян України та про віроломство путінської Росії.

    Ідея: генерал С.М.Попко (бувший начальник сектору «М»)

    Організатори: ВО ГО «Союз учасників миротворчих операцій» (п-к С.М.Грабський), Валентина ОХЛОПКОВА, Національний історико-архітектурний музей «Київська фортеця».

    Виставка триватиме до 11 травня 2015 р.

    Графік роботи
    Пн. – Чт. 10:00 – 17:00
    Пт. – Нд. 10:00 – 16:00

    Адреса музею: м. Київ, вул. Госпітальна, 24а(заїзд між будинками №№ 12 та 14 з бул. Л.Українки). Найближчі станції метро: «Печерська», «Кловська», «Палац спорту".
    Довідки за тел.: 235-11-89

    Категорії: 

Сторінки

Subscribe to виставка