виставка

  • Виставка картин учасників АТО в бібліотеці імені Максимовича

    14 червня відбулося відкриття виставки живопису, створеної руками військових художників. Ініціатором виставки стала викладачка Інституту філології Марина Рябченко. Вона, як і багато інших осіб, є волонтером ГО «Долоні ангела». Організація постійно відвідує військовий санаторій МО України у Пущі-Водиці. Серед різноманітних заходів для реабілітації військових проводилася і арт-терапія. За її результатами волонтери побачили багато картин, які варті уваги ширшого кола глядачів. Так утворилася виставка «Життя після війни». Десятки картин, розмаїття кольорів і зображень захоплювали. Особливо важливими є фото авторів картин поряд із роботою, завдяки чому гості виставки можуть знати героїв в обличчя.
    На відкритті були присутніми кілька бійців, учасників проекту, з якими можна було поспілкуватися.
    Боєць Сергій розповів, як потрапив під артобстріл в Дебальцево, про лікування і реабілітацію. Він вдячний лікареві Віталію Колеснику, який врятував у Бахмуті, а далі було лікування в Києві та Німеччині. Розказав боєць і про побратимів з іншого підрозділу, які надавали першу допомогу, а познайомилися військові лише за тиждень до поранення Сергія. На виставці представлена картина з маками. Її Сергій намалював на арт-терапії під час реабілітації. Він любить ці квіти, бо вони є символом України. Нині Сергій почуває себе добре, однак у правій руці і лівій нозі у нього залишаються уламки після обстрілу. Їх боєць відчув після трьох місяців лікування, зробив рентген і отримав підтвердження. Однак лікарі вирішили поки не оперувати кінцівки для видалення чужорідного тіла.
    З картинами можна ознайомитися на другому поверсі бібліотеки ім. М.Максимовича, а за бажання - придбати. Гроші підуть на потреби військових.

    Дорошенко Каріна,
    Фото – Валерій Попов

    Категорії: 
  • Відкриття виставки Відани Блонської

    Відкриття виставки Відани Блонської у Мистецькій залі Інституту філології.
    Відана - магістрантка "літературної творчості" вразила своїми художніми роботами. На відкриття виставки завітали поети, теж випускники "літературної творчості": Олена Герасим'юк та Ігор Астапенко, книги яких ілюструвала Відана.
    Запрошуємо усіх на виставку "Іnnocent", яка діятиме в 63 аудиторії з 26 трвня до 3 червня.

    Фото - Сергій Терещенко

    Категорії: 
  • «Немає нічого важчого, ніж покидати рідну домівку»: відкриття фотовиставки про кримських татар

    До дня пам’яті жертв депортації кримськотатарського народу в Інституті філології відбулося відкриття фотовиставки. Очі кримських татар, які дивляться з портретів, виказують весь біль, усю історію роду. Імена чоловіків і жінок, зображених на фото, не вказано. Виставлені портрети – уособлення всього кримськотатарського народу.

    На відкритті виступила студентка кримськотатарської філології, яка перевелася з Криму після окупації півострова Росією. Ельвіна Халілова, стримуючи сльози, поділилася історією своєї родини: «Травень 1944-го – це день, коли мій дідусь в один день втратив трьох братів, маму, тата і опинився самотнім на чужій землі. Бабуся втратила дві сестри і брата. Батьки повернулися у Крим у 90-х роках і мене навчали головного – не втрачати роду. Казали, аби повернулася в Крим, щоб не сталося».

    Поетеса Ельвіра Капніст зачитала вірші, присвячені Криму, проникливу поезію «Молитва». У натовпі було чути: «Це те, чого більше не можна допустити».

    Проректор Володимир Бугров згадав перше знайомство з представниками кримських татар, коли на третьому курсі призвали до армії: «Для мене їхні історії були когнітивним шоком. Як цілий народ вивезти за тиждень і залишити на чужій землі помирати?..»

    Фотовиставка розташована в Інституті філології біля історичних вітражів. У День пам’яті жертв депортації кримськотатарського народу розділимо горе країни.

    Дорошенко Каріна,
    Фото – Валерій Попов

    Категорії: 
  • Виставка картин турецьких художниць

    16 травня в Мистецькій залі відбулося відкриття виставки турецьких художниць, викладачів університету «19 травня» Сени та Зехри Сенгір.
    Кожна мисткиня розповіла про стиль, у якому працює. Сена Сенгір для виставки привезла свої картини в техніці гравюри. Художниця розповіла, що техніка копіювання досить поширена в Туреччині. Існують же: висока, низька, рівна і сітчаста техніки. У 63 аудиторії відвідувачі можуть ознайомитися з гравюрою на металі та з елементами дерева.
    Художниця Зехра Савгір презентувала аудиторії свій акварельний живопис. Вона розповіла, що полотно треба спочатку змочити, а потім накладати на нього спеціальний папір для акварельних фарб. Пані Зехра розповіла, що акварельні картини в Туреччині почали з’являтися із середини ХХ ст., а перші фарби бралися з природних пігментів. Нині ж фарби замовляє художниця переважно з України та Росії. «Якісна фарба має бути м’якою, щоби палець зафарбувався”, - продемонструвала пані Зехра спосіб визначення якості фарби.
    Виставка художниць триватиме до 22 травня, тож заходьте до 63 аудиторії ознайомитися із сучасним турецьким мистецтвом.

    Дорошенко Каріна,
    Фото – Валерій Попов

    Категорії: 
  • Заходи до Дня пам'яті Героїв Небесної Сотні

    У дні пам'яті Небесної Сотні події 20 лютого 2014 року згадуються болісніше. Митці під впливом спогадів та пережитих емоцій творять нові картини, фото, пісні, вірші. Кожен вносить свою частинку в історичну пам'ять.

    Вже сьогодні, 18 лютого 2016 року, проходить чимало заходів зі вшанування Героїв.
    У Національному музеї Тараса Шевченка відбулося відкриття виставки картин юних художників. Вихованці державної художньої середньої школи імені Т.Г.Шевченка представили глядачеві портрети Героїв Небесної Сотні. "Нехай на картинах не надто точно вималювано штрих, але точно передається драматизм, а Герої наче оживають", - підкреслив присутній на заході Євген Нищук.

    У стінах Інституту філології, звісно, теж не забувають Героїв. Уже сьогодні відкрилася фотовиставка, на якій представлені роботи студентів та випускників нашого закладу. Біля куточку пам'яті, розташованого на центральних сходах, завтра, о 13:00 відбудеться мітинг-реквієм за загиблими.

    Приходьте вшанувати пам'ять Героїв Небесної Сотні.

    Текст - Дорошенко Каріна
    Фото - Валерій Попов

  • Виставка Катерини Білетіної "Український портрет"

    У Мистецькій залі Інституту філології відкрилася виставка портретистки Катерини Білетіної.
    Художниця працює над проектом «Український портрет», де представлені портрети сучасних українок в автентичних строях із різних регіонів України, а також роботи, що є осучасненими реконструкціями старовинних світлин із альбому Івана Гончара «Україна й українці».

    Катерина Білетіна – автор ілюстрацій до дитячих книжок відомих українських та закордонних письменників – Лесі Вороніної, Ірен Роздобудько, Клауса Хагеррупа, Данути Вавілув. Кілька років ілюструвала культовий дитячий журнал " Соняшник ".

    Виставка триватиме з 16 лютого по 31 березня 2016 р. у Мистецькій залі (63 ауд.) Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка (бульв.Т.Шевченка, 14).

    Організатори виставки: кафедра фольклористики та Центр фольклору та етнографії.

    Категорії: 
  • Концентрація добра у Мистецькому Арсеналі: виставка робіт Марії Примаченко

    9 лютого у Мистецькому Арсеналі відбулося відкриття масштабної виставки робіт народної художниці Марії Примаченко. Представниця наївного мистецтва, лауреат Шевченківської премії відома своїми творіннями не лише в Україні, а й далеко за межами. Як влучно підкреслила директор Музею українського декоративного мистецтва Адріана Вялець: «Роботи Марії Примаченко створили у Мистецькому Арсеналі територію позитиву, а нам бракує нині показу України в позитивному контексті».

    Усього на виставці представлено близько 300 робіт художниці. Картини заворожують фантазійними мотивами, контрастами барв, наївними, але, водночас, викінченими і глибокодумними сюжетами. Виставка під назвою «Марія Примаченко. Неосяжне» дає змогу поринути у фантастичний світ художниці, простежити еволюцію техніки та манери художниці, осмислити сюрреалістичні образи, а крізь їхню призму – всю геніальність мисткині.

    У галерейному просторі роботи розташовано від перших картин художниці до творінь останніх років життя. Відвідувач зачаровується яскравими квітами, фантастичними тваринами і птахами, наштовхується на дивовижні керамічні вироби, потім зупиняється біля «Хроніки доби та життя Марії Приймаченко», яка дозволяє заново осмислити роботи, вчитуючись у дати, і, врешті, опиняється перед вражаючої відеоінсталяцією Олександра Дірдовського, у якій гармонійно поєднуються мотиви творів художниці із мальовничими краєвидами її рідного Полісся.

    Не менш цікавими постають і назви картин Марії Примаченко. Часто це довершені літературні тексти. Приміром, «Ушатка ізловила рака а рак не дурак як укусить буде знак», «Мати плаче ридає війну проклинає», «Звір лапи склав що удрав попугай не захотів із ним говорить бо у його голова болить із ним говорить». Одна з картин, датована 1987 роком, має підпис «Літа мої молоді зупиніться на калиновім мосту да прийдіть до мене у гості. Прийшли літа обрались». На ній зображено восьмеро дівчат на містку, між якими виписано число 10, що символізувало 80-річчя художниці. Трапляються і жартівливі надписи, як от: «Ой там на тому базарі жонки человєків продавали он як буде до ладу да й свого поведу та й продам».

    Кожен знайде для себе щось близьке на такій виставці, яка сповнена красою, добром і безмежною таїною, тому точно не залишить нікого байдужим.

    Текст – Каріна Дорошенко
    Фото – Валерій Попов

    Категорії: 
  • «Ішла до себе як до художника»: зустріч з художницею Одаркою Дьмою-Пісною

    Минулого тижня, 4 листопада, в Інституті філології відбулася зустріч з художницею, чиї роботи виставлені у Залі мистецтв (63 аудиторія). Одарка Дьома-Пісна – молода і непересічна художниця, родом з Уманщини, п’ять років тому закінчила україністику Інституту філології, тож одну з картин – «Вибір» - подарувала аlma mater. Мисткиня переконана, що для творчої людини важливі такі якості, як: винахідливість, допитливість, наполегливість, незалежність.
    Дідусь Одарки– художник, двоюрідний дід – також, тому гостя розповіла: «Гралася в дитинстві палітрами, пензликами. Дідусь намагався підвести до того, щоб стала художницею. А я бачила себе ветеринаром, спортсменкою, журналісткою, але не пов’язувала себе з мистецтвом. Якось вночі наснилися тюльпани. Попросила батьків привезти фарби. Так народилася перша картина. Я досі вдячна батькам за те, що маю, чого досягла».
    «Мій куратор Маргарита Сюй знає, на скільки в мене різні картини, бо творилися в різні часи та емоції: закоханість, розчарування, переїзди до Києва. Сформувалася як художник – зараз», - ділиться Одарка.
    Ренуар Огюст – перший художник, яким надихалася молода художниця, томущо його палітра наповнена яскравими фарбами. Яскравість, помітно з картин, властива Одарці. Також сильний вплив на Одарку справили Вінсент ван Гог і Клод Моне.
    «З 11 до 21 року я написала багато робіт. У 21 мала першу виставку. Вона була благодійна. Виручені кошти пішли на допомогу Марійки Бабич. Дівчинка народилася 6-місячною, хворіла, мати відмовилася, опікувалася бабуся. Ми допомогли Марійці поїхати на реабілітацію. У 2015 році дівчинка пішла в перший клас з усіма дітками», - згадує Одарка.
    Улюблені художники мисткині: Фріда Кало, Марія Франсуаза Жало (дружина Пікассо), Тамара Лемпицька.
    Розказала Одарка Дьома-Пісна і про сімейні традиції: «У новорічні свята збираємося всією родиною. У 2004 році побачила як вульгарно тягнуть зрубану ялинку в авто. Не хотіла рубати ялинку для нас. Ми викупили ялинку, позначили її червоною фарбою, і більше ніхто не має права її зрізати. Наряджаємо її. А ще ціную родинне гніздо. Написала бабусю на фоні рідної хати».
    Надихає художницю власна родина, адже організовує мотофестиваль «Умань. 5 доріг». Сама Одарка їздить на Хонді 600. Також надихає донька Злата і майстерня, яка для Одарки є «душею художника, часом спальним місцем, часто і вітальнею».
    Всього Одарка Дьома-Пісна мала 7 виставок. За цей час помітила, що «в Києві купують картини нічних пейзажів, в Одесі потребують свята, чогось кричущого, відвертого, у Львові смаки витримані, сільські пейзажі для львів’ян близькі».
    Наостанок Одарка побажала присутнім: «Розвивайте творче начало у своєму житті, щоби мати змогу життєві негаразди виплеснути у своїх роботах. І це стане приємністю для вас. Головне – повірити в диво».

    Нагадаємо, що з роботами художниці Одарки Дьоми-Пісної зможете ознайомитися до 16 листопада на виставці у Залі мистецтв (63 аудиторія).

    Текст – Дорошенко Каріна
    Фото – Кафедра фольклористики

    Категорії: 
  • Сторінками «Щоденника екстреміста»

    13 жовтня в Червоному корпусі Київського національного університету імені Тараса Шевченка відкрилася виставка Олексія Белюсенка «Щоденник екстреміста». В експозиції представлені роботи художника, присвячені подіям ЄвроМайдану в Києві. Як зазначає сам автор, під час подій Революції Гідності він чимало фотографував, щовечора викладаючи в мережі Інтернет своєрідні фотозвіти. Саме фото, зроблені паном Олексієм, лягли в основу його картин, що разом утворили своєрідну хроніку подій на Майдані – від перших студентських демонстрацій до кривавих розстрілів у лютому 2014 року – й отримали назву «Щоденник екстреміста». На полотнах художника перш за все читається емоція, враження, відчуття. Без помилок вгадуються події, зображені на картині, – чи мирна демонстрація на Майдані Незалежності, чи вогняне протистояння на Грушевського, чи палаючий Будинок профспілок. Художник уміло поєднує кольори, створюючи настрій піднесення або ж тривожності, та вміло розставляє акценти кольором – жовто-блакитний прапор на фоні клубів з димом, помаранчеві каски серед юрби… Триватиме виставка до 6 листопада.

    Мар’яна Добоні

    Фото: https://www.facebook.com/igor.gursky1/media_set?set=a.1031396423566762.1...

    Категорії: 
  • Володимир Великий: європейський вибір України

    Важко переоцінити роль князя Володимира Великого у розвитку України, адже він за час свого правління не лише охрестив Київську Русь, а й зробив цю державу найбільшою та наймогутнішою в Європі, першим з українських князів став карбувати національну монету із тризубом.

    Значення та внесок Володимира Великого для сучасного культурно історичного простору обговорювали цього тижня у Актовій залі Інституту філології. Там відбувся круглий стіл до Дня слов’янської писемності та 1000-ліття смерті князя Володимира Великого на тему «Князь Володимир Великий – державник і хреститель Київської Руси – України». Захід організувала кафедра історії української літератури і шевченкознавства. Її завідувач – професор Оксана Сліпушко та директор Інституту філології – професор Григорій Семенюк були модераторами.

    «Із Володимиром Великим і його сином Ярославом українці пов’язують ідеал мудрого правителя. Тому не дивно, що постать князя вписується у будь-який контекст – у історичний, літературний, фольклорний та релігійний. Його образ широко представлений у ранньому письменстві Київської Русі та у фольклорі. Володимир зміцнював державу не лише владою та зброєю, а й культурою і духовністю», – зазначив директор Інституту філології.

    У круглому столі взяли участь Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет, перший проректор КНУ імені Тараса Шевченка Олег Закусило, заступник Міністра освіти і науки України Олег Дерев’янко, історик, політик і письменник Володимир Сергійчук, мистецтвознавець Дмитро Степовик, Отець Іван Грицаюк, провідний сучасний український теолог і патролог, філософ Юрій Чорноморець, художник Володимир Слєпченко та ін.

    Філарет наголосив, що саме після прийняття християнства Київська Русь стала потужною державою, у ній почала розвиватися культура та духовність. А Володимир був першим правителем, який ввів Київську Русь до простору європейської цивілізації. Однак, вважає Святійший Патріарх, не можна говорити, що князь прийняв християнство лише заради інтеграції у цивілізований світ. Насамперед, він душею відчув віру. Патріарх також нагадав, що Володимир Великий канонізований не лише православною, а й католицькою церквою, адже правив ще до розколу єдиної християнської церкви. Святого шанують в багатьох країнах світу.
    Зокрема, Володимиру Великому відкритий пам’ятник в польському місті Гданськ. У соборі Павла і Павла у Ватикані є ікона українського князя. На ній також зображено тризуб. Крім того, цьогоріч Президент України підписав указ про відзначення 1000-ліття від смерті князя на державному рівні.

    Доктор філологічних наук, професор Оксана Сліпушко розповіла про довгий і непростий шлях мощів Володимира до його Батьківщини. Зараз вони зберігаються у Києво-Печерській лаврі, їх передали в Україну 2005 року.

    «Володимир Великий помер 15 липня 2015 року. Така дата вказана у Повісті Времяних літ. Рештки князя поховали у саркофазі десятинної церкви. 1240 року її зруйнували монголо-татари під час набігу. Пізніше, 1635 року, київський митрополит Петро Могила провів розкопки десятинної церкви й знайшов там останки Володимира. На місці десятинної церкви збудували церкву Святого Миколая, а мощі князя змушені були «подарувати» Успенському собору в Москві. Там вони пролежали 400 років. В радянських часи мощі переховували в архівах. Напередодні Другої світової війни їх відвезли до Сталінграда. Під час блокади міста мощі зникли, проте згодом були знайдені», – зазначила Оксана Миколаївна.

    Про неоціненне культурно-історичне значення патрона Київського університету розповів Володимир Сергійчук. Історик вважає, що 860 рік став часом відліку становлення української державності. Адже на той час вже існували три гілки влади, а Київська Русь була визнана світом могутня країна.

    Про образ Володимира у сучасному просторі вів мову теолог Юрій Чорноморець. Він розповів про новітню війну, яка розгорнулася за спадщину київського князя. Головним претендентом на чужі заслуги знову стала Росія. «Для російського президента дуже важливо, щоб така знакова дата, як 1000-ліття від смерті хрестителя Русі Володимира збіглася з часом розширення меж Росії, зокрема, за рахунок України», - вважає філософ. Однак таке уявлення голови сусідньої країни в релігійних колах УПЦ називають, як мінімум, необґрунтованим, адже Росія не є спадкоємницею Київської Русі.

    Інтерактивна частина круглого столу була представлена виступом художника Володимир Слєпченка і презентацією його полотна – портрета Святого Рівноапостольного Великого князя Володимира з серії "Обрані часом", яку митець виконав у техніці "арт-лайн".

    Текст і фото: Володимир Мукан

Сторінки

Subscribe to виставка