виставка

  • Українські переклади грецької літератури на Міжнародній книжній виставці в Салоніках

    Щороку на початку травня в Салоніках проходить Міжнародна книжна виставка, що є одним із найбільш престижних книжних форумів на Балканах, який об’єднує письменників, видавців та читачів з усієї Європи.

    Цьогоріч у межах виставки відбувся Третій Фестиваль перекладу, організований Фондом грецької культури та Всегрецькою спілкою перекладачів, на якому перекладачі з 20 країн світу могли обговорити на круглих столах важливі для галузі теми. До тем, що хвилюють перекладацьку спільноту, належить питання міжкультурної комунікації в епоху цифрових технологій та автоматизованого перекладу, інституційні засади діяльності перекладача, переклад як засіб збереження малих мов, зиски та небезпеки мовної глобалізації, способи популяризації нових досягнень національних літератур тощо.

    На виставці українських перекладачів грецької літератури представляв Директор Центру елліністичних студій Інституту філології Андрій Савенко. Цього року в Україні вперше з’явилося видання основного корпусу поезій найбільшого грецького поета ХХ ст. К.Кавафіса, здійснене видавництвом «Фоліо». Андрій Савенко ознайомив учасників круглого столу з перебігами перекладу грецької літератури в ХХ ст., діяльністю перекладацького гуртка Білецького-Чернишової, що функціонував як своєрідний «дисидентський салон», перекладом як політичним актом, що виражалося в протистоянні русифікації української мови, актуальними темами сучасної грецької літератури (малоазійська катастрофа 1922 р. та проблема міграції, процеси формування ідентичності в контексті політично та культурно нестабільного суспільства, громадянська війна 1947-49 рр. та шляхи до суспільної єдності), які могли б зацікавити українського читача. Під час виставки Андрій Савенко мав зустрічі з відомими і молодими грецькими авторами: Д.Димітріадисом (драматургія), Р.Галанакі, Т.Грігоріадисом (роман) та видавництвами «Кедрос», «Сейкспірікон», «Патакі», «Агра», заклавши основи для подальшого діалогу та співпраці.

  • Виставка «Зона, 2009 – 2011». Фотографії Гійома Ербо

    У Національному музеї Тараса Шевченка (за адресою: бульвар Шевченка,12) з 18 квітня по 6 травня проходитиме виставка французького фотографа Гійома Ербо, у творчості котрого важливе місце посідає Україна.

    Гійом Ербо народився у 1970 році. Живе та працює у Парижі. Паралельно з роботою фотожурналіста він працює у напрямку документальної фотографії, яка приводить його у сповнені історією місця, де митець звертається до символів та пам’яті і відкриває невидимі драми: Чорнобиль, Освенцим, Нагасакі і військовий конфлікт в Україні. Його фотографії представлені в галереї Jeu de Paume, фундації la Maison rouge, на численних фестивалях. Отримав художник багато відзнак, зокрема, Word Press, Visa d’or, Niepce 2011, і у 2016-му Премію Bayeux-Calvados для військових кореспондентів у категорії веб-журналістики за свій подорожній щоденник по Україні, створений для Arte Info. Нещодавно видавництво la Martinière випустило альбом «7/7, тіні живих».

    Про свою роботу в Україні Гійом Ербо говорить: "У 2001 році Чорнобиль змусив мене перейти від чорно-білого фото до кольорового, від руху до фронтальності. Загалом, я перейшов з репортажної до документальної зйомки, змушуючи себе переосмислити мій підхід як фотожурналіста. У 2009 році Чорнобиль мені дозволив подивитись на реальність, як на матерію, в яку я міг зануритись, використати моє художнє бачення і вийти за межі статичної фотографії».

    Категорії: 
  • Виставка книг до 70-річчя Ростислава Радишевського

    З нагоди 70-річчя доктора філологічних наук, професора, член-кореспондента НАН України, завідувача кафедри полоністики Ростислава Радишевського у читальній залі Наукової бібліотеки імені М.Максимовича, що розташована у 32 аудиторії Інституту філології, створено виставку книг. На полицях читальної зали експоновано праці, написані ювіляром. Ростислав Петрович є автором наукових, науково-методичних праць, антологій та монографій. Інститут філології вітає ювіляра та зичить здоров'я на многії літа!<

    Категорії: 
  • У читальній залі ІФ створено виставку, присвячену Еммі Андієвській

    Цьогоріч Емма Андієвська отримала Шевченківську премію з літератури. Вона здобула 23 голоси учасників комітету. Саме книжки Емми Андієвської найбільше організацій висунули на здобуття премії, зокрема Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Національний університет «Острозька академія», Національний музей літератури України.

    Книжки, які було висунуто: «Міста-валети», «Бездзигарний час», «Шухлядні краєвиди», «Маратонський біг» і «Щодення: перископи».

    З нагоди отримання такої почесної відзнаки у читальній залі Наукової бібліотеки імені М.Максимовича, що розташована у 32 аудиторії Інституту філології, створено виставку, присвячену Еммі Андієвській. Інститут філології вітає лауреатку і зичить здоров'я, сил та творчої енергії на многії літа!

    Категорії: 
  • Відкриття виставки Терези Асінас в ІФ

    5 жовтня в Інституті філології відкрилася виставка іспанської художниці Терези Асінас «Жінка Мрія Пристрасть» («Mujer Sueño Pasión»). Картини створені у стилі фонізму і символізму, а з полотен споглядають харизматичні іспанці. Під пензлем авторки за допомогою різних технік герої починають танцювати фламенко та святкувати Фієсту. Тереза Асінас народилася у Мадриді, а нині проживає поблизу Барселони. Організатором виставки художниці в Інституті філології став Олександр Гетьман, випускник кафедри перекладу з іспанської мови філологічного факультету КНУ.
    Усі охочі можуть відвідати виставку у Мистецькій залі Інституту філології (63 аудиторія) з 5 жовтня до 3 листопада 2017 року.

    Категорії: 
  • Виставка ікон "Благослови, мати!" в ІФ

    Запрошуємо відвідати виставку ікон "Благослови, Мати!" іконописної майстерні "Небо на землі". Виставка діє з 4 вересня по 4 жовтня 2017 року в Мистецькій залі Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка (бульв. Т. Шевченка, 14, ауд. 63)

    Категорії: 
  • Як поема може вплинути на життя: історія випускниці Інституту філології

    Я у свій час була студенткою філологічного факультету, потім – Інституту філології, навчалася на українській філології при кафедрі фольклористики. Коли я була на другому курсі ( це було у 1999 році) ми проходили курс «Історії східної зарубіжної літератури» і вивчали поему «Шахнаме» Фірдоусі. А викладали нам тоді цей курс Людмила Василівна Грицик і Наталія Михайлівна Андрійченко (мої найщиріші вітання!!!). Так склалося, що тоді я не прочитала поему «Шахнаме» – і не хотілося, і важко взяти (інтернету тоді не було, а в бібліотеці на всіх охочих читачів не вистачало книг). Згодом так склалося в житті, що я через багато років після випуску потрапила в Іран. Бачила пам'ятник Фірдоусі в центрі Тегерану, мене надихала прекрасна різноманітна природа, гори, дуже сильне враження справила провінція Курдистан (це на самому заході Ірану, можна сказати, – як наші Карпати). І після того я не витримала! Я прочитала «Шахнаме» не один раз і хочу сказати, що читала б ще і ще, тільки часу не вистачає. Більше того, я вишила картину на тему «Шахнаме», вірніше, низку сюжетів (19 сюжетів). Зауважу, що вишивкою я займаюся давно, але робота над картинами за сюжетом «Шахнаме» зайняла більше року, порівняно з іншими моїми творами.

    До чого я це все розповідаю? Розпочався новий навчальний рік. Я не знаю, де і яка навчальна програма зараз. Дуже хочу сподіватись, що «Шахнаме» вивчають так само, як і 18 років тому. Хочу порадити і побажати усім-усім-усім студентам прочитати цей твір, не припуститися моєї помилки. Бо мені, я вважаю, просто вкрай пощастило в житті, що я потрапила до Ірану, який надихнув мене. Отож хай мій приклад надихає прийдешні покоління студентів на прочитання цієї прекрасної епічної поеми й інших творів відомих світових письменників. Читайте все, що радять викладачі, адже, можливо, й вас, шановні студенти, надихне якийсь твір, змінить ваше життя та вкаже шлях розвитку. Тим більше зараз усі можуть прочитати в інтернеті. Мою вишивку можна подивитися на сайті http://polina-ukr.com.ua/

    Поліна Гуменюк, випускниця Інституту філології

    Категорії: 
  • Виставка до 135-річчя Янки Купала

    З нагоди 135-річчя від дня народження класика білоруської літератури, поета, драматурга, публіциста, видатного діяча білоруського Відродження початку XX століття Янки Купала Центр білоруської мови і культури та кафедра слов'янської філології за сприяння Посольства Республіки Білорусь в Україні організували виставку, присвячену Янці Купалу та Тарасові Шевченку. Відкриття виставки відбулося 20 квітня у Мистецькій залі інституту за участі співробітників Центру білоруської мови та культури на чолі з директором центру Лесею Стеблиною, а також викладачів та студентів кафедри слов'янської філології.

    Категорії: 
  • Виставка праць професора Юрія Коваліва в ІФ

    У читальному залі Інституту філології відкрилася виставка наукових праць проф. Юрія Коваліва. На полицях бібліотеки зібрано "Історію української літератури", "Абетку дисертанта", "Літературознавчу енциклопедію", упорядковану вченим, та багато інших книг.
    Виставка відкрилася 13 квітня. Організатори, працівники Наукової бібліотеки ім. М.Максимовича читального залу Інституту філології, повідомили, що такий захід присвячено дню народженню вченого, а надалі планується серія виставок із працями наших професорів.

    Категорії: 
  • Фотовиставка "В'єтнам: країна і люди"

    В Інституті філології 19 квітня відбулася фотовиставка, присвячена Дню об'єднання Північного і Південного В'єтнаму 1975 року.

    Виставка фототкартин «В’єтнам: країна і люди» розташовувалась у холі Інституту, тож усі охочі мали змогу ознайомитися з культурою і традиціями країни. Організатори, якими виступили представники кафедри мов і літератур Далекого Сходу та Південно-Східної Азії, створили таку виставку з метою ознайомлення відвідувачів з культурою країни та її потенціалом. Серед фото, що розвішані тематично, можна побачити досягнення В’єтнаму за 30 років: пам’ятки архітектури, що внесені у списки ЮНЕСКО, особливості їжі, роботу рибалок, красу пейзажів, аспекти економіки. Зокрема, на восьми фото відображені оздоровчі центри курортної зони, розташованої на берегах Тихого океану.

    Виставку відвідали студенти, викладачі Інституту філології, представники адміністрації. Гостями виставки були представники Посольства В’єтнаму та в’єтнамські студенти, які нині навчаються у вишах України.

    Прикрасою виставки став бронзовий барабан як символ старовинної культури В’єтнаму.

    фото - Валерій Попов

Сторінки

Subscribe to виставка