новини

  • Пишаємося нашими викладачами (Дора Арнаут - лауреат літературно-мистецької премії імені Пантелеймона Куліша за 2015 рік)

    МІЖНАРОДНА ЛІТЕРАТУРНО-МИСТЕЦЬКА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ НАГОРОДИЛА відому гагаузьку письменницю, науковця, перекладача, громадського діяча Дору Іванівну Арнаут за переклади поезій Тараса Шевченка гагаузькою і турецькою мовами.

    Федора Іванівна Арнаут ще раз продемонструвала невичерпне джерело своєї творчої наснаги та високого професіоналізму, які на цей раз були відзначенні не тільки захватом колег і студентів, а й Медаллю та Дипломом лауреата Літературно-мистецької премії імені Пантелеймона Куліша за 2015 рік!!!

    Завдяки кропіткій праці Федори Іванівни вірші відомого українського поета і наставника багатьох поколінь українців тепер зачіпають струни душі турецького та гагаузомовного читача. Велика кількість тюркомовних читачів із захватом відкрила для себе поезії українського генія завдяки перекладам Дорою Іванівною більше сорока віршів та поем з «Кобзаря». Вагомим фактом є і те, що Федору Іванівну знають як талановитого науковця і перекладача, зокрема, вона відомий дослідник у тюркологічних колах в Туреччині, Молдові тощо. Але, найголовнішим залишається те, що така талановита перекладач, викладач і поетеса залишається вірною громадянкою України і взірцевим доцентом кафедри тюркології !!!

    Інформацію надала кафедра тюркології ІФ

    Категорії: 
  • В ІФ оновлено мовну лабораторію інтенсивного вивчення іноземних мов

    У першій половині березня в Інституті філології відбулася низка майстер-класів у мовній лабораторії інтенсивного вивчення іноземних мов. Викладачам та співробітникам Інституту було продемонстровано можливості програми "Інтерактивний клас", за допомогою якої студентів можна навчити здійснювати синхронний та послідовний переклади. Зручним є використання даної програми для перекладу відеофільмів та презентацій, проведення комп'ютерних тестувань тощо. У межах проведених майстер-класів викладачі мали можливість під керівництвом досвідченого інструктора навчитися користуватися зазначеною програмою з метою її подальшого використання у своїй професійній діяльності.

    Приміщення лабораторії інтенсивного навчання іноземних мов було відремонтовано та обладнане за підтримки Турецького агентства зі співробітництва та координації "ТІКА" при Кабінеті Міністрів Турецької Республіки.

  • Христина Петрів, студентка ІФ стала Лауреатом премії НАНУ для молодих учених і студентів за підсумками конкурсу 2014 р.

    Петрів Христина Володимирівна, студентка магістратури Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка стала Лауреатом премії НАНУ для молодих учених і студентів за підсумками конкурсу 2014 р. за наукову роботу «Вербально-семантичний та лінгвокогнівтивний аспекти ідіостилю Ліни Костенко й Оксани Пахльовської».

    Інститут філології вітає Христину та бажає натхнення на нові звершення! Ми пишаємося нашими талановитими студентами.

  • МОНІТОРІНГ ЯКОСТІ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ НЕФІЛОЛОГІЧНИХ ФАКУЛЬТЕТІВ З АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ

    У рамках договору про співпрацю Інституту філології з Представництвом компанії «Макміллан Паблішерз Лімітед» (Велика Британія) в Україні 03 грудня 2014 року в Інституті філології було проведене перше міжнародне онлайн-тестування студентів третього і четвертого років навчання нефілологічних факультетів Київського національного університету імені Тараса Шевченка, які вивчають англійську мову за Концепцією викладання іноземних мов.

    Вісімнадцять студентів-представників різних факультетів, які виявили бажання визначити свій рівень володіння англійською мовою, зібралися в комп’ютерному класі Інституту філології і протягом 100 хвилин виконували тест, що має формат екзамену IELTS і націлений на перевірку рівня сформованості мовної (Use of English) та мовленнєвої (Listening & Reading) компетентностей.

    Студенти, які зареєструвалися на сайті www.macmillanukraine.com, мали можливість протягом тижня, у зручний для них час, пройти «пробне» тестування, тобто ознайомитися з форматом тесту і потренуватися його виконувати, зважаючи на обсяг тесту, складність тестових завдань та час виконання.

    «Основне» онлайн-тестування показало, що 61% студентів (11 осіб) мають рівень В1, 39% (7 осіб) – В2-С1, що відповідає рівневим програмам, за якими навчаються студенти.

    Найкращі результати показали: Сапотницька Марина (студентка механіко-математичного факультету), Сікалов Олександр (студент хімічного факультету), Кулинич Тимофій (студент Інституту біології).

    Усі студенти, які взяли участь у тестуванні і які бажають взяти участь у тестуванні у другому семестрі, через кафедри іноземних мов Інституту філології у березні 2015 року будуть запрошені на семінар-презентацію, на якому вони ознайомляться з організацією і процедурою проведення онлайн-тестування, а також дізнаються про деякі технології виконання онлайн-тестів.

    М.В. Денисенко,
    заступник директора Інституту філології

  • Ректора нагороджено Орденом зірки Італії

    1 грудня 2014 року на розширеному засіданні Вченої Ради університету відбулося урочисте нагородження ректора КНУ імені Тараса Шевченка академіка НАН України Губерського Л.В. Орденом зірки Італії. Вручив нагороду Посол Італійської Республіки в Україні пан Фабріціо Романо. На захід були запрошені студенти Інституту філології, які вивчають італійську мову, а також був показаний відео-кліп, знятий студентами-філологами спеціальності «переклад з італійської мови». Відео було присвячене організації поетичного марафону на честь 750 річниці з дня народження Данте Аліг’єрі.

    Інформацію надав Центр італознавства, фото - прес-центр КНУ

    Категорії: 
  • Виставка іконопису Михайла Скопа «Воєводі, що двоглавого долає»

    З 24 листопада 2014 року Центр фольклору та етнографії, кафедра фольклористики Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка запрошують на виставку іконопису Михайла Скопа «Воєводі, що двоглавого долає».

    Михайло Скоп народився 1993 році. Закінчив Львівський державний коледж декоративного та ужиткового мистецтва імені І.Труша. Навчається у Львівській Національній Академії Мистецтв. Михайло Скоп походить з відомої львівської родини художників. Він працює у класичній техніці живопису – яєчна темпера, яку іконописці використовують віддавна. Малює тільки натуральними фарбами. Але, безперечно, є сучасним іконописцем.

    На виставці представлені роботи, виконані в техніці українського середньовічного іконопису. Художник по-своєму інтерпретує євангельський сюжет та веде діалог з сучасністю. У кожній роботі Михайло Скоп прагне досягти ефекту присутності та емоційного контакту глядача з образом.

    Деякі ікони, представлені на виставці, створено під час Революції Гідності на майданівських дошках. У роботах знайшли своє віддзеркалення сторінки нашого сьогодення. Старі дошки для ікон вибрано Михайлом не випадково, це не просто «данина традиції». Під час революційних подій він разом із батьком боровся на Майдані, там і народжувалися його роботи. Пізніше Михайло Скоп презентував свої твори для добродійного аукціону «Митці - Воїнам» (Львів і Трускавець, 2014 рік); «З любов'ю до України» (Стрий і Львів, 2014 р.); «І мертвим, і живим, і ненародженим...» («Художня сотня», Український Дім, Київ – 2014 р).

    Михайло Скоп упевнений, що сильну ікону можна написати лише «серцем», з молитвою та незламною вірою.

    (бульв. Шевченка, 14, Мистецька галерея (ауд. 63))
    Виставка триватиме до 31 грудня 2014 року.

    Категорії: 
  • Бібілотека Турецького центру інформації та досліджень поповнилася новими підручниками

    У листопаді Турецькому центру інформації та досліджень викладач кафедри тюркології Бюлент Хюнерлі від імені Інституту Юнуса Емре передав подаровані книги від зазначеного навчального закладу. Подаровані підручники різних рівнів A1-C2 допоможуть з легкістю опановувати турецьку іноземцями.

    Кафедра тюркології дякує Інститут Юнуса Емре за книги.

    Категорії: 
  • 132 роки з дня народження класика білоруської літератури Якуба Коласа

    3 листопада виповнилося 132 роки з дня народження класика білоруської літератури – прозаїка, поета, драматурга Якуба Коласа (Костянтина Михайловича Міцкевича). Значення творчої особистості Коласа для білоруської культури непересічне. Його називають апостолом білоруської нації, одним із батьків білоруської літератури, засновників сучасної білоруської мови. Його твори найпопулярніші в широких народних масах. Кажуть, що класиків більшої величини ніж Колас, Купала і Богданович в білоруській літературі немає. Про місце Коласа у білоруській культурі свідчить і той факт, що збірник віршів Коласа у 1975 році побував у космосі разом із білоруським космонавтом Петром Климуком. Якуб Колас не лише увібрав у себе все багатство рідної мови, а й вніс у неї креатив, заряд. Вважається, що його поема «Нова земля» є візитною карткою білоруської літератури у світі. Саме з поемами «Нова земля» та «Симон-музика» Колас увійшов у світову літературу як «білоруський Гомер», творець поетичного епосу Білорусів

    Свій перший вірш «Весна» він написав у 12 років. Походячи із селянської сім’ї, змалечку вирізнявся потягом до знань, багато читав, самотужки вивчив граматику, закінчив народне училище, потім семінарію. Складав вірші і байки російською мовою, збирав матеріали з білоруської етнографії, записував усну народну творчість. Перші твори білоруською мовою – про природу, важке життя селянина, перший прозаїчний твір – етнографічний нарис «Наше село, люди і що робиться у селі». Спочатку писав російською, але завдяки пораді викладача семінарії Федота Кудринського, відкрив своє справжнє покликання – білоруську мову. Пізніше сам Купала писав: «Коли я пишу, російська мова не може викликати в повному обсязі тих відчуттів, тих почуттів, того колориту, які властиві білоруській мові, білоруським пейзажам. Це дає білоруська мова, що з молоком матері увійшла в мою сутність».

    Свою літературну і громадську діяльність розпочав на початку ХХ століття. Перші надруковані твори поета – 1906 року вірш «Наш родни край» під псевдонімом Якуб Колас та оповідання «Свобода» під псевдонімом Дядько Карусь. А вже 1920 року у виданні «Історія білоруської літератури» Якуб Колас був названий «класиком» білоруської літератури.

    Також у перше десятиліття ХХ століття Якуб Колас сформувався як громадсько-політичний діяч, борець за права простих селян.

    Письменник вніс визначний вклад у розвиток білоруської мови, збагачення і внормування її літературної форми, розвиток білоруського мовознавства, насамперед лексикографії. Як дослідник, він багато зробив, готуючи і редагуючи академічні словники. Все своє життя письменник боровся за високий статус рідної мови в Білорусі. Якуб Колас – академік, заслужений діяч науки Білорусі. Серед творчих досягнень митця найбільш вагомими є розширення жанрових можливостей білоруської літератури, використання широкої і актуальної тематики у поетичних і прозових творах, збагачення поезії філософською і пейзажною лірикою, поєднання лірики і епосу, закладання основ білоруського роману і білоруської дитячої літератури, філософське осмислення сучасності через алегоричну оповідь, становлення норм білоруської літературної мови. На творчості відобразилися основні особливості його життя і діяльності – сумлінність, народність, небайдужість, бажання допомогти у важких обставинах, ґрунтовність у всіх життєвих проявах, вірність своїм принципам, відстоювання своїх поглядів, любов до Батьківщини, її народу, турбота про збереження національної своєрідності білорусів, білоруської мови, протест проти будь-якого гноблення людини.

    Геніальний художник слова, виразник настроїв та ідеалів білоруського суспільства першої половини ХХ століття, Якуб Колас став не лише основоположником сучасної білоруської літератури, а й цілої епохи у житті своєї країни.

    В наш час іменем Коласа названі Інститут мовознавства і Центральна наукова бібліотека національної Академії наук Білорусі, Національний драматичний театр у Вітебську, вулиці, площі, бібліотеки у багатьох населених пунктах Білорусі. Твори Коласа втілені у театральному та музичному мистецтві – пісні, опери, театральні постановки, романси, фільми.

    Твори письменника перекладені більш ніж 40 мовами світу, регулярно проводяться міжнародні наукові конференції, присвячені творчості письменника. З 1996 року функціонує Міжнародний фонд Якуба Коласа.

    2012 року Білорусь широко відзначала 130-річницю з дня народження своїх народних поетів – Янки Купали та Якуба Коласа. Були проведені республіканські свята, літературні конкурси, численні літературно-художні виставки.

    Проте, шануючи велич і цінуючи багатовимірну творчу спадщину письменника, за оцінками критиків, народним піснярем його можна було б назвати за одну лише лірику. Саме в ній він показав життя народу широко і повно. Тому пропонуємо вашій увазі триптих сонетів:

    Грымяць мнагаспеўнасцю гукаў супольных.
    Як гімн перамогі, вясной ручаі,
    I мары аб сонцы струменяць гаі,
    I тоіцца мудрасць у далечах вольных.

    Ёсць чары-прывабы прастораў наддольных
    Што лучаць бязмежным блакітам краі,
    Як родных яшчэ не сабранай сям'і,
    Каб дружба гучала у песнях застольных.

    I хто засумуе па новай радзіме?
    Ці прыйдзе вялікі той час і калі?
    I як яго людскасць раскутая ўспрыме?

    Праслаўлена будзе цудоўнае імя
    Таго, хто рассуне граніцы зямлі
    I мудрасцю праўды краіны абніме.

    * * *

    Рассыпаны зоры брыльянтавым пухам,
    I Млечнага Шляху ляжаць абрусы
    Таемным акордам спрадвечнай красы,
    Як водгулле змоўкшай даўно завірухі.

    У калавароце няспыннага руху,
    У сонцавым ззянні, у бляску расы —
    Усюды разліты жыцця галасы,
    I многа ў іх сэнсу для чуткага слуху.

    Раджаюцца, гаснуць заранкі і ночы,
    Мяняюцца ходы прыліваў і рэк,
    I ў часах губляецца голас прарочы,

    Адзначан для кожнай істоты свой век.
    Жыццё ж безупынна ўсё крочыць і крочыць
    А разам з ім — вечны юнак-чалавек.

    * * *

    Наперад, вандроўнік! А шлях так багаты
    Якія разлогі навокал, зірні!
    Усходняе сонца запаліць агні,
    Рассее праменні, як сейбіт зярняты.

    Сустрэнецца вецер з табою крылаты,
    I гром табе голас падасць з вышыні,
    Пачуеш ты скаргі і сум цішыні,
    Ты праўду пазнаеш у мроку зацятым.

    Вітай жа дарогі і новыя далі,
    I вечнага руху святыя скрыжалі,
    I юнасць людскую, і мудрае слова,

    I ясную радасць дабра, перамог,
    I гэты шырокі, чароўны разлог,
    Дзе заўжды прыгожа ўсё, молада, нова.

    Центр білоруської мови та культури Інституту філології

  • Обрано нову Голову Студентського парламенту ІФ

    10 листопада відбулися вибори Голови Студентського парламенту Інституту філології.

    Кандидатів було троє: Валерія Якушко, Софія Клещук та Дар'я Карявка. Дівчата презентували свої програми та відповідали на запитання студентів. Кожна з них намагалася довести, що саме вона гідна зайняти цей почесний пост.

    У результаті перемогу зі значним відривом виборола Софія Клещук.

    Вітаємо Софію з перемогою і бажаємо наснаги та сил на нові звершення!

    Категорії: 
  • Філологи - серед переможців Всеукраїнського інтелектуально-ігрового фестивалю «Баюнале»

    8-9 листопада 2014 року команда філологів Київського національного університету імені Тараса Шевченка під промовистою назвою «Жовтий корпус» узяла участь у Всеукраїнському інтелектуально-ігровому фестивалі «Баюнале», який традиційно проходить у Вінниці.

    Інтелектуальний марафон було організовано Вінницьким національним технічним університетом і Клубом інтелектуального товариства «Баюн» ВНТУ за підтримки Вінницького обласного об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка, студентського профкому ВНТУ, а також – за безпосереднього наставництва сповненого ентузіазму і свіжих ідей кандидата філософських наук Анатолія Теклюка, випускника нашого університету.

    Хоч фестиваль було присвячено Дню української писемності й мови, незначна кількість запитань стосувалася філологічної царини. Та це зовсім не завадило «Жовтому корпусові» у складі Дар’ї Анцибор, Юлії Олешко, Оксани Рибась і капітана команди Володимира Тесленка гідно вистояти в інтелектуальному герці формату «Що? Де? Коли?» поряд із досвідченими ерудитами. Більше того, філологи повернулися до рідного університету не з порожніми руками, здобувши абсолютну перемогу в турнірі відеореалій і Граніт науки І ступеня в студентському заліку фестивалю «Баюнале – 2014». Крім цих трофеїв, юних шевченківців нагородили смачними призами.

    Тому, якщо ви знаєте, хто розгадав α, стежите за мінімалістичними постерами до фільмів та вмієте розв’язувати рівняння з усіма невідомими, приєднуйтеся.

    Категорії: 

Сторінки

Subscribe to новини