новини

  • У дворі Червоного корпусу відкрили пам'ятник Михайлу Максимовичу

    15 вересня у дворі червоного корпусу Київського національного університету імені Тараса Шевченка відкрили пам'ятник його першому ректору й науковцю-енциклопедисту Михайлу Максимовичу.

    "Йому виповнилося б 211 років. Михайло Максимович був людиною великого розуму, що зробила неоціненний вклад у нашу науку", - сказав Леонід Губерський, нинішній ректор університету.

    Михайло Максимович обійняв посаду 30-річним, 1834 року, відразу після відкриття університету. До цього жив у Москві. 1823 року закінчив словесний, природничий, а потім – і медичний відділи філософського факультету Московського університету. Викладав там ботаніку. Через 10 років одержав вчений ступінь доктора й був іменований ординарним професором на кафедрі ботаніки.

    "Царський уряд призначив Михайла Максимовича ректором, бо вважав його своєю надійною людиною. Польській професурі тодішні чиновники не довіряли. Але промахнулися — в серці Максимовича жила Україна", - розповідає Леонід Губерський.

    Почавши керівництво університетом, він не лишив своєї дослідницької діяльності. Здійснював наукові розвідки у галузі ботаніки, історії, словесності, літературознавства та фольклору. Писав вірші. Найвідомішим є його етнографічний збірник "Малороссийские песни". У ньому було опубліковано 127 народних пісень різних жанрів і змісту. Також Максимович написав першу в Україні археологічну працю з застосуванням типологічного методу - "Украинские стрелы древнейших времен".

    "Це була дуже талановита людина. Він заклав основи сучасного слововживання. Михайло Максимович і його дружина товаришували із Тарасом Шевченком. Я нещодавно перечитував їхнє листування. Воно розкриває глибину першого ректора як людини настільки сильно, що я написав вірша", - сказав Дмитро Павличко, поет і громадський діяч.

    Михайло Максимович відіграв важливе значення для історії України. "Він наважився підняти хоругву за нашу мову та Батьківщину. Якби не його дискусія із Погодіним, то в нас би назавжди вкрали історію. Весь світ би вважав, що справді після удару Батия все старокиївське населення переселилося на Північний Схід. Максимович не стерпів цієї брехні й науково довів безглуздість теорії Погодіна", - сказав Іван Петриляк, декан історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка

    За його словами, Михайло Максимович був наймолодшим ректором за всю історію. І вже 30-річному віці мав визнання в усій Російській Імперії.

    "Він мав все у Москві, але його все одно тягнуло до України, як, до речі, і Гоголя. Кілька років тому я відвідав ботанічний сад у Москві, директором якого був Михайло Максимович. Там є галявина, а серед неї – дуб. Кажуть, під ним зустрічалися Микола Гоголь і Михайло Максимович. Гоголь часто казав Максимовичу "Да бросьте вы свою Кацапию и едьте в Гетьманщину". В одному із листів Микола Гоголь знову повторює своєму товаришу "Туда нам нужно, туда – в наш древний Киев", - сказав письменник Микола Жулинський.

    Скульпторами бюсту є Олександр і Максим Рачковські. Це другий бюст, встановлений у дворі університету. Перший встановили письменнику Василю Симоненку в травні цьогоріч. В університеті планують з часом зробити Алею пам'яті видатних випускників, викладачів і науковців Університету.

    Володимир Мукан
    Фото: Володимир Мукан

  • Сьогодні відбулася Вчена рада в Інституті філології

    Сьогодні відбулося засідання Вченої ради Інституту філології Київського національного університету імені Тараса.
    Відповідно до порядку денного, було обрано голову Вченої ради, підбито підсумки вступної кампанії та розглянуто інші питання.
    Головою Вченої ради обрали Григорія Семенюка, професора, доктора філологічних наук, директора Інституту філології. Секретарем Вченої ради обрали Наталію Рудакову, кандидата філологічних наук, асистента кафедри фольклористики.
    Підбиваючи підсумки вступної кампанії, Григорій Фокович зазначив, що в порівнянні із минулим роком конкурс на гуманітарні науки був меншим. Наголосив, що кожен викладач і завідувач кафедри має підтримувати високу якість викладання.
    «Думаю, нам не варто зупинятися на досягнутому. Ми маємо аналізувати сучасні вимоги ринку праці та потреби студентів і миттєво реагувати на них. Для цього повинні створити спеціальну робочу групу, яка працюватиме над цим», - сказав директор.
    Також Григорій Фокович зазначив, що за новим статутом, на посаду професора кафедри і завідувача кафедри обиратимуть через Вчену раду університету.
    «Щодо робочих питань, то хочу наголосити на тому, що ліквідація академзаборгованостей має відбутися до 10 вересня. І в жодному разі не пізніше», - сказав директор Інституту філології.
    Нагадаємо, наступна Вчена рада в Інституті філології відбудеться у кінці вересня.

    Володимир Мукан
    Фото: Володимир Мукан

  • Стартувала вступна кампанія

    Сьогодні розпочалася вступна кампанія в Інституті філології. Приймальна комісія вже прийняла документи перших абітурієнтів. Процес подачі документів цьоріч спростили. Тепер вони можуть оформити їх через інтернет на сайті ez.osvitavsim.org.ua. У спеціальній формі на сайті треба заповнити анкету. Вказати там паспортні дані, бали та іншу інформацію.
    У нинішній вступній кампанії почала діяти система пріоритетності. Тепер абітурієнт може обрати із 15 вишів і спеціальносте найбільш бажані.
    Подати документи до Інституту філології можна у корпусі фізичного факультету по вул. Глушкова біля метро Виставковий центр. Також там можна заповнити електронну заявку в комп’ютерному класі.
    Найбільше охочих вступити на західну філологію.
    «Я подала документи саме в КНУ імені Тараса Шевченка, бо цей виш має найвищий рейтинг, - говорить абітурієнтка із Києва Вікторія Колосюк. Вона збирається вступати на іспанську філологію. – Мені цікаво вивчати іноземні мови. Довго вагалася, яку вибрати. Зупинилася на іспанській».
    Велика частина абітурієнтів приїхала із інших областей.
    «Я із Івано-Франківська. Дізналася про Інститут філології з його сайту, - розповідає абітурієнтка Марія Дячук. - Вирішила подавати документи на англійський переклад. Хочу тут навчатися, бо тут справді дають знання, є стажування за кордоном. А після закінчення можна влаштуватися у посольства, міністерства та інші державні установи».

    Володимир Мукан
    Фото: Валерій Попов

  • Інститут філології випустив 722 бакалаврів і магістрів

    Цьгоріч в один день відбулося одразу три випуски - українських філологів, західних і східних. Незважаючи на насичений графік, навколо панувала святкова атмосфера та піднесений настрій.
    Цього року Інститут філології випустив 722 випускники – 416 бакалаврів і 306 магістрів. Серед магістрів – 119 дипломів із відзнакою, серед бакалаврів – 97. Магістрів-філологів випустилося 65, серед яких 32 отримали червоний диплом, серед 49 магістрів-перекладачів 31 випускник досягнув найвищих результатів у навчанні.
    Відео до ВИПУСКУ-2015 доступне тут http://alpha-studio.com.ua/video/issue

    Прес-центр Інституту філології
    Фото: Валерій Попов

  • Відбулася зустріч Студгвардії з радником посла Фінляндії

    24 червня за підтримки керівництва університету відбулася зустріч членів Громадської ініціативи «Студентська гвардія КНУ» із радником посла Фінляндії Ансі Кулбергом (Anssi Kulberg). Організатором та модератором зустрічі був Сергій Янчук, голова Координаційної ради Студентської гвардії КНУ.
    Метою зустрічі було ознайомлення представника Посольства Фінляндії із діяльністю Студентської гвардії КНУ, обмін досвідом роботи недержавних молодіжних організацій України та Фінляндії, а також налагодження діалогу й можливої подальшої співпраці між студентськими об’єднаннями Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Фінляндії.
    Сергій Янчук познайомив закордонного гостя з бойовими традиціями працівників та студентів Київського університету, які беруть свій початок від величної й водночас трагічної битви під Крутами 1918 року. Адже саме в Шевченковому університеті з покоління в покоління передаються історії бойових звитяг його працівників та студентів, які в найтяжчі для Вітчизни часи ставали на її захист зі зброєю в руках.
    Пан Кулберг був надзвичайно вражений самоорганізацією наших студгвардійців, які попри військову підготовку й безпосередню участь у бойових діях на сході нашої країни активно займаються волонтерською та просвітницькою роботою у молодіжному середовищі. Досвід наших студентів активно переймають представники інших вишів Києва.
    Фінський гість відзначив ерудованість наших студентів, особливо його вразив Масний В’ячеслав, керівник Ідеологічного блоку Студгвардії КНУ, який продемонстрував глибокі знання історії визвольних змагань не лише України, а й Фінляндії.
    Наприкінці зустрічі пан Кулберг висловив вдячність за можливість ознайомитися з унікальним досвідом студгвардійців КНУ, а також запропонував продовжити спілкування задля встановлення дружніх зв’язків між студентськими організаціями України та Фінляндії.
    Також варто відзначити, що усі учасники цієї зустрічі спілкувалися англійською мовою, не виключенням були й студенти нефілологічних спеціальностей.

  • До уваги студентів АР Крим, Донецької та Луганської областей

  • Філологи долучилися до відзначення Дня пам'яті та примирення

    8 травня філологічна родина долучилася до відзначення Дня пам'яті та примирення. Цього дня в Інституті філології було відкрито оновлену експозицію "Знаємо...Пам'ятаємо...Шануємо", присвячену ветеранам та захисникам України. Окрім цього дирекція Інституту, викладачі та студенти взяли участь у загальноуніверсистетському відзначенню державного святкування в європейському дусі пам'яті та примирення під гаслом "1939-1945. Пам'ятаємо. Перемагаємо".

  • Знаємо...Пам'ятаємо...Шануємо...

    8 травня в Україні – День пам'яті та примирення. Цю дату наша держава офіційно відзначає вперше та розпочинає нову традицію святкування 8 та 9 травня в європейському дусі пам'яті та примирення під гаслом "1939-1945. Пам'ятаємо. Перемагаємо". Завтра, 9 травня, Україна святкуватиме День Перемоги та 70-річчя Перемоги над нацизмом у Європі. З нагоди цього Інститут філології оновив стенд, присвячений тим, хто захищав нас, хто був миротворцем у інших державах та тим, хто загинув в АТО.

    8 травня за участі живих ветеранів ст. викл. Тамари Зарицької та голови Ради ветеранів Інституту філології Сергія Янчука, заступників директора Інституту, представників Координаційної ради КНУ імені Тараса Шевченка, студентів та викладачів відбулося офіційне відкриття оновленої експозиції під назвою "Знаємо...Пам'ятаємо...Шануємо...".

    "Війна торкнулася всіх. Ми повинні низько вклонитися ветеранам Великої Вітчизняної Війни, нашим захисникам та молитися за здоров'я тих, хто живий, хто нині воює на сході України. Дивлячись на оновлену дошку, студенти будуть знати, пам'ятати і шанувати захисників своєї Батьківщини", - зауважив на відкритті в.о.директора Інституту філології проф. Іван Бондаренко.

    "У час, коли наша держава неоголошено воює з Росією, на першому місці має стояти патріотичне виховання молоді. Тож, наразі, відкриваючи оновлену дошку пам'яті, ми таким чином плекаємо шану до наших ветеранів і водночас патріотично виховуємо молоде покоління", - сказав голова Ради ветеранів ІФ Сергій Янчук.

    Олександра Касьянова

    Категорії: 
  • Відкриття сайту наукової теми «Художня індивідуальність Т.Шевченка і світовий літературний контекст»

    1 травня 2015 року відбулося відкриття сайту наукової теми «Художня індивідуальність Т.Шевченка і світовий літературний контекст» на сервері офіційного сайту Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Мета створення сайту — популяризація наукової діяльності університету в Україні та світі, інформування аспірантів, викладачів, а також широкого кола користувачів мережі Інтернет про інноваційні пошуки і здобутки колективу наукових співробітників теми «Художня індивідуальність Т.Шевченка і світовий літературний контекст».

    Наукові напрямки теми охоплюють дослідження поетичної та прозової творчості Т.Шевченка спільно з його мистецькою спадщиною та епістолярним доробком. Крім того, залучаються до новітнього аналізу Біблійні тексти, твори світової літератури (античної доби, епохи романтизму. В першу чергу англійської, німецької, французької, польської та російської літератур переважно кінця XVIII-XIX ст. найвизначніших їх представників). Науково-дослідна робота пов'язана з проблематикою НАН України та інших навчальних закладів України і зарубіжжя.

    Наукові здобутки теми за період від 01.03.2014 р. до 16.12.2014 p . відображено в таких публікаціях: Програма курсу «Тарас Шевченко і Київський університет» (для студентів усіх структурних підрозділів) (укладачі О.Сліпушко, А.Шаповалова), «Нескорений Тарас Шевченко : мистецька спадщина 1847-1861 рр.» (Передмова до видання : Ходімо дальше, дальше слава... Мистецька спадщина Тараса Шевченка 1847-1861 років. Рисунок, акварель, сепія, гравюра) (2014), низка статей у фахових виданнях України і світу, ювілейний випуск збірника «Шевченкознавчі студії».

    У 2015 p. заплановано видати монографію «Художня індивідуальність Тараса Шевченка і світовий літературний контекст» українською та англійською мовами, посібник «Тарас Шевченко і Київський університет» для студентів усіх структурних підрозділів Університету (автори: д.філол.н., проф. О.М.Сліпушко, к.ф.н., А.О. Шповалова).

    Науковий керівник теми,
    д.філол.н., проф.,
    завідувач кафедри історії української літератури і шевченкознавства
    Інституту філолгії
    О.М.Сліпушко

    http://www.temats.knu.ua/

    Категорії: 
  • Висаджено Шевченкову вербу та Священний дуб Сковороди у дворику КНУ

    29 квітня у внутрішньому дворику Київського національного університету імені Тараса Шевченка за ініціативи Ради ветеранів війни і праці університету та за участі самих ветеранів, проректора Володимира Бугрова, студентів-фольклористів, філософів та представників інших структурних підрозділів університету було висаджено пагін Шевченкової верби та Священний дуб Григорія Сковороди.

    Висадження дерев у дворику Київського університету має на меті не лише озеленення навколишнього середовища, а й духовне збагачення та виховання молодого покоління на кращих традиціях українського народу шляхом висадження гілки верби Шевченка у тих місцях, де «він вічно живий» та дуба Сковороди, дух якого постійно витає у стінах класичного вишу.

    Розпочав акцію з висадження дерев співорганізатор багатьох заходів із зміцнення культурної спадщини, випускник юридичного факультету, генерал юстиції, краєзнавець Борис Войцехівський. Він розповів про історію Тарасової верби. Під час заслання на Кос-Аралі Тарас Шевченко знайшов на дорозі гілочку верби, посадив її – і незабаром виросло дерево, у затінку якого поет любив відпочивати. У 1963 року напередодні 150-річного Шевченкового ювілею з Казахстану було привезено декілька гілочок верби, які було висаджено в Києві біля Спілки письменників та у голосіївському будинку поета і академіка Максима Рильського. У Шевченків рік – 2014-ий українці розповсюджували пагони Тарасової верби по всій Україні. Інститут філології приєднався до акції, висадивши минулого року у дворику Жовтого корпусу один із пагонів. На честь 201-ї річниці Кобзаря було вирішено висадити Шевченкову вербу і біля Головного корпусу Київського університету.

    Зважаючи на те, Григорій Сковорода мав величезний вплив на своїх сучасників і на дальше українське громадянство, і то не лише своєю етичною наукою, а головним чином своїм життям, то Рада ветеранів університету вирішила висадити й дуб на честь відомого українського філософа. Кажуть, що Григорій Сковорода у житті любив три дерева – дуб, явір та вербу. І саме дуб Григорій Савич вважав священним деревом.

    За нашою традицією всі події супроводжуються піснею, тож учасники народного ансамблю української музики «Роксоланія» заспівали декілька пісень під час висадження дерев у внутрішньому дворику Шевченкового університету.

    Олександра Касьянова

    Категорії: 

Сторінки

Subscribe to новини