новини

  • З Днем народження, Леоніде Васильовичу!

    Колектив Інституту філології вітає ректора Леоніда Васильовича Губерського з Днем народження! Бажаємо здоров'я на многії літа, родинного благополуччя! Зичимо неймовірної радості, приголомшливого успіху, великого натхнення, добрих і вірних друзів! А ще – вдалих днів, хороших новин, величезної сили духу, приємних подій та невичерпного оптимізму! Vivatis, crescatis, gaudeatis, Magister magistrorum! Ad multos annos!

    Дякуємо за Вашу підтримку, за мудрість у керівництві університетським колективом.

    Категорії: 
  • Х Конгрес іспаністів України

    20 вересня в Інституті філології КНУ імені Тараса Шевченка відкривали Х Конгрес іспаністів України. Студенти, науковці та представники амбасад заповнили актову залу гуманітарного корпусу. Офіційна церемонія відкриття розпочалася з промови ректора Університету академіка Леоніда Губерського. Він зазначив, що проведення ювілейного конгресу в стінах Шевченкового університету символічне, бо наш історик-медієвіст Володимир Піскорський – перший український вчений, якому дозволили працювати у королівському архіві Іспанії. Саме Піскорський стояв біля витоків вітчизняної іспаністики. Леонід Васильович згадав і Миколу Лукаша, який вчився на історика в Київському університеті. Геній перекладу подарував нам твори Сервантеса й Лорки українською.

    Ректор сподівається на подальшу продуктивну співпрацю з Посольством Королівства Іспанія в Україні та посольствами інших іспаномовних країн (Мексики, Аргентини тощо). Завдяки цим зв’язкам Університет приймає іноземних викладачів. Нині близько 400 студентів Інституту філології, Інституту міжнародних відносин, історичного факультету вивчають іспанську. ІФ має Центр іспанської мови. З іспаністики спеціалізуються кафедра романських мов і кафедра теорії і практики перекладу романських мов імені Миколи Зерова. Остання є співорганізатором конгресу, а Галина Верба була модератором і перекладачем зібрання в актовій залі.

    Вітав присутніх і проректор з міжнародного співробітництва Петро Бех. Уперше в Україні вітала конгрес Посол Іспанії в Україні пані Сільвія Йозефіна Кортес Мартін. Вона дякує за ентузіазм, із яким працюють українські викладачі-іспаністи, згадує також Інститут Сервантеса, що в Мадриді – держустанову, яка покликана поширювати іспанську культуру в усьому світі. Слово брали також представники амбасад Мексики та Аргентини.

    Президент Асоціації іспаністів України Олександр Пронкевич наголосив: Асоціація робить усе, аби українсько-іспанські зв'язки міцнішали. Світ нині відкритий, і треба більше й більше працювати, аби налагоджувати спільні справи. Ми входимо в глобальнее іспанське середовище. Панові Олександру від Короля Іспанії вручили знак пошани та Орден Ізабели Католицької, яким нагороджують за заслуги перед державою. Перед пленарним засіданням гості насолодилися мистецькими інтермедіями: заслухали «короткий поетичний діалог» між Ліною Костенко та уругвайським поетом Маріо Бенедетті. А народний ансамбль Університету «Роксоланія» заспівав рекрутську та жартівливу пісні.

    На пленарному засіданні Олександр Пронкевич підсумував десятирічну діяльність Асоціації іспаністів України. Згадав попередні конгреси (в Донецьку, Севастополі, Харкові, Дніпрі тощо), підкреслив досягнення за ці роки та окреслив завдання на майбутнє. Сімон Суарез Квадрос, професор Гранадського університету, розповів про минуле й перспективи вивчення української мови та культури в Університеті Гранади. Українські студії там беруть початок із 1990 року. Із 1994 у Гранаді дипломують зі славістики, із 1996 відбувається обмін викладачами й студентами. Країни досягли наукових досягнень, у Гранаді організовують дні української мови й культури. Андрес Сантана Аррібас, перекладач і викладач Університету Кадісу розповів про співпрацю та програми обміну для студентів, нові перспективи та можливості на базі їхнього закладу. І Домінго Лілон, профессор Печського університету (Угорщина) розповів про іспанські студії в Угорщині. Ще варто зазначити, що за ініціативи Асоціації іспаністів України та підтримки КНУ імені Тараса Шевченка біля 108 аудиторії Інституту філології (Центру іспаністики) буде встановлено пам'ятну дошку першому доктору філологічних наук з іспаністики в Україні Євгенії Литвиненко.

    По обіді науковці об’єдналися в дев’ять секцій, де могли тематично обговорити історичні аспекти життя іспаномовних країн, України та слов’янських держав, обмінятися досвідом перекладацтва, літературознавства та лінгвістики, поділитися дослідженнями з методики навчання іспанської для іноземців.

    Юлія Кузьменко

  • Відбулися збори трудового колективу та Вчена рада Інституту філології

    24 вересня в Інституті філології відбулися збори трудового колективу. Основним питанням порядку денного було обрання завідувача кафедри мов і літератур Далекого Сходу та Південно-Східної Азії. Претендентом на заміщення вакантної посади завідувача кафедри був професор Іван Бондаренко. Іван Петрович на засіданні презентував свою програму розвитку кафедри на найближчі роки. Після виголошення промови слово взяли колеги Івана Бондаренка. Завідувач кафедри тюркології Ірина Покровська відзначила, що завдяки Івану Петровичу нині на сходознавстві в Інституті філології є чимало кандидатів та докторів наук, які захистилися під його керівництвом чи завдяки його рецензентству. Це сприяє якісній фаховій підготовці перекладачів-сходознавців, а також робить нашу спеціальність "сходознавство" конкурентоспроможною на освітньому ринку України. За сприяння Івана Бондаренка розвинулося активне міжнародне співробітництво Інституту філології та КНУ загалом з країнами Далекого Сходу та Південно-Східної Азії. Про це говорила завідувач кафедри історії української літератури, теорії літератури та літературної творчості професор Людмила Грицик, яка стояла у витоках відділення сходознавства в Київському університеті. Заступник директора Ганна Черненко та завідувач кафедри методики викладання української та іноземних мов і літератур професор В’ячеслав Шовковий також позитивно оцінили роботу Івана Петровича на попередній каденції завідувача кафедри мов і літератур Далекого Сходу та Південно-Східної Азії і підтримали кандидатуру на заміщення вакантної посади. Слово виголосив також і директор Інституту філології професор Григорій Семенюк, який разом із заступником Людмилою Смовженко були на відкритій лекції Івана Петровича та на засіданні кафедри. Григорій Фокович відзначив, що Іван Бондаренко зумів згуртувати найбільшу за чисельністю кафедру в Інституті.

    Насамкінець засідання трудового колективу одноголосним рішенням було затверджено завідувача кафедри мов і літератур Близького та Середнього Сходу професора Івана Бондаренка.

    Після засідання трудового колективу відбулася Вчена рада Інституту філології. Перед розглядом основних питань порядку денного Вченої ради від імені ректора директор Інституту філології Григорій Семенюк вручив похвальну грамоту професору Ніні Корбозеровій. Під час зібрання було розглянуто такі питання: 1) Про результати вступної кампанії 2019/2020 н.р. і завдання щодо організації та забезпечення набору вступників до Інституту філології на 2020/2021 н.р. (доц. С.М. Різник); 2) Обговорення плану роботи Вченої ради на 2019-2020 навчальний рік (заст. директора, д.філол.н. Г.А. Черненко); 3) Атестація аспірантів, докторантів та здобувачів Інституту філології (заст. директора, д.філол.н. Г.А. Черненко).

    Категорії: 
  • Івану Котляревському - 250 років!

    9 вересня 250 років тому в Полтаві народився Іван Петрович Котляревський (1769–1838) — видатний український письменник, театральний і громадський діяч. Своєю безсмертною поемою «Енеїда», п’єсами «Наталка Полтавка» та «Москаль-чарівник» він започаткував нову українську літературну мову, довівши, що «малоруським наріччям» можна творити справжні шедеври.

    9 вересня, у день ювілею, від імені Інституту філології заступник директора Надія Янкова, завідувач кафедри історії української літератури, теорії літератури та літературної творчості Людмила Грицик та голова профспілки Інституту філології Валентина Миронова поклали квіти до пам'ятника Івану Котляревському в Києві, вшанувавши пам’ять однієї з найвеличніших, найяскравіших постатей в історії нашої культури.

    Зауважимо, що пам'ятник Івану Котляревському в Києві розташований у сквері на розі вулиць Юрія Іллєнка та Герцена. Пам'ятник відкрито 1975 року.

  • Студактив зібрався перед стартом

    Передостанній день літа. Першокурсники налаштовуються на урочисту посвяту, вони в нетерпінні знайомства з Інститутом філології. А їхні майбутні студкуратори готуються зустріти їх гідно. 30 серпня вони відвідали тренінг студентського куратора. Успіхів побажав заступник директора Святослав Шевель, а план дій на 2 вересня окреслювали Дарина Стафійчук, Марина Мицюк і Анастасія Кікоть. Скільки справ належить зробити за перші тижні! Обрати старосту й профорга групи, організувати тімбілдинг, налагодити комунікацію через соцмережі, аби першачки могли якнайшвидше дізнаватися всі гарячі новини.

    Понеділок для старших курсів буде звичайним, вони вже, мабуть, готують зошити для нових дисциплін. Але пар у першого курсу не буде, натомість студентські куратори зберуть їх після посвяти та проведуть екскурсію Жовтим корпусом. Дівчата-консультанти відповіли під час тренінгу на топ найпопулярніших запитань, які можуть поставити наші вступники. Успішного старту!

    Нагадуємо в афіші нижче про графік проведення посвяти у першокурсники абітурієнтів 2019/2020 н. р.

    Категорії: 
  • Два університетські видання потрапили у топ-10 "Біографічного рейтингу"

    Біографія є одним із найпопулярніших жанрів, адже несе читачеві досвід попередників й допомагає віднайти власний рецепт успіху. Попри це біографічні видання залишаються непоміченими, малотиражними. Задля популяризації біографіки Інститут біографічних досліджень Національної бібліотеки ім. В. І. Вернадського започаткував «Біографічний рейтинг». До рейтингу 2018 року потрапили 238 видань із усіх областей країни, що розглядалися у 7-ми номінаціях! Оцінку видань здійснювали 34 експерти – провідні науковці з різних міст України, представники різних наукових шкіл і царин гуманітаристики.

    У рейтинг потрапили два біографічні видання, підготовлені співробітниками КНУ імені Тараса Шевченка.

    У топ-10 номінації «Довідкові біографічні видання» увійшла унікальна книга «Некрополь філологів – викладачів Київського Свято Володимирового та Шевченкового університету», укладена співробітниками Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка на чолі із професором Григорієм Семенюком.

    «Некрополь філологів – викладачів Київського Свято Володимирового та Шевченкового університету» за редакцією Григорія Семенюка – перше видання, покликане віднайти і вшанувати знані та уславлені, забуті та до останніх днів викреслені з історії імена славних викладачів філологів, які працювали у Київському університеті від дня його заснування, об’єднати їх в єдиному біографічному покажчику. Довідник містить понад 400 статей, кожна з яких охоплює стислі біографічні дані про викладача: рік і місце народження, рік і місце смерті, місце поховання, роки викладання у Київському університеті, педагогічну діяльність, особистий внесок у розвиток філологічної освіти, української науки та державності. За словами ректора Шевченкового університету Леоніда Губерського, ця праця є добрим прикладом для інших закладів вищої освіти, яка документально увіковічнює пам'ять тих, хто сумлінною працею творив і творить історію й славу Шевченкового університету.

    У номінацію «Джерела біографії» у десятку кращих потрапило ще одне видання КНУ імені Тараса Шевченка «Шевченкіана діаспори: у 6 томах», головою редакції якого є ректор Леонід Губерський, а упорядником та науковим редактором є професор Ростислав Радишевський. До книг увійшли біографічні матеріали Тараса Шевченка, статті відомих науковців про Великого Тараса.

    Авторські колективи висловлюють щиру подяку Інституту біографічних досліджень за увагу до книг та високу оцінку!

    Категорії: 
  • Благодійна акція від СПІФ

    Тиждень почався з добрих справ від наших студентів. 27 травня відбувся благодійний збір Студентського парламенту Інституту філологіі для 24 окремої механізованої бригади. Відділ зовнішніх зв'язків постарався: на вибір учасників були смаколики, цукерки з передбаченнями та всілякі цікавинки! "Придбати щось - означає внести свою лепту на потреби військових!" - зазначають організатори. Долучитися заохочували Лада Янчук та Ангеліна Козаренко - дівчата вже з першого курсу активні в житті Інституту.

    Фото Валерія Попова

    Категорії: 
  • ІНСТИТУТ ФІЛОЛОГІЇ - В ОДНОМУ З НАЙПРЕСТИЖНІШИХ СВІТОВИХ РЕЙТИНГІВ

    Цьогоріч у дев’ятому виданні Предметного рейтингу QS (QS World University Ranking by subject) Університет представлено у 4 із 48 предметних рейтингів серед найкращих університетів світу.

    В освітній галузі «Сучасні мови» – Університет, зокрема Інститут філології посів 151-200 місце, таким чином покращивши свою минулорічну позицію. Це найвищий показник, який коли-небудь виборював КНУ й українські ЗВО загалом. У галузі «Фізика і Астрономія» наш Університет зайняв 401-450; у галузі «Природничі науки» – 451-500 й у галузі «Хімія» – 451- 500.

    Кожен предметний рейтинг складається на основі чотирьох параметрів. Перші два з них – це глобальні опитування вчених і роботодавців, які використовуються для оцінки міжнародної репутації установ за кожним із предметів. Інші два показники – це оцінка наукового впливу, заснована на кількості наукових цитувань на одну працю і Н-індекс (Індекс Гірша) у відповідній предметній галузі.

    Категорії: 
  • Після пар - до роботодавців

    1 березня студенти шведської філології відвідали IT-компанію "Infopulse". На сьогодні "Infopulse" є однією з найбільших IT-компаній в Україні, вона налічує понад 1800 співробітників. Серед них близько 20 співробітників використовують у своїй роботі шведську мову, співпрацюючи з клієнтами зі Швеції. Зараз в "Infopulse" працюють уже троє випускників, які вивчали шведську філологію в Інституті філології. Під час зустрічі представники "Infopulse" розповіли про перспективи працевлаштування фахівців зі знанням шведської мови, а минулорічна випускниця Інституту філології Оксана Мотора розповіла про особливості роботи в компанії. Представники "Infopulse" також запросили студентів, які вивчають шведську мову, на стажування в компанії.

    Den 1 mars var studenter som läser svenska på ett studiebesök på IT-företaget Infopulse. Idag är Infopulse ett av Ukrainas största IT-företag med över 1800 anställda. Cirka 20 personer arbetar på Infopulse med kunder från Sverige och använder svenska för att uppfylla sina arbetsuppgifter. Tre av dem har lärt sig svenska på vår institution. Under studiebesöket berättade representanter av Infopulse om framtida anställningsmöjligheter på företaget, och Oksana Motora som förra året avslutade Institut för filologi och arbetar nu på Infopulse berättade om sitt arbetsliv på företaget. Man bjöd studenterna in att göra praktik på Infopulse.

    Категорії: 
  • "Die Brücke" - німецькомовна студентська газета

    При кафедрі германської філології та перекладу та Центрі німецької мови та культури Інституту філології вже як 15 років існує німецькомовна студентська газета «Die Brücke» («Ді Брюке»), що перекладається як «Міст». Це видання є двомовним – німецько-українським із пізнавальними цікавинками. Газета виходить у двох форматах – на Фейсбуці –https://www.facebook.com/brueckezeitung/, тобто електронно, а також паперово раз на семестр. Друковане видання здійснюється за підтримки Австрійської служби академічних обмінів і Австрійського культурного форуму у Києві. Засідання редакції відбуваються щотижнево, у середу. Тож запрошуємо до співпраці творчих студентів, які вивчають німецьку мову.

    Друковані видання (старі) та незабаром новий номер можна отримати у Центрі німецької мови та культури.

    Інформацію надала Тетяна Супрун

    Категорії: 

Сторінки

Subscribe to новини