новини

  • Бібілотека Турецького центру інформації та досліджень поповнилася новими підручниками

    У листопаді Турецькому центру інформації та досліджень викладач кафедри тюркології Бюлент Хюнерлі від імені Інституту Юнуса Емре передав подаровані книги від зазначеного навчального закладу. Подаровані підручники різних рівнів A1-C2 допоможуть з легкістю опановувати турецьку іноземцями.

    Кафедра тюркології дякує Інститут Юнуса Емре за книги.

    Категорії: 
  • 132 роки з дня народження класика білоруської літератури Якуба Коласа

    3 листопада виповнилося 132 роки з дня народження класика білоруської літератури – прозаїка, поета, драматурга Якуба Коласа (Костянтина Михайловича Міцкевича). Значення творчої особистості Коласа для білоруської культури непересічне. Його називають апостолом білоруської нації, одним із батьків білоруської літератури, засновників сучасної білоруської мови. Його твори найпопулярніші в широких народних масах. Кажуть, що класиків більшої величини ніж Колас, Купала і Богданович в білоруській літературі немає. Про місце Коласа у білоруській культурі свідчить і той факт, що збірник віршів Коласа у 1975 році побував у космосі разом із білоруським космонавтом Петром Климуком. Якуб Колас не лише увібрав у себе все багатство рідної мови, а й вніс у неї креатив, заряд. Вважається, що його поема «Нова земля» є візитною карткою білоруської літератури у світі. Саме з поемами «Нова земля» та «Симон-музика» Колас увійшов у світову літературу як «білоруський Гомер», творець поетичного епосу Білорусів

    Свій перший вірш «Весна» він написав у 12 років. Походячи із селянської сім’ї, змалечку вирізнявся потягом до знань, багато читав, самотужки вивчив граматику, закінчив народне училище, потім семінарію. Складав вірші і байки російською мовою, збирав матеріали з білоруської етнографії, записував усну народну творчість. Перші твори білоруською мовою – про природу, важке життя селянина, перший прозаїчний твір – етнографічний нарис «Наше село, люди і що робиться у селі». Спочатку писав російською, але завдяки пораді викладача семінарії Федота Кудринського, відкрив своє справжнє покликання – білоруську мову. Пізніше сам Купала писав: «Коли я пишу, російська мова не може викликати в повному обсязі тих відчуттів, тих почуттів, того колориту, які властиві білоруській мові, білоруським пейзажам. Це дає білоруська мова, що з молоком матері увійшла в мою сутність».

    Свою літературну і громадську діяльність розпочав на початку ХХ століття. Перші надруковані твори поета – 1906 року вірш «Наш родни край» під псевдонімом Якуб Колас та оповідання «Свобода» під псевдонімом Дядько Карусь. А вже 1920 року у виданні «Історія білоруської літератури» Якуб Колас був названий «класиком» білоруської літератури.

    Також у перше десятиліття ХХ століття Якуб Колас сформувався як громадсько-політичний діяч, борець за права простих селян.

    Письменник вніс визначний вклад у розвиток білоруської мови, збагачення і внормування її літературної форми, розвиток білоруського мовознавства, насамперед лексикографії. Як дослідник, він багато зробив, готуючи і редагуючи академічні словники. Все своє життя письменник боровся за високий статус рідної мови в Білорусі. Якуб Колас – академік, заслужений діяч науки Білорусі. Серед творчих досягнень митця найбільш вагомими є розширення жанрових можливостей білоруської літератури, використання широкої і актуальної тематики у поетичних і прозових творах, збагачення поезії філософською і пейзажною лірикою, поєднання лірики і епосу, закладання основ білоруського роману і білоруської дитячої літератури, філософське осмислення сучасності через алегоричну оповідь, становлення норм білоруської літературної мови. На творчості відобразилися основні особливості його життя і діяльності – сумлінність, народність, небайдужість, бажання допомогти у важких обставинах, ґрунтовність у всіх життєвих проявах, вірність своїм принципам, відстоювання своїх поглядів, любов до Батьківщини, її народу, турбота про збереження національної своєрідності білорусів, білоруської мови, протест проти будь-якого гноблення людини.

    Геніальний художник слова, виразник настроїв та ідеалів білоруського суспільства першої половини ХХ століття, Якуб Колас став не лише основоположником сучасної білоруської літератури, а й цілої епохи у житті своєї країни.

    В наш час іменем Коласа названі Інститут мовознавства і Центральна наукова бібліотека національної Академії наук Білорусі, Національний драматичний театр у Вітебську, вулиці, площі, бібліотеки у багатьох населених пунктах Білорусі. Твори Коласа втілені у театральному та музичному мистецтві – пісні, опери, театральні постановки, романси, фільми.

    Твори письменника перекладені більш ніж 40 мовами світу, регулярно проводяться міжнародні наукові конференції, присвячені творчості письменника. З 1996 року функціонує Міжнародний фонд Якуба Коласа.

    2012 року Білорусь широко відзначала 130-річницю з дня народження своїх народних поетів – Янки Купали та Якуба Коласа. Були проведені республіканські свята, літературні конкурси, численні літературно-художні виставки.

    Проте, шануючи велич і цінуючи багатовимірну творчу спадщину письменника, за оцінками критиків, народним піснярем його можна було б назвати за одну лише лірику. Саме в ній він показав життя народу широко і повно. Тому пропонуємо вашій увазі триптих сонетів:

    Грымяць мнагаспеўнасцю гукаў супольных.
    Як гімн перамогі, вясной ручаі,
    I мары аб сонцы струменяць гаі,
    I тоіцца мудрасць у далечах вольных.

    Ёсць чары-прывабы прастораў наддольных
    Што лучаць бязмежным блакітам краі,
    Як родных яшчэ не сабранай сям'і,
    Каб дружба гучала у песнях застольных.

    I хто засумуе па новай радзіме?
    Ці прыйдзе вялікі той час і калі?
    I як яго людскасць раскутая ўспрыме?

    Праслаўлена будзе цудоўнае імя
    Таго, хто рассуне граніцы зямлі
    I мудрасцю праўды краіны абніме.

    * * *

    Рассыпаны зоры брыльянтавым пухам,
    I Млечнага Шляху ляжаць абрусы
    Таемным акордам спрадвечнай красы,
    Як водгулле змоўкшай даўно завірухі.

    У калавароце няспыннага руху,
    У сонцавым ззянні, у бляску расы —
    Усюды разліты жыцця галасы,
    I многа ў іх сэнсу для чуткага слуху.

    Раджаюцца, гаснуць заранкі і ночы,
    Мяняюцца ходы прыліваў і рэк,
    I ў часах губляецца голас прарочы,

    Адзначан для кожнай істоты свой век.
    Жыццё ж безупынна ўсё крочыць і крочыць
    А разам з ім — вечны юнак-чалавек.

    * * *

    Наперад, вандроўнік! А шлях так багаты
    Якія разлогі навокал, зірні!
    Усходняе сонца запаліць агні,
    Рассее праменні, як сейбіт зярняты.

    Сустрэнецца вецер з табою крылаты,
    I гром табе голас падасць з вышыні,
    Пачуеш ты скаргі і сум цішыні,
    Ты праўду пазнаеш у мроку зацятым.

    Вітай жа дарогі і новыя далі,
    I вечнага руху святыя скрыжалі,
    I юнасць людскую, і мудрае слова,

    I ясную радасць дабра, перамог,
    I гэты шырокі, чароўны разлог,
    Дзе заўжды прыгожа ўсё, молада, нова.

    Центр білоруської мови та культури Інституту філології

  • Обрано нову Голову Студентського парламенту ІФ

    10 листопада відбулися вибори Голови Студентського парламенту Інституту філології.

    Кандидатів було троє: Валерія Якушко, Софія Клещук та Дар'я Карявка. Дівчата презентували свої програми та відповідали на запитання студентів. Кожна з них намагалася довести, що саме вона гідна зайняти цей почесний пост.

    У результаті перемогу зі значним відривом виборола Софія Клещук.

    Вітаємо Софію з перемогою і бажаємо наснаги та сил на нові звершення!

    Категорії: 
  • Філологи - серед переможців Всеукраїнського інтелектуально-ігрового фестивалю «Баюнале»

    8-9 листопада 2014 року команда філологів Київського національного університету імені Тараса Шевченка під промовистою назвою «Жовтий корпус» узяла участь у Всеукраїнському інтелектуально-ігровому фестивалі «Баюнале», який традиційно проходить у Вінниці.

    Інтелектуальний марафон було організовано Вінницьким національним технічним університетом і Клубом інтелектуального товариства «Баюн» ВНТУ за підтримки Вінницького обласного об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка, студентського профкому ВНТУ, а також – за безпосереднього наставництва сповненого ентузіазму і свіжих ідей кандидата філософських наук Анатолія Теклюка, випускника нашого університету.

    Хоч фестиваль було присвячено Дню української писемності й мови, незначна кількість запитань стосувалася філологічної царини. Та це зовсім не завадило «Жовтому корпусові» у складі Дар’ї Анцибор, Юлії Олешко, Оксани Рибась і капітана команди Володимира Тесленка гідно вистояти в інтелектуальному герці формату «Що? Де? Коли?» поряд із досвідченими ерудитами. Більше того, філологи повернулися до рідного університету не з порожніми руками, здобувши абсолютну перемогу в турнірі відеореалій і Граніт науки І ступеня в студентському заліку фестивалю «Баюнале – 2014». Крім цих трофеїв, юних шевченківців нагородили смачними призами.

    Тому, якщо ви знаєте, хто розгадав α, стежите за мінімалістичними постерами до фільмів та вмієте розв’язувати рівняння з усіма невідомими, приєднуйтеся.

    Категорії: 
  • Інститут філології подарував генератор госпіталю, де лікуються наші герої

    У вересні у «Головному військовому клінічному госпіталі» м. Києва для поранених бійців, які брали участь у бойових діях на сході України, виступали студенти-фольклористи з народного ансамблю української музики «Роксоланія», створеного на базі Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Саме тоді співробітники кафедри фольклористики вперше дізналися про нагальні проблеми шпиталю та вирішили організувати в Інституті філології збір коштів для придбання дизельного генератора, необхідного для безперебійного постачання електроенергії в реанімації для поранених хлопців. Викладачі та співробітники Інституту за два місяці зібрали потрібну суму грошей та придбали генератор. У той же час студенти написали зворушливі листи для бійців, аби силою слова підтримати наших воїнів.

    7 листопада директор Інституту філології проф. Григорій Семенюк разом зі співробітниками кафедри-ініціатора відвідали «Головний військовий клінічний госпіталь» м. Києва, аби передати придбаний дизельний генератор та написані листи від філологинь пораненим захисникам єдності нашої Вітчизни.

    Нехай видужують наші Герої! Нехай завжди буде мир на нашій землі!
    Слава Україні!

    Олександра Касьянова,
    Фото – Валерій Попов

    Категорії: 
  • СТУДЕНТСЬКА ГВАРДІЯ КНУ – ГІДНЕ ПРОДОВЖЕННЯ БОЙОВИХ ТРАДИЦІЙ СТУДЕНТІВ-ЗВИТЯЖЦІВ ШЕВЧЕНКОВОГО УНІВЕРСИТЕТУ

    С.Я.Янчук

    Голова Координаційної ради Студентської гвардії КНУ

    Українське студентство завжди було й залишається активною соціально-політичною силою, часто виступає рушійною силою важливих суспільних процесів. Сьогоднішня студентська молодь гідно склала іспит з національної свідомості та громадянської зрілості не в дискусійних баталіях, а на барикадах Майдану. Адже Революція Гідності розпочалася саме зі студентського протесту.

    Студенти Шевченкового університету завжди ставали на захист Батьківщини у часи воєнних лихоліть. У січні 1918 року зі студентів Університету Св. Володимира та Українського Народного Університету було сформовано "Курінь Січових Стрільців", який згодом здобув безсмертної слави у бою з російсько-більшовицькою ордою під Крутами. У серпні та вересні 1941-го студенти Київського державного університету стали на захист столиці нашої країни проти німецько-фашистських окупантів. Сьогодні, коли держава перебуває у стані неоголошеної війни з Російською Федерацією, наші студенти активно включаються у волонтерський рух для допомоги війську, пораненим і вимушеним переселенцям із Криму та Донбасу. Окремі студенти захищають нашу державу зі зброєю в руках. На жаль, уже маємо втрати. 3 жовтня 2104 року при обороні Донецького аеропорту загинув студент Інституту філології, 19-річний боєць Добровольчого Українського Корпусу "Правого сектора" Святослав Горбенко (позивний – Скельд).

    Як це було в часи минулих воєнних лихоліть, так це відбувається і сьогодні: збройна агресія чужинців наштовхується на хвилю народного спротиву. Студентська молодь, як найбільш змобілізована частина суспільства, активно готується до захисту власної країни. Сподіватися на краще, але готуватися до найгіршого розвитку подій – так вирішили студенти нашого вишу на віче, яке проводилося на території студмістечка КНУ в березні 2014 року. За кожну мить мирного життя сплачено кров’ю наших героїв на сході та півдні країни. І сьогодні ми не маємо морального права марнувати час, за який наш народ платить життями кращих його синів. Саме тому, у квітні 2014-го ми розпочали проведення тренінгів із надання першої медичної допомоги під керівництвом інструктора з Товариства Червоного Хреста України. Згодом, за повної підтримки і сприяння ректора КНУ академіка Л.В.Губерського та проректора з науково-педагогічної роботи (навчальна робота) професора В.А.Бугрова, розпочалось проведення занять з військової підготовки на базі Військового інституту КНУ. Уже завершила військову підготовку перша група студентів-гвардійців. Вони опанували такі дисципліни: 1. матеріальна частина зброї та вогнева підготовка; 2. захист від зброї масового ураження; 3. тактична підготовка (на рівні роти); 4. військова топографія та орієнтування на місцевості.

    Наші активісти також ініціювали створення резервного студентського батальйону на базі Студентської гвардії КНУ. Ми також долучилися до діяльності Центру координації роботи зі студентською молоддю щодо протидії військовій агресії та її наслідкам.

    Створення Студентської гвардії Київського національного університету імені Тараса Шевченка – це виключно студентська ініціатива. Її діяльність ґрунтується на самоорганізації студентів і має на меті підготовку патріотів до захисту Батьківщини. Вона включає в себе блок військової підготовки та цивільний блок, що ділиться на політичний відділ та відділ зв’язків з громадськістю. Головою Студгвардії є обраний на загальних зборах студент радіофізичного факультету Сергій Васильчук.

    Було визначено завдання й обов’язки членів Студгвардії:
    – набувати знань, умінь та навичок, необхідних майбутньому захиснику Вітчизни;
    – опановувати основи цивільного захисту, першої медичної допомоги та військової справи;
    – надавати допомогу працівникам та студентам Університету у випадках надзвичайних ситуацій природного, техногенного, соціально-політичного та терористичного характеру;
    – спільно з особовим складом осередків цивільного захисту Університету проводити планові навчання зі студентами та працівниками Університету;
    – у випадку загострення ситуації – здійснювати регулярне патрулювання території студмістечка, координуючи свої дії з правоохоронними органами та охороною студмістечка;
    – брати участь у заходах військово-патріотичного виховання Університету;
    – пропагувати здоровий спосіб життя на власному прикладі.

    Усі бажаючі мають можливість пройти прискорений курс підготовки протягом місяця й отримати первинні навички поводження зі зброєю, ознайомитись з основами тактики ведення бою, захистом від зброї масового ураження, військовою топографією та орієнтуванням на місцевості, порядком дій цивільного населення під час військового протистояння. Двічі на тиждень відбуваються заняття з фізичної підготовки, щопонеділка – засідання історичного клубу, по середах збирається освітній клуб, зокрема клуб військової топографії, щосуботи проводять заняття викладачі Військового інституту. Не залишається осторонь і культурно-естетичне виховання: члени Студгвардії відвідують музеї, театри, вирушають у маршрути, присвячені історичним подіям. Уже звичним стало залучення студентів-гвардійців до участі у добових вишколах – як самоорганізованих, так і в співпраці із іншими парамілітарними формуваннями.

    13 жовтня 2014 року в Головному корпусі університету відбулася презентація Студентської Гвардії. Усі, хто пройшов початковий курс військової підготовки, отримали сертифікати й шеврони Студгвардії. Із закінченням курсу молодого бійця наших гвардійців вітали ректор Леонід Губерський, проректор Володимир Бугров, представники Військового інституту та Добровольчого батальйону «Донбас», Голова Всеукраїнського об'єднання «Союз учасників миротворчих операцій» Сергій Грабський, а також самодіяльні музичні гурти.

    Над створенням власної студентської гвардії зараз працюють студенти Києво-Могилянської академії, Київського політехнічного інституту та Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. До нас уже зверталися представники згаданих вишів з проханнями про допомогу у створенні подібних структур та організації їхнього військового вишколу.

    Ініціювавши створення Студентської гвардії КНУ, наші студенти вкотре підтвердили провідну роль Київського національного університету не лише у науковій царині, а й у справі захисту територіальної цілісності та суверенітету нашої Батьківщини.

    Категорії: 
    Додані файли: 
  • Цікаві факти про кримськотатарську мову

    З понеділка в Інституті філології проходить тиждень тюркських мов, однією з яких є кримськотатарська! Актуальність вивчення цієї величної мови зумовлюється великою кількістю її носіїв на теренах України – ця мова посідає третє місце серед мов нашої Батьківщини за чисельністю носіїв після української та російської. Окрім Криму, мова також поширена на півдні Херсонської області. Зважаючи на суспільно-політичну ситуацію на півострові, частина кримських татар нині змушена переселитися до Києва, Львова та інших міст України. Запровадження нової спеціальності «кримськотатарська мова і література та переклад» в Інституті філології дасть змогу готувати фахівців з цієї мови у провідному університеті країни (до 2014 року така спеціальність існувала лише в Кримському інженерно-педагогічному університеті та в Таврійському національному університеті (м. Сімферополь).

    Інтенсивні українсько-кримськотатарські мовні контакти почалися, ще коли Богдан Хмельницький уклав договір із кримським ханом, який допомагав гетьманові в національно-визвольній боротьбі українців. Кримські татари - народ, який історично сформувався в Криму. Це жителі створеного у середині XV ст. Кримського ханства.

    Що цікаво, в українській мові є багато запозичень із власне кримськотатарської мови. Вони стосуються побуту, їжі, війська, землеробства, скотарства, а також назви топонімів, тварин і природних явищ. Приблизно 4000 тюркізмів має українська мова, серед них і кримськотатарські. Понад половину з них – загальновживані: гарбуз, килим, кишмиш, отара, туман, тютюн, штани, карий тощо.

    Інтерес до вивчення кримськотатарської мови нині зростає завдяки значній кількості її носіїв на території України, її близькій спорідненості з турецькою мовою, а також наявності постійно оновлюваних культурних та освітніх програм і організацій, які розвиваються та розширюють свій склад, шукаючи компетентних фахівців із кримськотатарської мови і літератури та культури.

    На цьому “Хвилинка для ерудитів” закінчена :)

    Вікторія Мартин

  • Виставка художніх робіт «Жива душа народна, жива, неподоланна!»

    З 13 жовтня 2014 року Центр фольклору та етнографії, кафедра фольклористики Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка запрошують на виставку художніх робіт Національної Спілки художників України, Спілки дизайнерів України «Жива душа народна, жива, неподоланна!» (бульв. Шевченка, 14, Мистецька галерея (ауд. 63)).

    На виставці представлені роботи народних майстрів:
    Дюговської Галини – панно, метал, текстиль, авторська техніка
    Ілляхової Тетяни – шовк, батик
    Бондаренко Лілії – шовк, батик
    Майданець Олени – шовк, батик
    Базак Марти – гобелени
    Пікуш Наталії – ручне ткацтво, вовна

    Щиро запрошуємо усіх шанувальників української народної культури!

    Виставка триватиме до 14 листопада 2014 року.

    Категорії: 
  • В Інституті філології розпочався XIV Тиждень італійської мови у світі

    Протягом 20-30 жовтня в аудиторіях Інституту філології, в Мистецькому салоні Головного корпусу Київського університету імені Тараса Шевченка, в Національній музичній академії України імені П.Чайковського відбуватимуться цікаві заходи, присвячені Тижню італійської мови у світі: театральні вистави, перегляд кінострічок, студентські дискусії, поетичні читання, культурознавчі лекції. Організатори заходів – Центр італознавства Інституту філології спільно з Посольством Італії в Україні та Італійським інститутом культури в Україні.

    20 жовтня в Актовій залі Інституту філології відбулося відкриття XIV Тижня італійської мови у світі. З цієї нагоди магістри-італознавці поставили театральну міні-виставу «Автор у пошуках персонажів». Режисер вистави – Ксенія Ретинська. На святі, крім студентів та викладачів Інституту філології, були присутні студенти Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова та директор Італійського інституту культури в Україні Франко Баллоні.

  • Координаційна рада Київського національного університету імені Тараса Шевченка

    Координаційна рада об'єднує зусилля всіх студентських самоврядних організацій університету, ініціює ряд проектів та акцій, які проходитимуть на всіх факультетах та інститутах, координує роботу факультетів і інститутів у цьому напрямку.

    Саме так, спільними зусиллями, ми зможемо показати, що університет Шевченка не залишився осторонь ситуації в Україні, робить усе можливе задля допомоги нашим захисникам та тим, хто волею долі опинився в складному положенні у зв'язку з останніми подіями.

    Координаційна рада займається створенням бази даних студентів та викладачів, збором одягу, військової форми та медикаментів, цільовою допомогою постраждалим, підтримкою сімей, члени яких перебувають у зоні АТО або вимушені переселитися, військовою та медичною підготовкою добровольців, допомогою госпіталям та лікарням, донорством, матеріальною та моральною допомогою студентам, що перевелися на навчання у КНУ ім.Т.Шевченка, звітністю по проведених проектах та перевіркою звітності факультетів\інститутів тощо.

    Склад Координаційної Ради:

    Керівник Ради – Бугров В.А., проректор з науково-педагогічної роботи

    Заступник керівника Ради – Коновалов А.М., керівник сектору координації роботи зі студентами ЦПСВ

    Координатор роботи Ради – Грибок О.П., методист вищої категорії сектору координації роботи зі студентами ЦПСВ
    Представники факультетів\інститутів (заступник декана з виховної роботи та представник - організатор від студентства)

    Студентська робоча група – координує, організовує та надає рекомендації щодо проведення завдань та проектів обов’язкових для виконання кожному факультету\інституту:

    Координатори Студентської робочої групи:

    Абдуллаєва Діана, студентка 1 курсу магістратури механіко-математичного факультету, тел. (063)-159-52-58, Diana8Abdullaeva@gmail.com

    Курінна Анна, студентка 2 курсу магістратури філософського факультету, тел.(063)-177-65-18, kurinnaya.ann@gmail.com.

    Детальну інформацію про діяльність Координаційної Ради Київського національного університуту імені Тараса Шевченка ви можете дізнатися за посиланнями у соціальних мережах: https://vk.com/knukrada та https://www.facebook.com/knukrada або #КНУКРада

    Додані файли: 

Сторінки

Subscribe to новини