новини

  • Літні курси японської мови при Університеті Тенрі

    Центр японської мови Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка
    оголошує набір усіх охочих студентів, викладачів та співробітників Університету у групи вивчення японської мови на літні курси університету Тенрі (Японія)

  • Засідання Постійної комісії Вченої ради з гуманітарних питань

    8 грудня в Інституті філології відбулося засідання Постійної комісії Вченої ради з гуманітарних питань Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

    До складу комісії входять представники факультету психології, філософії, юридичного і фізико-математичного факультетів, Інститути філології, біології та журналістики, а також директор Студентського містечка Сергій Легкий, директор Молодіжного центру культурно-естетичного виховання Надія Максименко, голова Ради ветеранів Федір Кирилюк, проректор із навчально-виховної роботи Вячеслав Шамрай та проректор з науково-педагогічної роботи Володимир Бугров. Головою комісії є директор Інституту філології – Григорій Семенюк.

    На зустрічі було обговорено ряд робочих питань, а представниками ініціативної студентської групи Олександром Левченком та Марією Циганковою було презентовано проект «Планетаhub» - креативний простір для проведення різноманітних заходів культурного та наукового спрямування.

    Текст – Дорошенко Каріна
    Фото – Валерій Попов

    Категорії: 
  • НОВІ ГРАНІ СВІТОВОГО ВИЗНАННЯ УНІВЕРСИТЕТСЬКОЇ НАУКИ

    У листопаді 2015 р. збірник наукових праць «Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика» (Інститут філології) включено до ще одного світового рейтингу фахових видань – Міжнародної метричної бази наукового цитування «ResearchBib» (Токіо, Японія).
    ResearchBib – академічна база даних, яка індексує та забезпечує вільний доступ до рецензованих фахових періодичних видань і конференцій. Вважається найбільш репрезентативною серед метричних баз, що індексують наукову періодику, відкрито представлену в режимі онлайн (більше 400 тисяч позицій).
    «Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика» – збірник наукових праць, що з 2000 р. видається на кафедрі історії та стилістики української мови Інституту філології (головний редактор – проф. Шевченко Л.І., відповідальний секретар – доц. Дергач Д.В.). До складу редакційної колегії входять відомі й авторитетні зарубіжні (М. Каранфіловскі (Македонія), А. Фаловскі (Польща), Г. Солганик (Росія), Дель Ґаудіо Сальваторе (Італія)) та українські (Г. Півторак, академік НАН України (Київ), Р. Радишевський, член-кореспондент НАН України (Київ), Л. Лисиченко (Харків), П. Гриценко (Київ), Ф. Бацевич (Львів), Т. Ковалевська (Одеса) та ін.) вчені.
    У 2014 р. збірник було сертифіковано в Парижі з присвоєнням індивідуального серійного номера ISSN та проіндексовано в національній науковометричній базі «Україніка наукова». Цього ж року видання увійшло й до Міжнародної науковометричної бази РІНЦ (Росія).
    Редакційна політика видання співмірна зі світовими стандартами кількаетапного закритого рецензування, форматування матеріалу відповідно до прийнятих у міжнародній традиції правил. Проблематика, порушувана у збірнику, ідейно скорельована з актуальними напрямками, що активно й системно розробляються в модерній гуманітаристиці. Йдеться, зокрема, про постійні рубрики з медіалінгвістики, функціональної стилістики, питань перекладознавства та ін.
    У сукупності це дозволяє підтримувати та розвивати фаховому періодичному виданню «Актуальні проблеми української лінгвістики» свій міжнародний статус, географію авторів, дослідницьку аспектологію, а в результаті – сприяти поширенню та визнанню української університетської науки у світі.

    Кандидат філологічних наук,
    доцент кафедри історії та стилістики української мови
    Дмитро Дергач

  • Надруковано ювілейний збірник "Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика"

    Вийшов друком ювілейний (30) номер наукового збірника кафедри історії та стилістики української мови «Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика». У виданні представлені наукові статті за рубриками: «Медійна проблематика в модерній лінгвістиці», «Дослідницькі парадигми сучасного перекладознавства», «Стилістична аспектологія мовознавства», «Семантика термінів у новітній лінгвістиці».
    У новому випуску свою статтю з медіалінгвістики представила Голова Медіалінгвістичної комісії Міжнародного комітету славістів, професор Санкт-Петербурзького університету Л.Р. Дускаєва («Речевой облик общественно-политических изданий: стилистико-праксиологический подход»), а також професори Київського університету Л.І. Шевченко («Соціальна культура в медійному інтертексті»), С.К. Росовецький («Нотатки про Шевченкові мовні ігри»).
    У збірнику опубліковані також наукові розвідки доцентів, викладачів, аспірантів і докторантів, присвячені проблемам історії та стилістики української мови, теорії мови, загального мовознавства, перекладознавства, медіалінгвістики тощо, які оприлюднюються після ретельного внутрішнього та зовнішнього рецензування редакційною колегією видання.

    Готується до друку новий (31) випуск видання.
    Нагадаємо, збірник наукових праць «Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика» був започаткований 2000 року. Головний редактор видання – Заслужений діяч науки і техніки України, заступник Голови Міжнародного комітету славістів України, завідувач кафедри історії та стилістики української мови, доктор філологічних наук, професор Л.І. Шевченко.
    Постановою ДАК України збірник є фаховим виданням із дисциплін філологічного профілю (список А1). Збірник має міжнародну сертифікацію ISSN (2311-2697) з правом друку українською, російською та англійською мовами. У 2014 році збірник увійшов до науковометричної бази України «Україніка наукова». З цього ж року видання входить до Міжнародної електронної науковометричної бази РІНЦ (Росія).
    Редакційна колегія збірника - провідні вчені Польщі, Італії, Росії,Македонії та України
    Збірник вважається одним із науково вагомих проектів української лінгвістикита представлений закордоном як одне із найуспішніших філологічних видань нашої країни.

    Дмитро Сизонов,
    доцент кафедри історії та стилістики української мови,
    член редакційної колегії збірника

  • Розпочато четвертий Всеукраїнський конкурс "Стань письменником!"

    Уже вчетверте Київський національний університет імені Тараса Шевченка проводить конкурс для учнів 10-11 класів «Стань письменником!»
    Конкурсні роботи будуть розподілені за номінаціями: «Поезія», «Проза», «Драматургія», «Публіцистика», «Переклад» та прийматимуться з 1 листопада по 25 грудня 2015 року на адресу: stanpysmennykom2015@gmail.com.

    Деталі у доданому файлі

    Категорії: 
    Додані файли: 
  • Олексій Юрін прочитав свою поезію під музичний супровід для студентів-філологів

    7 жовтня Інститут філології зустрічав нового гостя – черкаського поета Олексія Юріна. Змінивши не одну професію та побувавши не в одній країні, Олексій повернувся в Україну, де і почав писати.
    Багатий життєвий досвід відобразився в його творчості сміливими римами, нестандартними образами та своєрідним баченням світу. Поезія Юріна має свою специфіку. Читач крізь призму іронії та парадоксальних висновків врешті-решт дійде до власного бачення тексту.
    Головне гасло поезії Юріна – відвертість. Вона така ж нешаблонна та самобутня, як і сам поет. Вона дивує та хвилює, подекуди буває незрозумілою. Але головне – її рядки не залишаються осторонь вашої уваги, адже це – не просто рефлексія світобачення автора, а ще й постійний зв’язок із реципієнтом.
    Творчий шлях Олексія починається у віці 7 років, коли дитячий віршик з нагоди першого вересня стає його дебютною поетичною спробою. Далі - шкільні роки в одному із черкаських фізико-математичних ліцеїв, здобуття освіти на факультеті романо-германської філології і досвід викладення. Отримує статус вчителя 1 категорії, але із цією сферою діяльності не склалося. У самого Олексія школа в свій час відбила бажання читати, ось і тепер себе у системі освіти він не бачить. Посада у Корпусі миру при посольстві США, фрілансерство у Болгарії та Туреченні; і тільки на початку 2008 року - усвідомлення своєї справи. Вже в цьому ж році отримує перше визнання своєї творчості, ставши лауреатом всеукраїнського конкурсу «Слава Нації».
    Студентам Інституту філології Олексій Юрін презентував вірші із своїх збірок у дещо новаторському стилі «поетичного джазу» - під музичним супроводом музиканта Валерія Заїки.
    Перша збірка під назвою «Парампара» стає лише точкої відліку у подальшій успішній кар’єрі – участь у багатьох мистецьких фестивалях та вихід у світ нових збірок. Про що ж вона? Одвічна дихотомія білого та чорного, високого та низького, життя загалом.
    Друга збірка «Всі жінки однакові», власне, базується на наших стереотипних уявленнях, які за допомогою іронічного ставлення автора набувають нового забарвлення. Це – почуття, нехай не перманентні, постійно набуваючі нового стану, це - одвічний пошук та самовдосконалення.
    У березні цього року світ побачила третя книга автора – «Агія». Збірка стала найвищою точкою у розвику поетичної майстеності Олексія. Це – вірші вже нової епохи, вірші наших з вами реалій. Подекуди іронічні, чуттєві, взагалі не відповідні канонам, до яких ми звикли у класичній вітчизняній літературі, але все ще дуже влучні та багатогранні своєю митецькою палітрою і римою.
    Юрін-людина має широкий спектр зацікавлень, як і Юрін-поет. Студентські аматорські вистави, вочевидь, мали певний сенс: Олексій виконував роль Івана Котляревського у виставі "Тиша і грім Василя Симоненка" наряду з професійними акторами. На власну поезію «Фреш з маракуйі» була поставлена музично-поетична вистава. На вірші поета складена чимала кількість пісень, а сам Юрін час від часу практикує переклади англійських творів українською мовою.

    Марія Борзова та Дар'я Мойсєєнко
    Фото: Володимир Мукан

  • Соціально-комунікативна практика для студентів

    Інститут філології запрошує студентів 3-4 курсів, які хочуть оволодіти практичними навичками роботи у роботі з учнівською молоддю, взяти участь в ознайомчій Соціально-комунікативній практиці.

    Змістом Соціально-комунікативної практики є оволодіння навичками роботи зі школярами різного віку і за предметним спрямуванням (мови, літератури, історія культури й мистецтв та інше); і з оволодіння соціальними та громадянськими компетенціями (командна робота в колективі з колегами, комунікація з учнями різних соціальних груп, комунікація з батьками учнів, комунікація із родинами тимчасово переміщених осіб та інше).

    Соціально-комунікативна практика передбачає роботу з молоддю шкільного віку у співпраці з громадськими організаціями, які надають освітні послуги дітям.

    За результатами практики студенти отримають:
    - практичне оволодіння предметними та соціально-громадянськими компетенціями у роботі з молоддю шкільного віку різних соціальних груп;
    - налагодження співпраці із громадськими організаціями, які надають різні освітні послуги дітям;
    - сертифікат, який підтверджує години виробничої соціально-комунікативної практики від громадської організації, з якою відбувалася співпраця.

    Практика триватиме мінімально 1 місяць з 12 жовтня до 12 листопада. Термін проходження практики може бути продовжений за взаємною згодою сторін.

    Для тих, хто зголошується прохання:
    - Написати мотиваційний лист – до 1000 знаків;
    - Заповнити анкетні дані претендента: ім’я, прізвище, курс, спеціальність, яку предметну дисципліну може викладати дітям, які додаткові навички може запропонувати дітям (до прикладу, вишивання, ікебана, створення відеокліпів,театральна студія тощо)

    Заявки подавати до 10 жовтня, 24.00 на електронну адресу: galyna.ysatenko@gmail.com

    Довідкова інформація за телефоном:
    +380674466053; +380504695913
    Галина Усатенко

  • "Уклін і шана тим, які в житті своєму мету обрали і боронять Термопіли..."

    24 вересня в приміщенні Інституту рукопису НБУВ відбулася презентація унікального бібліографічного видання, "Архіву Андрія Білецького та Тетяни Чернишової". А.О. Білецький та Т.М. Чернишова — видатні українські науковці, філологи, творчі інтереси яких охоплювали багато напрямків мовознавства та літературознавства. За словами акад. О.С.Онищенка, який відкрив презентацію, доробок цих двох вчених складає окрему сторінку в історії української науки, а систематизований каталог дає можливість розглянути переплетіння творчого та особистого шляху, особливостей відбитку особистості вченого на його наукових відкриттях. У виданні представлені археограічні описання документів, що відображають життєвий та творчий шлях фондоутворювачів, їхній науковий доробок, зокрема, фрагменти незавершених праць, які й досі зберігають наукову актуальність, подано опис діяльності інших осіб, що контактували з подружжям та утворювали наукове та культурне тло епохи.

    Перед студентами та викладачами кафедри еллінітики, що не могли оминути своєю увагою таку непересічну подію, представниками грецької спільноти м. Києва виступили упорядники видання, а також учні та колеги А.Білецького та Т.Чернишової. Про буремність епохи 60-их рр., її інтелектуальні виклики, громадянський неспокій, підстави для яких часто починали формуватися в помешканні А.Білецького та Т.Чернишової, на їхніх "домашніх семінарах", розповіли чл.-кор. НАНУ, проф. Клименко Н.Ф. та Герой України, член Спілки письменників України, І.Ф. Драч. У своїй натхненній промові Іван Федорович назвав Т.Чернишову своєю Музою та прочитав вірша, присвяченого Тетяні Миколаївні.

  • Відбулася зустріч з Максимом Козубом

    30 вересня 2015 року в Інституті філології відбулася зустріч викладачів та студентів перекладацьких відділень із Максимом Іллічем Козубом – одним з найкращих конференц-перекладачів України та учасником АТО, який завітав до нашого інституту на запрошення голови Ради ветерані Інституту філології С.Я. Янчука. Цю зустріч було організовано завдяки сприянню заступника директора Інституту філології С.В. Скрильника. З Шевченковим університетом цього відомого перекладача пов’язує навчання на радіофізичному факультеті та спільна робота з викладачами кафедри теорії та практики перекладу з англійської мови.

    Максим Ілліч привітав усіх присутніх з Міжнародним днем перекладача, а також розповів про власний досвід синхронного перекладу, у якому він працює майже 20 років. Під час цієї зустрічі студенти ставили багато цікавих запитань, які стосувалися не лише перекладацької діяльності гостя, а й його участі у війні на Сході України.

    Максим Козуб добровольцем пішов на фронт і служив у батальйоні «Айдар» на посаді командира взводу. Під час бойових дій отримав важке поранення руки. 6 вересня 2015 року Максим Козуб звільнився з військової служби та повернувся до перекладацької діяльності.

    Максим Ілліч Козуб є не лише професіоналом перекладу з англійської та польської мов, правознавцем та інженером, а й справжнім патріотом України, який не вагаючись став на її захист зі зброєю в руках. А висока мораль, доброта і щирість не дозволила жахіттям війни зламати його дух. Саме на таких людей сьогодні варто рівнятися молодому поколінню.

    Текст Сергія Янчука, фото Валерія Попова

  • Відбулася лекція «Білоруська мова в сучасному комунікативному просторі білорусів»

    23 вересня 2015 року в Інституті філології відбулася зустріч з Членом-кореспондентом Національної академії наук Білорусі, директором Інституту мови і літератури імені Якуба Коласа і Янка Купали Національної академії наук Білорусі, професором Лукашанцем Олександром Олександровичем, який прочитав лекцію «Білоруська мова у сучасному комунікативному просторі білорусів : сучасні тенденції розвитку системи і проблеми функціонування».
    Йшлося про те, що білоруська літературна мова, яка історично формувалася виключно в умовах дво- і багатомовності, зараз є лише одним з компонентів мовної ситуації і виконує свої функції, конкуруючи з іншою, сильнішою у комунікативних стосунках російською мовою. Парадоксом функціонування і розвитку нової білоруської мови у ХХ столітті стало те, що паралельно з розвитком і вдосконаленням системи мови відбувався процес зменшення кількості її активних користувачів. На нинішньому етапі в умовах державної двомовності - юридично гарантованого і регламентованого порядку рівноправного використання двох мов в усіх офіційних і громадській сферах, - при фактично повному задоволенні умов власне лінгвістичного плану існують істотні проблеми у послідовному виконанні мовного законодавства у сфері забезпечення мовних прав громадян, а також практично відсутня у суспільстві воля для подолання перешкод соціально-психологічного характеру у активному використанні білоруської мови.
    В останні роки у білоруському суспільстві спостерігається пожвавлення інтересу до рідної мови як символу національної свідомості. Білоруська мова використовується у нових сферах – інтернет-комунікації, конфесійній. Піднімається її престиж у суспільстві завдяки використанню у середовищі високоосвіченої молоді.

    Фото: Валерій Попов

Сторінки

Subscribe to новини