новини

  • Літня школа української мови

    Літня школа української мови

    У «Літню школу української мови», яку вже другий рік поспіль організовує для іноземців кафедра української мови та прикладної лінгвістики Інституту філології, цього року приїхали аспіранти Оломоуцького університету (Чеська Республіка) – Маґдалена Ґардіас, Каміла Пшибильська та Міхаела Зорманова.

    Усі вони мають спеціалізацію з польської мови, а українську почали вивчати тут уперше. Окрім щоденних занять з мови, які проводить доцент Л. Кравченко, слухачі мають можливість ознайомитися з історією української мови, літературою та кінематографом завдяки оглядовим лекціям викладачів кафедри – доцентів В. Коломийцевої, С. Різника О. Бас-Кононенко та професорів Л. Гнатюк, Ю. Мосенкіса, а також доцента кафедри історії української літератури, теорії літератури та літературної творчості Г. Жуковської.

    Цікаві екскурсії, різноманітні майстер-класи, спільні подорожі та святкування українських традиційних свят – усе це знайомить гостей з українськими звичаями, традиціями і культурою, а отже, сприяє повному зануренню в мовне середовище. У цьому їм активно допомагають доцент В.Коломийцева та студенти й аспіранти кафедри – Аліна Заболотна, Юлія Романюк, Олена Мельничук, Христина Петрів.

    «Літній школі української мови» допомагають і військовослужбовці. Завдяки підтримці громадської організації «Ліга офіцерів», очолюваної В. Лукичевим, викладачі, студенти та гості з Чеської Республіки змогли побувати в Чернігові – відвідати історичні місця цього стародавнього українського міста, насолодитися мальовничими його краєвидами. У таких мандрівках, коли ще й багатоголосо лунають народні та сучасні пісні, зокрема «Червона рута», «Ой чий то кінь стоїть», «Гей соколи!», стають набагато міцнішими дружні міжнародні стосунки.

    Низький уклін усім учасникам літньої школи за їхню справжню любов до української мови та української культури!

    Людмила Кравченко,
    доцент кафедри української мови
    та прикладної лінгвістики

  • Відкриття інтерактивного кабінету для вивчення мов

    9 липня за сприяння Посольства Республіки Болгарії в Україні при кафедрі слов'янської філології та Центрі болгарської мови, літератури, історії та культури в Інституті філології відбулося відкриття інтерактивного кабінету для вивчення мов, оснащеного за кошти болгарської програми "Допомога для розвитку".

    «Кожен філологічний осередок прагне мати сучасне обладнання для інтенсивного вивчення мов. Завдяки співпраці КНУ із посольствами різних країн в Інституті філології є 6 лабораторій з сучасним обладнанням. Завдяки підтримці Посла Болгарії в Україні Красіміра Мінчева цього дня з’явився ще один інтерактивний кабінет із для інтенсивного вивчення мов та синхронного перекладу. Ми дякуємо Посольству та пану Послові зокрема за такий подарунок, постійну підтримку болгарських студій у Київському університеті та дружні відносини між обома слов’янськими країнами», – висловився на урочистому відкритті проректор із міжнародних зв’язків Петро Бех.

    «В Україні в освітніх установах вже відкрито 10 таких кабінетів за підтримки Посольства Республіки Болгарії в Україні. Із приємністю відкриваємо сьогодні 11-й центр із вивчення іноземних мов у Шевченковому університеті. Інтерактивний осередок в Інституті філології, де вивчається більше 30 мов у тому числі й болгарська, дасть можливість із легкістю опановувати будь-яку мову світу, зокрема й болгарську», – зауважив Посол Республіки Болгарії в Україні Красімір Мінчев.

    Зі словами подяки на відкритті інтерактивного класу виступили директор Центру болгарської мови, літератури, історії та культури Олена Чмир, завідувач кафедри слов'янської філології Олена Паламарчук та заступник директора з наукової роботи Ганна Черненко. Виступаючи Ганна Анатоліївна зауважила, що 1000 років тому ми отримали від болгар алфавіт, а сьогодні – можливість інтерактивно студіювати мови світу.

    Насамкінець урочистого відкриття студенти-болгаристи із Оленою Чмир провели відкрите інтерактивне заняття у новоствореному кабінеті.

    Категорії: 
  • В Інституті філології відбувся випуск магістрів

    3 липня в Інституті філології відбувся випуск магістрів. Цього року їх було 925, і майже третина випускників отримала дипломи з відзнакою. Колишніх студентів вже як своїх колег привітали директор Інституту професор Григорій Семенюк, викладачі та гості – випускники попередніх років. Відмінникам-сходознавцям дипломи вручали Надзвичайний та Повноважний Посол Соціалістичної Республіки В‘єтнам в Україні Пан Нгуєн Ань Туан та Надзвичайний та Повноважний Посол Республіки Індонезія в Україні Пан Юдді Кріснанді. Святкового настрою додали чудові музичні й танцювальні номери у виконанні гуртів ГуляйГород, Юлії Забузької, студентів-японістів та гінді, гостей з Інституту музики. Хай щастить вам, випускники!

    Фото: Валерій Попов, Юлія Кузьменко

  • Лекція професора з Гранадського університету

    29 травня в рамках програми академічної мобільності КНУ до студентів Інституту філології завітав професор Гранадського університету Сімон Хосе Суарез Квадрос. Сімон – колишній студент Університету й має диплом КНУ. Доцент кафедри романської філології Галина Георгіївна Верба була рада представити зарубіжного колегу іспаністам ІФ.

    Професор провів у мистецькій залі Інституту дві вечірні лекції. На першій він розповів про порівняльний аналіз української та іспанської фразеології, а саме про копонент ‘тварина’ в обох корпусах. Зооморфізмом (метафоричним уподібненням властивостей тварин до рис людини) Сімон займався ще від часів своєї курсової роботи. Вчений навів праці з теорії лексикології та фразеології найвідоміших українських та іспанських мовознавців, перекладачів і письменників, починаючи з середини ХІХ ст. Інформація була корисною студентам , які саме слухають курс порівняльної лексикології в Інституті. Науковець також навів класифікацію фразеологізмів означеної теми в іспанській та українській мовах. Це еквівалентні сполуки, аналогії, безеквівалентні та псевдоеквівалентні. Для досліджень користувався фразеологічними словниками української мови та корпусом іспанської мови, доступним в інтернеті.

    Його пошуки підтвердили важливість лексичного символу у фразеологізмах (адже вчений ішов від буквального значення слова до переносного), а ще виявили цікавинки в обох мовах. Наприклад, в іспанській мові існують повні відповідники (структурно й за змістом) таким українським висловам, як «жити як кішка з собакою» чи «брати бика за роги». А от «одним пострілом» на Іберійському півострові «вбивають» не двох зайців, а двох птахів. Стріляний горобець у іспанському варіанті звучить як «старий собака». Такий порівняльний аналіз можна здійснити на матеріалі й інших тематичних груп лексики: кольори, їжа, числа, рослини… Ці зіставлення розкривають для нас рідну й іноземну мови, мовні картини світу народів, адже фразеологізми образні й дуже часто не вмотивовані семантично.

    Друга лекція Сімона Хоче Суареза Квадроса була присвячена його рідному університету в Гранаді, а також історії самої провінції, її символам та життю. Згадали й непостійний сонячний клімат, і велике населення (понад 230 тис.), й історичні споруди краю: архітектурно-парковий ансамбль Альгамбра та, власне, давні корпуси Гранадського університету. Заклад навчає нині майже 69 тис. студентів, з якими працює близько 3 500 викладачів. Щороку з Європи за програмою Erasmus до вишу приїжджає понад 2 000 студентів. У відділі слов’янської філології закладу вивчається 5 мов (російська, чеська, польська, болгарська та словенська).

    У відеоролику, що показав насамкінець професор, присутні могли побачити повсякдення полікультурної гранадської молоді: тут і італійська піца, і французький «Мулен Руж», і німецьке пиво, і китайський Новий рік. Такий обмін сприяє порозумінню, хоча сам корпус має давню автентичну традицію. Студентам ІФ показали фото булли Папи Римського, який у далекому 1531 році своїм указом заснував Університет. Адже тоді освіта була тісно пов’язана з релігією. Нині світ глобалізується. Проте, як показав професор Суарез, цілком можливо й необхідно обмінюватися традиціями, не полишаючи своїх власних.

    Текст: Юлія Кузьменко
    Фото: Юлія Кузьменко, Валерій Попов

    Категорії: 
  • Круглий стіл «Англійська мова за професійним спрямуванням: міжнародний вимір підготовки конкурентноспроможного фахівця»

    30 травня 2018 року в головному корпусі КНУ імені Тараса Шевченка відбувся круглий стіл «Англійська мова за професійним спрямуванням: міжнародний вимір підготовки конкурентноспроможного фахівця».

    Захід пройшов у межах участі університету в проекті Британської Ради в Україні та Міністерства науки і освіти України “Англійська для університетів”. Учасників привітав проректор з навчально-педагогічної роботи КНУ імені Тараса Шевченка Володимир Бугров. Він підкреслив важливість проекту “Англійська для університетів” для процесу інтернаціоналізації Університету. Серед гостей круглого столу була координатор проектів Британської ради в Україні Надія Удова.

    Викладачі кафедр іноземних мов є активними учасниками тренінгів, організованих Британською радою в України із залученням таких відомих експертів з викладання англійської мови як Richard West, Tony Prince, Evan Frendo. Цей круглий стіл довів, що вони є дійсно агентами якісних змін у викладанні англійської мови. Викладачі провели семінари, де показали ті види мовленнєвої діяльності, що довели свою ефективність у використанні в навчальному процесі з англійської мови за професійним спрямуванням, а також пропозиції щодо ідей, які ефективно можуть бути імплементовані у концепцію навчання іноземних мов в університеті.

    Текст: Наталія Білоножко,
    координатор зі співробітництва
    Університету з Британською Радою в Україні

    Фото: Валерій Попов (прес-центр ІФ)

  • Вітаємо наших студентів – призерів олімпіади з прикладної лінгвістики!

    17–18 травня 2018 року у Львові на базі Національного університету "Львівська політехніка" відбувся другий етап Всеукраїнської студентської олімпіади зі спеціальності "Прикладна лінгвістика". У ній взяли участь 28 студентів із різних міст України. Київський національний університет імені Тараса Шевченка представили троє учасників – студентів ОПП "Прикладна (комп’ютерна) лінгвістика": Валерія Білоус (3 курс), яка виступила із доповіддю "Автоматичне визначення лексичної тональності українського тексту (на матеріалі новин ТСН)"; Іванна Дейнека (3 курс) презентувала доповідь "Автоматичне визначення ключових слів та синтагм (фраз) в українськомовних текстах"; Павло Кучмійчук (2 курс), який представив дослідження за темою "Векторна модель WORD2VECяк спосіб встановлення семантичної близькості текстових сегментів". Конкурсні роботи були виконані під керівництвом доцента кафедри української мови та прикладної лінгвістики О. М. Зубань, асистента кафедри теорії і технології програмування факультету комп’ютерних наук та кібернетики Т. В. Россади та асистента кафедри обчислювальної математики факультету комп’ютерних наук та кібернетики А. Л. Гуляницького.

    Олімпіада продемонструвала широту напрямів розвитку прикладної лінгвістики в Україні й високий рівень підготовки її учасників. За результатами двох турів другого етапу олімпіади Павло Кучмійчук здобув друге місце, а Валерія Білоус та Іванна Дейнека увійшли у п’ятірку найсильніших і відзначені грамотами за актуальність та практичну значущість дослідження.

    Категорії: 
  • Урочистості з нагоди святкування Дня молоді та спорту в Турецькій Республіці

    21 травня в Актовій залі Інституту філології відбулися урочистості з нагоди святкування 19 травня в Турецькій Республіці Дня молоді та спорту, а також вшануванню пам’яті Ататюрка.

    Програма розпочалася з гімнів України і Туреччини, вступної промови завідувача кафедри тюркології Ірини Покровської, у якій було розкрито значення та важливість цього свята. Ірина Леонідівна наголосила на посиленні співпраці між Україною і Турецькою Республікою, відзначила, що студенти кафедри тюркології докладають чимало зусиль для опанування турецької мови і культури, свідченням є участь у подібних культурних заходах.

    Далі слово взяв асистент кафедри тюркології, організатор нинішнього заходу Кудрет Сафі Гюмюш. Він розповів учасникам і гостям про події Національної боротьби в Туреччині та постать національного героя – Мустафи Кемаля Ататюрка.

    Концерт також прикрасили виступи студентів кафедри тюркології, які вправно декламували вірші турецькою мовою і навіть продемонстрували гостям прекрасну театральну виставу про події Визвольної боротьби, про прибуття Ататюрка до Самсуну. Вартим уваги є й той факт, що у постановці взяли участь турецькі студенти підготовчого відділення Київського національного університету імені Тараса Шевченка, що сприяло дружній атмосфері та сповнило святковими почуттями і особливим натхненням усіх присутніх.

    Інформацію надала кафедра тюркології

    Категорії: 
  • "МАЛОМУ" ТАРАСУ ВІДКРИТО ПАМ'ЯТНИЙ ЗНАК...

    З ініціативи Центру літературної творчості Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка, Гуляйпільської сільської ради та місцевої школи відкрито пам'ятний знак "Малому" Тарасові. Знак розташовано саме біля школи в Гуляйполі, яке розкинулося вздовж річки Тікич (Черкащина). Уже "дорослим" Шевченко згадував, що у дитинстві з небіжчиком батьком він їздив у Крим по сіль; тобто – чумакував:"...Виїжджали з Гуляйполя... Взяли соб, переїхали вбрід Тікич, піднялися на гірку..." – читаємо в його повісті «Наймичка».

    Пам'ятний знак освятив отець Іван Дмитрівської церкви, а школярики місцевої школи запропонували присутнім художню композицію з добре знайомих усім шевченківських поезій. На урочистостях виступали директор школи Наталя Гаркава, заступник голови Катеринопільської райдержадміністрації Ольга Шарига і директор згаданого Центру літературної творчості професор Михайло Наєнко. Міркували не тільки про велич постаті Шевченка й увічнення його пам'яті в усьому світі; йшлося також про потребу розвивати шкільну освіту в селі, в районі, в Україні. У місцевому райцентрі потужно працює нині математично-економічний ліцей, а в різних дітей же вроджуються найрізноманітніші освітні нахили; тому Гуляйпільську школу варто було б перетворити на гуманітарно-природничу гімназію чи теж ліцей. Приміщення тут добротне (15 класних кімнат!), а підвозити на навчання можна учнів з усіх ближніх сіл: Бродецького, Пальчика, Луківки, Шостакової... З цією місцевістю пов'язані імена добре відомих українськиї гуманітаріїв – випускників Київського університету, дослідників, зокрема, творчості Тараса Шевченка, Василя Доманицького, Сергія Єфремова, Павла Филиповича та ін. Керівництву району залишилося зробити дуже мало: виявити освітньо-культурну волю та добре відбудувати під'їздні дороги до Гуляйполя.

    На відкритті Шевченкового знака працювали журналісти місцевої (районної та обласної) преси, порталу "Живослово", а присутніми були голова сільської ради Микола Гаркавий, керівник районної агрофірми "Урожай" Микола Вовкотруб (обіцяв довпорядкувати територію Шевченкового знака), багаторічний голова місцевого колгоспу Василь Піщаний, жителі села Гуляйполя. Уявно брали участь в урочистостях Катеринопільська районна бібліотека та Уманський краєзнавчий музей; їм професор Михайло Наєнко подарував свою книгу "Вечірні світанки...", в якій уперше згадано про подорож "малого" Тараса через Гуляйполе в Крим. Вони з батьком їхали тією історичною дорогою, яка відома фахівцям як «Великий татарський шлях». Цей шлях, як відомо, вів з Криму на північ України і навпаки – до Криму...
    В Україні нині налічується ще три населених пункти з назвою "Гуляйполе": в Полтавській, Дніпровській та Запорізькій областях. Якщо біля них також протікає річка Тікич і через неї можна переїхати волами вбрід, то пам'ятні знаки Шевченку варто ставити і там. У світі (в 35-ти країнах!) йому нині стоїть 1400 пам'ятників. Геніального Шевченка ніколи і ніде не буде багато.

    Категорії: 
  • У Франції відбудеться експериментальна вистава на вірші випускників ІФ

    В середу, 7 березня 2018, в Українському культурному центрі в Парижі та в п’ятницю, 9 березня 2018, в театрі Carré 30 в Ліоні пройдуть прем’єрні покази експериментальної вистави Re-co-naissanceetdignité, поставленої французьким режисером Клеманом Перетятком на вірші сучасних українських поетів молодшої генерації.

    Співавторами вистави стали шість молодих поетів та поеток з України. Більшість учасників – творчі випускники Інституту філології: Елла Євтушенко (студентка-франкофоністка Інституту філології), Дарина Гладун (випускниця «літературної творчості» ІФ), Тарас Малкович (випускник ІФ, перекладач з англійської), а також Богдан-Олег Горобчук (випускник соціологічного факультету КНУ) та письменники Лесик Панасюк та Ліда Зінько. В одному дійстві поєднаються сучасний театр, відеопоезія та театр тіней, відправною точкою для яких стали вірші, написані авторами протягом останніх декількох років.

    Re-co-naissanceetdignité – це спільний проект режисера Клемана Перетятка (Театральна компанія «Collapse» ) та мисткині Ліди Зінько. Він є частиною творчого циклу «45 millionsd’Ukraine» («45 мільйонів українців»), який об’єднує театральні постановки на українську тематику. «Ми обрали цих молодих поетів, тому що більшість з них народилися в незалежній Україні і не знали радянського режиму. Вони ставали дорослими під час подій Майдану, які вплинули на їхнє світосприйняття. Це – покоління, яке хоче вільно обирати майбутнє своєї країни», – коментує Клеман Перетятко.

    Назва проекту символізує етапи визнання культури суспільством: naissance – народження культури, connaissance – знайомство з культурою, reconnaissance – народне та міжнародне визнання. Слово «dignité» (гідність) відсилає до Революції Гідності, яка стала символом молодого покоління українців, і наших митців та мисткинь зокрема. Дата заходу була обрана не випадково: організатори вирішили віддати данину пам’яті Тарасу Шевченку до дня його народження – 9 березня.

    «Я більш, ніж впевнена в тому, що українська поезія нічим не поступається європейській. У нас є багато молодих талантів, які, на жаль, мало відомі в широких колах. Проект Re-co-naissanceetdignité є способом відкрити нову українську поезію не лише для французької публіки, але й для української діаспори у Франції», – зазначає співавторка вистави Ліда Зінько.

    Важливою частиною експериментального дійства стане цикл відеопоезії «Долаючи тишу», створений творчим об’єднанням «Щогла», серед учасників якого і наші філологині: Дарина Гладун та Елла Євтушенко. Метою проекту стало розширення аудиторії сучасної української поезії через залучення популярного відеоформату. Цикл «Долаючи тишу» вже демонструвався в Україні, Норвегії та Чехії, здобув нагороду фестивалю ГОГОЛЬФЕСТ.

    Проект Re-co-naissanceetdignité відбувається в рамках фестивалю «Printemps de Poètes» 7-10 березня 2018 року у Франції.

  • Наш Інститут філології в одному із найпрестижніших світових рейтингів

    Сьогодні у світі існують три найвідоміші міжнародні рейтинги якості інституцій вищої освіти – Шанхайський, QS і Times Higher Education. Названі рейтинги класифікують виші узагальнено та предметно (by subject).

    28 лютого було оприлюднено рейтинг The QS World University Rankings, який, починаючи з 2010 року, щорічно складає британська компанія Quacquarelli Symonds (QS). Основою рейтингу є анкетування роботодавців та викладачів з усього світу. Цього року воно сягнуло понад 70 тисяч представників академічної спільноти та понад 30 тисяч респондентів-працедавців. Для складання предметних рейтингів спеціалістами QS було розглянуто понад 4000 інституцій вищої освіти з усього світу, з яких до рейтингів увійшло лише 1130 університетів. Кожен предметний рейтинг складається на основі чотирьох основних параметрів. Перші два з них – це глобальні опитування вчених і роботодавців, що використовуються для оцінки міжнародної репутації установ по кожному предмету. Інші два показники – це оцінка наукового впливу, заснована на кількості наукових цитувань на одну працю і Н-індекс (Індекс Гірша) у відповідній предметній галузі.

    В узагальненому рейтингу Київський національний університет імені Тараса Шевченка посів 411-420 місце, покращивши свою минулорічну позицію з 431-440 місця. У виданні Предметного рейтингу QS (QS World University Rankings by subject), Шевченків університет представлено у двох з 48 предметних рейтингів серед найкращих університетів світу. Так, Університет підтвердив свою позицію у номінації «Фізика. Астрономія» і вперше в історії України увійшов у предметний рейтинг «Сучасні мови», посівши 251-300 місце.

    Відтепер наш Інститут філології Шевченкового університету в одному із найпрестижніших рейтингів якості закладів вищої освіти.

    Категорії: 

Сторінки

Subscribe to новини