новини

  • Запрошуємо до участі у Всеукраїнській науковій конференції «ТВОРЧА СПАДЩИНА КОРИФЕЇВ УКРАЇНСЬКОГО ТЕАТРУ»

    Конференція відбудеться 26–27 листопада 2020 р. в Інституті філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка (м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 14) в online-форматі

    У програмі планується пленарне та секційні засідання.

    Основні тематичні напрями конференції:
    - джерела й традиції українського театрального мистецтва;
    - роль корифеїв у становленні українського професійного театру;
    - М. Кропивницький у літературно-культурному процесі другої пол. ХІХ – поч. ХХ ст.;
    - жанрова й стильова специфіка репертуару першого українського професійного театру;
    - особливості творчості представників театру корифеїв (І. Карпенко-Карий, М. Старицький, М. Садовський, П. Саксаганський);
    - значення першого професійного театру в розвитку української драматургії кінця ХІХ – ХХ ст.;
    - український професійний театр та європейський театральний досвід.

    Заявки приймаються до 10 листопада 2020 р. (вказати: ім’я, прізвище, науковий ступінь, вчене звання, посаду, місце роботи, місто, тему доповіді, номер телефону, ел. пошту) на адресу: litstudii.ukrainian@gmail.com

    За матеріалами конференції планується видання збірника наукових праць (категорія Б) «Літературознавчі студії».
    Статті надсилати до 30 грудня 2020 р. на адресу: litstudii.ukrainian@gmail.com
    Координатор конференції: к. філол. н., проф. Гаєвська Надія Марківна (контактні тел.: 067-239-86-20; (044)239-33-68).

    Додаткова інформація - у прикріпленому файлі

  • Відбулася Вчена рада Інституту філології

    12 жовтня в Інституті філології відбулася Вчена рада.

    На порядок денний були винесені такі питання:
    1. Затвердження плану роботи Вченої ради на 2020-2021 навчальний рік (заст. директора, д.філол.н. О.В. Романенко).
    2. Підсумки проведення акредитації (заст. директора доц. Л.Г. Смовженко, гаранти освітніх програм).
    3. Атестація аспірантів, докторантів та здобувачів Інституту філології (заст. директора, д.філол.н. О.В.Романенко).
    4. Присвоєння вченого звання.
    5. Конкурсні справи.
    6. Різне (рекомендації до друку студентського альманаху, навчальних і методичних посібників).

    Фото Валерія Попова

    Категорії: 
  • Жовтневе засідання Літературної студії імені Максима Рильського

    У зв'язку з пандемією засідання Літстудії проходитимуть у форматі онлайн. Найближче відбудеться за графіком 13-го жовтня 2020 р. з розглядом таких питань:

    І. Звіт про роботу Літературної студії імені Максима Рильського і Центру літературної творчості ІФ КНУ імені Тараса Шевченка в 2019-2020 навчальному році (текст ЗВІТУ додається нижче для обговорення).

    2. Читання й обговорення творів першокурсників.
    3. Вільний мікрофон: твори читають усі бажаючі літстудійці

    З питаннями звертатися до старшого лаборанта Центру Літературної творчості, к. ф. н. Марини Єщенко - poltava.proza@gmail.com

    Додані файли: 
  • Відбулося вручення Міжнародної німецько-української премії імені Олеся Гончара

    6 жовтня в Інституті філології відбулося вручення Міжнародної німецько української премії імені Олеся Гончара. В однойменному музеї-кімнаті дипломи вручав незмінний голова журі – поет, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка Петро Перебийніс.
    На жаль, не всі лауреати змогли бути присутні на зустрічі, тому дипломами нагородили лише частину із них.

    У номінації «Збірка оповідань чи новел» перемогу отримав вінничанин Владислав Гранецький-Стафійчук (псевдонім – Влад Сорд) за збірку малої прози «Безодня»: «Це книга, де війна без прикрас» (П. Перебийніс).

    У номінації «Поезія» Премію присуджено поетесі з Запоріжжя, а нині киянці Ірині Сажинській за збірку поезій «Cor humanum». «Для мене людське серце – це парадокс, завжди хотілося осмилити парадокс людського серця» (І. Сажинська).

    У номінації «Літературна праця, присвячена творчості Олеся Гончара» премію отримала аспірантка Шевченкового університету Катерина Красножон з міста Вишневого на Київщині за науково-популярну літературознавчу працю «“Чорний яр” Олеся Гончара: ритміка контрастів». «Новела Олеся Гончара про трагедію бездумного втручання в природу, про тему забуття історії взагалі» (К. Красножон).

    Дякуємо меценатам Премії Тетяні Куштевській та Дітеру Каренбергу за те, що навіть перебуваючи за тисячі кілометрів у Німеччині, знайшли можливість передати лауреатам грошову винагороду, аби мати змогу привітати цьогорічних лауреатів. А також неймовірно талановитому художнику графіку Василю Перевальському за надзвичайно красиве оформлення цьогорічних дипломів.

    До наступних зустрічей!

    Фото: Валерій Попов, текст: Мар'яна Кошарська, завідувач Музею-кімнати Олеся Гончара Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка

  • У святковій піжамі на лекційне заняття, або про специфіку дистанційного навчання

    14 вересня 2020 року дискусійному лінгвістичному клубу «ЗМовники» виповнилося три роки! У 2017-му ініціативні студенти-філологи вирішили зробити свої кулуарні мовно-культурні дискусії публічними та з організаційною допомогою доц. Оксани Мацько утворили клуб любителів рідної мови і всіх, хто прагне нових знань. Своїм девізом обрали вислів «Наша мова – наша змова». Відтоді відбулося вже 31-не засідання, спікерами якого були як самі студенти та викладачі Інституту філології, так і запрошені гості. Метою інтелектуальних зустрічей моволюбців є передавання одне одному наукового та практичного досвіду, а також пошук вирішень актуальних культурно-лінгвістичних проблем. Нинішнє засідання, хоча й пройшло в незвичній для учасників формі – онлайн, однак не випало із загальної концепції гостроти дискусійних тем. Обговорювали переваги та недоліки дистанційного навчання, ділилися порадами пристосування до нових форм співпраці викладачів і студентів, які стали вимогою часу.

    Серед постійних спікерів клубу на запропоновану тему висловилися студенти Оксана Кріт, Аліна Заболотна, Владислав Бибик, Марія Гаращенко та Антон Іщук. Вони дійшли висновку, що головними перевагами дистанційного навчання є: економія часу (на поїздку до інституту і назад) і грошей (на транспорт і харчування поза домом); безпечність (зникнення фактору передачі вірусів одне одному); освоєння нових навичок (користування платформами дистанційного зв’язку та ін.); можливість запрошення спікерів, які б за умов очного навчання не мали б можливості прийти; можливість приєднання до конференції відносно необмеженої кількості учасників; однакова доступність наглядного матеріалу для всіх членів зустрічі (презентацій, написів на дошці). Серед недоліків навчання офлайн спікери зазначили: неможливість живого спілкування; відсутність єдиної платформи для навчання; збільшення кількості письмових робіт; неможливість проведення жвавих дискусій через брак технічної культури (учасники не вимикають мікрофони, не вмикають камери, одночасно говорять) та проблеми зі зв’язком (повільна швидкість інтернету тощо); непорозуміння зі співмешканцями під час проведення дистанційних; недоступність ресурсів для навчання, які існують лише в паперовому вигляді; проблематичність організації робочого простору і необхідність опанування тайм-менеджменту для ефективної роботи в неформальній обстановці; неможливість використання специфічних форм навчання для кращого засвоєння лінгвістичного матеріалу (навчання в лінгафонному кабінеті й аудиторії синхронного перекладу тощо).

    Проживши пів року в режимі дистанційного навчання, досвідчені студенти поділилися порадами ефективного пристосування до нових умов студентського життя. Йшлося про облаштування робочого місця і відмежування його від зони відпочинку; повідомлення співмешканців заздалегідь про свій режим навчання для уникнення збігу активностей на одній території; завжди вмикати камеру на лекційних і практичних заняттях для кращої взаємодії зі спікерами; щоразу при підключенні та протягом конференції перевіряти, чи вимкнений мікрофон; закривати всі сторонні програми та вимикати сповіщення під час онлайн занять; напередодні ранкової відео зустрічі вставати заздалегідь – за 40 і більше хвилин, щоб не приєднуватися до лекційного заняття у «святковій піжамі»; завести блокнот чи вносити свій навчальний розклад в google календар, зазначаючи всі дедлайни здачі робіт.

    Цікавим та свіжим виявився погляд на дистанційне навчання студентки першого курсу Марини Засенко, яка вперше «познайомилася» з навчанням у режимі Zoom цього вересня. Дівчина переконана, що найбільшим недоліком онлайн навчання є відсутність емоційного контакту з викладачами та одногрупниками. Запорукою ефективного навчання для студентки є пошук комфортної атмосфери для занять та усвідомлення, що «все залежить від нас самих: коли, як, скільки та де навчатися» - це є беззаперечною перевагою дистанційної роботи для самоорганізованих людей.

    Спеціальним гостем зустрічі був кандидат філологічних наук, асистент кафедри української мови і прикладної лінгвістики Святослав Шевель. Він закликав ширше сприймати онлайн освіту, не обмежуючись лише обговоренням формату відеозв’язку. Зокрема, Святослав Миколайович розповів про виклики перед Шевченковим університетом, які постали у зв’язку з пандемією і переходом на дистанційне навчання, і афішував запровадження найближчим часом платформи «KNU Education Online». Ця платформа відкриє нові можливості ефективних форм роботи для викладацько-студентської спільноти. Проте, звісно, специфіку очного викладання предметів у Інституті філології важко буде компенсувати навіть надсучасними технологіями дистанційного зв’язку, оскільки йдеться про вивчення мови в усіх її аспектах і формах. Саме тому Інститут філології один із небагатьох підрозділів Університету, в якому запроваджена змішана форма навчання.

    Насамкінець постійний модератор засідання клубу доц. Оксана Мацько оголосила тему наступних «ЗМовників» - «Секрети прямого ефіру» від Ярини Скуратівської.

    Анна Мукан, відділ зв'язків із громадськістю Інституту філології

  • Пам'ятник Магатмі Ґанді - демонстрація прагнень українців - миру і ненасильництва

    Посольство Індії в Києві у співпраці з Київським національним університетом імені Тараса Шевченка 2 жовтня 2020 року, у Міжнародний день ненасильства, у Ботанічному саду імені академіка О.Фоміна відкрили бронзовий пам’ятник Магатмі Ґанді на честь 151-річчя від дня його народження. Простір навколо монумента названо «Оазис миру», що пов’язано з філософією ненасилля Магатми. Почесними гостями на відкритті були: заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джапарова, заступник міністра освіти Андрій Вітренко, Надзвичайний і Повноважний Посол Індії в Україні Партха Сатпатхі, проректор КНУ імені Тараса Шевченка професор Петро Бех, український поет і перекладач Дмитро Павличко, члени дипломатичного корпусу, викладачі, співробітники та студенти Шевченкового університету. Серед присутніх були й представники Інституту філології, зокрема завідувач кафедри мов і літератур Близького та Середнього Сходу Олена Мазепова, викладач гінді Юрій Ботвінкін, а також студенти, які вчаться за освітньою програмою «Мова і література гінді та переклад, англійська мова».

    «Сьогодні, у день народження індійського філософа, у день, який вважається днем ненасилля, ми відкриваємо пам’ятник Магатмі Ґанді і простір навколо нього як символи дружби між обома країнами – Україною та Індією. Шевченків університет тісно співпрацює з університетами Індії. Так, наприклад, Почесними професорами нашого університету були прем’єр-міністр Індії Індіра Ганді, політичний діяч Рао Нарасімхо, професор Бандраського університету Н.Л. Шрімалі. В університеті вчаться багато студентів з Індії, які здобувають освіту в Україні, а потім працюють на благо рідної держави. Водночас українські студенти, які опановують гінді в Інституту філології, їздять до Індії на мовну практику. Відкриття простору на честь індійського філософа тільки зміцнює нашу дружбу з цією країною», – зауважив Петро Бех. Окрім цього проректор подякував посольству за співпрацю і передав щирі вітання від ректора Леоніда Губерського.

    Від імені уряду України заступниця міністра закордонних справ Еміне Джапарова привітала посольство Індії в Україні, народ Індії з відкриттям першого пам’ятника в Україні Магатмі Ґанді. «Магатма Ґанді є надзвичайною людиною, яка пропагувала мир ненасильницьким шляхом, що є вкрай надакутальним меседжем сьогодні в Україні. Останні 6 років наша країна виборює своє право на незалежність, на жаль, іншим шляхом – війни на Донбасі і доланням наслідків окупації. Насправді ми, українці, є спадкоємцями ненасильницького шляху опору. Прикладом є дисидентський рух під час радянського періоду, голодування Мустафи Джемільова. Тож, відкриття простору і пам’ятника імені Магатми є надзвичайно символічним для українців. Це демонстрація наших прагнень – миру і ненасилля», – зауважила пані Еміне Джапарова.

    Хто такий Магатма Ґанді і яка його значимість для світу розказав на урочистому відкритті Посол Індії в Україні Партха Сатпатхі. «Магатма Ґанді – це Людина з великої літери, яка показала нам найголовніше до чого потрібно прагнути у цьому світі – до миру, до ненасилля. Життя Ґанді – це історія героїчних зусиль започаткувати такі цінності людства, як ненасилля, правду і мир. На шляху до цієї мети він став “Магатма”, що у перекладі означає “Велика душа”. Його шлях не можна назвати легким. Ґанді був в’язнем неодноразово за свої погляди та дії. Він один з тих, хто започаткував масову непокору. Цю техніку використовували у ненасильницькій боротьбі проти європейських загарбників у південній Африці, а пізніше в Індії. Згодом вона поширилася по всьому світові. Він став голосом, який лунав серед людей ХХ століття, які опинилися серед війни. Для Індії він є “батьком нації”», – зауважив посол.

    Магатма Ґанді – індійський державний і політичний діяч, національний герой. Один із керівників та ідеологів національно-визвольних рухів Індії. Сформулював філософію ненасилля, що вплинула на національні та міжнародні рухи прихильників мирних змін. Перейнявшись філософією Ґанді, український поет Дмитро Павличко присвятив йому вірш, який зачитав на відкритті. У вірші поет називає Магатму «душею Індії», який «рече народу – відкрийте очі, не рвіться до вогню, кидайте зброю», таким чином закликаючи бути мирними. Завершується вірш метафоричним звертанням Павличка до Ґанді із проханням – «спини жахні потоки крові, що в Україну дух війни жене». Ці слова не тільки стали завершальним акордом поезії Дмитра Павличка, а й заходу у цілому. Віримо й надіємося на мир у всьому світі й на те, що філософією ненасильництва Магатми перейметься не тільки Дмитро Павличко, а й увесь світ, особливо агресори, які породжують війни.

    Текст Олександри Касьянової, фото Валерія Попова

    Категорії: 
  • З твого лиця букет троянд зробити можна З волосся гілку гіацинту звити можна…

    Такі поетичні рядки прозвучали сьогодні під час проведення в онлайн-режимі науково-практичного семінару з нагоди Дня вшанування видатного перського суфійського поета Джалалледдіна Румі. Семінар провели студенти і викладачі перської мовної секції кафедри мов і літератур Близького та Середнього Сходу на базі Центру іраністики Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка.

    Відкрила урочистий захід завідувач кафедри мов і літератур Близького та Середнього Сходу та директор Центру іраністики доц. Мазепова О.В.

    З вітальним словом до присутніх звернувся аташе з питань культури Посольства Ісламської Республіки Іран в Україні пан Хаді Заргярі, наголосивши на величезному значенні творчої спадщини Дж. Румі як для перської, так і для світової літератури. Далі доцент кафедри Маленька Т.Ф. виступила з доповіддю на тему «Великий Моуляна: перська суфійська поезія від Туреччини до Індії».

    Студентка 4 курсу Мельник Юлія запропонувала присутнім переглянути цікаву презентацію про життєвий шлях видатного поета. Відтак учасники семінару мали нагоду подивитися пізнавальний відеофільм про роль духовного наставника Шамса Табрізі в житті Моуляві.

    Лучко І.М. виступила з презентацією «Переклади Дж. Румі в Україні», детальніше зупинившись на перекладах відомого сходознавця та свого вчителя Яреми Полотнюка.

    Студентка 2 курсу Петрук Вероніка продекламувала газель Румі у перекладі Я. Полотнюка, а студентка 4 курсу Азіз-Джан Марія прочитала власний переклад газелі видатного автора.

    Доц. Бочарнікова А.М. виступила з доповіддю на тему «Ритміка в поезіях Моуляві». Продовжила захід аспірантка кафедри Сопільняк Світлана з презентацією, присвяченою видатній поемі Румі «Духовне маснаві». Вона продекламувала уривок з цієї поеми разом з перекладом. Слідом за нею студенти 3 курсу Пилипенко Катерина, Суровцева Оля, Сулейманов Іса та Влад Собора прочитали цікаве та дотепне оповідання з цієї поеми про розумного птаха.

    Завершився науково-практичний семінар змістовною доповіддю доц. Конончук О.М. на тему «Місце поховання Джалалледдіна Румі в Конії як історична та мистецька пам’ятка і місце паломництва». Модератором заходу була Левчин І.Д.

    Семінар відбувся у теплій та дружній атмосфері, а наші студенти та викладачі продемонстрували чудове володіння словом.

  • Продовжується набір статей у XVI-ий та XVII-ий випуски “STUDIA LINGUISTICA”

    ШАНОВНІ АВТОРИ!

    Наказом МОН України від 02.07.2020 № 886 збірнику наукових праць «STUDIA LINGUISTICA» підтверджено статус фахового і належність до категорії «Б».

    Ми продовжуємо набір статей у XVI-ий та XVII-ий випуски “STUDIA LINGUISTICA”, вихід яких заплановано до кінця 2020 року.

    Усі вимоги щодо оформлення статей розміщено на нашому сайті http://studia-linguistica.knu.ua

    Збірник проіндексовано у базах: ResearchBib, Google Scholar, Україніка наукова. Подано запит на включення до баз: Erih Plus, Bibliographie Linguistique, Ulrich'sWEB.

    Запрошуємо всіх зацікавлених до співпраці!

  • Де в Києві почитати Василя Стуса, або про проєкт «Читати Київ» Вікторії Назаренко і Дарії Лисенко

    23 вересня ц.р. відбулася онлайн-зустріч студентів ІV курсу спеціальності «літературна творчість» із співорганізаторками проєкту «Читати Київ» Вікторією Назаренко і Дарією Лисенко. Спілкувалися в рамках навчальної дисципліни «Літературні проєкти: кураторство». Вікторія і Дарія, випускниці нашого Інституту, заснували культурний проєкт, у якому київський текст тісно переплетений із середмістям столиці. Філологині пропонують усім зацікавленим «прочитати» Київ і з цією метою підготували спеціальні листи, розміщені у визначених локаціях й оснащені QR-кодами. За допомогою гаджета такий лист можна розгорнути і відкрити для себе поетичний топос, скласти карту міста, вулицями якого колись ходили відомі українські письменники й лишили багатий урбаністичний спадок. У своєму проєкті дівчата звертаються передусім до авторів ХХ – ХХI сторіччя, відтворюють культурний андеграунд, адже не секрет, що українські контексти в радянську добу старанно затушовували, аби змінити обличчя Києва з питомо українського на невиразно інтернаціональне. Прикметно, що дівчата не лише популяризують новітню українську літературу і поновлюють культурні контексти, а й укладають певну бібліотеку – зібрання цитат, що можуть стати в нагоді гідам і всім, хто вивчає історію Києва.

    Студенти вже традиційно цікавилися в організаторок, як виникла ідея проєкту, чи важко було вибороти грант на його розробку і втілення, хто склав команду, чи вдалося окреслити потенційну цільову аудиторію. На всі ці питання Вікторія і Дарія дали фахові й вичерпні відповіді, що неабияк посприяє студентській роботі над власними проєктами в майбутньому.

    Маємо надію, що після карантину зможемо приєднатися до пішохідних екскурсій Києвом, ініційованих Вікторіє Назаренко і Дарією Лисенко. А тим часом більш докладно про проєкт «Читати Київ» можна довідатися на сайті: https://bazilik.media/proiekt-chytaty-kyiv-iak-piznavaty-misto-cherez-tv...

    Тетяна Белімова

  • Кафедра історії української літератури, теорії літератури і літературної творчості вітає майбутніх письменників

    18 вересня 2020 р. в головній залі Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка відбулася традиційна церемонія знайомства кафедри з першим курсом освітньої програми «Літературна творчість, українська мова і література та англійська мова». На цю зустріч зібралися викладачі програми, студенти старших курсів та випускники-літтворці, що прийшли подивитися на молоде поповнення та поділитися своїм актуальним досвідом. Найщиріші привітання лунали від завідувача кафедрою, проф. Грицик Л.В., від професорів Бернадської Н.І., Гаєвської Н.М, Ткаченка А.О, письменниці та викладачки, к.ф.н. Бєлімової Т.В. З теплим привітанням виступив і літературознавець та письменник проф. Наєнко М.К., який керує університетською студією імені Максима Рильського та очолює «Центр літературної творчості».

    «Нам уже двадцядть два роки, – говорить організаторка заходу професорка кафедри та гарант програми Шаповал Мар’яна Олександрівна. – Спеціальність «Літературна творчість, українська мова і література» була започаткована в Інституті філології ще у 1998 році, змінювалася, удосконалювалася, а після запровадження компоненту «англійська мова» залишається популярною освітньо-професійною програмою для бакалаврів, де навчання «літературній творчості» запропоновано як цикл творчої підготовки у низці основних курсів».

    Чи важко навчати письменників? Чи можливо цьому навчитися взагалі і ким працювати після отримання диплому? Унікальність програми доводять результати випускників, які теж знайшли час, щоб завітати на цю зустріч. Так, наприклад, кандидатка філологічних наук Юлія Джугастрянська є лауреаткою Премії Кабінету міністрів України імені Максима Рильського за переклад українською роману Ред'ярда Кіплінґа "Кім", а кандидатка філологічних наук Каріна Дорошенко працює менеджеркою з комунікацій в громадській організації "Місто-сад" та виконує функції експерта в Українському культурному фонді. Вони обидві, як і д.філол.н. Шаповал М.О., пишаються приналежністю до наукової школи проф. Астаф’єва О.Г., найновіші книжки якого презентували на зустрічі. Перед присутніми виступили випускниці освітньої програми Софія Безверха (засновниця мистецької студії "Суб'єктив" та контент-менеджерка агенції Gres Todorchuk PR) та Ілона Червоткіна (тепер Магістр Літературного ордену ім. Св. Зіберта Світлого, таємної письменницької ліги, про існування якої нарешті офіційно оголосили Інституті філології). Гості поділилися досвідом з першокурсниками та запропонували колегам-викладачам ідеї для оптимізації їх майбутного навчання.

    На зустрічі були присутні й майже магістри, у минулому студенти-літтворці, а тепер слухачі ОП «Літературно-мистецька аналітика» - Єгор Семенюк, Мар'ян Кондратюк, Дмитро Зозуля, Катерина Барановська, Лідія Жукова, які з великим інтересом вислухали творчі спроби новоспечених першачків й підтримали їх оплесками, квітами та власним творчим доробком. У чудовій атмосфері щирого спілкування збігли останні години першого тижня навчання, який для посвячених літтворців став початком довгого шляху опанування письменницькою майстерністю. Вітаємо!

    Спасьонова Катерина, студкуратор першокурсників

Сторінки

Subscribe to новини