новини

9 лютого у Мистецькому Арсеналі відбулося відкриття масштабної виставки робіт народної художниці Марії Примаченко. Представниця наївного мистецтва, лауреат Шевченківської премії відома своїми творіннями не лише в Україні, а й далеко за межами. Як влучно підкреслила директор Музею українського декоративного мистецтва Адріана Вялець: «Роботи Марії Примаченко створили у Мистецькому Арсеналі територію позитиву, а нам бракує нині показу України в позитивному контексті».

Усього на виставці представлено близько 300 робіт художниці. Картини заворожують фантазійними мотивами, контрастами барв, наївними, але, водночас, викінченими і глибокодумними сюжетами. Виставка під назвою «Марія Примаченко. Неосяжне» дає змогу поринути у фантастичний світ художниці, простежити еволюцію техніки та манери художниці, осмислити сюрреалістичні образи, а крізь їхню призму – всю геніальність мисткині.

У галерейному просторі роботи розташовано від перших картин художниці до творінь останніх років життя. Відвідувач зачаровується яскравими квітами, фантастичними тваринами і птахами, наштовхується на дивовижні керамічні вироби, потім зупиняється біля «Хроніки доби та життя Марії Приймаченко», яка дозволяє заново осмислити роботи, вчитуючись у дати, і, врешті, опиняється перед вражаючої відеоінсталяцією Олександра Дірдовського, у якій гармонійно поєднуються мотиви творів художниці із мальовничими краєвидами її рідного Полісся.

Не менш цікавими постають і назви картин Марії Примаченко. Часто це довершені літературні тексти. Приміром, «Ушатка ізловила рака а рак не дурак як укусить буде знак», «Мати плаче ридає війну проклинає», «Звір лапи склав що удрав попугай не захотів із ним говорить бо у його голова болить із ним говорить». Одна з картин, датована 1987 роком, має підпис «Літа мої молоді зупиніться на калиновім мосту да прийдіть до мене у гості. Прийшли літа обрались». На ній зображено восьмеро дівчат на містку, між якими виписано число 10, що символізувало 80-річчя художниці. Трапляються і жартівливі надписи, як от: «Ой там на тому базарі жонки человєків продавали он як буде до ладу да й свого поведу та й продам».

Кожен знайде для себе щось близьке на такій виставці, яка сповнена красою, добром і безмежною таїною, тому точно не залишить нікого байдужим.

Текст – Каріна Дорошенко
Фото – Валерій Попов

Із нагоди 75-річчя професора Костенко Наталію Василівну, відомого віршознавця, теоретика літератури, педагога було нагороджено медаллю "Григорій Сковорода" від Національної академії педагогічних наук України.
З ювілеєм Наталію Василівну привітав також Комітет з питань науки та освіти ВРУ. Було подаровано пам'ятний годинник від Володимира Гройсмана.
Долучаємося до привітань! Зичимо здоров'я і наснаги!

Центр японської мови Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка
оголошує набір усіх охочих студентів, викладачів та співробітників Університету у групи вивчення японської мови на літні курси університету Тенрі (Японія)

У листопаді 2015 р. збірник наукових праць «Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика» (Інститут філології) включено до ще одного світового рейтингу фахових видань – Міжнародної метричної бази наукового цитування «ResearchBib» (Токіо, Японія).
ResearchBib – академічна база даних, яка індексує та забезпечує вільний доступ до рецензованих фахових періодичних видань і конференцій. Вважається найбільш репрезентативною серед метричних баз, що індексують наукову періодику, відкрито представлену в режимі онлайн (більше 400 тисяч позицій).
«Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика» – збірник наукових праць, що з 2000 р. видається на кафедрі історії та стилістики української мови Інституту філології (головний редактор – проф. Шевченко Л.І., відповідальний секретар – доц. Дергач Д.В.). До складу редакційної колегії входять відомі й авторитетні зарубіжні (М. Каранфіловскі (Македонія), А. Фаловскі (Польща), Г. Солганик (Росія), Дель Ґаудіо Сальваторе (Італія)) та українські (Г. Півторак, академік НАН України (Київ), Р. Радишевський, член-кореспондент НАН України (Київ), Л. Лисиченко (Харків), П. Гриценко (Київ), Ф. Бацевич (Львів), Т. Ковалевська (Одеса) та ін.) вчені.
У 2014 р. збірник було сертифіковано в Парижі з присвоєнням індивідуального серійного номера ISSN та проіндексовано в національній науковометричній базі «Україніка наукова». Цього ж року видання увійшло й до Міжнародної науковометричної бази РІНЦ (Росія).
Редакційна політика видання співмірна зі світовими стандартами кількаетапного закритого рецензування, форматування матеріалу відповідно до прийнятих у міжнародній традиції правил. Проблематика, порушувана у збірнику, ідейно скорельована з актуальними напрямками, що активно й системно розробляються в модерній гуманітаристиці. Йдеться, зокрема, про постійні рубрики з медіалінгвістики, функціональної стилістики, питань перекладознавства та ін.
У сукупності це дозволяє підтримувати та розвивати фаховому періодичному виданню «Актуальні проблеми української лінгвістики» свій міжнародний статус, географію авторів, дослідницьку аспектологію, а в результаті – сприяти поширенню та визнанню української університетської науки у світі.

Кандидат філологічних наук,
доцент кафедри історії та стилістики української мови
Дмитро Дергач