новини

  • В Інституті філології святкували Міжнародний день перекладача

    30 вересня, у неділю, у День пам’яті Святого Ієроніма, середньовічного письменника, історика і перекладача, який здійснив повний переклад Біблії латиною, з 1953 року відзначається Міжнародний День перекладу. А наступного дня в актовій залі Жовтого корпусу викладачі й студенти кафедри теорії та практики перекладу з романських мов імені М. Зерова провели свято, яке розпочалося з виступів поважних гостей, далі був творчий конкурс з поетичного перекладу і концерт, підготовлений студентами.

    Першим перекладацьке товариство привітав Олександр Чередниченко – один із тих професорів нашого Інституту, завдяки яким з’явилася спеціальність перекладача в КНУ. Він відзначив, що в Україні завжди були визначні перекладачі, зокрема І. Франко, М. Зеров, М. Лукаш…Наша перекладацька школа сьогодні високо цінується у світі. Багато хто перекладав з української, популяризуючи нашу культуру, наприклад, Степан Ризванюк у 1980-х зробив доступним Франкового «Захара Беркута» для іспаномовної аудиторії. Без роботи перекладача не було б світового літературного процесу, а розвиток людської цивілізації припинився б. О. Чередниченко наголосив також, що нині час ставить нові питання, зокрема жваво обговорюється проблема ідентичності перекладача в тексті. Але перекладач не нейтральний, не невидимий!

    Про складність і важливість професії перекладача говорила Надзвичайний і Повноважний Посол Португалії в Україні Марія Кріштіна Серпа де Алмейда. На її думку, перекладацька справа змушує розвиватися, адже існує ризик неправильно розтлумачити нюанси у близькоспоріднених мовах, не впізнати діалектизми тощо. А як складно буває передати іншою мовою поезію!

    Як завжди, яскраво виступив Іван Малкович – водночас і письменник, і перекладач, і видавець. Щиро побажав раювання від цієї справи, зазначив, що переклад художніх творів не приносить великий і моментальний кошт, але ім’я перекладача житиме у книжках, на його роботі хтось учитиметься. А ще закликав бути сучасними, бо класичною мовою українських казок не перекладеш сленгізми, що творяться нині в урбаністичному середовищі.

    Точний переклад важливий не лише в художньому стилі. Особливої ролі набуває він у офіційних текстах. Про це розповіла португальська викладачка, представник Інституту Камоенса Сара Дуарте. Нема жодної професії без помилок, але інколи вони коштують тисяч життів.

    Випускниця Інституту філології Анна Іванченко (яка має також диплом магістра усного перекладу Страсбургзького університету) дала низку порад майбутнім перекладачам: «Ви забезпечуєте комунікацію. Від вас залежить, який буде результат зустрічі. Якщо ви синхронний перекладач, важливо стежити за голосом, дикцією, мати досвід публічних виступів. Корисно побувати у країні, мову якої вивчаєте. Університет не має завдання випустити готових усних перекладачів, він дає можливості. Усе залежить від нас!»

    Свій перекладацький хист студенти ІФ показали на конкурсі перекладів французьких поезій 19-20 ст. від Віктора Гюго до Жака Превера. Конкурс також проводився в рамках Року французької мови, яким оголошено 2018 рік у Європі.

    У конкурсі перекладачів перемогли: за підсумками глядацького голосування – Єлизавета Тимофєєва (студентка ІІІ курсу), за версією журі – Олександра Лісогор (студентка ІІІ курсу). Іван Малкович окремо відзначив роботи Ірини Ліскевич та Олександра Ладуренка. Призи переможцям підготувало французьке Посольство, крім того переклади молодих авторів надрукують у фаховому науковому збірнику «Стиль і переклад».

    А поки працювало журі, визначало переможців, студенти показали, що окрім відмінного мовного чуття, мають безліч талантів. Гумористичні сценки, музичні та акробатичні номери яскраво завершили День перекладу в Інституті філології.

    Текст: Юлія Кузьменко
    Фото: Валерій Попов

  • Квест для першокурсників

    Студентський парламент вирішив трохи розважити втомлених під кінець тижня студентів, а разом із тим познайомити їх із корпусом та історією Інституту філології. 27 вересня відбувся квест для першокурсників.

    Ця вдала ідея виникла в студентів з культвідділу СПІФ на чолі з Анною Бакумою – трохи поблукати коридорами Жовтого корпусу. Охочих об’єднали в 6 команд. Поки вони збиралися в холі, могли взяти участь в інтерактивах: тест «Який ти студент?» і міні-завдання за передбачення. Виявляється, хтось на перший день після канікул уже прочитав увесь підручник із нового предмету. А хтось на лекціях тихцем пише сценарії до Дня філолога.

    Як зібрались у команди – пішли локаціями. Навпроти читальні учасники мали показати, як добре знають традиції країн, мови яких вивчають в Інституті. Біля погруддя Шевченка в них прийняли іспит (адже відомо: до першої сесії ти не студент!). На головних сходах трохи просторіше, тож пограли в крокодила. Біля кабінету студпарламенту перевіряли, чи зможуть майбутні філологи швидко перекласти українською найпростіші слова з різних мов? А ще читали українські вірші з… акцентом цих мов! У їдальні – «Вірю – не вірю». Гравці мали знати головне про історію Інституту. Звісно ж, призами нагородили лише найкращі команди, але час весело провели всі.

    Текст та фото: Юлія Кузьменко

    Категорії: 
  • Філологічна освіта відкриває можливості

    Випускник Інституту філології Володимир Мукан у команді організаторів найбільшого технічного фестивалю України OldCarLand. Він вже декілька років поспіль є прес-секретарем фестивалю. Ще за років студентства розпочав журналістську кар'єру. Був редактором інститутського журналу, писав водночас й для всеукаїнських газет. Згодом увійшов у штат "Газета по-українськи", журнал "Країна". Захистив дисертацію з літератури. Працював у прес-центрі Інституту філології. Нині працює журналістом в українськомовних виданнях і керує відділом "Гроші. Авто. Освіта" у "Газета по-українськи".

    Володимир Мукан є прикладом того, як філологічна освіта відкриває можливості у журналістській, менеджерській сферах. А, за бажання, відчинить не одні двері інших галузь. Тож, пишайтеся, що ви є філологами, або ж у майбутньому ними станете!

    Охочих поглянути на реалізацію філолога наяву запрошуємо на найбільший технічний фестиваль України OldCarLand. Він триватиме – 28-30 вересня на території ВДНГ, протягом яких Володмир Мукан забезпечуватиме інформаційний простір для представників масмедіа.

    Категорії: 
  • Презентація перекладу книги про життя Петра Яцика

    25 вересня в Інституті філології відбулася презентація українського перекладу англомовної книги «Залишаючи рідний дім. Надзвичайне життя Петра Яцика».

    Найкраща пам’ять про людину – продовження її справи. Цим і займається донька Петра Яцика Надія, з ініціативи якої написана презентована історія. Ще 2013 року на її прохання відомий канадський письменник Джон Лоуренс Рейнольдс дописав розпочату самим Петром Яциком книгу про життя цього відомого бізнесмена та мецената. Письменник зацікавився темою, навіть не знаючи української мови, але блискуче завершив справу. Восени 2013 року Ванкуверське видання опублікувало нову англомовну книжку «Leaving Home: The Remarkable Life of Peter Jacyk». Сьогодні книга стала доступною для земляків Яцика завдяки роботі Михайла Сороки, який здійснив українськомовний переклад. Михайло Михайлович каже, що це – перший подібний переклад у його практиці, і дуже відповідальний. Адже лише з перекладом видання «Залишаючи рідний дім» Петро Яцик, хоч і по смерті, нарешті повернувся додому.

    У роки війни Петро Яцик емігрував до Канади. Перед від’їздом у нього вкрали торбину з речами. Тож він розпочав нове життя на чужій землі без освіти, родини, високої науки, знання англійської і навіть коштів. П'ять із семи доларів, що мав, витратив на таксі до свого товариша. Спочатку працював у монреальському ресторані, мив посуд. Але, як сказав перекладач видання заслужений журналіст України Михайло Сорока, Петро Дмитрович знав: «Тримай очі і вуха відкритими – і ти знайдеш щось краще». Крок за кроком українець збудував блискучу кар’єру, здобув авторитет у соціумі. Він заснував власний бізнес у Канаді, який і досі продовжує його донька Надія. Вона з онукою діяча приїхала на Батьківщину батька, аби презентувати важливу книгу.

    Це видання не лише про шлях Петра Яцика, який веде до успіху. Ця книжка про шлях кожного з нас, про наше майбутнє. Уперше в історії розповідають на весь світ про видатного українського підприємця. Сучасники згадують Петра Дмитровича як непересічного українця, що завжди опікувався питаннями культури та освіти в Україні. Всім відомо, що 2000 року за фінансової підтримки його родини проводиться щорічний Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика.

    На зустрічі були присутні радник Посла Канади Руслан Коц, друзі та колеги Петра Дмитровича – колишній Посол Канади Володимир Хандогій, дипломат першого МЗС у Канаді в СРСР Юрій Богаєвський, колишній представник посольства УРСР у Нью-Йорку Ігор Турянський, завідувач кафедри історії світового українства на історичному факультеті КНУ Володимир Сергійчук, полковник НУОУ Василь Осьодло. Вони назвали Петра Яцика державником України та закликали молодих слухачів брати приклад з видатного українця.

    Текст: Юлія Кузьменко
    Фото: Валерій Попов, Юлія Кузьменко

    Категорії: 
  • Хорватський поетичний андеграунд у перекладах Юрка Позаяка

    25 вересня на запрошення кафедри слов’янської філології до Інституту філології завітали гості з Хорватії. Вони прибули просто з Форуму видавців у Львові, де презентували антологію «Хорватські поетичні хулігани». Упорядником збірки хорватської андеграундної поезії став наш випускник Юрій Лисенко, відомий у літературному світі як Юрко Позаяк. Юрій має досвід дипломатичної роботи у Загребі (1998 - 2002) та Белграді (у посольстві Сербії 2004 - 2008).

    У Хорватії є традиція – «Ранок поезії». Щосуботи о 12:00 у старовинній корчмі збираються всі, хто вважає себе поетом, і читають по 2-3 вірші. Генії і графомани збираються на одній сцені. «Графомани теж мають право на те, щоб їх послухали! – каже Позаяк. – Вони створюють середовище для справжніх митців». Уже в Україні Позаяк разом із поетом Олександром Ірванцем заснували такі самі «ранки»: щосуботи в кнайп-клубі «Купідон» кожен може прочитати свої твори. Лише будьте готові до Ірванцевих розгромних рецензій!

    Відтворити атмосферу зібрань андеграунду спробували в Інституті філології. «Трошки розважимо вас і похуліганимо!» – пообіцяв Юрко. Так і сталося. По кілька оригінальних творів із перекладом українською прочитали Жарко Йовановскі, Синиші Матасович, Звонимир Гроздич, донька упорядника збірки Дарія Лисенко та батько покійного письменника Симо Мраовича Йово Мраович. Позаяк зачитав власні переклади Роберта Рокліцера, який вів хорватські «Ранки поезії» довгий час. Перекладач каже, що труднощів з текстом було небагато, адже сучасні хорватські вірші відкидають рими як анахронізм. Доцент кафедри слов’янської філології Олена Дзюба запросила Юрія знову завітати до нас: розповісти про мистецтво перекладу юним філологам детальніше. А самі студенти чекатимуть на Позаяка як іронічного поета.

    Текст: Юлія Кузьменко
    Фото: Валерій Попов, Юлія Кузьменко

  • Міжнародний день миру в ІФ

    Мир. Просте і таке бажане для усіх українців слово. П'ять років тому ми не уявляли цінність цього поняття. Кровопролиття, смерть і війна - те, що сколихнуло Україну, те, що змусило зробити переоцінку понять. Для нас, українців, тепер це не просто слово чи поняття - це віра, прагнення, майбутнє. Підтвердженням цього став захід 21 вересня з нагоди Міжнародного дня миру. Організатори святкування - кафедра тюркології Інституту філології за сприяння Комунальної бюджетної установи «Київський міський центр допомоги учасникам антитерористичної операції» при Київській міській державній адміністрації та Зразкового театру-судії “ОКей!” у рамках програми показали присутнім, що мир - це стан спокою і гармонії в душі не лише окремої людини, а порозуміння, відсутність насильства і взаємоповага між народами і державами.

    Міжнародний День Миру був заснований у 1981 році Організацією Об'єднаних Націй як щорічне свято відмови від насильства і припинення вогню в глобальному масштабі. Починаючи з 2002 року Міжнародний День Миру щорічно відзначається 21 вересня.

    Присутніх на заході тепло привітали доктор філологічних наук, завідувач кафедри тюркології Ірина Покровська, заступник директора Комунальної бюджетної установи «Київський міський центр допомоги учасникам антитерористичної операції» при Київській міській державній адміністрації Георгій Кунах Віктор Шевченко та керівник Зразкового театру-судії “ОКей!” Оксана Ковальова. Вихованці пані Оксани зачарували глядачів фрагментом театральної вистави «Одного разу на Купала», з сольними номерами виступили Анастасія Теплик, Яна Вялова, Аліса Еріхова, Валерія Зайцева та Вероніка Турик. Насамкінець активні учасники заходу були відзначені грамотами, а викладач кафедри тюркології Ольга Пишньоха від імені організаторів подякувала усім за прекрасну атмосферу Миру і закликала одинадцятикласників наступного року долучатися до філологічної родини КНУ.

    Фото: Валерій Попов, Юлія Кузьменко

  • До Інституту філології завітали гості з Аугсбурга

    Вчора до Інституту філології завітали гості з Аугсбурга (Німеччина), які вже традиційно у вересні читають лекції та проводять семінари для студентів кафедри германської філології та перекладу.

    Професор Юрген Гілесгайм прочитав лекцію на тему "Юний Брехт і Аугсбург", доктор Уве Вітшток зробив повідомлення про німецький літературний ринок та роль літературних критиків на ньому, розповівши про Марселя Райх-Раніцького. Доктор Каролін Гілесгайм присвятила свій семінар літературознавчому аналізу ліричних творів Брехта.

    Студенти змогли послухати носіїв мови, дізнатися багато нового та поспілкуватися з гостями.

  • Візит викладачки з Іспанії

    Плідна співпраця поєднує викладачів та студентів КНУ імені Тараса Шевченка та Університету з міста Кадіс (Іспанія), як в рамках двосторнньої угоди, так і в рамках європейської програми Ерасмус + . Цього разу до Інституту Філології завітала лектор Марія Кармен Фернандес з Мартін, яка прочитала низку лекцій з проблем міжкультурної комунікації для студентів-перекладачів та філологів, що вивчають іспанську мову. Марія Кармен Фернандес з Мартін також мала низку зустрічей з викладачами та керівництвом університету, де обговорювались проблеми подальшої співпраці та взаємообмінів студентів та викладачів. М.К.Фернандес також відвідала Зоологічний та Лінгвістичний музеї університету.

    Текст: Г. Верба
    Фото: В. Попов

  • Музей Олеся Гончара в ІФ поповнився новим експонатом

    Новостворений Музей Олеся Гончара поповнився новим експонатом – фотографією Олеся Терентійовича в кабінеті. Розмір світлини вражає (це метрове фото в рамці). А передала музею дорогоцінну реліквію дружина українського літературознавця, прозаїка, філолога, журналіста, викладача Київського університету Віталія Федоровича Святовця – Марія Дмитрівна. Портрет письменника Віталію Федоровичу подарували студенти. За словами Марії Дмитрівни, свого часу її чоловік був добре знайомий з Олесем Терентійовичем і шанував його творчість, а письменник зі свого боку відзначав Віталія Святовця як талановитого літературознавця.

    Категорії: 
  • Візит викладача зі Швеції

    11-12 вересня в Інституті філології перебував з візитом викладач Гетеборзького університету Томас Росен. Шведський славіст зустрівся з керівництвом Інституту філології та провів декілька пізнавальних лекцій для студентів, які вивчають шведську мову. Метою візиту Томаса Росена було налагодження співпраці між Київським національним університетом імені Тараса Шевченка та Гетеборзьким університетом, що передбачає двосторонній обмін студентами. На сьогодні Гетеборзький університет є єдиним університетом у Швеції, у якому викладається українська мова. Тож студенти зі Швеції зможуть покращувати знання української мови в Києві, а студенти Інституту філології, які вивчають шведську мову, отримають можливість стажуватися в одному з провідних університетів Швеції.

    Текст: Олександр Стасюк, доцент кафедри германської філології та перекладу
    Фото: Валерій Попов

Сторінки

Subscribe to новини