новини

  • «Ти сильний, ти впораєшся сам»

    Як правило, старше покоління вчить молодь такою фразою. Негаразди чи поганий настрій? Зусиллям волі впораєшся, не скаржся. Плюс поради – формування сили волі та самооцінки. Недолік – людина закривається та не звертається по допомогу, коли їй це справді необхідно. Київський університет у липні відкрив Психологічну службу допомоги всім учасникам освітнього процесу, які того можуть потребувати. Завдяки Студентському парламенту Університету служба відвідає всі факультети й інститути, аби студенти й викладачі знали, де їх знайти, які напрями та цілі роботи нової організації. Усі охочі можуть знайти службу в гуртожитку №1, на Ломоносова, 35.

    Інститут філології приймав психолога служби Ольгу Шевчук у Всесвітній день психічного здоров’я 10 жовтня. Відзначається він із 1992 року з ініціативи Всесвітньої федерації психічного здоров’я. Що таке здоров’я? Таке питання пролунало насамперед від Ольги. Адже, як ми знаємо ще зі школи, це не просто відсутність хвороб, а стан фізичного, психічного та соціального благополуччя. Інакше кажучи, людина здорова, коли може адаптовуватися до свого життя та всіх його сфер. Психічне благополуччя – це благополуччя особисте, фізичне здоров’я, підтримка нормальних сімейних відносин та здатність людини зробити внесок у суспільний розвиток.

    І раптом «щось іде не так». Це просто поганий настрій? Втома? Сум? А чи не затягнулися у вас рутинні негаразди? Якщо ви не можете нормально функціонувати у вже звичних для вас обставинах, не терпіть.

    Причини психологічних проблем різні. Не відкидайте фізичне нездоров’я (хоча механізми працюють і навпаки: пам’ятаймо про психосоматичні хвороби). Грають велику роль хронічний брак сну, незбалансоване та пізнє харчування. Сьогодні актуальна інформаційна перевантаженість: політичні та економічні катаклізми переслідують нас з усіх джерел новин, стають несприятливим для нашого настрою фоном. Ольга зазначила, що Україна посідає, на жаль, одне з перших місць у Європі щодо психічного неблагополуччя населення. Всесвітня організація з охорони здоров’я розробила комплексний план дій на 2013-2020 роки для покращення психічного здоров’я людей. План спрощено такий: моніторити, інформувати щодо профілактики, реагувати, надавати медико-санітарну та соціальну допомогу людині, яка того потребує. Важлива історія кожного з нас. Не можна відхрещуватися, коли щось не ОК, звертайте на себе увагу! Допомагайте близьким та друзям, якщо помітили в них зміни в бік суму. Проблема в тому, що, скажімо, про серцево-судинні захворювання говорити природно, а психологічних проблем люди соромляться, закриваються в собі. Бояться стати токсичними та відмежовуються від близьких. Стають агресивними, натомість суспільство часто цього не приймає: йому потрібні оптимістичні та активні люди.

    Якщо звернутися до якісного фахівця, людина може подолати тяжкий стан. Психологічна служба КНУ імені Тараса Шевченка ретельно добирає спеціалістів. Принципи роботи – безпека клієнта, тобто конфіденційність, дотримання прав людини та приватність. Психологи використовують перевірені світові техніки, інформують про можливі переваги та ризики допомоги, що надається. Психологи проводять індивідуальні та колективні консультації, просвітницькі заходи та створюють програми превенції суїциду. Завдання служби такі: навчити викладачів ознакам психічних розладів, створити групи з адаптації першокурсників, розповісти про навички екстреного втручання (у разі якщо помічаєте раптовий різкий стрибок психічного стану людини). Служба покликана відрізнити «надумані проблеми» людини від реальних. Вона відкрита до всіх. Пані Ольга переконує, що потрібно з турботою ставитися до себе, свого настрою чи стану.

    Вона дала кілька практичних порад, обговорила зі студентами кожен пункт. Отже:

    - Робіть те, що любите. Кайфуйте від своєї справи. Підтримуйте сферу задоволення та майте свій острівець, де вам цікаво і комфортно.
    - Говоріть про свої почуття. Доносьте свій стан – вас зрозуміють.
    - Лишайтеся на зв’язку. Не тікайте від сім’ї та друзів у свої проблеми. Вас не відштовхнуть, ви не сам!
    - Добре харчуйтесь. Особливо важливий сніданок.
    - Пийте розважливо. Ми не аскети. Але все в міру.
    - Будьте активними. Фізичні навантаження корисні. «Відпахати» розумово 8 годин важче, ніж фізично!
    - Візьміть перерву. Зупиніться, якщо настав край силам, аби не зірватися.
    - Турбуйтеся про інших.
    - Просіть про допомогу.
    - Прийміть себе.

    Так, ви – це ви. З усім спектром талантів і труднощів. Ви не робот і маєте право на втому, на помилки, на паузу, на поганий настрій. Але він не має стати фоном до життя, переважити й затуманити все хороше, що нас оточує. Тож якщо щось таки «не ОК», зверніться до нової служби. Не мовчіть і будьте здорові!

    Юлія Кузьменко

    Категорії: 
  • Відкриття поетичної галявини в ботанічному саду імені О.Фоміна за участі Посла КНР

    9 жовтня на території Ботанічного саду імені академіка Олександра Фоміна КНУ імені Тараса Шевченка урочисто відкрили «Поетичну галявину». Цим успішно увінчався дворічний проект Університету і Посольства КНР. Ведучий церемонії відкриття Арсен Авдалян наголосив, що цей захід організовано з метою поглиблення співпраці та діалогу між культурними та мистецькими установами України та Китайської народної Республіки, для сприяння зближенню народів наших країн. Слово мав ректор Київського університету Леонід Губерський. Він продовжив думку ведучого: наші народи здавна зближують великі митці. Незабаром планують встановити пам’ятники класикам свтової літератури – митцям Іспанії, Індії. Створять монумент і Олександру Фоміну, чиє ім’я носить ботанічний сад. Сад відкрито в 1839 році, нині відзначаємо його 180-річчя. Пам’ятники прикрасять улюблену пам’ятку киян і гостей міста та захопить до вивчення історії та культури України та Китаю, у цьому упевнений Надзвичайний і Повноважний Посол КНР в Україні Ду Вей. Він згадував, як у 2017 році в ботсаду благополучно оселилася скульптурна композиція "Ворота душі. Діалог Тараса Шевченка і Ду Фу". Скульптор Ю Вей Шань спершу планував доповнити пам'ятник постаттю мислителя Конфуція. Однак з ініціативи Ду Вея обрали саме Ду Фу – накреслився рівноправний діалог між поетами, між Сходом і Заходом.

    На офіційній частині були присутні заступники директора Інституут філології Сергій Скрильник, Людмила Смовженко, Святослав Шевель, Катерина Білик, Надія Янкова, а також студенти-сходознавці та викладачі кафедри мов і літератур Далекого Сходу та Південно-Східної Азії. Відкриття галявини прикрасили поетичним словом. Студентка 3 курсу Інституту філології спеціальності «китайська мова і література та переклад» Ірина Завада прочитала «Весняні надії» Ду Фу, а студентка 1 курсу магістратури Інституту філології спеціальності «українська мова та література» Лу Жуй продекламувала «І мертвим, і живим, і ненародженим землякам моїм» Тараса Шевченка. Після творчої частини гості робили фотографії на згадку.

    Фото та відео https://youtu.be/QSpks1Sitbc - Валерія Попова

  • З Днем народження, Леоніде Васильовичу!

    Колектив Інституту філології вітає ректора Леоніда Васильовича Губерського з Днем народження! Бажаємо здоров'я на многії літа, родинного благополуччя! Зичимо неймовірної радості, приголомшливого успіху, великого натхнення, добрих і вірних друзів! А ще – вдалих днів, хороших новин, величезної сили духу, приємних подій та невичерпного оптимізму! Vivatis, crescatis, gaudeatis, Magister magistrorum! Ad multos annos!

    Дякуємо за Вашу підтримку, за мудрість у керівництві університетським колективом.

    Категорії: 
  • Х Конгрес іспаністів України

    20 вересня в Інституті філології КНУ імені Тараса Шевченка відкривали Х Конгрес іспаністів України. Студенти, науковці та представники амбасад заповнили актову залу гуманітарного корпусу. Офіційна церемонія відкриття розпочалася з промови ректора Університету академіка Леоніда Губерського. Він зазначив, що проведення ювілейного конгресу в стінах Шевченкового університету символічне, бо наш історик-медієвіст Володимир Піскорський – перший український вчений, якому дозволили працювати у королівському архіві Іспанії. Саме Піскорський стояв біля витоків вітчизняної іспаністики. Леонід Васильович згадав і Миколу Лукаша, який вчився на історика в Київському університеті. Геній перекладу подарував нам твори Сервантеса й Лорки українською.

    Ректор сподівається на подальшу продуктивну співпрацю з Посольством Королівства Іспанія в Україні та посольствами інших іспаномовних країн (Мексики, Аргентини тощо). Завдяки цим зв’язкам Університет приймає іноземних викладачів. Нині близько 400 студентів Інституту філології, Інституту міжнародних відносин, історичного факультету вивчають іспанську. ІФ має Центр іспанської мови. З іспаністики спеціалізуються кафедра романських мов і кафедра теорії і практики перекладу романських мов імені Миколи Зерова. Остання є співорганізатором конгресу, а Галина Верба була модератором і перекладачем зібрання в актовій залі.

    Вітав присутніх і проректор з міжнародного співробітництва Петро Бех. Уперше в Україні вітала конгрес Посол Іспанії в Україні пані Сільвія Йозефіна Кортес Мартін. Вона дякує за ентузіазм, із яким працюють українські викладачі-іспаністи, згадує також Інститут Сервантеса, що в Мадриді – держустанову, яка покликана поширювати іспанську культуру в усьому світі. Слово брали також представники амбасад Мексики та Аргентини.

    Президент Асоціації іспаністів України Олександр Пронкевич наголосив: Асоціація робить усе, аби українсько-іспанські зв'язки міцнішали. Світ нині відкритий, і треба більше й більше працювати, аби налагоджувати спільні справи. Ми входимо в глобальнее іспанське середовище. Панові Олександру від Короля Іспанії вручили знак пошани та Орден Ізабели Католицької, яким нагороджують за заслуги перед державою. Перед пленарним засіданням гості насолодилися мистецькими інтермедіями: заслухали «короткий поетичний діалог» між Ліною Костенко та уругвайським поетом Маріо Бенедетті. А народний ансамбль Університету «Роксоланія» заспівав рекрутську та жартівливу пісні.

    На пленарному засіданні Олександр Пронкевич підсумував десятирічну діяльність Асоціації іспаністів України. Згадав попередні конгреси (в Донецьку, Севастополі, Харкові, Дніпрі тощо), підкреслив досягнення за ці роки та окреслив завдання на майбутнє. Сімон Суарез Квадрос, професор Гранадського університету, розповів про минуле й перспективи вивчення української мови та культури в Університеті Гранади. Українські студії там беруть початок із 1990 року. Із 1994 у Гранаді дипломують зі славістики, із 1996 відбувається обмін викладачами й студентами. Країни досягли наукових досягнень, у Гранаді організовують дні української мови й культури. Андрес Сантана Аррібас, перекладач і викладач Університету Кадісу розповів про співпрацю та програми обміну для студентів, нові перспективи та можливості на базі їхнього закладу. І Домінго Лілон, профессор Печського університету (Угорщина) розповів про іспанські студії в Угорщині. Ще варто зазначити, що за ініціативи Асоціації іспаністів України та підтримки КНУ імені Тараса Шевченка біля 108 аудиторії Інституту філології (Центру іспаністики) буде встановлено пам'ятну дошку першому доктору філологічних наук з іспаністики в Україні Євгенії Литвиненко.

    По обіді науковці об’єдналися в дев’ять секцій, де могли тематично обговорити історичні аспекти життя іспаномовних країн, України та слов’янських держав, обмінятися досвідом перекладацтва, літературознавства та лінгвістики, поділитися дослідженнями з методики навчання іспанської для іноземців.

    Юлія Кузьменко

  • Відбулися збори трудового колективу та Вчена рада Інституту філології

    24 вересня в Інституті філології відбулися збори трудового колективу. Основним питанням порядку денного було обрання завідувача кафедри мов і літератур Далекого Сходу та Південно-Східної Азії. Претендентом на заміщення вакантної посади завідувача кафедри був професор Іван Бондаренко. Іван Петрович на засіданні презентував свою програму розвитку кафедри на найближчі роки. Після виголошення промови слово взяли колеги Івана Бондаренка. Завідувач кафедри тюркології Ірина Покровська відзначила, що завдяки Івану Петровичу нині на сходознавстві в Інституті філології є чимало кандидатів та докторів наук, які захистилися під його керівництвом чи завдяки його рецензентству. Це сприяє якісній фаховій підготовці перекладачів-сходознавців, а також робить нашу спеціальність "сходознавство" конкурентоспроможною на освітньому ринку України. За сприяння Івана Бондаренка розвинулося активне міжнародне співробітництво Інституту філології та КНУ загалом з країнами Далекого Сходу та Південно-Східної Азії. Про це говорила завідувач кафедри історії української літератури, теорії літератури та літературної творчості професор Людмила Грицик, яка стояла у витоках відділення сходознавства в Київському університеті. Заступник директора Ганна Черненко та завідувач кафедри методики викладання української та іноземних мов і літератур професор В’ячеслав Шовковий також позитивно оцінили роботу Івана Петровича на попередній каденції завідувача кафедри мов і літератур Далекого Сходу та Південно-Східної Азії і підтримали кандидатуру на заміщення вакантної посади. Слово виголосив також і директор Інституту філології професор Григорій Семенюк, який разом із заступником Людмилою Смовженко були на відкритій лекції Івана Петровича та на засіданні кафедри. Григорій Фокович відзначив, що Іван Бондаренко зумів згуртувати найбільшу за чисельністю кафедру в Інституті.

    Насамкінець засідання трудового колективу одноголосним рішенням було затверджено завідувача кафедри мов і літератур Близького та Середнього Сходу професора Івана Бондаренка.

    Після засідання трудового колективу відбулася Вчена рада Інституту філології. Перед розглядом основних питань порядку денного Вченої ради від імені ректора директор Інституту філології Григорій Семенюк вручив похвальну грамоту професору Ніні Корбозеровій. Під час зібрання було розглянуто такі питання: 1) Про результати вступної кампанії 2019/2020 н.р. і завдання щодо організації та забезпечення набору вступників до Інституту філології на 2020/2021 н.р. (доц. С.М. Різник); 2) Обговорення плану роботи Вченої ради на 2019-2020 навчальний рік (заст. директора, д.філол.н. Г.А. Черненко); 3) Атестація аспірантів, докторантів та здобувачів Інституту філології (заст. директора, д.філол.н. Г.А. Черненко).

    Категорії: 
  • Івану Котляревському - 250 років!

    9 вересня 250 років тому в Полтаві народився Іван Петрович Котляревський (1769–1838) — видатний український письменник, театральний і громадський діяч. Своєю безсмертною поемою «Енеїда», п’єсами «Наталка Полтавка» та «Москаль-чарівник» він започаткував нову українську літературну мову, довівши, що «малоруським наріччям» можна творити справжні шедеври.

    9 вересня, у день ювілею, від імені Інституту філології заступник директора Надія Янкова, завідувач кафедри історії української літератури, теорії літератури та літературної творчості Людмила Грицик та голова профспілки Інституту філології Валентина Миронова поклали квіти до пам'ятника Івану Котляревському в Києві, вшанувавши пам’ять однієї з найвеличніших, найяскравіших постатей в історії нашої культури.

    Зауважимо, що пам'ятник Івану Котляревському в Києві розташований у сквері на розі вулиць Юрія Іллєнка та Герцена. Пам'ятник відкрито 1975 року.

  • Студактив зібрався перед стартом

    Передостанній день літа. Першокурсники налаштовуються на урочисту посвяту, вони в нетерпінні знайомства з Інститутом філології. А їхні майбутні студкуратори готуються зустріти їх гідно. 30 серпня вони відвідали тренінг студентського куратора. Успіхів побажав заступник директора Святослав Шевель, а план дій на 2 вересня окреслювали Дарина Стафійчук, Марина Мицюк і Анастасія Кікоть. Скільки справ належить зробити за перші тижні! Обрати старосту й профорга групи, організувати тімбілдинг, налагодити комунікацію через соцмережі, аби першачки могли якнайшвидше дізнаватися всі гарячі новини.

    Понеділок для старших курсів буде звичайним, вони вже, мабуть, готують зошити для нових дисциплін. Але пар у першого курсу не буде, натомість студентські куратори зберуть їх після посвяти та проведуть екскурсію Жовтим корпусом. Дівчата-консультанти відповіли під час тренінгу на топ найпопулярніших запитань, які можуть поставити наші вступники. Успішного старту!

    Нагадуємо в афіші нижче про графік проведення посвяти у першокурсники абітурієнтів 2019/2020 н. р.

    Категорії: 
  • Два університетські видання потрапили у топ-10 "Біографічного рейтингу"

    Біографія є одним із найпопулярніших жанрів, адже несе читачеві досвід попередників й допомагає віднайти власний рецепт успіху. Попри це біографічні видання залишаються непоміченими, малотиражними. Задля популяризації біографіки Інститут біографічних досліджень Національної бібліотеки ім. В. І. Вернадського започаткував «Біографічний рейтинг». До рейтингу 2018 року потрапили 238 видань із усіх областей країни, що розглядалися у 7-ми номінаціях! Оцінку видань здійснювали 34 експерти – провідні науковці з різних міст України, представники різних наукових шкіл і царин гуманітаристики.

    У рейтинг потрапили два біографічні видання, підготовлені співробітниками КНУ імені Тараса Шевченка.

    У топ-10 номінації «Довідкові біографічні видання» увійшла унікальна книга «Некрополь філологів – викладачів Київського Свято Володимирового та Шевченкового університету», укладена співробітниками Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка на чолі із професором Григорієм Семенюком.

    «Некрополь філологів – викладачів Київського Свято Володимирового та Шевченкового університету» за редакцією Григорія Семенюка – перше видання, покликане віднайти і вшанувати знані та уславлені, забуті та до останніх днів викреслені з історії імена славних викладачів філологів, які працювали у Київському університеті від дня його заснування, об’єднати їх в єдиному біографічному покажчику. Довідник містить понад 400 статей, кожна з яких охоплює стислі біографічні дані про викладача: рік і місце народження, рік і місце смерті, місце поховання, роки викладання у Київському університеті, педагогічну діяльність, особистий внесок у розвиток філологічної освіти, української науки та державності. За словами ректора Шевченкового університету Леоніда Губерського, ця праця є добрим прикладом для інших закладів вищої освіти, яка документально увіковічнює пам'ять тих, хто сумлінною працею творив і творить історію й славу Шевченкового університету.

    У номінацію «Джерела біографії» у десятку кращих потрапило ще одне видання КНУ імені Тараса Шевченка «Шевченкіана діаспори: у 6 томах», головою редакції якого є ректор Леонід Губерський, а упорядником та науковим редактором є професор Ростислав Радишевський. До книг увійшли біографічні матеріали Тараса Шевченка, статті відомих науковців про Великого Тараса.

    Авторські колективи висловлюють щиру подяку Інституту біографічних досліджень за увагу до книг та високу оцінку!

    Категорії: 
  • Благодійна акція від СПІФ

    Тиждень почався з добрих справ від наших студентів. 27 травня відбувся благодійний збір Студентського парламенту Інституту філологіі для 24 окремої механізованої бригади. Відділ зовнішніх зв'язків постарався: на вибір учасників були смаколики, цукерки з передбаченнями та всілякі цікавинки! "Придбати щось - означає внести свою лепту на потреби військових!" - зазначають організатори. Долучитися заохочували Лада Янчук та Ангеліна Козаренко - дівчата вже з першого курсу активні в житті Інституту.

    Фото Валерія Попова

    Категорії: 
  • ІНСТИТУТ ФІЛОЛОГІЇ - В ОДНОМУ З НАЙПРЕСТИЖНІШИХ СВІТОВИХ РЕЙТИНГІВ

    Цьогоріч у дев’ятому виданні Предметного рейтингу QS (QS World University Ranking by subject) Університет представлено у 4 із 48 предметних рейтингів серед найкращих університетів світу.

    В освітній галузі «Сучасні мови» – Університет, зокрема Інститут філології посів 151-200 місце, таким чином покращивши свою минулорічну позицію. Це найвищий показник, який коли-небудь виборював КНУ й українські ЗВО загалом. У галузі «Фізика і Астрономія» наш Університет зайняв 401-450; у галузі «Природничі науки» – 451-500 й у галузі «Хімія» – 451- 500.

    Кожен предметний рейтинг складається на основі чотирьох параметрів. Перші два з них – це глобальні опитування вчених і роботодавців, які використовуються для оцінки міжнародної репутації установ за кожним із предметів. Інші два показники – це оцінка наукового впливу, заснована на кількості наукових цитувань на одну працю і Н-індекс (Індекс Гірша) у відповідній предметній галузі.

    Категорії: 

Сторінки

Subscribe to новини