новини

  • Гурток "ASEZ-КНУ" провів ознайомлювальну кампанію в Інституті філології

    У 1948 році Асамблея ухвалила Загальну декларацію прав людини. Відтоді щорічно 10 грудня відзначається День прав людини — міжнародне свято. 4 грудня в холі Інституту філології гурток "ASEZ-КНУ" провів ознайомлювальну кампанію, яка мала на меті розповісти молоді про основні положення Загальної декларації прав людини (економічних, соціальних, культурних, громадянських, політичних). Говорили й про обов’язки, за дотримання яких не порушуватиметься декларація. "ASEZ" –міжнародна волонтерська організація студентів у всьому світі. Її заснували, щоб інформувати про проблеми різного масштабу (наприклад, глобальне потепління) та шукати шляхи їх розв’язання.

    Загальна декларація прав людини проголошує права особистості, цивільні та політичні права і свободи (рівність всіх перед законом, право кожного на свободу і особисту недоторканність, свободу совісті та інші). У Декларації також заявлено, що всі люди мають рівні права, які не залежать від їхнього походження чи соціального статусу.

    Враженнями від презентації поділилася студентка 1 курсу Інституту філології спеціальності «українська мова і література та західноєвропейська мова» Тетяна Цихмістер. «Я вважаю, що такі заходи необхідні, адже завдяки їм студенти будуть більш обізнані щодо світових проблем. Сьогодні я дізналася багато нового для себе про права людини. Підтримую "ASEZ" і бажаю організації успіхів», - говорить студентка.

    Студенти-члени гуртка "ASEZ-КНУ" прагнуть і надалі організовувати пізнавальні заходи в Університеті. Волонтери планують просвітницькі семінари, форуми тощо з метою реалізації Цілей сталого розвитку, встановлених ООН.

    За матеріалами Анастасії Ратушної

  • Викладачі кафедри методики викладання української та іноземних мов і літератур провели науково-практичний семінар

    27 листопада 2019 року викладачі кафедри методики викладання української та іноземних мов і літератур доц. Тамара Кавицька, доц. Вікторія Осідак та асист. Ольга Драгінда провели науково-практичний семінар, присвячений актуальним проблемам оцінювання писемного мовлення («Promoting Accurate Assessment of Writing», «Source-based Writing: Challenges and Opportunities of Testing and Assessment»). Семінар відбувся на факультеті іноземних мов ДонНУ імені Василя Стуса. У ньому взяли участь представники Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, Тернопільського національного економічного університету, Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя, Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, Вінницького національного медичного університету імені Миколи Пирогова.

    Інформацію надала кафедра методики викладання української та іноземних мов і літератур

    Категорії: 
  • Відбулися вибори Голови студентського Профбюро

    Під кінець семестру всі структури Інституту філології підбивають підсумки. У п'ятницю, 22 листопада, в актовій залі відбулася звітно-виборна профспілкова конференція за 2018-2019 рр. У зборах брав участь заступник директора Інституту з навчально-виховної роботи Святослав Шевель.

    Захід розпочався зі звіту студентського Профбюро про виконану впродовж року роботу, після чого делегати від профспілки переобрали на посаду Голови Профбюро Яну Овчіннікову.

    Фото - Валерій Попов.

    Категорії: 
  • Жінка-захисник: зустріч із Юлією Кірілловою

    15 жовтня в Інституті філології КНУ імені Тараса Шевченка відбулася зустріч з ветеранкою 25-го мотопіхотного батальйону «Київська Русь» Юлією Кірілловою. Ця дивовижна дівчина своєю історією ще раз підтверджує: захисник – передусім людина, а не стать. Як чоловік, так і жінка можуть тримати тил або ж відстоювати правду.

    «Ти вже розумієш, що сталося, але ще не хочеш у це вірити». Юлія ніколи не думала, що стане військовою. Події країни, починаючи з 2014-го, змінили не одну долю. Юля згадує час Майдану: прокинулася вранці, побачила в новинах, як б’ють людей. Промайнула думка: «Невже це ми? Це Київ?..» Охопило заціпеніння: це неправда! І так почався її з чоловіком Даніїлом шлях: Майдан, пекельне Водохреще… Вражало лицемірство людей у нібито цивілізовані часи. І вони протидіяли. Даніїл пішов захищати східні кордони з першого дня мобілізації, 18 березня 2014. «Я сиділа постійно на телефоні. Він дзвонив рідко, а коли дзвонив, то розповідав таке, у що важко було повірити. Обстріли градом з боку Росії. Війна…». Уже 11 серпня в селі Степанівка на Донеччині його не стало. Юля везла у цей час йому бронежилет, але він Даніїлу вже не знадобився… Так розпочалася її війна з Росією. Вона пішла на курси домедичної допомоги, була волонтером, а потім пішла й на фронт. Була у всіх гарячих точках. Пригадує Дебальцеве, солоний присмак, який стояв у горлі в стінах Бахмутської лікарні: «Піт, кров і бруд на кахлях».

    Війна – це взагалі не людська справа. Тому, за словами Юлії, не варто закріплювати за статтю військовий фах. Стереотипи щодо жінки на війні нині зникають, але чомусь і донедавна жінку бачили тільки як берегиню домашнього вогнища, яка пере, готує борщ і виховує шістьох дітей (сміється, розказуючи Юля). Але де ж наша гендерна рівність і що тоді в розумінні суспільства є нормою? Агресивність і причепливість чоловіків щодо жінок? Юлія щиро дивувалася цим моментам, надто коли повернулася до мирного життя. Вона була мобілізована діловодом, маючи юридичну освіту. На початку літа 2015-го їхній батальйон перемістився до Попасної, фактично жінка була розвідником-гранатометником. Військова професія – це відповідальність за життя і здоров’я побратимів. Ти маєш бути впевненим, що не заціпенієш, витримаєш, не плакатимеш. І тут не йдеться про те, жінка чи чоловік, а суто про набір людських рис. А страхи на війні мають всі. Хто не боїться, той або псих, або брехун. Юля згадує власні страхи: вона боялася болю, боялася смерті та того, як це б сприйняли її близькі. Жахом здавався полон, можливі катування й ґвалтування. Найтяжче – коли помирають на руках. Юлія згадувала загибель двох посестер з її батальйону – Наталі Хоружної та Яни Червоної.

    І все-таки до 2016-го року існував поділ на «чоловічі» та «жіночі» (санінструктори, кухарі, швачки та ін.) професії на війні. Реакцією була адвокаційна кампанія «Невидимий батальйон», зняли однойменний фільм про жінок-бійців на сході України. Внаслідок такого проекту в 2018 році ВРУ ухвалила закон, де закріплено 96 посад, які можуть обіймати жінки-військові. Теж своєрідна боротьба і перемога.

    Ветеранів об’єднує загострене почуття справедливості. До мирного середовища важко адаптуватися. Але й суспільство повинно реабілітуватися, не лише воїн, який повернувся. Посттравматичний стресовий розлад – нормальна реакція організму на ненормальну ситуацію. Ті, хто пішов на війну й повернувся, докорінно змінилися. У них змінилися цінності. Часто їм хочеться чогось нового, вони змінюють свою спеціальність. Гірша чи краща така людина – не ясно, однак вона вже не буде вчиняти знайомі їй правопорушення, бо бачила наслідки їх там, на війні. І ця людина хоче, щоб суспільство її прийняло, зрозуміло та змінювало щось у собі. Захищати Україну можна і не йдучи на фронт. «Знання, навчання – найміцніша й цінна зброя. Якщо ви не можете йти в бої, ідіть вчитися та навчати інших», – каже Юля. Майбутнє, на її думку, за освіченими людьми. А від невчення батьків їхні діти стають рабами.

    На Сході ми програли інформаційну війну. Людині легко задурити голову, коли вона бачить і чує лише одну точку зору. На Луганщині й Донеччині наших воїнів зустрічають по-різному. Є агресивні, а є такі, що зустрічають зі сльозами на очах, бо відчувають: є ті, кому до них не байдуже. Вони не залишені сам-на-сам із війною. Загалом, як зазначила Юлія, у 2014 році українці зробили неможливе – уперше ще з Помаранчевої Революції самоорганізувалися, адже армію на початках підняли волонтери, це визнав і тодішній Президент. Важливо, щоб волонтери, воїни, ветерани бачили, що живуть недарма. У допомозі героям Юлія Кіріллова знаходить себе сьогодні. Отримує другу освіту за програмою «Публічне управління та адміністрування», координує ГО «Жіночий ветеранський рух», займається проектом «Амбасадор. Ветеранська дипломатія», який знайомить увесь світ із нашими героями та розповідає правду про російську агресію. «Якщо ми здамося, вони будуть і в Європі, і в Штатах», – наголошує Юлія. Але ж, ясна річ, здаватися – не про нас. Спільними зусиллями переможемо.

    Юлія Кузьменко

    Категорії: 
  • Анонс міжнародної наукової конференції «Мова як світ світів: граматика і поетика текстових структур»

    Шановні колеги! Запрошуємо Вас узяти участь у Міжнародній науковій конференції «МОВА ЯК СВІТ СВІТІВ: ГРАМАТИКА І ПОЕТИКА ТЕКСТОВИХ СТРУКТУР», яка відбудеться 7-8 листопада 2019 року в Інституті філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка

    Для участі в конференції необхідно до 25 жовтня 2019 року надіслати на електронну адресу kafukrmov.konf@ukr.net файл із заявкою (ПІБ, науковий ступінь і вчене звання, місце роботи й посаду, тематичний напрям і тему доповіді, контактну інформацію). Робочі мови: українська, інші слов’янські, англійська.

    Статті учасників конференції можуть бути опубліковані (після незалежного рецензування) у фаховому науковому збірнику «Українське мовознавство» у 2020 р. Вимоги до оформлення статей – на сайті збірника http://ukr.movoznavstvo.knu.ua .

    Адреса оргкомітету: Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, кафедра української мови та прикладної лінгвістики (кім. 95), бульвар Тараса Шевченка, 14, м. Київ, 01033, Україна. Тел.: (044) 239-33-49. У Facebook: www.facebook.com/groups/342916682546273/ – спільнота конференції; www.facebook.com/groups/565727043559741/ – спільнота кафедри української мови та прикладної лінгвістики.

  • «Ти сильний, ти впораєшся сам»

    Як правило, старше покоління вчить молодь такою фразою. Негаразди чи поганий настрій? Зусиллям волі впораєшся, не скаржся. Плюс поради – формування сили волі та самооцінки. Недолік – людина закривається та не звертається по допомогу, коли їй це справді необхідно. Київський університет у липні відкрив Психологічну службу допомоги всім учасникам освітнього процесу, які того можуть потребувати. Завдяки Студентському парламенту Університету служба відвідає всі факультети й інститути, аби студенти й викладачі знали, де їх знайти, які напрями та цілі роботи нової організації. Усі охочі можуть знайти службу в гуртожитку №1, на Ломоносова, 35.

    Інститут філології приймав психолога служби Ольгу Шевчук у Всесвітній день психічного здоров’я 10 жовтня. Відзначається він із 1992 року з ініціативи Всесвітньої федерації психічного здоров’я. Що таке здоров’я? Таке питання пролунало насамперед від Ольги. Адже, як ми знаємо ще зі школи, це не просто відсутність хвороб, а стан фізичного, психічного та соціального благополуччя. Інакше кажучи, людина здорова, коли може адаптовуватися до свого життя та всіх його сфер. Психічне благополуччя – це благополуччя особисте, фізичне здоров’я, підтримка нормальних сімейних відносин та здатність людини зробити внесок у суспільний розвиток.

    І раптом «щось іде не так». Це просто поганий настрій? Втома? Сум? А чи не затягнулися у вас рутинні негаразди? Якщо ви не можете нормально функціонувати у вже звичних для вас обставинах, не терпіть.

    Причини психологічних проблем різні. Не відкидайте фізичне нездоров’я (хоча механізми працюють і навпаки: пам’ятаймо про психосоматичні хвороби). Грають велику роль хронічний брак сну, незбалансоване та пізнє харчування. Сьогодні актуальна інформаційна перевантаженість: політичні та економічні катаклізми переслідують нас з усіх джерел новин, стають несприятливим для нашого настрою фоном. Ольга зазначила, що Україна посідає, на жаль, одне з перших місць у Європі щодо психічного неблагополуччя населення. Всесвітня організація з охорони здоров’я розробила комплексний план дій на 2013-2020 роки для покращення психічного здоров’я людей. План спрощено такий: моніторити, інформувати щодо профілактики, реагувати, надавати медико-санітарну та соціальну допомогу людині, яка того потребує. Важлива історія кожного з нас. Не можна відхрещуватися, коли щось не ОК, звертайте на себе увагу! Допомагайте близьким та друзям, якщо помітили в них зміни в бік суму. Проблема в тому, що, скажімо, про серцево-судинні захворювання говорити природно, а психологічних проблем люди соромляться, закриваються в собі. Бояться стати токсичними та відмежовуються від близьких. Стають агресивними, натомість суспільство часто цього не приймає: йому потрібні оптимістичні та активні люди.

    Якщо звернутися до якісного фахівця, людина може подолати тяжкий стан. Психологічна служба КНУ імені Тараса Шевченка ретельно добирає спеціалістів. Принципи роботи – безпека клієнта, тобто конфіденційність, дотримання прав людини та приватність. Психологи використовують перевірені світові техніки, інформують про можливі переваги та ризики допомоги, що надається. Психологи проводять індивідуальні та колективні консультації, просвітницькі заходи та створюють програми превенції суїциду. Завдання служби такі: навчити викладачів ознакам психічних розладів, створити групи з адаптації першокурсників, розповісти про навички екстреного втручання (у разі якщо помічаєте раптовий різкий стрибок психічного стану людини). Служба покликана відрізнити «надумані проблеми» людини від реальних. Вона відкрита до всіх. Пані Ольга переконує, що потрібно з турботою ставитися до себе, свого настрою чи стану.

    Вона дала кілька практичних порад, обговорила зі студентами кожен пункт. Отже:

    - Робіть те, що любите. Кайфуйте від своєї справи. Підтримуйте сферу задоволення та майте свій острівець, де вам цікаво і комфортно.
    - Говоріть про свої почуття. Доносьте свій стан – вас зрозуміють.
    - Лишайтеся на зв’язку. Не тікайте від сім’ї та друзів у свої проблеми. Вас не відштовхнуть, ви не сам!
    - Добре харчуйтесь. Особливо важливий сніданок.
    - Пийте розважливо. Ми не аскети. Але все в міру.
    - Будьте активними. Фізичні навантаження корисні. «Відпахати» розумово 8 годин важче, ніж фізично!
    - Візьміть перерву. Зупиніться, якщо настав край силам, аби не зірватися.
    - Турбуйтеся про інших.
    - Просіть про допомогу.
    - Прийміть себе.

    Так, ви – це ви. З усім спектром талантів і труднощів. Ви не робот і маєте право на втому, на помилки, на паузу, на поганий настрій. Але він не має стати фоном до життя, переважити й затуманити все хороше, що нас оточує. Тож якщо щось таки «не ОК», зверніться до нової служби. Не мовчіть і будьте здорові!

    Юлія Кузьменко

    Категорії: 
  • Відкриття поетичної галявини в ботанічному саду імені О.Фоміна за участі Посла КНР

    9 жовтня на території Ботанічного саду імені академіка Олександра Фоміна КНУ імені Тараса Шевченка урочисто відкрили «Поетичну галявину». Цим успішно увінчався дворічний проект Університету і Посольства КНР. Ведучий церемонії відкриття Арсен Авдалян наголосив, що цей захід організовано з метою поглиблення співпраці та діалогу між культурними та мистецькими установами України та Китайської народної Республіки, для сприяння зближенню народів наших країн. Слово мав ректор Київського університету Леонід Губерський. Він продовжив думку ведучого: наші народи здавна зближують великі митці. Незабаром планують встановити пам’ятники класикам свтової літератури – митцям Іспанії, Індії. Створять монумент і Олександру Фоміну, чиє ім’я носить ботанічний сад. Сад відкрито в 1839 році, нині відзначаємо його 180-річчя. Пам’ятники прикрасять улюблену пам’ятку киян і гостей міста та захопить до вивчення історії та культури України та Китаю, у цьому упевнений Надзвичайний і Повноважний Посол КНР в Україні Ду Вей. Він згадував, як у 2017 році в ботсаду благополучно оселилася скульптурна композиція "Ворота душі. Діалог Тараса Шевченка і Ду Фу". Скульптор Ю Вей Шань спершу планував доповнити пам'ятник постаттю мислителя Конфуція. Однак з ініціативи Ду Вея обрали саме Ду Фу – накреслився рівноправний діалог між поетами, між Сходом і Заходом.

    На офіційній частині були присутні заступники директора Інституут філології Сергій Скрильник, Людмила Смовженко, Святослав Шевель, Катерина Білик, Надія Янкова, а також студенти-сходознавці та викладачі кафедри мов і літератур Далекого Сходу та Південно-Східної Азії. Відкриття галявини прикрасили поетичним словом. Студентка 3 курсу Інституту філології спеціальності «китайська мова і література та переклад» Ірина Завада прочитала «Весняні надії» Ду Фу, а студентка 1 курсу магістратури Інституту філології спеціальності «українська мова та література» Лу Жуй продекламувала «І мертвим, і живим, і ненародженим землякам моїм» Тараса Шевченка. Після творчої частини гості робили фотографії на згадку.

    Фото та відео https://youtu.be/QSpks1Sitbc - Валерія Попова

  • З Днем народження, Леоніде Васильовичу!

    Колектив Інституту філології вітає ректора Леоніда Васильовича Губерського з Днем народження! Бажаємо здоров'я на многії літа, родинного благополуччя! Зичимо неймовірної радості, приголомшливого успіху, великого натхнення, добрих і вірних друзів! А ще – вдалих днів, хороших новин, величезної сили духу, приємних подій та невичерпного оптимізму! Vivatis, crescatis, gaudeatis, Magister magistrorum! Ad multos annos!

    Дякуємо за Вашу підтримку, за мудрість у керівництві університетським колективом.

    Категорії: 
  • Х Конгрес іспаністів України

    20 вересня в Інституті філології КНУ імені Тараса Шевченка відкривали Х Конгрес іспаністів України. Студенти, науковці та представники амбасад заповнили актову залу гуманітарного корпусу. Офіційна церемонія відкриття розпочалася з промови ректора Університету академіка Леоніда Губерського. Він зазначив, що проведення ювілейного конгресу в стінах Шевченкового університету символічне, бо наш історик-медієвіст Володимир Піскорський – перший український вчений, якому дозволили працювати у королівському архіві Іспанії. Саме Піскорський стояв біля витоків вітчизняної іспаністики. Леонід Васильович згадав і Миколу Лукаша, який вчився на історика в Київському університеті. Геній перекладу подарував нам твори Сервантеса й Лорки українською.

    Ректор сподівається на подальшу продуктивну співпрацю з Посольством Королівства Іспанія в Україні та посольствами інших іспаномовних країн (Мексики, Аргентини тощо). Завдяки цим зв’язкам Університет приймає іноземних викладачів. Нині близько 400 студентів Інституту філології, Інституту міжнародних відносин, історичного факультету вивчають іспанську. ІФ має Центр іспанської мови. З іспаністики спеціалізуються кафедра романських мов і кафедра теорії і практики перекладу романських мов імені Миколи Зерова. Остання є співорганізатором конгресу, а Галина Верба була модератором і перекладачем зібрання в актовій залі.

    Вітав присутніх і проректор з міжнародного співробітництва Петро Бех. Уперше в Україні вітала конгрес Посол Іспанії в Україні пані Сільвія Йозефіна Кортес Мартін. Вона дякує за ентузіазм, із яким працюють українські викладачі-іспаністи, згадує також Інститут Сервантеса, що в Мадриді – держустанову, яка покликана поширювати іспанську культуру в усьому світі. Слово брали також представники амбасад Мексики та Аргентини.

    Президент Асоціації іспаністів України Олександр Пронкевич наголосив: Асоціація робить усе, аби українсько-іспанські зв'язки міцнішали. Світ нині відкритий, і треба більше й більше працювати, аби налагоджувати спільні справи. Ми входимо в глобальнее іспанське середовище. Панові Олександру від Короля Іспанії вручили знак пошани та Орден Ізабели Католицької, яким нагороджують за заслуги перед державою. Перед пленарним засіданням гості насолодилися мистецькими інтермедіями: заслухали «короткий поетичний діалог» між Ліною Костенко та уругвайським поетом Маріо Бенедетті. А народний ансамбль Університету «Роксоланія» заспівав рекрутську та жартівливу пісні.

    На пленарному засіданні Олександр Пронкевич підсумував десятирічну діяльність Асоціації іспаністів України. Згадав попередні конгреси (в Донецьку, Севастополі, Харкові, Дніпрі тощо), підкреслив досягнення за ці роки та окреслив завдання на майбутнє. Сімон Суарез Квадрос, професор Гранадського університету, розповів про минуле й перспективи вивчення української мови та культури в Університеті Гранади. Українські студії там беруть початок із 1990 року. Із 1994 у Гранаді дипломують зі славістики, із 1996 відбувається обмін викладачами й студентами. Країни досягли наукових досягнень, у Гранаді організовують дні української мови й культури. Андрес Сантана Аррібас, перекладач і викладач Університету Кадісу розповів про співпрацю та програми обміну для студентів, нові перспективи та можливості на базі їхнього закладу. І Домінго Лілон, профессор Печського університету (Угорщина) розповів про іспанські студії в Угорщині. Ще варто зазначити, що за ініціативи Асоціації іспаністів України та підтримки КНУ імені Тараса Шевченка біля 108 аудиторії Інституту філології (Центру іспаністики) буде встановлено пам'ятну дошку першому доктору філологічних наук з іспаністики в Україні Євгенії Литвиненко.

    По обіді науковці об’єдналися в дев’ять секцій, де могли тематично обговорити історичні аспекти життя іспаномовних країн, України та слов’янських держав, обмінятися досвідом перекладацтва, літературознавства та лінгвістики, поділитися дослідженнями з методики навчання іспанської для іноземців.

    Юлія Кузьменко

  • Відбулися збори трудового колективу та Вчена рада Інституту філології

    24 вересня в Інституті філології відбулися збори трудового колективу. Основним питанням порядку денного було обрання завідувача кафедри мов і літератур Далекого Сходу та Південно-Східної Азії. Претендентом на заміщення вакантної посади завідувача кафедри був професор Іван Бондаренко. Іван Петрович на засіданні презентував свою програму розвитку кафедри на найближчі роки. Після виголошення промови слово взяли колеги Івана Бондаренка. Завідувач кафедри тюркології Ірина Покровська відзначила, що завдяки Івану Петровичу нині на сходознавстві в Інституті філології є чимало кандидатів та докторів наук, які захистилися під його керівництвом чи завдяки його рецензентству. Це сприяє якісній фаховій підготовці перекладачів-сходознавців, а також робить нашу спеціальність "сходознавство" конкурентоспроможною на освітньому ринку України. За сприяння Івана Бондаренка розвинулося активне міжнародне співробітництво Інституту філології та КНУ загалом з країнами Далекого Сходу та Південно-Східної Азії. Про це говорила завідувач кафедри історії української літератури, теорії літератури та літературної творчості професор Людмила Грицик, яка стояла у витоках відділення сходознавства в Київському університеті. Заступник директора Ганна Черненко та завідувач кафедри методики викладання української та іноземних мов і літератур професор В’ячеслав Шовковий також позитивно оцінили роботу Івана Петровича на попередній каденції завідувача кафедри мов і літератур Далекого Сходу та Південно-Східної Азії і підтримали кандидатуру на заміщення вакантної посади. Слово виголосив також і директор Інституту філології професор Григорій Семенюк, який разом із заступником Людмилою Смовженко були на відкритій лекції Івана Петровича та на засіданні кафедри. Григорій Фокович відзначив, що Іван Бондаренко зумів згуртувати найбільшу за чисельністю кафедру в Інституті.

    Насамкінець засідання трудового колективу одноголосним рішенням було затверджено завідувача кафедри мов і літератур Близького та Середнього Сходу професора Івана Бондаренка.

    Після засідання трудового колективу відбулася Вчена рада Інституту філології. Перед розглядом основних питань порядку денного Вченої ради від імені ректора директор Інституту філології Григорій Семенюк вручив похвальну грамоту професору Ніні Корбозеровій. Під час зібрання було розглянуто такі питання: 1) Про результати вступної кампанії 2019/2020 н.р. і завдання щодо організації та забезпечення набору вступників до Інституту філології на 2020/2021 н.р. (доц. С.М. Різник); 2) Обговорення плану роботи Вченої ради на 2019-2020 навчальний рік (заст. директора, д.філол.н. Г.А. Черненко); 3) Атестація аспірантів, докторантів та здобувачів Інституту філології (заст. директора, д.філол.н. Г.А. Черненко).

    Категорії: 

Сторінки

Subscribe to новини