новини

  • Два університетські видання потрапили у топ-10 "Біографічного рейтингу"

    Біографія є одним із найпопулярніших жанрів, адже несе читачеві досвід попередників й допомагає віднайти власний рецепт успіху. Попри це біографічні видання залишаються непоміченими, малотиражними. Задля популяризації біографіки Інститут біографічних досліджень Національної бібліотеки ім. В. І. Вернадського започаткував «Біографічний рейтинг». До рейтингу 2018 року потрапили 238 видань із усіх областей країни, що розглядалися у 7-ми номінаціях! Оцінку видань здійснювали 34 експерти – провідні науковці з різних міст України, представники різних наукових шкіл і царин гуманітаристики.

    У рейтинг потрапили два біографічні видання, підготовлені співробітниками КНУ імені Тараса Шевченка.

    У топ-10 номінації «Довідкові біографічні видання» увійшла унікальна книга «Некрополь філологів – викладачів Київського Свято Володимирового та Шевченкового університету», укладена співробітниками Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка на чолі із професором Григорієм Семенюком.

    «Некрополь філологів – викладачів Київського Свято Володимирового та Шевченкового університету» за редакцією Григорія Семенюка – перше видання, покликане віднайти і вшанувати знані та уславлені, забуті та до останніх днів викреслені з історії імена славних викладачів філологів, які працювали у Київському університеті від дня його заснування, об’єднати їх в єдиному біографічному покажчику. Довідник містить понад 400 статей, кожна з яких охоплює стислі біографічні дані про викладача: рік і місце народження, рік і місце смерті, місце поховання, роки викладання у Київському університеті, педагогічну діяльність, особистий внесок у розвиток філологічної освіти, української науки та державності. За словами ректора Шевченкового університету Леоніда Губерського, ця праця є добрим прикладом для інших закладів вищої освіти, яка документально увіковічнює пам'ять тих, хто сумлінною працею творив і творить історію й славу Шевченкового університету.

    У номінацію «Джерела біографії» у десятку кращих потрапило ще одне видання КНУ імені Тараса Шевченка «Шевченкіана діаспори: у 6 томах», головою редакції якого є ректор Леонід Губерський, а упорядником та науковим редактором є професор Ростислав Радишевський. До книг увійшли біографічні матеріали Тараса Шевченка, статті відомих науковців про Великого Тараса.

    Авторські колективи висловлюють щиру подяку Інституту біографічних досліджень за увагу до книг та високу оцінку!

    Категорії: 
  • Благодійна акція від СПІФ

    Тиждень почався з добрих справ від наших студентів. 27 травня відбувся благодійний збір Студентського парламенту Інституту філологіі для 24 окремої механізованої бригади. Відділ зовнішніх зв'язків постарався: на вибір учасників були смаколики, цукерки з передбаченнями та всілякі цікавинки! "Придбати щось - означає внести свою лепту на потреби військових!" - зазначають організатори. Долучитися заохочували Лада Янчук та Ангеліна Козаренко - дівчата вже з першого курсу активні в житті Інституту.

    Фото Валерія Попова

    Категорії: 
  • ІНСТИТУТ ФІЛОЛОГІЇ - В ОДНОМУ З НАЙПРЕСТИЖНІШИХ СВІТОВИХ РЕЙТИНГІВ

    Цьогоріч у дев’ятому виданні Предметного рейтингу QS (QS World University Ranking by subject) Університет представлено у 4 із 48 предметних рейтингів серед найкращих університетів світу.

    В освітній галузі «Сучасні мови» – Університет, зокрема Інститут філології посів 151-200 місце, таким чином покращивши свою минулорічну позицію. Це найвищий показник, який коли-небудь виборював КНУ й українські ЗВО загалом. У галузі «Фізика і Астрономія» наш Університет зайняв 401-450; у галузі «Природничі науки» – 451-500 й у галузі «Хімія» – 451- 500.

    Кожен предметний рейтинг складається на основі чотирьох параметрів. Перші два з них – це глобальні опитування вчених і роботодавців, які використовуються для оцінки міжнародної репутації установ за кожним із предметів. Інші два показники – це оцінка наукового впливу, заснована на кількості наукових цитувань на одну працю і Н-індекс (Індекс Гірша) у відповідній предметній галузі.

    Категорії: 
  • Після пар - до роботодавців

    1 березня студенти шведської філології відвідали IT-компанію "Infopulse". На сьогодні "Infopulse" є однією з найбільших IT-компаній в Україні, вона налічує понад 1800 співробітників. Серед них близько 20 співробітників використовують у своїй роботі шведську мову, співпрацюючи з клієнтами зі Швеції. Зараз в "Infopulse" працюють уже троє випускників, які вивчали шведську філологію в Інституті філології. Під час зустрічі представники "Infopulse" розповіли про перспективи працевлаштування фахівців зі знанням шведської мови, а минулорічна випускниця Інституту філології Оксана Мотора розповіла про особливості роботи в компанії. Представники "Infopulse" також запросили студентів, які вивчають шведську мову, на стажування в компанії.

    Den 1 mars var studenter som läser svenska på ett studiebesök på IT-företaget Infopulse. Idag är Infopulse ett av Ukrainas största IT-företag med över 1800 anställda. Cirka 20 personer arbetar på Infopulse med kunder från Sverige och använder svenska för att uppfylla sina arbetsuppgifter. Tre av dem har lärt sig svenska på vår institution. Under studiebesöket berättade representanter av Infopulse om framtida anställningsmöjligheter på företaget, och Oksana Motora som förra året avslutade Institut för filologi och arbetar nu på Infopulse berättade om sitt arbetsliv på företaget. Man bjöd studenterna in att göra praktik på Infopulse.

    Категорії: 
  • "Die Brücke" - німецькомовна студентська газета

    При кафедрі германської філології та перекладу та Центрі німецької мови та культури Інституту філології вже як 15 років існує німецькомовна студентська газета «Die Brücke» («Ді Брюке»), що перекладається як «Міст». Це видання є двомовним – німецько-українським із пізнавальними цікавинками. Газета виходить у двох форматах – на Фейсбуці –https://www.facebook.com/brueckezeitung/, тобто електронно, а також паперово раз на семестр. Друковане видання здійснюється за підтримки Австрійської служби академічних обмінів і Австрійського культурного форуму у Києві. Засідання редакції відбуваються щотижнево, у середу. Тож запрошуємо до співпраці творчих студентів, які вивчають німецьку мову.

    Друковані видання (старі) та незабаром новий номер можна отримати у Центрі німецької мови та культури.

    Інформацію надала Тетяна Супрун

    Категорії: 
  • Концерт «Україна-Японія» на Ваших екранах

    Кілька днів тому філологи мали змогу побувати на справжньому японському святі, яке підготували студенти кафедри мов і літератур Далекого Сходу та Південно-Східної Азії. Докладний звіт Юлії Кузьменко про подію був опублікований на інтернет-ресурсах ІФ. Відділ зв'язків із громадськістю підготував відео, завдяки якому всі, хто не потрапив на концерт, зможуть переглянути його, а учасники заходу - ще раз поринути в атмосферу свята.

    Запис та монтаж: Валерій Попов.

    Ролик доступний за посиланням: https://youtu.be/B__oCF7Rt3k

    Категорії: 
  • СВЯТКУВАННЯ СЛОВ'ЯНСЬКОГО РІЗДВА

    Шостого грудня студенти та викладачі кафедри слов'янської філології відсвяткували Слов'янське Різдво. Студенти-славісти занурили аудиторію у світ казки, чудес і магії. Пофантазувавши над сюжетом старої, як світ, казки "12 місяців", вони запропонували свою історію про те, як зародилася традиція святкувати Слов'янське Різдво на кафедрі.

    Оповідала казку студентка 2-го курсу хорватистики Олександра Трофімішина. Дія розгорнулася у королівстві Слов'яндія. Оскільки не було у цьому королівстві Різдва і зимових свят, королева (студентка 4-го курсу хорватистики Олександра Панфілова) видає наказ знайти і принести свято у королівство. А юна допитлива дівчинка (Юлія Чубарєва, студентка 3-го курсу болгаристики) вирушає на його пошуки.
    У процесі розгортання подій дівчинка зустрічає старійшин слов`янських країн, які і розповідають їй про традиції святкування зимових свят у своїх країнах. Все це відбувається в оригінальній і живій манері - з захопливими презентаціями та національними атрибутами. Хорватисти, богемісти і білорусисти потішили глядачів різдвяними музичними композиціями. Про різдвяні традиції Сербії розповів студент 1-го курсу Гліб Позняк. Болгарію представила студентка 3-го курсу Анастасія Фесенко в образі провидиці баби Ванги і почастувала аудиторію традиційною болгарською стравою – «тиквеником» (пиріг з листового тіста з гарбузом, домашнім сиром, горіхами та медом), а також роздала усім свої передбачення на наступний рік. А Кирило Гращенко, за традицією болгар, легенько постукав гостей свята «сурвачками» – кизиловими гілками, прикрашеними білими і червоними нитками, ласощами, сухофруктами і попкорном, бажаючи усім здоров`я і достатку у прийдешньому році.

    І ось, дізнавшись про прекрасне свято Різдва Христового, дівчинка розповідає про нього у королівстві. З тих пір мешканці Слов`яндії і почали відзначати це свято.

    На завершення заходу учасники виконали відому на весь світ українську щедрівку «Щедрик», після чого почастувалися різдвяними солодощами.
    В аудиторії панували тепла родинна атмосфера, різдвяний дух та загальний святковий настрій. Усі присутні залишилися в емоційному піднесенні та натхненні. А студенти, в очікуванні передріздвяного дива, пішли готуватися до іспитів...

    Текст: Юлія Чубарєва
    Фото та відео: Валерій Попов

    Ролик доступний для перегляду:
    https://youtu.be/sAxJ8P_gBY8

  • Інформація про ґранти Наукового Товариства імені Тараса Шевченка (США)

    Наукове Товариство ім. Шевченка в США призначатиме ґранти у двох категоріах: ґранти для досліджень і ґранти на написання дисертацій. Всі заяви на ґранти приймаються до 1 лютого 2019 року. Заяви та документи приймаються лише в електронному онлайн форматі.

    Детальніша інформація про вимоги до робіт: http://shevchenko.org/grants-and-scholarships/prohrama_grantiv-2018-2019/

  • Триває п'ятий конкурс грантів Culture Bridges

    Триває п'ятий конкурс Culture Bridges, який розпочався 20 листопада 2018 року. Гранти надаватимуться у всіх трьох категоріях. Проекти міжнародної мобільності фінансують поїздки до країн ЄС (і навпаки) до 4 000 євро. Проекти національної співпраці надають фінансування до 10 000 євро на реалізацію спільних проектів українських інституцій із щонайменше двох несуміжних областей України. Проекти міжнародної співпраці підтримують спільні проекти культурних операторів з України та країн ЄС грантами до 50 000 євро.

    Кінцевий термін подання заявки на гранти міжнародної мобільності — 9 січня 2019 року, на проекти національної та міжнародної співпраці — 31 січня 2019 року.

    Перші чотири конкурси програми засвідчили величезний попит на можливості, які пропонує програма в культурному та креативному секторах — було подано 1333 заявки, з яких 1130 — з України. Найбільше проектних заявок подано у секторах культурної спадщини, візуального мистецтва, фестивалів та креативних просторів і платформ взаємодії. За рік існування програми 71 проект отримав фінансування на суму понад півмільйона євро, з яких 41 проект вже реалізовано.

    У разі виникнення запитань щодо умов участі можна звернутися за адресою: CultureBridges@britishcouncil.org.ua.

  • Радіодиктант національної єдності у Шевченковому університеті

    У День української писемності та мови, який відзначають 9 листопада, в університеті писали XVIII Радіодиктант національної єдності. Для цього в головному корпусі відвели 3 аудиторії, але центральною локацією стала аудиторія імені Михайла Максимовича. Звісно, філологи поміж парами знайшли час, аби долучитися до події, принагідно перевіривши себе. Писали разом із ректором Леонідом Губерським, проректором Володимиром Бугровим і гостями: Тарасом Компаніченком, В’ячеславом Кириленком, сестрами Тельнюк і багатьма іншими. А разом з Університетом писала вся Україна. Пряма трансляція «Українського радіо» переказувала вітання з Луцька, Краматорська, Харкова, Чернігова… Українці в усьому світі затамували подих над папером.

    Традиційно текст готував мовознавець Олександр Авраменко. Напередодні «Українське радіо» організувало прес-конференцію за участі директора Центру комунікацій КНУ Олени Добржанської. Олена Леонідівна запевнила, що місця вистачить усім охочим. Так і було. Багато з лекторів Університету позаздрили б такій тиші, яка панувала, доки з колонок лунали речення диктанту. А по завершенню аркуші зібрали для надсилання на перевірку. Переможців буде небагато, але кожен отримає винагороду. Прослухати диктант. Якщо хтось не встиг, можна тут: https://www.youtube.com/watch?v=eewrR-0Z-vM
    Надіслати рукописні тексти диктанту можна упродовж 9-10 листопада на адресу вул. Хрещатик, 26, Київ - 1, 01001 із позначкою «Радіодиктант». Або ж сфотографований чи відсканований аркуш на електронну скриньку rd@nrcu.gov.ua до 12:00 10 листопада.
    Гарних результатів філологам!

    Текст: Юлія Кузьменко

    Категорії: 

Сторінки

Subscribe to новини