новини

  • ІНСТИТУТ ФІЛОЛОГІЇ - В ОДНОМУ З НАЙПРЕСТИЖНІШИХ СВІТОВИХ РЕЙТИНГІВ

    Цьогоріч у дев’ятому виданні Предметного рейтингу QS (QS World University Ranking by subject) Університет представлено у 4 із 48 предметних рейтингів серед найкращих університетів світу.

    В освітній галузі «Сучасні мови» – Університет, зокрема Інститут філології посів 151-200 місце, таким чином покращивши свою минулорічну позицію. Це найвищий показник, який коли-небудь виборював КНУ й українські ЗВО загалом. У галузі «Фізика і Астрономія» наш Університет зайняв 401-450; у галузі «Природничі науки» – 451-500 й у галузі «Хімія» – 451- 500.

    Кожен предметний рейтинг складається на основі чотирьох параметрів. Перші два з них – це глобальні опитування вчених і роботодавців, які використовуються для оцінки міжнародної репутації установ за кожним із предметів. Інші два показники – це оцінка наукового впливу, заснована на кількості наукових цитувань на одну працю і Н-індекс (Індекс Гірша) у відповідній предметній галузі.

    Категорії: 
  • Після пар - до роботодавців

    1 березня студенти шведської філології відвідали IT-компанію "Infopulse". На сьогодні "Infopulse" є однією з найбільших IT-компаній в Україні, вона налічує понад 1800 співробітників. Серед них близько 20 співробітників використовують у своїй роботі шведську мову, співпрацюючи з клієнтами зі Швеції. Зараз в "Infopulse" працюють уже троє випускників, які вивчали шведську філологію в Інституті філології. Під час зустрічі представники "Infopulse" розповіли про перспективи працевлаштування фахівців зі знанням шведської мови, а минулорічна випускниця Інституту філології Оксана Мотора розповіла про особливості роботи в компанії. Представники "Infopulse" також запросили студентів, які вивчають шведську мову, на стажування в компанії.

    Den 1 mars var studenter som läser svenska på ett studiebesök på IT-företaget Infopulse. Idag är Infopulse ett av Ukrainas största IT-företag med över 1800 anställda. Cirka 20 personer arbetar på Infopulse med kunder från Sverige och använder svenska för att uppfylla sina arbetsuppgifter. Tre av dem har lärt sig svenska på vår institution. Under studiebesöket berättade representanter av Infopulse om framtida anställningsmöjligheter på företaget, och Oksana Motora som förra året avslutade Institut för filologi och arbetar nu på Infopulse berättade om sitt arbetsliv på företaget. Man bjöd studenterna in att göra praktik på Infopulse.

    Категорії: 
  • "Die Brücke" - німецькомовна студентська газета

    При кафедрі германської філології та перекладу та Центрі німецької мови та культури Інституту філології вже як 15 років існує німецькомовна студентська газета «Die Brücke» («Ді Брюке»), що перекладається як «Міст». Це видання є двомовним – німецько-українським із пізнавальними цікавинками. Газета виходить у двох форматах – на Фейсбуці –https://www.facebook.com/brueckezeitung/, тобто електронно, а також паперово раз на семестр. Друковане видання здійснюється за підтримки Австрійської служби академічних обмінів і Австрійського культурного форуму у Києві. Засідання редакції відбуваються щотижнево, у середу. Тож запрошуємо до співпраці творчих студентів, які вивчають німецьку мову.

    Друковані видання (старі) та незабаром новий номер можна отримати у Центрі німецької мови та культури.

    Інформацію надала Тетяна Супрун

    Категорії: 
  • Концерт «Україна-Японія» на Ваших екранах

    Кілька днів тому філологи мали змогу побувати на справжньому японському святі, яке підготували студенти кафедри мов і літератур Далекого Сходу та Південно-Східної Азії. Докладний звіт Юлії Кузьменко про подію був опублікований на інтернет-ресурсах ІФ. Відділ зв'язків із громадськістю підготував відео, завдяки якому всі, хто не потрапив на концерт, зможуть переглянути його, а учасники заходу - ще раз поринути в атмосферу свята.

    Запис та монтаж: Валерій Попов.

    Ролик доступний за посиланням: https://youtu.be/B__oCF7Rt3k

    Категорії: 
  • СВЯТКУВАННЯ СЛОВ'ЯНСЬКОГО РІЗДВА

    Шостого грудня студенти та викладачі кафедри слов'янської філології відсвяткували Слов'янське Різдво. Студенти-славісти занурили аудиторію у світ казки, чудес і магії. Пофантазувавши над сюжетом старої, як світ, казки "12 місяців", вони запропонували свою історію про те, як зародилася традиція святкувати Слов'янське Різдво на кафедрі.

    Оповідала казку студентка 2-го курсу хорватистики Олександра Трофімішина. Дія розгорнулася у королівстві Слов'яндія. Оскільки не було у цьому королівстві Різдва і зимових свят, королева (студентка 4-го курсу хорватистики Олександра Панфілова) видає наказ знайти і принести свято у королівство. А юна допитлива дівчинка (Юлія Чубарєва, студентка 3-го курсу болгаристики) вирушає на його пошуки.
    У процесі розгортання подій дівчинка зустрічає старійшин слов`янських країн, які і розповідають їй про традиції святкування зимових свят у своїх країнах. Все це відбувається в оригінальній і живій манері - з захопливими презентаціями та національними атрибутами. Хорватисти, богемісти і білорусисти потішили глядачів різдвяними музичними композиціями. Про різдвяні традиції Сербії розповів студент 1-го курсу Гліб Позняк. Болгарію представила студентка 3-го курсу Анастасія Фесенко в образі провидиці баби Ванги і почастувала аудиторію традиційною болгарською стравою – «тиквеником» (пиріг з листового тіста з гарбузом, домашнім сиром, горіхами та медом), а також роздала усім свої передбачення на наступний рік. А Кирило Гращенко, за традицією болгар, легенько постукав гостей свята «сурвачками» – кизиловими гілками, прикрашеними білими і червоними нитками, ласощами, сухофруктами і попкорном, бажаючи усім здоров`я і достатку у прийдешньому році.

    І ось, дізнавшись про прекрасне свято Різдва Христового, дівчинка розповідає про нього у королівстві. З тих пір мешканці Слов`яндії і почали відзначати це свято.

    На завершення заходу учасники виконали відому на весь світ українську щедрівку «Щедрик», після чого почастувалися різдвяними солодощами.
    В аудиторії панували тепла родинна атмосфера, різдвяний дух та загальний святковий настрій. Усі присутні залишилися в емоційному піднесенні та натхненні. А студенти, в очікуванні передріздвяного дива, пішли готуватися до іспитів...

    Текст: Юлія Чубарєва
    Фото та відео: Валерій Попов

    Ролик доступний для перегляду:
    https://youtu.be/sAxJ8P_gBY8

  • Інформація про ґранти Наукового Товариства імені Тараса Шевченка (США)

    Наукове Товариство ім. Шевченка в США призначатиме ґранти у двох категоріах: ґранти для досліджень і ґранти на написання дисертацій. Всі заяви на ґранти приймаються до 1 лютого 2019 року. Заяви та документи приймаються лише в електронному онлайн форматі.

    Детальніша інформація про вимоги до робіт: http://shevchenko.org/grants-and-scholarships/prohrama_grantiv-2018-2019/

  • Триває п'ятий конкурс грантів Culture Bridges

    Триває п'ятий конкурс Culture Bridges, який розпочався 20 листопада 2018 року. Гранти надаватимуться у всіх трьох категоріях. Проекти міжнародної мобільності фінансують поїздки до країн ЄС (і навпаки) до 4 000 євро. Проекти національної співпраці надають фінансування до 10 000 євро на реалізацію спільних проектів українських інституцій із щонайменше двох несуміжних областей України. Проекти міжнародної співпраці підтримують спільні проекти культурних операторів з України та країн ЄС грантами до 50 000 євро.

    Кінцевий термін подання заявки на гранти міжнародної мобільності — 9 січня 2019 року, на проекти національної та міжнародної співпраці — 31 січня 2019 року.

    Перші чотири конкурси програми засвідчили величезний попит на можливості, які пропонує програма в культурному та креативному секторах — було подано 1333 заявки, з яких 1130 — з України. Найбільше проектних заявок подано у секторах культурної спадщини, візуального мистецтва, фестивалів та креативних просторів і платформ взаємодії. За рік існування програми 71 проект отримав фінансування на суму понад півмільйона євро, з яких 41 проект вже реалізовано.

    У разі виникнення запитань щодо умов участі можна звернутися за адресою: CultureBridges@britishcouncil.org.ua.

  • Радіодиктант національної єдності у Шевченковому університеті

    У День української писемності та мови, який відзначають 9 листопада, в університеті писали XVIII Радіодиктант національної єдності. Для цього в головному корпусі відвели 3 аудиторії, але центральною локацією стала аудиторія імені Михайла Максимовича. Звісно, філологи поміж парами знайшли час, аби долучитися до події, принагідно перевіривши себе. Писали разом із ректором Леонідом Губерським, проректором Володимиром Бугровим і гостями: Тарасом Компаніченком, В’ячеславом Кириленком, сестрами Тельнюк і багатьма іншими. А разом з Університетом писала вся Україна. Пряма трансляція «Українського радіо» переказувала вітання з Луцька, Краматорська, Харкова, Чернігова… Українці в усьому світі затамували подих над папером.

    Традиційно текст готував мовознавець Олександр Авраменко. Напередодні «Українське радіо» організувало прес-конференцію за участі директора Центру комунікацій КНУ Олени Добржанської. Олена Леонідівна запевнила, що місця вистачить усім охочим. Так і було. Багато з лекторів Університету позаздрили б такій тиші, яка панувала, доки з колонок лунали речення диктанту. А по завершенню аркуші зібрали для надсилання на перевірку. Переможців буде небагато, але кожен отримає винагороду. Прослухати диктант. Якщо хтось не встиг, можна тут: https://www.youtube.com/watch?v=eewrR-0Z-vM
    Надіслати рукописні тексти диктанту можна упродовж 9-10 листопада на адресу вул. Хрещатик, 26, Київ - 1, 01001 із позначкою «Радіодиктант». Або ж сфотографований чи відсканований аркуш на електронну скриньку rd@nrcu.gov.ua до 12:00 10 листопада.
    Гарних результатів філологам!

    Текст: Юлія Кузьменко

    Категорії: 
  • У Центрі кримськотатарської мови і літератури ІФ провели літературну годину, присвячену життю і творчості Ешрефа Шем'ї-Заде

    10 жовтня 2018 року в Центрі кримськотатарської мови і літератури декламували вірші, переглядали презентації, ділилися філософськими роздумами. А ще пригощали кавою та солодощами. Саме у такій невимушеній теплій атмосфері пройшла літературна година, присвячена життю і творчості Ешрефа Шем'ї-Заде у рамках студентського проекту "Edebiyat Alemi". Викладачі та студенти активно та творчо підійшли до підготовки презентацій та художнього читання поезій, а студентка III курсу Лілія Романовська навіть виступила з власними перекладами філософських віршів талановитого письменника. На завершення пролунав запис пісні «Рустемім», автором якого є Ешреф Шем'ї-Заде, у виконанні відомої кримськотатарської співачки Уріє Керменчіклі.

    За матеріалами Центру кримськотатарської мови і літератури ІФ
    Фото: Валерій Попов

    Категорії: 
  • В Інституті філології розпочав роботу новий лекторій «Репліка»

    Усі студенти звикли до фрази: «70% програми – на самостійне опрацювання». І якщо вже працювати над власною самоосвітою, то чому б не вийти за межі знань за спеціальністю? Для філологів за ініціативи СПІФ і його представниці Тетяни Михно починає працювати сучасний лекторій «Репліка». Він взаємодіятиме з фахівцями найрізноманітніших сфер, шукатиме цікаві теми для студентства. Кожен лектор має лише 20 хвилин на виступ, адже довше людині концентруватися складно. Спектр тем – від того, як запустити таргана в Космос до меж нанотехнологій.

    3 жовтня відбулася дебютна зустріч, особливо зацікавилися «Реплікою» першокурсники, активно ставили питання лекторам. Аудиторія слухала трьох гостей. Олександр Пилиповський, асистент Кафедри математики та теоретичної радіофізики КНУ, розповів про цифрові технології. Почули, як відбулася індустріальна революція, як від калькуляторів перейшли до комп’ютерів. Нині не стоїть питання виробництва товарів, а от із потоком інформації є велика проблема. Існує 2 типи даних: аналогові та цифрові. Аналогові дані обробляти значно швидше, зате цифрові не мають похибки (для прикладу: рукопис – аналогова інформація, друкований текст – цифрова). Олександр розповів, як працює світлофор і як запрограмувати кавовий апарат. До речі, програмують за універсальною граматикою лінгвіста Ноама Хомського.

    Другою була Ельза Жеребчук, випускниця ІМВ, фотограф, музикант, що працює з чотирма мовами в PinchukArtCentre. Давала важливі для мовознавців поради, як вивчити мову самостійно. Ельза розвіяла міф, що «з цим треба народитися». Успішно вивчити мову може кожен, вона довела це на власному прикладі, адже веде екскурсії чотирма мовами. Важливі 4 умови під час вивчення: естетика, систематичність, любов до мови, довіра до неї. Застосовуйте мнемотехніку чи метод «помодоро» (25 хв – перерва). Учіть слова не поодинці, а в контекстах. Перечитуйте, перекладайте будь-які джерела, записуйте власне мовлення. Станьте самі собі носієм, називайте все, що вас оточує. Але без жодних надмірних зусиль, як і в усьому! Не поспішайте вчити мову на курсах чи з викладачем, а якщо закинули, майте мужність повернутися та поновити забуте, надолужити. Ельза порадила книгу Като Ламб «Як я вивчаю мови», а ще корисні інтернет-ресурси.

    І заключним був виступ Арсена Гояна, студента 4 курсу ІМВ, стартапера. Він розвіяв деякі економічні міфи, пояснив обіг грошей та явище інфляції. Економіка – наука, де цифрами обчислюють щастя, і воно, за словами лектора, не в грошах, а «в грошах, індексованих на інфляцію». На сучасному ринку праці важливо, наскільки ви унікальні, наскільки корисне те, що ви виробляєте. Бо, на жаль, шахтар, який тяжко працює, отримує значно меншу платню, ніж Анджеліна Джолі, яка лише є своєрідним брендом. Щодо української економіки на загал, то вірогідними є лише прогнози на короткий термін. Через 20 років в Україні точно краще житиметься. «Але як це станеться, один Бог знає», − каже економіст.

    На цій оптимістичній ноті лекторій попрощався з нами на два тижні. Далі буде.

    Юлія Кузьменко

    Категорії: 

Сторінки

Subscribe to новини