новини

  • Розмова про Львівський жіночий літературний клуб: історія успіху

    25 листопада відбулася онлайн-зустріч із талановитими мисткинями - Нікою Нікалео та Оленою Чернінькою. Студенти "Літературної творчості" мали змогу дізнатися про секрети успіху Львівського жіночого літературного клубу, заглибитися в історію створення серії книг про Львів, і просто насолодитися приємною й затишною атмосферою дружнього спілкування.

    Пані Ніка як голова ЛЖЛК поділилася корисними порадами щодо створення власних проектів, спілкування й співпраці з письменниками та медійними майданчиками, а також розповіла про нюанси й важливості літературних конкурсів "Львівське перехрестя" та "Коронація Слова".

    Пані Олена занурила студентів у письменницький всесвіт, повідала секрети творчої праці й подарувала потужну хвилю мотивації.

    "Треба стукати у всі двері, - зазначають письменниці, -у всі двері, які є і які можливо відчинити, - варто стукати. Якщо тебе не почули - постукай ще раз". Ця зустріч видалася дуже цікавою та атмосферною й наповнила натхненням кожного учасника. Завдяки ній молоді літератори дізналися багато секретів, які обов`язково стануть їм у нагоді для створення власних проектів і для подальшої літературної діяльності.

    Дзевенко Софія

  • Як важливо бути гнучким: розмова з Оксаною Хмельовською.

    18 листопада у рамках курсу «Літературні проєкти: кураторство» відбулася зустріч із співзасновницею та головною редакторкою культурно-видавничого медіапорталу «Читомо» Оксаною Хмельовською. Розмова точилася навколо становлення цього медійного проєкту та дотичних до нього подій.

    Пані Оксана розказала, що «Читомо» вперше виник як дипломний проєкт, розроблений удвох із колегою. Для залучення публіки на першу презентацію під час Львівського форуму видавців скористалися картонними колажами, які розвісили по всьому Львову: це дозволило зібрати аудиторію до 80 людей – чудовий результат для літературної події.

    Однак спочатку «Читомо» існував більше як блог, ніж медіа, й перші 4 роки тримався на колосальній волонтерській роботі друзів пані Оксани. Значні зміни відбулися після організації фестивалю «Штурмові загони Ґутенберґа», які об’єднали молодих видавців із якісними редакторами. Так проєкт дістав перший ґрант від Unistudy, який повністю витратили на «найважливішу» людину на Землі – програміста.

    Втім однаково головною проблемою проєкту був брак стабільности та доходів, через що чимало дописувачів вигорали й ішли деінде. Колишні автори «Читомо», за словами пані Оксани, – власники видавництв, редактори, викладачі. 2015 року відбулася своєрідна реорганізація й було проведено чимало подій: проєкт «Mali.ua», який об’єднав невеликих видавців, що випускали по одній книзі; «Вітрина новинок», у якому розміщувалися всі книжки, випущені до Книжкового Арсеналу чи Форуму Видавців, а також спецпроєкт із Гете-інститутом у Києві. Тоді ж у «Читомо» з’явилася перша випускова редакторка Богдана Романцова.

    Хоча брак коштів все ще давав про себе знати, «Читомо» розвивався й 2016 року об’єднався з блоґом про сучасну дитячу літературу «Казкаркою», який представлений дитячим відділом «Читомо». У тому ж році сайт отримав першого комерційного партнера – магазин туристичного спорядження Gorgany (не на правах реклами). Це дозволило проєктові крок за кроком перейти до «дорослішання». 2017 року «Читомо» офіційно став громадською організацією, що, за словами пані

    Оксани, «дозволило відчути себе тим, хто здатен впливати на смаки людей».
    2018-й рік видався багатим на події. Сайт «Читомо» перезапустився і змінив дизайн, здійснив велике соціологічне опитування «Ukrainian Reading and Publishing Data», на яке нинішній Український інститут книги орієнтується при укладанні стратегії. Тоді ж було проведено кілька спецпроєктів із зарубіжними організаціями: Британською Радою, Гете-інститутом (Німеччина) і Польським та Чеським інститутами в Києві.

    Останні два роки позначилися ще більшим розвитком. Так, 2019 року «Читомо» вперше поїхав у відрядження на книжкові ярмарки в Німеччині й Латвії, Мистецький салон у Канаді. Тоді ж провели вечірку з нагоди десятиріччя проєкту «Піна днів», де все навколо покрили піною – сподіваюся, шампанського. Цей рік позначився виграшем 8-ми ґрантів, появою власного Телеграм-каналу, акцією #купуйумалих і партнерством із крупним комерційним проєктом «Галичина».

    Після такого екскурсу в історію гостя заглибилася в його суть, бо «Читомо» – це передусім «медіа про книгу в усіх її проявах й осмислене читання як трамплін, інструмент для самоосвіти й реалізації». Метою проєкту є створення якісних текстів, які б піднімали читачів на вищій рівень. Тексти ці різні: аналітика й ексклюзивні матеріали експертів, новинки у сфері книговидання, рекомендація вартісних книжок, що добре зроблені й несуть щось нове і, звісно, рецензування, бо «навіть якщо книжка хороша, має бути рецензент, який сказав би, що вона хороша».

    За словами пані Оксани, «Читомо» важливий тим, що він бачить щось цікаве, пише про це і люди проявляють інтерес. Яскравим прикладом стала стаття про оплату праці перекладу, яка допомогла перекладачам усвідомити вартість своєї праці. Або проєкт «Література на експорт», де критики рекомендували по 10 українських книжок до перекладу, що дозволило укласти щонайменше 7 угод про переклад за кордон; крім цього, підтримуються й інші важливі й регіональні проєкти.

    Певну частину часу пані Оксана приділила оцінці студентських проєктів, відзначивши їх новизну та давши кілька корисних настанов. Насамперед, вона нагадала, що, крім ідеї, дуже важливо сформулювати мету і порадила уявити собі майбутніх клієнтів, які б зацікавилися пропонованим продуктом, і сформулювати до 5 цінностей вашого проєкту.

    Найважливішою настановою, яка підбила підсумок зустрічі, стала порада не стояти на одному місці, бо важливо вміти рухатися вперед. Як сказала пані Оксана, «редакційна політика «Читомо» – така само змінна річ, яка має швидко реагувати на поломки й помилки, особливо в наш час. Бо цей рік показав, як важливо бути гнучким і вміти підлаштовуватися й знаходити своє місце».

    Іван Прокопенко,
    студент 4 курсу «літературної творчості»

  • Центр літературної творчості ІФ взяв участь у Міжнародному вебінарі «Одинадцяті короленківські читання»

    Центр літературної творчості Інституту філології взяв участь у Міжнародному вебінарі «Одинадцяті короленківські читання», який дистанційно відбувся 11-12 листопада 2020 р. в Полтавському національному педагогічному університеті імені Володимира Короленка. Ректор університету професор Микола Степаненко, відкриваючи вебінар, наголосив на гуманістичній спрямованості творчості письменника, значна частина життя і творчості якого пов’язана з Україною, зокрема – з Полтавою. Модератор вебінару – професор, завідувачка кафедрою світової літератури університету Ольга Ніколенко говорила про ідейно-тематичні зв’язки творчості М. Гоголя і В. Короленка. Доповідь директора Центру літературної творчості ІФ КНУ імені Тараса Шевченка, почесного професора Полтавського Педінституту професора Михайла Наєнка присвячувалась стильовій характеристиці прози В. Короленка в контексті неоромантичної літературної традиції, яка розвинулась у вітчизняній літературі на рубежі ХІХ-ХХ століть. В. Короленко одним із перших помітив відродження романтичного стилю в літературі цього періоду. Він говорив, що «цей Лазар» (тобто, романтизм) живий, але зі своїми особливостями. Ця його думка корелювалася з роздумами і творчістю І. Франка («Зів’яле листя», «Старе й нове…»), Лесі Українки («Володимир Винниченко») та ін.

    Різні аспекти творчості В. Короленка і літературного процесу його часу висвітлили в своїх доповідях доцент Університету Хоккайдо (Японія) Дайсуке Адаті, професор Т. Матвєєва (Харків), професор О. Ємець (Хмельницький), аспірант Уемура Масаюкі (Японія), магістрантка Катерина Ніколенко (Полтава), наукові співробітники Полтавського літературно-меморіального музею В. Короленка Л. Ольховська й О. Головко, доценти й асистенти кафедри світової літератури ПНПУ імені В. Короленка та ін. Модератор вебінару Ольга Ніколенко «ілюструвала» виступи доповідачів виданнями наукових досліджень про творчість В. Короленка та експонатами університетської аудиторії українсько-японської дружби «Sakura».

    Після завершення вебінару його учасники відвідали Музей В. Короленка. Захід відбувався онлайн на платформах e-Tutorium і Google Meet. Ці платформи дали змогу «глядачам» вебінару не тільки слухати, а й залишити на його чаті свої відгуки про виступи доповідачів. Зокрема – про доповідь директора Центру літературної творчості ІФ КНУ імені Тараса Шевченка, Почесного професора ПНПУ імені В. Короленка Михайла Наєнка: «Щиро раді бачити нашого дорогого і шанованого Михайла Кузьмовича! Кожна його доповідь – це безцінний урок Майстра» (Дмитро Лебідь, режисер трансляції вебінару). «Щиро дякуємо Вам за прекрасну і корисну доповідь, за можливість отримати нові знання» (Олена Пітерська, вчителька Білоцерківської школи, аспірантка-заочниця ПНПУ імені В. Короленка).

    За матеріалами сайту ПНПУ імені В. Короленка

  • Відбувся онлайн-семінар на тему "ІРАНСЬКА МУЗИКА"

    12 листопада 2020 р. відбувся онлайн-семінар, організатором якого було Посольство Ісламської Республіки Іран в Україні, на тему "ІРАНСЬКА МУЗИКА". З доповіддю на семінарі виступив іранський митець Мілад Кухпає-заде, який розповів про історію і розвиток музики на території сучасного Ірану, про особливості традиційної музики різних регіонів країни (Лорестану, Курдестану, Хорасану тощо), про традиційні музичні інструменти (даф, тамбур, сетар, каманче, тар тощо).

    А також про специфіку формування і розвиток європейської класичної симфонічної музики та поп-музики як окремих різновидів сучасної музики в Ірані.

    На завершення семінару пан Кухпає-заде зіграв на іранському музичному інструменті "даф".

    Посольством ІРІ також планується найближчим часом проводити серію подібних онлайн-семінарів на платформі Zoom, присвячених різній тематиці історії та культури Ірану.

    Сторінка Посольства ІРІ в instagram: @iranembassyinukraine на Facebook: https://www.facebook.com/IranembinUkraine/

  • ВІДЛУННЯ КОНКУРСУ «ЖИВА ТРОЯНДА».ТВОРИ УЧАСНИКІВ І ЧЛЕНІВ ЖУРІ КОНКУРСУ

    У студентському конкурсі "Жива троянда" (травень, 2020) члени журі конкурсу не брали участі з етичних міркувань. Тому на пропозицію Центру літературної творчості Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка вони подали свої нові твори дистанційно як відлуння конкурсу. Всі вони - студенти спеціальності "літературна творчість" та спеціальності "українська філологія й іноземна мова". До "вільного мікрофона" цього відлуння надіслали свої твори також учасники конкурсу.

    Сучасні карантинні умови не дають змоги зібратися на засідання Літературної студії імені Максима Рильського і "живцем" обговорити творчість цих письменників-початківців. Тому Центр літературної творчості просить тих, хто ознайомиться з їхньою творчістю, залишити свої коментарі про них у групі «Літературна студія імені М. Рильського». Ці твори буде опубліковано в студентському альманасі "Сві-й-танок" у2021 року, випуск 13-й.

    Михайло Наєнко, директор Центру літературної творчості

    У прикріпленому файлі - твори учасників і членів журі конкурсу

  • ОНЛАЙН-ЛЕКЦІЯ ЗІ СВІТЛАНОЮ ПРИВАЛОВОЮ – НАТХНЕННИЦЕЮ, ОРГАНІЗАТОРКОЮ ТА ДИРЕКТОРКОЮ БАГАТЬОХ ЛІТЕРАТУРНИХ ПРОЄКТІВ

    4 листопада у рамках дисципліни «Літературні проєкти: кураторство» відбулася онлайн-зустріч із Світланою Приваловою, програмною директоркою «Litosvita». Запросити пані Світлану до розмови – це було спільне рішення викладачів і студентів, що цілком зрозуміло, бо успішних людей хочеться почути, перейняти дещицю досвіту. Нині «Litosvita» – платформа, яка надає освітні послуги за різними тематичними напрямами, одна з найбільш популярних у царині неформальної освіти. До того ж «Litosvita» репрезентує своєрідний зріс найвагоміших досягнень літературного й загалом мистецького менеджменту й водночас популяризує сучасний український літературний процес.

    Студентам хотілося більш докладно почути про секрети й внутрішні механізми літшколи, яка минулого 2019 року відзначила поважний ювілей – десятиріччя від дня засування. Відтак пані Світлана докладно зостановилася на структурі самого освітнього процесу, що надає «Litosvita», наголосивши, що він за зразком академічної освіти складається з річних програм, упродовж яких слухачі мають можливість отримати досить ґрунтовні знання і потужну мотивацію до саморозвитку. Безумовно, став у нагоді багаторічний викладацький досвід в університеті і робота над власною дисертацією з масових комунікацій, а також організаційні й комунікативні навички, набуті під час роботи головним редактором видавництва «Nebo bookLab Publishing». Поєднання цих знань й умінь, що тяжіли до різних галузей, дало масштабне бачення й уможливило створення таких навчальних програм, які б були однаково цікавими й лекторам, і потенційним слухачам. Нині «Літосвіта» працює із дорослими слухачами, підлітками й дітьми. Для кожної вікової категорії розроблені свої критерії, плани й контент. Найпопулярнішими серед слухачів уже традиційно є літні літшколи, що проходять щорічно в Карпатах (лише цього року довелося відмовитися від такої ідеї через пандемію).

    Пані Світлана, окрім досвіду, пов’язаного з освітніми проєктами, поділилася секретами успішного видавництва. Ішлося зокрема про книжкове видання «Галерея чуття», де були гармонійно поєднанні вірші відомих українських письменників та ілюстрації картин Андрія Задоріна, знаного білоруського митця, що окреслило унікальну нішу книжкового ринку й сприяло розширенню цільової аудиторії схожих антологій, які пропонували переважно тексти без візуального супроводу. Також гостя коротко спинилася на питаннях формування спільноти, наповнення й розподілу бюджету, розбудови стратегії із взаємодії з конкурентами та інших, не менш важливих аспектах, без яких годі собі уявити успішний літературний менеджмент.

    Зустріч минула на одному диханні – без жодного перебільшення. Усі віртуально присутні отримали потужний заряд позитиву насамперед через оптимізм і налаштованість на успіх, що їх випромінювала сама пані Світлана. Після такої потужної мотивації зросло бажання спробувати власні сили у створенні чогось нового, унікального й пов’язаного з літературою.

    Щиро дякуємо пані Світлані, яка попри свій щільний робочий графік, усе ж знайшла час і можливість поспілкуватися на цікаві теми.

    Тетяна Белімова, доцент кафедри історії української літератури, теорії літератури та літературної творчості

  • Телеміст між Києвом і Женевою: онлайн-зустріч із письменником Олесем Ільченком

    28 жовтня в рамках дисципліни «Літературні проєкти: кураторство» студенти ІV курсу «літературної творчості» мали можливість спілкуватися зі знаним українським письменником і сценаристом Олесем Ільченком. Письменник уже довгий час мешкає в Женеві, втім, завдяки новітнім технологіям з легкістю доєднався до розмови, попередньо узгодивши час онлайн-конференції.

    – Пане Олесю, яка погода зараз у Женеві? – після перших вітань поцікавилися студенти.

    – У Женеві сьогодні дощить, – з усмішкою відповідає гість, відразу налаштовуючи аудиторію до щирого спілкування.

    Студенти передусім хотіли почути, як і з якою метою пан Олесь на початку 90-х років ХХ ст. замислив і втілив видання мистецького часопису «Арка», того самого славнозвісного журналу, що виходив у далеких повоєнних роках у Німеччині з ініціативи МУР-у. І пан Олесь докладно і з багатьма цікавими деталями розповів, як непросто було знайти фінансування й налагодити видавництво, адже через економічну кризу майже всі культурні проєкти тимчасово були призупинені. Також гість наголосив, що видання в багатьох моментах залежало від доброї волі відомих письменників, перекладачів, культурологів, котрі люб’язно зголошувалися надати до публікації власні тексти за мізерні гонорари, а іноді й безкоштовно. Олесь Ільченко також згадав символічну редакцію, яка допомагала йому втілювати задум у життя, про поради й зауваги метра Ю. Шереха, отримані листовно, про відгуки читачів. Насамкінець письменник завважив, що більш докладно про часопис і листування з Ю. Шерехом можна прочитати в книжці спогадів «Збирачі туманів. Суб’єктивні нотатки з київського життя» (Київ, 2017).

    Далі розмова точилася навколо романного доробку Олеся Ільченка. Обговорювали зосібна «Місто з химерами» (Київ, 2009) і «Порт Житана» (Чернівці, 2020) – найперший і крайній романи, пов’язані між собою і київським топосом, і темою мистецтва, і загальним культурологічним шаром, обернутим навколо української літератури та найширшого кола освічених представників українського народу. Питання аудиторії переважно стосувалися збирання матеріалів і конструювання самого сюжету. Оскільки йдеться про інтелектуальну прозу з багатьма підтекстами й історичними фактами, які відтворюють до найменших подробиць тло епохи, цілком зрозуміло, що написанню текстів передувала копітка робота. Й справді, пан Олесь підтвердив такі думки, докладно описавши підготовчі етапи, що передували написанню кожного з текстів, а також розповів про кілька містичних збігів. Ішлося про фатальний трикутник із центром у Соборі Святої Софії, за яким тепер київські екскурсоводи проводять екскурсії; а також про теку іншого архітектора, віднайдену в реальності, а описану ще раніше в романі «Місто з химерами» (за сюжетом, папка належала Владіславу Городецькому); про реальні пошуки читачів, пов’язані з образом вигаданого художника Марка Мазура – одного з головних героїв роману «Порт Житана» (багато читачів роману, навіть таких, що належали до мистецьких кіл, щиросердно повірили в існування вигаданого київського митця Мазура, адже майже всі, з ким він спілкувався в романі, були реальними особами).

    Подвійної «порції» Зум-у, як виявилося, було недостатньо, щоб почути відповіді на всі питання. Зустріч обірвалася на пів слові, ніби зависла, натякаючи на те, що продовження неодмінно буде.

    P.S. «Порт Житана» Олеся Ільченка ввійшов до довгих списків ВВС (2020). Студенти й викладачі спеціальності «літературна творчість» щиро вболівають за цей твір і щиро зичать йому перемоги. викладач кафедри історії української літератури, теорії літератури та літературної творчості, канд.філол.н. Тетяна Белімова

  • Поетичний твір викладача гінді Юрія Ботвінкіна увійшов у світову збірку поезій

    Протягом останніх пів року під егідою міжнародного Центру досліджень давньоіндійського епосу Рамаяна «Рам Чаріт Бгаван» (США), заснованого науковцями з індійської діаспори, регулярно проводились міжнародні науково-літературні вебінари, присвячені Рамаяні та головному герою епосу царевичу Рамі, який вважається послідовниками індуїзму уособленням довершеного правителя і поборника досконалого стану земного життя. У вебінарах брали участь дослідники давньоіндійської літератури з різних країн. Був також оголошений гіндімовний поетичний конкурс і найкращі поезії учасників слухань було зібрано в онлайн видання “राम काव्य पीयूष” («Поетичне підношення Рами»), онлайн презентація якого відбулась 25-го жовтня. У збірку ввійшли вірші мовою гінді 123 поетів з 13 країн світу, здебільшого індійців та представників індійської діаспори, для яких мова гінді є рідною, а тема Рамаяни відома з дитинства. Серед 123 світових поетів був лише один автор не індійського походження, проте його твір також увійшов до збірки і був високо оцінений редколегією. Це викладач кафедри мов і літератур Близького та Середнього Сходу Інституту філології Юрій Ботвінкін. За словами Юрія, він не є релігійним вшановувачем Рами, але йому цікаво було взяти участь у конкурсі, оскільки релігійна індійська література є сферою його досліджень. Він навіть був здивований, що світова спільнота індійських літературознавців і шанувальників релігійних ідеалів Рами охоче прийняла його релігійно нейтральний і дещо навіть скептичний твір до своєї збірки. Отже, викладач Інституту філології став єдиним неіндійцем з усього світу, чия спроба поетичної творчості нерідною для нього мовою гінді отримала міжнародне визнання і була надрукована у престижній літературно-релігієзнавчій збірці. Нижче наводимо авторський переклад українською вищезгаданого вірша Ботвінкіна Ю.В. :

    Г-РАМатика...
    Герою Раме! Не сумуй –
    Не кожен учень вірний...
    Ти краще міфом лиш існуй –
    Занадто світ помірно
    До раю йде... Чуттєвий зсув
    Писання нам дає,
    Та граматично – рай лиш «був»
    Чи «буде»... А ми «є»...
    Це добре, що веселий бог
    Навчив сміятись в пеклі...
    В Любові вже немає двох –
    Одне лиш... Та запекле...

    Вітаємо Юрія Ботвінкіна і зичимо натхнення на нові переклади.

    У файлі нижче прикріплено повне видання поезій 123 авторів.

    Категорії: 
    Додані файли: 
  • 22-й ФІЛОЛОГІЧНИЙ СЕМІНАР (з міжнародним статусом)

    Заснований у Київському університеті Св. Володимира професором В. М. Перетцом у 1904 р.; після радянсько-кадеб'ятного розгрому в 20-30-х роках ХХ ст. відроджений у 1996 р. з ініціативи декана філологічного факультету КНУ імені Тараса Шевченка проф. М. К. Наєнка.
    Загальна тема семінару: "Теоретичні і методологіні проблеми літературознавства". Нині виходить 21-й випуск збірника матеріалів "Філологічні семінари".

    25 грудня 2020 р. (дистанційно) відбудеться 22-й семінар. Підтема його: "УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ЗА РУБЕЖЕМ – ІСТОРІЯ І ТЕОРЕТИЧНИЙ ДИСКУРС".

    Збірник матеріалів семінару буде опублікований в університетському видавництві ВЦ "Київський університет" (видавничий план 2021 р.).

    Робочі мови семінару: українська та всі іноземні, якими публікувалися переклади творів українських письменників.

    Вимоги до оформлення доповідей загальноприйняті: анотації українською та англійською мовами до 2000 знаків. Обсяг доповідей 0,5-0,7 друкованого аркуша. Доповіді іноземними мовами публікуватимуться в авторській редакції.

    Електронний варіант доповідей надсилати на адресу наукового керівника семінару проф. Наєнка М. К. (list2111@gmail.com), відповідального редактора збірника проф. Бернадської Н. І. (nbernadska@gmail.com) або старшого лаборанта Центру літературної творчості канд. філол. нук Марини Єщенко (poltava.proza@gmail.com).

    Термін подачі доповідей (у зв'язку з карантинними умовами) може бути подовжений до кінця січня 2021 року.

    На знімках, що нижче, плакат ювілейного відзначення семінару у 2019 р. та робочі моменти 21-го семінару.

    Д. філол. н., проф. М. К. Наєнко

  • МОВНО-ЛІТЕРАТУРНИЙ КОНКУРС ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

    Запрошуємо взяти участь у ХІ Міжнародному мовно-літературному конкурсі учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка, який відбудеться 4 листопада о 14.00 год. в онлайн-режимі.

    Організатор відбіркового етапу в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка – Інститут філології. До складу журі І етапу конкурсу входять представники кафедри української мови та прикладної лінгвістики; кафедри історії української літератури, теорії літератури та літературної творчості; кафедри стилістики та мовної комунікації.

    Усіх охочих узяти участь просимо обов’язково до 1 листопада 2020 року заповнити онлайн форму
    https://forms.gle/n91dXX7trA5rKqhz9

    Наголосимо, Конкурс організовує Міністерство освіти і науки України з метою вшанування творчості Тараса Григоровича Шевченка, виявлення талановитої учнівської та студентської молоді, виховання шанобливого ставлення до мови і традицій українського народу та підвищення рівня мовленнєвої культури. Студенти, які здобувають перемогу, беруть участь у міському турі Шевченківського конкурсу, а переможці фінального етапу отримують стипендію Президента України.

    Учасникам конкурсу буде запропоновано написати роботу на літературну або мовну теми. Потрібно буде продемонструвати здатність до критичного мислення, фахового аналізу мовно-літературного та культурно-історичного матеріалу, творчі здібності, належне володіння художнім словом та грамотність.

    Роботи всіх учасників конкурсу будуть зашифровані, щоб забезпечити об’єктивність та неупередженість визначення переможців членами журі.

    Бажаємо всім учасникам конкурсу творчого натхнення, естетики в художньому слові та креативності!

    Організаційний комітет Інституту філології

Сторінки

Subscribe to новини