новини

  • Концерт «Україна-Японія» на Ваших екранах

    Кілька днів тому філологи мали змогу побувати на справжньому японському святі, яке підготували студенти кафедри мов і літератур Далекого Сходу та Південно-Східної Азії. Докладний звіт Юлії Кузьменко про подію був опублікований на інтернет-ресурсах ІФ. Відділ зв'язків із громадськістю підготував відео, завдяки якому всі, хто не потрапив на концерт, зможуть переглянути його, а учасники заходу - ще раз поринути в атмосферу свята.

    Запис та монтаж: Валерій Попов.

    Ролик доступний за посиланням: https://youtu.be/B__oCF7Rt3k

    Категорії: 
  • СВЯТКУВАННЯ СЛОВ'ЯНСЬКОГО РІЗДВА

    Шостого грудня студенти та викладачі кафедри слов'янської філології відсвяткували Слов'янське Різдво. Студенти-славісти занурили аудиторію у світ казки, чудес і магії. Пофантазувавши над сюжетом старої, як світ, казки "12 місяців", вони запропонували свою історію про те, як зародилася традиція святкувати Слов'янське Різдво на кафедрі.

    Оповідала казку студентка 2-го курсу хорватистики Олександра Трофімішина. Дія розгорнулася у королівстві Слов'яндія. Оскільки не було у цьому королівстві Різдва і зимових свят, королева (студентка 4-го курсу хорватистики Олександра Панфілова) видає наказ знайти і принести свято у королівство. А юна допитлива дівчинка (Юлія Чубарєва, студентка 3-го курсу болгаристики) вирушає на його пошуки.
    У процесі розгортання подій дівчинка зустрічає старійшин слов`янських країн, які і розповідають їй про традиції святкування зимових свят у своїх країнах. Все це відбувається в оригінальній і живій манері - з захопливими презентаціями та національними атрибутами. Хорватисти, богемісти і білорусисти потішили глядачів різдвяними музичними композиціями. Про різдвяні традиції Сербії розповів студент 1-го курсу Гліб Позняк. Болгарію представила студентка 3-го курсу Анастасія Фесенко в образі провидиці баби Ванги і почастувала аудиторію традиційною болгарською стравою – «тиквеником» (пиріг з листового тіста з гарбузом, домашнім сиром, горіхами та медом), а також роздала усім свої передбачення на наступний рік. А Кирило Гращенко, за традицією болгар, легенько постукав гостей свята «сурвачками» – кизиловими гілками, прикрашеними білими і червоними нитками, ласощами, сухофруктами і попкорном, бажаючи усім здоров`я і достатку у прийдешньому році.

    І ось, дізнавшись про прекрасне свято Різдва Христового, дівчинка розповідає про нього у королівстві. З тих пір мешканці Слов`яндії і почали відзначати це свято.

    На завершення заходу учасники виконали відому на весь світ українську щедрівку «Щедрик», після чого почастувалися різдвяними солодощами.
    В аудиторії панували тепла родинна атмосфера, різдвяний дух та загальний святковий настрій. Усі присутні залишилися в емоційному піднесенні та натхненні. А студенти, в очікуванні передріздвяного дива, пішли готуватися до іспитів...

    Текст: Юлія Чубарєва
    Фото та відео: Валерій Попов

    Ролик доступний для перегляду:
    https://youtu.be/sAxJ8P_gBY8

  • Інформація про ґранти Наукового Товариства імені Тараса Шевченка (США)

    Наукове Товариство ім. Шевченка в США призначатиме ґранти у двох категоріах: ґранти для досліджень і ґранти на написання дисертацій. Всі заяви на ґранти приймаються до 1 лютого 2019 року. Заяви та документи приймаються лише в електронному онлайн форматі.

    Детальніша інформація про вимоги до робіт: http://shevchenko.org/grants-and-scholarships/prohrama_grantiv-2018-2019/

  • Триває п'ятий конкурс грантів Culture Bridges

    Триває п'ятий конкурс Culture Bridges, який розпочався 20 листопада 2018 року. Гранти надаватимуться у всіх трьох категоріях. Проекти міжнародної мобільності фінансують поїздки до країн ЄС (і навпаки) до 4 000 євро. Проекти національної співпраці надають фінансування до 10 000 євро на реалізацію спільних проектів українських інституцій із щонайменше двох несуміжних областей України. Проекти міжнародної співпраці підтримують спільні проекти культурних операторів з України та країн ЄС грантами до 50 000 євро.

    Кінцевий термін подання заявки на гранти міжнародної мобільності — 9 січня 2019 року, на проекти національної та міжнародної співпраці — 31 січня 2019 року.

    Перші чотири конкурси програми засвідчили величезний попит на можливості, які пропонує програма в культурному та креативному секторах — було подано 1333 заявки, з яких 1130 — з України. Найбільше проектних заявок подано у секторах культурної спадщини, візуального мистецтва, фестивалів та креативних просторів і платформ взаємодії. За рік існування програми 71 проект отримав фінансування на суму понад півмільйона євро, з яких 41 проект вже реалізовано.

    У разі виникнення запитань щодо умов участі можна звернутися за адресою: CultureBridges@britishcouncil.org.ua.

  • Радіодиктант національної єдності у Шевченковому університеті

    У День української писемності та мови, який відзначають 9 листопада, в університеті писали XVIII Радіодиктант національної єдності. Для цього в головному корпусі відвели 3 аудиторії, але центральною локацією стала аудиторія імені Михайла Максимовича. Звісно, філологи поміж парами знайшли час, аби долучитися до події, принагідно перевіривши себе. Писали разом із ректором Леонідом Губерським, проректором Володимиром Бугровим і гостями: Тарасом Компаніченком, В’ячеславом Кириленком, сестрами Тельнюк і багатьма іншими. А разом з Університетом писала вся Україна. Пряма трансляція «Українського радіо» переказувала вітання з Луцька, Краматорська, Харкова, Чернігова… Українці в усьому світі затамували подих над папером.

    Традиційно текст готував мовознавець Олександр Авраменко. Напередодні «Українське радіо» організувало прес-конференцію за участі директора Центру комунікацій КНУ Олени Добржанської. Олена Леонідівна запевнила, що місця вистачить усім охочим. Так і було. Багато з лекторів Університету позаздрили б такій тиші, яка панувала, доки з колонок лунали речення диктанту. А по завершенню аркуші зібрали для надсилання на перевірку. Переможців буде небагато, але кожен отримає винагороду. Прослухати диктант. Якщо хтось не встиг, можна тут: https://www.youtube.com/watch?v=eewrR-0Z-vM
    Надіслати рукописні тексти диктанту можна упродовж 9-10 листопада на адресу вул. Хрещатик, 26, Київ - 1, 01001 із позначкою «Радіодиктант». Або ж сфотографований чи відсканований аркуш на електронну скриньку rd@nrcu.gov.ua до 12:00 10 листопада.
    Гарних результатів філологам!

    Текст: Юлія Кузьменко

    Категорії: 
  • У Центрі кримськотатарської мови і літератури ІФ провели літературну годину, присвячену життю і творчості Ешрефа Шем'ї-Заде

    10 жовтня 2018 року в Центрі кримськотатарської мови і літератури декламували вірші, переглядали презентації, ділилися філософськими роздумами. А ще пригощали кавою та солодощами. Саме у такій невимушеній теплій атмосфері пройшла літературна година, присвячена життю і творчості Ешрефа Шем'ї-Заде у рамках студентського проекту "Edebiyat Alemi". Викладачі та студенти активно та творчо підійшли до підготовки презентацій та художнього читання поезій, а студентка III курсу Лілія Романовська навіть виступила з власними перекладами філософських віршів талановитого письменника. На завершення пролунав запис пісні «Рустемім», автором якого є Ешреф Шем'ї-Заде, у виконанні відомої кримськотатарської співачки Уріє Керменчіклі.

    За матеріалами Центру кримськотатарської мови і літератури ІФ
    Фото: Валерій Попов

    Категорії: 
  • В Інституті філології розпочав роботу новий лекторій «Репліка»

    Усі студенти звикли до фрази: «70% програми – на самостійне опрацювання». І якщо вже працювати над власною самоосвітою, то чому б не вийти за межі знань за спеціальністю? Для філологів за ініціативи СПІФ і його представниці Тетяни Михно починає працювати сучасний лекторій «Репліка». Він взаємодіятиме з фахівцями найрізноманітніших сфер, шукатиме цікаві теми для студентства. Кожен лектор має лише 20 хвилин на виступ, адже довше людині концентруватися складно. Спектр тем – від того, як запустити таргана в Космос до меж нанотехнологій.

    3 жовтня відбулася дебютна зустріч, особливо зацікавилися «Реплікою» першокурсники, активно ставили питання лекторам. Аудиторія слухала трьох гостей. Олександр Пилиповський, асистент Кафедри математики та теоретичної радіофізики КНУ, розповів про цифрові технології. Почули, як відбулася індустріальна революція, як від калькуляторів перейшли до комп’ютерів. Нині не стоїть питання виробництва товарів, а от із потоком інформації є велика проблема. Існує 2 типи даних: аналогові та цифрові. Аналогові дані обробляти значно швидше, зате цифрові не мають похибки (для прикладу: рукопис – аналогова інформація, друкований текст – цифрова). Олександр розповів, як працює світлофор і як запрограмувати кавовий апарат. До речі, програмують за універсальною граматикою лінгвіста Ноама Хомського.

    Другою була Ельза Жеребчук, випускниця ІМВ, фотограф, музикант, що працює з чотирма мовами в PinchukArtCentre. Давала важливі для мовознавців поради, як вивчити мову самостійно. Ельза розвіяла міф, що «з цим треба народитися». Успішно вивчити мову може кожен, вона довела це на власному прикладі, адже веде екскурсії чотирма мовами. Важливі 4 умови під час вивчення: естетика, систематичність, любов до мови, довіра до неї. Застосовуйте мнемотехніку чи метод «помодоро» (25 хв – перерва). Учіть слова не поодинці, а в контекстах. Перечитуйте, перекладайте будь-які джерела, записуйте власне мовлення. Станьте самі собі носієм, називайте все, що вас оточує. Але без жодних надмірних зусиль, як і в усьому! Не поспішайте вчити мову на курсах чи з викладачем, а якщо закинули, майте мужність повернутися та поновити забуте, надолужити. Ельза порадила книгу Като Ламб «Як я вивчаю мови», а ще корисні інтернет-ресурси.

    І заключним був виступ Арсена Гояна, студента 4 курсу ІМВ, стартапера. Він розвіяв деякі економічні міфи, пояснив обіг грошей та явище інфляції. Економіка – наука, де цифрами обчислюють щастя, і воно, за словами лектора, не в грошах, а «в грошах, індексованих на інфляцію». На сучасному ринку праці важливо, наскільки ви унікальні, наскільки корисне те, що ви виробляєте. Бо, на жаль, шахтар, який тяжко працює, отримує значно меншу платню, ніж Анджеліна Джолі, яка лише є своєрідним брендом. Щодо української економіки на загал, то вірогідними є лише прогнози на короткий термін. Через 20 років в Україні точно краще житиметься. «Але як це станеться, один Бог знає», − каже економіст.

    На цій оптимістичній ноті лекторій попрощався з нами на два тижні. Далі буде.

    Юлія Кузьменко

    Категорії: 
  • Газета Національної академії наук України розповіла про наш музей Олеся Гончара

    Нещодавно вийшов вересневий номер газети Національної академії наук України «Світ», де в рубриці «Завжди на часі» опублікована стаття Мар’яни Кошарської про експозицію нещодавно відкритого у корпусі Інституту філології Музею Олеся Гончара – «Лабораторія письменника, де творяться вічні світи».

    Стаття розповідає про те, які саме речі передані родиною письменника та чому саме ці предмети є значимими для письменника та його близьких. Опублікований матеріал поясненює також, чим наш музей відрізняється від інших. А Вам відомо, у чому унікальність Музею Олеся Гончара в ІФ? Завітайте до його затишних залів, огляньте експозицію, і ви зрозумієте це самі та зможете розповісти іншим.

    Категорії: 
  • Літературнй клуб «ProЧитання»: продовжуємо роботу над артбуком

    У вівторок, 2 жовтня, уже традиційно шанувальники літератури зібралися в ретроаудиторії. Цього разу Олена Романенко розповідала про артбуки на загал: які вони бувають? І яким буде студентський? Минулої зустрічі учасники клубу обрали двох письменників для книги – Марію Матіос та Юрія Іздрика.

    Буває, що лекцію читають дуже швидко, ледь встигаєш нотувати, але краще нерозбірливий почерк, аніж втрачені знання. Майстер-клас був присвячений взаємодії візуального та словесного. Студенти гортали українські артбуки: «Жадан і собаки», «Папіроси» Іздрика, «Антонич від А до Я» від ВСЛ, знаменитий «Зубр шукає гніздо» Оксани Були (про Туконі – істоту, яка вкладає тваринок спати). Пізніше разом із модераторами – Оленою Романенко та Мариною Рябенко – намагалися знайти асоціації для майбутніх артбуків творчості Іздрика та Матіос. Що асоціює з письменником? Факти біографії, місця роботи, теми творчості та назви творів, певні роки чи прецедентні проекти, бачення інших митців. Наприклад, в Іздрика варто згадати його роботу в часописі «Четвер», а до Матіос можна дібрати тему вишиванки «Буковина» чи серію ілюстрацій на зразок «Тіней забутих предків» Олени Кульчицької. В аудиторії навіть спробували поєднати цитату художнім шрифтом, ілюстрацію та заголовок (до «Майже ніколи не навпаки» Матіос). А ще створювали зоропоезію до «Молитви» Іздрика.

    Гляньмо на історію візуалізації. Лектор розповідала про німецького лікаря Фріца Кана, якого вважають батьком візуалізації, а спеціалісти з інфографіки мало не поклоняються своєму генію. Фріц розумів схильність людського мозку до візуалізації та представив організм наочно як «індустріальний палац». У 1920-х Герт Арнц і його учень Отто Нейрат винайшли міжнародну систему візуальної мови ISOTYPE. Не забуваймо і про «Маніфест сюрреалізму» Марінетті, і про вітчизняне поезомалярство Семенка. Теоретик і практик летризму (де буква є основним елементом усіх видів художньої творчості) – Ізидор Іссу. Одним із перших жанрів візуальної поезії була також дитяча французька. Із сучасного гостям показали зразок новозеландської креативної книги і поетичної творчості The Wai-te-ata Companion to Poetry – коробочку з текстами у найрізноманітніших формах. Це листівки, конверти, вірші, вписані у букву тощо. В Україні незвичними формами займається острозький Музей книги і книгодрукування та студія «Аграфка».

    Нині візуальний і словесний наративи йдуть паралельно. Читання складається з візуального, аудиторно-лінгвістичного, інтелектуального та емоційного компонентів. Воно є асоціативним. Від формату залежить наше сприйняття. Працюючи над оформленням, варто пам’ятати, якій аудиторії ми адресуємо видання. А ще не забуваймо користуватися правилами:
    - сторінка має межі (поля);
    - довгий рядок (120+ знаків)ускладнює читання, але рівномірність змушує звернути увагу саме на текст;
    - ми читаємо в послідовності «фото, заголовок, текст»;
    - завжди читають підписи під фото;
    - читач любить шрифти із засічками;
    - права частина розгортки привертає більше уваги глядача;
    - діє правило першого погляду;
    - кольори в негативі утруднюють сприйняття;
    - у композиції має бути 1 (а не багато) візуальний стимул, прості форми, впізнаваний образ.

    Студенти вже чекають на продовження серії творчих зустрічей. Знання й справді допоможуть їм яскраво донести слово до читача.

    Текст: Юлія Кузьменко
    Фото: Валерій Попов

    Категорії: 
  • Свято Французького центру

    26 вересня оновлений Французький центр Інституту філології відзначив свій п’ятий День народження. Святкування відбулося у затишних стінах Жовтого корпусу, де гостей об’єднала любов до французької мови та культури. Активну участь у підготовці та проведенні свята взяли доценти кафедри романської філології Бурмістенко Т.В., Гейко Т.М., лектор посольства Франції в Україні Емелі Войтенко та студенти-сходознавці третього курсу, що вивчають арабську мову. Захід об’єднав майже 50 учасників - студентів різних освітніх програм із вивчення західноєвропейських та східних мов Інституту філології.

    Розпочалося свято у невимушеній атмосфері за гарячою кавою та смачним печивом. Під час кавування студенти та гості свята грали в цікаві настільні ігри, спілкуючися виключно французькою. У програмі також були театральні імпровізації, різноманітні інтерактиви на знання мови та культури. У рамках святкування відбулося нагородження переможців конкурсу неологізмів, якими стали Катерина Шарапа, Аліна Бабіч, Тетяна Боровська. Заохочувальні призи також отримали Соломія Король, Олександра Шарапа, Анастасія Запацька, Олександра Лісогор. Завершився захід на вельми позитивній ноті – караоке! Тож Французький центр відсвяткував свій ювілей весело, музично і головне по-французьки.

Сторінки

Subscribe to новини