новини

  • Візит Першої леді Туреччини Еміне Ердоган до Інституту філології

    Київський національний університет імені Тараса Шевченка є беззаперечним лідером у сфері тюркології на теренах України. Турецька мова як іноземна почала викладатися в університеті з 1990 року. З 1995 року функціонує кафедра тюркології, яка здійснює підготовку перекладачів та викладачів турецької мови. За 27 років з дня відкриття турецьких студій в КНУ збільшилася кількість студентів, які вивчають турецьку мову. Нині їх налічується близько 200. Окрім, Інституту філології, у якому вивчають турецьку студенти кафедри тюркології та кафедри фольклористики, її також опановують студенти Інституту міжнародних відносин, Інституту журналістики, географічного факультету, історичному факультету, факультету психології. Щоріч, починаючи з 2014, при кафедрі тюркології відкриваються нові освітні програми із вивчення інших тюркських мов – кримськотатарської, гагаузької, азербайджанської. Республіка Туреччина всіляко підтримує і сприяє розбудові українсько-турецької дружби і тюркських студій в КНУ, свідченням чогоє відкриття інтерактивного класу в Інституті філології Шевченкового університету за фінансової підтримки Турецького агентства зі співробітництва та координації при кабінеті Міністрів Турецької Республіки в Україні (“ТІКА”).

    З нагоди цього 9 жовтня в Інститут філології завітала Перша леді Туреччини – Еміне Ердоган. Високоповажні гості, серед яких були і представники ТІКА, разом із проректором Петром Бехом, директором Інституту філології Григорієм Семенюком, завідувачем кафедри тюркології Іриною Покровською та студентами урочисто відкрили новоствоорений і облаштований сучасним професійним обладнанням інтерактивний клас та аудиторію імені Ісмаїла Гаспринського.

    Виступаючи, Еміне Ердоган зауважила, що облаштування таких аудиторій відбулося за підтримки ТІКА, які розбудовують тюркські студії у світі і водночас сприяють відкриттю українських центрів у Туреччині. Перша леді наголосила, що гасло Ісмаїла Гаспринського про єдність в думках, мові і в роботі є таким, якому варто слідувати. Адже підтримка один одного є дуже важливою у сьогоднішньому мінливому світі. Еміне Ердоган висловила підтримку українському народові, який відстоює свої землі і мову у боротьбі з агресором. «Крим є невід’ємною частиною України», - сказала дружина президента Республіки Туреччини. Продовжуючи свою думку, Еміне Ердоган наголосила, що українсько-турецька дружба існує у всіх сферах, але рушієм співпраці є розвиток освіти і культури. Відкритий центр - це проект, який є символом цієї дружби. По завершенню своєї промови Еміне Ердоган презентувала подарунки найкращим студентам та аспірантам Шевченкового університету.

    Окрім цього, представники ТІКА подарували Інституту міжнародних відносин, Інституту журналістики, географічному факультету, історичному факультету, факультету психології, кафедрі тюркології, кафедрі української мови та прикладної лінгвістики та кафедрі фольклористики Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка 8 інтерактивних дошок.

    Музично-пісенну програму для високоповажних гостей презентували Народний ансамбль української музики «Роксоланія» та громадська організація переселенців "Кримська родина".

    Олександра Касьянова, фото – Валерій Попов,
    прес-центр Інституту філології

    Категорії: 
  • Майстер-класи з методики викладання польської мови в ІФ

    7 жовтня до студентів полоністики завітали доктор Єжи Ковалевський та магістр Марта Ковалевська (Фонд "Свобода і Демократія", Ягеллонський Університет у Кракові). Вони провели надзвичайно цікаві майстер-класи методичного курсу. У своєму виступі Єжи Ковалевський розповів про полоністичні студії в Україні (Львів, Дрогобич, Івано-Франківськ, Київ), історію видання книжок та допоміжних матеріалів для вивчення польської мови як іноземної, а також про словники та книги з фразеології; підказав кілька корисних сайтів для тих, хто викладає, і тих, хто вивчає польську мову.

    Полоністична глоттодидактика - це вивчення польської мови як іноземної. Пан Ковалевський говорить, що польська мова - це ремесло, тож йому можна навчитися. Викладач навів головні засади вивчення польської мови як іноземної:

    -комунікаційне навчання, бо спілкування вимагає зворотної дії, реакції на почуте;

    -навчати варто польською мовою;

    -інтегроване навчання, тобто все одразу: лексика, ементарна граматика, орфографія, також можна залучати тести для перевірки вивченого матеріалу, завдання на переклад, диктанти, а головне - спілкування;

    -аудіолінгвальний метод (розуміння почутого тексту).

    Після кожної лекції повинно залишись щось конкретне у пам'яті, учень має зрозуміти, що він вміє робити з вивченим матеріалом.

    У практичній частині майстер-класу Марта Ковалевська показала цікаві завдання та виконала їх разом зі слухачами. Звернула увагу на проблеми, які виникають у українських учнів під час вивчення польської мови.

    Після викладів учасники отримали сертифікати про прослуханий методичний курс та навчально-методичні матеріали з польської мови.

    Від майстер-класів всі були у захваті, адже, окрім книжок для викладання та вивчення польської мови, тестів для перевірки знань, полоністи отримали величезний досвід від професіоналів. Та найголовніше, спілкування з носіями мови, відомими видавцями неперевершених навчальних книжок для дітей та дорослих, відкритими та життєрадісними Єжи та Мартою Ковалевськими.

    Діана Месхія
    фото - Валерій Попов

    Категорії: 
  • Видання молодих науковців поповнюють філологічну скарбницю

    Kişikimolduğunubilmekisterse, kimlerisevdiğinebaksın…
    Mevlana.

    29 вересня 2017 р. уНаціональному музеї українського народного декоративного мистецтва, який на території Києво-Печерської лаври, пройшла презентація навчального посібника «Турецька мова: тексти та завдання для розвитку усного мовлення» асистента кафедри тюркології Інституту філології Ольги Пишньохи.

    Пропонований навчальний посібник складається з текстів-зразків розмовних тем, пов’язаних з історією, культурним і суспільно-політичним життям Османської імперії, а також Турецької Республіки. Тексти доповнюються різноманітним лінгвокраїнознавчим матеріалом. Вербальні та невербальні матеріали надають студентам певні знання про країну, мову якої вивчають. Рецензенти: д.філол.н., доц. Ірина Покровська, к.пед.н. Ірина Кіндрась.

    Посібник спрямований на розвиток підготовленого та непідготовленого монологічного та діалогічного мовлення, вміння адекватно реалізовувати комунікативну мету у процесі мовлення. Посібник призначений для студентів історичного факультету, спеціальності «Сходознавство» другого і третього року навчання, а також для всіх, хто цікавиться історією та культурою Сходу.

    Вітальними словами гостей зустріла директор Національного музею українського народного декоративного мистецтва Людмила Строкова, яка представила гостям дивовижний музей із його вишуканими експонатами та безцінними скарбами української нації, наголосивши також на тісних стосунках між Україною і Туреччиною вже протягом багатьох століть, які на сьогоднішній день переросли у плідну співпрацю.

    Д.філол.н., завідувач кафедри тюркології Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка Ірина Покровська, яка стимулювала і корегувала процес написання посібника, відзначила з якою неймовірною любов’ю і натхненнямвін створювався.

    Директор видавництва «Арт Економі» Сергій Кіктеко, завдяки якому посібник було втілено у бездоганну фізичну форму, привітав Ольгу Анатоліївнувишуканими побажаннями подальших звершень та «Сертифікатом автора», який підтверджує присвоєння номеру міжнародної книжкової класифікації.

    Привітала автора з успішним виданням актуального для сучасної української тюркології посібника також Тетяна Мельник – заступник директора Президентського Фонду Леоніда Кучми «Україна». У якості музичного вітання юні таланти (Дар’я Коджебаш, Ніна Бойкова),творчою долею яких опікується Президентський фонд Леоніда Кучми «Україна», виконали декілька пісень. Музичну програму завершила пісня у виконанні асистента кафедри тюркології Світлани Середи українською і турецькою мовами.

    Вітали автора із виходом новоствореного видання також колеги, аспіранти і студенти кафедри тюркології та історичного факультету, які були присутні на презентації.

    Gloria victoribus

    Категорії: 
  • Міхаель Мозер - Почесний доктор КНУ

    За клопотанням кафедри української мови та прикладної лінгвістики Інституту філології та Вченої ради Інституту на засіданні Вченої ради Київського національного університету імені Тараса Шевченка було присвоєно звання Почесного доктора університету Міхаелю Мозеру.

    Пан Міхаель є австрійським україністом, професором Інституту славістики Віденського університету та інших університетів: Українського Вільного Університету в Мюнхені й Католицького університету імені Петра Пазманя в Будапешті та Пілішчабі, а відтепер і професором Шевченкового університету.

    Щиро вітаємо з високою нагородою, бажаємо міцного здоров’я та нових творчих успіхів.

    Фото - Тетяна Воротняк

    Категорії: 
  • Неоелліністи на грецькому телеканалі

    У травні 2017 року у розпал Євробачення Центр елліністичних студій та грецької культури імені Андрія Білецького відвідали члени грецької делегації на чолі з П.Цольясом. Грецькі журналісти цікавились минулим та сьогоденням елліністики в стінах Київського національного університету імені Тараса Шевченка, «роботи та дні» студентів-неоелліністів.

    Під час зустрічі співробітники Центру познайомили журналістів ЕРТ з традиціями елліністики в КНУ, розповіли про фундаторів елліністичних студій – проф. А.О. Білецького та доц. Т.М. Чернишову, продовжувачів їхньої справи – проф. Н.Ф. Клименко та проф. О.Д.Пономарева, молодше покоління українських неоелліністів, окреслили основні напрямки неоелліністичних досліджень, познайомили з перекладацькими студіями. В бесіді взяли участь студенти Інституту філології, що розповіли про свій досвід навчання на спеціальності «неоелліністика», участі в освітніх програмах в Греції, спільне та відмінне в українцях та еллінах.

    Передача про київських неоелліністів була продемонстрована 27 вересня 2017 р. на каналі грецького державного телебачення ЕРТ. Її можна переглянути за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=6qDfNvkMMh4&feature=share

    Категорії: 
  • Зустріч студентів-славістів із послом України в Хорватії

    28 вересня завдяки кафедри слов'янської філології на чолі з проф. Ольгою Паламарчук відбулася зустріч із Надзвичайним і Повноважним Послом України в Республіці Хорватії Олександром Левченком. Пан Посол розповів студентам-славістам про реалізацію випускників у Хорватії, особливості роботи в посольстві, проектуючи на власну професійну діяльність і про те, як і де знавець мови може працювати.

    Категорії: 
  • "Я" та "інший": лекція Тамари Гундорової в Інституті філології

    Переповнена аудиторія, де студенти, викладачі і посадовці тіснилися, щоби послухати лекцію "Посторієнталізм і екзотика в сучасній літературі". Саме з такою темою виступила 27 вересня в Інституті філології літературознавець, культуролог Тамара Гундорова. Вона читала лекції в різних куточках світу: в університетах Японії, Автралії, Великої Британії, Америки. А з ініціативи завідувача кафедри історії української літератури, теорії літератури і літературної творчості проф. Людмили Грицик завітала й до Інституту філології. Її лекція стала початком циклу занять, які є синтезом академічного і художнього типів орієнталітики в українській літературі.

    Дослідження Тамари Гундорової є свідченням нового рівня розвитку українського літературознавства. Працюючи в науковому полі постколоніальної критики, літературознавиця поділилася з присутніми своїми напрацюваннями. У своїй лекції вона проаналізувала образ України в літературних текстах різних країн: Великої Британії ("Коротка історія тракторів по-українськи" Марини Левицької), Польщі ("Українка" Барбари Космовської), Австралії ("Білий тигр" Аравінда Адіга) та України ("12 обручів" та "Перверзія" Юрія Андруховича). Відштовхуючись від питання "Як хтось дивиться на когось", а в конкретних літературних прикладах "Як Захід дивиться на Схід", Тамара Гундорова проаналізувала орієнталізм в українському контексті крізь парадигму "я" та "інший".

    Кінець лекції перейшов у дуже актуальне русло, адже механізми орієнталізації яскраво виражені нині і в середині України, коли в категорію "інший" переводять внутрішніх переселенців з Донбасу. Тому така лекція стала корисною не лише присутнім студентам і викладачам-сходознавцям і літературознавцям, а й варта уваги політологів.

    Каріна Дорошенко,
    фото -Валерій Попов

    Категорії: 
  • В Інституті філології відкрито Центр літературної творчості

    20 років тому при філологічному факультеті в Київському університеті було відкрито спеціальність "літтворчість". За словами Юрія Коваліва, це було обговорено у кабінеті Валентини Запорожець за ініціативи Юрія Мушкетика, Віктора Кордуна. Метою створення було згрупувати творчу молодь, а не навчити письменника писати. Хіба можна вказувати митцю як творити? Звісно, що ні. Адже за рамкових умов з нього вийде графоман. За ці два десятки років випущено сотні літтворців, із когорти яких є письменники, доктори, кандидати філологічних наук, члени СПУ, блогери, журналісти, вчителі тощо. З метою згрупування більшої аудиторії, не лише філологів, а й студентів фізико-математичного, економічного, правознавчого, кібернетичного спрямування у Шевченковому університеті створили центр. Адже пишуть твори незалежно від професії, а за покликом душі та серця.

    19 вересня в Інституті філології КНУ імені Тараса Шевченка відбулося урочисте відкриття Центру літературної творчості. Очолений членом СПУ, науковцем, письменником Михайлом Наєнком, Центр має у планах зустрічі з письменниками, літературні студії, консультації творчої молоді.

    Ректор університету Леонід Губерський і директор Інституту філології Григорій Семенюк, за підтримки яких відбулося створення такого осередку, привітали з цією подією, та побажали розвитку Центру та натхнення студентам.

    На відкриття завітали заслужені діячі культури України – письменник Іван Драч та артист Анатолій Паламаренко, із пропозиціями співпраці виступив Станіслав Довгий. З різних міст надійшли привітання, які зачитав Михайло Наєнко на відкритті. На заході був і музичний подарунок від Заслуженої артистки України Валентини Антонюк. Її учні виконали кілька пісень на слова українських поетів, а також презентували присутнім гімн Університету, слова якого належать Михайлові Наєнку.

    Прес-центр ІФ

    Категорії: 
  • Запрошуємо на відкриття Центру літературної творчості

    19 вересня о 14:00 в актовій залі Інституту філології відбудеться урочисте відкриття Центру літературної творчості, який очолює проф. Михайло Наєнко. На захід запрошено заслужених діячів української літератури: Івана Драча, Юрія Мушкетика, Івана Малковича, Василя Шкляр та багатьох інших знакових письменників і науковців.

    Запрошуємо всіх залюблених у поетичне слово!

    Категорії: 
  • В Інституті філології відбулася урочиста посвята в першокурсники

    31 серпня у стінах Шевченкового університету відбулася урочиста посвята у студенти. Цього дня напутні слова у студентське життя почули майбутні знавці мов і літератур світу, першокурсники Інституту філології. Перед ними від сьогодні відчиняються двері у світ знань, філологічних постатей, мовознавчих правил та літературних канонів. Привітальні слова на святі виголосили Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет, ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Леонід Губерський, директор Інституту філології Григорій Семенюк, цьогорічний Лауреат Шевченківської премії, видавець, письменник Іван Малкович, Голова Студентського парламенту Університету Станіслав Гречка. Музичне вітання пролунало від Народного ансамблю «Роксоланія».

    У житті студента є дві граничні події – посвята у студенти та випускний. Колись на такому ж святі-першокурсників перший ректор університету Св.Володимира Михайло Максимович сказав, що від того, як ви проведете час у стінах Альма Матері визначатиметься ваше майбутнє. Зважаючи на ці слова, у своїй промові директор Інституту філології Григорій Семенюк побажав студентам провести студентські роки із користю.

    В Інститут філології вступають ті, хто за покликом серця вирішив присвятити своє життя слову. Усім відомо, що «Спочатку було СЛОВО…». Зі Словом ми зростаємо, дорослішаємо і старіємо. Нести у слові ідею – це основна почесна місія філолога. Тож, приємно, що в Інститут філології вступили одні з найкращих. Цьогоріч прохідний бал до Інституту філології збільшився майже на 10 балів у порівнянні з минулим роком. Зокрема на освітню програму ОС «бакалавр» з французької філології він сягав 197 балів із 200 можливих. А кількість охочих навчатися у філологічному осередку Київського університету на англійській філології становила 67 осіб на місце.

    Колись стежкою студента-філолога пройшов цьогорічний Лауреат Шевченківської премії, видавець, письменник Іван Малкович. Зі своїм натхненним та мотивуючим словом Лауреат звернувся до цьогорічних першокурсників. Іван Малкович провів паралель із дитинством Тараса Шевченка, наголошуючи на тому, що основне у навчанні – це бажання. Потрібно мати жагу до знань і тоді горизонт можливостей розширюється. Письменник побажав присутнім проявити усі здібності та черпати всі можливості, перебуваючи у Шевченковому університету.

    Любов, віра та Бог у серці – це те, що побажав усім Патріарх Філарет. Слова Святійшого щоріч окреслюють світле майбутнє, додають сил та віри у краще.

    По завершенню урочистої частини відбулося вручення заліковок першокурсникам.

    Прес-центр ІФ

    Категорії: 

Сторінки

Subscribe to новини