новини

  • Професору-академіку Володимиру Перетцу – 150

    У Київський університет на посаду професора він прибув 1903 року. Із 1904 року почав вести на історико-філологічному факультеті "Філологічний семінар", який до 1907 року існував як навчальна (з заліками) дисципліна, а потім - як "філологічна студія". Тут у різний час формували свій дослідницький талант такі майбутні вчені-літературознавці, як Микола Зеров, Павло Филипович, Михайло Драй-Хмара, Сергій Маслов, Варвара Адріанова-Перетц, Леонід Білецький, Дмитро Чижевський, Олександр Назаревський та ін. Мені пощастило слухати лекції О. Назаревського з давньої руської (по суті - української) літератури.

    У середині 30-х років більшість учнів Володимира Перетца була репресована, семінар було ліквідовано, а самого професора (на той час уже академіка двох академій - української і всесоюзної) заслано в Саратов, в університеті якого не було жодного гуманітарного факультету. Несприятливий клімат і тюремні побутові умови призвели до передчасної смерті вченого. Кілька його слухачів встигли емігрувати за кордон і там утримати українське літературознавство на науковому рівні (Л. Білецький, І. Огієнко, Д. Чижевський). Дружина професора Варвара Адріанова врятувалася "тихим" проживанням у Петербурзі-Ленінграді.

    Щорічний "філологічний семінар" як міжнародний мені вдалося відродити в 1996 році, і вже проведено двадцять одне робоче його засідання. Останній – 21-й – відбувся 20 грудня 2019 р., до якого Наукова бібліотека університету влаштувала книжкову виставку. Видано 20 випусків "Філологічних семінарів" і два підсумкових – за 15 і за 20 років. На гуманітарному корпусі Університету відкрито меморіальну дошку нашому видатному професору, а Національна академія наук України в 1997 році встановила премію в галузі філософії імені Дмитра Чижевського – учня Володимира Перетца. Серед її лауреатів: Леонід Губерський – ректор університету, академік, Анатолій Конверський – декан філософського факультету, академік, Володимир Ярошовець – професор філософського факультету.

    Професор Михайло Наєнко, директор Центру літературної творчості
    Фото Юлії Кузьменко

    Категорії: 
  • Нова ініціатива кафедри історії української літератури, теорії літератури та літературної творчості

    16 січня 2020 року відбулося розширене засідання кафедри історії української літератури, теорії літератури та літературної творчості, де разом із запрошеними випускниками Інституту філології колективом кафедри було ухвалено створити Малу асоціацію роботодавців і випускників. Це значний крок у напрямку забезпечення кар’єрної успішності студентів та майбутніх випускників, адже тісна співпраця з потенційними роботодавцями оптимізує наші освітні можливості. Серед гостей були:

    Тамара Гундорова (літературознавиця і культуролог, докторка філологічних наук, професорка, член-кореспондент НАН України).

    Лукаш Скупейко (український літературознавець, доктор філологічних наук, головний редактор журналу «Слово і час»).

    Вікторія Колесник (директорка Київського літературно-меморіального музею М.Рильського (Музей Максима Рильського)).

    Дмитро Стус (літературознавець, редактор, кандидат філологічних наук, генеральний директор Національний музей Тараса Шевченка).

    Ольга Смольницька (старший науковий співробітник Київського літературно-меморіального музею М.Рильського, кандидат філософських наук, письменниця).

    Юлія Скибицька (наукова співробітниця Національного центру театрального мистецтва ім. Леся Курбаса (Центр Леся Курбаса).

    Аліна Круглій (кандидатка філологічних наук, рекрутер Підготовчого відділення КНУ імені Тараса Шевченка).

    Катерина Бова (Провідний фахівець з управління проектами («Інноваційний культурний продукт») Українського культурного фонду).

    Спікери розповіли про вимоги та виклики, що постають перед випускниками-літературознавцями, поділилися власним досвідом, окреслили потреби ринку праці, визначили важливі знання та уміння, яких варто було б набути слухачам освітніх програм нашої кафедри.

    Інформацію надала кафедра історії української літератури, теорії літератури та літературної творчості

    Категорії: 
  • 26 грудня Святославу Горбенку виповнилося б 25 років

    Сьогодні, 26 грудня, Святославу Горбенку – студенту-японісту Інституту філології, який загинув, захищаючи Донецький аеропорт, – виповнилося б 25 років. Щороку університетська громада згадує героя під час пам’ятних мітингів, які проходять 3 жовтня – у роковини загибелі хлопця.

    В Інституті філології завжди шанують своїх героїв. Так, у 2015 році біля лабораторії методики викладання східних мов та інформатики встановили меморіальну дошку імені Святослава Горбенка. У 2019-му році на 5-ті роковини смерті воїна в інститутському сквері посадили пам'ятну сакуру. Щорічною традицією в Київському університеті стали змагання з прикладного багатоборства пам’яті Святослава Горбенка. Також його ім'ям названо Студентську гвардію КНУ, учасники якої гідно продовжують традиції студентів-звитяжців Київського університету.

    Історія Святослава Горбенка – це приклад героїзму, який не вимірюється віком людини. Він пішов на фронт добровольцем, залишивши позаду кар'єру перекладача. Хлопець знав кілька іноземних мов, закінчив військову кафедру, навчався у трьох вишах. Святослав був посмертно нагороджений званням молодшого лейтенанта.

    Фото Валерія Попова, Юлії Кузьменко

  • Одинадцятий випуск "Сві-й-танку"

    У грудні 2019 року вийшов 11-й випуск альманаху «Сві-й-танок». Збірка складається з творів студентів Богдана Братуся, Юлії Турської, Аліни Куроченко, Сабріни Вайзер, Анастасії Дячук, Оксани Рудник, Ілони Михніцької, Анастасії Гнєушевої, Василя Шевчука, Лелі Покотиполе, Катерини Чайки, Мар’яна Кондратюка, Ірини Платон, Дмитра Зозулі, Олесі Медухи, Юлії Кузьменко. Доповнили видання тексти випускників Олега Здорика, Марини Єщенко, Ігоря Астапенка, Марії Косян, Олександра Стусенка, Наталії Мандрицької, Людмили Дядченко, Анни Багряної, Лізи Жарікової. Також подано спогади письменника Олеся Лупія про зародження літстудії в нашому університеті, статтю Антонії Цвід про фестиваль «Ше.Fest», статті Юлії Кузьменко про фестиваль «Голосіївська осінь» та інші різноманітні літературні заходи в нашому університеті, зокрема й про літературні студії імені Максима Рильського.

    Запрошуємо авторів до Центру літературної творчості по авторський примірник.

    Категорії: 
  • Гурток "ASEZ-КНУ" провів ознайомлювальну кампанію в Інституті філології

    У 1948 році Асамблея ухвалила Загальну декларацію прав людини. Відтоді щорічно 10 грудня відзначається День прав людини — міжнародне свято. 4 грудня в холі Інституту філології гурток "ASEZ-КНУ" провів ознайомлювальну кампанію, яка мала на меті розповісти молоді про основні положення Загальної декларації прав людини (економічних, соціальних, культурних, громадянських, політичних). Говорили й про обов’язки, за дотримання яких не порушуватиметься декларація. "ASEZ" –міжнародна волонтерська організація студентів у всьому світі. Її заснували, щоб інформувати про проблеми різного масштабу (наприклад, глобальне потепління) та шукати шляхи їх розв’язання.

    Загальна декларація прав людини проголошує права особистості, цивільні та політичні права і свободи (рівність всіх перед законом, право кожного на свободу і особисту недоторканність, свободу совісті та інші). У Декларації також заявлено, що всі люди мають рівні права, які не залежать від їхнього походження чи соціального статусу.

    Враженнями від презентації поділилася студентка 1 курсу Інституту філології спеціальності «українська мова і література та західноєвропейська мова» Тетяна Цихмістер. «Я вважаю, що такі заходи необхідні, адже завдяки їм студенти будуть більш обізнані щодо світових проблем. Сьогодні я дізналася багато нового для себе про права людини. Підтримую "ASEZ" і бажаю організації успіхів», - говорить студентка.

    Студенти-члени гуртка "ASEZ-КНУ" прагнуть і надалі організовувати пізнавальні заходи в Університеті. Волонтери планують просвітницькі семінари, форуми тощо з метою реалізації Цілей сталого розвитку, встановлених ООН.

    За матеріалами Анастасії Ратушної

  • Викладачі кафедри методики викладання української та іноземних мов і літератур провели науково-практичний семінар

    27 листопада 2019 року викладачі кафедри методики викладання української та іноземних мов і літератур доц. Тамара Кавицька, доц. Вікторія Осідак та асист. Ольга Драгінда провели науково-практичний семінар, присвячений актуальним проблемам оцінювання писемного мовлення («Promoting Accurate Assessment of Writing», «Source-based Writing: Challenges and Opportunities of Testing and Assessment»). Семінар відбувся на факультеті іноземних мов ДонНУ імені Василя Стуса. У ньому взяли участь представники Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, Тернопільського національного економічного університету, Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя, Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, Вінницького національного медичного університету імені Миколи Пирогова.

    Інформацію надала кафедра методики викладання української та іноземних мов і літератур

    Категорії: 
  • Відбулися вибори Голови студентського Профбюро

    Під кінець семестру всі структури Інституту філології підбивають підсумки. У п'ятницю, 22 листопада, в актовій залі відбулася звітно-виборна профспілкова конференція за 2018-2019 рр. У зборах брав участь заступник директора Інституту з навчально-виховної роботи Святослав Шевель.

    Захід розпочався зі звіту студентського Профбюро про виконану впродовж року роботу, після чого делегати від профспілки переобрали на посаду Голови Профбюро Яну Овчіннікову.

    Фото - Валерій Попов.

    Категорії: 
  • Жінка-захисник: зустріч із Юлією Кірілловою

    15 жовтня в Інституті філології КНУ імені Тараса Шевченка відбулася зустріч з ветеранкою 25-го мотопіхотного батальйону «Київська Русь» Юлією Кірілловою. Ця дивовижна дівчина своєю історією ще раз підтверджує: захисник – передусім людина, а не стать. Як чоловік, так і жінка можуть тримати тил або ж відстоювати правду.

    «Ти вже розумієш, що сталося, але ще не хочеш у це вірити». Юлія ніколи не думала, що стане військовою. Події країни, починаючи з 2014-го, змінили не одну долю. Юля згадує час Майдану: прокинулася вранці, побачила в новинах, як б’ють людей. Промайнула думка: «Невже це ми? Це Київ?..» Охопило заціпеніння: це неправда! І так почався її з чоловіком Даніїлом шлях: Майдан, пекельне Водохреще… Вражало лицемірство людей у нібито цивілізовані часи. І вони протидіяли. Даніїл пішов захищати східні кордони з першого дня мобілізації, 18 березня 2014. «Я сиділа постійно на телефоні. Він дзвонив рідко, а коли дзвонив, то розповідав таке, у що важко було повірити. Обстріли градом з боку Росії. Війна…». Уже 11 серпня в селі Степанівка на Донеччині його не стало. Юля везла у цей час йому бронежилет, але він Даніїлу вже не знадобився… Так розпочалася її війна з Росією. Вона пішла на курси домедичної допомоги, була волонтером, а потім пішла й на фронт. Була у всіх гарячих точках. Пригадує Дебальцеве, солоний присмак, який стояв у горлі в стінах Бахмутської лікарні: «Піт, кров і бруд на кахлях».

    Війна – це взагалі не людська справа. Тому, за словами Юлії, не варто закріплювати за статтю військовий фах. Стереотипи щодо жінки на війні нині зникають, але чомусь і донедавна жінку бачили тільки як берегиню домашнього вогнища, яка пере, готує борщ і виховує шістьох дітей (сміється, розказуючи Юля). Але де ж наша гендерна рівність і що тоді в розумінні суспільства є нормою? Агресивність і причепливість чоловіків щодо жінок? Юлія щиро дивувалася цим моментам, надто коли повернулася до мирного життя. Вона була мобілізована діловодом, маючи юридичну освіту. На початку літа 2015-го їхній батальйон перемістився до Попасної, фактично жінка була розвідником-гранатометником. Військова професія – це відповідальність за життя і здоров’я побратимів. Ти маєш бути впевненим, що не заціпенієш, витримаєш, не плакатимеш. І тут не йдеться про те, жінка чи чоловік, а суто про набір людських рис. А страхи на війні мають всі. Хто не боїться, той або псих, або брехун. Юля згадує власні страхи: вона боялася болю, боялася смерті та того, як це б сприйняли її близькі. Жахом здавався полон, можливі катування й ґвалтування. Найтяжче – коли помирають на руках. Юлія згадувала загибель двох посестер з її батальйону – Наталі Хоружної та Яни Червоної.

    І все-таки до 2016-го року існував поділ на «чоловічі» та «жіночі» (санінструктори, кухарі, швачки та ін.) професії на війні. Реакцією була адвокаційна кампанія «Невидимий батальйон», зняли однойменний фільм про жінок-бійців на сході України. Внаслідок такого проекту в 2018 році ВРУ ухвалила закон, де закріплено 96 посад, які можуть обіймати жінки-військові. Теж своєрідна боротьба і перемога.

    Ветеранів об’єднує загострене почуття справедливості. До мирного середовища важко адаптуватися. Але й суспільство повинно реабілітуватися, не лише воїн, який повернувся. Посттравматичний стресовий розлад – нормальна реакція організму на ненормальну ситуацію. Ті, хто пішов на війну й повернувся, докорінно змінилися. У них змінилися цінності. Часто їм хочеться чогось нового, вони змінюють свою спеціальність. Гірша чи краща така людина – не ясно, однак вона вже не буде вчиняти знайомі їй правопорушення, бо бачила наслідки їх там, на війні. І ця людина хоче, щоб суспільство її прийняло, зрозуміло та змінювало щось у собі. Захищати Україну можна і не йдучи на фронт. «Знання, навчання – найміцніша й цінна зброя. Якщо ви не можете йти в бої, ідіть вчитися та навчати інших», – каже Юля. Майбутнє, на її думку, за освіченими людьми. А від невчення батьків їхні діти стають рабами.

    На Сході ми програли інформаційну війну. Людині легко задурити голову, коли вона бачить і чує лише одну точку зору. На Луганщині й Донеччині наших воїнів зустрічають по-різному. Є агресивні, а є такі, що зустрічають зі сльозами на очах, бо відчувають: є ті, кому до них не байдуже. Вони не залишені сам-на-сам із війною. Загалом, як зазначила Юлія, у 2014 році українці зробили неможливе – уперше ще з Помаранчевої Революції самоорганізувалися, адже армію на початках підняли волонтери, це визнав і тодішній Президент. Важливо, щоб волонтери, воїни, ветерани бачили, що живуть недарма. У допомозі героям Юлія Кіріллова знаходить себе сьогодні. Отримує другу освіту за програмою «Публічне управління та адміністрування», координує ГО «Жіночий ветеранський рух», займається проектом «Амбасадор. Ветеранська дипломатія», який знайомить увесь світ із нашими героями та розповідає правду про російську агресію. «Якщо ми здамося, вони будуть і в Європі, і в Штатах», – наголошує Юлія. Але ж, ясна річ, здаватися – не про нас. Спільними зусиллями переможемо.

    Юлія Кузьменко

    Категорії: 
  • Анонс міжнародної наукової конференції «Мова як світ світів: граматика і поетика текстових структур»

    Шановні колеги! Запрошуємо Вас узяти участь у Міжнародній науковій конференції «МОВА ЯК СВІТ СВІТІВ: ГРАМАТИКА І ПОЕТИКА ТЕКСТОВИХ СТРУКТУР», яка відбудеться 7-8 листопада 2019 року в Інституті філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка

    Для участі в конференції необхідно до 25 жовтня 2019 року надіслати на електронну адресу kafukrmov.konf@ukr.net файл із заявкою (ПІБ, науковий ступінь і вчене звання, місце роботи й посаду, тематичний напрям і тему доповіді, контактну інформацію). Робочі мови: українська, інші слов’янські, англійська.

    Статті учасників конференції можуть бути опубліковані (після незалежного рецензування) у фаховому науковому збірнику «Українське мовознавство» у 2020 р. Вимоги до оформлення статей – на сайті збірника http://ukr.movoznavstvo.knu.ua .

    Адреса оргкомітету: Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, кафедра української мови та прикладної лінгвістики (кім. 95), бульвар Тараса Шевченка, 14, м. Київ, 01033, Україна. Тел.: (044) 239-33-49. У Facebook: www.facebook.com/groups/342916682546273/ – спільнота конференції; www.facebook.com/groups/565727043559741/ – спільнота кафедри української мови та прикладної лінгвістики.

  • «Ти сильний, ти впораєшся сам»

    Як правило, старше покоління вчить молодь такою фразою. Негаразди чи поганий настрій? Зусиллям волі впораєшся, не скаржся. Плюс поради – формування сили волі та самооцінки. Недолік – людина закривається та не звертається по допомогу, коли їй це справді необхідно. Київський університет у липні відкрив Психологічну службу допомоги всім учасникам освітнього процесу, які того можуть потребувати. Завдяки Студентському парламенту Університету служба відвідає всі факультети й інститути, аби студенти й викладачі знали, де їх знайти, які напрями та цілі роботи нової організації. Усі охочі можуть знайти службу в гуртожитку №1, на Ломоносова, 35.

    Інститут філології приймав психолога служби Ольгу Шевчук у Всесвітній день психічного здоров’я 10 жовтня. Відзначається він із 1992 року з ініціативи Всесвітньої федерації психічного здоров’я. Що таке здоров’я? Таке питання пролунало насамперед від Ольги. Адже, як ми знаємо ще зі школи, це не просто відсутність хвороб, а стан фізичного, психічного та соціального благополуччя. Інакше кажучи, людина здорова, коли може адаптовуватися до свого життя та всіх його сфер. Психічне благополуччя – це благополуччя особисте, фізичне здоров’я, підтримка нормальних сімейних відносин та здатність людини зробити внесок у суспільний розвиток.

    І раптом «щось іде не так». Це просто поганий настрій? Втома? Сум? А чи не затягнулися у вас рутинні негаразди? Якщо ви не можете нормально функціонувати у вже звичних для вас обставинах, не терпіть.

    Причини психологічних проблем різні. Не відкидайте фізичне нездоров’я (хоча механізми працюють і навпаки: пам’ятаймо про психосоматичні хвороби). Грають велику роль хронічний брак сну, незбалансоване та пізнє харчування. Сьогодні актуальна інформаційна перевантаженість: політичні та економічні катаклізми переслідують нас з усіх джерел новин, стають несприятливим для нашого настрою фоном. Ольга зазначила, що Україна посідає, на жаль, одне з перших місць у Європі щодо психічного неблагополуччя населення. Всесвітня організація з охорони здоров’я розробила комплексний план дій на 2013-2020 роки для покращення психічного здоров’я людей. План спрощено такий: моніторити, інформувати щодо профілактики, реагувати, надавати медико-санітарну та соціальну допомогу людині, яка того потребує. Важлива історія кожного з нас. Не можна відхрещуватися, коли щось не ОК, звертайте на себе увагу! Допомагайте близьким та друзям, якщо помітили в них зміни в бік суму. Проблема в тому, що, скажімо, про серцево-судинні захворювання говорити природно, а психологічних проблем люди соромляться, закриваються в собі. Бояться стати токсичними та відмежовуються від близьких. Стають агресивними, натомість суспільство часто цього не приймає: йому потрібні оптимістичні та активні люди.

    Якщо звернутися до якісного фахівця, людина може подолати тяжкий стан. Психологічна служба КНУ імені Тараса Шевченка ретельно добирає спеціалістів. Принципи роботи – безпека клієнта, тобто конфіденційність, дотримання прав людини та приватність. Психологи використовують перевірені світові техніки, інформують про можливі переваги та ризики допомоги, що надається. Психологи проводять індивідуальні та колективні консультації, просвітницькі заходи та створюють програми превенції суїциду. Завдання служби такі: навчити викладачів ознакам психічних розладів, створити групи з адаптації першокурсників, розповісти про навички екстреного втручання (у разі якщо помічаєте раптовий різкий стрибок психічного стану людини). Служба покликана відрізнити «надумані проблеми» людини від реальних. Вона відкрита до всіх. Пані Ольга переконує, що потрібно з турботою ставитися до себе, свого настрою чи стану.

    Вона дала кілька практичних порад, обговорила зі студентами кожен пункт. Отже:

    - Робіть те, що любите. Кайфуйте від своєї справи. Підтримуйте сферу задоволення та майте свій острівець, де вам цікаво і комфортно.
    - Говоріть про свої почуття. Доносьте свій стан – вас зрозуміють.
    - Лишайтеся на зв’язку. Не тікайте від сім’ї та друзів у свої проблеми. Вас не відштовхнуть, ви не сам!
    - Добре харчуйтесь. Особливо важливий сніданок.
    - Пийте розважливо. Ми не аскети. Але все в міру.
    - Будьте активними. Фізичні навантаження корисні. «Відпахати» розумово 8 годин важче, ніж фізично!
    - Візьміть перерву. Зупиніться, якщо настав край силам, аби не зірватися.
    - Турбуйтеся про інших.
    - Просіть про допомогу.
    - Прийміть себе.

    Так, ви – це ви. З усім спектром талантів і труднощів. Ви не робот і маєте право на втому, на помилки, на паузу, на поганий настрій. Але він не має стати фоном до життя, переважити й затуманити все хороше, що нас оточує. Тож якщо щось таки «не ОК», зверніться до нової служби. Не мовчіть і будьте здорові!

    Юлія Кузьменко

    Категорії: 

Сторінки

Subscribe to новини