новини

  • Лекція професора з Гранадського університету

    29 травня в рамках програми академічної мобільності КНУ до студентів Інституту філології завітав професор Гранадського університету Сімон Хосе Суарез Квадрос. Сімон – колишній студент Університету й має диплом КНУ. Доцент кафедри романської філології Галина Георгіївна Верба була рада представити зарубіжного колегу іспаністам ІФ.

    Професор провів у мистецькій залі Інституту дві вечірні лекції. На першій він розповів про порівняльний аналіз української та іспанської фразеології, а саме про копонент ‘тварина’ в обох корпусах. Зооморфізмом (метафоричним уподібненням властивостей тварин до рис людини) Сімон займався ще від часів своєї курсової роботи. Вчений навів праці з теорії лексикології та фразеології найвідоміших українських та іспанських мовознавців, перекладачів і письменників, починаючи з середини ХІХ ст. Інформація була корисною студентам , які саме слухають курс порівняльної лексикології в Інституті. Науковець також навів класифікацію фразеологізмів означеної теми в іспанській та українській мовах. Це еквівалентні сполуки, аналогії, безеквівалентні та псевдоеквівалентні. Для досліджень користувався фразеологічними словниками української мови та корпусом іспанської мови, доступним в інтернеті.

    Його пошуки підтвердили важливість лексичного символу у фразеологізмах (адже вчений ішов від буквального значення слова до переносного), а ще виявили цікавинки в обох мовах. Наприклад, в іспанській мові існують повні відповідники (структурно й за змістом) таким українським висловам, як «жити як кішка з собакою» чи «брати бика за роги». А от «одним пострілом» на Іберійському півострові «вбивають» не двох зайців, а двох птахів. Стріляний горобець у іспанському варіанті звучить як «старий собака». Такий порівняльний аналіз можна здійснити на матеріалі й інших тематичних груп лексики: кольори, їжа, числа, рослини… Ці зіставлення розкривають для нас рідну й іноземну мови, мовні картини світу народів, адже фразеологізми образні й дуже часто не вмотивовані семантично.

    Друга лекція Сімона Хоче Суареза Квадроса була присвячена його рідному університету в Гранаді, а також історії самої провінції, її символам та життю. Згадали й непостійний сонячний клімат, і велике населення (понад 230 тис.), й історичні споруди краю: архітектурно-парковий ансамбль Альгамбра та, власне, давні корпуси Гранадського університету. Заклад навчає нині майже 69 тис. студентів, з якими працює близько 3 500 викладачів. Щороку з Європи за програмою Erasmus до вишу приїжджає понад 2 000 студентів. У відділі слов’янської філології закладу вивчається 5 мов (російська, чеська, польська, болгарська та словенська).

    У відеоролику, що показав насамкінець професор, присутні могли побачити повсякдення полікультурної гранадської молоді: тут і італійська піца, і французький «Мулен Руж», і німецьке пиво, і китайський Новий рік. Такий обмін сприяє порозумінню, хоча сам корпус має давню автентичну традицію. Студентам ІФ показали фото булли Папи Римського, який у далекому 1531 році своїм указом заснував Університет. Адже тоді освіта була тісно пов’язана з релігією. Нині світ глобалізується. Проте, як показав професор Суарез, цілком можливо й необхідно обмінюватися традиціями, не полишаючи своїх власних.

    Текст: Юлія Кузьменко
    Фото: Юлія Кузьменко, Валерій Попов

    Категорії: 
  • Круглий стіл «Англійська мова за професійним спрямуванням: міжнародний вимір підготовки конкурентноспроможного фахівця»

    30 травня 2018 року в головному корпусі КНУ імені Тараса Шевченка відбувся круглий стіл «Англійська мова за професійним спрямуванням: міжнародний вимір підготовки конкурентноспроможного фахівця».

    Захід пройшов у межах участі університету в проекті Британської Ради в Україні та Міністерства науки і освіти України “Англійська для університетів”. Учасників привітав проректор з навчально-педагогічної роботи КНУ імені Тараса Шевченка Володимир Бугров. Він підкреслив важливість проекту “Англійська для університетів” для процесу інтернаціоналізації Університету. Серед гостей круглого столу була координатор проектів Британської ради в Україні Надія Удова.

    Викладачі кафедр іноземних мов є активними учасниками тренінгів, організованих Британською радою в України із залученням таких відомих експертів з викладання англійської мови як Richard West, Tony Prince, Evan Frendo. Цей круглий стіл довів, що вони є дійсно агентами якісних змін у викладанні англійської мови. Викладачі провели семінари, де показали ті види мовленнєвої діяльності, що довели свою ефективність у використанні в навчальному процесі з англійської мови за професійним спрямуванням, а також пропозиції щодо ідей, які ефективно можуть бути імплементовані у концепцію навчання іноземних мов в університеті.

    Текст: Наталія Білоножко,
    координатор зі співробітництва
    Університету з Британською Радою в Україні

    Фото: Валерій Попов (прес-центр ІФ)

  • Вітаємо наших студентів – призерів олімпіади з прикладної лінгвістики!

    17–18 травня 2018 року у Львові на базі Національного університету "Львівська політехніка" відбувся другий етап Всеукраїнської студентської олімпіади зі спеціальності "Прикладна лінгвістика". У ній взяли участь 28 студентів із різних міст України. Київський національний університет імені Тараса Шевченка представили троє учасників – студентів ОПП "Прикладна (комп’ютерна) лінгвістика": Валерія Білоус (3 курс), яка виступила із доповіддю "Автоматичне визначення лексичної тональності українського тексту (на матеріалі новин ТСН)"; Іванна Дейнека (3 курс) презентувала доповідь "Автоматичне визначення ключових слів та синтагм (фраз) в українськомовних текстах"; Павло Кучмійчук (2 курс), який представив дослідження за темою "Векторна модель WORD2VECяк спосіб встановлення семантичної близькості текстових сегментів". Конкурсні роботи були виконані під керівництвом доцента кафедри української мови та прикладної лінгвістики О. М. Зубань, асистента кафедри теорії і технології програмування факультету комп’ютерних наук та кібернетики Т. В. Россади та асистента кафедри обчислювальної математики факультету комп’ютерних наук та кібернетики А. Л. Гуляницького.

    Олімпіада продемонструвала широту напрямів розвитку прикладної лінгвістики в Україні й високий рівень підготовки її учасників. За результатами двох турів другого етапу олімпіади Павло Кучмійчук здобув друге місце, а Валерія Білоус та Іванна Дейнека увійшли у п’ятірку найсильніших і відзначені грамотами за актуальність та практичну значущість дослідження.

    Категорії: 
  • Урочистості з нагоди святкування Дня молоді та спорту в Турецькій Республіці

    21 травня в Актовій залі Інституту філології відбулися урочистості з нагоди святкування 19 травня в Турецькій Республіці Дня молоді та спорту, а також вшануванню пам’яті Ататюрка.

    Програма розпочалася з гімнів України і Туреччини, вступної промови завідувача кафедри тюркології Ірини Покровської, у якій було розкрито значення та важливість цього свята. Ірина Леонідівна наголосила на посиленні співпраці між Україною і Турецькою Республікою, відзначила, що студенти кафедри тюркології докладають чимало зусиль для опанування турецької мови і культури, свідченням є участь у подібних культурних заходах.

    Далі слово взяв асистент кафедри тюркології, організатор нинішнього заходу Кудрет Сафі Гюмюш. Він розповів учасникам і гостям про події Національної боротьби в Туреччині та постать національного героя – Мустафи Кемаля Ататюрка.

    Концерт також прикрасили виступи студентів кафедри тюркології, які вправно декламували вірші турецькою мовою і навіть продемонстрували гостям прекрасну театральну виставу про події Визвольної боротьби, про прибуття Ататюрка до Самсуну. Вартим уваги є й той факт, що у постановці взяли участь турецькі студенти підготовчого відділення Київського національного університету імені Тараса Шевченка, що сприяло дружній атмосфері та сповнило святковими почуттями і особливим натхненням усіх присутніх.

    Інформацію надала кафедра тюркології

    Категорії: 
  • "МАЛОМУ" ТАРАСУ ВІДКРИТО ПАМ'ЯТНИЙ ЗНАК...

    З ініціативи Центру літературної творчості Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка, Гуляйпільської сільської ради та місцевої школи відкрито пам'ятний знак "Малому" Тарасові. Знак розташовано саме біля школи в Гуляйполі, яке розкинулося вздовж річки Тікич (Черкащина). Уже "дорослим" Шевченко згадував, що у дитинстві з небіжчиком батьком він їздив у Крим по сіль; тобто – чумакував:"...Виїжджали з Гуляйполя... Взяли соб, переїхали вбрід Тікич, піднялися на гірку..." – читаємо в його повісті «Наймичка».

    Пам'ятний знак освятив отець Іван Дмитрівської церкви, а школярики місцевої школи запропонували присутнім художню композицію з добре знайомих усім шевченківських поезій. На урочистостях виступали директор школи Наталя Гаркава, заступник голови Катеринопільської райдержадміністрації Ольга Шарига і директор згаданого Центру літературної творчості професор Михайло Наєнко. Міркували не тільки про велич постаті Шевченка й увічнення його пам'яті в усьому світі; йшлося також про потребу розвивати шкільну освіту в селі, в районі, в Україні. У місцевому райцентрі потужно працює нині математично-економічний ліцей, а в різних дітей же вроджуються найрізноманітніші освітні нахили; тому Гуляйпільську школу варто було б перетворити на гуманітарно-природничу гімназію чи теж ліцей. Приміщення тут добротне (15 класних кімнат!), а підвозити на навчання можна учнів з усіх ближніх сіл: Бродецького, Пальчика, Луківки, Шостакової... З цією місцевістю пов'язані імена добре відомих українськиї гуманітаріїв – випускників Київського університету, дослідників, зокрема, творчості Тараса Шевченка, Василя Доманицького, Сергія Єфремова, Павла Филиповича та ін. Керівництву району залишилося зробити дуже мало: виявити освітньо-культурну волю та добре відбудувати під'їздні дороги до Гуляйполя.

    На відкритті Шевченкового знака працювали журналісти місцевої (районної та обласної) преси, порталу "Живослово", а присутніми були голова сільської ради Микола Гаркавий, керівник районної агрофірми "Урожай" Микола Вовкотруб (обіцяв довпорядкувати територію Шевченкового знака), багаторічний голова місцевого колгоспу Василь Піщаний, жителі села Гуляйполя. Уявно брали участь в урочистостях Катеринопільська районна бібліотека та Уманський краєзнавчий музей; їм професор Михайло Наєнко подарував свою книгу "Вечірні світанки...", в якій уперше згадано про подорож "малого" Тараса через Гуляйполе в Крим. Вони з батьком їхали тією історичною дорогою, яка відома фахівцям як «Великий татарський шлях». Цей шлях, як відомо, вів з Криму на північ України і навпаки – до Криму...
    В Україні нині налічується ще три населених пункти з назвою "Гуляйполе": в Полтавській, Дніпровській та Запорізькій областях. Якщо біля них також протікає річка Тікич і через неї можна переїхати волами вбрід, то пам'ятні знаки Шевченку варто ставити і там. У світі (в 35-ти країнах!) йому нині стоїть 1400 пам'ятників. Геніального Шевченка ніколи і ніде не буде багато.

    Категорії: 
  • У Франції відбудеться експериментальна вистава на вірші випускників ІФ

    В середу, 7 березня 2018, в Українському культурному центрі в Парижі та в п’ятницю, 9 березня 2018, в театрі Carré 30 в Ліоні пройдуть прем’єрні покази експериментальної вистави Re-co-naissanceetdignité, поставленої французьким режисером Клеманом Перетятком на вірші сучасних українських поетів молодшої генерації.

    Співавторами вистави стали шість молодих поетів та поеток з України. Більшість учасників – творчі випускники Інституту філології: Елла Євтушенко (студентка-франкофоністка Інституту філології), Дарина Гладун (випускниця «літературної творчості» ІФ), Тарас Малкович (випускник ІФ, перекладач з англійської), а також Богдан-Олег Горобчук (випускник соціологічного факультету КНУ) та письменники Лесик Панасюк та Ліда Зінько. В одному дійстві поєднаються сучасний театр, відеопоезія та театр тіней, відправною точкою для яких стали вірші, написані авторами протягом останніх декількох років.

    Re-co-naissanceetdignité – це спільний проект режисера Клемана Перетятка (Театральна компанія «Collapse» ) та мисткині Ліди Зінько. Він є частиною творчого циклу «45 millionsd’Ukraine» («45 мільйонів українців»), який об’єднує театральні постановки на українську тематику. «Ми обрали цих молодих поетів, тому що більшість з них народилися в незалежній Україні і не знали радянського режиму. Вони ставали дорослими під час подій Майдану, які вплинули на їхнє світосприйняття. Це – покоління, яке хоче вільно обирати майбутнє своєї країни», – коментує Клеман Перетятко.

    Назва проекту символізує етапи визнання культури суспільством: naissance – народження культури, connaissance – знайомство з культурою, reconnaissance – народне та міжнародне визнання. Слово «dignité» (гідність) відсилає до Революції Гідності, яка стала символом молодого покоління українців, і наших митців та мисткинь зокрема. Дата заходу була обрана не випадково: організатори вирішили віддати данину пам’яті Тарасу Шевченку до дня його народження – 9 березня.

    «Я більш, ніж впевнена в тому, що українська поезія нічим не поступається європейській. У нас є багато молодих талантів, які, на жаль, мало відомі в широких колах. Проект Re-co-naissanceetdignité є способом відкрити нову українську поезію не лише для французької публіки, але й для української діаспори у Франції», – зазначає співавторка вистави Ліда Зінько.

    Важливою частиною експериментального дійства стане цикл відеопоезії «Долаючи тишу», створений творчим об’єднанням «Щогла», серед учасників якого і наші філологині: Дарина Гладун та Елла Євтушенко. Метою проекту стало розширення аудиторії сучасної української поезії через залучення популярного відеоформату. Цикл «Долаючи тишу» вже демонструвався в Україні, Норвегії та Чехії, здобув нагороду фестивалю ГОГОЛЬФЕСТ.

    Проект Re-co-naissanceetdignité відбувається в рамках фестивалю «Printemps de Poètes» 7-10 березня 2018 року у Франції.

  • Наш Інститут філології в одному із найпрестижніших світових рейтингів

    Сьогодні у світі існують три найвідоміші міжнародні рейтинги якості інституцій вищої освіти – Шанхайський, QS і Times Higher Education. Названі рейтинги класифікують виші узагальнено та предметно (by subject).

    28 лютого було оприлюднено рейтинг The QS World University Rankings, який, починаючи з 2010 року, щорічно складає британська компанія Quacquarelli Symonds (QS). Основою рейтингу є анкетування роботодавців та викладачів з усього світу. Цього року воно сягнуло понад 70 тисяч представників академічної спільноти та понад 30 тисяч респондентів-працедавців. Для складання предметних рейтингів спеціалістами QS було розглянуто понад 4000 інституцій вищої освіти з усього світу, з яких до рейтингів увійшло лише 1130 університетів. Кожен предметний рейтинг складається на основі чотирьох основних параметрів. Перші два з них – це глобальні опитування вчених і роботодавців, що використовуються для оцінки міжнародної репутації установ по кожному предмету. Інші два показники – це оцінка наукового впливу, заснована на кількості наукових цитувань на одну працю і Н-індекс (Індекс Гірша) у відповідній предметній галузі.

    В узагальненому рейтингу Київський національний університет імені Тараса Шевченка посів 411-420 місце, покращивши свою минулорічну позицію з 431-440 місця. У виданні Предметного рейтингу QS (QS World University Rankings by subject), Шевченків університет представлено у двох з 48 предметних рейтингів серед найкращих університетів світу. Так, Університет підтвердив свою позицію у номінації «Фізика. Астрономія» і вперше в історії України увійшов у предметний рейтинг «Сучасні мови», посівши 251-300 місце.

    Відтепер наш Інститут філології Шевченкового університету в одному із найпрестижніших рейтингів якості закладів вищої освіти.

    Категорії: 
  • 100 років, а вони вічно молоді і мужні: вшанування крутянців

    Студентська гвардія КНУ у 100-річчя героїчного бою під Крутами вшанувала полеглих бійців - юних захисників української землі від більшовицького нападу.

    29 січня 2018 року станція була велелюдною. Майоріли прапори України, незалежність якої виборювалася століттями. Завдяки саможертовності хоробрих юнкерів, до числа яких належать і вихованці університету Святого Володимира, які першими прибули на лінію оборони, країна має свою державність. У день пам'яті з червоними гвоздиками до меморіалу Героїв Крут йшли студенти і співробітники теперішнього Шевченкового університету. У кожного свої думки, свої висновки від уроку мужності і любові до країни.

    Паралельно із урочистою частиною 29 січня на станції відбувалися екскурсії експозицією. Окрім зразків одягу, листів, фотографій крутянців та очільників УНР, до експозиції цього року долучили і пам'ятні речі бійців, які загинули за Україну у сучасній війні.

    Адміністрація КНУ у цей день також вшанувала пам'ять Героїв Крут на Аскольдовій могилі, куди перепоховали "тридцять мучнів-українців, славних, молодих". Окрім цього 29 січня в Києві відбувалося чимало заходів з приводу визначної події історії. На Арсенальній площі було організовано реконструкцію бою за завод Арсенал. Видовище змусило присутніх ще раз задуматися, якою ціною виборювалася свобода, наша незалежність.

    Знаючи і шануючи свою історію, нація має майбутнє. Ми маємо пам'ятати подвиги мужніх та докладати всіх зусиль, аби історія не повторилася.

    Каріна Дорошенко,
    фото - Валерій Попов

    https://www.facebook.com/pg/philolog.knu.ua/photos/?tab=album&album_id=1...

    Категорії: 
  • "Хто вмер і не забутий, - той безсмертний"

    25 січня – важливий день для історії Інституту філології. Цього дня вийшла у світ довгоочікувана книга «Некрополь філологів-виклалачів Київського Свято-Володимирового та Шевченкового університету» – біографічний довідник за редакцією директора Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка Г.Ф. Семенюка.

    «Хто вмер і не забутий, – той безсмертний» ( Лао-Цзи) - афоризм, яким розпочинається видання, найвлучніше характеризує мету цієї книги – «вшанувати пам’ять і повернути із забуття славні імена в історії філології Київського університету від 1834 року і донині».

    Довідник охоплює тривалий період – більш як 180 років і містить понад 400 статей про людей різних: знаних і уславлених, про невідомих широкому загалу й тих, хто, в силу обставин, обирав хибний шлях, про забутих, про знищених жорстокими 30-ми та 40-ми, про тих, хто присвятив своє життя науці та творчості. 400 статей, кожна з яких охоплює стислі біографічні дані про викладача: рік і місце народження, рік і місце смерті, місце поховання, роки викладання в Київському університеті, педагогічну діяльність, особистий внесок у розвиток філологічної освіти, української науки та державності.

    Як справедливо зазначив голова авторського складу, директор Інституту філології - Г.Ф. Семенюк:

    «На превеликий жаль, не про всіх померлих вдалося зібрати потрібну інформацію. Не всі могили віднайдені, належним чином упорядковані, та й поховані ці достойники не лише на кладовищах України, а й за її межами або й узагалі загинули у тюрмах чи таборах більшовицького режиму. Тому закономірно, що не всі імена увійшли до книги, безумовно, можуть бути розбіжності у біографічних даних, у вказівках на місця поховання тощо».

    «Некрополь філологів – викладачів Київського СвятоВолодимирового та Шевченкового університету» є невід’ємною частиною історії не лише Київського університету – від початку його заснування до наших днів, – але й усієї України. Адже у книгу-пам'яті увійшли постаті, які відіграли значну роль у становленні України як держави, збереженні та розвитку її мови й літератури, мовознавчих дисциплін, перекладознавства, у популяризації української словесності мовами народів світу тощо», - розповідає упорядник Григорій Семенюк.

    Зібрати інформацію, потім упорядкувати, структурувати, перевірити на достовірність вартувало близько двох років роботи над виданням.

    За словами Ректора Л. Губерського:

    «Ця праця є добрим прикладом для колективів інших підрозділів університету, які, сподіваюся, продовжать цю клопітку, але вкрай необхідну для всіх нас справу з документального увічнення пам’яті про тих, хто щоденною сумлінною працею творив і творить історію й славу університету, що має за своїх покровителів Святого Володимира та Великого Тараса».

    Автори висловлююють подяку усім, хто долучився до творення книги: викладачам, завідувачам кафедр, а найголовніше: родичам, які всіляко сприяли, надаючи необхідну інформацію, і дякували за пам'ять про батьків, матерів, дідів та бабусь.

    Інформацію надала Мар'яна Кошарська

    Категорії: 
  • Випускниця літтворчості презентувала поетичну збірку в Туреччині

    У січні за підтримки Товариства українців у Стамбулі відбулася перша презентація третьої збірки Людмили Дядченко "Курка для турка".

    Людмила Дядченко, поет, віце-президент Асоціації українських письменників, лауреат українсько-німецької премії ім. О.Гончара, автор книг «Плата за доступ», «Курка для турка». Красива та розумна Людмила 5 років тому закінчила освітню програму з літературної творчості Інституту філології Шевченкового університету. Захистила дисертацію. Нині працює у Центрі літературної творчості Інституту філології, і як бачимо, продовжує писати добірні поетичні тексти.

    Остання збірка молодої письменниці - це поетична спроба систематизувати все у глобалізованого світу, у просторі, де одночасно існує тонка лірика та іронічна алюзія, мистецтво слова і мистецтво мовчання. Пронизує поетичну збірку проблема пошуку та вибору. Юна, але відчутно мудра, авторка творчо і чуттєво шукає начало в людському єстві. Ставить запитання і деколи відповідає, а деколи лишає його риторичним. Тут відчувається сучасність і водночас простежуються національні риси вічної істини поезії.

    Розмова із Людмилою Дядченко:

    -Чому така назва?

    - Назва насправді «міфологічно-сучасна», це не про курей і турків)). Це про жінку і її місце у світі чоловіків. Відомо, що у всіх міфологіях курка – це символ жіночого начала, материнства, доброти, втілення всепрощаючої любові. Після міфологічного періоду цей символ набрав дещо негативних рис. Так, у західній цивілізації курка – символ глупоти, у слов’янській традиції вона оцінювалася взагалі досить негативно (її м'ясо навіть не освячували в церкві на Великдень, адже жіноче вважалося породженням диявола). Наприклад, у російському фольклорі: Курица – не птица, баба – не человек. Тож нерідко й нині можна чути, як жінку називають дурною куркою. Натомість турок – це образ представника патріархального суспільства з його переконаннями про місце жінки: сім'я / діти/ дім. Мене це дуже ранило три-чотири роки тому. Зараз я спокійніше сприймаю репліки деяких чоловіків (політиків, науковців, а не сільських дядьків - наголошую), що «жінку негайно треба заміж віддавати, бо незаміжні жінки – дурні зовсім». Звісно, не все так однозначно і про це не йдеться буквально в текстах збірки: ці смисли – у натяках, підтекстах, самоіронії (напр. «що я вам розкажу? про супи і борщі й магазини?» у вірші «Чоловікові»).

    - Яка поезія увійшла у збірку?
    - Загалом це інтимна медитативна лірика.

    -За який проміжок часу вдалося написати і упорядкувати поезію, яка увійшла в книгу?

    -Книга написана десь за 2,5 роки (всього 73 вірші). От тільки це було ще у 2011–2013 рр. До 2017-го рукопис добре «відлежався», і перед здачею у видавництво Братів Капранових я додала якісь нові вірші, натомість знявши деякі давніші.

    - Чому першопочатково презентували збірку у Туреччині?

    - Презентація в Стамбулі відбулася якось сама собою. Поки роздумувала у якій локації в Києві презентувати «Курку», то Туреччина сама «покликала» в особі Українського товариства взаємодопомоги у Стамбулі. Дякую його господарям Володимиру та Оксані Левицьким. Тепер час їздити вдома)).

    - Які запитання Вам ставили у Туреччині під час презентації?

    -Один читач на турецькій презентації спитав: «Людмило, які там ваші роки! Звідки-то у віршах так багато туги?» ( )) Я йому відповіла: "Із життєвого досвіду, який вимірюється не роками, а обставинами".

    І на завершення поезія зі зібрки "Курка для турка":
    диптих
    І
    Чорне місто і білі чайки – колажі
    я старанно склеюю (як на картоні) в уяві
    розливається Каспій: дивися. кажи.
    це буде мов кисле тісто моїй душі захлялій
    Чорне місто солодким шербетом – і на язик
    наче сходи до Сходу не сонця а світу
    ти шукаєш тут правди не та що нині а що повік
    нетутешнім немає правди і можеш не бубоніти
    підростають нові міста на каспійській землі
    продавала їй серце скажи за які манати?
    але поки ще чайки зашіптують рани малі
    Чорне місто впусти мене відзимувати

    ІІ
    ослика маю – купи мені батога
    і морквинку на нього
    щоб ослик не передумав
    ця можлива країна на очі весь час ляга
    ці можливі в ній ми – арахіси у лукумі
    загорни два гостинці
    сміливо на сонце іди
    і молися до нього. до тіні. до кого схочеш
    тут куди не дивись –
    то гори то вітер і див
    нема жодних.
    а країна ляга на очі
    ослик моркву поїв –
    лишилась одна дорога
    я кричу і кричу – а озветься піщаний зсув
    як дійдемо з тобою – впізнаєм святого Бога
    але хоч би нас він –
    поки ми йшли –
    не забув

    Розмову вела Олександра Касьянова

Сторінки

Subscribe to новини