події

  • «Істор-у-м-фест»: історія української мови у піснях, танцях і квестах

    Кафедра історії та стилістики української мови 18 листопада у холі Інституту філології провела фестиваль «ІСТОР-У-М-ФЕСТ», мета якого – популяризація історії української мови.
    Ідейною натхненницею фестивалю стала доцент Юлія Дядищева-Росовецька.
    Із привітальним словом виступив заступник директора з навчально-виховної роботи Шевель Святослав із побажанням фестивалю стати щорічним.
    Присутні мали змогу ознайомитися зі справжніми виданнями ХІХ ст. (Житієм св. Варвари, Літургіями Іоанна Златоуста та Григорія Двоєслова), фотокопіями рукописів і стародруків («Універсалом Богдана Хмельницького», копією інтермедій 1718 року), факсимільними «Требником» Петра Могили та ілюстрованою Біблією Василя Кореня тощо), потримати в руках пергамен, а також послухати розповіді професора Оксани Ніки, професора Станіслава Росовецького та доцента Оксани Суховій про мистецтво книги.
    Відвідувачі «ІСТОР-У-М-ФЕСТу» активно вправлялися у графічному майстер-класі: пописати гусячим пером з чорнилом, маючи перед очима факсимільні видання «Захалявної книжечки» та «Більшої книжки» Тараса Шевченка або повправлятися в каліграфії на восковій дощечці під керівництвом доцентів Оксани Луценко та Людмили Домилівської.
    Особливо увагу привертав стенд зі старовинними ініціалами – заголовними літерами з зооморфними, антропоморфними елементами, рослинним та геометричним орнаментом.
    Студенти-україністи другого курсу та першокурсники «Прикладної лінгвістики» під керівництвом доцента Галини Стрельчук організували вертепну виставу за Галаганівським текстом. Вертепну скриню в стилі українського бароко зібрав випускник Станіслав Росовецький. Особливо сподобався глядачам Запорожець у виконанні Карвацького Богдана, студента-першокурсника «Прикладної лінгвістики». Виставу доповнювали невеличкі постановки та пісні. Уривок з «Наталки-полтавки» Івана Котляревського розіграли доцент кафедри-організатора Дмитро Дергач та студентка другого курсу Кляпка Наталія. Ірина Гомон, студентка україністики заспівала народну пісню «Віють вітри, віють буйні», а Богдан Супрун (першокурсник «Прикладної лінгвістики») задекламував «Скаргу дидаскала». Свою лепту внесли й магістранти-русисти 2 курсу: Анна Гурська зачитала «Пісню світську», а Станіслав Росовецький зіграв «Дяка-пиворіза».
    Цікавий матеріал містили стенди, присвячені питанням формування староукраїнської термінології (матеріал для яких зібрали та підготували студенти-україністи Феджора Софія (4 курс) та Захарченко Олена (2 курс)), а також історичної топоніміки - Дейнека Іванна (1 курс «Прикладної лінгвістики»).
    Усі бажаючі могли взяти участь у тренінгах з елементами історичної лексикології «Шовковий мотуз» (поуправлятися, як до сувоїв грамот приєднувалися печатки, якими вузлами, як вони називалися, як плелися і зав’язувалися) та «Самоцвіти» (підготувала Людмила Бутенко).
    Привертав увагу стенд з бароковими віршами-малюнками Івана Величковського, підготовлений доцентом Людмилою Домилівською, та стенд зі студентськими жартами, зібраними викладачами кафедри й оформлений доцентом Оксаною Суховій.
    Родзинкою фестивалю став виступ університетського народного фольклорно-етнографічного ансамблю Володимира Нероденка «Веснянка». Дівочий ліричний старокиївський танець у костюмах київської старшини постановки Володимира Нероденка та пісні вокального гурту «Молодички» (керівник - Галина Шумська) на слова Григорія Сковороди і Семена Климовського, надали «ІСТОР-У-М-ФЕСТу» відповідного колориту, а запальний «Дубо-танець» (від «дуботіти» ногами) у постановці керівника ансамблю Ярослави Нероденко справив незабутнє враження на глядачів.
    Створенню атмосфери свята сприяли записи музичних творів Артема Веделя і Дмитра Бортнянського, а також кантів та сюїт із рукописних збірників ХVІІ ст.
    Фестиваль продовжився квестом «Мандровані дяки», підготовленим доцентом Дмитром Сизоновим за консультативної підтримки професора Лідії Гнатюк та за допомогою аспірантів кафедри Майя Булах та Юлія Олешко. Команди студентів із трьох осіб шукали в Гуманітарному корпусі університету зображення просвітителів слов’янських (Кирила та Мефодія), виправляли на їхньому сувої помилки в старослов’янській азбуці, визначали авторство поетичних рядків з церковнослов’янізмами (Тарас Шевченко), здогадалися, у чому історичний казус у зображенні Нестора-літописця на гравюрі Леонтія Тарасевича та знайшли портрет автора рядків: «Світ ловив мене, та не спіймав» (Григорія Сковороди). Перші три команди з правильними відповідями отримали солодкі призи та «Похвальні листи», які вручала завідувач кафедри, професор Лариса Шевченко.
    Фестиваль став справжнім святом історії мови, тому сподіваємося на щорічне його проведення!

    Текст – Юлія Дядищева-Росовецька, Каріна Дорошенко
    Фото – Валерій Попов

    Категорії: 
  • «Вивчення греки і латини є гігієною розуму»: кафедра загального мовознавства і класичної філології провела міжнародну конференцію у своє 60-річчя.

    12-13 листопада у стінах Інституту філології проходила конференція «Пріорітети мовознавчої науки у контексті глобалізацій них процесів», присвячена 60-літтю кафедри загального мовознавства та класичної філології.
    На пленарному засідання, 12 листопада, виступили поважні гості з різних міст і країн. Проректор з науково-педагогічної роботи проф. Петро Бех побажав конференції плідної роботи, а кафедрі – успіхів і розвитку на наступні 60 років.
    Посол Румунії в Україні Корнел Іонеску висловлював радість бути присутнім «на резонансній події в царині філософії» і запросив кафедру-ювіляра на святкування Дня румунської мови, що відбудеться 31 серпня 2016 року.
    Професор Інституту іноземної філології Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова ФІонілла Нікітіна згадувала здобутки і нелегкі часи кафедри загального мовознавства і класичної філології. Використовувала у своїй промові Фіонілла Олексіївна і латинські вислови, такі близькі філологам. Тож «Viva academia! Viva professore!» підхопили присутні й усією залою цитували.
    Від імені дирекції Інституту філології виступив заступник директора з міжнародних зв’язків Сергій Скрильник, який назвав багаторічні досягнення кафедри, а це: 23 монографії, 46 підручників, 45 посібників, 58 захищених кандидатських дисертацій та 9 докторських. Уже на планерному засідання відбулася чергова презентація - «Енциклопедичного словника класичних мов», що свідчить: наукова робота безупинно триває.
    З теплими словами привітань від імені випускників кафедри виступила к.філол.н. Малунова Ганна: «У процесі навчання зрозуміла, що вивчення греки і латини є гігієною розуму».
    Студенти-класики підготували ж для гостей і викладачів музичний номер, у якому магію звуку створили сопілка, скрипка та гітара. А також представили увазі глядачів невеличку постановку за мотивами п’єси «П’яний Зевс».
    Пленарне засідання продовжилося круглим столом «Гра у мові і культурі» та секційними засіданнями наступного дня. У контексті конференції відбувалася і виставка картин «Естетика діалогу» польського художника Романа Пукара.
    Міжнародна конференція, на якій були присутніми вчені з Румунії, Литви, Польщі, Білорусі та різних куточків України, стала важливим обміном досвіду і дала неоцінені плоди для подальшого розвитку науки. Завідувач кафедри-організатора професор Ірина Голубовська побажала присутнім: «Більше гармонії, добра, творчості, що ми намагалися додати світу цією конференцією». І це вдалося!

    Текст – Дорошенко Каріна
    Фото – Валерій Попов

  • Кафедра полоністики відзначила День незалежності Польщі

    Сьогодні, 11 листопада, День незалежності святкує Польща. До цього свята приєдналися студенти та викладачі кафедри полоністики. Першокурсники спеціальності підготували інформативні тексти про історію країни, про становлення Польщі як незалежної держави. У знаменний для Польщі день – 11 листопада 1918 року - Юзеф Пілсудський обійняв посаду верховного головнокомандувача, а німці покинули місто Варшаву. Протягом трьох днів усе королівство аж до Бугу звільнилося від німецьких військ. 14 листопада Регентська влада передала свої функції Пілсудському, надавши йому титул голови держави. Отак почалася спроба «збудувати Польщу, коки Росія та Німеччина спали», - процитували студенти Луїса Нам’єра.
    Озвучені історичні факти чергувалися з віршами, важливими для польського народу. Так Богдана Андрієнко розказала напам'ять вірш «Рідна мова» Каміля Ципріяна Норвіда, а вірш «Rota» Марії Конопніцької присутні мали змогу почути з відеоролика, де пісню на текст відомої польської поетки виконувала співачка Оля Туркевич.
    Також організатори заходу представили увазі глядачів відео на маршову пісню польських легіонів «My, Pierwsza Brygada». Коли ж увімкнули відео з піснею Яна Пєдшака «Żeby polska była polską», то підспівувати почали і присутні студенти-полоністи разом з викладачами.
    Наостанок професор кафедри полоністики Черниш Тетяна Олександрівна промовила: «Хочеться, аби ми привітали одне одного і подумки приєдналися до мільйона поляків, які сьогодні святкують День незалежності своєї держави».

    Текст – Дорошенко Каріна
    Фото – Валерій Попов

  • «Ішла до себе як до художника»: зустріч з художницею Одаркою Дьмою-Пісною

    Минулого тижня, 4 листопада, в Інституті філології відбулася зустріч з художницею, чиї роботи виставлені у Залі мистецтв (63 аудиторія). Одарка Дьома-Пісна – молода і непересічна художниця, родом з Уманщини, п’ять років тому закінчила україністику Інституту філології, тож одну з картин – «Вибір» - подарувала аlma mater. Мисткиня переконана, що для творчої людини важливі такі якості, як: винахідливість, допитливість, наполегливість, незалежність.
    Дідусь Одарки– художник, двоюрідний дід – також, тому гостя розповіла: «Гралася в дитинстві палітрами, пензликами. Дідусь намагався підвести до того, щоб стала художницею. А я бачила себе ветеринаром, спортсменкою, журналісткою, але не пов’язувала себе з мистецтвом. Якось вночі наснилися тюльпани. Попросила батьків привезти фарби. Так народилася перша картина. Я досі вдячна батькам за те, що маю, чого досягла».
    «Мій куратор Маргарита Сюй знає, на скільки в мене різні картини, бо творилися в різні часи та емоції: закоханість, розчарування, переїзди до Києва. Сформувалася як художник – зараз», - ділиться Одарка.
    Ренуар Огюст – перший художник, яким надихалася молода художниця, томущо його палітра наповнена яскравими фарбами. Яскравість, помітно з картин, властива Одарці. Також сильний вплив на Одарку справили Вінсент ван Гог і Клод Моне.
    «З 11 до 21 року я написала багато робіт. У 21 мала першу виставку. Вона була благодійна. Виручені кошти пішли на допомогу Марійки Бабич. Дівчинка народилася 6-місячною, хворіла, мати відмовилася, опікувалася бабуся. Ми допомогли Марійці поїхати на реабілітацію. У 2015 році дівчинка пішла в перший клас з усіма дітками», - згадує Одарка.
    Улюблені художники мисткині: Фріда Кало, Марія Франсуаза Жало (дружина Пікассо), Тамара Лемпицька.
    Розказала Одарка Дьома-Пісна і про сімейні традиції: «У новорічні свята збираємося всією родиною. У 2004 році побачила як вульгарно тягнуть зрубану ялинку в авто. Не хотіла рубати ялинку для нас. Ми викупили ялинку, позначили її червоною фарбою, і більше ніхто не має права її зрізати. Наряджаємо її. А ще ціную родинне гніздо. Написала бабусю на фоні рідної хати».
    Надихає художницю власна родина, адже організовує мотофестиваль «Умань. 5 доріг». Сама Одарка їздить на Хонді 600. Також надихає донька Злата і майстерня, яка для Одарки є «душею художника, часом спальним місцем, часто і вітальнею».
    Всього Одарка Дьома-Пісна мала 7 виставок. За цей час помітила, що «в Києві купують картини нічних пейзажів, в Одесі потребують свята, чогось кричущого, відвертого, у Львові смаки витримані, сільські пейзажі для львів’ян близькі».
    Наостанок Одарка побажала присутнім: «Розвивайте творче начало у своєму житті, щоби мати змогу життєві негаразди виплеснути у своїх роботах. І це стане приємністю для вас. Головне – повірити в диво».

    Нагадаємо, що з роботами художниці Одарки Дьоми-Пісної зможете ознайомитися до 16 листопада на виставці у Залі мистецтв (63 аудиторія).

    Текст – Дорошенко Каріна
    Фото – Кафедра фольклористики

    Категорії: 
  • Інститут філології долучився до диктанту національної єдності

    Сьогодні, в День української мови і писемності, 140 студентів-філологів долучилися до акції з написання радіодиктанту національної єдності, що відбувається вже вп’ятнадцяте. 9 листопада об 11:00 годині актова зала наповнилася охочими перевірити свої знання з української мови. До диктанту долучилися й викладачі та співробітники Інституту філології. Для студентів, які вивчають мову і літературу фахово, завдання виявилося неважким: майбутні фахівці-філологи легко впоралися із орфографією та пунктуацією диктанту, який транслювався в радіо- та телеефірі. Для викладачів же диктант був приємністю і відчуттям єдності нації.

    Фото - Валерій Попов

    Категорії: 
  • Диктант національної єдності

    У День української писемності та мови, 9 листопада, відбудеться ХV диктант національної єдності.
    Початок акції о 10:00. Текст розпочнуть диктувати об 11:00. Трансляцію здійснюватимуть Перший канал (УР-1), радіоканал «Культура» (УР-3) і телеканал «UA:Перший». Диктант складатиметься зі 160–170 слів. Для переможців, які напишуть диктант без жодної помилки, підготовлено спеціальні призи – книги з автографами, а від КНУ імені Тараса Шевченка найрозумніші знавці української мови отримають «Кобзар» у подарунок.
    Інститут філології запрошує всіх охочих – студентів, викладачів, співробітників – долучитися до цієї акції. Диктант національної єдності в Інституті філології писатимуть в актовій залі

    Категорії: 
  • День «Охі»: як відзначали національне свято Греції в Інституту філології

    27 жовтня 2015 р. у приміщенні Інституту філології відбувся урочистий захід з нагоди національного свята Греції – Дня «Охі», який щорічно відзначається 28 жовтня. У цей день 1940 р. грецький народ одностайно відповів «Ні!» (саме так перекладається з грецької слово «охі») на ультиматум фашистської Італії, в якому Муссоліні вимагав від грецького уряду допустити на територію Греції італійські війська. Мужність греків у боротьбі з іноземними загарбниками викликала захоплення народів Європи і знайшла гідне відображення в грецькій культурі. Борцям за свободу Греції присвячено десятки віршів і пісень. Деякі з них прозвучали на заході, організованому викладачами кафедри елліністики доц. А. А. Столяровою та ас. І. В. Титаренко.
    У культурній програмі взяли участь студенти 2-го курсу кафедри елліністики, 3-го курсу кафедри англійської філології і кафедри теорії та практики перекладу з англійської мови. Усіх їх об’єднує любов до Греції, повага до її історії та традицій і нестримне бажання опанувати новогрецьку мову.
    У залі, окрім студентів Інституту філології та Київського національного лінгвістичного університету, були присутні завідувач кафедри елліністики доц. А. О. Савенко, докторант кафедри теоретичної і прикладної лінгвістики та новогрецької філології КНЛУ Т. В. Любченко, секретар посольства Грецької Республіки в Україні Агапіос Калогноміс разом з військовим аташе Посольства Анастасіосом Голнасом, відряджений до України представник Міністерства освіти та релігій Греції Костас Евангелінос, представники київської грецької спільноти.
    Студенти Інституту філології, що вивчають новогрецьку як першу та другу іноземну мови, підготували насичену програму. Антоніна Черніченко, Катерина Миронова і Анастасія Ковальчин зачитали новогрецькою та українською мовами уривки з хроніки драматичних подій, що розгорнулися в Греції у 1940 р. Далі звучали вірші, лунали пісні тієї доби. Софія Єрмоліна продекламувала вірш одного з найвидатніших грецьких поетів ХХ ст. Янніса Рицоса «Жовтень 1940-го», а Альона Костіна зачитала народну поезію «28-е жовтня 1940». Софія Єрмоліна також виконала сольно пісню «Сини Греції», присвячену матерям і нареченим захисників Греції. Антоніна Черніченко й Аліна Скіданова заспівали ліричну пісню «Резервіст», у якій розповідається про трагічну загибель грецького воїна-острів’янина в горах Албанії під час атаки італійських військ. Хор студентів 2-го курсу кафедри елліністики виконав пісні «Надягає дуче форму», в якій греки глузують з амбіцій Муссоліні завоювати Грецію, «Жінки Епіру», якою віддано данину поваги грецьким селянкам прифронтової зони, які самовіддано допомагали грецьким військам, та «Пісню Свободи» про вічну і нескорену Грецію. На завершення Марина Гергель зачитала народну поезію «Греція ніколи не вмирає», в якій оспівується нескорений дух і оптимізм грецького народу, його бажання дивитися в майбутнє, відбудовувати зруйноване загарбниками та зводити нове на славу вічної Греції. Захід завершився спільним виконанням гімну Грецької Республіки.
    Після завершення культурної програми слово взяв аташе посольства Грецької Республіки в Україні з питань культури Агапіос Калогноміс, який щиро подякував викладачів та студентів за непідробний інтерес до історії та культури сучасної Греції і пояснив, чому греки відзначають саме початок спротиву агресору, а не завершення війни, як решта народів. Він нагадав, що у 1940 р. греки були єдині, об’єднані спільним бажанням перемогти ворога, тоді як кінець другої світової для них став початком жахливої громадянської війни, яка знекровлювала Грецію ще чотири роки.
    Насамкінець завідувач кафедри елліністики доц. А. О. Савенко закликав шукати паралелі в історії Греції і України та подякував усім присутнім за підтримку і проявлений інтерес.

    Текст - Доц. Столярова А.А.
    Фото - Валерій Попов

  • День народження Інситуту філології

    28 жовтня свій чотирнадцятий День народження відсвяткував Інститут філології. Студентський парламент організував низку цікавих заходів, у яких залюбки брали участь студенти та викладачі. Кожен охочий міг поставити прапорець на карті Украни там, де народився, ознайомитися з історією навчального корпусу з архівних фото, написати "на стінах Інституту", ким бачить себе через чотири роки, витягти побажання з чарівного капелюха.
    Дзеркальний хол був сповнений позитивом, який максимально вдалося вміймати в об'єктив фотокамери. Більше фото на сторінці Інституту філології у facebook (https://www.facebook.com/philolog.univ.kiev.ua/posts/639861516116394)

    Фото - Валерій Попов

  • Відбудеться зустріч із американським журналістом Ендрю Лереном

    30 жовтня у 329 аудиторії Червоного корпусу КНУ імені Тараса Шевченка (Володимирська, 60) відбудеться зустріч із відомим американським журналістом Ендрю Лереном.
    Захід розпочнеться о 19:00

  • "Уклін і шана тим, які в житті своєму мету обрали і боронять Термопіли..."

    24 вересня в приміщенні Інституту рукопису НБУВ відбулася презентація унікального бібліографічного видання, "Архіву Андрія Білецького та Тетяни Чернишової". А.О. Білецький та Т.М. Чернишова — видатні українські науковці, філологи, творчі інтереси яких охоплювали багато напрямків мовознавства та літературознавства. За словами акад. О.С.Онищенка, який відкрив презентацію, доробок цих двох вчених складає окрему сторінку в історії української науки, а систематизований каталог дає можливість розглянути переплетіння творчого та особистого шляху, особливостей відбитку особистості вченого на його наукових відкриттях. У виданні представлені археограічні описання документів, що відображають життєвий та творчий шлях фондоутворювачів, їхній науковий доробок, зокрема, фрагменти незавершених праць, які й досі зберігають наукову актуальність, подано опис діяльності інших осіб, що контактували з подружжям та утворювали наукове та культурне тло епохи.

    Перед студентами та викладачами кафедри еллінітики, що не могли оминути своєю увагою таку непересічну подію, представниками грецької спільноти м. Києва виступили упорядники видання, а також учні та колеги А.Білецького та Т.Чернишової. Про буремність епохи 60-их рр., її інтелектуальні виклики, громадянський неспокій, підстави для яких часто починали формуватися в помешканні А.Білецького та Т.Чернишової, на їхніх "домашніх семінарах", розповіли чл.-кор. НАНУ, проф. Клименко Н.Ф. та Герой України, член Спілки письменників України, І.Ф. Драч. У своїй натхненній промові Іван Федорович назвав Т.Чернишову своєю Музою та прочитав вірша, присвяченого Тетяні Миколаївні.

Сторінки

Subscribe to події