події

  • Міжнародний літературний конкурс "Гранослов": нагородження переможців

    26 березня у Домі освіти та культури «Майстер клас» відбулася церемонія нагородження переможців Міжнародного літературного конкурсу «Гранослов».

    Лауреатів членами журі було визначено в прозі та в поезії. Склалося так, що призові місця в категорії «поезія» посіли студенти та випускники Інституту філології.
    1 місце – Ігор Астапенко (випускник «літературної творчості»)
    2 місце – Єлизавета Жарікова (випускниця «літературної творчості»)
    3 місце – Ігор Мітров (студент спеціальності «російська мова та література»)

    Конкурс було відроджено після десятирічної перерви, тож молоді літератори знову отримали можливість позмагатися за першість і друковану книгу. До журі конкурсу входять письменники та видавці: Василь Герасим’юк, Дмитро Чистяк, Мирослав Лаюк, Анатолій Кичинський, Дмитро Лазуткін, Іван Степурін, Вано Крюгер, В’ячеслав Медвідь, Галина Тарасюк.

    Організатори конкурсу – Леся Мудрак, поетеса, кандидат філологічних наук, випускниця Інституту філології, та видавництво «Самміт-книга» - створили свято творчості. На церемонію нагородження завітали знакові письменники, культурні діячі, а також депутати, заступник міністра молоді та спорту. Ведучими церемонії були Володимир Даниленко та Леся Мудрак. Дипломи отримали лауреати конкурсу, а від Міністерства молоді та спорту всім учасникам було вручено подяки.

    Текст, фото – Дорошенко Каріна

    Категорії: 
  • Визначено переможця конкурсу перекладів поезії Марселя Тірі

    У четвер, 24 березня, в актовій залі Інституту філології відбулися поетичні читання текстів та нагородження лауреатів міжуніверситетського конкурсу перекладів Марселя Тірі, видатного бельгійського поета і новеліста.
    Такий конкурс було організовано вперше. І проведено його у рамках Французької весни за підтримки посольства Бельгії та Асоціації викладачів французької мови в Україні. Відвідини Києва та заходу України під час Першої світової війни залишили слід у творчій спадщині Марселя Тірі. Поезії, що увійшли до збірки "Проїздом у Києві" та, зокрема, ті, що були запропоновані до перекладу, пройняті зворушливою та свідомою любов'ю до своєї країни. Велика кількість асонансів, алітерацій та інших літературних засобів, без сумніву, додала складності та запалу конкурсантам.
    До участі долучились студенти з університетів Києва, Дніпропетровська, Одеси та Чернівців, і навіть 14-річна школярка. А головний приз - 10 днів навчання в європейському коледжі літературного перекладу у місті Сенеф (Бельгія) - здобула студентка магістратури Інституту філології Катерина Грицайчук.
    Організатори висловили сподівання щорічно продовжувати відкривати для українців бельгійских авторів і, звісно ж, давати можливість юним перекладачам реалізувати свої вміння у подібному проекті.

    Текст – Христина Скоренька
    Фото – Валерій Попов

    Категорії: 
  • Вручення премії імені Ірини Калинець в Інституті філології

    18 березня в Інституті філології відбулося вручення премії імені Ірини Калинець.
    Премія присуджується за активну участь у громадсько-політичному житті України, за видатні здобутки та успіхи, які сприяють розвитку українського суспільства, за утвердження історичної пам’яті українського народу, його національної свідомості та самобутності, розвиток української освіти, культури та літератури й утверджують високий авторитет України у світі.

    Ця премія започаткована у 2012 році Міжнародним освітнім фондом імені Ярослава Мудрого і присуджується щорічно до Дня українського політв’язня (12 січня).

    Лауреатами премії 2015 року стали:
    У номінації «За громадську позицію та мужність – особі, котра активно відстоює українські позиції у державотворчому процесі» - КОВАЛІВ Юрій Іванович, український поет, критик, літературознавець, педагог, доктор філологічних наук, професор, лауреат Шевченківської премії, член Національної спілки письменників України, автор близько 200 публікацій, професор кафедри новітньої літератури.

    У номінації «За низку публікацій, в яких утверджується авторитет України та вивчаються «білі плями історії України» - ХОРКАВИЙ Роман Богданович, поет, прозаїк, драматург, перекладач, автор понад сорока книг, член Національної спілки письменників України.

    У номінації «За виявлення та популяризацію героїчних сторінок в історії України» - ХЛАНТА Іван Васильович, фольклорист, літературознавець, бібліограф, етнограф, мистецтвознавець, автор понад 80 книг, доктор мистецтвознавства, кандидат філологічних наук, заслужений діяч мистецтв України, член Національної спілки журналістів України, член Національної спілки краєзнавців України, член Ліги українських композиторів України.

    На вечорі було багато присутніх. Говорили про те, ким є постать Ірини Калинець для України. «Це людина-державник, людина-парламентар. Ірина Калинець 25 років тому увійшла у Верховну раду своїми книжками. Якщо ми будемо читати її праці, згадувати, пані Ірина буде завжди з нами», - сказала народний депутат України Оксана Юринець.

    Фесенко Оксана, вчитель української мови та літератури Військового ліцею імені Івана Богуна, зачитала уривки з творів ліцеїстів про життя і творчість Ірини Калинець. Це стало знаковим, адже Ірина Стасів-Калинець брала участь у створенні низки нових навчальних закладів, зокрема, ліцею «Героїв Крут».

    Ігор Калинець привселюдно подякував Всевишньому за таку дружину: «В Америці вона увійшла до рейтингу 100 відомих жінок і визнана героїнею світу. Мені дуже важливим було донести якомога більшій кількості людей надзвичайної глибини твори Ірини Калинець, тож видавав її книги. Ірина – світоч української нації».

    Текст – Каріна Дорошенко
    Фото – Валерій Попов

    Категорії: 
  • «Випускникам допомагає історія Університету, дух століть»: відкриття аудиторії «Ретро» в Інституті філології

    11 березня 2016 в Інституті філології відбулося урочисте відкриття аудиторії «Ретро».
    Інтер’єр аудиторії відтворено за світлинами навчальних приміщень корпусу початку ХХ ст.

    На відкритті були присутніми ректор КНУ імені Тараса Шевченка акад. Леонід Губерський, Екс-посол Грузії в Україні Григол Катамадзе, проректор із науково-педагогічної роботи проф. Володимир Бугров, проректор із міжнародних зв'язків проф. Петро Бех, викладачі та студенти Інституту філології.

    Після урочистого перерізання стрічки директор Інституту філології проф. Григорій Семенюк запросив усіх до аудиторії. Він розповів, як у випускників виникла ідея створення у стінах Інституту філології приміщення, де б концентрувався дух епохи, було зібрано усі старовинні парти, за якими вивчилося не одне покоління філологів.

    Ректор Університету згадував, як сам навчався ще у корпусі на бульварі Тараса Шевченка, 14. За часів вступу теперішнього академіка Леоніда Губерського до Університету у корпусі розміщувався історико-філософський факультет. Леонід Васильович нагадав присутнім про відкриття аудиторії імені М.Максимовича у Головному корпусі КНУ імені Тараса Шевченка, яка функціонує нині як приміщення для спеціальних заходів. Тож, аудиторію «Ретро» в Інституті філології ректор радить теж не перетворювати в закритий музей, а зробити приміщенням для, можливо, мистецьких заходів, лекцій з історії літератури.

    Григол Катамадзе, який до 2013 року був послом Грузії в Україні, згадував, як у 1979 році вперше приїхав до Києва, а в 1980 році вступив на факультет міжнародного права і міжнародних відносин Київського державного університету імені Тараса Шевченка. «5 років, які я провчився у так званому «Жовтому корпусі», були найкращими», - поділився Григол Шавлович. Він звернувся до акад. Леоніда Васильовича: «Пам’ятаю, я був студентом, а Ви - проректором, тож у Вашому обличчі хочу вклонитися всім викладачам, які мене вчили і, користуючись нагодою, хочу звернутися до всіх випускників Університету Шевченка з тим, що треба об’єднуватися, особливо у важкий для України час. А цю ретро-аудиторію не варто зачиняти від загалу. Треба, щоби був зв’язок сьогодення з минулим. Багатьом випускникам у часи студентства допомагала та історія, яка є в Університеті. Я це відчував, інші студенти з Грузії теж. Впевнений, що таке відчували і відчувають студенти з інших країн, які тут навчалися і навчаються. Прошу дозволу інколи приходити сюди, посидіти за цими партами, згадати, подумати».

    Парти, вимикачі, архівні фото на стінах максимально відтворюють інтер’єр 40-50-х років ХХ ст. Перші відвідувачі мали змогу посидіти за партами, яким більше 80 років, поринути в історію Жовтого корпусу і, звісно, пофотографуватися.

    Текст – Дорошенко Каріна
    Фото – Валерій Попов

  • "Скільки б не вивчали постать Шевченка, все одно залишиться непізнане": заходи Шевченкового березня

    9-10 березня щорічно в Україні відбувається чимало заходів на пошанування Тараса Шевченка. Цьогоріч в Київському університеті наукова спільнота на чолі з ректором акад. Леонідом Губерським поклала квіти до пам’ятника Тарасу Григоровичу.

    9 березня в Актовій залі головного навчального корпусу відбулася зустріч з лауреатами Шевченківської премії різних років. Лауреат 2016 року, Герой України Левко Лук’яненко у своєму вітальному слові поставив аудиторії риторичне питання: «У чому суть людини: в голові чи в серці? Є дві сутності. І вони поєднувалися в Тарасові Шевченку».

    10 березня в Інституті філології відбулася Міжнародна науково-практична конференція, організатором якої виступила кафедра історії української літератури і шевченкознавства на чолі із проф. Оксаною Сліпушко, завідувачем кафедри. Директор Інституту філології проф. Григорій Семенюк відкрив пленарне засідання словами про те, що скільки б науковців не досліджували життя і творчість Тараса Шевченка, все одно залишиться непізнане.

    Із вітальним словом виступив проректор із наукової роботи проф. Віктор Мартинюк. Він сказав, що для нього спочатку було неприйнятним осучаснення постаті Шевченка, але згодом стало зрозуміло, що «Тарас Григорович один зі стрижнів культурного простору для всіх епох».

    На пленарному засіданні також виступали: літературознавець, перекладач зі США Петро Фединський, професор Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, д. філол. н., архієпископ Харківсько-Полтавської єпархії УАПЦ Ігор Ісіченко, студентка бакалаврату Інституту філології Ольга Щелкунова. Вони доповіли про літературний аспект творчості Тараса Шевченка. Про мистецьку серію «Притча про блудного сина» у Тараса Григоровича розказав аудиторії Дмитро Степовик (академік АН Вищої освіти України, завідувач відділом образотворчого мистецтва Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України, професор Київської Православної Богословської академії УПЦ КП, професор УВУ в Мюнхені, д. мист., д. філос. н., д. богосл. н). А Володимир Войтенко (головний редактор сайтів «Кіно-коло» і «Сценарна майстерня», відник телепрограми «Аргумент кіно» («1+1») поспілкувався з аудиторією на тему Тараса Шевченка в кінематографі . Він представив уривки з фільмів Сергія Проскурні «Тарас Шевченко. Ідентифікація», а також кілька фільмів початку ХХ ст.

    Атмосферу конференції створили Народний ансамбль «Роксоланія» з духовним гімном «Реве та стогне Дніпр широкий».

    Текст – Дорошенко Каріна
    Фото – Валерій Попов

  • Програма конференції до 202-ї річниці від Дня народження Тараса Шевченка

    До уваги учасників і всіх зацікавлених!
    Програма Міжнародної науково-практичної конференції до 202-ої річниці від Дня народження Тараса Шевченка.
    Тема: "Всесвіт Тараса Шевченка"
    Дата проведення - 10 березня 2016 року

    Додані файли: 
  • Відзначення 145-річчя Лесі Українки в Інституті філології

    25 лютого 2016 року - одна із важливих дат української літератури і культури в цілому. Це - 145-річчя Лесі Українки, багатогранної постаті, яку знають у всьому світі. Філологи не могли оминути такий день. У стінах Інституту було проведено мистецьку акцію, до якої долучилися переважно студенти «літературної творчості», а також студенти східної філології.

    Глядачам було запропоновано до перегляду документальний фільм про Лесю Українку (режисер Богдан Голеня). Усі охочі (студенти і викладачі), читали заздалегідь підготовлені уривки з прози, поезії, драматургії, епістолярної спадщини письменниці.
    Другокурсниками ставилася сценка із «Лісової пісні»(Мавка – Анастасія Мних, Лукаш –Микола Гуменюк), Мілана Коваленко (4 курс «літературної творчості») прочитала напам’ять «Твої листи пахнуть зів’ялими трояндами». Також студенти співали пісні. «Досадоньку» співала Ілона Червоткіна, а грав Антон Тугай (перська мова). Першокурсники «літературної творчості» представили присутнім пісню на вірш «Гори багрянцем кривавим спалахнули». Сценічно презентували навіть прозу Лесі Українки («літ.творці» Оксана Задорожна, Вікторія Карпенко, студенти-арабіст Сергій Ратич). Було підготовлено презентацію про переосмислення образу Лесі Українки сучасними митцями, а відтак: друк на футболках, плакати, мурали.
    Драматичні і прозові тексти розігрувалися, поетичні – відчувалися, епістолярні – проживалися. Творчість Лесі Українки кожен з присутніх мав змогу ще раз переосмислити і полюбити знову.

    Текст – Дорошенко Каріна
    Фото – Валерій Попов

  • Вшанування пам'яті кримськотатарського державного діяча Номана Челебіджихана

    23 лютого в Інституті філології студенти спеціальності спеціальності "кримськотатарська мова та література" разом з представниками кримськотатарського земляцтва провели пам'ятний захід.

    У цей день, 1918 року, було страчено кримськотатарського громадського діяча, першого голову уряду Кримської Народної Республіки, організатора Курултаю кримськотатарського народу, муфтія мусульман Криму, Литви, Польщи та Білорусі Номана Челебіджихана.

    З лекцією про громадського діяча виступила історик Гульнара Абдулаєва. Вона розказала про взаємопідтримку Номана Челебіджихана та Голови Центральної Ради УНР Михайла Грушевського.

    Представник "Кримського дому" Сетья Казаков розказав про характер Номана Челебиджихана: "Він постійно сумнівався, постійно турбувався про народ".

    Присутні з цікавістю сприймали нову інформацію.

    Текст - Дорошенко Каріна
    Фото - Валерій Попов

    Категорії: 
  • Викладачі Інституту філології отримали нагороду "Кращого освітянина 2015 року"

    Доцента кафедри історії та стилістики україської мови Дмитра Сизонова та асистента кафедри української та російської мов як іноземних Ольгу Злотник-Шагіну визнано "Кращими освітянами 2015 року" за "новаторське науково-педагогічне видання "Українська мова та література: тестовий комплекс"
    А доцента кафедри історії української літератури та шевченкознавства Галину Усатенко визнано "Кращим освітянином 2015" за якість освітянського законодавства, відстоювання соціальних прав педагогів".

    Вітаємо колег!

    Категорії: 
  • Чемпіонат КВК Університету: радість перемоги

    3 грудня в актовій залі Головного корпусу Київського національного університету імені Тараса Шевченка відбулася 1/8 фіналу XVI Чемпіонату команд КВК.
    Між собою змагалися команди істориків "Мост Патона", хіміків "Хімія", військові "Универсанты" і філологи "Сергій Віталійович" Ми на першому місці з результатом - 14 балів, на другому історики - 13.8, на третьому хіміки - 10.8, на четвертому військові - 10.2.
    Перший конкурс був «візитка» з темою «що у нас хорошого?», потім розминка, далі - імпровізаційний конкурс, а останнім був музичний конкурс. В імпровізаційному конкурсі тему визначили як "правила хорошого тону". Це новий конкурс. Тему до нього давали за день до гри, а учасникам треба було її розширити. Команда філологів жартувала в темі "правила хорошого тону під час прийому на роботу".
    Який же склад учасників команди філологів? У ній грають: капітан - Марія Тугай (іспанська мова та літ., переклад 3 курс), конферансьє - Наталія Мороз (хінді, 1 курс). Галина Безверхня і Дарина Пахолок (іспанська мова та література, переклад, 1 курс). Роман Калинчук і Марина Гой (українська мова та література, іноземна мова. 2 курс), Тетяна Чорноморець (українська мова та літ., іноземна мова 1 курс). Ну і. звісно, тренер команди - Степанисько Сергій, (магістрант україністики).
    Атмосфера в залі і на сцені була неймовірна, адже публіка вміє підтримувати. Тож запрошуємо усіх відвідати чвертьфінал Чемпіонату, що проходитиме орієнтовно на початку березня.

    Текст – Анастасія Кікоть
    Фото – Дмитро Матусов

Сторінки

Subscribe to події