події

  • Диктант національної єдності

    У День української писемності та мови, 9 листопада, відбудеться ХV диктант національної єдності.
    Початок акції о 10:00. Текст розпочнуть диктувати об 11:00. Трансляцію здійснюватимуть Перший канал (УР-1), радіоканал «Культура» (УР-3) і телеканал «UA:Перший». Диктант складатиметься зі 160–170 слів. Для переможців, які напишуть диктант без жодної помилки, підготовлено спеціальні призи – книги з автографами, а від КНУ імені Тараса Шевченка найрозумніші знавці української мови отримають «Кобзар» у подарунок.
    Інститут філології запрошує всіх охочих – студентів, викладачів, співробітників – долучитися до цієї акції. Диктант національної єдності в Інституті філології писатимуть в актовій залі

    Категорії: 
  • День «Охі»: як відзначали національне свято Греції в Інституту філології

    27 жовтня 2015 р. у приміщенні Інституту філології відбувся урочистий захід з нагоди національного свята Греції – Дня «Охі», який щорічно відзначається 28 жовтня. У цей день 1940 р. грецький народ одностайно відповів «Ні!» (саме так перекладається з грецької слово «охі») на ультиматум фашистської Італії, в якому Муссоліні вимагав від грецького уряду допустити на територію Греції італійські війська. Мужність греків у боротьбі з іноземними загарбниками викликала захоплення народів Європи і знайшла гідне відображення в грецькій культурі. Борцям за свободу Греції присвячено десятки віршів і пісень. Деякі з них прозвучали на заході, організованому викладачами кафедри елліністики доц. А. А. Столяровою та ас. І. В. Титаренко.
    У культурній програмі взяли участь студенти 2-го курсу кафедри елліністики, 3-го курсу кафедри англійської філології і кафедри теорії та практики перекладу з англійської мови. Усіх їх об’єднує любов до Греції, повага до її історії та традицій і нестримне бажання опанувати новогрецьку мову.
    У залі, окрім студентів Інституту філології та Київського національного лінгвістичного університету, були присутні завідувач кафедри елліністики доц. А. О. Савенко, докторант кафедри теоретичної і прикладної лінгвістики та новогрецької філології КНЛУ Т. В. Любченко, секретар посольства Грецької Республіки в Україні Агапіос Калогноміс разом з військовим аташе Посольства Анастасіосом Голнасом, відряджений до України представник Міністерства освіти та релігій Греції Костас Евангелінос, представники київської грецької спільноти.
    Студенти Інституту філології, що вивчають новогрецьку як першу та другу іноземну мови, підготували насичену програму. Антоніна Черніченко, Катерина Миронова і Анастасія Ковальчин зачитали новогрецькою та українською мовами уривки з хроніки драматичних подій, що розгорнулися в Греції у 1940 р. Далі звучали вірші, лунали пісні тієї доби. Софія Єрмоліна продекламувала вірш одного з найвидатніших грецьких поетів ХХ ст. Янніса Рицоса «Жовтень 1940-го», а Альона Костіна зачитала народну поезію «28-е жовтня 1940». Софія Єрмоліна також виконала сольно пісню «Сини Греції», присвячену матерям і нареченим захисників Греції. Антоніна Черніченко й Аліна Скіданова заспівали ліричну пісню «Резервіст», у якій розповідається про трагічну загибель грецького воїна-острів’янина в горах Албанії під час атаки італійських військ. Хор студентів 2-го курсу кафедри елліністики виконав пісні «Надягає дуче форму», в якій греки глузують з амбіцій Муссоліні завоювати Грецію, «Жінки Епіру», якою віддано данину поваги грецьким селянкам прифронтової зони, які самовіддано допомагали грецьким військам, та «Пісню Свободи» про вічну і нескорену Грецію. На завершення Марина Гергель зачитала народну поезію «Греція ніколи не вмирає», в якій оспівується нескорений дух і оптимізм грецького народу, його бажання дивитися в майбутнє, відбудовувати зруйноване загарбниками та зводити нове на славу вічної Греції. Захід завершився спільним виконанням гімну Грецької Республіки.
    Після завершення культурної програми слово взяв аташе посольства Грецької Республіки в Україні з питань культури Агапіос Калогноміс, який щиро подякував викладачів та студентів за непідробний інтерес до історії та культури сучасної Греції і пояснив, чому греки відзначають саме початок спротиву агресору, а не завершення війни, як решта народів. Він нагадав, що у 1940 р. греки були єдині, об’єднані спільним бажанням перемогти ворога, тоді як кінець другої світової для них став початком жахливої громадянської війни, яка знекровлювала Грецію ще чотири роки.
    Насамкінець завідувач кафедри елліністики доц. А. О. Савенко закликав шукати паралелі в історії Греції і України та подякував усім присутнім за підтримку і проявлений інтерес.

    Текст - Доц. Столярова А.А.
    Фото - Валерій Попов

  • День народження Інситуту філології

    28 жовтня свій чотирнадцятий День народження відсвяткував Інститут філології. Студентський парламент організував низку цікавих заходів, у яких залюбки брали участь студенти та викладачі. Кожен охочий міг поставити прапорець на карті Украни там, де народився, ознайомитися з історією навчального корпусу з архівних фото, написати "на стінах Інституту", ким бачить себе через чотири роки, витягти побажання з чарівного капелюха.
    Дзеркальний хол був сповнений позитивом, який максимально вдалося вміймати в об'єктив фотокамери. Більше фото на сторінці Інституту філології у facebook (https://www.facebook.com/philolog.univ.kiev.ua/posts/639861516116394)

    Фото - Валерій Попов

  • Відбудеться зустріч із американським журналістом Ендрю Лереном

    30 жовтня у 329 аудиторії Червоного корпусу КНУ імені Тараса Шевченка (Володимирська, 60) відбудеться зустріч із відомим американським журналістом Ендрю Лереном.
    Захід розпочнеться о 19:00

  • "Уклін і шана тим, які в житті своєму мету обрали і боронять Термопіли..."

    24 вересня в приміщенні Інституту рукопису НБУВ відбулася презентація унікального бібліографічного видання, "Архіву Андрія Білецького та Тетяни Чернишової". А.О. Білецький та Т.М. Чернишова — видатні українські науковці, філологи, творчі інтереси яких охоплювали багато напрямків мовознавства та літературознавства. За словами акад. О.С.Онищенка, який відкрив презентацію, доробок цих двох вчених складає окрему сторінку в історії української науки, а систематизований каталог дає можливість розглянути переплетіння творчого та особистого шляху, особливостей відбитку особистості вченого на його наукових відкриттях. У виданні представлені археограічні описання документів, що відображають життєвий та творчий шлях фондоутворювачів, їхній науковий доробок, зокрема, фрагменти незавершених праць, які й досі зберігають наукову актуальність, подано опис діяльності інших осіб, що контактували з подружжям та утворювали наукове та культурне тло епохи.

    Перед студентами та викладачами кафедри еллінітики, що не могли оминути своєю увагою таку непересічну подію, представниками грецької спільноти м. Києва виступили упорядники видання, а також учні та колеги А.Білецького та Т.Чернишової. Про буремність епохи 60-их рр., її інтелектуальні виклики, громадянський неспокій, підстави для яких часто починали формуватися в помешканні А.Білецького та Т.Чернишової, на їхніх "домашніх семінарах", розповіли чл.-кор. НАНУ, проф. Клименко Н.Ф. та Герой України, член Спілки письменників України, І.Ф. Драч. У своїй натхненній промові Іван Федорович назвав Т.Чернишову своєю Музою та прочитав вірша, присвяченого Тетяні Миколаївні.

  • Відбулася зустріч з Максимом Козубом

    30 вересня 2015 року в Інституті філології відбулася зустріч викладачів та студентів перекладацьких відділень із Максимом Іллічем Козубом – одним з найкращих конференц-перекладачів України та учасником АТО, який завітав до нашого інституту на запрошення голови Ради ветерані Інституту філології С.Я. Янчука. Цю зустріч було організовано завдяки сприянню заступника директора Інституту філології С.В. Скрильника. З Шевченковим університетом цього відомого перекладача пов’язує навчання на радіофізичному факультеті та спільна робота з викладачами кафедри теорії та практики перекладу з англійської мови.

    Максим Ілліч привітав усіх присутніх з Міжнародним днем перекладача, а також розповів про власний досвід синхронного перекладу, у якому він працює майже 20 років. Під час цієї зустрічі студенти ставили багато цікавих запитань, які стосувалися не лише перекладацької діяльності гостя, а й його участі у війні на Сході України.

    Максим Козуб добровольцем пішов на фронт і служив у батальйоні «Айдар» на посаді командира взводу. Під час бойових дій отримав важке поранення руки. 6 вересня 2015 року Максим Козуб звільнився з військової служби та повернувся до перекладацької діяльності.

    Максим Ілліч Козуб є не лише професіоналом перекладу з англійської та польської мов, правознавцем та інженером, а й справжнім патріотом України, який не вагаючись став на її захист зі зброєю в руках. А висока мораль, доброта і щирість не дозволила жахіттям війни зламати його дух. Саме на таких людей сьогодні варто рівнятися молодому поколінню.

    Текст Сергія Янчука, фото Валерія Попова

  • «Роксоланія» відвідала Міжнародний фольклорний фестиваль у Сардинії (Італія)

    Цього літа студенти кафедри фольклористики, учасники фольклорного гурту «Роксоланія» взяли участь у кількох Міжнародних фольклорних фестивалях, що проходили у різних містах о.Сардинія (Італія).
    Це XII Міжнародний фольклорний фестиваль «Funtane Olia» (м.Сіннаї), Міжнародний фольклорний фестиваль «LA VEGA» (м. Міліс), Міжнародний фольклорний фестиваль у м.Сесту, III Міжнародний фольклорний фестиваль у м. Сеттімо, Міжнародний фольклорний фестиваль у м.Болотана.
    Саме наш колектив представляв не тільки університет на міжнародній культурній арені, але і всю нашу країну. Колектив з України був вперше запрошений на цей фестиваль. Серед учасників цьогорічного фестивалю були такі країни – Італія, Данія, Австрія, Литва, Панама, Алжир, Польща, Португалія, Румунія, Іран, Косово, Тайвань, Нова Зеландія, Мексика та Україна.
    Хочеться відзначити надзвичайну вагомість таких міжнародних проектів як для країни загалом, так і для студента-фольклориста зокрема. Адже презентація справжньої української культури у таких проектах виконує важливу місію – розвінчання міфів про Україну, про її культуру, про її народ та утвердження нас як окремого народу зі своєю унікальною культурою.
    Наші виступи викликали неабиякий інтерес у глядачів із різних країн – від захоплення різномаїттям нашої традиційної культури до здивування, що ми маємо такий багатий фольклор і колективи, які популяризують справжню, не «шароварну» народну культуру. Тільки через культуру, а саме народну культуру ми можемо показати свою окремішність, свою глибину та велич!
    Для студента-фольклориста участь у таких проектах – це неабиякий досвід, який не можна здобути, сидівши в аудиторії. Такі проекти, по-перше, дають можливість познайомитися з фольклором різних народів світу, по-друге, показують як шанують свою культуру інші народи, по-третє, вчать як потрібно любити та популяризувати своє, дають можливість перейняти досвід організації подібних проектів. Бо ми готуємо не просто знавців фольклору, його дослідників, а і фахівців, які будуть знати, як працювати з фольклорним матеріалом у сучасному просторі.
    Хочеться відзначити, що ця поїздка дуже надихнула нас і ще раз показала, що ми робимо дуже важливу, хоч і не всіма оцінену справу. Наприклад, на Сардинії кожне місто має свій фольклорний колектив, який береже традицію саме їх місцевості, це як і сам фольклор так і строї, які дещо відрізняються у кожному місті. Учасниками цих колективів є прості жителі міста (як то кажуть від старого до малого), які намагаються зберегти культуру своєї місцевості. Цікавим є те, що саме ці колективи і організовують фольклорні фестивалі у своєму місті, і фестиваль носить назву цього колективу. Це дуже хороша практика. Таким чином вони утверджують свою культуру, популяризують її у світі, і знайомляться з культурою інших народів. Сподіваємося, що і в Україні нарешті така практика стане традицією!!!

    Більше фото дивіться в альбомі сайту Інституту філології http://philology.knu.ua/node/843

    Категорії: 
  • Сьогодні відбулася Вчена рада в Інституті філології

    Сьогодні відбулося засідання Вченої ради Інституту філології Київського національного університету імені Тараса.
    Відповідно до порядку денного, було обрано голову Вченої ради, підбито підсумки вступної кампанії та розглянуто інші питання.
    Головою Вченої ради обрали Григорія Семенюка, професора, доктора філологічних наук, директора Інституту філології. Секретарем Вченої ради обрали Наталію Рудакову, кандидата філологічних наук, асистента кафедри фольклористики.
    Підбиваючи підсумки вступної кампанії, Григорій Фокович зазначив, що в порівнянні із минулим роком конкурс на гуманітарні науки був меншим. Наголосив, що кожен викладач і завідувач кафедри має підтримувати високу якість викладання.
    «Думаю, нам не варто зупинятися на досягнутому. Ми маємо аналізувати сучасні вимоги ринку праці та потреби студентів і миттєво реагувати на них. Для цього повинні створити спеціальну робочу групу, яка працюватиме над цим», - сказав директор.
    Також Григорій Фокович зазначив, що за новим статутом, на посаду професора кафедри і завідувача кафедри обиратимуть через Вчену раду університету.
    «Щодо робочих питань, то хочу наголосити на тому, що ліквідація академзаборгованостей має відбутися до 10 вересня. І в жодному разі не пізніше», - сказав директор Інституту філології.
    Нагадаємо, наступна Вчена рада в Інституті філології відбудеться у кінці вересня.

    Володимир Мукан
    Фото: Володимир Мукан

  • Стартувала вступна кампанія

    Сьогодні розпочалася вступна кампанія в Інституті філології. Приймальна комісія вже прийняла документи перших абітурієнтів. Процес подачі документів цьоріч спростили. Тепер вони можуть оформити їх через інтернет на сайті ez.osvitavsim.org.ua. У спеціальній формі на сайті треба заповнити анкету. Вказати там паспортні дані, бали та іншу інформацію.
    У нинішній вступній кампанії почала діяти система пріоритетності. Тепер абітурієнт може обрати із 15 вишів і спеціальносте найбільш бажані.
    Подати документи до Інституту філології можна у корпусі фізичного факультету по вул. Глушкова біля метро Виставковий центр. Також там можна заповнити електронну заявку в комп’ютерному класі.
    Найбільше охочих вступити на західну філологію.
    «Я подала документи саме в КНУ імені Тараса Шевченка, бо цей виш має найвищий рейтинг, - говорить абітурієнтка із Києва Вікторія Колосюк. Вона збирається вступати на іспанську філологію. – Мені цікаво вивчати іноземні мови. Довго вагалася, яку вибрати. Зупинилася на іспанській».
    Велика частина абітурієнтів приїхала із інших областей.
    «Я із Івано-Франківська. Дізналася про Інститут філології з його сайту, - розповідає абітурієнтка Марія Дячук. - Вирішила подавати документи на англійський переклад. Хочу тут навчатися, бо тут справді дають знання, є стажування за кордоном. А після закінчення можна влаштуватися у посольства, міністерства та інші державні установи».

    Володимир Мукан
    Фото: Валерій Попов

  • Інститут філології випустив 722 бакалаврів і магістрів

    Цьгоріч в один день відбулося одразу три випуски - українських філологів, західних і східних. Незважаючи на насичений графік, навколо панувала святкова атмосфера та піднесений настрій.
    Цього року Інститут філології випустив 722 випускники – 416 бакалаврів і 306 магістрів. Серед магістрів – 119 дипломів із відзнакою, серед бакалаврів – 97. Магістрів-філологів випустилося 65, серед яких 32 отримали червоний диплом, серед 49 магістрів-перекладачів 31 випускник досягнув найвищих результатів у навчанні.
    Відео до ВИПУСКУ-2015 доступне тут http://alpha-studio.com.ua/video/issue

    Прес-центр Інституту філології
    Фото: Валерій Попов

Сторінки

Subscribe to події