події

  • Всесвітній День еллінофонії в Інституті філології

    Всесвітній День еллінофонії
    Уряд Греції прийняв рішення щороку 20 травня святкувати Всесвітній день еллінофонії. Зокрема, таку пропозицію про свято було надіслано в Юнеско.
    20 травня є символічною датою, адже цього дня 325 р. н.е. розпочався Вселенський Нікейський собор, на якому було затверджено Символ віри - одну з найважливіших догм християнства, що знаменувала початок нового етапу європейської традиції.
    Цьогоріч кафедра елліністики приєдналася до цієї прекрасної ініціативи та провела круглий стіл та одночасно день відкритих дверей, подискутувавши про мовну строкатість світу, чинники, що сприяють або гальмують розвиток мов, і, звісно, становище грецької мови.
    Зустріч відвідали аташе з питань культури Посольства Греції в Україні п. А.Калогноміс, студенти, що вивчають новогрецьку мову в КНУ та КНЛУ, члени грецьких товариств м.Києва, представники спеціалізованої сш№94 "Еллада".
    Під час свого виступу п. А.Калогноміс зосередив увагу на символізмі дати. Крім згаданого Нікейського собору 20 травня вважається днем народження Сократа, відтак дата поєднує античну та візантійську традицію. Але як вони долучаються до сьогодення грецької мови та культури? Це питання в багатьох аспектах лишається відкритим, тож відповіді на нього і варто шукати на таких заходах, як День еллінофонії. Сьогодення багатьох мов не є безхмарним; під впливом міжнародних мов зменшується кількість їхніх носіїв, через комп’ютеризацію змінюються умови, форми та можливості мовної комунікації, однак це варто сприймати як стимули до пошуку нового, який зазвичай є одним з аспектів людського самопізнання.
    У своєму виступі на проблемі зв’язку культур через процес взаємодії мов зупинилась І.В. Титаренко. На багатьох явищах слов’янської культури лежить печатка "еллінізму" (ελληνισμός) як певного духовного орієнтиру. Зокрема, оповідачка розглянула приклади "грецького чуття світу" в поезії О.Мандельштама.
    А.О. Савенко розглянув питання залежності множини інтерпретацій поетичного тексту від особливостей його мови. На прикладі поезії К.Кавафіса (вірш "Чекаючи на варварів") він продемонстрував можливість діаметрально протилежного тлумачення твору, що залежить від ідеологічної стосовно явищ культури позиції його читача.
    А.А.Столярова присвятила свій виступ процесам поповнення лексичного складу новогрецької мови.

    Текст - доц. Андрій Савенко
    Фото - Сергій Терещенко

  • "18 травня ми всі кримські татари": флешмоб і підняття прапора

    у День пам'яті жертв депортації кримськотатарського народу з ініціативи Студентського парламенту КНУ імені Тараса Шевченка, за підтримки Міністерства інформаційної політики України відбулися заходи на вшанування кримських татар.

    На площі біля пам'ятника Шевченку студенти організували флешмоб. Вони вишикувалися у формі герба кримськотатарського народу, тримали карту "Історичної топоніміки Криму" та портрети кримців.

    Після цього студенти кримськотатарської філології урочисто підняли прапор кримських татар біля Головного навчального корпусу університету.

    А тим часом в Інституті філології триває фотовиставка "Я жертва геноциду", яку відкрили 17 травня. Також у цей день відбулася зустріч із кримською поетесою Ельвірою Капніст, яка прочитала присутнім поему "Сибір" про кримське ханство, кілька поезій про Крим і рід. "Депортация - это то, о чем бабушка не хотела помнить, но от того, что мы говорим "больно", нам не становится легче", - поділилася своєю історією Ельвіра Капніст.

    Країна пам'ятає 1944 рік. 18 травня ми всі кримські татари!

    Дорошенко Каріна,
    фото Валерій Попов

    Категорії: 
  • Запрошення на фестиваль в`єтнамської культури

    Викладачі в'єтнамської філології запрошують 16 травня 2016 р. на фестиваль культури "Цікавий В'єтнам", який відбуватиметься з 14:00 до 19:00 у НТУУ "КПІ", Корпус 12,
    вул. Академіка Янгеля 9/16
    Майстер-класи, ігри та конкурси, сувеніри та народна кухня, пісні та танці допоможуть поринути в атмосферу цієї країни.
    Не пропустіть таку можливість! Приходьте 16 травня побачити на власні очі багатогранну та цікаву культуру В'єтнаму!
    Вхід вільний!

    Категорії: 
  • Брейн-ринг: перша гра, перші переможці

    12 квітня, з ініціативи Студентського парламенту Інституту філології відбувся брейн-ринг між двома студентськими командами. Модерувала гру представник освітнього відділу СПІФ Павлюк Валерія.
    Одним із перших завдань учасникам було обрання назви команди та "візитка". Так утворилися збірні "Висловухі" та "Сині гуси". Перед командами стояв ряд завдань:першими дати відповіді на питання, скласти цікавий текст із набору впізнаваних фраз, зобразити максимально різними геометричними фігурами текст історії літератури, продовжити рядки запропонованої організаторами пісні у переробці на "філологічний лад", знайти за хвинину як умога більше названих ведучою міст на карті України.
    За підсумками журі, до якого входили: заступник із виховної роботи Святослав Шевель, голова СПІФ Кікоть Анастасія голова Студентського профбюро Юлія Копейко та Дорошенко Каріна з прес-центру Інституту філології, перемогу здобула команда "Сині гуси".
    Учасників було нагороджено пам'ятними медалями.

    Дорошенко Каріна,
    фото - Дмитро Матусов

    Категорії: 
  • «Мова завжди оформлює ідентичність»: лекція Юрія Шевчука в Інституті філології

    11 травня до Інститут філології завітав лектор Колумбійського університету Юрій Шевчук. Учений виступав із темою «Українська культура та ідентичність після Революції гідности».

    «У 1976 у цій же актовій залі я захищав кандидатську дисертацію. Така от тяглість традиції, української наукової традиції, частиною якої можу себе вважати. А вдячний досі професорам О. Жлуктенко і А.Яворській за їхній вплив на мене як науковця і патріота», - так спогадами розпочав свою лекцію Юрій Шевчук, який закінчував романо-германську філологію у нашому Університеті.

    Мовне питання – завжди дуже гостре для України. І Юрій Шевчук у своїй лекції нагадав про сумнозвісний закон Колєснічєнка-Ківалова. «Проте буду говорити як лінгвіст, хоч також маю і політологічну освіту», - сказав Юрій Шевчук і проаналізував найпоширеніший лозунг після Революції гідності: «Єдина країна. Единая страна». Лектор провів паралелі із актом зрівняння жертви з її пригноблювачем (імпліцитна номінація (країна) замість експліцитної (Україна), вказав на неприйнятність лексеми «єдиний» (в українській мові є «соборний») у наведеному контексті. Із посиланням на дослідження П’єра Бурдьє було визначено принцип «символічного насильства олігархату»: інтеграція пануючого класу і апатія опанованих класів. Для унаочнення Юрій Шевчук навів позиції директорів провідних українських телеканалів щодо російських серіалів, - далеко не проукраїнська позиція, однак байдужа масам.

    Наостанок Юрій Шевчук сказав: «Україна об’єктивно не зможе перемогти агресора зброєю, однак спроможна вистояти і перемогти Росію на культурному полі бою».

    Текст – Дорошенко Каріна
    Фото – Валерій Попов, Сергій Терещенко

    Категорії: 
  • Студенти та викладачі Інституту філології на Книжковому арсеналі

    На Книжковому арсеналі-2016, який проходив з 20 по 24 квітня у місті Києві, була рекордна кількість подій: презентації, зустрічі з авторами, літературні читання, лекції, перформанси, круглі столи, панельні дискусії. У кількох заходах взяли участь і студенти та викладачі Інституту філології.
    Викладачка кафедри теорії літератури, компаративістики і літературної творчості прочитала лекцію на тему: «Сучасна чеська поезія: хто, про що і для кого?». Студентки програми «літературно-мистецька критика та аналітика» Анна Євпак і Анастасія Ткачук взяли участь у читанні п’єси «Розстріляні та незабуті», яку написали разом для конкурсу «Коронація слова». Читання п'єси супроводжувалося відеорядом, підготовленого Анною Козинець із фотографій класиків 20-30-х років. А також на стенді видавництва "Коронація слова" були виставлені роботи Наталі Сороки. Студентка зобразила письменників «Розстріляного Відродження». Заступник директора Інституту філології Галина Усатенко взяла участь у панельній дискусії «Культура читання» спільно з ГО «Форум видавців». Асистент кафедри французької філології Дмитро Чистяк взяв участь у презентації перекладу книги Марселя Тірі «Проїздом у Києві». Студент русистики Микита Григоров модерував прозаїчні читання «Осолення прозою» і брав участь у презентації антології «12» від літературного угрупування «Свідки слова». Студенти «літературної творчості», окрім поетичних читань із сурдоперекладом «Мистецтво від руки» також брали участь у поетично-пластичному проекті поетичних дебютів «Зріз» та поезо-музичного перформансу «Не-прозора сукенка, або Сім листів до Емілі Дікінсон».
    Книжкове свято досягло своєї фінальної відмітки, але літературні заходи невичерпні і кому, як не нам, філологам продовжувати цю прекрасну традицію.

    Текст – Дорошенко Каріна
    Фото - facebook

  • Визначено переможців Всеукраїнських студентських олімпіад

    13-14 квітня в Інституті філології проходили Всеукраїнські студентські олімпіади з трьох спеціальностей. У «перекладі з арабської мови» змагалися представники 6 навчальних закладів України: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київський національний лінгвістичний університет, Національна академія Служби безпеки України, Національний педагогічний університет ім. М.П.Драгоманова, Львівський національний університет імені Івана Франка, Харківський національний університет ім. В.Н.Каразіна. В олімпіаді зі спеціальності «Переклад» (перська мова) студенти представляли: Київський національний лінгвістичний університет, Львівський національний університет імені Івана Франка, Університет "Україна", КНУ імені Тараса Шевченка. І в олімпіаді з «Німецької мови та літератури» взяли участь учасники із 27 вишів України.

    За результатами журі переможцями у Другому етапі олімпіади стали:

    Спеціальність "Переклад" (арабська мова):

    1 місце – Юлія Коваль, КНУ імені Тараса Шевченка
    2 місце – Ольга Андрійчук, КНУ імені Тараса Шевченка
    3 місце – Єлизавета Макарова, Національна академія СБУ
    4 місце – Натяля Третяк, Київський національний лінгвістичний університет
    5 місце – Євгенія Стародуб, Львівський національний університет імені Івана Франка
    6 місце – Моріс Куріє, Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна

    Спеціальність «Переклад» (перська мова):

    1 місце – Світлана Сопільняк (КНУ імені Тараса Шевченка)
    2 місце – Антон Тугай (КНУ імені Тараса Шевченка )
    3 місце - Трофімчук А.Ю. – (Університет "Україна") та Катерина Дросенко (КНУ імені Тараса Шевченка)

    Спеціальність «Німецька мова і література»:

    1 місце - Ольга Золотаренко (Київський національний університет імені Тараса Шевченка).
    2 місце - Ольга Демчук (Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича).
    3 місце - Алла Мажарова (Одеський національний університет імені І.І. Мечникова).

    Вітаємо переможців! Бажаємо не зупинятися на досягнутому!

    Олімпіадці виконують завдання
    Категорії: 
  • "Уруми та румеї - хто вони?": елліністи обговорили проблеми етнічної ідентичності

    14 квітня в Центрі грецької культури та елліністичних студій імені Андрія Білецького відбулась перша зустріч семінару, присвяченому культурі греків України. Його організатором стала провідна наукова співробітниця Інституту сходознавства ім. А.Кримського НАН України Маргарита Араджіоні, к. істор. н., унікальний спеціаліст з етногенезу етнічних греків України. Тема першої зустрічі — "Уруми та румеї - хто вони? Проблема мови та етнічної ідентичності".
    Учасники семінару дізналися про розвиток грецької спільноти в Криму в пізньовізантійський та метавізантійський періоди, причини виникнення самоназв "румей" (еллінофони) та "урум" (тюркофони), сильні та слабкі сторони концепцій, які доводять, що нинішні румеї та уруми, які проживають на території Донецької області, є нащадками однієї або різних етнічних груп.
    Окремо доповідачка спинилась на дослідженнях етнопсихологічної самооцінки греків. Спеціально складені опитувальники показали, що на думку респондентів "греків робить греками" насамперед спільність релігії, а вже потім працьовитість, традиційна культура тощо. Цікавим фактом виявилось те, що мовна асиміляція в середньовіччя не спричиняла втрати етнічної тожсамості; відтак греки, які через різні обставини починали спілкуватися татарською, не переставали сприймати себе греками і їхнє оточення не вдавалось до дискримінацій, з якими можуть стикатись "інші". Етнічна самосвідомість є багатоаспектним конструктом, а визначення мови як основного маркеру етнічної ідентичності може створювати небезпечні прецеденти для його кон’юнктурного використання на догоду політичним маніпуляціям, як, зокрема, трапилось в радянську епоху зі штучно створеним терміном "греко-татари".

    Текст - доц. Андрій Савенко
    Фото – Валерій Попов

    Категорії: 
  • Лист Надії Савченко

    У часи несправедливих переслідувань і вироків українським Героям від країни-агресора громадяни України намагаються бодай словом підтримати невинних.
    Студенти Інституту філології з ініціативи викладача кафедри полоністики Марії Янкової написали листи зі словами щирої підтримки Надії Савченко. Лист Надії у відповідь – те цінне і вічне, що не потребує зайвих коментарів.

    "Я, как и многие воины, просто выполняю свой долг перед украинцами и борюсь с врагами Украины! Вы же думайте над тем, как побеждать наших врагов в будущем!", - написала Надія Савченко російською мовою через цензуру.

    Категорії: 
  • Підписано договір про подвійні дипломи з університетом міста Ле-Ман

    Насичений знаковими подіями березень завершився підписанням договору з університетом міста Ле-Ман (Франція). Згідно договору, магістранти спеціальності "західні мови і літератури та переклад" Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка мають можливість подвійного дипломування. Випускники отримають по завершенню навчання від французького університету диплом про освіту у галузі "Literature and Arts" та диплом магістра філології Інституту філології.

Сторінки

Subscribe to події