події

  • «Випускникам допомагає історія Університету, дух століть»: відкриття аудиторії «Ретро» в Інституті філології

    11 березня 2016 в Інституті філології відбулося урочисте відкриття аудиторії «Ретро».
    Інтер’єр аудиторії відтворено за світлинами навчальних приміщень корпусу початку ХХ ст.

    На відкритті були присутніми ректор КНУ імені Тараса Шевченка акад. Леонід Губерський, Екс-посол Грузії в Україні Григол Катамадзе, проректор із науково-педагогічної роботи проф. Володимир Бугров, проректор із міжнародних зв'язків проф. Петро Бех, викладачі та студенти Інституту філології.

    Після урочистого перерізання стрічки директор Інституту філології проф. Григорій Семенюк запросив усіх до аудиторії. Він розповів, як у випускників виникла ідея створення у стінах Інституту філології приміщення, де б концентрувався дух епохи, було зібрано усі старовинні парти, за якими вивчилося не одне покоління філологів.

    Ректор Університету згадував, як сам навчався ще у корпусі на бульварі Тараса Шевченка, 14. За часів вступу теперішнього академіка Леоніда Губерського до Університету у корпусі розміщувався історико-філософський факультет. Леонід Васильович нагадав присутнім про відкриття аудиторії імені М.Максимовича у Головному корпусі КНУ імені Тараса Шевченка, яка функціонує нині як приміщення для спеціальних заходів. Тож, аудиторію «Ретро» в Інституті філології ректор радить теж не перетворювати в закритий музей, а зробити приміщенням для, можливо, мистецьких заходів, лекцій з історії літератури.

    Григол Катамадзе, який до 2013 року був послом Грузії в Україні, згадував, як у 1979 році вперше приїхав до Києва, а в 1980 році вступив на факультет міжнародного права і міжнародних відносин Київського державного університету імені Тараса Шевченка. «5 років, які я провчився у так званому «Жовтому корпусі», були найкращими», - поділився Григол Шавлович. Він звернувся до акад. Леоніда Васильовича: «Пам’ятаю, я був студентом, а Ви - проректором, тож у Вашому обличчі хочу вклонитися всім викладачам, які мене вчили і, користуючись нагодою, хочу звернутися до всіх випускників Університету Шевченка з тим, що треба об’єднуватися, особливо у важкий для України час. А цю ретро-аудиторію не варто зачиняти від загалу. Треба, щоби був зв’язок сьогодення з минулим. Багатьом випускникам у часи студентства допомагала та історія, яка є в Університеті. Я це відчував, інші студенти з Грузії теж. Впевнений, що таке відчували і відчувають студенти з інших країн, які тут навчалися і навчаються. Прошу дозволу інколи приходити сюди, посидіти за цими партами, згадати, подумати».

    Парти, вимикачі, архівні фото на стінах максимально відтворюють інтер’єр 40-50-х років ХХ ст. Перші відвідувачі мали змогу посидіти за партами, яким більше 80 років, поринути в історію Жовтого корпусу і, звісно, пофотографуватися.

    Текст – Дорошенко Каріна
    Фото – Валерій Попов

  • "Скільки б не вивчали постать Шевченка, все одно залишиться непізнане": заходи Шевченкового березня

    9-10 березня щорічно в Україні відбувається чимало заходів на пошанування Тараса Шевченка. Цьогоріч в Київському університеті наукова спільнота на чолі з ректором акад. Леонідом Губерським поклала квіти до пам’ятника Тарасу Григоровичу.

    9 березня в Актовій залі головного навчального корпусу відбулася зустріч з лауреатами Шевченківської премії різних років. Лауреат 2016 року, Герой України Левко Лук’яненко у своєму вітальному слові поставив аудиторії риторичне питання: «У чому суть людини: в голові чи в серці? Є дві сутності. І вони поєднувалися в Тарасові Шевченку».

    10 березня в Інституті філології відбулася Міжнародна науково-практична конференція, організатором якої виступила кафедра історії української літератури і шевченкознавства на чолі із проф. Оксаною Сліпушко, завідувачем кафедри. Директор Інституту філології проф. Григорій Семенюк відкрив пленарне засідання словами про те, що скільки б науковців не досліджували життя і творчість Тараса Шевченка, все одно залишиться непізнане.

    Із вітальним словом виступив проректор із наукової роботи проф. Віктор Мартинюк. Він сказав, що для нього спочатку було неприйнятним осучаснення постаті Шевченка, але згодом стало зрозуміло, що «Тарас Григорович один зі стрижнів культурного простору для всіх епох».

    На пленарному засіданні також виступали: літературознавець, перекладач зі США Петро Фединський, професор Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, д. філол. н., архієпископ Харківсько-Полтавської єпархії УАПЦ Ігор Ісіченко, студентка бакалаврату Інституту філології Ольга Щелкунова. Вони доповіли про літературний аспект творчості Тараса Шевченка. Про мистецьку серію «Притча про блудного сина» у Тараса Григоровича розказав аудиторії Дмитро Степовик (академік АН Вищої освіти України, завідувач відділом образотворчого мистецтва Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України, професор Київської Православної Богословської академії УПЦ КП, професор УВУ в Мюнхені, д. мист., д. філос. н., д. богосл. н). А Володимир Войтенко (головний редактор сайтів «Кіно-коло» і «Сценарна майстерня», відник телепрограми «Аргумент кіно» («1+1») поспілкувався з аудиторією на тему Тараса Шевченка в кінематографі . Він представив уривки з фільмів Сергія Проскурні «Тарас Шевченко. Ідентифікація», а також кілька фільмів початку ХХ ст.

    Атмосферу конференції створили Народний ансамбль «Роксоланія» з духовним гімном «Реве та стогне Дніпр широкий».

    Текст – Дорошенко Каріна
    Фото – Валерій Попов

  • Програма конференції до 202-ї річниці від Дня народження Тараса Шевченка

    До уваги учасників і всіх зацікавлених!
    Програма Міжнародної науково-практичної конференції до 202-ої річниці від Дня народження Тараса Шевченка.
    Тема: "Всесвіт Тараса Шевченка"
    Дата проведення - 10 березня 2016 року

    Додані файли: 
  • Відзначення 145-річчя Лесі Українки в Інституті філології

    25 лютого 2016 року - одна із важливих дат української літератури і культури в цілому. Це - 145-річчя Лесі Українки, багатогранної постаті, яку знають у всьому світі. Філологи не могли оминути такий день. У стінах Інституту було проведено мистецьку акцію, до якої долучилися переважно студенти «літературної творчості», а також студенти східної філології.

    Глядачам було запропоновано до перегляду документальний фільм про Лесю Українку (режисер Богдан Голеня). Усі охочі (студенти і викладачі), читали заздалегідь підготовлені уривки з прози, поезії, драматургії, епістолярної спадщини письменниці.
    Другокурсниками ставилася сценка із «Лісової пісні»(Мавка – Анастасія Мних, Лукаш –Микола Гуменюк), Мілана Коваленко (4 курс «літературної творчості») прочитала напам’ять «Твої листи пахнуть зів’ялими трояндами». Також студенти співали пісні. «Досадоньку» співала Ілона Червоткіна, а грав Антон Тугай (перська мова). Першокурсники «літературної творчості» представили присутнім пісню на вірш «Гори багрянцем кривавим спалахнули». Сценічно презентували навіть прозу Лесі Українки («літ.творці» Оксана Задорожна, Вікторія Карпенко, студенти-арабіст Сергій Ратич). Було підготовлено презентацію про переосмислення образу Лесі Українки сучасними митцями, а відтак: друк на футболках, плакати, мурали.
    Драматичні і прозові тексти розігрувалися, поетичні – відчувалися, епістолярні – проживалися. Творчість Лесі Українки кожен з присутніх мав змогу ще раз переосмислити і полюбити знову.

    Текст – Дорошенко Каріна
    Фото – Валерій Попов

  • Вшанування пам'яті кримськотатарського державного діяча Номана Челебіджихана

    23 лютого в Інституті філології студенти спеціальності спеціальності "кримськотатарська мова та література" разом з представниками кримськотатарського земляцтва провели пам'ятний захід.

    У цей день, 1918 року, було страчено кримськотатарського громадського діяча, першого голову уряду Кримської Народної Республіки, організатора Курултаю кримськотатарського народу, муфтія мусульман Криму, Литви, Польщи та Білорусі Номана Челебіджихана.

    З лекцією про громадського діяча виступила історик Гульнара Абдулаєва. Вона розказала про взаємопідтримку Номана Челебіджихана та Голови Центральної Ради УНР Михайла Грушевського.

    Представник "Кримського дому" Сетья Казаков розказав про характер Номана Челебиджихана: "Він постійно сумнівався, постійно турбувався про народ".

    Присутні з цікавістю сприймали нову інформацію.

    Текст - Дорошенко Каріна
    Фото - Валерій Попов

    Категорії: 
  • Викладачі Інституту філології отримали нагороду "Кращого освітянина 2015 року"

    Доцента кафедри історії та стилістики україської мови Дмитра Сизонова та асистента кафедри української та російської мов як іноземних Ольгу Злотник-Шагіну визнано "Кращими освітянами 2015 року" за "новаторське науково-педагогічне видання "Українська мова та література: тестовий комплекс"
    А доцента кафедри історії української літератури та шевченкознавства Галину Усатенко визнано "Кращим освітянином 2015" за якість освітянського законодавства, відстоювання соціальних прав педагогів".

    Вітаємо колег!

    Категорії: 
  • Чемпіонат КВК Університету: радість перемоги

    3 грудня в актовій залі Головного корпусу Київського національного університету імені Тараса Шевченка відбулася 1/8 фіналу XVI Чемпіонату команд КВК.
    Між собою змагалися команди істориків "Мост Патона", хіміків "Хімія", військові "Универсанты" і філологи "Сергій Віталійович" Ми на першому місці з результатом - 14 балів, на другому історики - 13.8, на третьому хіміки - 10.8, на четвертому військові - 10.2.
    Перший конкурс був «візитка» з темою «що у нас хорошого?», потім розминка, далі - імпровізаційний конкурс, а останнім був музичний конкурс. В імпровізаційному конкурсі тему визначили як "правила хорошого тону". Це новий конкурс. Тему до нього давали за день до гри, а учасникам треба було її розширити. Команда філологів жартувала в темі "правила хорошого тону під час прийому на роботу".
    Який же склад учасників команди філологів? У ній грають: капітан - Марія Тугай (іспанська мова та літ., переклад 3 курс), конферансьє - Наталія Мороз (хінді, 1 курс). Галина Безверхня і Дарина Пахолок (іспанська мова та література, переклад, 1 курс). Роман Калинчук і Марина Гой (українська мова та література, іноземна мова. 2 курс), Тетяна Чорноморець (українська мова та літ., іноземна мова 1 курс). Ну і. звісно, тренер команди - Степанисько Сергій, (магістрант україністики).
    Атмосфера в залі і на сцені була неймовірна, адже публіка вміє підтримувати. Тож запрошуємо усіх відвідати чвертьфінал Чемпіонату, що проходитиме орієнтовно на початку березня.

    Текст – Анастасія Кікоть
    Фото – Дмитро Матусов

  • «Істор-у-м-фест»: історія української мови у піснях, танцях і квестах

    Кафедра історії та стилістики української мови 18 листопада у холі Інституту філології провела фестиваль «ІСТОР-У-М-ФЕСТ», мета якого – популяризація історії української мови.
    Ідейною натхненницею фестивалю стала доцент Юлія Дядищева-Росовецька.
    Із привітальним словом виступив заступник директора з навчально-виховної роботи Шевель Святослав із побажанням фестивалю стати щорічним.
    Присутні мали змогу ознайомитися зі справжніми виданнями ХІХ ст. (Житієм св. Варвари, Літургіями Іоанна Златоуста та Григорія Двоєслова), фотокопіями рукописів і стародруків («Універсалом Богдана Хмельницького», копією інтермедій 1718 року), факсимільними «Требником» Петра Могили та ілюстрованою Біблією Василя Кореня тощо), потримати в руках пергамен, а також послухати розповіді професора Оксани Ніки, професора Станіслава Росовецького та доцента Оксани Суховій про мистецтво книги.
    Відвідувачі «ІСТОР-У-М-ФЕСТу» активно вправлялися у графічному майстер-класі: пописати гусячим пером з чорнилом, маючи перед очима факсимільні видання «Захалявної книжечки» та «Більшої книжки» Тараса Шевченка або повправлятися в каліграфії на восковій дощечці під керівництвом доцентів Оксани Луценко та Людмили Домилівської.
    Особливо увагу привертав стенд зі старовинними ініціалами – заголовними літерами з зооморфними, антропоморфними елементами, рослинним та геометричним орнаментом.
    Студенти-україністи другого курсу та першокурсники «Прикладної лінгвістики» під керівництвом доцента Галини Стрельчук організували вертепну виставу за Галаганівським текстом. Вертепну скриню в стилі українського бароко зібрав випускник Станіслав Росовецький. Особливо сподобався глядачам Запорожець у виконанні Карвацького Богдана, студента-першокурсника «Прикладної лінгвістики». Виставу доповнювали невеличкі постановки та пісні. Уривок з «Наталки-полтавки» Івана Котляревського розіграли доцент кафедри-організатора Дмитро Дергач та студентка другого курсу Кляпка Наталія. Ірина Гомон, студентка україністики заспівала народну пісню «Віють вітри, віють буйні», а Богдан Супрун (першокурсник «Прикладної лінгвістики») задекламував «Скаргу дидаскала». Свою лепту внесли й магістранти-русисти 2 курсу: Анна Гурська зачитала «Пісню світську», а Станіслав Росовецький зіграв «Дяка-пиворіза».
    Цікавий матеріал містили стенди, присвячені питанням формування староукраїнської термінології (матеріал для яких зібрали та підготували студенти-україністи Феджора Софія (4 курс) та Захарченко Олена (2 курс)), а також історичної топоніміки - Дейнека Іванна (1 курс «Прикладної лінгвістики»).
    Усі бажаючі могли взяти участь у тренінгах з елементами історичної лексикології «Шовковий мотуз» (поуправлятися, як до сувоїв грамот приєднувалися печатки, якими вузлами, як вони називалися, як плелися і зав’язувалися) та «Самоцвіти» (підготувала Людмила Бутенко).
    Привертав увагу стенд з бароковими віршами-малюнками Івана Величковського, підготовлений доцентом Людмилою Домилівською, та стенд зі студентськими жартами, зібраними викладачами кафедри й оформлений доцентом Оксаною Суховій.
    Родзинкою фестивалю став виступ університетського народного фольклорно-етнографічного ансамблю Володимира Нероденка «Веснянка». Дівочий ліричний старокиївський танець у костюмах київської старшини постановки Володимира Нероденка та пісні вокального гурту «Молодички» (керівник - Галина Шумська) на слова Григорія Сковороди і Семена Климовського, надали «ІСТОР-У-М-ФЕСТу» відповідного колориту, а запальний «Дубо-танець» (від «дуботіти» ногами) у постановці керівника ансамблю Ярослави Нероденко справив незабутнє враження на глядачів.
    Створенню атмосфери свята сприяли записи музичних творів Артема Веделя і Дмитра Бортнянського, а також кантів та сюїт із рукописних збірників ХVІІ ст.
    Фестиваль продовжився квестом «Мандровані дяки», підготовленим доцентом Дмитром Сизоновим за консультативної підтримки професора Лідії Гнатюк та за допомогою аспірантів кафедри Майя Булах та Юлія Олешко. Команди студентів із трьох осіб шукали в Гуманітарному корпусі університету зображення просвітителів слов’янських (Кирила та Мефодія), виправляли на їхньому сувої помилки в старослов’янській азбуці, визначали авторство поетичних рядків з церковнослов’янізмами (Тарас Шевченко), здогадалися, у чому історичний казус у зображенні Нестора-літописця на гравюрі Леонтія Тарасевича та знайшли портрет автора рядків: «Світ ловив мене, та не спіймав» (Григорія Сковороди). Перші три команди з правильними відповідями отримали солодкі призи та «Похвальні листи», які вручала завідувач кафедри, професор Лариса Шевченко.
    Фестиваль став справжнім святом історії мови, тому сподіваємося на щорічне його проведення!

    Текст – Юлія Дядищева-Росовецька, Каріна Дорошенко
    Фото – Валерій Попов

    Категорії: 
  • «Вивчення греки і латини є гігієною розуму»: кафедра загального мовознавства і класичної філології провела міжнародну конференцію у своє 60-річчя.

    12-13 листопада у стінах Інституту філології проходила конференція «Пріорітети мовознавчої науки у контексті глобалізацій них процесів», присвячена 60-літтю кафедри загального мовознавства та класичної філології.
    На пленарному засідання, 12 листопада, виступили поважні гості з різних міст і країн. Проректор з науково-педагогічної роботи проф. Петро Бех побажав конференції плідної роботи, а кафедрі – успіхів і розвитку на наступні 60 років.
    Посол Румунії в Україні Корнел Іонеску висловлював радість бути присутнім «на резонансній події в царині філософії» і запросив кафедру-ювіляра на святкування Дня румунської мови, що відбудеться 31 серпня 2016 року.
    Професор Інституту іноземної філології Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова ФІонілла Нікітіна згадувала здобутки і нелегкі часи кафедри загального мовознавства і класичної філології. Використовувала у своїй промові Фіонілла Олексіївна і латинські вислови, такі близькі філологам. Тож «Viva academia! Viva professore!» підхопили присутні й усією залою цитували.
    Від імені дирекції Інституту філології виступив заступник директора з міжнародних зв’язків Сергій Скрильник, який назвав багаторічні досягнення кафедри, а це: 23 монографії, 46 підручників, 45 посібників, 58 захищених кандидатських дисертацій та 9 докторських. Уже на планерному засідання відбулася чергова презентація - «Енциклопедичного словника класичних мов», що свідчить: наукова робота безупинно триває.
    З теплими словами привітань від імені випускників кафедри виступила к.філол.н. Малунова Ганна: «У процесі навчання зрозуміла, що вивчення греки і латини є гігієною розуму».
    Студенти-класики підготували ж для гостей і викладачів музичний номер, у якому магію звуку створили сопілка, скрипка та гітара. А також представили увазі глядачів невеличку постановку за мотивами п’єси «П’яний Зевс».
    Пленарне засідання продовжилося круглим столом «Гра у мові і культурі» та секційними засіданнями наступного дня. У контексті конференції відбувалася і виставка картин «Естетика діалогу» польського художника Романа Пукара.
    Міжнародна конференція, на якій були присутніми вчені з Румунії, Литви, Польщі, Білорусі та різних куточків України, стала важливим обміном досвіду і дала неоцінені плоди для подальшого розвитку науки. Завідувач кафедри-організатора професор Ірина Голубовська побажала присутнім: «Більше гармонії, добра, творчості, що ми намагалися додати світу цією конференцією». І це вдалося!

    Текст – Дорошенко Каріна
    Фото – Валерій Попов

  • Кафедра полоністики відзначила День незалежності Польщі

    Сьогодні, 11 листопада, День незалежності святкує Польща. До цього свята приєдналися студенти та викладачі кафедри полоністики. Першокурсники спеціальності підготували інформативні тексти про історію країни, про становлення Польщі як незалежної держави. У знаменний для Польщі день – 11 листопада 1918 року - Юзеф Пілсудський обійняв посаду верховного головнокомандувача, а німці покинули місто Варшаву. Протягом трьох днів усе королівство аж до Бугу звільнилося від німецьких військ. 14 листопада Регентська влада передала свої функції Пілсудському, надавши йому титул голови держави. Отак почалася спроба «збудувати Польщу, коки Росія та Німеччина спали», - процитували студенти Луїса Нам’єра.
    Озвучені історичні факти чергувалися з віршами, важливими для польського народу. Так Богдана Андрієнко розказала напам'ять вірш «Рідна мова» Каміля Ципріяна Норвіда, а вірш «Rota» Марії Конопніцької присутні мали змогу почути з відеоролика, де пісню на текст відомої польської поетки виконувала співачка Оля Туркевич.
    Також організатори заходу представили увазі глядачів відео на маршову пісню польських легіонів «My, Pierwsza Brygada». Коли ж увімкнули відео з піснею Яна Пєдшака «Żeby polska była polską», то підспівувати почали і присутні студенти-полоністи разом з викладачами.
    Наостанок професор кафедри полоністики Черниш Тетяна Олександрівна промовила: «Хочеться, аби ми привітали одне одного і подумки приєдналися до мільйона поляків, які сьогодні святкують День незалежності своєї держави».

    Текст – Дорошенко Каріна
    Фото – Валерій Попов

Сторінки

Subscribe to події