події

  • Студенти та викладачі Інституту філології на Книжковому арсеналі

    На Книжковому арсеналі-2016, який проходив з 20 по 24 квітня у місті Києві, була рекордна кількість подій: презентації, зустрічі з авторами, літературні читання, лекції, перформанси, круглі столи, панельні дискусії. У кількох заходах взяли участь і студенти та викладачі Інституту філології.
    Викладачка кафедри теорії літератури, компаративістики і літературної творчості прочитала лекцію на тему: «Сучасна чеська поезія: хто, про що і для кого?». Студентки програми «літературно-мистецька критика та аналітика» Анна Євпак і Анастасія Ткачук взяли участь у читанні п’єси «Розстріляні та незабуті», яку написали разом для конкурсу «Коронація слова». Читання п'єси супроводжувалося відеорядом, підготовленого Анною Козинець із фотографій класиків 20-30-х років. А також на стенді видавництва "Коронація слова" були виставлені роботи Наталі Сороки. Студентка зобразила письменників «Розстріляного Відродження». Заступник директора Інституту філології Галина Усатенко взяла участь у панельній дискусії «Культура читання» спільно з ГО «Форум видавців». Асистент кафедри французької філології Дмитро Чистяк взяв участь у презентації перекладу книги Марселя Тірі «Проїздом у Києві». Студент русистики Микита Григоров модерував прозаїчні читання «Осолення прозою» і брав участь у презентації антології «12» від літературного угрупування «Свідки слова». Студенти «літературної творчості», окрім поетичних читань із сурдоперекладом «Мистецтво від руки» також брали участь у поетично-пластичному проекті поетичних дебютів «Зріз» та поезо-музичного перформансу «Не-прозора сукенка, або Сім листів до Емілі Дікінсон».
    Книжкове свято досягло своєї фінальної відмітки, але літературні заходи невичерпні і кому, як не нам, філологам продовжувати цю прекрасну традицію.

    Текст – Дорошенко Каріна
    Фото - facebook

  • Визначено переможців Всеукраїнських студентських олімпіад

    13-14 квітня в Інституті філології проходили Всеукраїнські студентські олімпіади з трьох спеціальностей. У «перекладі з арабської мови» змагалися представники 6 навчальних закладів України: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київський національний лінгвістичний університет, Національна академія Служби безпеки України, Національний педагогічний університет ім. М.П.Драгоманова, Львівський національний університет імені Івана Франка, Харківський національний університет ім. В.Н.Каразіна. В олімпіаді зі спеціальності «Переклад» (перська мова) студенти представляли: Київський національний лінгвістичний університет, Львівський національний університет імені Івана Франка, Університет "Україна", КНУ імені Тараса Шевченка. І в олімпіаді з «Німецької мови та літератури» взяли участь учасники із 27 вишів України.

    За результатами журі переможцями у Другому етапі олімпіади стали:

    Спеціальність "Переклад" (арабська мова):

    1 місце – Юлія Коваль, КНУ імені Тараса Шевченка
    2 місце – Ольга Андрійчук, КНУ імені Тараса Шевченка
    3 місце – Єлизавета Макарова, Національна академія СБУ
    4 місце – Натяля Третяк, Київський національний лінгвістичний університет
    5 місце – Євгенія Стародуб, Львівський національний університет імені Івана Франка
    6 місце – Моріс Куріє, Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна

    Спеціальність «Переклад» (перська мова):

    1 місце – Світлана Сопільняк (КНУ імені Тараса Шевченка)
    2 місце – Антон Тугай (КНУ імені Тараса Шевченка )
    3 місце - Трофімчук А.Ю. – (Університет "Україна") та Катерина Дросенко (КНУ імені Тараса Шевченка)

    Спеціальність «Німецька мова і література»:

    1 місце - Ольга Золотаренко (Київський національний університет імені Тараса Шевченка).
    2 місце - Ольга Демчук (Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича).
    3 місце - Алла Мажарова (Одеський національний університет імені І.І. Мечникова).

    Вітаємо переможців! Бажаємо не зупинятися на досягнутому!

    Олімпіадці виконують завдання
    Категорії: 
  • "Уруми та румеї - хто вони?": елліністи обговорили проблеми етнічної ідентичності

    14 квітня в Центрі грецької культури та елліністичних студій імені Андрія Білецького відбулась перша зустріч семінару, присвяченому культурі греків України. Його організатором стала провідна наукова співробітниця Інституту сходознавства ім. А.Кримського НАН України Маргарита Араджіоні, к. істор. н., унікальний спеціаліст з етногенезу етнічних греків України. Тема першої зустрічі — "Уруми та румеї - хто вони? Проблема мови та етнічної ідентичності".
    Учасники семінару дізналися про розвиток грецької спільноти в Криму в пізньовізантійський та метавізантійський періоди, причини виникнення самоназв "румей" (еллінофони) та "урум" (тюркофони), сильні та слабкі сторони концепцій, які доводять, що нинішні румеї та уруми, які проживають на території Донецької області, є нащадками однієї або різних етнічних груп.
    Окремо доповідачка спинилась на дослідженнях етнопсихологічної самооцінки греків. Спеціально складені опитувальники показали, що на думку респондентів "греків робить греками" насамперед спільність релігії, а вже потім працьовитість, традиційна культура тощо. Цікавим фактом виявилось те, що мовна асиміляція в середньовіччя не спричиняла втрати етнічної тожсамості; відтак греки, які через різні обставини починали спілкуватися татарською, не переставали сприймати себе греками і їхнє оточення не вдавалось до дискримінацій, з якими можуть стикатись "інші". Етнічна самосвідомість є багатоаспектним конструктом, а визначення мови як основного маркеру етнічної ідентичності може створювати небезпечні прецеденти для його кон’юнктурного використання на догоду політичним маніпуляціям, як, зокрема, трапилось в радянську епоху зі штучно створеним терміном "греко-татари".

    Текст - доц. Андрій Савенко
    Фото – Валерій Попов

    Категорії: 
  • Лист Надії Савченко

    У часи несправедливих переслідувань і вироків українським Героям від країни-агресора громадяни України намагаються бодай словом підтримати невинних.
    Студенти Інституту філології з ініціативи викладача кафедри полоністики Марії Янкової написали листи зі словами щирої підтримки Надії Савченко. Лист Надії у відповідь – те цінне і вічне, що не потребує зайвих коментарів.

    "Я, как и многие воины, просто выполняю свой долг перед украинцами и борюсь с врагами Украины! Вы же думайте над тем, как побеждать наших врагов в будущем!", - написала Надія Савченко російською мовою через цензуру.

    Категорії: 
  • Підписано договір про подвійні дипломи з університетом міста Ле-Ман

    Насичений знаковими подіями березень завершився підписанням договору з університетом міста Ле-Ман (Франція). Згідно договору, магістранти спеціальності "західні мови і літератури та переклад" Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка мають можливість подвійного дипломування. Випускники отримають по завершенню навчання від французького університету диплом про освіту у галузі "Literature and Arts" та диплом магістра філології Інституту філології.

  • Міжнародний літературний конкурс "Гранослов": нагородження переможців

    26 березня у Домі освіти та культури «Майстер клас» відбулася церемонія нагородження переможців Міжнародного літературного конкурсу «Гранослов».

    Лауреатів членами журі було визначено в прозі та в поезії. Склалося так, що призові місця в категорії «поезія» посіли студенти та випускники Інституту філології.
    1 місце – Ігор Астапенко (випускник «літературної творчості»)
    2 місце – Єлизавета Жарікова (випускниця «літературної творчості»)
    3 місце – Ігор Мітров (студент спеціальності «російська мова та література»)

    Конкурс було відроджено після десятирічної перерви, тож молоді літератори знову отримали можливість позмагатися за першість і друковану книгу. До журі конкурсу входять письменники та видавці: Василь Герасим’юк, Дмитро Чистяк, Мирослав Лаюк, Анатолій Кичинський, Дмитро Лазуткін, Іван Степурін, Вано Крюгер, В’ячеслав Медвідь, Галина Тарасюк.

    Організатори конкурсу – Леся Мудрак, поетеса, кандидат філологічних наук, випускниця Інституту філології, та видавництво «Самміт-книга» - створили свято творчості. На церемонію нагородження завітали знакові письменники, культурні діячі, а також депутати, заступник міністра молоді та спорту. Ведучими церемонії були Володимир Даниленко та Леся Мудрак. Дипломи отримали лауреати конкурсу, а від Міністерства молоді та спорту всім учасникам було вручено подяки.

    Текст, фото – Дорошенко Каріна

    Категорії: 
  • Визначено переможця конкурсу перекладів поезії Марселя Тірі

    У четвер, 24 березня, в актовій залі Інституту філології відбулися поетичні читання текстів та нагородження лауреатів міжуніверситетського конкурсу перекладів Марселя Тірі, видатного бельгійського поета і новеліста.
    Такий конкурс було організовано вперше. І проведено його у рамках Французької весни за підтримки посольства Бельгії та Асоціації викладачів французької мови в Україні. Відвідини Києва та заходу України під час Першої світової війни залишили слід у творчій спадщині Марселя Тірі. Поезії, що увійшли до збірки "Проїздом у Києві" та, зокрема, ті, що були запропоновані до перекладу, пройняті зворушливою та свідомою любов'ю до своєї країни. Велика кількість асонансів, алітерацій та інших літературних засобів, без сумніву, додала складності та запалу конкурсантам.
    До участі долучились студенти з університетів Києва, Дніпропетровська, Одеси та Чернівців, і навіть 14-річна школярка. А головний приз - 10 днів навчання в європейському коледжі літературного перекладу у місті Сенеф (Бельгія) - здобула студентка магістратури Інституту філології Катерина Грицайчук.
    Організатори висловили сподівання щорічно продовжувати відкривати для українців бельгійских авторів і, звісно ж, давати можливість юним перекладачам реалізувати свої вміння у подібному проекті.

    Текст – Христина Скоренька
    Фото – Валерій Попов

    Категорії: 
  • Вручення премії імені Ірини Калинець в Інституті філології

    18 березня в Інституті філології відбулося вручення премії імені Ірини Калинець.
    Премія присуджується за активну участь у громадсько-політичному житті України, за видатні здобутки та успіхи, які сприяють розвитку українського суспільства, за утвердження історичної пам’яті українського народу, його національної свідомості та самобутності, розвиток української освіти, культури та літератури й утверджують високий авторитет України у світі.

    Ця премія започаткована у 2012 році Міжнародним освітнім фондом імені Ярослава Мудрого і присуджується щорічно до Дня українського політв’язня (12 січня).

    Лауреатами премії 2015 року стали:
    У номінації «За громадську позицію та мужність – особі, котра активно відстоює українські позиції у державотворчому процесі» - КОВАЛІВ Юрій Іванович, український поет, критик, літературознавець, педагог, доктор філологічних наук, професор, лауреат Шевченківської премії, член Національної спілки письменників України, автор близько 200 публікацій, професор кафедри новітньої літератури.

    У номінації «За низку публікацій, в яких утверджується авторитет України та вивчаються «білі плями історії України» - ХОРКАВИЙ Роман Богданович, поет, прозаїк, драматург, перекладач, автор понад сорока книг, член Національної спілки письменників України.

    У номінації «За виявлення та популяризацію героїчних сторінок в історії України» - ХЛАНТА Іван Васильович, фольклорист, літературознавець, бібліограф, етнограф, мистецтвознавець, автор понад 80 книг, доктор мистецтвознавства, кандидат філологічних наук, заслужений діяч мистецтв України, член Національної спілки журналістів України, член Національної спілки краєзнавців України, член Ліги українських композиторів України.

    На вечорі було багато присутніх. Говорили про те, ким є постать Ірини Калинець для України. «Це людина-державник, людина-парламентар. Ірина Калинець 25 років тому увійшла у Верховну раду своїми книжками. Якщо ми будемо читати її праці, згадувати, пані Ірина буде завжди з нами», - сказала народний депутат України Оксана Юринець.

    Фесенко Оксана, вчитель української мови та літератури Військового ліцею імені Івана Богуна, зачитала уривки з творів ліцеїстів про життя і творчість Ірини Калинець. Це стало знаковим, адже Ірина Стасів-Калинець брала участь у створенні низки нових навчальних закладів, зокрема, ліцею «Героїв Крут».

    Ігор Калинець привселюдно подякував Всевишньому за таку дружину: «В Америці вона увійшла до рейтингу 100 відомих жінок і визнана героїнею світу. Мені дуже важливим було донести якомога більшій кількості людей надзвичайної глибини твори Ірини Калинець, тож видавав її книги. Ірина – світоч української нації».

    Текст – Каріна Дорошенко
    Фото – Валерій Попов

    Категорії: 
  • «Випускникам допомагає історія Університету, дух століть»: відкриття аудиторії «Ретро» в Інституті філології

    11 березня 2016 в Інституті філології відбулося урочисте відкриття аудиторії «Ретро».
    Інтер’єр аудиторії відтворено за світлинами навчальних приміщень корпусу початку ХХ ст.

    На відкритті були присутніми ректор КНУ імені Тараса Шевченка акад. Леонід Губерський, Екс-посол Грузії в Україні Григол Катамадзе, проректор із науково-педагогічної роботи проф. Володимир Бугров, проректор із міжнародних зв'язків проф. Петро Бех, викладачі та студенти Інституту філології.

    Після урочистого перерізання стрічки директор Інституту філології проф. Григорій Семенюк запросив усіх до аудиторії. Він розповів, як у випускників виникла ідея створення у стінах Інституту філології приміщення, де б концентрувався дух епохи, було зібрано усі старовинні парти, за якими вивчилося не одне покоління філологів.

    Ректор Університету згадував, як сам навчався ще у корпусі на бульварі Тараса Шевченка, 14. За часів вступу теперішнього академіка Леоніда Губерського до Університету у корпусі розміщувався історико-філософський факультет. Леонід Васильович нагадав присутнім про відкриття аудиторії імені М.Максимовича у Головному корпусі КНУ імені Тараса Шевченка, яка функціонує нині як приміщення для спеціальних заходів. Тож, аудиторію «Ретро» в Інституті філології ректор радить теж не перетворювати в закритий музей, а зробити приміщенням для, можливо, мистецьких заходів, лекцій з історії літератури.

    Григол Катамадзе, який до 2013 року був послом Грузії в Україні, згадував, як у 1979 році вперше приїхав до Києва, а в 1980 році вступив на факультет міжнародного права і міжнародних відносин Київського державного університету імені Тараса Шевченка. «5 років, які я провчився у так званому «Жовтому корпусі», були найкращими», - поділився Григол Шавлович. Він звернувся до акад. Леоніда Васильовича: «Пам’ятаю, я був студентом, а Ви - проректором, тож у Вашому обличчі хочу вклонитися всім викладачам, які мене вчили і, користуючись нагодою, хочу звернутися до всіх випускників Університету Шевченка з тим, що треба об’єднуватися, особливо у важкий для України час. А цю ретро-аудиторію не варто зачиняти від загалу. Треба, щоби був зв’язок сьогодення з минулим. Багатьом випускникам у часи студентства допомагала та історія, яка є в Університеті. Я це відчував, інші студенти з Грузії теж. Впевнений, що таке відчували і відчувають студенти з інших країн, які тут навчалися і навчаються. Прошу дозволу інколи приходити сюди, посидіти за цими партами, згадати, подумати».

    Парти, вимикачі, архівні фото на стінах максимально відтворюють інтер’єр 40-50-х років ХХ ст. Перші відвідувачі мали змогу посидіти за партами, яким більше 80 років, поринути в історію Жовтого корпусу і, звісно, пофотографуватися.

    Текст – Дорошенко Каріна
    Фото – Валерій Попов

  • "Скільки б не вивчали постать Шевченка, все одно залишиться непізнане": заходи Шевченкового березня

    9-10 березня щорічно в Україні відбувається чимало заходів на пошанування Тараса Шевченка. Цьогоріч в Київському університеті наукова спільнота на чолі з ректором акад. Леонідом Губерським поклала квіти до пам’ятника Тарасу Григоровичу.

    9 березня в Актовій залі головного навчального корпусу відбулася зустріч з лауреатами Шевченківської премії різних років. Лауреат 2016 року, Герой України Левко Лук’яненко у своєму вітальному слові поставив аудиторії риторичне питання: «У чому суть людини: в голові чи в серці? Є дві сутності. І вони поєднувалися в Тарасові Шевченку».

    10 березня в Інституті філології відбулася Міжнародна науково-практична конференція, організатором якої виступила кафедра історії української літератури і шевченкознавства на чолі із проф. Оксаною Сліпушко, завідувачем кафедри. Директор Інституту філології проф. Григорій Семенюк відкрив пленарне засідання словами про те, що скільки б науковців не досліджували життя і творчість Тараса Шевченка, все одно залишиться непізнане.

    Із вітальним словом виступив проректор із наукової роботи проф. Віктор Мартинюк. Він сказав, що для нього спочатку було неприйнятним осучаснення постаті Шевченка, але згодом стало зрозуміло, що «Тарас Григорович один зі стрижнів культурного простору для всіх епох».

    На пленарному засіданні також виступали: літературознавець, перекладач зі США Петро Фединський, професор Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, д. філол. н., архієпископ Харківсько-Полтавської єпархії УАПЦ Ігор Ісіченко, студентка бакалаврату Інституту філології Ольга Щелкунова. Вони доповіли про літературний аспект творчості Тараса Шевченка. Про мистецьку серію «Притча про блудного сина» у Тараса Григоровича розказав аудиторії Дмитро Степовик (академік АН Вищої освіти України, завідувач відділом образотворчого мистецтва Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України, професор Київської Православної Богословської академії УПЦ КП, професор УВУ в Мюнхені, д. мист., д. філос. н., д. богосл. н). А Володимир Войтенко (головний редактор сайтів «Кіно-коло» і «Сценарна майстерня», відник телепрограми «Аргумент кіно» («1+1») поспілкувався з аудиторією на тему Тараса Шевченка в кінематографі . Він представив уривки з фільмів Сергія Проскурні «Тарас Шевченко. Ідентифікація», а також кілька фільмів початку ХХ ст.

    Атмосферу конференції створили Народний ансамбль «Роксоланія» з духовним гімном «Реве та стогне Дніпр широкий».

    Текст – Дорошенко Каріна
    Фото – Валерій Попов

Сторінки

Subscribe to події