події

  • Почути нечутого Нечуя-Левицького

    Цьогоріч видатному метру прози – Івану Нечую-Левицькому – 180. Отже, є нагода у науково-творчому товаристві пошанувати світоча, а для пересічного любителя реалістичного слова переродити Нечуя-Левицького заново.

    25 жовтня в Інституті філології КНУ імені Тараса Шевченка відбулася Всеукраїнська наукова конференція – «Творчість Івана Нечуя-Левицького. Концептуальні питання українського реалізму». Та не лише ювілей нині став спонукою для зібрання. Напередодні святкували 100-річчя заснування українознавчих кафедр в Шевченковому університеті , тому поєднання знакових подій і постатей – це символічно.

    Нечуй-Левицький був одним із найповажніших утверджувачів українства. Саме це у вітальному слові підкреслила Людмила Василівна Грицик, завідувач кафедри історії укрaїнської літератури, теорії літератури та літературної творчості. Письменник доводив, що так звана українськість, «українська жизнь» – то «непочатий рудник», який лежить десь під землею, і цей рудник ще чекає майстерних робітників. У контексті нашої доби варто розуміти, що масштаби цієї постаті окреслені поколіннями: на прозових творах митця виросли й виростають школярі та студенти. Але нова доба для Нечуя настала саме тоді, коли від суцвіття твору почали відлущували ідеологічні нашарування.

    Герої Нечуя загартовували характери, бо «його герої пахли волею, і їм назустріч пахла воля. Вони вломлються, а зламатися все ж не дадуться», – метафорично означує Людмила Василівна. «Письменник розвіював хмари і шукав непересічних людей», – продовжує нацковець.

    На пленарному засіданні конференції було окреслено обшири творчості Нечуя-Левицького, продемонстровано літературні новинки, проаналізовано провокативні моменти для подальшого адекватного прочитання. Опісля секційні засідання дали змогу поглибити окремі аспекти, поговорити про кожну грань творчості зосереджено. Код національної ідентичності, націєцентризм, репрезентація влади в галереї образів гетьманів – теми загальносуспільного рівня. Поруч із ними – теми літературознавчого дискурсу: епістолярій, романна урбаністика, письменник у зв’язках із митцями свого часу та на перетині європейських культурно-літературних шляхів. Один із вагомих аспектів прози Нечуя-Левицького сьогодні – педагогічний. Національне виховання за творами письменника має свою специфіку.

    На пленарному засіданні були представлені доповіді Миколи Ткачука, професора Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, а також Оксани Пашко, викладача Національного університету «Києво-Могилянська академія». Микола Платонович закцентував увагу слухачів на перепрочитанні смислів великих прозових творів Нечуя-Левицького, на національних маркерах і відкиданні москвофільства, філістерства та протест проти наступальної агресивної колонізації. Оксана Пашко вдалася до детального аналізу біографічних матеріалів, записних книжок, які є ключем до прочитання характерів, психології і письменника та його героїв.

    Не лишився без уваги блискучий виступ Олени Романенко, доцента КНУ імені Тараса Шевченка. Ішлося про досить провокативний образ письменника, витворений сучасними митцями. Тема доповіді: «Інший Нечуй-Левицький: трансформація біографії письменника у романі П. Яценка «Нечуй. Немов. Небач». Наскільки класичний Нечуй може бути «іншим», як далеко може зайти сучасний письменник, намагаючись белетризувати біографію, відсунути вбік факти? З’ясували, що таки далеченько.

    Олена Романенко проаналізувала роман Петра Яценка «Нечуй. Немав. Небач» та порівняла його з твором Максима Тарнавського «Нечуваний Нечуй». Обидва оригінальні вже самими назвами, але не менш цікаві викладом, змістом. За жанром «Нечуй…» Яценка – стімпанк. Це абсолютно незвичне явище для української класичної літератури. Якщо Яценко провокує скандали, дискусії, епатажним жанром приваблює публіку, то Тарнавський навпаки має на меті перепрочитати Левицького більш стримано й доцільно. «Віднайти непочутий голос, проявити обличчя митця з-під патини ідеологічного мотлоху, історичної іржі й естетичної плісняви – чистити, терти й полірувати скам’янілі рештки Івана Семеновича…», – цитує Олена Віталіївна. «Обидва автори непересічно привертають увагу читачів до цієї непересічної постаті. Але обидвом їм йшлося про те, аби показати Нечуя інакшим», – додає науковець.

    Стімпанкова адаптація робить письменника іншим. Можливо, частково механічним, із втратою почуттів. Читачам шукати відповідь, де ж Нечуй оживає по-новому. Адже здатність кохати, співчувати, переживати, ненавидіти – те, що має залишатися в людини за будь-яких умов, експериментів та обставин.

    Андріана Біла
    Фото Валерія Попова, Юлії Кузьменко

  • "Хто хоче стати мільйонером?" - гра ЗМовників

    У межах лінгвістичного клубу «ЗМовники» відбулася гра за форматом «Хто хоче стати мільйонером?» ЗМовники, як правило, обирають певну тему для обговорення та запрошують компетентних доповідачів, але цього разу вирішили спробувати щось абсолютно нове. Гості й гравці мали змогу дізнатися та пригадати цікавинки з багатьох дисциплін україністики. Підтримати захід прийшли й викладачі кафедри української мови та прикладної лінгвістики.

    Цього разу організатори – двоє друзів, студент 5 курсу ІМВ Олег Павлюк і студентка 4 курсу ІФ Юлія Кузьменко. Олег уже мав успішний досвід такої гри у стінах Інституту міжнародних відносин, але хотів би продовжувати й розвиватися, у майбутньому зробивши гру загальноуніверситетською. Любить надихатися й надихати інших. Тому запропонував Юлі проекспериментувати та влаштувати філологічний формат гри. Розробив комп’ютерну програму й виступив у ролі ведучого, разом із Юлею уклали питання. Експертом стала Лідія Гнатюк, професор кафедри української мови та прикладної лінгвістики. Вона вже виступала на Змовниках не раз (теми «Кава з накладанцями» та «Пропоновані зміни до правопису»). Студентка Юлія - постійний учасник Змовників, виступала з темою «Фемінітиви в українській мові».

    Гра відбулася у невимушеній атмосфері. Як зазначила очільник клубу Оксана Мацько, було цікаво й пізнавально. Чи знали ви, який обсяг фондів бібліотеки Вернадського? Чи помічали, скільки колон прикрашають фасад будівлі ІФ? Пригадали трохи курс старослов’янської та історії мови, а ще зацікавилися кольорами: що позначає прикметник «шарий»? Трохи гумору, помірна інтрига, вишукана мова, цінні книги як призи переможцям. ЗМовники мають свого мільйонера – студентку 4 курсу Юлію Романюк. Були вдячні іншим гравцям: Ірині Галабузіній, Альоні Мельничук і Дмитру Луняці. Студенти вже запитують, коли розпочнеться реєстрація на наступний випуск, тож робота триватиме. Наступна тема ЗМовників – «Як навчитися навчати?». Зустріч відбудеться в урочистий день - 100-річчя від заснування українознавчих кафедр КНУ. Завітайте!

    Юлія Кузьменко.
    Фото Валерія Попова та Сергія Терещенка.

  • Гафiз – океан, глибину якого щораз дізнаємося по краплині

    19 жовтня відзначаємо річницю від дня народження поета, класика перської літератури Гафіза Ширазі. На честь цієї дати в Інституті філології відбувся науково-практичний семінар. Головним гостем був Посол Ісламської Республіки Іран Манучегр Мораді. Він нещодавно заступив на посаду, із чим голову іранської амбасади привітала Олена Мазепова, завідувач кафедри мов і літератур Близького та Середнього Сходу та директор Центру іраністики ІФ. Олена Вікторівна висловила сподівання, що з початком каденції пана Посла в українській вищій школі буде ще більше уваги до перських студій.

    Вітальне слово почули від першого проректора з питань міжнародної співпраці Петра Беха. Проректор зауважив, що нині в університеті Шевченка на різних спеціальностях навчаються понад 200 іранських студентів. Ми маємо плідні контакти з іранськими університетами й цим пишаємося. Петро Олексійович подарував його Високоповажності символічні 2 гривні із зображенням головного корпусу КНУ на знак того, що університет завжди радий поверненню Посла. Від імені дирекції Інституту гостей семінару привітав заступник директора Сергій Скрильник.

    Пан Манучегр Мораді був радий вітати всіх присутніх і подякував адміністрації Університету. Амбасада цінує увагу до перської мови в країні, а Посол особисто покликаний сприяти всебічному розвитку зв’язків у всіх сферах взаємодій між державами. Згадав українську поетесу, випускницю КНУ Анну Березіну, яка досліджувала Гафіза. І розповів трохи про пошанування поета у своїй Батьківщині, адже Іран славиться як країна поезії. Для іранців книга віршів Гафіза – друга після Корану: «Коли хочемо дізнатися про майбутнє, ворожимо на книзі Гафіза». Вірші лірика вплинули на літературу й мистецтво загалом і за кордоном. Гете отримав велике натхнення від Гафіза. Хоча інколи слова поета зрозуміти складно, не всі можуть розкодувати рядки. Та незважаючи на помилки, його твори готові читати всі, навіть влаштовують родинні змагання на найкраще декламування. Гафіз вражає всіх.

    Багато нового особисто для себе Посол дізнався від наступних доповідей доцентів Тетяни Маленької й Анни Бочарнікової. Гості почули про перші переклади газелей Гафіза в Європі та в Україні, про перші видання віршів. Зокрема, блискуче перекладала поета англійською Гертруда Белл, якій вдалося зберегти дух і поетику його творів. А от Гете пережив кризу після знайомства з поезіями перського митця. Його «Західно-східний Диван» 1819 – діалог двох геніїв, переспів творів Гафіза. В Україні варто згадати видатного орієнталіста Агатангела Кримського, який уперше переклав з оригіналу твори Гафіза й опублікував у журналі «Житє і слово» за редакцією Івана Франка. Також Кримський – автор однієї з перших монографій про перського поета на теренах Східної Європи. А третю частину його «Пальмового гілля» Ярослав Статкевич назвав українським диваном. Слухачі дізналися, крім цього, про багатозначність у газелях Гафіза.

    Захід прикрасили вірші поета в оригіналі та в перекладах Гертруди Белл, Агатангела Кримського та Василя Мисика. Читали студенти-сходознавці Інституту філології спільно зі студентами Київського національного Лінгвістичного університету на чолі з головою перської секції доцентом Мариною Охріменко. Посол подякував за святкування дня народження перського поета на високому рівні.

  • До Інституту філології завітали гості з Аугсбурга

    Вчора до Інституту філології завітали гості з Аугсбурга (Німеччина), які вже традиційно у вересні читають лекції та проводять семінари для студентів кафедри германської філології та перекладу.

    Професор Юрген Гілесгайм прочитав лекцію на тему "Юний Брехт і Аугсбург", доктор Уве Вітшток зробив повідомлення про німецький літературний ринок та роль літературних критиків на ньому, розповівши про Марселя Райх-Раніцького. Доктор Каролін Гілесгайм присвятила свій семінар літературознавчому аналізу ліричних творів Брехта.

    Студенти змогли послухати носіїв мови, дізнатися багато нового та поспілкуватися з гостями.

  • Студентський парламент Інституту філології на Маркеті мов

    15 вересня у центрі Києва відбувся масштабний освітній фестиваль «Маркет мов», де студенти нашого Інституту брали учать в організації інтерактивів для киян.

    "Маркет мов" - це захід, метою якого є популяризація вивчення іноземних мов. Організаторами події є Міністерство інформаційної політики України та проект Lingva.Skills за ініціативою Студентської ради при МІП.

    Для членів Студпарламенту Інституту це була чудова нагода поділитися своїми знаннями з киянами!

  • В Інституті філології відбувся випуск магістрів

    3 липня в Інституті філології відбувся випуск магістрів. Цього року їх було 925, і майже третина випускників отримала дипломи з відзнакою. Колишніх студентів вже як своїх колег привітали директор Інституту професор Григорій Семенюк, викладачі та гості – випускники попередніх років. Відмінникам-сходознавцям дипломи вручали Надзвичайний та Повноважний Посол Соціалістичної Республіки В‘єтнам в Україні Пан Нгуєн Ань Туан та Надзвичайний та Повноважний Посол Республіки Індонезія в Україні Пан Юдді Кріснанді. Святкового настрою додали чудові музичні й танцювальні номери у виконанні гуртів ГуляйГород, Юлії Забузької, студентів-японістів та гінді, гостей з Інституту музики. Хай щастить вам, випускники!

    Фото: Валерій Попов, Юлія Кузьменко

  • Видатний тюрколог прочитав цикл лекцій студентам-філологам

    З 28 по 31 травня 2018 року доктор філологічних наук, професор кафедри тюркських мов і літератур літературного факультету Стамбульського університету Мехмед Ольмез (Mehmet OLMEZ) прочитав на кафедрі тюркології Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка наукові лекції та семінари на теми «Види давньотюркського письма та їхні відмінності», «Основні сюжетні лінії давньоуйгурської літератури», «Фонологія турецької мови (від давніх часів до сучасності)», «Щодо питання класифікації тюркських мов».

    Професор Мехмет Ольмез – голова лексикографічної комісії Турецького лінгвістичного товариства, а також учень відомого турецького мовознавця, який зробив величезний внесок у розвиток тюркології – Талата Текіна. Зокрема, на одній з лекцій М. Ольмез розповів про наукову роботу Талата Текіна, про період його життя в Америці, де в той же час жив і працював видатний український мовознавець, орієнталіст, організатор української науки у світі, засновник і директор Українського наукового інституту Гарвардського університету – Омелян Пріцак. Лекція супроводжувалася демонстрацією фотографій науковця, зроблених в його численних подорожах та експедиціях, зокрема поруч з величезними плитами зі старовинними тюркськими написами.

    Візит вченого такого рівня промовисто засвідчив динамічний розвиток двосторонньої співпраці між Київським національним університетом імені Тараса Шевченка та Стамбульським університетом, якому передували такі події, як відкриття спеціальності «Українська мова та література» на базі Стамбульського університету, обмін викладачами та студентами обох університетів, а також створення можливості пройти літні курси з української мови для студентів, які вивчають українську мову в Туреччині.

    Текст: Ольга Пишньоха
    Фото: Валерій Попов

    Категорії: 
  • Анонс Дня відчинених дверей в Інституті філології !

    Абітурієнте, не проґав можливість поспілкуватися із представниками випускових кафедр Інституту філології – сучасного осередку гуманітарної освіти, який цьогоріч увійшов у предметний світовий рейтинг якості закладів освіти QS, посівши позицію 200-300 серед найкращих вишів.

    У другу п’ятницю червня на тебе чекають:
    - зустріч із керівництвом Інституту, із відповідальним секретарем відбіркової комісії, з викладачами та зі студентським активом;
    - майстер-класи;
    - презентації освітніх програм ОС «Бакалавр» та «Магістр»;
    - інтерактиви;
    - фотозона;
    - екскурсія Жовтим корпусом.

    Якщо ти мрієш вивчати мови в одному із провідних філологічних українських осередків освіти, тоді приходь 8 червня о 13.00 у вестибюлі Інституту філології за адресою бул.Т.Шевченка, 14 (неподалік станцій метро Театральна, Університет, Льва Товстого). Буде пізнавально, інтерактивно і весело!

    Маєш запитання – 239 33 02, 239 31 01.

  • День музики в Інститут філології

    Студентський парламент Інституту філології організував заходи, які додали в передсесійну метушню трохи яскравих барв. 30 травня у холі та Мистецькій залі ІФ святкували День музики.

    На перерві між парами всі охочі могли перевірити себе на знання найрізноманітніших музичних стилів і напрямів, репертуару сучасних зірок та й загалом цікавих фактів про цей вид мистецтва. На музичному лото студенти мали правильно зіставити цитату пісні з її виконавцем. Також був інтерактив «Правда чи міф?», у якому учасники відгадували (якщо не знали), чи правдиві запропоновані твердження. Так студенти дізналися, скільки дроту потрібно для струн піаніно, який зріст Леді Гаги, із ким до власного проекту співпрацював Pianoboy та ще багато чого цікавого.

    День музики продовжився в Мистецькій залі Інституту. Гості об’єдналися у дві команди – «нотки» та «скрипкові ключі». Ведуча Анна Бакума провела для команд змагання, що складалися із 5 раундів. Спершу представник від кожної команди мав угадувати по губах музичні поняття, поки у його навушниках лунала гучна мелодія. Наступним завданням було розшифрування назви пісень, складених зі смайликів. Третій раунд – знову музична вікторина! Команди мали відповісти на досить складні запитання. Зате тепер студенти знатимуть, що існує австрійський музичний гурт, який грає на овочах; що рекорд швидкості розпродажу квитків – на концерт Пола Макартні (7 секунд!); що є барабани з сиру тощо. Передостаннім випробуванням було намалювати пісню, аби команда відгадала її назву. І насамкінець цікавий конкурс «пісня навпаки»: необхідно було назвати мелодії, які гравці слухали «задом наперед». Урешті-решт перемогла дружба, а всі учасники отримали солодощі як заохочувальні призи. Захід завершився дружнім спілкуванням студентів під композиції улюблених музикантів.

    Текст: Юлія Кузьменко
    Фото: Валерій Попов, Юлія Кузьменко

  • Відкриття українсько-польської наукової конференції, присвяченої політичній еміграції ХХ століття

    23 травня в Актовій залі Інституту філології відбулося урочисте відкриття триденної конференції «Українська і польська політична еміграція ХХ століття: традиції – особистості – ідеї – риторика». З української сторони зустріч науковців організовували кафедра полоністики ІФ КНУ, Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАНУ й Національний музей літератури. Польщу представляли Підляська книгозбірня імені Лукаша Гурніцького у Білостоці, Інститут філології Університету у Білостоці та представництво Польської академії наук в Україні.

    Проректор КНУ з науково-педагогічної роботи Володимир Бугров, відкриваючи пленарне засідання, побажав усім учасникам і слухачам інтелектуальної насолоди від спілкування. Він щиро подякував закордонним колегам за підтримку (адже у час російської агресії Польща є найбільшим соратником України в Європі, виступає за її територіальну цілісність і суверенність), не оминув увагою і роботу завідувача кафедри полоністики ІФ Ростислава Радишевського, який десятиліттями підтримує українсько-польські зв’язки між філологами. Інтелектуальний та культурний обмін між сусідніми державами є запорукою прогресу в науці.

    На відкриття конференції завітала член комітету з питань науки і освіти, випускниця ІФ Ірина Констанкевич. «Комітет усвідомлює важливість української науки», − запевняє народний депутат. Пані Ірина переконана, що подібні конференції є каталізатором наукового життя в нашій країні, запорукою зміцнення зв’язків України з європейським світом. Наука – та інтелектуальна будівля, яка стоїть на фундаменті, що будувався впродовж століть. Робота КНУ в цьому разі є взірцевою для інших установ, вважає депутат.

    Академік, директор Інституту літератури НАНУ Микола Жулинський привітав Ростислава Радишевського з 70-літнім ювілеєм. Ростислав Петрович широко знаний за кордоном науковець. Він автор близько 400 публікацій, з яких 11 монографічних досліджень; під його керівництвом захистилися 8 докторів та 30 кандидатів наук. Від імені директора НАНУ Бориса Патона та всієї Академії ювіляру вручили подяки.

    Вітали науковця й представники Музею Юліуша Словацького в Кременці Тернопільської області. Згадали, як 2004 року Ростислав Петрович читав вірші на відкритті музею.

    Варто зазначити, що цьогорічна тема конференції є дуже актуальною. Емігрантологія є міждисциплінарною наукою і включає дослідження з культурознавства, історії, філології, політології, психології, філософії, антропології. Нині еміграція, зокрема політична, є злободенною для обох держав. Тож обговорення цієї теми – нагальна потреба. Але не менш важливим для всіх учасників конференції є встановлення діалогу між культурами, адже це є гарантією миру. За словами високоповажних гостей, культура повинна бути вищою й сильнішою за політичні зрушення.

    Секційні засідання конференції, яка триватиме до 25 травня, відбуватимуться у Головному корпусі КНУ, Інституті філології та Національному музеї літератури. Секції розподілені за тематичними блоками: мистецтво, мовознавство, література, емігрантологія, історія, право. Із програмою можна ознайомитися за покликанням: http://instpres.univ.kiev.ua/sites/default/files/pdfs/konferencja%20Kij%...

    Закриватиме захід святковий концерт. За матеріалами конференції буде упорядковано збірник наукових праць.

    Текст: Юлія Кузьменко
    Фото: Юлія Кузьменко, Валерій Попов

Сторінки

Subscribe to події