події

  • Кіноперегляд англійською до Дня закоханих

    Бестселер за версією New York Times "До зустрічі з тобою" авторства британської письменниці й журналістки Джоджо Моєс - історія про кохання попри все.

    Наближається День святого Валентина, і Студентський парламент Інституту філології налаштовує на романтичну хвилю (не без користі для вивчення мов). Відділ зовнішніх зв'язків (або #взз) продовжує сеанси кінопереглядів мовою оригіналу для філологів. 12 лютого студенти дивилися стрічку "Me before you" (2016). Це екранізація режисера Теа Шеррок за відомим романом Моєс.

    Юлія Кузьменко

    Категорії: 
  • Гра «П’ять плюс» із Наталею Гук

    5 лютого студентки спеціальності «літературна творчість» розмірковували про те, які ідеї будуть перспективними для самореалізації літератора, критика, видавця. Дівчата зовсім скоро отримають диплом і на них чекає літературна кар’єра, тож зараз саме час дізнатися, які проекти найперспективніші.

    Доцент кафедри історії літератури, теорії літератури та літературної творчості Тетяна Белімова запросила на пару з дисципліни «Література і ринок» письменницю й коуча Наталю Гук. Грали в гру «Бізнес плюс» у Музеї-кімнаті Олеся Гончара. Пані Наталя вже не вперше в Інституті філології, торік вона вже проводила подібний захід: http://instpres.univ.kiev.ua/node/2239

    Наталя Гук має як власні опубліковані книги, так і твори в авторських збірках. Вона фіналіст і лауреат кількох літературних конкурсів. Також встигла зробила успішну управлінську кар'єру, займається підприємницькими та літературними проектами. Наталя – адепт бізнес-філософії «П‘ять плюс», яку успішно реалізує. За концепцією створено гру та видано книгу. Граючи в колі філологів, пані Наталя ділилася порадами щодо успіху в сфері літератури, а від студенток почула свіжі ідеї літературного бізнесу, які обговорювали в дискусії, аналізуючи переваги та ризики кожного задуму.

    Юлія Кузьменко

    Категорії: 
  • Лінгвістичний клуб «ЗМовники»: про меми як засіб спілкування та як культурний артефакт

    ЗМовники кличуть студентів розробляти нові напрями в лінгвістиці! 5 лютого в мистецькій залі Інституту філології Оксана Кріт, Антон Іщук і Влад Бибик презентували спільні напрацювання з теорії та практики мемів. Організатор зустрічі Оксана Мацько нагадала, що меми – соціокультурна одиниця сучасного суспільства: «Якщо є семіологія, морфологія, то чому б не започаткувати вивчення мемології?»

    Оксана Кріт розповіла про теорію нового напряму. Від неї дізналися про історію та сучасне опрацювання мемів. Меми – це не просто смішні картинки. Вони відображають нашу суть і реакції. Це смислообрази, сучасний фольклор. У мем вписуємо якусь просту ідею, концепцію, цитату чи інформативне повідомлення. До речі, назва «мем» походить не від англійського memory, а від назви науки: меметика – теорія еволюції культури. Засновник меметики Річард Докінз переконаний, що мем містить культурну інформацію, подібно до того як ген – біологічну. Меми вже стали невід’ємним складником культури міленіалів (покоління, народжене у 1980-1999). Молодь може спілкуватися, обмінюючись лише картинками чи стікерами. Створюючи меми, кожен долучається до творчого процесу. Нещодавно Массачусетський університет дослідив механізм створення та поширення мемів. Для аналізу дібрали 100 млн мемів, їх об’єднали за тематикою та зрозуміли, який вплив вони мають на людей. Найгірше сприймаються меми гостро політичні, расистські, антисемітські (або з елементами таких значень). Популярні ж ті, яким властива нейтральність, масовість, мейнстрімність. Найширшу аудиторію завоювали меми нададаптивні, зрозумілі всім, незалежно від країни чи мови. Деякі шаблони використовуються повторно в різних змістах (відомі меми Distracted boyfriend, Facepalm, Drake Meme). Важливий чинник поширення мемів – їх емоційна насиченість. Окрім цього, мемам властиво швидко приходити в культурне середовище та забуватися, безперервно оновлюватися. Оксана підсумувала: «Меми – це культурні артефакти, які містять певні ідеї і транслюють їх у суспільство».

    Влад Бибик та Антон Іщук доповнили виступ Оксани практичною частиною мемологічних досліджень. Показуючи на екрані шаблони до різних мемів, хлопці разом із аудиторією вгадували, звідки мем походить та як використовується в Україні. Влад й Антон зауважили, що основні джерела мемів – кіномистецтво, мультфільми, документальні короткометражні стрічки, комп’ютерні ігри та політика. Нині говоримо про мемологію як гіпотетичну складову частину фразеології. Родзинкою презентації були меми, створені самими студентами, – із жартами, зрозумілими, імовірно, лише філологам. Для вузького кола, так би мовити. Не забули додати й кілька мемів із улюбленими викладачами.

    Запрошуємо на наступне засідання «ЗМовників» – уже 19 лютого!

    Текст Юлії Кузьменко. Фото Валерія Попова та Юлії Кузьменко.

    Категорії: 
  • «Я люблю перегортати сторінки книжки пальцями» - поет Олександр Козинець про цифрові книжки, вірші в метро та заборонені теми

    питаю у скибочки дині

    питаю в обличчя води

    чи можу я бути

    водночас

    мудрим

    і молодим?

    (з поетичної тетралогії «Сезони днів»

    22 січня в День Соборності України до Інституту філології завітав молодий поет, педагог і музикант Олександр Козинець. Зустріч гостя зі студентами літературної творчості організувала Тетяна Белімова.

    Різниця у віці незалежної України й Олександра Козинця рівно три роки. Майбутній поет народився 24 серпня 1988 року на Полтавщині. Мама Олександра працювала в УТОГ, сім'я жила в гуртожитку для нечуючих. Це стало одним із факторів вибору професії хлопця. Він закінчив Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова за спеціальністю «логопед». В 2015 році захистив дисертацію і почав викладати. Однак на поетичну стежину Олександр став набагато раніше. Написавши у 10 років перший вірш, хлопець не полишає цього «хобі» (за його ж словами) й досі. Прізвище Козинець фігурує в багатьох художніх і літературно-соціальних проектах (як автора і/або учасника): «Щоденник» (2010) і «Щоденник Re-make» (2012), «ПРОдайте їсти» (2012), «Почути», «Жіночі груди: пристрасть та біль» (2019). Творчість молодого письменника високо оцінили журі конкурсу «Коронації слова» (Олександр має три дипломи) та конкурсу імені Григора Тютюнника.

    В Інститут філології Олександр Козинець прийшов із презентацією тетралогії «Сезони днів», яка вийшла друком у 2019 році. Задум збірки – написати поетичний календар на щодень протягом року. «Ці вірші – легкі, іронічні, афористичні; без страждань і життєвих випробувань; прицільно короткі, щоб личити до ранкової кави», – зазначив поет. Компактний формат книжок обраний невипадково – кожна частина має з легкістю вміщатися в жіночу сумку, а отже, бути кишеньковим виданням. Улюблена частина самого автора – літня. З неї гість й декламував вірші в студентській аудиторії.

    Олександр Козинець зізнався, що довгий час соромився оприлюднювати свої вірші. Однак цей процес був неминучим і першим кроком до поширення поетичного доробку письменника стало створення його творчої сторінки в соцмережі «ВКонтакте» (2011-2012 роки). З власної ініціативи її створила студентка і розмістила там з десяток віршів поета. Широка зацікавленість сторінкою і численні перепости надихнули хлопця регулярніше писати й ділитися своїм доробком із загалом. «Мені пощастило з читачами – вони інтелектуали й інтелігенти», – додав Олександр.

    На питання про ставлення гостя до цифрових книжок, він відповів, що більше «любить перегортати сторінки пальцями, робити закладки й працювати з олівцем». Таке живе прочитання викликає в Олександра набагато більше захвату ніж читання з планшету.

    Розмірковуючи про неприпустимі для себе речі в літературі, письменник зізнався, що такою є лайлива лексика. «Будь-яке слово – це енергія, це відповідальність автора перед реципієнтом; тому воно має лишати післясмак легкості й тепла – тоді мистецтво матиме смисл», – переконаний Олександр.

    Зізнався гість і в тому, що любить писати вірші в метро – випадково почута фраза чи історія часто дають письменнику натхнення чи підкидають ідею на новий художній твір. «Таке можливо лише у випадку з поезією; романи в метро не пишуться», – жартома зазначив Олександр.

    Серед тем, які важко далися поету – це події Революції Гідності (в якій хлопець також брав участь), боротьба з онкологією грудей в оповіданні до збірки «Жіночі груди: пристрасть та біль», переживання за хворобу матері, втілені у вірші «Гінекологія». «Це були найважчі тексти для мене, бо я енергетично зростався з ними, навіть відчував фізичний біль під час творчого процесу», – зізнався Олександра. Зі слів письменника, він не готовий писати про трагічне, також не вдаються у нього гумористичні твори й присвяти. «Оскільки слова – це енергія, я вірю в містичну силу здійснення написаного; тому я знищив декілька своїх віршів, які апелювали до трагічних подій майбутнього», – зазначив поет.

    Насамкінець Олександр Козинець подарував декілька своїх книжок з автографами найактивнішим слухачам. Текст Анни Мукан, фото Валерія Попова, відділ зв’язків з громадськістю Інституту філології

  • Відбувся Міжнародний семінар пам’яті Мехмета Акіфа Ерсоя

    5 грудня в актовій залі Інституту філології відбувся Міжнародний семінар, присвячений пам’яті Мехмета Акіфа Ерсоя, турецького поета, академіка, автора національного Гімну Туреччини. Вшанування розпочалося з урочистого прослуховування гімнів Туреччини та України, а також прочитання вірша Мехмета Акіфа. Міжнародний семінар організували кафедра тюркології Інституту філології та Інститут Імені Юнуса Емре в Києві.

    Вступне слово виголосив директор Інституту філології, доктор філологічних наук Григорій Семенюк. «Кожна країна має свої національні символи. Серед них особливо важливе місце посідає державний гімн. Тому авторів Гімну України – Павла Чубинського і Михайла Вербицького – шанують як національних героїв. Для Туреччини таким є поет Мехмет Акіф Ерсой», – зауважив професор.

    Ахмет Ягмур Гульдере, Посол Турецької Республіки в Україні, наголосив на визначальній ролі поета в долі їхньої держави. Він пояснив, що Ерсой є такою ж важливою постаттю для їхнього народу, як Шевченко для українців, оскільки він написав найважливіший твір Туреччини.

    Також доповідь виголосив Екрем Калан – ректор Університету імені Аладдіна Кейкубата в Аланії. Він зазначив, що Мехмет Акіф Ерсой був не лише поетом, а й вів активне політичне життя, яке вплинуло на його літературну творчість. Він був справжнім патріотом, духовним лідером свого народу.

    Завідувачка кафедри тюркології, доцент Ірина Покровська розповіла основні відомості з життя поета, а також зауважила, що він може слугувати прикладом для студентів-перекладачів тюркських мов. Адже Мехмет Акіф був не лише поетом, а й займався перекладацькою діяльністю.

    У Міжнародному семінарі взяла участь єдина онучка Мехмета Акіфа Ерсоя – Сельма Ерсой Аргон. Вона згадала своє дитинство і зазначила, що саме дідусь навчив її основним правилам життя: завжди тримати слово і любити свою країну.
    Також про діяльність і творчість поета розповіли голова Асоціації Євразійських економічних відносин Хікмет Ерен, письменник, дослідник Лютфі Берген та голова видавництва "Себілюрремад" Реджеп Гаріп.

    У кінці заходу всім доповідачам видали грамоти та газети видавництва Себілюрремад.

    Текст Вікторії Дудкевич. Фото Валерія Попова.

  • Лекція Ірини Скразловської

    «Сучасні турецькі антропоніми крізь призму культури і міфології» - такою є тема лекції, яка була прочитана 27 листопада в 6 аудиторії Інституту філології. Провела її для студентів кафедри тюркології Ірина Скразловська, викладач турецької мови Харківського національного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди. Основа доповіді - дисертація дослідниці.

    Спочатку Ірина Анатоліївна коротко розповіла про місце чоловіка й жінки в турецькому суспільстві. Вона пояснила, що особові імена є продуктом культури, тобто результатом спільної діяльності етносу. Одна з характерних рис турецьких антропонімів: їхнє значення завжди можна зрозуміти без допомоги етимологічного словника.

    Лекторка також розказала про соціолінгвістичні особливості сучасних турецьких антропонімів, які є носіями як соціальної інформації, так і емоційного навантаження.
    Насамкінець Ірина Анатоліївна подала кілька класифікацій турецьких особових імен і зазначила, що деякі з них можуть містити колоративи. Дослідниця спиралась не тільки на теоретичний матеріал, а й на власний досвід спілкування з представниками етносу.

    Софія Григорчук, фото Юлії Кузьменко.

    Категорії: 
  • Вечірка в стилі ретро

    27 листопада в холі Інституту Філології відбулася вечірка у стилі 80-90х від відділу зовнішніх зв'язків СПІФ.
    Студенти мали змогу потанцювати під хіти 80-90х, зробити фото біля тематичних декорацій, взяти участь у вікторині і пройти квест, де команди показали свої танцювальні навички і знання епохи диско.
    Студенти охоче робили фото із декораціями та брали участь у конкурсах.

    Інформація від Яни Хоменюк. Фото Валерія Попова.

    Категорії: 
  • Філологам прочитали лекцію зі світського етикету

    26 листопада в Інституті філології лекцію зі світського етикету прочитала Аліна Скибинська, експерт із дипломатичного протоколу, ділового та світського етикету, засновниця Академії ділових манер і комунікацій «A Academy». «Етикет – це не лише правила та норми, а й звичаї і традиції кожної країни», – зауважила експерт.

    Лектор наголосила на важливості першої думки про людину, оскільки потім її змінити важко: «Ви маєте 21 секунду, щоб представити себе. Потім, як казала Габріель Шанель: "У вас не буде другого шансу справити перше враження". Вам знадобляться місяці, а інколи й роки, щоб змінити ставлення до себе».

    На лекції також розглянули питання про субординацію у спілкуванні за статтю, віком і статусом, припустимі й заборонені теми спілкування, зовнішній вигляд співрозмовників. Ці правила та норми розглядалися в різних ситуаціях і місцях: ресторан, театр, вечірка, прийом в гостях.

    Завершилася лекція в інтерактивній формі. Всі охочі могли поставити запитання Аліні Скибинській.

    Текст: Віка Дудкевич, фото: Юлія Кузьменко

    Категорії: 
  • Письменниця Дара Корній презентувала двотомник "Чарівні істоти українського міфу"

    26 листопада в Інститут філології завітала багаторазова лауреатка премії "Коронація слова" й асамблеї фантастики "ПОРТАЛ-2011" письменниця Дара Корній. Вона розповіла студентсько-викладацькій аудиторії про двотомне видання «Чарівні істоти українського міфу» (2017).

    Модератор зустрічі Тетяна Белімова, українська письменниця та перекладач, викладач кафедри історії української літератури, теорії літератури та літературної творчості Інституту філології зазначила, що фольклор і міфологія становлять особливий інтерес для Дари Корній. Наслідком такого глибокого зацікавлення і стала ця двотомна праця.

    Структура видання логічна і зрозуміла. До всіх міфологічних істот подані історії, а на початку кожного тому містяться умовні позначки, так званий «паспорт» міфічного персонажа.

    Інформацію для видання «Чарівні істоти українського міфу» письменниця збирала протягом 8 років. Одним із джерел стали легенди, перекази людей із різних куточків України та дивовижні історії з життя письменниці.

    Двотомник створений для родинного читання. Щоб надати тексту легкості, Дара Корній 5 разів його переписувала. Письменниця дотримується думки, що книжка – не лише товар, вона також несе естетичну цінність. Авторка закликала цікавитися українською міфологією і пам’ятати про прадідів: «Пам’ять – це те, що робить нас автентичними, якщо її у нас забрати – ми чиста сторінка». текст Галина Маковська, фото Валерія Попова

  • Клуб настільних ігор від СПІФ

    Культурно-мистецький відділ СПІФ завершив тиждень клубом настільних ігор. Після "Мафії" на Геловін студентам сподобалася ідея грати в магічні ігри в таємничих закутках підвалу. У п'ятницю, 22 листопада, грали в Dixit. Це гра на асоціації та інтуїцію. Кожен із гравців має 6 карток із малюнками, під час ходу обирає одну з них і називає решті гравців слово чи фразу, які описують зображення. Інші учасники мають віддати по одній своїй картинці, яка, на їхню думку, найбільше пасує до опису. Тобто завдання в тому, аби вгадати названу картинку. Учасниця гри Тетяна Андріюк згадує класну й дружню атмосферу гри, попри те, що більшість гравців не були доти знайомі. "А ще магічним чином склалося, що всі гравці були зі східної філології", - додає Таня.

    Фото Валерія Попова.

    Категорії: 

Сторінки

Subscribe to події