події

  • «Він був інтелектуальним діячем свого часу і своєї країни»

    22 жовтня в Інституті філології відбулося святкування 125-річчя з дня народження класика арабської літератури Михаїла Нуайме. З нагоди знаменної дати Єгипетський центр арабської мови та культури та кафедра Близького Сходу Інституту філології влаштували творчий вечір, на який запросили проректора з науково-педагогічної роботи проф. Петра Беха, Посла Ліванської Республіки в Україні пані Клод Халіль Аль Хажал, дипломата сходознавця, громадського діяча проф. Юрія Кочубея, поетесу і арабіста Лідію Петрову, викладачів і студентів Інституту філології.

    Юрій Кочубей прочитав цікаву та пізнавальну лекцію про життя і творчість Михаїла Нуайме. Дипломату пощастило не лише заочно познайомитися з відомим письменником через розповіді та праці своїх вчителів, а й вступити з живим класиком арабської літератури у переписку. Юрій Миколайович був приємно здивований дружнім тоном ліванського поета й прозаїка, який виявився дуже глибокою у своїх міркуваннях про сучасність людиною.

    Еміграція, Перша світова війна, постійні переїзди – такими були умови проживання Михаїла Нуайме. Однак попри зовнішні несприятливі обставини, письменник вів бурхливе творче життя. Його перу належать 99 книжок, серед яких – драми, поеми, оповідання, новели, критичні статті. Серед найвідоміших творів – драма «Батьки і діти» (1918), збірка статей «Сито» (1929), монографія про Халіля Джебрана (1934), збірка новел «Було – не було» (1937), автобіографічна трилогія «70 років» (1960).

    Для українців є великою гордістю, наголосив Юрій Кочубей, що один із найвідоміших ліванських письменників і світових мислителів-гуманістів Михаїл Нуайме має безпосередній зв’язок з нашою країною: п’ять літ свого юнацького життя він віддав навчанню в Полтавській духовній семінарії, зробивши за цей час Україну частиною свого творчого світу на всі подальші роки. Саме Михайлу Нуайме належить кращий переклад арабською мовою «Заповіту» Тараса Шевченка. Такого успіху письменнику вдалося досягти завдяки глибокому усвідомленню неоціненного значення Кобзаря для українського народу, його історії та культури.

    «Він був інтелектуальним діячем свого часу і своєї країни», - наголосив Юрій Кочубей. Михаїлу Нуайме боліла відсталість і застій тогочасної арабської літературно-критичної думки. Тому всі свої творчі й громадські зусилля письменник вкладав в оновлення рідного слова, в осучаснення теорії та практики художньої творчості. Михаїл Нуайме не був зв’язаний канонами, які існували в арабській поезії і прозі, бо подорожуючи багатьма країнами, вивчаючи їхню культуру, він розумів, чого не вистачає його власній літературі й головне – як це їй органічно прищепити. «Його твори оновлювали арабську літературу, спрямовуючи її розвиток у якісно новому напрямі», - зазначив Юрій Миколайович.

    Світове визнання творчість Михаїла Нуайме отримала насамперед тому, що була сповнена загальнолюдською проблематику й давала відповідь на актуальні питання – як жити в умовах дегуманізованого війнами світу, як не втратити віру й в чому джерело життєвих сил, на яких цінностях варто будувати нове світове суспільство.

    Творчість Михаїла Нуайме через свою геніальну позачасовість залишається актуальною й донині. Це продемонстрували студенти-арабісти, зачитавши поезії та уривки з прози письменника у власному перекладі. Своє глибоке пошанування ліванського митця висловила у присвяченому йому вірші поетеса Лідія Петрова. Завершальним акордом творчого вечора стала пісня сучасної ліванської співачки на слова Михаїла Нуайме.

    Анна Мукан,
    Фото: Валерій Попов

  • XIV Тиждень італійської мови у світі. День другий

    21 жовтня у рамках XIV Тижня італійської мови у світі, що проходить в Інституті філології, відбувся показ кінострічки "La grande belleza" відомого італійського кінорежисера Паоло Соррентіно (премія "Оскар" 2014 року). Коментувала стрічку лектор з Італії, викладач Товариства Данте Аліг'єрі та Київського національного лінгвістичного університету Роселла Натілі. Після перегляду стрічки відбулася студентська дискусія.

    Фото Валерія Попова

  • В Інституті філології розпочався XIV Тиждень італійської мови у світі

    Протягом 20-30 жовтня в аудиторіях Інституту філології, в Мистецькому салоні Головного корпусу Київського університету імені Тараса Шевченка, в Національній музичній академії України імені П.Чайковського відбуватимуться цікаві заходи, присвячені Тижню італійської мови у світі: театральні вистави, перегляд кінострічок, студентські дискусії, поетичні читання, культурознавчі лекції. Організатори заходів – Центр італознавства Інституту філології спільно з Посольством Італії в Україні та Італійським інститутом культури в Україні.

    20 жовтня в Актовій залі Інституту філології відбулося відкриття XIV Тижня італійської мови у світі. З цієї нагоди магістри-італознавці поставили театральну міні-виставу «Автор у пошуках персонажів». Режисер вистави – Ксенія Ретинська. На святі, крім студентів та викладачів Інституту філології, були присутні студенти Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова та директор Італійського інституту культури в Україні Франко Баллоні.

  • Благодійний вечір поезії

    У Мистецькому салоні головного корпусу відбувся благодійний вечір поезії. Присутні вшанували пам'ять загиблого під Донецьком студента Інституту філології Святослава Горбенка та всіх полеглих за визволення рідної землі. Власні вірші з щойно виданих збірок прочитали учасники АТО, бійці добровольчого батальйону Сергій Пантюк («Мовизна», «Війна і ми»), Борис Гуменюк («Вірші з війни») та ведуча вечора поетеса Тетяна Шептицька («Окрайцем неба»). Студенти мали можливість поспілкуватися з авторами, придбати книги. Всі зібрані кошти підуть на потреби українського війська.

    Фото Валерія Попова, прес-центр Інституту філології

  • Святкування Покрови з "Роксоланією"

    15 жовтня у Мистецькому салоні Червоного корпусу відбувся концерт "Покрова козацька. Покрова весільна" за участю Народного ансамблю української музики "Роксоланія". Всі бажаючі змогли почути козацькі, рекрутські та весільно-обрядові пісні, а також насолодитися традиційним обрядом українського весілля.

    Фото: Валерій Попов, прес-центр Інституту філології

  • Покров Пресвятої Богородиці в НЦНК "Музей Івана Гончара"

    14 жовтня у Києві, в Національному центрі народної культури «Музей Івана Гончара»( вул. Лаврська, 19) відкрилася виставка сучасних ікон сімейної іконописної майстерні «Небо на землі» (м. Миколаїв), яку очолює священик Сергій Павелко. Виставка має назву «Покров» і присвячена Покрову Пресвятої Богородиці.

    На виставці представлені сучасні ікони із творчого доробку майстрів з Миколаєва. Відвідувачі побачать біля 40 ікон з зображенням Цариці Небесної. В експозиції роботи виконані в різних техніках, зокрема, авторські інтерпретації прийомів різних іконописних шкіл, сучасна творча ікона.

    Виставка відбувається за підтримки Міжнародного меморіального фонду Карла Фаберже, Національного оператора зовнішньої реклами Прайм групп, Центру фольклору та етнографії інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

    Під час відкриття виставки створити українську автентичну атмосферу допомогли друзі майстерні – фольклорний колектив Центру фольклору та етнографії Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, під керівництвом Ірини Барамби, учасниці етно-гурту «Гуляй город».

    Виставка триватиме до 3 листопада.

  • «Вічне відлуння Еллади»

    10 жовтня 2014 р. у приміщенні Будинку актора Національної спілки театральних діячів України відбувся урочистий вечір, присвячений 75-річному ювілею професора, члена-кореспондента НАН України Ніни Федорівни Клименко та 15-річчю заснованої нею кафедри елліністики.

    Культурну програму було підготовлено за підтримки Видавничого дому Дмитра Бураго та Посольства Грецької Республіки в Україні.

    У програмі взяли участь Надзвичайний та Повноважний Посол Грецької Республіки в Україні пан Василіс Пападопулос, Надзвичайний та Повноважний Посол Кіпру в Україні пан Вассос Чемберлен, секретар посольства Грецької Республіки в Україні з питань культури пан Агапіос Калогноміс, завідувач кафедри елліністики, учень ювілярки доц. А. О. Савенко, професори та студенти Київського національного університету, члени Спілки письменників України, представники грецьких підприємств, що працюють в нашій країні, члени грецьких товариств України.

    З вітальним словом виступив Надзвичайний та Повноважний Посол Грецької Республіки в Україні пан Василіс Пападопулос. Він підкреслив важливість викладання грецької мови та поширення грецької культури в Україні, адже «грецька культура ще з античних часів поставила в центр всесвіту людину, зробила її мірилом всіх речей, що й зумовило тяглість грецької культурної традиції упродовж тисячоліть». Саме тому, на думку В. Пападопулоса, «грецька культура становить важливе підґрунтя для взаєморозуміння та плідної співпраці всіх народів».

    Директор Інституту української мови НАН України проф. П. Ю. Гриценко у своєму виступі підкреслив давні й глибокі культурні зв’язки між українством та грецьким народом і, привітавши ювілярку з виходом у світ тому її вибраних праць, відзначив дивовижну здатність проф. Н. Ф. Клименко «бачити в українському грецьке та невтомно вивчати всі його прояви в нашій мові».

    Ювілярка проф. Н. Ф. Клименко та проф. О. Д. Пономарів поділилися з присутніми спогадами про своїх учителів – перших українських неоелліністів проф. А. О. Білецького та доц. Т. М. Чернишову.

    Завідувач кафедри класичних, візантійських і середньовічних студій Українського католицького університету доц. А. Ясіновський присвятив свою промову відновленню традицій класичної філології у повоєнному Львові завдяки невтомній праці Соломона Яковича Лур’є.

    Культурну програму продовжили студенти Київського національного університету, що вивчають грецьку мову. Магістранти кафедри загального мовознавства та класичної філології прочитали вірші Архілоха та Анакреонта, а також «Першого послання до коринтян» апостола Павла давньогрецькою і українською мовами. Студентки кафедри елліністики декламували вірші Д. Соломоса, К. Кавафіса та Я. Рицоса новогрецькою мовою і зачитали переклади цих творів, виконані найкращими перекладачами з новогрецької – О. Пономаревим, В. Степаненком та А. Савенком. Пролунав і Шевченків «Заповіт» у неперевершеному перекладі Я. Рицоса, а оперна співачка Олена Гончарук вшанувала пам’ять Великого Кобзаря, виконавши пісні на його вірші. Студентки кафедри англійської філології, що вивчають новогрецьку, виконали пісню «Море широке», написану Маносом Хатзидакісом на слова Й. Руссоса.

    Хореографічний ансамбль грецького танцю «Зорбас» під керівництвом О. Ф. Шайтан та учні середньої школи № 94 «Еллада» із поглибленим вивченням новогрецької мови виконали дивовижні грецькі танці, серед яких і відомі «хасапікос» та «кулурйотис».

    Завершуючи культурну програму, Д. С. Бураго побажав всім елліністам України нових наукових і художніх звершень в ім’я українсько-грецької дружби.

    доц. Столярова А.А.


    Відеозвіт святкування

    Додані файли: 
  • Останній великий фарсімовний поет

    Коли ж із думкою зрідниться мова,
    Коли міцна й легка її основа,

    Вона засяє, як нова планета,
    Й запам'ятає світ ім'я поета.

    Абдурахман Джамі

    перекл. Василь Мисик
    (з книги «Захід і Схід: : Переклади», 1990)

    У 2014 році виповнюється 600 років з дня народження всесвітньовідомого ірано-таджицького філософа й теолога XV ст., останнього представника класичного періоду фарсімовної поезії Нуріддіна Абдуррахмана ібн Ахмада Джамі. Постать творчо обдарованого мислителя набула визнання ще за життя. Перебуваючи при дворі шаха, уславлюючи його персону й діяльність, Джамі подумки й у прихованому змісті своїх віршів завжди був вірним власному народу. За його простий спосіб життя, суворість до себе й повагу до інших він був однаково глибоко шанований серед звичайних землеробів і ремісників й серед тогочасної інтелектуальної еліти. Разом зі своїм духовним й творчим побратимом Алішером Навої Джамі не втомлювався бути рушієм культурного життя доби. Він організовував чимало літературних дискусій, на яких обговорювалися не лише поетичні питання, а й музична та живописна проблематика.

    Як творчо обдарований письменник Джамі розкрив свій талант у багатьох жанрах тогочасної поезії. Серед його доробку – цикл романтичних суфійсько-філософських поем «Хафт авранг» («Сім престолів»), серед яких найвідоміші «Юсуф і Зулейха», «Лейлі та Меджун» та ін.. а також три дивани поезії – збірки газелей, рубаїв, строфічних віршів – розділені за хронологічним принципом: «Перша глава юності», «Середня перлина в намисті», «Завершення».

    Творчість Джамі й донині вивчають і цінують у багатьох країнах світу. Ювілеї письменника урочисто відзначають не лише сходознавчі культурні центри, а й вищі навчальні заклади, влаштовуючи конференції, творчі вечори та поетичні читання. Не став винятком й Інститут філології Київського університету, який спільно з посольством ІРІ в Україні та Національним музеєм мистецтв імені Богдана і Варвари Ханенків організував круглий стіл «Абдуррахман Джамі й світова література та мистецтво» до 600-ліття з дня народження класика перської літератури XV ст.

    Захід відбувся 9 жовтня в Ісламському залі Національного музею. Крім співробітників музею та викладачів кафедри Близького Сходу Інституту філології, які підготували тематичні доповіді, в круглому столі взяли участь студенти-сходознаці. Вони прочитали вірші й уривки з поеми «Юсуф і Зулейха» Джамі мовою оригіналу й у перекладах А.Кримського та В.Мисика.

    Заступник директора Національного музею культуролог Ганна Рудик презентувала серію фрагментів-ілюстрацій до поеми Джамі «Юсуф і Зулейха» двох серій – XVIII і XVIII-XIX ст.

    Викладач з Ірану – доктор Наргес Мухаммаді, яка працює в Інституті філології, розповіла про особливості й традиції прийому діалогу (моназере) в поемах Джамі. Завідувач кафедри Близького Сходу Інституту доц. Тетяна Маленька виступила з доповіддю «Монографія А. Кримського «Джамі» у світлі сучасної іраністики». З особливостями поеми Джамі «Юсуф і Зулейха» ознайомила доцент кафедри Близького Сходу Анна Бочарнікова.

    Анна Мукан,
    Фото: Валерій Попов

  • Фотозвіт культурологічної поїздки студентів до Ірану

    4 жовтня кафедра Близького Сходу організувала презентацію культурологічної поїздки студентів своєї кафедри до Ірану. Пропонуємо фотозвіт із заходу.

    Фото: Валерій Попов

  • Відбувся флешмоб із прибирання могил письменників на Байковому цвинтарі

    3 жовтня Центр білоруської мови та культури Інституту провів благодійного флешмобу на Байковому кладовищі. Метою акції було прибирання занедбаних могил письменників України. Роботи і бажаючих знайшлося чимало. Подробиці у фото-звіті.

    Категорії: 

Сторінки

Subscribe to події