події

  • Тиждень турецької мови в Інституті філології триває!

    28 жовтня в Турецькому центрі інформації та досліджень відбулася низка лекцій для студентів-тюркологів. Зокрема, шанований гість Інституту філології проф. д-р Ібрагім Четін Дердійок, викладач турецької літератури в університеті Чукурова, Адана, Туреччина, провів лекцію "Багатство та різноманіття культури Туреччини". Серед іншого пан Четін Дердійок прочитав зразки турецької поезії класичного періоду, звернув увагу на особливості турецької літературної мови, познайомив студентів з основними напрямами своєї діяльності та навчальним процесом на кафедрі турецької мови та літературі в університеті Чукурова. Він також підкреслив важливість обміну інформацією між викладачами та студентами з різних країн світу. По закінченню лекції викладач відповів на запитання студентів щодо програми студентського обміну (Мевляна), в рамках якої він працює.

    Також студентам було презентовано тему "Турецькі національні та релігійні свята". Лекцію провів викладач кафедри тюркології Бюлент Хюнерлі.

    Після аудиторних заходів студентам і гостям кафедри було запропоновано відвідати Національний музей Тараса Шевченка, де вони продекламували вірші Кобзаря тюркськими мовами.

    Анна Мукан,
    фото: Валерій Попов

  • Відбулася Вчена рада Інституту філології

    28 жовтня в Актовій залі Інституту філології відбулася Вчена рада. На порядок денний були винесені наступні питання: 1. Обговорення проекту-плану Вчених рад Інституту на 2015 рік; 2. Відкриття нової спеціальності «кримськотатарська мова і література та переклад» при кафедрі тюркології; 3. Результати проведення ректорської контрольної роботи; 4. Звіт про підсумки фольклорної, діалектологічної, перекладацької, археологічної, джерелознавчої студентських практик; 5. Різне.

    Анна Мукан,
    фото: Валерій Попов

    Перед початком засідання директор Інституту філології проф. Григорій Семенюк закликав вшанувати хвилиною мовчання загиблих колег під час бойових дій в зоні АТО. Пісенну молитву виконав колектив із ансамблю «Роксоланія».

    Про проект-план Вчених рад Інституту філології на 2015 рік звітувала заступник директора з наукової роботи Олена Снитко. Вона закликала присутніх ще раз переглянути роздані всім членам Ради проспекти й внести остаточні пропозиції для його затвердження найближчим часом.

    Про відкриття нової спеціальності «кримськотатарська мова і література та переклад» в Інституті філології розповіла в.о. завідувача кафедри тюркології Ірина Покровська. Ірина Леонідівна наголосила на актуальності та своєчасності відкриття спеціальності в умовах анексії Криму, зазначила, що цьогорічна вступна кампанія засвідчила популярність нового фаху серед абітурієнтів. Не зважаючи на те, що видавництва літератури кримськотатарською мовою, а також університетські колеги з Криму надали чимало книжок і посібників кафедрі тюркології, відчувається гостра необхідність у створенні навчальної літератури українською мовою.

    Заступники директора з навчально-методичної роботи Іван Бондаренко, Сергій Саєнко та Валерій Чемес доповіли про успішність написання ректорської контрольної роботи серед студентів Інституту філології.

    Про особливості проведення цьогорічних фольклорної, діалектологічної, перекладацької, археологічної, джерелознавчої студентських практик доповідала Надія Янкова. Вона назвала найкращих студентів, які творчо й фахово підійшли до виконання завдань, й зазначила, з якими побутовими проблемами довелося зіткнутися практикантам під час практики.

    Затим виступив Голова організації ветеранів Інституту філології Сергій Янчук. Він прозвітував про заходи, які організувала Організація ветеранів за останні півроку. Серед інших питань розглядалися також: про продовження контракту співробітників Інституту, про присвоєння вченого звання, рекомендації до друку навчально-наукової літератури, уточнення тем дисертацій, атестації аспірантів.

    Насамкінець директор нагородив ректорською Почесною грамотою завідувача кафедри історії української мови та стилістики проф. Ларису Шевченко та Подякою від ректора Лідію Гнатюк.

    Анна Мукан

    Категорії: 
  • Відзначення 70-річчя визволення України

    Сьогоднішня дата, 28 жовтня, є особливою в багатотомному літописі української історії. Саме восени 1944-го року було покладено край поневоленню території України німецькими загарбниками. З нагоди цієї дати в Київському університеті відбудеться засідання президії Ради ветеранів війни і праці Університету; почесний караул біля Пам’ятного знака викладачам і студентам Університету, загиблим у боях Великої Вітчизняної війни; покладання квітів до Пам’ятного знака від ректорату та інших підрозділів Університету; концерт, театралізована постановка та вистава Драматичного театру «Голос» під керівництвом Оксани Русіної «І день був перший».

    Як би там наші недруги не намагалися применшити роль українців у перемозі в цій війні, не відомо, чи мала б Європа нинішній цивілізаційний розвиток, якби не героїзм наших пращурів. Адже саме наші діди й прадіди зробили чи не найбільший внесок у подолання коричневої чуми на теренах Східної Європи. Вони віддали для цього найцінніше, що мали – життя…

    Цьогоріч День звільнення України від німецьких загарбників є символічним як ніколи. Адже ми знову стоїмо на обороні Європи, але вже від іншої людиноненависницької системи, і маємо вчинити той самий подвиг, що й 70 років тому.

    Дай Бог нам сил і мужності для цього!

    Категорії: 
  • Лекція Віктора Маркіна про музичне мистецтво

    23 та 24 жовтня в Турецькому центрі інформації та досліджень Інституту філології відбувалися лекції англійською мовою професора музики Нью-Гейвенського університету штату Коннектикут, США - Віктора Маркіна. Він перебуває в Україні в рамках проекту Фулбрайта "Музичне мистецтво".

    Кореспондент прес-центру взяла інтерв'ю у пана Віктора:
    - Як Ви опинилися в Україні?
    - Мої батьки родом звідси (батько - з Тернополя, мама – з Львівської області). Приїхав удосконалити мову та краще пізнати українську культуру, поділитися музичним досвідом і почерпнути щось нове для себе.
    - Яких аспектів музики стосувалася Ваша сьогоднішня доповідь?
    - Вчора, 23 жовтня, я розповідав студентам про вплив африканської культури на американську поп-музику, а саме - про виникнення стилю блюз. Сьогодні звернувся до конкретних музичних прикладів.
    - Чи знайомі Ви з українською музикою? Яке враження вона справляє на Вас?
    - Звичайно, знайомий. В дитинстві мама співала мені українські колискові. Всі студенти неодноразово запитують, чи знайомий я із творчістю гурту «Океан Ельзи». Я слухав їх, але не можу назвати їхні мелодії особливими. Слова – так, хоч багато чого не можу зрозуміти. Факт один – популярність гурту колосальна через порушення у його піснях проблем, близьких українцям. Все ж таки мене більше цікавить фольклорна музика, тому що це першопочатки культури.

    Інтерв'ю взяла Ірина Рибчак, прес-центр Інституту філології

    Категорії: 
  • «Він був інтелектуальним діячем свого часу і своєї країни»

    22 жовтня в Інституті філології відбулося святкування 125-річчя з дня народження класика арабської літератури Михаїла Нуайме. З нагоди знаменної дати Єгипетський центр арабської мови та культури та кафедра Близького Сходу Інституту філології влаштували творчий вечір, на який запросили проректора з науково-педагогічної роботи проф. Петра Беха, Посла Ліванської Республіки в Україні пані Клод Халіль Аль Хажал, дипломата сходознавця, громадського діяча проф. Юрія Кочубея, поетесу і арабіста Лідію Петрову, викладачів і студентів Інституту філології.

    Юрій Кочубей прочитав цікаву та пізнавальну лекцію про життя і творчість Михаїла Нуайме. Дипломату пощастило не лише заочно познайомитися з відомим письменником через розповіді та праці своїх вчителів, а й вступити з живим класиком арабської літератури у переписку. Юрій Миколайович був приємно здивований дружнім тоном ліванського поета й прозаїка, який виявився дуже глибокою у своїх міркуваннях про сучасність людиною.

    Еміграція, Перша світова війна, постійні переїзди – такими були умови проживання Михаїла Нуайме. Однак попри зовнішні несприятливі обставини, письменник вів бурхливе творче життя. Його перу належать 99 книжок, серед яких – драми, поеми, оповідання, новели, критичні статті. Серед найвідоміших творів – драма «Батьки і діти» (1918), збірка статей «Сито» (1929), монографія про Халіля Джебрана (1934), збірка новел «Було – не було» (1937), автобіографічна трилогія «70 років» (1960).

    Для українців є великою гордістю, наголосив Юрій Кочубей, що один із найвідоміших ліванських письменників і світових мислителів-гуманістів Михаїл Нуайме має безпосередній зв’язок з нашою країною: п’ять літ свого юнацького життя він віддав навчанню в Полтавській духовній семінарії, зробивши за цей час Україну частиною свого творчого світу на всі подальші роки. Саме Михайлу Нуайме належить кращий переклад арабською мовою «Заповіту» Тараса Шевченка. Такого успіху письменнику вдалося досягти завдяки глибокому усвідомленню неоціненного значення Кобзаря для українського народу, його історії та культури.

    «Він був інтелектуальним діячем свого часу і своєї країни», - наголосив Юрій Кочубей. Михаїлу Нуайме боліла відсталість і застій тогочасної арабської літературно-критичної думки. Тому всі свої творчі й громадські зусилля письменник вкладав в оновлення рідного слова, в осучаснення теорії та практики художньої творчості. Михаїл Нуайме не був зв’язаний канонами, які існували в арабській поезії і прозі, бо подорожуючи багатьма країнами, вивчаючи їхню культуру, він розумів, чого не вистачає його власній літературі й головне – як це їй органічно прищепити. «Його твори оновлювали арабську літературу, спрямовуючи її розвиток у якісно новому напрямі», - зазначив Юрій Миколайович.

    Світове визнання творчість Михаїла Нуайме отримала насамперед тому, що була сповнена загальнолюдською проблематику й давала відповідь на актуальні питання – як жити в умовах дегуманізованого війнами світу, як не втратити віру й в чому джерело життєвих сил, на яких цінностях варто будувати нове світове суспільство.

    Творчість Михаїла Нуайме через свою геніальну позачасовість залишається актуальною й донині. Це продемонстрували студенти-арабісти, зачитавши поезії та уривки з прози письменника у власному перекладі. Своє глибоке пошанування ліванського митця висловила у присвяченому йому вірші поетеса Лідія Петрова. Завершальним акордом творчого вечора стала пісня сучасної ліванської співачки на слова Михаїла Нуайме.

    Анна Мукан,
    Фото: Валерій Попов

  • XIV Тиждень італійської мови у світі. День другий

    21 жовтня у рамках XIV Тижня італійської мови у світі, що проходить в Інституті філології, відбувся показ кінострічки "La grande belleza" відомого італійського кінорежисера Паоло Соррентіно (премія "Оскар" 2014 року). Коментувала стрічку лектор з Італії, викладач Товариства Данте Аліг'єрі та Київського національного лінгвістичного університету Роселла Натілі. Після перегляду стрічки відбулася студентська дискусія.

    Фото Валерія Попова

  • В Інституті філології розпочався XIV Тиждень італійської мови у світі

    Протягом 20-30 жовтня в аудиторіях Інституту філології, в Мистецькому салоні Головного корпусу Київського університету імені Тараса Шевченка, в Національній музичній академії України імені П.Чайковського відбуватимуться цікаві заходи, присвячені Тижню італійської мови у світі: театральні вистави, перегляд кінострічок, студентські дискусії, поетичні читання, культурознавчі лекції. Організатори заходів – Центр італознавства Інституту філології спільно з Посольством Італії в Україні та Італійським інститутом культури в Україні.

    20 жовтня в Актовій залі Інституту філології відбулося відкриття XIV Тижня італійської мови у світі. З цієї нагоди магістри-італознавці поставили театральну міні-виставу «Автор у пошуках персонажів». Режисер вистави – Ксенія Ретинська. На святі, крім студентів та викладачів Інституту філології, були присутні студенти Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова та директор Італійського інституту культури в Україні Франко Баллоні.

  • Благодійний вечір поезії

    У Мистецькому салоні головного корпусу відбувся благодійний вечір поезії. Присутні вшанували пам'ять загиблого під Донецьком студента Інституту філології Святослава Горбенка та всіх полеглих за визволення рідної землі. Власні вірші з щойно виданих збірок прочитали учасники АТО, бійці добровольчого батальйону Сергій Пантюк («Мовизна», «Війна і ми»), Борис Гуменюк («Вірші з війни») та ведуча вечора поетеса Тетяна Шептицька («Окрайцем неба»). Студенти мали можливість поспілкуватися з авторами, придбати книги. Всі зібрані кошти підуть на потреби українського війська.

    Фото Валерія Попова, прес-центр Інституту філології

  • Святкування Покрови з "Роксоланією"

    15 жовтня у Мистецькому салоні Червоного корпусу відбувся концерт "Покрова козацька. Покрова весільна" за участю Народного ансамблю української музики "Роксоланія". Всі бажаючі змогли почути козацькі, рекрутські та весільно-обрядові пісні, а також насолодитися традиційним обрядом українського весілля.

    Фото: Валерій Попов, прес-центр Інституту філології

  • Покров Пресвятої Богородиці в НЦНК "Музей Івана Гончара"

    14 жовтня у Києві, в Національному центрі народної культури «Музей Івана Гончара»( вул. Лаврська, 19) відкрилася виставка сучасних ікон сімейної іконописної майстерні «Небо на землі» (м. Миколаїв), яку очолює священик Сергій Павелко. Виставка має назву «Покров» і присвячена Покрову Пресвятої Богородиці.

    На виставці представлені сучасні ікони із творчого доробку майстрів з Миколаєва. Відвідувачі побачать біля 40 ікон з зображенням Цариці Небесної. В експозиції роботи виконані в різних техніках, зокрема, авторські інтерпретації прийомів різних іконописних шкіл, сучасна творча ікона.

    Виставка відбувається за підтримки Міжнародного меморіального фонду Карла Фаберже, Національного оператора зовнішньої реклами Прайм групп, Центру фольклору та етнографії інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

    Під час відкриття виставки створити українську автентичну атмосферу допомогли друзі майстерні – фольклорний колектив Центру фольклору та етнографії Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, під керівництвом Ірини Барамби, учасниці етно-гурту «Гуляй город».

    Виставка триватиме до 3 листопада.

Сторінки

Subscribe to події