події

  • Відбувся перший захист подвійних дипломів в ІФ

    Одним із найважливіших і найперспективніших напрямків міжнародної співпраці в Інституті філології є запровадження практики подвійних дипломів. У 2013 році було розширено Міжуніверситетську угоду між Київським національним університетом імені Тараса Шевченка та університетом ім. Поля Валері Монпельє ІІІ (Франція) на наступні 5 років і підписано додаткову угоду про подвійні дипломи. Нині цією програмою охоплено 4 студенти з кафедри французької філології. 19 червня поточного року відбувся перший захист повійних дипломів.

    Вітаємо захищених студентів, які відтепер мають подвійні дипломи.

    Звертаємо увагу абітурієнтів! Інтенсивна робота у сфері подвійних дипломів ведеться на кафедрі германської філології та на кафедрі Близького Сходу.

    Олександра Касьянова

    Категорії: 
  • В Інституті філології відбулося офіційне відкриття внутрішнього дворику

    17 червня в Інституті філології за участі ректора Шевченкового університету акад. Леоніда Губерського, директора Інституту проф. Григорія Семенюка, викладачів, аспірантів, студентів та співробітників Жовтого корпусу відбулося офіційне відкриття внутрішнього дворику.

    Бажаючих відвідати новостворений сквер Інституту філології запрошуємо у четвер, коли відбудеться фотовиставка "Сушка", присвячена рідному Інституту.

    Фото:Валерій Попов

    Категорії: 
  • Студенти-японісти у внутрішньому дворику Інституту посадили сакуру

    Цього року студенти-японісти 4 курсу як подарунок кафедрі китайської, корейської та японської філології посадили у внутрішньому дворику Інституту дерево - сакуру, яка називається Амаґава (Чумацький шлях). Директор Інституту проф. Григорій Семенюк разом із заступниками доц. Сергієм Різником, Іваном Битюком та проф. Іваном Бондаренком, який є також завідувачем кафедри китайської, корейської та японської філології, подякували цьогорічним випускникам-бакалаврам за подарунок рідній Alma Mater.

    Категорії: 
  • «Шевченковою Україною»: поетичні місця Чернігівщини

    Філологи КНУ продовжують відкривати для себе багатогранність постаті Тараса Шевченка, подорожуючи його стежками. Цього разу студенти Інституту філології та філософського факультету побували на Чернігівщині. 16 травня відвідали одразу два знакових місця – маєток Галаганів у Сокиринцях та заповідник «Качанівка».

    Першим пунктом маршруту були Сокиринці, які буквально розчинились у первозданній поліській природі. Дещо запущений, але й досі вишуканий англійський сад, що оточував маєток, викликав захоплення та подивування. Зовсім несподівано було зустріти руїни готичного мосту в глибині Сокиринського лісу. Проте найбільш цікавим виявився саме маєток Галаганів. Це унікальне місце з кількасотлітньою історією пам’ятало звуки кобзи Остапа Вересая (на його честь щороку у Сокиринцях відбувається музичний фестиваль), щиру розмову кирило-мефодївців Пантелеймона Куліша, Миколи Костомарова, Тараса Шевченка. Саме у стінах цього пристанища української інтелігенції Тарас Григорович читав свої твори та розмірковував над разючою нерівністю господарів дому та того стану, до якого колись і сам належав. Нині маєток Галаганів через недостачу фінансування функціонує як вище професійне училище – будинок облаштовано під навчальний заклад. Після війн і революцій будинок не зберіг і десятої частини свого інтер’єру. Проте вдалося переглянути унікальну колекцію зброї, речей народного побуту та копію найстарішого в Україні Сокиринського вертепу (оригінал зберігається в Києві).

    Далі відвідали «Качанівку» – один із найбільших заповідників у Європі (площа становить близько 700 га). Розкішною пам’яткою архітектурного мистецтва є палац Тарновських. Збережений набагато краще від маєтку Галаганів, палац містить чимало оздоб, виготовлених з червоного дерева, двометрове дзеркало з венеціанського скла, малахітові дрібнички, що дивом вціліли після лихоліть. Приємним доповненням відвідин стало майстерне виконання нашою студенткою етюдів на фортепіано ХІХ ст. Палац став осередком натхнення для багатьох знакових постатей – саме тут І. Рєпін написав унікальну картину «Запорожці пишуть листа турецькому султану», Б. Глінка – оперу «Руслан і Людмила», а М. Гоголь вперше прочитав «Тараса Бульбу» біля одного із качанівських дубів. Полюбляв відвідувати Качанівку і Тарас Шевченко, оскільки мав хороші стосунки із господарями палацу. Свого часу він подарував їм картину «Катерина». Це місце приваблювало Кобзаря не тільки мальовничою природою. Він був закоханий у Надію Тарновську – сестру господаря маєтку, із якою не міг поєднати долю через майнову нерівність. Також Тарас і Надія були кумами. Поет так і називав пані Тарновську – «моя кумася». Чимало рядків Тараса Григоровича було присвячено перебуванню в Качанівці, зокрема поезія «Великомученице кумо», повість «Музыкант», портрет, мальований у дзеркало. В альбомі Тарновських записано: «Вже й стежечка, де ти ходила, колючим терном поросла…».

    Приємно, що ці пам’ятки й досі є об’єктами зацікавлення та поціновування, про що свідчить їх популярність серед туристів, значна кількість фільмів, серіалів, музичних кліпів, знятих у стінах маєтків. Поїздка шевченківськими місцями Чернігівщини видалась не тільки інформативною, а й мальовничою завдяки унікальній поліській природі.

    Подібні подорожі допомагають не лише дізнаватися більше про геніальних постатей нашої культури, а й відкривати для себе Україну. На черзі поїздка до Канева, а далі будемо чекати нових пізнавальних проектів, адже на мапі нашої держави є ще стільки унікальних місць!

    Ділилась враженнями,
    студентка І курсу
    спеціальності «українська мова та література, іноземна мова»
    Вікторія Фещук

    Категорії: 
  • «Тарасова верба»

    21 березня у дворику Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка було висаджено пагін Шевченкової верби.

    Цьогоріч Україна святкує 200-річчя від дня народження Великого Кобзаря. У березні розпочалася акція «Тарасова верба», приурочена до ювілею Тараса Шевченка. Метою акції є не лише озеленення навколишнього середовища, а й духовне збагачення та виховання молодого покоління на кращих традиціях українського народу шляхом висадження гілки верби Шевченка у тих місцях, де «він вічно живий».

    Історія Тарасової верби:

    Під час заслання на Кос-Аралі Тарас Шевченко знайшов на дорозі гілочку верби, посадив її – і незабаром виросло дерево, у затінку якого він любив відпочивати. У 1963 року напередодні 150-річного Шевченкового ювілею з Казахстану було привезено декілька гілочок верби, які було висаджено в Києві біля Спілки письменників та у голосіївському будинку поета і академіка Максима Рильського. У Шевченків рік – 2014 українці розповсюджують пагони Тарасової верби по всій Україні. Інститут філології приєднався до акції, висадивши у дворику Жовтого корпусу пагін Шевченкової верби.

    Олександра Касьянова,
    Фото: Валерій Попов

    Категорії: 

Сторінки

Subscribe to події