події

  • Благодійний вечір поезії

    У Мистецькому салоні головного корпусу відбувся благодійний вечір поезії. Присутні вшанували пам'ять загиблого під Донецьком студента Інституту філології Святослава Горбенка та всіх полеглих за визволення рідної землі. Власні вірші з щойно виданих збірок прочитали учасники АТО, бійці добровольчого батальйону Сергій Пантюк («Мовизна», «Війна і ми»), Борис Гуменюк («Вірші з війни») та ведуча вечора поетеса Тетяна Шептицька («Окрайцем неба»). Студенти мали можливість поспілкуватися з авторами, придбати книги. Всі зібрані кошти підуть на потреби українського війська.

    Фото Валерія Попова, прес-центр Інституту філології

  • Святкування Покрови з "Роксоланією"

    15 жовтня у Мистецькому салоні Червоного корпусу відбувся концерт "Покрова козацька. Покрова весільна" за участю Народного ансамблю української музики "Роксоланія". Всі бажаючі змогли почути козацькі, рекрутські та весільно-обрядові пісні, а також насолодитися традиційним обрядом українського весілля.

    Фото: Валерій Попов, прес-центр Інституту філології

  • Покров Пресвятої Богородиці в НЦНК "Музей Івана Гончара"

    14 жовтня у Києві, в Національному центрі народної культури «Музей Івана Гончара»( вул. Лаврська, 19) відкрилася виставка сучасних ікон сімейної іконописної майстерні «Небо на землі» (м. Миколаїв), яку очолює священик Сергій Павелко. Виставка має назву «Покров» і присвячена Покрову Пресвятої Богородиці.

    На виставці представлені сучасні ікони із творчого доробку майстрів з Миколаєва. Відвідувачі побачать біля 40 ікон з зображенням Цариці Небесної. В експозиції роботи виконані в різних техніках, зокрема, авторські інтерпретації прийомів різних іконописних шкіл, сучасна творча ікона.

    Виставка відбувається за підтримки Міжнародного меморіального фонду Карла Фаберже, Національного оператора зовнішньої реклами Прайм групп, Центру фольклору та етнографії інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

    Під час відкриття виставки створити українську автентичну атмосферу допомогли друзі майстерні – фольклорний колектив Центру фольклору та етнографії Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, під керівництвом Ірини Барамби, учасниці етно-гурту «Гуляй город».

    Виставка триватиме до 3 листопада.

  • «Вічне відлуння Еллади»

    10 жовтня 2014 р. у приміщенні Будинку актора Національної спілки театральних діячів України відбувся урочистий вечір, присвячений 75-річному ювілею професора, члена-кореспондента НАН України Ніни Федорівни Клименко та 15-річчю заснованої нею кафедри елліністики.

    Культурну програму було підготовлено за підтримки Видавничого дому Дмитра Бураго та Посольства Грецької Республіки в Україні.

    У програмі взяли участь Надзвичайний та Повноважний Посол Грецької Республіки в Україні пан Василіс Пападопулос, Надзвичайний та Повноважний Посол Кіпру в Україні пан Вассос Чемберлен, секретар посольства Грецької Республіки в Україні з питань культури пан Агапіос Калогноміс, завідувач кафедри елліністики, учень ювілярки доц. А. О. Савенко, професори та студенти Київського національного університету, члени Спілки письменників України, представники грецьких підприємств, що працюють в нашій країні, члени грецьких товариств України.

    З вітальним словом виступив Надзвичайний та Повноважний Посол Грецької Республіки в Україні пан Василіс Пападопулос. Він підкреслив важливість викладання грецької мови та поширення грецької культури в Україні, адже «грецька культура ще з античних часів поставила в центр всесвіту людину, зробила її мірилом всіх речей, що й зумовило тяглість грецької культурної традиції упродовж тисячоліть». Саме тому, на думку В. Пападопулоса, «грецька культура становить важливе підґрунтя для взаєморозуміння та плідної співпраці всіх народів».

    Директор Інституту української мови НАН України проф. П. Ю. Гриценко у своєму виступі підкреслив давні й глибокі культурні зв’язки між українством та грецьким народом і, привітавши ювілярку з виходом у світ тому її вибраних праць, відзначив дивовижну здатність проф. Н. Ф. Клименко «бачити в українському грецьке та невтомно вивчати всі його прояви в нашій мові».

    Ювілярка проф. Н. Ф. Клименко та проф. О. Д. Пономарів поділилися з присутніми спогадами про своїх учителів – перших українських неоелліністів проф. А. О. Білецького та доц. Т. М. Чернишову.

    Завідувач кафедри класичних, візантійських і середньовічних студій Українського католицького університету доц. А. Ясіновський присвятив свою промову відновленню традицій класичної філології у повоєнному Львові завдяки невтомній праці Соломона Яковича Лур’є.

    Культурну програму продовжили студенти Київського національного університету, що вивчають грецьку мову. Магістранти кафедри загального мовознавства та класичної філології прочитали вірші Архілоха та Анакреонта, а також «Першого послання до коринтян» апостола Павла давньогрецькою і українською мовами. Студентки кафедри елліністики декламували вірші Д. Соломоса, К. Кавафіса та Я. Рицоса новогрецькою мовою і зачитали переклади цих творів, виконані найкращими перекладачами з новогрецької – О. Пономаревим, В. Степаненком та А. Савенком. Пролунав і Шевченків «Заповіт» у неперевершеному перекладі Я. Рицоса, а оперна співачка Олена Гончарук вшанувала пам’ять Великого Кобзаря, виконавши пісні на його вірші. Студентки кафедри англійської філології, що вивчають новогрецьку, виконали пісню «Море широке», написану Маносом Хатзидакісом на слова Й. Руссоса.

    Хореографічний ансамбль грецького танцю «Зорбас» під керівництвом О. Ф. Шайтан та учні середньої школи № 94 «Еллада» із поглибленим вивченням новогрецької мови виконали дивовижні грецькі танці, серед яких і відомі «хасапікос» та «кулурйотис».

    Завершуючи культурну програму, Д. С. Бураго побажав всім елліністам України нових наукових і художніх звершень в ім’я українсько-грецької дружби.

    доц. Столярова А.А.


    Відеозвіт святкування

    Додані файли: 
  • Останній великий фарсімовний поет

    Коли ж із думкою зрідниться мова,
    Коли міцна й легка її основа,

    Вона засяє, як нова планета,
    Й запам'ятає світ ім'я поета.

    Абдурахман Джамі

    перекл. Василь Мисик
    (з книги «Захід і Схід: : Переклади», 1990)

    У 2014 році виповнюється 600 років з дня народження всесвітньовідомого ірано-таджицького філософа й теолога XV ст., останнього представника класичного періоду фарсімовної поезії Нуріддіна Абдуррахмана ібн Ахмада Джамі. Постать творчо обдарованого мислителя набула визнання ще за життя. Перебуваючи при дворі шаха, уславлюючи його персону й діяльність, Джамі подумки й у прихованому змісті своїх віршів завжди був вірним власному народу. За його простий спосіб життя, суворість до себе й повагу до інших він був однаково глибоко шанований серед звичайних землеробів і ремісників й серед тогочасної інтелектуальної еліти. Разом зі своїм духовним й творчим побратимом Алішером Навої Джамі не втомлювався бути рушієм культурного життя доби. Він організовував чимало літературних дискусій, на яких обговорювалися не лише поетичні питання, а й музична та живописна проблематика.

    Як творчо обдарований письменник Джамі розкрив свій талант у багатьох жанрах тогочасної поезії. Серед його доробку – цикл романтичних суфійсько-філософських поем «Хафт авранг» («Сім престолів»), серед яких найвідоміші «Юсуф і Зулейха», «Лейлі та Меджун» та ін.. а також три дивани поезії – збірки газелей, рубаїв, строфічних віршів – розділені за хронологічним принципом: «Перша глава юності», «Середня перлина в намисті», «Завершення».

    Творчість Джамі й донині вивчають і цінують у багатьох країнах світу. Ювілеї письменника урочисто відзначають не лише сходознавчі культурні центри, а й вищі навчальні заклади, влаштовуючи конференції, творчі вечори та поетичні читання. Не став винятком й Інститут філології Київського університету, який спільно з посольством ІРІ в Україні та Національним музеєм мистецтв імені Богдана і Варвари Ханенків організував круглий стіл «Абдуррахман Джамі й світова література та мистецтво» до 600-ліття з дня народження класика перської літератури XV ст.

    Захід відбувся 9 жовтня в Ісламському залі Національного музею. Крім співробітників музею та викладачів кафедри Близького Сходу Інституту філології, які підготували тематичні доповіді, в круглому столі взяли участь студенти-сходознаці. Вони прочитали вірші й уривки з поеми «Юсуф і Зулейха» Джамі мовою оригіналу й у перекладах А.Кримського та В.Мисика.

    Заступник директора Національного музею культуролог Ганна Рудик презентувала серію фрагментів-ілюстрацій до поеми Джамі «Юсуф і Зулейха» двох серій – XVIII і XVIII-XIX ст.

    Викладач з Ірану – доктор Наргес Мухаммаді, яка працює в Інституті філології, розповіла про особливості й традиції прийому діалогу (моназере) в поемах Джамі. Завідувач кафедри Близького Сходу Інституту доц. Тетяна Маленька виступила з доповіддю «Монографія А. Кримського «Джамі» у світлі сучасної іраністики». З особливостями поеми Джамі «Юсуф і Зулейха» ознайомила доцент кафедри Близького Сходу Анна Бочарнікова.

    Анна Мукан,
    Фото: Валерій Попов

  • Фотозвіт культурологічної поїздки студентів до Ірану

    4 жовтня кафедра Близького Сходу організувала презентацію культурологічної поїздки студентів своєї кафедри до Ірану. Пропонуємо фотозвіт із заходу.

    Фото: Валерій Попов

  • Відбувся флешмоб із прибирання могил письменників на Байковому цвинтарі

    3 жовтня Центр білоруської мови та культури Інституту провів благодійного флешмобу на Байковому кладовищі. Метою акції було прибирання занедбаних могил письменників України. Роботи і бажаючих знайшлося чимало. Подробиці у фото-звіті.

    Категорії: 
  • Кафедра літтворчості творчо відсвяткувала 180-річчя від дня заснування Київського університету

    Кафедра теорії літератури, компаративістики і літературної творчості провела низку заходів з нагоди святкування 180-річчя від дня заснування Київського університету.

    Одним із заходів була відкрита лекція 18 вересня члена Асоціації компаративістів України Дмитра Дроздовського, який ділився досвідом після участі в Міжнародному конгресі компаративістів в Америці. Науковець виклав основні положення конференції з нейроестетики. Це стало цікавим і корисним не лише студентам, а й викладачам, що засвідчило жваве обговорення порушених проблем.

    30 вересня відбулася посвята першокурсників спеціальності «Літературна творчість» в літературні творці. Студенти не лише читали свої вірші й уривки прози, а й відповідали на питання символічних білетів, адже вважається, що справжній студент – це той, хто пережив першу сесію. Окрім керівника літературної студії проф. О.Г.Астаф’єва, до модерування долучилася і куратор групи першого курсу – асист. І.В.Забіяка, яка давала кожному студентові цікаві характеристики. І це допомогло новоспеченим літтворцям почуватися впевненіше і натхненніше, а всі присутні (студенти і випускники спеціальності «літературна творчість») могли активно обговорити тексти і поділитися досвідом навчання.

    А вже наступного дня (1 жовтня) відбувся віршознавчий семінар пам’яті Ігоря Качуровського, організований проф. Н.В.Костенко. Під час роботи семінару присутні мали змогу почути віршознавчі доповіді учасників семінару та спогади про життя і творчість Ігоря Качуровського, якими найповніше поділилася Олена Бросаліна. Вона працює над архівом науковця, що зберігся в родині Качуровських.

    Також на заході відбулася презентація книги «Вірш і поезія» Наталії Василівни Костенко, куди увійшли знакові дослідження професора кафедри та деякі спогади. Щирі промови і побажання відомих науковців, серед яких М.Сулима, В.Чамата, а також студентів і аспірантів Наталії Василівни, створили задушевну атмосферу заходу.

    Каріна Дорошенко,
    кафедра теорії літератури, компаративістики і літературної творчості

  • Звіт директора та засідання Вченої ради Інституту філології

    30 вересня в Актовій залі Інституту філології відбулися збори трудового колективу та засідання Вченої ради Інституту. Серед поважних гостей на заході були отець Петро, представник Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета, та перший проректор КНУ імені Тараса Шевченка акад. Олег Закусило.

    Першим взяв слово отець Петро. Він наголосив, що «Інститут філології Київського університету є душею української нації, бо мова – це душа народу». Від імені Філарета шановний гість привітав усіх викладачів зі святом, що наближається – Днем вчителя: «Професія вчителя – героїчна, бо весь час віддавати і разом з тим здобувати й вчитися самому – дуже важка справа». За тим отець Петро повідомив, що Святіший Патріарх вирішив нагородити директора Інституту філології однією з найвищих церковних нагород – Орденом Христа Спасителя. Церковну нагороду – Орден Святих Кирила і Мефодія – отримала також професор кафедри французької філології Лариса Зязюн.

    Головним питанням на порядку денному зборів трудового колективу був звіт директора проф. Григорія Семенюка про роботу за період з червня до вересня 2014 р. Йшлося насамперед про результати приймальної комісії 2014 року.

    В обговоренні звіту директора взяли участь: голова СПІФу Світлана Кузік, заступник директора з навчально-виховної роботи проф. Олена Івановська, проф. Оксана Сліпушко, доц. Ірина Покровська, відповідальний секретар відбірної комісії Інституту філології доц. Сергій Різник, заступник директора доц. Марина Денисенко, доц. Тетяна Маленька.

    На зборах було одноголосно вирішено прийняти постанову, в якій схвалити звіт директора проф. Григорія Семенюка та оцінити його роботу як задовільну.

    Насамкінець слово взяв перший проректор КНУ імені Тараса Шевченка акад. Олег Закусило. Він коротко проаналізував звіт директора Інституту філології й зупинився на питаннях, які не були порушені в звіті, але є актуальними для життєдіяльності найбільшого підрозділу Київського університету.

    Після зборів трудового колективу розпочалося засідання вченої ради Інституту філології.

    Анна Мукан,
    фото: Валерій Попов

  • Юний віком і зрілий надбаннями ювілей

    24 вересня в Мистецькій залі Інституту філології Київського університету відбувся круглий стіл «Сучасна історія української літератури: традиції та інновації». Захід організувала кафедра історії української літератури та шевченкознавства в межах святкової програми, приуроченої до 15-річного ювілею підрозділу.

    В круглому столі взяли участь відомі літературознавці – випускники і співробітники кафедри, а також шановані колеги – історики літератури з усіх куточків України. Серед них: член.кор., зав.відділу давньої української літератури Інституту літератури імені Т.Г.Шевченка НАН України М.М. Сулима, Генеральний директор Національного музею Тараса Шевченка Д.В. Стус, декан філологічного факультету Тернопільського національного педагогічного університету імені В.Гнатюка, проф. М.П. Ткачук головний редактор журналу «Слово і час», д.філол.н. Л.І. Скупейко, проф. Г.Д. Клочек, проф. П.Б. Білоус, проф. О.М. Сліпушко, проф. А.Б. Гуляк, проф. Ю.І. Ковалів, проф. В.В. Яременко та інші. Модератором заходу виступила доцент кафедри історії української літератури та шевченкознавства Галина Усатенко.

    Першою слово взяла завідувач кафедри-ювіляра д.філол.н., проф. Оксана Сліпушко. Вона коротко переповіла історію створення кафедри, коріння якої сягає часу заснування Університету Святого Володимира – 1834 року. Тоді існувала єдина кафедра російської словесності історико-філологічного відділення, а вже в 1918 році на філологічному факультеті вперше було створено окрему кафедру української літератури. Виокремлення навчального підрозділу, який займатиметься виключно дослідженням давньої та класичної української літератури, а також шевченкознавством відбулося 2 липня 1999 року. З того часу ось уже 15 років кафедра історії української літератури та шевченкознавства плідно працює в усіх напрямах наукової, методичної та викладацької діяльності.

    «Наше основне завдання – довести на прикладі реальних фактів, що Київ був духовним, економічним і політичним центром середньовічної Європи, мав сформовану європейську модель мислення, яка насамперед проявлялася у нашій літературі XI-XII століття», - наголосила Оксана Миколаївна й зазначила, що нинішня розмова має бути спрямована на обговорення сучасних підходів до викладання літератури так, щоб вже завтра вона була корисною і потрібною студентові.

    Першим у розмові взяв участь Дмитро Стус. Як практикуючий викладач, Дмитро Васильович поділився своїми спостереженнями над нинішньою літературною освітою студентів. Він відзначив, що багато майбутніх філологів лінуються звертатися до оригіналів творів, особливо великих за обсягом. Це призводить до непрофесійності й дискредитації філологічного фаху серед інших професій. Крім того, необхідно збільшувати кількість годин викладання літератури, особливо на філологічних спеціальностях, вважає письменник і літературознавець.

    В круглому столі також взяли участь представники двох підходів до укладання історії української літератури – колективного та авторського. Микола Сулима, один із авторів 12-томної «Історії української літератури», яку укладає колектив Інституту літератури імені Т.Г.Шевченка НАН України, презентував I і IV томи праці. Перший – присвячений літературі Київської Русі і доходить до п.п. XVI ст. Четвертий том – шевченкознавчий – вийшов позачергово у зв’язку з 200-річним ювілеєм Тараса Шевченка. Микола Матвійович зазначив, що і вихід книжки Оксани Сліпушко «Література Київської Русі», і поява I тому «Історії української літератури» дуже своєчасні. Адже влада сусідньої загарбницької країни вже не перший рік намагається витравити з історії Київську Русь як таку. Також літературознавець привітав кафедру історії української літератури та шевченкознавства зі святом і наголосив, що не зважаючи на юний цифрою ювілей, кафедра має зрілі надбання і глибокі знання.

    Про своє бачення авторських історій літератури розповів Юрій Ковалів. Щойно вийшов третій том його «Історії української літератури кін. XIX – поч. XXI ст.». «Досконалих історій літератури нема», - вважає літературознавець, згадуючи недоліки підходів і методологій праць І.Франка, С.Єфремова, М.Грушеського, Д.Чижевського. Який би принцип не був покладений в основу укладання історії літератури – він буде однобоким і не охоплюватиме всього різноманіття історико-літературних явищ. Тому у своїй багатотомній праці Юрій Іванович дотримується комплексного підходу: в поле зору дослідника потрапляють не лише постаті письменників і їхні твори, а й увага приділяється тодішньому літературознавству, школам, угрупуванням, віянням. Автор називає три критерії, якими він керується під час роботи над своєю історією літератури: критерій художності, артистичності твору; принцип об’єктивного історизму та гадамерівський принцип «йти від тексту». Насамкінець науковець зазначив, що у філології правильним є лише один шлях – зіставлення (а не протиставлення!) різних поглядів на певний художній твір, факт, явище. Тільки так можна наблизитися до істини.

    Своїм педагогічним досвідом поділився також Григорій Клочек. Науковець багато років займався літературною освітою школи та вишу. Григорій Дмитрович констатував катастрофічну ситуацію зі шкільною літературною освітою. З 340 тисяч цьогорічних випускників, які складали ЗНО з української літератури, лише 7 набрали максимальні бали, а кожен 13-ий здав порожній аркуш з есе. Причин цьому є багато – проблеми з навчальним програмами, загальні тенденції зменшення читання, великий обсяг запропонованої школярам художньої літератури. Сам науковець пропонує звернутися до педагогічних порад Ортега-і-Гассета: треба виходити з того, що учень зможе вивчити, і подавати це відібране дуже якісно. Для цього, на думку Григорія Дмитровича, треба зменшити кількість творів у навчальній програмі, залишивши самі «вершки» - «те, що падає на душу і справді підходить за віком учням». На практичних заняттях варто розглядати лише один твір, аби сповна проаналізувати його на всіх рівнях і розкрити його естетичну вартість. Проте такої культури у нас, на жаль, ще нема, підсумував Григорій Клочек.

    У розмові також взяли участь Петро Білоус і Лукаш Скупейко. Петро Васильович вважає, що найпродуктивнішим методом підходу до викладання історії літератури є герменевтичний. В ньому важливі три моменти: сприйняття літературного твору («літературу треба сприймати як літературу, а не ілюстрацію до чогось чи засіб чогось»), розуміння, яке відбувається одночасно зі сприйняттям, та інтерпретація, яка передбачає декодування тексту і рефлекторно-асоціативну діяльність (міркування навколо твору).

    Лукаш Іванович наголосив, що порушені на круглому столі проблеми є дуже актуальними. Тому подібні обговорення мають вийти за межі аудиторії на широкий загал. Для цього літературознавець запропонував ввести в журналі «Слово і Час» спеціальну рубрику, наприклад «Викладання літератури Київської Русі», і започаткувати постійно діючий семінар під егідою кафедри історії української літератури та шевченкознавства Інституту філології, в якому змогли б брати участь літературознавці з усіх куточків України. В свою чергу Юрій Ковалів запевнив, що продуктивними також будуть відриті заняття, на яких викладачі зосереджуватимуться на аналізі одного єдиного твору або навіть рядка з твору, аби показати безмежні можливості інтерпретації тексту.

    Анна Мукан,
    Фото: Валерій Попов

Сторінки

Subscribe to події