події

  • Відбувся Міжнародний семінар пам’яті Мехмета Акіфа Ерсоя

    5 грудня в актовій залі Інституту філології відбувся Міжнародний семінар, присвячений пам’яті Мехмета Акіфа Ерсоя, турецького поета, академіка, автора національного Гімну Туреччини. Вшанування розпочалося з урочистого прослуховування гімнів Туреччини та України, а також прочитання вірша Мехмета Акіфа. Міжнародний семінар організували кафедра тюркології Інституту філології та Інститут Імені Юнуса Емре в Києві.

    Вступне слово виголосив директор Інституту філології, доктор філологічних наук Григорій Семенюк. «Кожна країна має свої національні символи. Серед них особливо важливе місце посідає державний гімн. Тому авторів Гімну України – Павла Чубинського і Михайла Вербицького – шанують як національних героїв. Для Туреччини таким є поет Мехмет Акіф Ерсой», – зауважив професор.

    Ахмет Ягмур Гульдере, Посол Турецької Республіки в Україні, наголосив на визначальній ролі поета в долі їхньої держави. Він пояснив, що Ерсой є такою ж важливою постаттю для їхнього народу, як Шевченко для українців, оскільки він написав найважливіший твір Туреччини.

    Також доповідь виголосив Екрем Калан – ректор Університету імені Аладдіна Кейкубата в Аланії. Він зазначив, що Мехмет Акіф Ерсой був не лише поетом, а й вів активне політичне життя, яке вплинуло на його літературну творчість. Він був справжнім патріотом, духовним лідером свого народу.

    Завідувачка кафедри тюркології, доцент Ірина Покровська розповіла основні відомості з життя поета, а також зауважила, що він може слугувати прикладом для студентів-перекладачів тюркських мов. Адже Мехмет Акіф був не лише поетом, а й займався перекладацькою діяльністю.

    У Міжнародному семінарі взяла участь єдина онучка Мехмета Акіфа Ерсоя – Сельма Ерсой Аргон. Вона згадала своє дитинство і зазначила, що саме дідусь навчив її основним правилам життя: завжди тримати слово і любити свою країну.
    Також про діяльність і творчість поета розповіли голова Асоціації Євразійських економічних відносин Хікмет Ерен, письменник, дослідник Лютфі Берген та голова видавництва "Себілюрремад" Реджеп Гаріп.

    У кінці заходу всім доповідачам видали грамоти та газети видавництва Себілюрремад.

    Текст Вікторії Дудкевич. Фото Валерія Попова.

  • Лекція Ірини Скразловської

    «Сучасні турецькі антропоніми крізь призму культури і міфології» - такою є тема лекції, яка була прочитана 27 листопада в 6 аудиторії Інституту філології. Провела її для студентів кафедри тюркології Ірина Скразловська, викладач турецької мови Харківського національного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди. Основа доповіді - дисертація дослідниці.

    Спочатку Ірина Анатоліївна коротко розповіла про місце чоловіка й жінки в турецькому суспільстві. Вона пояснила, що особові імена є продуктом культури, тобто результатом спільної діяльності етносу. Одна з характерних рис турецьких антропонімів: їхнє значення завжди можна зрозуміти без допомоги етимологічного словника.

    Лекторка також розказала про соціолінгвістичні особливості сучасних турецьких антропонімів, які є носіями як соціальної інформації, так і емоційного навантаження.
    Насамкінець Ірина Анатоліївна подала кілька класифікацій турецьких особових імен і зазначила, що деякі з них можуть містити колоративи. Дослідниця спиралась не тільки на теоретичний матеріал, а й на власний досвід спілкування з представниками етносу.

    Софія Григорчук, фото Юлії Кузьменко.

    Категорії: 
  • Вечірка в стилі ретро

    27 листопада в холі Інституту Філології відбулася вечірка у стилі 80-90х від відділу зовнішніх зв'язків СПІФ.
    Студенти мали змогу потанцювати під хіти 80-90х, зробити фото біля тематичних декорацій, взяти участь у вікторині і пройти квест, де команди показали свої танцювальні навички і знання епохи диско.
    Студенти охоче робили фото із декораціями та брали участь у конкурсах.

    Інформація від Яни Хоменюк. Фото Валерія Попова.

    Категорії: 
  • Філологам прочитали лекцію зі світського етикету

    26 листопада в Інституті філології лекцію зі світського етикету прочитала Аліна Скибинська, експерт із дипломатичного протоколу, ділового та світського етикету, засновниця Академії ділових манер і комунікацій «A Academy». «Етикет – це не лише правила та норми, а й звичаї і традиції кожної країни», – зауважила експерт.

    Лектор наголосила на важливості першої думки про людину, оскільки потім її змінити важко: «Ви маєте 21 секунду, щоб представити себе. Потім, як казала Габріель Шанель: "У вас не буде другого шансу справити перше враження". Вам знадобляться місяці, а інколи й роки, щоб змінити ставлення до себе».

    На лекції також розглянули питання про субординацію у спілкуванні за статтю, віком і статусом, припустимі й заборонені теми спілкування, зовнішній вигляд співрозмовників. Ці правила та норми розглядалися в різних ситуаціях і місцях: ресторан, театр, вечірка, прийом в гостях.

    Завершилася лекція в інтерактивній формі. Всі охочі могли поставити запитання Аліні Скибинській.

    Текст: Віка Дудкевич, фото: Юлія Кузьменко

    Категорії: 
  • Письменниця Дара Корній презентувала двотомник "Чарівні істоти українського міфу"

    26 листопада в Інститут філології завітала багаторазова лауреатка премії "Коронація слова" й асамблеї фантастики "ПОРТАЛ-2011" письменниця Дара Корній. Вона розповіла студентсько-викладацькій аудиторії про двотомне видання «Чарівні істоти українського міфу» (2017).

    Модератор зустрічі Тетяна Белімова, українська письменниця та перекладач, викладач кафедри історії української літератури, теорії літератури та літературної творчості Інституту філології зазначила, що фольклор і міфологія становлять особливий інтерес для Дари Корній. Наслідком такого глибокого зацікавлення і стала ця двотомна праця.

    Структура видання логічна і зрозуміла. До всіх міфологічних істот подані історії, а на початку кожного тому містяться умовні позначки, так званий «паспорт» міфічного персонажа.

    Інформацію для видання «Чарівні істоти українського міфу» письменниця збирала протягом 8 років. Одним із джерел стали легенди, перекази людей із різних куточків України та дивовижні історії з життя письменниці.

    Двотомник створений для родинного читання. Щоб надати тексту легкості, Дара Корній 5 разів його переписувала. Письменниця дотримується думки, що книжка – не лише товар, вона також несе естетичну цінність. Авторка закликала цікавитися українською міфологією і пам’ятати про прадідів: «Пам’ять – це те, що робить нас автентичними, якщо її у нас забрати – ми чиста сторінка». текст Галина Маковська, фото Валерія Попова

  • Клуб настільних ігор від СПІФ

    Культурно-мистецький відділ СПІФ завершив тиждень клубом настільних ігор. Після "Мафії" на Геловін студентам сподобалася ідея грати в магічні ігри в таємничих закутках підвалу. У п'ятницю, 22 листопада, грали в Dixit. Це гра на асоціації та інтуїцію. Кожен із гравців має 6 карток із малюнками, під час ходу обирає одну з них і називає решті гравців слово чи фразу, які описують зображення. Інші учасники мають віддати по одній своїй картинці, яка, на їхню думку, найбільше пасує до опису. Тобто завдання в тому, аби вгадати названу картинку. Учасниця гри Тетяна Андріюк згадує класну й дружню атмосферу гри, попри те, що більшість гравців не були доти знайомі. "А ще магічним чином склалося, що всі гравці були зі східної філології", - додає Таня.

    Фото Валерія Попова.

    Категорії: 
  • Про web-орфографію зі «ЗМовниками»

    21 листопада у лінгвістичному клубі «ЗМовники» з Оксаною Мацько говорили про web-орфографію. Студентка спеціальності "прикладна лінгвістика та англійська мова" Богдана Романюк презентувала своє дослідження на матеріалі соцмережі Instagram. Вона створила електронну базу даних помилок текстів мережі.

    Такі тексти зазвичай мають ознаки усного мовлення, у них наявні деякі нівелювання мовної норми. Богдана наголосила, що соцмережі сьогодні – найпопулярніший засіб комунікації (82% користувачів інтернету мають власні акаунти). Дівчина обрала Instagram, адже первинно він був створений не для текстів, а більш як візуальна мережа. Їй цікавий розвиток текстів, підкріплених піктограмами. Богдана почала розмову з запитання до аудиторії: для кого сьогодні Instagram є основною чи єдиною платформою постів і спілкування? На прикладі трьох текстів однієї блогерки Богдана показала, як визначають соціокультурний і мовний портрет автора постів. Для успішних читабельних текстів доповідач сформувала кілька порад: пишіть легко, скорочуйте, ставте смайли (вони – графічний еквівалент емоцій), пишіть грамотно, лаконічно й водночас інформативно, будьте собою. На думку Оксани Зубань, яка брала участь у дискусії «ЗМовників», найпопулярніші блогери завойовують прихильність публіки саме щирістю, не підлаштовуючись під якусь думку, а говорячи від себе. Мова соцмереж нині – аналог розмовної, потік свідомості, тож помилки чи оказіоналізми тут природні. Чи необхідне таким текстам філологічне редагування, аби додати «правильності», рафінованості – питання дискусійне. Звісно, читачі вбиратимуть у власне мовлення помилки та новотвори авторитетного блогера. Водночас не треба ставити надмірних рамок, роблячи мову Instagram штучною. Спрощена форма спілкування з підписниками зумовлена комунікативною метою. Студенти й викладачі активно обговорювали web-орфографію, почули думки й фахівця з ІТ. Наступні зустріч «змовників» - уже після зимової сесії та канікул. Чекаємо!

    Фото - Валерій Попов.

    Категорії: 
  • Благодійний ярмарок "Дружба народів"

    14 листопада в холі Інституту філології відбувся благодійний ярмарок "Дружба народів". Студенти з усіх освітніх програм запрошували на смаколики, до фотозон, ділилися цікавинками про традиції народів, мови яких вони вивчають. Наприклад, першокурсники-літтворці пропонували тістечка з жартівливими передбаченнями. Захід організовує щороку Студентське профбюро Інституту філології на чолі з Яною Овчинніковою. Кошти, зібрані з продажів, передадуть дитячому будинку.
    Фото - Валерій Попов.

    Фото - Валерій Попов.

    Категорії: 
  • Листопадова літстудія: стислість – сестра таланту

    Загалом так можна означити літературну студію імені Максима Рильського, чергове зібрання якої відбулося в Інституті філології 12 листопада. Модерував захід староста Богдан Братусь. Поради учасникам давала співробітниця Центру літтворчості Марина Єщенко. Своїми новими творами поділилися студенти 3 курсу спеціальності «літературна творчість» Богдана Орел, Іван Прокопенко, Софія Богуславець та Анастасія Гнєушева. Вони зачитали лірику й прозу. Староста прочитав дві свої короткі імпресіоністичні поезії, бажаючи додати штрих інтермедіальності до літстудії. І не варто дискримінувати на таких читаннях драматургію. Іван та Богдана виконали сценку, у якій Чума та Смерть доби Середньовіччя грають у шахи та заключають договір щодо жертв. Постановка студентів додала жвавості літературній зустрічі. Був і традиційний "вільний мікрофон". Що ж, готуймо твори на обговорення для наступної літературної студії.

    Фото - Валерій Попов.

  • Зустріч із музикантом Джемілем Каріковим

    У межах Тижня тюркських мов кафедра тюркології організувала цілу низку заходів, пов’язаних із кримськотатарською мовою та культурою. 7 листопада до Центру кримськотатарської мови і літератури Інституту філології завітав відомий композитор, музикант-фольклорист та культурний діяч Джеміль Каріков. Студенти освітньої програми «кримськотатарська мова і література, англійська мова та переклад» ознайомилися з класичною та сучасною кримськотатарською музикою та мали можливість почути її наживо. Відвідувачі заходу поринули у світ середньовічної палацової музики та сучасних народних пісень під акомпанемент кримськотатарського традиційного національного інструменту - сазу.

    Абібулла Сеїт-Джеліль. Фото Юлії Кузьменко.

    Категорії: 

Сторінки

Subscribe to події