події

  • Відкриття українсько-польської наукової конференції, присвяченої політичній еміграції ХХ століття

    23 травня в Актовій залі Інституту філології відбулося урочисте відкриття триденної конференції «Українська і польська політична еміграція ХХ століття: традиції – особистості – ідеї – риторика». З української сторони зустріч науковців організовували кафедра полоністики ІФ КНУ, Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАНУ й Національний музей літератури. Польщу представляли Підляська книгозбірня імені Лукаша Гурніцького у Білостоці, Інститут філології Університету у Білостоці та представництво Польської академії наук в Україні.

    Проректор КНУ з науково-педагогічної роботи Володимир Бугров, відкриваючи пленарне засідання, побажав усім учасникам і слухачам інтелектуальної насолоди від спілкування. Він щиро подякував закордонним колегам за підтримку (адже у час російської агресії Польща є найбільшим соратником України в Європі, виступає за її територіальну цілісність і суверенність), не оминув увагою і роботу завідувача кафедри полоністики ІФ Ростислава Радишевського, який десятиліттями підтримує українсько-польські зв’язки між філологами. Інтелектуальний та культурний обмін між сусідніми державами є запорукою прогресу в науці.

    На відкриття конференції завітала член комітету з питань науки і освіти, випускниця ІФ Ірина Констанкевич. «Комітет усвідомлює важливість української науки», − запевняє народний депутат. Пані Ірина переконана, що подібні конференції є каталізатором наукового життя в нашій країні, запорукою зміцнення зв’язків України з європейським світом. Наука – та інтелектуальна будівля, яка стоїть на фундаменті, що будувався впродовж століть. Робота КНУ в цьому разі є взірцевою для інших установ, вважає депутат.

    Академік, директор Інституту літератури НАНУ Микола Жулинський привітав Ростислава Радишевського з 70-літнім ювілеєм. Ростислав Петрович широко знаний за кордоном науковець. Він автор близько 400 публікацій, з яких 11 монографічних досліджень; під його керівництвом захистилися 8 докторів та 30 кандидатів наук. Від імені директора НАНУ Бориса Патона та всієї Академії ювіляру вручили подяки.

    Вітали науковця й представники Музею Юліуша Словацького в Кременці Тернопільської області. Згадали, як 2004 року Ростислав Петрович читав вірші на відкритті музею.

    Варто зазначити, що цьогорічна тема конференції є дуже актуальною. Емігрантологія є міждисциплінарною наукою і включає дослідження з культурознавства, історії, філології, політології, психології, філософії, антропології. Нині еміграція, зокрема політична, є злободенною для обох держав. Тож обговорення цієї теми – нагальна потреба. Але не менш важливим для всіх учасників конференції є встановлення діалогу між культурами, адже це є гарантією миру. За словами високоповажних гостей, культура повинна бути вищою й сильнішою за політичні зрушення.

    Секційні засідання конференції, яка триватиме до 25 травня, відбуватимуться у Головному корпусі КНУ, Інституті філології та Національному музеї літератури. Секції розподілені за тематичними блоками: мистецтво, мовознавство, література, емігрантологія, історія, право. Із програмою можна ознайомитися за покликанням: http://instpres.univ.kiev.ua/sites/default/files/pdfs/konferencja%20Kij%...

    Закриватиме захід святковий концерт. За матеріалами конференції буде упорядковано збірник наукових праць.

    Текст: Юлія Кузьменко
    Фото: Юлія Кузьменко, Валерій Попов

  • Насичена програма літературних читань у дворику ІФ

    У вівторок, 22 травня, продовжилася творча програма для талановитих поетів і прозаїків Інституту філології (і не тільки). Після конкурсу «Жива троянда» кафедра історії української літератури, теорії літератури і літтворчості провела щорічні читання у внутрішньому дворику Інституту.

    Затишний садок ІФ перетворився на імпровізовану сцену, дерева – на основу для «Прозової сушки» наших талантів, а стіни Жовтого стали яскравим тлом і фотозоною проекту «Твоя поетична листівка», який уже втретє презентує Світлана Вертола.

    Між безперервними звучаннями поезії та прозових уривків літературників устигли послухати трьох магістранток, яки захищали свої дипломні, спів Анни Комар під гітарний акомпанемент, гуморески першокурсника Івана. Уже вироблений талант представляли завжди очікувані в ІФ гості – випускники.

    Почалося свято своєрідним перфомансом від Мар’яни Шаповал. Вона урочисто зірвала обгортку з ювілейного збірника «Столичник», у якому публікувалися наші літтворці, і поклала кілька примірників у центр кола гостей, мов вогнище, що має єднати. Можливо, саме цьому завдячує тепла атмосфера заходу. До речі. дощу, попри побоювання організаторів, так і не сталося!

    Дні ці пам’ятні ще й перепохованням Тараса Шевченка, що відбувалося 20 травня 1861 року. Про це слушно згадав запрошений гість Дмитро Перебийніс, лауреат Шевченківської премії з літератури. Зачитав свій вірш. Тішили творами й викладачі кафедри літератури – професори Юрій Ковалів та Анатолій Ткаченко. Анатолій Олександрович, зокрема, натхненний конкурсом напередодні, зачитав триптих поезій, написаних у різний час, і присвятив покійному батькові.

    Хоч слухачі могли чути всі курси спеціальності «літературна творчість», чудово показали себе й інші – україністи, фольклористи, перекладачі. Модератора Ірину Забіяку неабияк тішив такий хід читань. На завершення вона нагородила трьох найактивніших студентів заохочувальними призами – сучасною художньою літературою. Подарував книги кільком поетам також письменник Микола Гриценко.

    Учасники ще довго не розходилися після події. Хтось фотографувався із улюбленими викладачами, хтось обмінювався контактами для співпраці, запрошував на власні літвечори. А хтось просто відпочивав, милуючись краєвидом саду Інституту.

    Саме на таких зустрічах формується сучасний український літературний процес!

    Юлія Кузьменко

  • Розпочалися Дні німецької мови, науки та культури

    10 травня розпочалися Дні німецької мови, науки та культури в Інституті філології, організовані кафедрою германської філології та перекладу і Центром німецької мови та культури. Приводів для цієї ініціативи декілька: Німецько-український рік мов, Фестиваль науки нашого університету, Угода про інституційне партнерство германістів між кафедрою германістичної лінгвістики та лінгводидактики Рурського університету у м. Бохумі (Німеччина) і кафедрою германської філології та перекладу Інституту філології.

    10 травня відбувся круглий стіл «Організація навчального процесу перекладачів у Віденському університеті та КНУ ім. Тараса Шевченка» за участі проф. Міри Кадрич-Шайбер і д-р Сильві Реннерт з Центру транслятології Віденського університету. 11 травня під керівництвом проф. Міри Кадрич-Шайбер і д-р Сильві Реннерт (Віденський університет) пройшов семінар з дидактики усного перекладу. А у період з 10 по 15 травня германісти Інституту слухали лекції проф. Г.-Р.Флука (Рурський університет, Німеччина).

    16 травня у рамках Днів німецької мови, науки та культури відбулася також зустріч-бесіда із представниками Федерального відомства іноземних мов Німеччини, що здійснює підготовку перекладачів для Бундесверу. Цього ж дня д-р Б.Фолькман провів літературознавчий семінар для германістів.

  • Пам'ятаємо - перемагаємо

    8 травня Україна разом із усім світом відзначають День пам’яті та примирення. Це день пам’яті наших дідів і батьків, пам’яті вічно молодих солдатів і офіцерів, які мужньо боролися з ворогом і перемогли, пам’яті тих, хто віддав своє життя за мирне небо, пам’яті всіх, чиї серця обпалила Друга світова війна.

    Грізні роки Другої світової війни усе далі відходять у минуле. Але не згасає пам'ять про них, особливо у час, коли на сході України тривають бойові дії, коли досі немає миру. 8 травня Інститут філології разом із усією університетською родиною поклали квіти до Пам’ятного знаку викладачам і студентам університету, загиблим у боях Другої світової війни. У цей день відбувся святковий концерт, а також пройшло нагородження ветеранів університету почесними відзнаками за багаторічну працю у галузі освіти і науки, сумлінне виконання своїх обов’язків та з нагоди 65-річчя ветеранської організації.

    Університетські заходи до Дня пам’яті та примирення є свідченням того, що ми пам'ятаємо страшну трагедію, спричинену Другою світовою війною. Ми пам'ятаємо, що агресора зупинено зусиллям об'єднаних націй. Ми пам'ятаємо, що той, хто захищає свою землю, завжди перемагає. Ця пам'ять робить нас сильнішими. Це є запорукою неминучості нашої перемоги сьогодні.

    Текст – Олександра Касьянова, фото – Валерій Попов

  • День пам'яті Айдера Османа

    30 листопада в Центрі кримськотатарської мови і літератури студенти спеціальності кримськотатарська мова та література, а також викладачі кафедри тюркології провели день пам'яті, присвячений 80-ти річчю видатного письменника та редактора журналу «Їлдиз» («Зірка») Айдеру Осману.

    Метою заходу було ознайомлення з кримськотатарською літературою та видатним літературним діячем. Айдер Осман один із найталановитіших кримськотатарських письменників. Абібулла Сеїт-Джеліль розповів про життя літератора та про його творчість, студенти 4 курсу продовжили, оглядаючи окрім творів журнал «Їлдиз». Закінчився захід читанням п'єси автора «Аєдін» студентами 3 та 4 курсів тюркологів.

    Айдер Осман активно брав участь у громадському житті, був членом правління спілки письменників Узбекистану, де очолював секцію кримськотатарської літератури. У 1985 році заснував «Їлдиз», і був його головним редактором, а в 1991 року організував переведення журналу з Узбекистану до Криму. Незважаючи на фінансову скруту, продовжив видання журналу в Сімферополі. Помер 20 червня 1997 року в Сімферополі.

    Категорії: 
  • "Життя мертвих триває у пам'яті живих": презентація альманаху "Жити далі"

    22 листопада в Інституті філології відбулася урочиста презентація альманаху "Жити далі". Представники відділення української філології та мистецтвознавста при МАН України видали вірші та наукові дослідження своїх вихованців і випускників про війну і революцію. Звісно, презентація такого альманаху із болючою темою, мала бути презентована у дні, коли розпочалася Революція Гідності. Молоді літератори, у житті яких це перша революція, не змогли залишитися осторонь, відчуваючи гостро ці події.

    На презентацію завітали і ті, які відчули війну на собі: військовий капелан, Народний Герой України, священник УПЦ КП Костянтин Холодов, боєць ДУК ПС, учасник Ігор Нескорених Валерій Рак, солдат 44 бригади ЗСУ, випускник фольклористики ІФ Максим Вертюк, викладач-кореїст ІФ, лейтенант Денис Антіпов.

    Гостей і авторів у стінах Інституту філології привітав директор Григорій Семенюк. Зі словами привітань виступили також: заступник директора "Київської МАН учнівської молоді" Володимир Васинюк, викладачі Інституту філології Олеся Сидоренко та Оксана Мацько та організатори творчого конкурсу і представники МАН. Зі щирим словом звернулася до творчої молоді і гостей Олеся Наумовська, невтомна волонтер і викладач ІФ, яка згадала про події Майдану, про допомогу військовим, про скромність і мужність тих, кого присутні могли бачити в президії цього вечора.

    Автори отримали свої авторські примірники із рук гостей, а випускники МАН читали присутнім свої вірші.

    "Війна зі сплячого народу робить народ, який зараз так відчуває історію, так пише вірші. Відчувати історію - це великий дар. Не в кожного він є. Ви її відчули і передали у віршах", - звернувся до авторів Костянтин Холодов. "У нас народжується нова героїчна література", -підмітив у своєму виступі Денис Антіпов.

    Подарували авторам і гостям проникливі пісні ансамбль "Роксоланія" та дует бандуристів з капели ім. Г.Майбороди.

    Завершальним акордом заходу стали слова Цицерона, що стали епіграфом до альманаху: "Життя мертвих триває у пам'яті живих". Тож шануймо історію і цінуймо теперішнє.

    Каріна Дорошенко,
    фото - Валерій Попов

    Категорії: 
  • Диктант національної єдності

    У День української мови і писемності університетська громада разом із усією країною взяла участь у написанні диктанту національної єдності. 9 листопада у стінах Червоного корпусу університету всеукраїнський диктант писали ректор Леонід Губерський, проректор Володимир Бугров, акторка Наталія Сумська, письменник Василь Шкляр, вихованці військового ліцею імені І.Богуна та співробітники і студенти різних факультетів КНУ, серед яких, звісно, і наші філологи!

    фото - Валерій Попов

    Категорії: 
  • День гагаузької мови і культури в ІФ

    8 листопада у рамках Тижня тюркських мов відбувся День гагаузької мови і культури.

    Цього дня кафедра тюркології на чолі з д.філол.н. Іриною Покровською влаштували захід, присвячений початку зими Касим. Студенти, які вивчають тюркські мови, розповіли пристунім про древні уявлення гагаузького народу, культ вовка та його транформацію в національних святах. Модераторами заходу були Федора Арнаут та Ірина Ришилян. Окрім студентів Інституту філології на Дні гагаузької мови і культури були також присутні етнічні гагаузи,серед яких поет Іван Дерменжи. Поетичні рядки бесарабського письменника захопили філологів.

    Категорії: 
  • Духовність - ознака сильної країни: В ІФ презентовано книгу "Культ предків"

    20 тисяч кілометрів Україною, гігабайти матеріалів і сотні знайомств - таким був етнографічний проект, який було презентовано в Інституті філології 5 жовтня. Цілий рік авторка проекту Наталка Фіцич з науковим консультантом Олексієм Долею, директором Центру фольклору та етнографії, їздили в експедицією різними регіонами країни, аби зібрати зразки нематеріальної культурної спадщини. І ось нарешті проект отримав своє паперове втілення у книзі «Культ предків». Наталка Фіцич переконана, що краще один раз побачити, ніж кілька разів почути. Журналістка - телевізійниця з 20-річним стажем робила вже кілька проектів на телебаченні («Відкрита зона», «ПроОбраз», «Герої нашого часу»), тож добре знає, що монтуючи динамічний сюжет, за кадром часто лишається найважливіше.

    «Культ предків» - інтерактивна книга, на сторінках якої розміщено багато цікавої інформації та QR-коди, які дають доступ до великої кількості відзнятого матеріалу. На презентацію книги було запрошено фольклорний ансамбль «Льонок» села Луб`янка Васильківського району Київської області. Жінки презентували у стінах Інституту філології багатюще джерело пісень Чорнобильського регіону, з якого змушені були переселитися. Наталка Фіцич подарувала флешку з усіма матеріалами проекту завідувачці кафедри фольклористики проф. Олені Івановській, аби студенти мали можливість вивчати етнографічний матеріал, носії якого досі мають чим поділитися.

    У межах проекту налічується 31 сюжет, де режисером виступив Олег Чернявський. У сюжетах можна побачити різноманітні українські звичаї. Наталка Фіцич звернула увагу присутніх на звичаї «водити стрілу» на Благовіщення, встановлення віхи у різних регіонах на Троїцьку суботу. Про таку традицію згадав і директор Інституту філології проф. Григорій Семенюк, який виступив зі словами вдячності авторам проекту за таку важливу працю для культури й історії України.

    Насамкінець події Олекса Доля підкреслив важливість фольклору і що українцям з такою багатющою традицією є чим вразити світ, однак не варто надто глобалізуватися. Присутні фольклористи заспівали етнографу невичерпних знань «Многії літа», а директор Інституту філології вручив подяку за подвижницьку роботу.

    Каріна Дорошенко,
    Фото – Валерій Попов

    Відеосюжет: https://www.youtube.com/watch?v=TawTNue8nOM&feature=youtu.be

    Категорії: 
  • Всеукраїнський диктант із польської мови

    20 травня в Інституті філології відбувся традиційний диктант, який писали наші полоністи та знавці польської мови інших навчальних закладів. Завідувач кафедри полоністики Ростислав Радишевський вручав дипломи учасникам, які показали високі знання мови.

    фото - Валерій Попов

    Категорії: 

Сторінки

Subscribe to події