події

  • Участь тюркологів Інституту філології у фестивалі етнічних культур «Місто миру єднає друзів»

    У неділю, 15 вересня, на день міста Миргорода вперше відбувся фестиваль національних культур «Місто миру єднає друзів». Місту вже понад півтисячоліття, відзначали свято яскраво й організатори сподіваються, що перше проведення стане традицією. Зібралися офіційні представники та творчі колективи міст-побратимів Миргорода та гості з дипломатичних місій. Лунали привітання з Азербайджану, Болгарії, Польщі, Ємену, Швейцарії, Іспанії, Палестини, Єгипту, Грузії, Туреччини, Латвії та багато інших. Мер міста Сергій Соломаха відкрив святкування на круглому столі «Ми різні, але ми єдині». Запрошені побачили невеличкий фільм про місто. Багато хто в Миргороді був уперше, тож зацікавлено слухали про символіку, козацьку історію та економіку Миргорода.

    Вітальне слово лунало й від делегації Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка. У нашому підрозділі вивчається понад 30 мов. Інститут так само має на меті збирати друзів із усього світу та бути мостом між культурами. Завідувач кафедри тюркології Ірина Покровська та асистент кафедри Ольга Пишньоха подякували за запрошення та переконані, що співпраця з містом триватиме, а нові зв’язки, знайдені на цьому фестивалі, допоможуть як розвивати українську культуру, так і презентувати життя й духовну спадщину національностей України. На наших теренах мешкають понад 140 народів, і кожен має що долучити до спільної культурної палітри нашої держави!

    Інститут філології вдячний за запрошення голові Азербайджанського культурного центру ім. Мусліма Магомаєва, народному артисту України, Послу миру Гурбану Аббасову. Натхненницею святкувань була Наталія Кудряшова телеведуча та співорганізатор. Вона кликала людей на площу Миргорода. Містяни милувалися картинами, ярмарком традиційних ремесел іноземних гостей, куштували національні страви, брали участь у майстер-класах. Наприклад, артистка парку «Київська Русь» Ангеліна Кучма, представляючи наш Інститут, вправлялася з батогом-арапником і провела майстер-клас із турецької каліграфії. Усі охочі могли разом зі студентками-фіологами створити кримськотатарський головний убір фес. Команда другокурсниць із кафедри, які вивчають турецьку, подарувала миргородцям танцювальний номер. До корпусу на пари в понеділок повертаються втомленими, але із купою вражень, грамотами й місцевими сувенірами.

    Саме мир був головним серед побажань усіх запрошених, це на часі. У самій назві Миргорода закладено берегти мир. І цієї неділі городяни поєднали в діалозі культур безліч національностей, тож назву фестивалю цілком виправдано. Місто об’єднало людей з різних куточків світу в одному діалозі, на одному концерті, за одним круглим столом.

    Серед учасників святкувань були начальник відділу національностей Департаменту культури Ольга Власенко, Надзвичайний та Повноважний Посол Республіки Болгарія Костадін Коджебашев, сенатор Європейського Економічного Сенату Світлана Підлісна, заступник з культури ФРН в Україні та голова київського товариства німців «Відергебурт» Лідія Цельсдорф, голова Африканської Ради в Україні Ісса Садіо Діалло, засновник ГО «Грузинська діаспора» та президент Міжнародного Союзу українсько-грузинської дружби Роберт Натрошвілі, член правління київського товариства угорців Маріанна Марусінець та багато інших офіційних осіб. Приїхали також гості з міст-побратимів Миргорода (Єкабпілс – Латвія, Анікщай – Литва, Згожелець – Польща, Смолевичі – Білорусь, Горішня Оряховиця – Болгарія).

    Ніколи було відволікатися на концертній частині. По обіді головна сцена належала етнічним творчим колективам або сольним артистам близько 20 народів. Перервалися на інтермедію, до якої залучили максимальну кількість миргородського люду. Адже на День народження міста варто заспівати гуртом гімн Миргорода. У паузах між виступами слухачі могли виграти подарунки, взявши участь у вікторині. Питали про значення назви однієї країни, про символіку іншої… Без сумніву, кожному гостю ця неділя запам’ятається, кожен знайшов щось для себе, чи забіг на свято ненадовго, чи був на фестивалі від початку й до пізнього вечора. Філологи Київського університету тішаться подорожі, яка зібрала їх у багатонаціональному колі талановитих. Дякуємо Миргороду! Із Днем міста!

    Текст Юлії Кузьменко, фото Валерія Попова та Юлії Кузьменко

  • Івану Котляревському - 250 років!

    9 вересня 250 років тому в Полтаві народився Іван Петрович Котляревський (1769–1838) — видатний український письменник, театральний і громадський діяч. Своєю безсмертною поемою «Енеїда», п’єсами «Наталка Полтавка» та «Москаль-чарівник» він започаткував нову українську літературну мову, довівши, що «малоруським наріччям» можна творити справжні шедеври.

    9 вересня, у день ювілею, від імені Інституту філології заступник директора Надія Янкова, завідувач кафедри історії української літератури, теорії літератури та літературної творчості Людмила Грицик та голова профспілки Інституту філології Валентина Миронова поклали квіти до пам'ятника Івану Котляревському в Києві, вшанувавши пам’ять однієї з найвеличніших, найяскравіших постатей в історії нашої культури.

    Зауважимо, що пам'ятник Івану Котляревському в Києві розташований у сквері на розі вулиць Юрія Іллєнка та Герцена. Пам'ятник відкрито 1975 року.

  • Вітаємо бакалаврів!

    Випускний - певний етап у житті кожного, хто сьогодні отримав диплом бакалавра. Цілком можливо, етап лише проміжний, адже більшість випускників захочуть продовжити освіту в магістратурі. 5 липня в актовій залі Інституту філології відбулося свято для 467 випускників, їхніх сімей і друзів. 137 із них отримали диплом із відзнакою. Безперечно, цей день запам'ятається усім, адже сьогодні - свято, на яке заслужив кожен студент нашого Інституту. Упродовж чотирьох років пригод, складнощів і щасливих хвилин юні філологи засвоювали не лише фах, а й мистецтво спілкування, любові, відповідальної роботи, училися радіти дрібницям та не зупинятися через прикрості.

    На посвяті першокурсники, за традицією, чують, що відтепер навчатимуться в храмі слова. До випуску стіни Жовтого корпусу стають справжнім домом. Викладачі ж пишаються своїми вихованцями. Хай щастить бакалаврам, і до зустрічі на магістратурі!

    Фото Валерія Попова

    Категорії: 
  • Благодійна акція від СПІФ

    Тиждень почався з добрих справ від наших студентів. 27 травня відбувся благодійний збір Студентського парламенту Інституту філологіі для 24 окремої механізованої бригади. Відділ зовнішніх зв'язків постарався: на вибір учасників були смаколики, цукерки з передбаченнями та всілякі цікавинки! "Придбати щось - означає внести свою лепту на потреби військових!" - зазначають організатори. Долучитися заохочували Лада Янчук та Ангеліна Козаренко - дівчата вже з першого курсу активні в житті Інституту.

    Фото Валерія Попова

    Категорії: 
  • Догери чи хмурокоти? Мемознавча вікторина від СПІФ

    Культурно-мистецький відділ вирішив додати до травневих передсесійних буднів трохи жвавості. 15 травня провів мемознавчу вікторину. Наскільки добре студенти знають сучасні меми? Їх значення та походження? Мем - це певною мірою вторинна номінація, одиниця культурної інформації, новітній фольклор… І таке інше. Ведучий Влад Бибик довго не спинявся на термінології: покликався на Вікіпедію та почав сам захід. Суддя Анна Бакума обрала собі помічницю з зали та уважно стежила, аби ніхто не перебирав часу та не перекрикував правильні відповіді. Команди лише дві, але запалу багато! Із двох команд – «догерів» та «хмурокотів» - переможця таки обрали, хоча всі були молодцями, колективний розум працював на відмінно! Отож, стікерів на згадку та цукерок вистачило всім. Організатори старалися.

    За п’ять раундів учасники вікторини не лише згадували походження того чи іншого мема, а й створювали власні за схемами, і визначали, який із групи картинок вибивається з концепції, і навіть об’єднали відому гру «Крокодил» із «мемознавством»: чи вгадає команда, який мем показує їй гравець?

    Гра неабияк потішила юних філологів. Обіцяють наступного разу привести друзів, тож організаторам вже є над чим працювати.

    Фото Валерія Попова.

    Категорії: 
  • День пам'яті та примирення в КНУ імені Тараса Шевченка (відеорепортаж)

    Учора, 8 травня, університетська спільнота відзначала День пам'яті та примирення. Вшанували пам'ять викладачів і студентів Університету, загиблих у боях Другої світової війни. У Мистецькому салоні головного корпусу Університету відбувся урочистий концерт.

    Про подію - відеоробота Валерія Попова: https://www.youtube.com/watch?v=SeNlLP4AiJI

    Cьогодні ж відзначаємо День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.
    Пам'ятаймо.

  • Фольклор - стратегічний ресурс нації

    18 квітня з ініціативи Міністерства культури України та КНУ імені Тараса Шевченка, зокрема Інституту філології та кафедри фольклористики і центру фольклору та етнографії відбулася міжнародна конференція «Фольклор – стратегічний ресурс нації» (12-ті фольклористичні читання, присвячені професору Лідії Дунаєвській). Модератором конференції була заслужена артистка України Анжеліка Рудницька.

    Генетична пам'ять, яку має кожен українець усередині, рятувала наших дідів у «сибірах», в концтаборах, і сьогодні рятує наших захисників на сході. Саме вона є зброєю, тим, що повертає нас до нас самих. Цю генетичну пам'ять ми черпаємо з фольклору. Збереження фольклору тої чи іншої нації, як влучно зауважив на конференції в Інституті філології міністр культури України Євген Нищук, – збереження себе. «Той народ, який дбає про самобутність, свою ідентифікацію через традицію фольклору, його розмаїття, дбає про себе, свою державу. Через фольклор ми пізнаємо свою сутність, свій характер. Як дізнатися про те, які витоки твого роду? Через слово, музику, пісню, вбрання, їжу ... Саме це дає тобі розуміння звідки ти пішов, а також те, як йти вперед». Упродовж тривалого часу українці жили за «чужим сценарієм». Майже 30 років, а той більше, переважна більшість із нас втрачала себе. Годі. Майдан та Революція Гідності сколихнули націю. Дали поштовх до того, щоби пізнавати себе, повернутися до розуміння автентичності фольклорних традицій, які містять національну ідентичність, самоідентичність, НАШУ ДУШУ. Роками ми жили із «підміненою душею» (російським контентом), із тими деформованими традиціями, які існували для прикриття, аби не підбурити народ. Вбиралися у підмінену російську колористику, вчили чужу хореографію, співали «музичне сміття». Стратегічно. Ворог вже давно оцінив нас, наш потужний ресурс нації. Відтепер ми врешті-решт це зрозуміли. У цьому контексті говорив на науковому зібранні доктор філологічних наук, професор і декан факультету ЛНУ імені Івана Франка Святослав Пилипчук. Розповідаючи про позицію Івана Франка, зокрема про його розуміння фольклору як державотворчого чинника, науковець закцентував, що фольклор – національна ретрансляція, яка реагує на усі суспільні зрухи, яка не вичерпується, а живе і збагачується навіть пропри намагання змінити її. У цьому ключі також виступили на пленарному засіданні наукових читань Микола Княжицький, народний депутат України, голова Комітету з питань культури і духовності та Петро Бех, проректор КНУ імені Тараса Шевченка, професор. У своїх вітальних словах вони наголосили, що відтепер ми не маємо права зійти зі шляху самовідновлення, адже фольклор є стратегічним ресурсом нації, який у руках молоді. На цьому закцентувала й завідувач кафедри фольклористики Інституту філології доктор філологічних наук, професор Олена Івановська. Олена Петрівна закликала колег виховувати молодих фольклористів задля збереження нашої українськості, нашого серця та істинності. Адже завдяки фольклористам не заростає стежка держави. Зауважимо, що фольклористів готують лише два заклади вищої освіти в Україні – КНУ імені Тараса Шевченка та ЛНУ імені Івана Франка. Апелюючи до сказаного, виступив доктор гуманітарних наук, професор, декан факультету соціальних і гуманітарних наук Клайпедського університету (Литва) Рімантас Балсис. Професор розповів про різні шляхи розвитку етнології та фольклористики у Литві, наголосивши, що інтеграцією литовської культури держава не займається. А фахівців з етнокультурології не готують у країні. Водночас такий саморух загрожує зникненню етнології не тільки у Литві, а й Європі у цілому. Відповідно це загрожує деформації національних кодів. Як не допустити цього? Марія Пилипчак, член спілки композиторів України, дала відповідь – потрібно виховувати дітей на власній спадщині. Етномузиколог сказала, що має змінитися дошкільне та шкільне виховання, зокрема маємо впровадити в систему освіти музичні практикуми. Адже хороший народний спів – це шлях пізнання предків, пізнання своєї крові та самого себе. Не тільки спів, а й мова є складником національної ідентичності. Про це доповідала кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови та прикладної лінгвістики Інституту філології Людмила Кравченко. Мовознавець розпочала виступ зі слів Тараса Шевченка – «Я на сторожі коло їх. Поставлю слово…»; Лесі Українки – «Слово, моя ти єдиная зброє…»; Оксани Пахльовської про те, що культура – людська суть. Без національної ідентичності ми ніде не потрібні. Культура без мови не може існувати… Наведені слова є свідченням того, що у всі часи поставало питання національної безпеки. Це питання є актуальним і нині, особливо у часи війни. Ми маємо не тільки охороняти кордони країни, а й оберігати мову, культуру, які є потужною зброєю. Зважаючи на це, науковець навела цитату дружини Путіна про те, що межа «русского мира» проходить не за кордонами, а за мовою. Відтак не розширюймо чужих кордонів, повертаймося до себе. Говорімо українською у соцмережах, у побуті, адже це один із видів боротьби із агресором і водночас це розуміння себе. Продовжуючи розмову у цьому напрямку, виступила Оксана Сліпушко, доктор філологічних наук, професор кафедри історії української літератури, теорії літератури та літературної творчості Інституту філології. Науковець продемонструвала як російські історіографи викривляють факти, зокрема щодо походження княгині Ольги. Росіяни стверджують, що вона з російських земель, а насправді вона болгарського походження. Розповідаючи про княгиню Ольгу, професор зауважила, що образ княгині ми пізнаємо не тільки із літописів, а й із фольклорних джерел, які є не заангажованими, у порівнянні із першими, а у поєднанні ми пізнаємо істинну історію та культуру нашого народу.

    Олександра Касьянова, фото Юлії Кузьменко та Валерія Попова

  • Дні Швеції в Україні

    З 8 по 12 квітня в Інституті філології пройдуть заходи до Днів Швеції в Україні. Долучайтеся! Буде усе по-шведськи. Із програмою можна ознайомитися у прикріплених фото.

    Категорії: 
  • Профорієнтація у галузі античних та сучасних мов

    Кафедра загального мовознавства, класичної філології та неоелліністики 29 березня провела профорієнтаційну зустріч із школярами 7-11 класів. Знайомили з історією та мовами античних мов та з їх віддзеркаленням у сучасних мовах світу. Завідувач кафедри Ірина Голубовська поспілкувалася з кожним учнем, дізналася про коло зацікавлень гостей Інституту. Також відрекомендувала всіх своїх колег та студентів класичної філології. Діти почула, як народжується слово, дізналися про час й етимологію деяких слів. Про латинську мову у світі й в Україні говорила доцент Світлана Гриценко. Запозичення дослідили доцент Наталя Корольова та четвертокурсниці Богдана Коробова, Вікторія Фіцала й Наталія Крижанівська. Про тотеми в Давньому Римі розповіла доцент Олена Михайлова, Каріна Охріменко розширила сучасне розуміння слова «Фортуна». Ще учні почули про заснування кафедри 1955 року та давню традицію класичної філології в Університеті Святого Володимира від дня заснування. Викладачі згадали найвидатніших вчених кафедри, зокрема еллініста Ніну Федорівну Клименко. Програму зустрічі з абітурієнтами доповнили екскурсія Жовтим корпусом та частування солодощами. Викладачі запросили до школи Юного Класика, що діє під керівництвом доцента кафедри Олександр Левка. За тиждень це вже третій захід-знайомство школярів з нашим ІФом, тож улітку чекаємо на вступників!

    Категорії: 
  • Вечір кіно мовою оригіналу

    14 лютого - для когось День дарування книжок, для когось - День святого Валентина. А може, просто четвер, коли студенти вже починають мріяти про вихідні. Відділ зовнішніх зв'язків СПІФ трохи пожвавлюватиме ваші будні! Студпарламент допоможе вивчити іноземну мову, попрактикувавшись на переглядах кінофільмів. Почали на честь свята з романтичної драми "Щоденник пам'яті", американську стрічку гості заходу дивилися мовою оригіналу. Це лише початок, ВЗЗ добере фільми німецькою, італійською, іспанською... Усе, аби вчитися, розважаючись.

    Тож долучайтеся до нового регулярного заходу від СПІФ - вечорів кіно мовою оригіналу!

    Категорії: 

Сторінки

Subscribe to події