конференція

  • Охорона нематеріальної культурної спадщини: науковці обговорили важливе

    10-11 грудня в Інституті філології відбулася конференція «Імплементація Конвенції про охорону нематеріальної культурної спадщини», на яку зібралися гості з різних установ, яким не байдужа така тема.
    Юрій Богуцький, директор Інституту культурології НАН України зазначив: «У нас немає об’єктів, що порівнюються з Чудесами світу, бо Україна не була в центрі подій, вирішальних для історії людства. Територія України не мала державності, тому створення матеріальних культурних об’єктів не було, а от нематеріальні об’єкти рясно представлені. Часи бездержавності втратили історію культурної памяті. Через усну творчість билини Київської Русі закріпилися штучно в Москві. В часи Незалежності ми скромно почали відстоювати часи козаччини, але треба повернутися до нематеріальної спадщини ще Київської Русі».
    Олександр Доценко, директор Українського центру культурних досліджень звернув увагу: «Підсумкова конференція підбиває підсумки семирічних зусиль України по імплементації Конвенції. Її ратифікація сприяла визначенню механізмів, правил, принципів і пріорітетів культурної політики. При цьому, не варто забувати, що Конвенція передбачає звіт про дотримання її положень. Щодо нематеріальної культурної спадщини звітуємо раз на 6 років. Завдання сьогоднішньої конференції: обговорити стан, перспективи та способи розвитку культури, адже кожен є частиною культурної спадщини».
    Завідувач кафедри фольклористики професор Олена Івановська, нагадавши фразу Івана Франка щодо «реанімації культурних пережитків», розповіла: «1989 року було затверджено положення ЮНЕСКО про поняття «фольклору», от ми й готуємо дослідників нематеріальної культурної спадщини. В курсових, дипломних роботах намагаємося охопити набутки нематеріальної культурної спадщини. Хочеться звернути увагу відповідних Міністерств на необхідність відкриття освітніх програм з дослідження фольклору, надання бюджетних тем цій сфері, бо ідеологічні питання мають бути оплачувані державною».
    Науковий секретар Українського центру культурних досліджень Валентина Дем'ян представила аналітичний огляд стану імплементації Конвенції ЮНЕСКО з 2008 по 2015 рік, наголосивши на рекомендованих зразках нематеріальної культури, які необхідно внести до списку, а це: опішнянська кераміка, косівська мальована кераміка, кролевецькі тканні рушники, хлібна культуру, петриківський розпис та козацькі пісні Дніпропетровщини.
    До цього списку вже під час дискусії профессор Іван Павленко запропонував внести жіноче українське багатоголосся.
    Дослідження фольклору мають місце у всіьому світі. Дослідження вивчення фольклористики у світових ВНЗ доцента Лесі Наумовської показали: у 15 університетах США вивчають фольклор, у Канаді на ступінь магістра і PhD готують у трьох ВНЗ. «Тож в різних частинах світу готують фольклористів і варто брати до уваги світові тенденції, але не забувати про українську специфіку», - підкреслила науковець.
    До участі в конференції були залучені і представники кримськотатарського етносу. Так Асанова Евеліна, яка нині навчається на філософському факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка, є представницею четвертого покоління кримськотатарських ювелірів. Вона розповіла ключові особливості культури свого народу. Приміром. орнаментальні форми у ткацтві передавались спадково по жіночій лінії, а ключовим елементом у нематеріальних зразках культури було і залишається «родове дерево» - символ міцності і зв’язку роду та S-образні лінії як символ води, сили. Сьогодні кримськотатарську культуру зберігають і розвивають такі майстерні, як: USTA (митці Айше Османов, Айдер Асаутов та ін.), El Cheber, куди входять Рустем Скибін, який був присутнім на конференції , а також Айтер Асанов, Мамут Черлу та інші.
    Представники караїмської общини міста Мелітополь Арабаджі Олена та її колега представили гостям конференції зразки караїмської кухні: пиріжки з горіхами (джевіз аяклак) та пиріжки із сиром (кавурлган пенір аяклак). Також розповідали про давню традицію, за якою наречена для сватів мала наліпити пельменів розміром з обручку, а якщо більшого розміру, то дівчину не брали до шлюбу.
    Не залишилися осторонь конференції і студенти-фольклористи. Вони запропонували аудиторії кілька автентичних народних пісень, а також реконструкцію давнього весільного обряду «Покривання».
    На панельну дискусію завітав заступник Міністра культури Ростислав Карандєєв: «Приємно, що є ті, хто зберігає приклади нематеріальної культури. Маємо надію, що громадська активність дасть можливість піднести на вищий рівень проблеми культурної спадщини. Дякую всім за подвижництво, яке ви робите!»

    Текст – Дорошенко Каріна
    Фото – Валерій Попов

  • Всеукраїнська науково-практична конференція «Імплементація Конвенції про охорону нематеріальної культурної спадщини: підсумки та перспективи»

    Український центр культурних досліджень при Міністерстві культури України, кафедра фольклористики Інституту філології запрошують 10-11 грудня 2015 року взяти участь у роботі Всеукраїнської підсумкової науково-практичної конференції на тему: «Імплементація Конвенції про охорону нематеріальної культурної спадщини: підсумки та перспективи»

    Подробиці у доданому файлі

  • Рух опору в літературі: науковці проговорили важливе

    19 листопада науковці з різних міст України, а також Білорусі та Польщі зібралися на конференцію «Література руху опору: вияви національної ідентичності». Виголошені доповіді - актуальні не лише для кола філологів, а й для усього суспільства.

    Із вітальним словом виступив директор Інституту філології професор Григорій Семенюк, який розпочав словами Василя Симоненка: «На цвинтарі розстріляних ілюзій уже немає місця для могил». «Запропонована тема конференції означає не лише те, що ми пам’ятаємо історію, а й робимо свій внесок у майбутнє країни», - промовив директор.

    Участь у конференції взяло близько 60 доповідачів. Ключові теми виголосили професори на пленарному засіданні. Юрій Ковалів окреслив домінантні принципи національного руху спротиву в українській літературі, культурі, житті. Науковець проаналізував стан української літератури на різних історичних етапах. Про часи правління Катерини ІІ для України Юрій Ковалів сказав: «То була етнічна війна на повне винищення автохтонів. Протягом усієї історії відбувалося винищення пасіонаріїв: кирило-мефодіївці, Шухевич, Стус… ».

    Професор Історичного факультету КНУ імені Тараса Шевченка Володимир Сергійчук поділився дослідженнями документів таємного архіву Компартії України 1940-1980-х років. Актуально прозвучала доповідь доктора філологічних наук Софії Філоненко – феномен Майдану в сучасній українській белетристиці, адже до аналізу було залучено і твори, які вийшли ще рік тому, і твори, які до книгарень надійшли нещодавно. Окреслив перспективи розвитку сучасної української літератури доктор філологічних наук Ярослав Поліщук, який вважає, що після Майдану література розвивається на засадах нової міметичності. Доктор філологічних наук Оксана Філатова наголосила на особливостях формування мілітарного міфу у вітчизняній прозі 1930-х років. Завершилося пленарне засідання виступом Романа Лихограя, який проаналізував фольклор спротиву у традиційній культурі українців.

    Не менш важливими були теми доповідей на секційних засіданнях, де концепти руху опору розглядалися на різних етапах історії української літератури: перша половина ХХ ст., література української еміграції, друга половина ХХ ст. і сучасна література, де з’являється тема Майдану , Революції Гідності, війни на Сході України.
    Конференція завершилася екскурсією до Національного музею історії України, експозиції якого найкраще доповнили тематику виголошених досліджень.

    Текст – Дорошенко Каріна
    Фото – Валерій Попов

    Категорії: 
  • «Вивчення греки і латини є гігієною розуму»: кафедра загального мовознавства і класичної філології провела міжнародну конференцію у своє 60-річчя.

    12-13 листопада у стінах Інституту філології проходила конференція «Пріорітети мовознавчої науки у контексті глобалізацій них процесів», присвячена 60-літтю кафедри загального мовознавства та класичної філології.
    На пленарному засідання, 12 листопада, виступили поважні гості з різних міст і країн. Проректор з науково-педагогічної роботи проф. Петро Бех побажав конференції плідної роботи, а кафедрі – успіхів і розвитку на наступні 60 років.
    Посол Румунії в Україні Корнел Іонеску висловлював радість бути присутнім «на резонансній події в царині філософії» і запросив кафедру-ювіляра на святкування Дня румунської мови, що відбудеться 31 серпня 2016 року.
    Професор Інституту іноземної філології Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова ФІонілла Нікітіна згадувала здобутки і нелегкі часи кафедри загального мовознавства і класичної філології. Використовувала у своїй промові Фіонілла Олексіївна і латинські вислови, такі близькі філологам. Тож «Viva academia! Viva professore!» підхопили присутні й усією залою цитували.
    Від імені дирекції Інституту філології виступив заступник директора з міжнародних зв’язків Сергій Скрильник, який назвав багаторічні досягнення кафедри, а це: 23 монографії, 46 підручників, 45 посібників, 58 захищених кандидатських дисертацій та 9 докторських. Уже на планерному засідання відбулася чергова презентація - «Енциклопедичного словника класичних мов», що свідчить: наукова робота безупинно триває.
    З теплими словами привітань від імені випускників кафедри виступила к.філол.н. Малунова Ганна: «У процесі навчання зрозуміла, що вивчення греки і латини є гігієною розуму».
    Студенти-класики підготували ж для гостей і викладачів музичний номер, у якому магію звуку створили сопілка, скрипка та гітара. А також представили увазі глядачів невеличку постановку за мотивами п’єси «П’яний Зевс».
    Пленарне засідання продовжилося круглим столом «Гра у мові і культурі» та секційними засіданнями наступного дня. У контексті конференції відбувалася і виставка картин «Естетика діалогу» польського художника Романа Пукара.
    Міжнародна конференція, на якій були присутніми вчені з Румунії, Литви, Польщі, Білорусі та різних куточків України, стала важливим обміном досвіду і дала неоцінені плоди для подальшого розвитку науки. Завідувач кафедри-організатора професор Ірина Голубовська побажала присутнім: «Більше гармонії, добра, творчості, що ми намагалися додати світу цією конференцією». І це вдалося!

    Текст – Дорошенко Каріна
    Фото – Валерій Попов

  • Міжнародна наукова конференція "Пріорітети мовознавчої науки у контексті глобалізаційних процесів"

    12-14 листопада в Інституті філології проходитиме Міжнародна наукова конференція "Пріорітети мовознавчої науки у контексті глобалізаційних процесів", присвячена 60-річчю кафедри загального мовознавства та класичної філології.
    Порядок роботи конференції:
    12.11.2015 р.
    11:00 – 12:00 Реєстрація учасників
    12:00–15:00 Пленарне засідання
    15:00 – 15:20 Перерва на каву
    15:30 – 18:00 Круглий стіл «Гра у мові і культурі»

    13.11.2015 р.
    10:00 – 13:30 Робота секцій
    13:30 – 14:30 Перерва на обід
    14:30 – 17:30 Екскурсія

    Детальніша програма у доданому файлі

    Додані файли: 
  • Ювілейна конференція «Мова як світ світів»

    5 листопада розпочала роботу десята конференція «Мова як світ світів: граматика і поетика текстових структур». На пленарному засіданні з вітальним словом виступила заступник директора з навчально-методичної роботи Олена Романенко. «Історія мови залежить від історії культури, а історія культури - від історії мови, тож ця конференція – свято, що підтверджує: мова є сенсом світу». За 10 років учасників конференції ставало все більше. Цьогоріч було більше 100 доповідей, а учасники завітали з найрізноманітніших куточків України (Харків, Львів, Київ), а також Австрії, Канади та Білорусі.
    Міхаель Мозер, професор, директор Інституту славістики Віденського університету, Президент Міжнародної асоціації україністів виступив з доповіддю «Суржик у статистиках мов України». «Мовознавці самі не дуже знають, де закінчується суржик і починається мова з росіянізмами, а мовці тим паче. Візьміть словники української і російської мови, то отримаєте словник суржику», - сказав учений.
    Лада Рослицька, LL.M. PhD, директор зі стратегічного розвитку «Ukraine Today» говорила про англійськомовний телеканал «Ukraine Today» як інформаційний щит у національній безпеці України». За словами спікера, проект утворився, щоб покривати нематеріальну частину національної безпеки, зважаючи на територіальність, мову, «колективну пам'ять» і ринок інтересів закордоном.
    Алена Анісім, науковий співробітник Державної наукової установи «Центр дослідження білоруської культури, мови і літератури НАН Білорусі» висвітлила тему «Україна й Білорусь у мовно-культурних зв’язках» і зачитала привітальні слова білоруських учених українським колегам.
    Від українських науковців із доповіддю «Державотворча функція української мови в суспільстві» виступила професор, академік АПН України, Національний педагогічного університету імені Михайла Драгоманова Любов Мацько, яка закликала бути аристократами у мовленні. А про «Поетику слова і світу» сказав головний організатор конференції - Анатолій Мойсієнко професор, завідував кафедри сучасної української мови Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
    Кафедру сучасної української мови представила і доцент Людмила Кравченко. У своїй актуальній доповіді «Ономасіологічний аспект аналізу позивних українських бійців – учасників бойових дій на сході України» науковець визначила принципи номінації позивних (характеристика людини, реалії життя, духовний світ), класифікувала засоби передачі (за зовнішніми і внутрішніми ознаками, за звичками, за мовленням). Вчена у мовному оформленні позивних дійшла висновків, що більшість закорінені в національну культуру, героїчну історію й український мовний простір.
    Після пленарного засідання розпочали роботу десять секцій, а 6 листопада в контексті конференції відбувся круглий світ «Мова як чинник національної безпеки». У своєму виступі Лада Рослицька наголосила на тому, що політична інформація близька до дезінформації і все залежить від того, як дивимось одне на одного. «Російська Федерація вміє формулювати слова так, щоб ми ненавиділи одне одного, а далі – втрачали території, передавали їх тій же Росії. Мова тісно пов’язана з національною безпекою і прошу не забувати, що мова – найсильніша зброя у ваших вустах».
    Про необхідність курсу «Української мови» у вищій школі на круглому столі висловилася Людмила Кравченко. Провівши соціологічні дослідження щодо необхідності вивчення української мови, вказала цифру у 58,7% - кількість тих, хто вважає курс обов’язковим для всіх спеціальностей. І на основі статистичних даних (про мову в родині, в університеті, з друзями) дійшла висновку, що «мова у вишах потрібна, доки не сформуємо мовно стійкого студента». А Галина Мацюк, професор кафедри загального мовознавства Львівського національного університету імені Івана Франка запропонувала вводити на філологічних факультетах предмети, які формують критичні навички, дають інструментарій для аналізу мовної дійсності. У приклад учена навела соціолінгвістику, що дає ґрунт для дослідження мовної політики, політичної комунікації. «І не забуваймо, ключовий ресурс на відповідь російській пропаганді – знання!» - підкреслила доповідачка.

    Текст - Каріна Дорошенко,
    Фото – Валерій Попов

  • В Інституті філології відбувся круглий стіл «Дискусійні проблеми модерних напрямків українського мовознавства: медіалінгвістика»

    В рамках Міжнародної наукової конференції «Сучасна філологічна наука в міждисциплінарному контексті» кафедрою історії та стилістики української мови Інституту філології був проведений круглий стіл на тему «Дискусійні проблеми модерних напрямків українського мовознавства: медіалінгвістика». Організатором та модератором круглого столу виступила Шевченко Лариса Іванівна, доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри історії та стилістики української мови
    Шевченко Л.І. звернулась до учасників круглого столу з вітальним словом і наголосила на тому, що наукові заходи із дослідження проблем міждисциплінарної галузі філологічного знання медіалінгвістики стають традиційними в Київському університеті та отримують велику підтримку з боку студентів та аспірантів кафедри. Проф. Шевченко Л.І. виступила із актуальною доповіддю «Медійна інтертекстуальність у дослідницьких парадигмах сучасної лінгвістики: наукові інтерпретації, опозиції, перспективи аналізу».
    У науковому заході з науковими повідомленнями взяли участь доценти нашої кафедри Шулінова Л.В. («Інтертекстуальність сучасного українського медійного тексту мистецької тематики»), Дергач Д.В. («Новини в медіа: лінгвістична об’єктивація поліваріантності жанру»), Сизонов Д.Ю. («Фразеологізми в заголовках медіатекстів: смислові інтерпретації та стилістичний аналіз»).
    В обговоренні медіалінгвістичних проблем взяли участь магістри І та ІІ року навчання Волошина О.М., Гімбель О.О., Шевчик Х.О., Автушенко А.О., Велігурська Я.О., Доканін Ю.Л., Дудар В.І., Іщенко Т.В., Козик Є.А., Плясун О.М., Призиглей О.О., Слюсарчик А.Б., Фещук О.О., Филь К.С., Якименко А.Р.
    Нагадаємо, що навесні 2015 року відбувся перший в Київському університеті та Україні круглий стіл із медіалінгвістики за участю викладачів, аспірантів та студентів Інституту філології. Науковий захід відбувся в рамках Всеукраїнських наукових читань за участі молодих учених «Дух нового часу у дзеркалі слова і тексту».
    І викладачі, і студенти кафедри історії та стилістики української мови відзначили, що аналогічні наукові заходи стимулюють науковий пошук студентства, підвищують рівень фахової обізнаності, розвивають особливий інтерес до дослідження мови медійних ресурсів, а також дають відповіді на проблемні питання, що виникають в медіалінгвістиці на сучасному етапі розвитку. В подальшому круглі столи з медіалінгвістики кафедра планує зробити традиційними.

    Дмитро Сизонов,
    доцент кафедри історії та стилістики української мови

  • IV Міжнародна віршознавча конференція «Українське віршознавство в контексті європейської віршової культури»

    Шановні колеги!

    Розпочала роботу IV Міжнародна віршознавча конференція «Українське віршознавство в контексті європейської віршової культури».

    З привітальним словом виступили заступник директора з навчально-методичної роботи Романенко О.В. та заступник з наукової роботи Снитко О.С.

    На конференцію завітали представники не лише наукових установ Києва, а й інших регіонів України: Чернівці, Луцьк, Рівне, Миколаїв, Вінниця, а також вчені з Польщі та Білорусі.

    Конференція триватиме у 63 ауд. 28 та 29 вересня 2015 року.

    З графіком конференції можна ознайомитися у програмі.

    Запрошуються всі охочі.

    Програма заходу у прикріпленому файлі PDF

    Фото Валерія Попова

    Категорії: 
  • ІІ Всеукраїнська науково-практична конференція «Поєднання інноваційних і традиційних технологій навчання української та іноземних мов як чинник забезпечення дієвості знань»

    Шановні колеги!

    Кафедра сучасних європейських мов Харківського торговельно-економічного інституту КНТЕУ запрошує викладачів української та іноземних мов взяти участь у ІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції «Поєднання інноваційних і традиційних технологій навчання української та іноземних мов як чинник забезпечення дієвості знань».
    Інформаційний лист додається.

    Дякуємо за співпрацю.

    Додані файли: 
  • Конференція в Білорусі

    Кафедра беларусістыкі Варшаўскага ўніверсітэта запрашае прыняць удзел у міжнароднай навуковай канферэнцыі, якая адбудзецца 3–4 снежня 2015 г. у Варшаве (у далучэнні - падрабязная інфармацыя).

    Дэдлайн: 15.10.2015 (узор заяўкі гл. у дадатку). Для ўдзелу ў рабоце канферэнцыі просім да 15.10.2015 даслаць у аргкамітэт у электронным выглядзе заяўку на ўдзел у канферэнцыі.

    Аргунёсак: 25 еўра для ўдзельнікаў з краін СНД, 100 еўра для ўдзельнікаў з ЕС.

    Рабочыя мовы канферэнцыі: беларуская, руская, польская, англійская.

    З павагай,
    Радаслаў Калета

    Uniwersytet Warszawski
    Wydział Lingwistyki Stosowanej
    Katedra Białorutenistyki
    ul. Szturmowa 4
    02-678 Warszawa

Сторінки

Subscribe to конференція