конференція

  • Відбулася перша Міжнародна конференція з історії арабської літератури

    4-5 червня 2015 року в Інституті філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка відбулася I Міжнародна конференція з історії арабської літератури (ICHAL – International Conference on the History of Arabic Literature). Інститут філології вітав у своїх стінах учасників із Азербайджану, Грузії, Єгипту, Ірану, Катару та Румунії.
    Українське сходознавство було представлене доповідачами від КНУ імені Тараса Шевченка, Інституту сходознавства імені А.Ю. Кримського НАН України, Львівського національного університету імені Івана Франка та Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Серед почесних гостей конференції були присутні відомий український дипломат, арабіст, Надзвичайний і Повноважний Посол Юрій Кочубей та Консул Республіки Ірак в Україні пані Зіна Мадхат Мухамед.
    На пленарному засіданні учасників заходу привітали проректор з науково-педагогічної роботи (міжнародні зв’язки) КНУ імені Тараса Шевченка проф. Петро Бех та Консул Республіки Ірак в Україні пані Зіна Мадхат Мухамед. Учасники також заслухали доповідь Ю. Кочубея на тему «Арабська література в контексті світової культури». Далі робота конференції проходила у межах секцій, розподілених за тематикою доповідей, що відзначалися різноманітністю і охоплювали різні аспекти історії арабської літератури від найдавніших часів до сьогодення: від розшифрування найдавнішої пам'ятки арабської поезії до
    класифікації найновіших тенденцій у популярній літературі, від
    еволюції арабської діалектної літератури до питання виникнення
    літературної мови як явища. У перервах між секціями учасники зустрічі мали змогу обговорити в неформальній атмосфері актуальні проблеми сходознавства, а іноземні гості поділитися своїми враженнями від перебування в Україні.
    В останній день конференції після завершення роботи секцій присутні долучилися до обговорення проблем викладання арабської літератури в вищих навчальних закладах у рамках профільного круглого столу.
    ICHAL – перша конференція з історії арабської літератури, що відбулася в Україні. Організаторами цього міжнародного наукового заходу виступили Єгипетський центр арабської мови та культури і кафедра Близького Сходу Інституту філології за підтримки Посольств Арабської Республіки Єгипет і Республіки Ірак в Україні, зокрема, директор Єгипетського центру Олена Хоміцька та асистент кафедри Близького Сходу Інституту філології Богдан Горват.
    Конференція викликала значний інтерес дослідників арабської літератури в Україні та за кордоном. Учасники відзначили високий рівень організації, висловили задоволення результатами роботи конференції, а також сподівання, що подібні наукові заходи відбуватимуться на регулярній основі, адже вони створюють міжнародну платформу для обміну науковим досвідом, знаннями, дають змогу розширювати наукову та академічну співпрацю у царині філології.

    Володимир Мукан, прес-центр Інституту філології

    Категорії: 
  • Розпочалася Міжнародна конференція з історії арабської літератури

    Цього тижня в Інституті філології розпочалася Міжнародна конференція з історії арабської літератури. У її рамках 3 червня відбулася зустріч студентів-арабістів із надзвичайним і повноважним послом Єгипту в Україні Усама Тауфік Бадр. Він розповів про важливість культурних та наукових зв'язків між Україною та Єгиптом.
    4 червня відбулося офіційне відкриття конференції, яке відвідав проректор з науково-педагогічної роботи КНУ імені Тараса Шевченка професор Петро Бех, він виступив із вітальним словом.

    Володимир Мукан
    Фото: Валерій Попов

  • В Інституті філології відбулися фольклористичні читання пам’яті Лідії Дунаєвської

    Восьмі всеукраїнські наукові фольклористичні читання, присвячені професору Лідії Дунаєвській, організовані кафедрою фольклористики Інституту філології, гармонійно поєднали науку і мистецтво. Так 27 травня розпочалося круглим столом «Фольклористика як базова галузь гуманітаристики: історія, сучасність, перспективи розвитку». Обговорювали питання навчальних програм у школі, де суттєво скорочено кількість годин на вивчення фольклору, про прикладне завдання фольклористики, сучасну народну творчість, обмінювалися тезами щодо народних традицій закордоном, зокрема, про японську школу фольклористики розповів викладач Інституту філології Хіросі Катаока. В обговореннях круглого столу взяли участь не лише затверджені учасники програми, а й завітало кілька поважних гостей з НАН України (Дмитренко М.К., завідував відділу фольклористики в ІМФЕ ім. М.Рильського та науковий співробітник цього Інституту Чебанюк О.Ю.), з Міністерства освіти і науки України.
    Наукові читання плавно перемістилися у внутрішній дворик Інституту філології, де Центр фольклору та етнографії Інституту філології та студентів-фольклористів відтворювали весняний обрядовий фольклор Східного Поділля.
    Кульмінацією запланованих заходів конференції стала творча зустріч з етно-хаус гуртом «ДахаБраха». Родзинкою було виконання текстів максимально наближених до оригіналу, а далі учасники показували, як за допомогою інструментів та часткової зміни ритму створюються неповторні композиції гурту, якому вдається виносити українську культуру на світовий рівень. Присутні мали змогу почути кілька цікавих розповідей про гурт і почути кілька вже відомих треків, такі як «Весна», «Карпатський реп» та інші. Приємно, що частина учасників має неопосередкований стосунок до Інституту філології, адже, приміром, Олена Цибульська є провідним спеціалістом Центру фольклору та етнографії, а Марко Галаневич закінчив свого часу україністику.
    Чудовим завершенням фольклорної конференції став показ фільм у Будинку кіно «Наївне малярство Михайла Онацька» (режисер М.Лєбєдєв), до створення якого долучився ансамбль української музики «Роксоланія».
    Насичена програма Восьмих фольклористичних читань, паралельно з якими у стінах Інституту філології проходив і виставка-ярмарок народних ремесел, дали змогу всім слухачам та учасникам зробити важливі висновки щодо необхідності дослідження і плекання нашого українського фольклору.

    Каріна Дорошенко
    Фото: Валерій Попов

  • Відбулася зустріч із сучасним українським фольк-гуртом «ДахаБраха»

    27 травня в Інституті філології у рамках Восьмих фольклористичних читань, присвяченій професорові Лідії Дунаєвській, за сприяння кафедри фольклористики відбулася зустріч із сучасним українським фольк-гуртом «ДахаБраха». Квартет виконує українську народну музику із сучасним драйвом. Експериментуючи з фольклором, вони додали у свою музику ритми з оточуючого світу, створивши яскравий, унікальний і ні на кого не схожий образ ДахаБраха. 1 червня 2015 року гурту виповниться 11 років. Гостями інститутських стін були Марко Галаневич, Ніна Гаренецька та Олена Цибульська.

    Глядачі дізналися, що Марко вчився в нашому інституті. Артист каже, що належить до випускників, які ніколи не стануть науковцями, але попри те вірить, що його справа все ж зможе збагатити культуру країни. Теплими словами згадував артист стіни Жовтого корпусу: «Спочатку треба закінчити філологію, а потім вирішувати, що робити у житті! Адже цей інститут багато чому вчить і дає широкі можливості для самопізнання».

    Музиканти розповіли, що «ДахаБраха» означає «давати – брати», чим і визначають вони місію творчості взагалі. А мета творчості самого гурту – робити народний фольклор менш сільським, але більш урбаністичним, менш архаїчним, але більш актуальним. А головне – займатися популяризацією та поширенням української культури по всьому світу.

    Під час зустрічі артисти співали різні пісні. Спочатку вони виконували оригінал народної пісні, а потім вже інтерпритований ними варіант!

    Гурт «ДахаБраха» є доволі відомим за межами України. Музиканти багато подорожують, виступають із концертами у Європі та Америці. Кажуть, що їм подобається американська публіка своєю щирою емоційністю. Але все ж українська – найрідніша! І лише у нас можливість процесу «дахобрації» – стовідсоткова!

    Спілкуючись із філологами, музиканти розповіли про те, чого не вистачає для українського музичного ринку, яка музика подобається їм найбільше, зокрема для них часто найкращою музикою у навушниках є ТИША!) Окрім цього розповідали про історію створення гурту, про театр «Дах», про процес створення музичної композиції.

    Взагалі, хто досі не знає, що таке катарсис, тому обов’язково треба відвідати концерт «Дахабраха». Неймовірне поєднання фольку, сучасних мотивів та загалом шалена енергетика артистів дарує неймовірні відчуття та емоції.

    Катерина Филь, 4 курс, спеціальність Українська мова і література та іноземна мова

  • Володимир Великий: європейський вибір України

    Важко переоцінити роль князя Володимира Великого у розвитку України, адже він за час свого правління не лише охрестив Київську Русь, а й зробив цю державу найбільшою та наймогутнішою в Європі, першим з українських князів став карбувати національну монету із тризубом.

    Значення та внесок Володимира Великого для сучасного культурно історичного простору обговорювали цього тижня у Актовій залі Інституту філології. Там відбувся круглий стіл до Дня слов’янської писемності та 1000-ліття смерті князя Володимира Великого на тему «Князь Володимир Великий – державник і хреститель Київської Руси – України». Захід організувала кафедра історії української літератури і шевченкознавства. Її завідувач – професор Оксана Сліпушко та директор Інституту філології – професор Григорій Семенюк були модераторами.

    «Із Володимиром Великим і його сином Ярославом українці пов’язують ідеал мудрого правителя. Тому не дивно, що постать князя вписується у будь-який контекст – у історичний, літературний, фольклорний та релігійний. Його образ широко представлений у ранньому письменстві Київської Русі та у фольклорі. Володимир зміцнював державу не лише владою та зброєю, а й культурою і духовністю», – зазначив директор Інституту філології.

    У круглому столі взяли участь Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет, перший проректор КНУ імені Тараса Шевченка Олег Закусило, заступник Міністра освіти і науки України Олег Дерев’янко, історик, політик і письменник Володимир Сергійчук, мистецтвознавець Дмитро Степовик, Отець Іван Грицаюк, провідний сучасний український теолог і патролог, філософ Юрій Чорноморець, художник Володимир Слєпченко та ін.

    Філарет наголосив, що саме після прийняття християнства Київська Русь стала потужною державою, у ній почала розвиватися культура та духовність. А Володимир був першим правителем, який ввів Київську Русь до простору європейської цивілізації. Однак, вважає Святійший Патріарх, не можна говорити, що князь прийняв християнство лише заради інтеграції у цивілізований світ. Насамперед, він душею відчув віру. Патріарх також нагадав, що Володимир Великий канонізований не лише православною, а й католицькою церквою, адже правив ще до розколу єдиної християнської церкви. Святого шанують в багатьох країнах світу.
    Зокрема, Володимиру Великому відкритий пам’ятник в польському місті Гданськ. У соборі Павла і Павла у Ватикані є ікона українського князя. На ній також зображено тризуб. Крім того, цьогоріч Президент України підписав указ про відзначення 1000-ліття від смерті князя на державному рівні.

    Доктор філологічних наук, професор Оксана Сліпушко розповіла про довгий і непростий шлях мощів Володимира до його Батьківщини. Зараз вони зберігаються у Києво-Печерській лаврі, їх передали в Україну 2005 року.

    «Володимир Великий помер 15 липня 2015 року. Така дата вказана у Повісті Времяних літ. Рештки князя поховали у саркофазі десятинної церкви. 1240 року її зруйнували монголо-татари під час набігу. Пізніше, 1635 року, київський митрополит Петро Могила провів розкопки десятинної церкви й знайшов там останки Володимира. На місці десятинної церкви збудували церкву Святого Миколая, а мощі князя змушені були «подарувати» Успенському собору в Москві. Там вони пролежали 400 років. В радянських часи мощі переховували в архівах. Напередодні Другої світової війни їх відвезли до Сталінграда. Під час блокади міста мощі зникли, проте згодом були знайдені», – зазначила Оксана Миколаївна.

    Про неоціненне культурно-історичне значення патрона Київського університету розповів Володимир Сергійчук. Історик вважає, що 860 рік став часом відліку становлення української державності. Адже на той час вже існували три гілки влади, а Київська Русь була визнана світом могутня країна.

    Про образ Володимира у сучасному просторі вів мову теолог Юрій Чорноморець. Він розповів про новітню війну, яка розгорнулася за спадщину київського князя. Головним претендентом на чужі заслуги знову стала Росія. «Для російського президента дуже важливо, щоб така знакова дата, як 1000-ліття від смерті хрестителя Русі Володимира збіглася з часом розширення меж Росії, зокрема, за рахунок України», - вважає філософ. Однак таке уявлення голови сусідньої країни в релігійних колах УПЦ називають, як мінімум, необґрунтованим, адже Росія не є спадкоємницею Київської Русі.

    Інтерактивна частина круглого столу була представлена виступом художника Володимир Слєпченка і презентацією його полотна – портрета Святого Рівноапостольного Великого князя Володимира з серії "Обрані часом", яку митець виконав у техніці "арт-лайн".

    Текст і фото: Володимир Мукан

  • Відбулася коференція, присвячена 100-річчю з дня закінчення Юсіфом Везіром Чеменземенлі Київського університету

    20 травня відбулася міжнародна науково-практична конференція «УКРАЇНСЬКО-АЗЕРБАЙДЖАНСЬКІ ВЗАЄМИНИ», присвячена 100-річчю з дня закінчення азербайжанським публіцистом Юсіфом Везіром Чеменземенлі Імператорського Університету Святого Володимира.

    Юсіф Везір Чеменземінлі — азербайджанський дипломат, письменник, публіцист, драматург, історик, фольклорист і політичний діяч. Перший посол Азербайджану в Україні. Цю постать і Київський університет повязує навчання. У 1910 році Юсіф вступив на юридичний факультет Імператорського Університету Святого Володимира в Києві. За весь час навчання в Університеті він ні на мить не переривав зв'язку з батьківщиною. Нині в Інституті філології при кафедрі тюркології студенти вивчають творчу спадщину азербайжанського письменника, у якій є опис українських історичних реалій, зокрема у романі "Студенти".

    Кафедра тюркології Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Посольство Азербайджанської Республіки в Україні запросили на коференцію чимало почесних гостей. Від імені ректора Леоніда Губерського привітав із відзначеною датою проректор Петро Бех, який урочисто відкрив засідання конференції. З вітальними словами також виступили Надзвичайний і Повноважний Посол Азербайжанської Республіки в Україні д.філософ.н. Ейнулла Мадатлі, Надзвичайний і Повноважний Посол Азербайжанської Республіки в Угорщині, д.філол.н. Вілаят Гулієв, Надзвичайний і Повноважний Посол у Французькій Республіці (1992-1997), провідний науковий співробітник Інституту сходознавства імені А.Ю. Кримського НАН України, почесний доктор Дипломатичної академії, к.філол.н. Юрій Кочубей. Під час своїх виступів уповноважені особи висловлювали захоплення діяльністю Юсіфа Везіра, дякували за можливість святкувати річницю саме у стінах Шевченкового універстету керівництво Університету та Інституту філології, зокрема особисто директора Інституту Григорія Семенюка, який разом із своїм заступником к.філол.н. Сергієм Скрильником були присутні на конференції.

    Після виступів послів та почесних гостей із цікавими доповідями про життєпис пана Юсіфа виступили українські та іноземні науковці.

    Модератором конференції виступила к.філол. н., завідувач кафедри тюркології Ірина Покровська.

    Завершальне слово із подякою всім учасникам коференції виголосив онук Юсіфа Везірова, дипломат, співробітник МЗС Азербайжанської Республіки.

    Категорії: 
  • Міжнародна конференція «УКРАЇНСЬКО-АЗЕРБАЙДЖАНСЬКІ ВЗАЄМИНИ»

    МІЖНАРОДНА НАУКОВO-ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ «УКРАЇНСЬКО-АЗЕРБАЙДЖАНСЬКІ ВЗАЄМИНИ», ПРИСВЯЧЕНА 100-РІЧЧЮ З ДНЯ ЗАКІНЧЕННЯ АЗЕРБАЙДЖАНСЬКИМ ПУБЛІЦИСТОМ ЮСІФОМ ВЕЗІРОМ ЧЕМЕНЗЕМЕНЛІ КИЇВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ СВЯТОГО ВОЛОДИМИРА.

    Кафедра тюркології Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Посольство Азербайджанської Республіки в Україні запрошують Вас на Міжнародно-практичну наукову конференції «Українсько-азербайджанські взаємини», присвячену 100-річчю з дня закінчення азербайджанським публіцистом Юсіфом Везіром Чеменземенлі Київського університету імені Святого Володимира, яка відбудеться 20 травня 2015 року о 16.00 в Мистецькій залі Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

    Для участі в роботі конференції запрошені науковці та молоді вчені України, Азербайджану, Туреччини, викладачі університетів, наукові співробітники.

    Робочі мови конференції: українська, російська, англійська, азербайджанська, турецька.

  • Міжнародна наукова конференція, присвячена 60-річному ювілею КАФЕДРИ ЗАГАЛЬНОГО МОВОЗНАВСТВА ТА КЛАСИЧНОЇ ФІЛОЛОГІЇ

    Київський національний університет імені Тараса Шевченка
    Інститут філології
    Кафедра загального мовознавства та класичної філології

    ШАНОВНІ КОЛЕГИ!
    Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка з 12 по 14 листопада 2015 року проводить
    МІЖНАРОДНУ НАУКОВУ КОНФЕРЕНЦІЮ «ПРІОРИТЕТИ МОВОЗНАВЧОЇ НАУКИ У КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛІЗАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ»,
    присвячену 60-річному ювілею КАФЕДРИ ЗАГАЛЬНОГО МОВОЗНАВСТВА ТА КЛАСИЧНОЇ ФІЛОЛОГІЇ

    Плануються такі напрямки роботи Конференції:
    1. Класичні мови та антропологізм у мовознавстві.
    2. Порівняльно-історичне та типологічне мовознавство: підсумки та перспективи.
    3. Теоретико-методологічні проблеми сучасного мовознавства.
    4. Актуальні питання етнолінгвістики, лінгвокультурології, лінгвокомунікативістики та дискурсології
    5. Мова і соціум: інформаційні війни в медіапросторі.
    6. Українсько-румунські, українсько-польські та українсько-литовські мовно-культурні зв’язки: традиції і сучасність.
    7. Методика навчання іноземних мов у контексті інформатизації вищої освіти.

    Планується проведення круглого столу «Гра у мові і культурі».

    Робочі мови конференції: українська, російська, польська, англійська, французька, італійська, румунська.

    Для участі у Конференції необхідно подати електронну заявку із зазначенням відомостей про учасника (шаблон заявки додається) до 14 вересня 2015 року за адресою:
    01033, Україна, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 14, оргкомітет наукових читань (кімн. 141 – кафедра загального мовознавства та класичної філології).
    Е-mail: zagmoclasphil@gmail.com, тел : +38 (044) 239-34-15.
    Відповідальні: к.філол.н., асист Руда Н.В., асист. Штиченко І.Ю.

    Тексти доповідей будуть опубліковані у збірнику наукових праць STUDIA LINGUISTICA (вип. ІХ) після завершення роботи Конференції. Вартість публікації – 50 грн за сторінку. Публікація для докторів наук безкоштовна.

    Оргкомітет

  • Програма ХV міжнародних славістичних читань пам’яті академіка Леоніда БУЛАХОВСЬКОГО

    Ознайомитися з програмою можна нижче у прикріпленому файлі.

    Додані файли: 
  • Студентська конференція з перекладознавства

    Запрошуємо Вас до участі у Всеукраїнській студентській науковій конференції «Студентський погляд на переклад у сучасному світі», яка відбудеться 12 травня 2015 р. у Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля (м. Сєвєродонецьк)

    ТЕМАТИЧНІ НАПРЯМИ РОБОТИ КОНФЕРЕНЦІЇ:
    • Секція 1. Перспективи розвитку теорії та практики перекладу в Україні та світі.
    • Секція 2. Прагматичні проблеми перекладу творів різних жанрів.

    Робочі мови конференції – українська, російська, англійська, німецька, французька.

    Для участі у конференції необхідно до 10 травня 2015р.
    надіслати на е-mail оргкомітету:
    • заявку учасника конференції,
    • електронний варіант статті,
    • рецензію наукового керівника,
    • скан-копію квитанції про сплату огрвнеску.

    Е-mail оргкомітету: conference_transl@i.ua

    Телефон для довідок: (095)2906650, кафедра теорії і практики перекладу германських і романських мов.

    Детальніше про конференцію читайте у прикріпленому файлі.

    Категорії: 

Сторінки

Subscribe to конференція