конференція

  • Міжнародна наукова конференція "Пріорітети мовознавчої науки у контексті глобалізаційних процесів"

    12-14 листопада в Інституті філології проходитиме Міжнародна наукова конференція "Пріорітети мовознавчої науки у контексті глобалізаційних процесів", присвячена 60-річчю кафедри загального мовознавства та класичної філології.
    Порядок роботи конференції:
    12.11.2015 р.
    11:00 – 12:00 Реєстрація учасників
    12:00–15:00 Пленарне засідання
    15:00 – 15:20 Перерва на каву
    15:30 – 18:00 Круглий стіл «Гра у мові і культурі»

    13.11.2015 р.
    10:00 – 13:30 Робота секцій
    13:30 – 14:30 Перерва на обід
    14:30 – 17:30 Екскурсія

    Детальніша програма у доданому файлі

    Додані файли: 
  • Ювілейна конференція «Мова як світ світів»

    5 листопада розпочала роботу десята конференція «Мова як світ світів: граматика і поетика текстових структур». На пленарному засіданні з вітальним словом виступила заступник директора з навчально-методичної роботи Олена Романенко. «Історія мови залежить від історії культури, а історія культури - від історії мови, тож ця конференція – свято, що підтверджує: мова є сенсом світу». За 10 років учасників конференції ставало все більше. Цьогоріч було більше 100 доповідей, а учасники завітали з найрізноманітніших куточків України (Харків, Львів, Київ), а також Австрії, Канади та Білорусі.
    Міхаель Мозер, професор, директор Інституту славістики Віденського університету, Президент Міжнародної асоціації україністів виступив з доповіддю «Суржик у статистиках мов України». «Мовознавці самі не дуже знають, де закінчується суржик і починається мова з росіянізмами, а мовці тим паче. Візьміть словники української і російської мови, то отримаєте словник суржику», - сказав учений.
    Лада Рослицька, LL.M. PhD, директор зі стратегічного розвитку «Ukraine Today» говорила про англійськомовний телеканал «Ukraine Today» як інформаційний щит у національній безпеці України». За словами спікера, проект утворився, щоб покривати нематеріальну частину національної безпеки, зважаючи на територіальність, мову, «колективну пам'ять» і ринок інтересів закордоном.
    Алена Анісім, науковий співробітник Державної наукової установи «Центр дослідження білоруської культури, мови і літератури НАН Білорусі» висвітлила тему «Україна й Білорусь у мовно-культурних зв’язках» і зачитала привітальні слова білоруських учених українським колегам.
    Від українських науковців із доповіддю «Державотворча функція української мови в суспільстві» виступила професор, академік АПН України, Національний педагогічного університету імені Михайла Драгоманова Любов Мацько, яка закликала бути аристократами у мовленні. А про «Поетику слова і світу» сказав головний організатор конференції - Анатолій Мойсієнко професор, завідував кафедри сучасної української мови Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
    Кафедру сучасної української мови представила і доцент Людмила Кравченко. У своїй актуальній доповіді «Ономасіологічний аспект аналізу позивних українських бійців – учасників бойових дій на сході України» науковець визначила принципи номінації позивних (характеристика людини, реалії життя, духовний світ), класифікувала засоби передачі (за зовнішніми і внутрішніми ознаками, за звичками, за мовленням). Вчена у мовному оформленні позивних дійшла висновків, що більшість закорінені в національну культуру, героїчну історію й український мовний простір.
    Після пленарного засідання розпочали роботу десять секцій, а 6 листопада в контексті конференції відбувся круглий світ «Мова як чинник національної безпеки». У своєму виступі Лада Рослицька наголосила на тому, що політична інформація близька до дезінформації і все залежить від того, як дивимось одне на одного. «Російська Федерація вміє формулювати слова так, щоб ми ненавиділи одне одного, а далі – втрачали території, передавали їх тій же Росії. Мова тісно пов’язана з національною безпекою і прошу не забувати, що мова – найсильніша зброя у ваших вустах».
    Про необхідність курсу «Української мови» у вищій школі на круглому столі висловилася Людмила Кравченко. Провівши соціологічні дослідження щодо необхідності вивчення української мови, вказала цифру у 58,7% - кількість тих, хто вважає курс обов’язковим для всіх спеціальностей. І на основі статистичних даних (про мову в родині, в університеті, з друзями) дійшла висновку, що «мова у вишах потрібна, доки не сформуємо мовно стійкого студента». А Галина Мацюк, професор кафедри загального мовознавства Львівського національного університету імені Івана Франка запропонувала вводити на філологічних факультетах предмети, які формують критичні навички, дають інструментарій для аналізу мовної дійсності. У приклад учена навела соціолінгвістику, що дає ґрунт для дослідження мовної політики, політичної комунікації. «І не забуваймо, ключовий ресурс на відповідь російській пропаганді – знання!» - підкреслила доповідачка.

    Текст - Каріна Дорошенко,
    Фото – Валерій Попов

  • В Інституті філології відбувся круглий стіл «Дискусійні проблеми модерних напрямків українського мовознавства: медіалінгвістика»

    В рамках Міжнародної наукової конференції «Сучасна філологічна наука в міждисциплінарному контексті» кафедрою історії та стилістики української мови Інституту філології був проведений круглий стіл на тему «Дискусійні проблеми модерних напрямків українського мовознавства: медіалінгвістика». Організатором та модератором круглого столу виступила Шевченко Лариса Іванівна, доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри історії та стилістики української мови
    Шевченко Л.І. звернулась до учасників круглого столу з вітальним словом і наголосила на тому, що наукові заходи із дослідження проблем міждисциплінарної галузі філологічного знання медіалінгвістики стають традиційними в Київському університеті та отримують велику підтримку з боку студентів та аспірантів кафедри. Проф. Шевченко Л.І. виступила із актуальною доповіддю «Медійна інтертекстуальність у дослідницьких парадигмах сучасної лінгвістики: наукові інтерпретації, опозиції, перспективи аналізу».
    У науковому заході з науковими повідомленнями взяли участь доценти нашої кафедри Шулінова Л.В. («Інтертекстуальність сучасного українського медійного тексту мистецької тематики»), Дергач Д.В. («Новини в медіа: лінгвістична об’єктивація поліваріантності жанру»), Сизонов Д.Ю. («Фразеологізми в заголовках медіатекстів: смислові інтерпретації та стилістичний аналіз»).
    В обговоренні медіалінгвістичних проблем взяли участь магістри І та ІІ року навчання Волошина О.М., Гімбель О.О., Шевчик Х.О., Автушенко А.О., Велігурська Я.О., Доканін Ю.Л., Дудар В.І., Іщенко Т.В., Козик Є.А., Плясун О.М., Призиглей О.О., Слюсарчик А.Б., Фещук О.О., Филь К.С., Якименко А.Р.
    Нагадаємо, що навесні 2015 року відбувся перший в Київському університеті та Україні круглий стіл із медіалінгвістики за участю викладачів, аспірантів та студентів Інституту філології. Науковий захід відбувся в рамках Всеукраїнських наукових читань за участі молодих учених «Дух нового часу у дзеркалі слова і тексту».
    І викладачі, і студенти кафедри історії та стилістики української мови відзначили, що аналогічні наукові заходи стимулюють науковий пошук студентства, підвищують рівень фахової обізнаності, розвивають особливий інтерес до дослідження мови медійних ресурсів, а також дають відповіді на проблемні питання, що виникають в медіалінгвістиці на сучасному етапі розвитку. В подальшому круглі столи з медіалінгвістики кафедра планує зробити традиційними.

    Дмитро Сизонов,
    доцент кафедри історії та стилістики української мови

  • IV Міжнародна віршознавча конференція «Українське віршознавство в контексті європейської віршової культури»

    Шановні колеги!

    Розпочала роботу IV Міжнародна віршознавча конференція «Українське віршознавство в контексті європейської віршової культури».

    З привітальним словом виступили заступник директора з навчально-методичної роботи Романенко О.В. та заступник з наукової роботи Снитко О.С.

    На конференцію завітали представники не лише наукових установ Києва, а й інших регіонів України: Чернівці, Луцьк, Рівне, Миколаїв, Вінниця, а також вчені з Польщі та Білорусі.

    Конференція триватиме у 63 ауд. 28 та 29 вересня 2015 року.

    З графіком конференції можна ознайомитися у програмі.

    Запрошуються всі охочі.

    Програма заходу у прикріпленому файлі PDF

    Фото Валерія Попова

    Категорії: 
  • ІІ Всеукраїнська науково-практична конференція «Поєднання інноваційних і традиційних технологій навчання української та іноземних мов як чинник забезпечення дієвості знань»

    Шановні колеги!

    Кафедра сучасних європейських мов Харківського торговельно-економічного інституту КНТЕУ запрошує викладачів української та іноземних мов взяти участь у ІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції «Поєднання інноваційних і традиційних технологій навчання української та іноземних мов як чинник забезпечення дієвості знань».
    Інформаційний лист додається.

    Дякуємо за співпрацю.

    Додані файли: 
  • Конференція в Білорусі

    Кафедра беларусістыкі Варшаўскага ўніверсітэта запрашае прыняць удзел у міжнароднай навуковай канферэнцыі, якая адбудзецца 3–4 снежня 2015 г. у Варшаве (у далучэнні - падрабязная інфармацыя).

    Дэдлайн: 15.10.2015 (узор заяўкі гл. у дадатку). Для ўдзелу ў рабоце канферэнцыі просім да 15.10.2015 даслаць у аргкамітэт у электронным выглядзе заяўку на ўдзел у канферэнцыі.

    Аргунёсак: 25 еўра для ўдзельнікаў з краін СНД, 100 еўра для ўдзельнікаў з ЕС.

    Рабочыя мовы канферэнцыі: беларуская, руская, польская, англійская.

    З павагай,
    Радаслаў Калета

    Uniwersytet Warszawski
    Wydział Lingwistyki Stosowanej
    Katedra Białorutenistyki
    ul. Szturmowa 4
    02-678 Warszawa

  • У Інституті філології відбувся поетичний конкурс «Жива троянда»

    У стінах Інституту філології 16 вересня відбувся щорічний поетичний конкурс «Жива троянда», організований кафедрою теорії літератури, компаративістики і літературної творчості, зокрема, керівником літературної студії – проф. Астаф’євим О.Г. У конкурсі взяли участь усі охочі, переважно студенти спеціальності «літературна творчість» різних років та аспіранти. Кожен учасник зачитував свої найкращі тексти, а далі шляхом закритого голосування обиралися переможці.
    Гостею поетичного заходу, яка теж долучилася до голосування, стала співзасновниця Міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова» - Тетяна Логуш, яку приємно вразив рівень художньої майстерності учасників.
    Тож, третє місце розділили: Зозуля Дмитро (студент першого курсу «літературної творчості») та Соловій Василь (аспірант кафедри теорії літератури, компаративістики та літературної творчості). Друге місце посів Кондратюк Мар’ян (1 курс «літературної творчості»). Перше місце за голосуванням присутніх отримав Ігор Мітров, нині студент 4-го курсу «російської мови та літератури».
    Переможці отримали грошові призи та книги від «Коронації слова», а володар першого місця був нагороджений і червоною «живою трояндою», символ якої і закладений у назві традиційного конкурсу поетів.

    Каріна Дорошенко
    Фото: Валерій Попов

  • Кафедра полоністики проведе наукову конференцію з нагоди свого 15-річчя

    Міжнародна інтердисциплінарна наукова конференція з нагоди 15-річчя кафедри полоністики «Традиція – сучасність пограниччя: письменство, освіта, історія» (Київ – Умань, 21-24 вересня 2015 р.)
    Вельмишановні колеги,
    21-24 вересня 2015 року в Інституті філології Київського національного університету ім. Тараса Шевченка відбудеться Міжнародна інтердисциплінарна наукова конференція з нагоди 15-річчя кафедри полоністики «Традиція – сучасність пограниччя: письменство, освіта, історія».
    Передбачена робота таких секцій:
    1. Пограниччя культур і дисциплін.
    2. Діалог літератур і культур на пограниччі (до ХІХ ст.).
    3. Діалог літератур і культур на пограниччі (ХІХ ст.).
    4. Діалог літератур і культур на пограниччі (ХХ-ХХІ ст.).
    5. Мовознавчі пограниччя.
    6. Пограниччя історії / історія пограниччя.
    7. Українсько-польське фольклорне і мистецьке пограниччя.
    У програмі конференції також круглий стіл на тему «Василіянські монастирі в транскультурному просторі Східної Європи» (Умань).
    Доповіді, виголошені на конференції, будуть опубліковані у XXVIII томі «Київських полоністичних студій».
    З організаційних питань звертатися на кафедру полоністики (ауд. 97), тел. +380442393431

    Категорії: 
  • СУЧАСНИЙ УНІВЕРСИТЕТ: ПОЛЬСЬКИЙ ДОСВІД

    У березні 2015 р. у польському Лодзі проводилося стажування за програмою "Сучасний університет – проектний підхід до організації роботи згідно з положеннями європейських кваліфікаційних рамок" (організатор – фонд «Центральноєвропейська академія навчання і сертифікації» (CEASC, м. Бидгощ, Польща).
    У стажуванні взяла участь науковий співробітник Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка к.філол.н. Олена Гудзенко. На науково-практичному семінарі Науково-дослідної частини Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка 13 червня 2015 р. вона розповіла про польські підходи до реформування вищої школи. Учасники семінару обговорювали досвід польських колег щодо інтеграції в європейське освітнє середовище – особливо цінний для України, якій найближчим часом потрібно буде пройти цей шлях.

    «Зараз Польща – країна, що динамічно розвивається, демонструє чудові економічні показники – говорять вже про «польське економічне диво». Не останню роль у цьому відіграє вища школа, яка готує кваліфікованих фахівців для ринку праці і оперативно реагує на виклики часу. Багато студентів у польських вишах – українці. Тож було цікаво дізнатися, чим університет сусідньої держави приваблює абітурієнта, що він йому пропонує. А це і активна діяльність у ВНЗ Академічних бюро практик та кар’єр, які дозволяють отримати необхідні професійні компетенції безпосередньо на підприємстві, і можливість прослухати певні курси, що зацікавили студента, у інших навчальних закладах або й в інших країнах, і розвиток так званих м’яких компетенцій.
    Поняття «м’які компетенції» викликало особливе зацікавлення аудиторії. Спеціалісти ринку HR знають, що в більшості випадків загальна освіченість і наявність професійних компетенцій зовсім не гарантують, що новий співробітник буде ефективно працювати в компанії. Потрібні так звані «м’які» навики (soft skills): постановка мети, управління часом, ефективна комунікація, самомотивація, бачення корпоративних цінностей, свідоме ставлення до ресурсів тощо.
    Якщо співробітник від початку не поділяє цінності компанії, то ніяка компетентність і грошова мотивація не допоможуть. Ризик роботодавця отримати кваліфікованого співробітника, який “не вписався” в компанію, є значним.
    Компетенція – це предметна галузь, у якій індивід добре знається і проявляє готовність до виконання діяльності, а компетентність – інтегрована характеристика якостей особистості, що є результатом підготовки випускника для виконання діяльності в певних галузях. Іншими словами, компетенція – це знання, а компетентність – уміння (дії). На відміну від терміну «кваліфікація» компетенції включають крім суто професіональних знань і умінь, що характеризують кваліфікацію, такі якості, як ініціатива, співробітництво, здатність до роботи в групі, комунікативні здібності, вміння навчатися, оцінювати, логічно мислити, відбирати й використовувати інформацію. Ще м’які компетенції називають життєвими навичками.
    На семінарі було відзначено, що важливий принцип роботи вищої школи в Європі – академічна мобільність науковців. Усі студенти і викладачі зобов’язані стажуватися в інших країнах: можуть опановувати курси у інших європейських закладах.
    Приєднання України до програми грантової підтримки наукових досліджень «Горизонт 2020», що відбулося нещодавно, відкриває перед українськими ученими і викладачами дійсно блискучі можливості, адже талановиті дослідники й автори навчальних методик зможуть отримати фінансування з європейських джерел і розробити інші шляхи міжнародної співпраці.
    На сьогодні ж основними інструментами підтримки мобільності науковців та студентів України на 2014-2020 рр. є програми «Еразмус Плюс» та «Горизонт 2020».
    «Еразмус Плюс», зокрема, підтримує освітні обміни студентів та працівників з партнерських країн – у тому числі України: в сфері вищої освіти а також організовану мобільність, пов’язану зі спільними програмами навчання та проектами. Це і поїздки студентів на закордонне навчання та практики (мінімальний час перебування за кордоном – 3 місяці для навчання і 2 місяці для практики), і спільні магістерські програми, і гарантія сплати кредитів, отриманих із метою одержання освіти другого рівня (магістратура) в іншій країні ЄС. Викладачі університету можуть виїздити з метою проведення дидактичних занять до закордонних університетів, із якими їх університети підписали угоди про таку співпрацю. Обидва університети повинні мати карту «Еразмуса» для вищої освіти. Працівники університетів можуть виїздити до закордонних інституцій (в тому числі приватних фірм) з метою вдосконалення знань та вмінь і обміну досвідом».

    Олена Гудзенко

  • «Спеціальність «фольклористика» необхідно поновити у вищій школі»

    На круглому столі «Фольклористика як базова галузь гуманітаристики: історія, сучасність, перспективи розвитку», що відбувся у межах науково-практичної конференції «ВОСЬМІ ВСЕУКРАЇНСЬКІ НАУКОВІ ФОЛЬКЛОРИСТИЧНІ ЧИТАННЯ, ПРИСВЯЧЕНІ ПРОФЕСОРУ ЛІДІЇ ДУНАЄВСЬКІЙ», учасники підготували ухвалу. Публікуємо її в повному обсязі

Сторінки

Subscribe to конференція