конференція

  • ІІІ Міжнародна наукова конференція “Сучасні дослідження з лінгвістики, літературознавства і міжкультурної комунікації”

    18-19 березня 2016 р. у Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника (м. Івано-Франківськ, Україна) відбудеться ІІІ Міжнародна наукова конференція “Сучасні дослідження з лінгвістики, літературознавства і міжкультурної комунікації” (ELLIC 2016).
    Конференція має на меті об’єднання науковців навколо актуальних дослідницьких проблем у галузі лінгвістики, літературознавства, перекладу та міжкультурної комунікації, а також підвищення ефективності міжнародного співробітництва й культури комунікації.
    Подробиці - у доданому файлі

  • ІІІ Всеукраїнська конференція "Мова як засіб міжкультурної комунікації"

    22-23 квітня у Херсонському національному технічному університеті відбудеться
    III Всеукраїнська науково-практична конференція «Мова як засіб міжкультурної комунікації».
    Робота конференції планується за такими секціями:
    1. Нові тенденції в сучасній лінгвістиці.
    2. Переклад і міжкультурна комунікація.
    3. Нові підходи до викладання іноземних мов та перекладу у ВНЗ.

    Деталі - у доданому файлі.

  • Всеукраїнська конференція "Іноземні мови в сучасному комунікативному просторі"

    7 квітня 2016 року у Херсонському національному технічному університеті відбудеться VII Всеукраїнська студентська науково-практична конференція «Іноземні мови у сучасному комунікативному просторі».
    Передбачається робота таких секцій: «Проблеми розвитку та функціонування мовних систем», «Актуальні проблеми перекладу», «Іноземні мови як мови професійного спілкування».

    Детальніше - у доданих файлах

  • Конференція та семінар із проблем викладання японської мови

    18-19 березня 2016 року в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка планується проведення Восьмої міжнародної науково-практичної конференції "Керівництво науковою роботою: завдання та перспективи", а також П’ятнадцятого всеукраїнського семінару з проблем викладання японської мови. До участі у конференції та семінарі запрошуються викладачі та дослідники японської мови і літератури: науковці, аспіранти, докторанти, студенти 4-го курсу та магістратури.

    Інформаційний лист і форма заявки у доданих файлах

  • Міжнародна науково-практична конференція "Всесвіт Тараса Шевченка"

    10 березня в Інституті філології відбудеться Міжнародна науково-практична конференція "Всеcвіт Тараса Шевченка", присвячена двохсот другій річниці від дня народження Тараса Шевченка.
    Заявки на участь у конференції приqмаються до 20 лютого 2016 року на електронну адресу: shevchenko.center@gmail.com

  • Міжнародна конференція «Етнос, мова та культура: минуле, сьогодення, майбутнє»

    18-20 травня 2016 року у м. Львові на базі Львівського державного університету безпеки життєдіяльності, а також в Католицькому університеті ім. Іоанна Павла ІІ в місті Люблін (Республіка Польща) відбудеться ІІІ Міжнародна науково-практична конференція «Етнос, мова та культура: минуле, сьогодення, майбутнє».

    До участі у конференції запрошуються науковці, аспіранти, здобувачі, магістранти, науково-педагогічні працівники, яких цікавлять питання етнічної самоідентифікації та концептуалізації духовних, культурних, соціальних вимірів життєдіяльності нації у мові.

    Детальніше - у доданому файлі

    Додані файли: 
  • Охорона нематеріальної культурної спадщини: науковці обговорили важливе

    10-11 грудня в Інституті філології відбулася конференція «Імплементація Конвенції про охорону нематеріальної культурної спадщини», на яку зібралися гості з різних установ, яким не байдужа така тема.
    Юрій Богуцький, директор Інституту культурології НАН України зазначив: «У нас немає об’єктів, що порівнюються з Чудесами світу, бо Україна не була в центрі подій, вирішальних для історії людства. Територія України не мала державності, тому створення матеріальних культурних об’єктів не було, а от нематеріальні об’єкти рясно представлені. Часи бездержавності втратили історію культурної памяті. Через усну творчість билини Київської Русі закріпилися штучно в Москві. В часи Незалежності ми скромно почали відстоювати часи козаччини, але треба повернутися до нематеріальної спадщини ще Київської Русі».
    Олександр Доценко, директор Українського центру культурних досліджень звернув увагу: «Підсумкова конференція підбиває підсумки семирічних зусиль України по імплементації Конвенції. Її ратифікація сприяла визначенню механізмів, правил, принципів і пріорітетів культурної політики. При цьому, не варто забувати, що Конвенція передбачає звіт про дотримання її положень. Щодо нематеріальної культурної спадщини звітуємо раз на 6 років. Завдання сьогоднішньої конференції: обговорити стан, перспективи та способи розвитку культури, адже кожен є частиною культурної спадщини».
    Завідувач кафедри фольклористики професор Олена Івановська, нагадавши фразу Івана Франка щодо «реанімації культурних пережитків», розповіла: «1989 року було затверджено положення ЮНЕСКО про поняття «фольклору», от ми й готуємо дослідників нематеріальної культурної спадщини. В курсових, дипломних роботах намагаємося охопити набутки нематеріальної культурної спадщини. Хочеться звернути увагу відповідних Міністерств на необхідність відкриття освітніх програм з дослідження фольклору, надання бюджетних тем цій сфері, бо ідеологічні питання мають бути оплачувані державною».
    Науковий секретар Українського центру культурних досліджень Валентина Дем'ян представила аналітичний огляд стану імплементації Конвенції ЮНЕСКО з 2008 по 2015 рік, наголосивши на рекомендованих зразках нематеріальної культури, які необхідно внести до списку, а це: опішнянська кераміка, косівська мальована кераміка, кролевецькі тканні рушники, хлібна культуру, петриківський розпис та козацькі пісні Дніпропетровщини.
    До цього списку вже під час дискусії профессор Іван Павленко запропонував внести жіноче українське багатоголосся.
    Дослідження фольклору мають місце у всіьому світі. Дослідження вивчення фольклористики у світових ВНЗ доцента Лесі Наумовської показали: у 15 університетах США вивчають фольклор, у Канаді на ступінь магістра і PhD готують у трьох ВНЗ. «Тож в різних частинах світу готують фольклористів і варто брати до уваги світові тенденції, але не забувати про українську специфіку», - підкреслила науковець.
    До участі в конференції були залучені і представники кримськотатарського етносу. Так Асанова Евеліна, яка нині навчається на філософському факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка, є представницею четвертого покоління кримськотатарських ювелірів. Вона розповіла ключові особливості культури свого народу. Приміром. орнаментальні форми у ткацтві передавались спадково по жіночій лінії, а ключовим елементом у нематеріальних зразках культури було і залишається «родове дерево» - символ міцності і зв’язку роду та S-образні лінії як символ води, сили. Сьогодні кримськотатарську культуру зберігають і розвивають такі майстерні, як: USTA (митці Айше Османов, Айдер Асаутов та ін.), El Cheber, куди входять Рустем Скибін, який був присутнім на конференції , а також Айтер Асанов, Мамут Черлу та інші.
    Представники караїмської общини міста Мелітополь Арабаджі Олена та її колега представили гостям конференції зразки караїмської кухні: пиріжки з горіхами (джевіз аяклак) та пиріжки із сиром (кавурлган пенір аяклак). Також розповідали про давню традицію, за якою наречена для сватів мала наліпити пельменів розміром з обручку, а якщо більшого розміру, то дівчину не брали до шлюбу.
    Не залишилися осторонь конференції і студенти-фольклористи. Вони запропонували аудиторії кілька автентичних народних пісень, а також реконструкцію давнього весільного обряду «Покривання».
    На панельну дискусію завітав заступник Міністра культури Ростислав Карандєєв: «Приємно, що є ті, хто зберігає приклади нематеріальної культури. Маємо надію, що громадська активність дасть можливість піднести на вищий рівень проблеми культурної спадщини. Дякую всім за подвижництво, яке ви робите!»

    Текст – Дорошенко Каріна
    Фото – Валерій Попов

  • Всеукраїнська науково-практична конференція «Імплементація Конвенції про охорону нематеріальної культурної спадщини: підсумки та перспективи»

    Український центр культурних досліджень при Міністерстві культури України, кафедра фольклористики Інституту філології запрошують 10-11 грудня 2015 року взяти участь у роботі Всеукраїнської підсумкової науково-практичної конференції на тему: «Імплементація Конвенції про охорону нематеріальної культурної спадщини: підсумки та перспективи»

    Подробиці у доданому файлі

  • Рух опору в літературі: науковці проговорили важливе

    19 листопада науковці з різних міст України, а також Білорусі та Польщі зібралися на конференцію «Література руху опору: вияви національної ідентичності». Виголошені доповіді - актуальні не лише для кола філологів, а й для усього суспільства.

    Із вітальним словом виступив директор Інституту філології професор Григорій Семенюк, який розпочав словами Василя Симоненка: «На цвинтарі розстріляних ілюзій уже немає місця для могил». «Запропонована тема конференції означає не лише те, що ми пам’ятаємо історію, а й робимо свій внесок у майбутнє країни», - промовив директор.

    Участь у конференції взяло близько 60 доповідачів. Ключові теми виголосили професори на пленарному засіданні. Юрій Ковалів окреслив домінантні принципи національного руху спротиву в українській літературі, культурі, житті. Науковець проаналізував стан української літератури на різних історичних етапах. Про часи правління Катерини ІІ для України Юрій Ковалів сказав: «То була етнічна війна на повне винищення автохтонів. Протягом усієї історії відбувалося винищення пасіонаріїв: кирило-мефодіївці, Шухевич, Стус… ».

    Професор Історичного факультету КНУ імені Тараса Шевченка Володимир Сергійчук поділився дослідженнями документів таємного архіву Компартії України 1940-1980-х років. Актуально прозвучала доповідь доктора філологічних наук Софії Філоненко – феномен Майдану в сучасній українській белетристиці, адже до аналізу було залучено і твори, які вийшли ще рік тому, і твори, які до книгарень надійшли нещодавно. Окреслив перспективи розвитку сучасної української літератури доктор філологічних наук Ярослав Поліщук, який вважає, що після Майдану література розвивається на засадах нової міметичності. Доктор філологічних наук Оксана Філатова наголосила на особливостях формування мілітарного міфу у вітчизняній прозі 1930-х років. Завершилося пленарне засідання виступом Романа Лихограя, який проаналізував фольклор спротиву у традиційній культурі українців.

    Не менш важливими були теми доповідей на секційних засіданнях, де концепти руху опору розглядалися на різних етапах історії української літератури: перша половина ХХ ст., література української еміграції, друга половина ХХ ст. і сучасна література, де з’являється тема Майдану , Революції Гідності, війни на Сході України.
    Конференція завершилася екскурсією до Національного музею історії України, експозиції якого найкраще доповнили тематику виголошених досліджень.

    Текст – Дорошенко Каріна
    Фото – Валерій Попов

    Категорії: 
  • «Вивчення греки і латини є гігієною розуму»: кафедра загального мовознавства і класичної філології провела міжнародну конференцію у своє 60-річчя.

    12-13 листопада у стінах Інституту філології проходила конференція «Пріорітети мовознавчої науки у контексті глобалізацій них процесів», присвячена 60-літтю кафедри загального мовознавства та класичної філології.
    На пленарному засідання, 12 листопада, виступили поважні гості з різних міст і країн. Проректор з науково-педагогічної роботи проф. Петро Бех побажав конференції плідної роботи, а кафедрі – успіхів і розвитку на наступні 60 років.
    Посол Румунії в Україні Корнел Іонеску висловлював радість бути присутнім «на резонансній події в царині філософії» і запросив кафедру-ювіляра на святкування Дня румунської мови, що відбудеться 31 серпня 2016 року.
    Професор Інституту іноземної філології Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова ФІонілла Нікітіна згадувала здобутки і нелегкі часи кафедри загального мовознавства і класичної філології. Використовувала у своїй промові Фіонілла Олексіївна і латинські вислови, такі близькі філологам. Тож «Viva academia! Viva professore!» підхопили присутні й усією залою цитували.
    Від імені дирекції Інституту філології виступив заступник директора з міжнародних зв’язків Сергій Скрильник, який назвав багаторічні досягнення кафедри, а це: 23 монографії, 46 підручників, 45 посібників, 58 захищених кандидатських дисертацій та 9 докторських. Уже на планерному засідання відбулася чергова презентація - «Енциклопедичного словника класичних мов», що свідчить: наукова робота безупинно триває.
    З теплими словами привітань від імені випускників кафедри виступила к.філол.н. Малунова Ганна: «У процесі навчання зрозуміла, що вивчення греки і латини є гігієною розуму».
    Студенти-класики підготували ж для гостей і викладачів музичний номер, у якому магію звуку створили сопілка, скрипка та гітара. А також представили увазі глядачів невеличку постановку за мотивами п’єси «П’яний Зевс».
    Пленарне засідання продовжилося круглим столом «Гра у мові і культурі» та секційними засіданнями наступного дня. У контексті конференції відбувалася і виставка картин «Естетика діалогу» польського художника Романа Пукара.
    Міжнародна конференція, на якій були присутніми вчені з Румунії, Литви, Польщі, Білорусі та різних куточків України, стала важливим обміном досвіду і дала неоцінені плоди для подальшого розвитку науки. Завідувач кафедри-організатора професор Ірина Голубовська побажала присутнім: «Більше гармонії, добра, творчості, що ми намагалися додати світу цією конференцією». І це вдалося!

    Текст – Дорошенко Каріна
    Фото – Валерій Попов

Сторінки

Subscribe to конференція