конференція

  • Конференція «Інноваційні методи викладання, навчання й менеджменту: новітні світові та європейські практики»

    Запрошуємо ВИКЛАДАЧІВ, КЕРІВНИКІВ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ, МЕНЕДЖЕРІВ ОСВІТНЬОЇ СФЕРИ, РОЗРОБНИКІВ І ДОСЛІДНИКІВ ОСВІТНІХ ТЕХНОЛОГІЙ на конференцію 23-25 листопада. У роботі сесії візьмуть участь фахівці з України, Білорусі, Польщі, Росії, США, Словаччини, Італії.

    Спеціальні гості – європейські експерти, тренери, коучери

    Учасники отримують Сертифікат участі, що засвідчує підвищення кваліфікації

  • Хто я: розпочалася конференція, присвячена питанню мовно-культурної ідентичності

    25 жовтня в Інституті філології розпочалася Міжнародна наукова конференція «Мовно-культурна ідентичність у контексті філологічних студій». Всебічне обговорення теми триватиме два дні, у рамках яких запланована робота секційних засідань, круглі столи – «Комунікація у сучасному суспільстві: мовно-культурний вимір», «Роман Гамада – перекладач перської класичної прози, лауреат національної премії імені М.Рильського та М.Лукаша», засідання з нагоди 470 річниці з дня народження Мігеля де Сервантеса Сааведри, круглий стіл до 200-річчя Ніколаза Бараташвілі, а також міжнародний семінар «Перекладач як міжкультурний посередник і менеджер».

    На пленарне засідання від імені проректора з наукової роботи КНУ Віктора Мартинюка привітати учасників конференції прийшла начальник науково-дослідної частини Ганна Толстанова. Від дирекції Інституту філології привітала гостей заступник директора Ганна Черненко. Серед учасників наукового зібрання були присутні відомі українські лінгвістики (Олена Снитко, Анатолій Мойсієнко, Лідія Гнатюк, Наталія Слухай, Валерій Чемес, Галина Наєнко…), а також зарубіжні вчені (із Австрії – Міхаель Мозер, із США – Мар’яна Рубчак, із Франції – Анрі Буайе, з Грузії – Рауль Чілачава та інші), політолог Володимир Кулик.

    Нині вивчення мови передбачає розуміння «її дихання». Філологи, як ніхто інший, зусібіч студіюють мови, проникають у їх сутності. Зважаючи на це, тема конференції є актуальною, адже кожен із нас прагне володіти багатьма мовами, але у прагненні бути поліглотом важливо не забути власної ідентичності. Водночас проблема ідентифікації – це питання «хто я» і «хто ми».

    Поняття «ідентичність» багатозначне. Якщо розглядати з точки зору суспільних наук таких, як соціологія, етнологія, психологія, то ми розумітимемо цей термін як сукупність установок, уявлень щодо власного самоусвідомлення індивіда та самоасоціювання його в цілому суспільстві. Основними критеріями, за д.політ.н., пров. наук. спів. Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф.Кураса НАН України Володимиром Куликом, які визначають ідентичність, є батьки (спадково передається), країна (громадянство), мова. Презентуючи аудиторії кількісне дослідження щодо мови у структурі національної ідентичності, науковець продемонстрував динаміку етнонаціональних ідентифікацій на прикладі українців. Пан Володимир зауважив, що психологічний тиск війни спричинив відмову від російської мови, таким чином зросло число українців з точки зору самоідентифікації. Водночас не спостерігається повністю прийняття української як мови ідентифікації. З’явилася «гібридна» самоідентифікація – українсько-російська. Чим загрожує така самоідентифікація? І чим спричинена? Це обговорювали у межах конференції.

    Однією із ключових доповідей конференції була «Мова як маркер національної ідентичності: осягнена важливість лінгвістичної єдності», виголошена Мар’яною Рубчак, д.іст.н., професором, головним наук. спів. Університету Вальпараісо (США). Пані Мар’яна за національністю є українкою, а за громадянством – американкою, саме тому вона, як ніхто інший, розуміє поняття ідентичності, яке на її думку, варто трактувати як «мову нашого чуття». Виступаючи, історик наголосила, що мова є основним чинником формування етносу, і не тільки його. «Мова формує все. Перш за все, людське уявлення про світ. Ідентичність дорівнює людині як істоті. Мова – це уявлення людини. Існування багатьох мов у межах однієї країни роздроблює людину, що ми бачимо на прикладі українців. Це підтверджують показані Володимиром Куликом кількісні дані».

    Про формування мовно-культурної ідентичності з точки зору історичних аспектів розповіли д.філ.н., професор Віденського університету (Австрія), почесний доктор КНУ Міхаель Мозер, д.філол.н., проф. Інституту філології, член-кор. НАН України Ростислав Радишевський.

    У перший день конференції також обговорили мовно-культурну ідентифікацію крізь призму нових парадигм. Анрі Буайе, заслужений професор, д.філол.н., професор Університету Поля Валері Монпельє ІІІ (Франція) та Валерій Чемес, к.філол.н., доц. Інституту філології КНУ, розповіли про ідентичність у соціокультурному та етносоціолінгвістичному вимірах.

    Олександра Касьянова, фото - Валерій Попов

    Категорії: 
  • Конференція "Мова як світ світів" (анонс)

    Запрошуємо до участі в Міжнародній науковій конференції «МОВА ЯК СВІТ СВІТІВ: ГРАМАТИКА І ПОЕТИКА ТЕКСТОВИХ СТРУКТУР», яка відбудеться 9-10 листопада 2017 року в Інституті філології.

    Для участі в конференції необхідно до 29 жовтня 2017 року надіслати на електронну адресу kafukrmov.konf@ukr.net

    Детальніше у прикріпленому файлі

  • Програма конференції "Мовно-культурна ідентичність в контексті філологічних студій"

    25-26 жовтня в Інституті філології проходитиме Міжнародна наукова конференція "Мовно-культурна ідентичність в контексті філологічних студій". З програмою можна ознайомитися у доданих файлах.

  • "Колоквіум – спільна мова різних культур": відбулася франкофонна конференція

    Колоквіум – це велика наукова родина, що об'єднується завдяки та заради французької мови 19-20 жовтня у стінах Інституту філології на Першій Міжнародній франкофонній конференції "Мови, науки, практики".

    Перший день колоквіуму промайнув швидко і захопив учасників та відвідувачів. Прекрасна організація, затишна атмосфера, рідний Інститут... Стільки локацій і така варіація тем, представлених науковцями : від комунікативних стратегій до економічного аспекту, від технічної сфери до походження мов, від політичного дискурсу до проблем екології... Тут можна було знайти безліч цікавинок.

    Другий день заходу розпочався з доповіді Естель Дуде, медієвістки, яка завітала на колоквіум з Університету міста Гренобль. Вона розказала про розвиток історії французької мови в рамках зародження поняття франкофоніі. Борис Дикарев, представник Архітектурної академії міста Дніпро, розказав про розвиток франкофонії в Україні, зокрема, про роль французької мови в технічній сфері ; Олександр Чередниченко згадав той безмежний спектр українських перекладачів-франкофонів, завдяки самовідданій праці яких українці можуть у повній мірі насолоджуватися красою французького слова ; і, врешті, ми почули Анрі Оланйона, який змусив слухачів замислитися про зв'язок лінгвістики та історично-культурної світової спадщини.

    Тож із завершенням дводенної події кожен виніс для себе багато важливих знань, знайомств та думок, як розвивати франкофонію і зацікавлювати більшу кількість учасників не лише з гуманітарних сфер, а й з різних країн, адже колоквіум є спільною мовою різних культур.

    автор - магістрантка ІФ Єлизавета Новак

  • В ІФ обговорили особливості слов'янської масової літератури

    9-10 жовтня в Інституті філолоігї відбулась І Міжнародна конференція "Новітня слов'янська масова література", організатором якої стала кафедра полоністики. До виступів були запрошені гості з Польщі: Богдан Троха (професор кафедри полоністики в Зеленогурському університеті), який вже не вперше відвідує наш університет, Роман Сапенько (професор, культуролог Зеленогурського університету), гостя з Бердянська - професор Софія Філоненко, також викладачі нашого інституту та студентки полоністики. Студенти почули захопливі й корисні доповіді не лише українською, а й польською та білоруською мовами. Полоністи отримали більше знань про шигунські романи, їх втілення у кінематографі, зокрема історію бондіани; зміни у сучасній масовій літературі не лише сюжетів, тем, ідей та персонажів, а й самого читача; типи персонажів; дізнались про маргіналів білоруської літератури. У другий день конференції професор Богдан Троха розповів більше про поняття героя у літературі, початки масової літератури. Також цього дня В'ячеслав Васильченко, автор детективних романів, презентував свою нову книгу "Жорсткі ігри Вельзевула", розповів цікаві факти з його діяльності, прочитав кілька власних афоризмів, серед яких є іронічні, дотепні, а є і серйозні.

    Автор - Діана Месхія

  • Франкофонна конференція (анонс)

    19-20 жовтня відбудеться Перша Міжнародна франкофоннв науково-практичнв конференція в Україні «Мови, науки та практики» . Нижче прикріплена детальна інформація про роботу конференції. Програми розміщені двома мовами.

  • Конференція з нагоди 810-ї річниці Румі

    11 жовтня в Інституті філології з ініціативи кафедри мов і літератур Близького та Середнього Сходу урочисто відзначили 810-у річницю духовного наставника і вчителя всього сходу Мевляна. Так називають у Ірані та Туреччині Джалалледіна Румі - філософа-суфія. Мевляна довгий час жив у Туреччині, тому турки вважають його своїм, він є засновником турецької містичної поезії. Водночас для персів він є класиком, найяскравішим представником суфійської поезії. Глибинний зміст поетичної спадщини перського філософа виводить його у світовий вимір. Мова Румі - мова людської сутності, тож недарма він вважається духовним наставником світового масштабу, вчителем сходу.

    Із вітальними словами на конференції виступили: завідувач кафедри мов і літератур Близького та Середнього Сходу Олена Мазепова, заступник директора Сергій Скрильник, а також Надзвичайний і Повноважний Посол Ісламської Республіки Іран Мохаммад Бехешті-Монфаред.

    На пленарному засіданні із доповідями про життєвий та творчий шляхи Мевляна виступили к.філол.н. Тетяна Маленька, доктор філософії Керманшахського університету (Іран) Сусан Джабрі, д.філол.н. Ірина Прушковська, викладач-персознавець Моллаахмаді Амірреза Дехагі.

    Музично-поетичну програму під керівництвом модератора конференції Тетяни Маленької представили студенти.

    Категорії: 
  • Міждисциплінарна конференція (анонс)

    З нагоди Міжнародного дня науки 9-10 листопада відбудеться міждисциплінарна конференція. Запрошуємо до участі студентів, аспірантів, викладачів, докторантів Інституту філології. Деталі у прикліпленому файлі.

    Додані файли: 
  • Українсько-естонська співпраця у сфері нематеріальної культурної спадщини

    27 вересня з ініціативи Українського центру культурних досліджень Міністерства культури України та кафедри фольклористики Інституту філології Шевченкового університету відбувся Міжнародний семінар з обміну досвідом з експертами Естонії у сфері нематеріальної культурної спадщини.

    Метою науково-практичної конференції було знайомство, обмін досвідом та налагодження подальшої співпраці у сфері культури обох країн. Із вітальними словами на семінарі виступили: Посол Естонської Республіки в Україні Ґерт Антсу, заступник директора з міжнародних зв'язків Сергій Скрильник, завідувач кафедри фольклористики Олена Івановська. Виступаючи, Сергій Вікторович сказав, що цей захід, як і співпраця з Університетом Тарту (Естонія) є містком до дешифрування ментальних кодів країн. Завдяки міжнародній співпраці ми вибудовуємо нове розуміння українського етносу у світі. Про етнокультурологів, яких готує в Україні лише КНУ, наголосила Олена Івановська. Такі фахівці є необхідними і затребуваними не лише в Україні, а й на світовій арені. Саме вони популяризують культуру та сприяють кращому порозумінню між народами.

    Під час українсько-естонського наукового зібрання було обговорено актуальні і важливі питання, зокрема щодо охорони нематеріальної культурної спадщини обох країн, її поширення і передачі, важливості освітніх програм з фольклористики та інші.

    Невід’ємною частиною семінару була творча лабораторія під назвою «Пісенні традиції України та Естонії», яку представили Народний ансамбль української музики «Роксоланія», фольклорний ансамбль «Кралиця», гурт Кам’янського музичного коледжу, фольклорний ансамбль с.Луки «Червона калина», а також співці громади СЕТО з Естонії, елемент поліфонічного співу яких внесений до Списку ЮНЕСКО.

    Категорії: 

Сторінки

Subscribe to конференція