конференція

  • Конференція «Наукова думка сучасності і майбутнього»

    Запрошуємо до участі у cімнадцятій всеукраїнській практично-пізнавальній конференції «Наукова думка сучасності і майбутнього», яка відбудеться з 31 січня по 7 лютого 2018 року. Можна надрукувати свою наукову працю за будь-якою темою на сайті, а також у друкованому збірнику за мінімальною ціною: 35 грн. за 1 аркуш формату А4 (приймаються роботи від 3 аркушів). 7 лютого останній день прийому пакету документів.

    Вашу роботу (разом з іншими роботами) можна у будь-який час переглянути на сайті http://naukam.triada.in.ua/, де також є інформація про вимоги до публікації

  • Конференція у Харкові

    ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ В. В. ДОКУЧАЄВА запрошує взяти участь у роботі Всеукраїнської науково-практичної конференції «Актуальні проблеми сучасної філології та методики викладання мов у вишах», яка відбудеться 6 квітня 2018 р.

    Головні напрями конференції:
    1. Актуальні проблеми мовознавства.
    2. Проблеми міжкультурної комунікації.
    3. Літературознавчі студії.
    4. Сучасні технології та методики викладання мов у навчальних закладах.
    5. Новітні тенденції викладання предметів історико-філологічного циклу у ВНЗ.

    До участі в конференції запрошуємо молодих науковців, викладачів, аспірантів, студентів.
    Форма участі: дистанційна.
    Офіційні мови конференції: українська, російська, англійська.
    Для участі в конференції необхідно до 20 березня 2018 р. на електронну адресу tykhonenko_olena@ukr.net надіслати:
    1) текст тез доповіді (2-4 стор.);
    2) заявку на участь у конференції;
    3) скановану (фото) копію квитанції про сплату за публікацію (30 грн за 1 сторінку).

    Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції будуть надіслані учасникам у друкованому варіанті протягом трьох тижнів від дня проведення конференції.

    Для пересилання матеріалів конференції Укрпоштою додатково сплачується 25 грн. На кожну публікацію Ви отримаєте один примірник видання.

    Адреса оргкомітету:
    Харківський національний аграрний університет імені В.В.Докучаєва, кафедра мовних дисциплін, 62483, Харківська обл., Харківський р-н, п/в «Докучаєвське – 2», навчальне містечко ХНАУ, корпус 3, поверх 2, ауд.3-216, телефон кафедри: (0572) 99-76-10.

    Контактна особа:
    Тихоненко Олена Василівна, доцент, канд.філол.наук, доцент кафедри мовних дисциплін, тел.+38(095) 147 55 02.

    Кошти за публікацію можна переказувати на номер картки ПриватБанк – 5168 7551 1242 3328. Одержувач: Тихоненко Олена Василівна.

    Додані файли: 
  • Конференція молодих учених у Черкаському національному університеті ім. Б.Хмельницького

    19-20 квітня в Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького відбудеться XХ Всеукраїнська наукова конференція молодих учених „Актуальні проблеми природничих і гуманітарних наук у дослідженнях молодих учених”. До участі в конференції запрошуються студенти вищих навчальних закладів, аспіранти, молоді науковці віком до 35 років, докторанти та доктори наук віком до 40 років, чия діяльність стосується тематики конференції.

    Робочі мови конференції: українська, російська, англійська.

    Умови участі в конференції:

    Реєстрація учасників конференції відбудеться 19 квітня 2018 р. з 900 до 1000 год. за адресою:
    м. Черкаси, бульвар Шевченка, 81,
    1 поверх навчального корпусу №1.
    Проїзд від залізничного та автобусного вокзалу на маршрутному таксі 26А, зупинка – „Університет”.

    1. Для участі в конференції необхідно до 10 березня 2018 року надіслати (подати) до оргкомітету всі нижчезазначені матеріали:

    матеріали доповіді (загальний обсяг не більше 3 сторінок);
    завізований відгук наукового керівника або завідувача кафедри (відсканований);
    квитанцію про оплату (відсканована).

    Адреса для реєстрації та подання матеріалів:
    http://cdu.edu.ua/ у розділі “Університет”– Наукова та інноваційна діяльність – Рада молодих учених — РОДЗИНКА 2018.

    2. Програмний комітет залишає за собою право рецензування та відхилення текстів матеріалів доповідей без повернення авторові.

    Деталі - у прикріпленому інформаційному листі.

  • Делегація філологів взяла участь у Дванадцятій міжнародній конференції Інститутів Конфуція в м.Сіань (КНР)

    З 10 по 17 грудня делегація філологів взяла участь у роботі Дванадцятої міжнародної конференції Інститутів Конфуція в Сіані (КНР). До складу делегації увійшли Олександр Гончаренко – директор Інституту Конфуція та Кевень Сунь – заступник директора Інституту Конфуція. 146 країн світу, більше ніж 2500 учасників, більше 525 Інститутів Конфуція та 1113 класів Інституту Конфуція взяли участь у роботі конференції. На конференції мова йшла про стан викладання китайської мови у світі, проведення культурних заходів, збільшення місць проведення кваліфікаційного іспиту на знання китайської мови (HSK), підвищення рівня викладання китайської мови при Інституті Конфуція, розробка навчальних матеріалів різними мовами, підтримка розвитку Інституту Конфуція, а також розширення контактів з навчальними закладами, де є студенти, які вивчають або мають намір вивчати китайську мову.

    14 грудня відбулася робоча зустріч з керівництвом Політико-правового університету м.Сіань, на якій обговорили можливе стажування як студентів, так і викладачів.

    16 грудня Інститут Конфуція Київського національного університету імені Тараса Шевченка взяв участь у Міжнаціональному форумі та благодійній церемонії вручення навчальної літератури в рамках державної ініціативи «Один пояс, один шлях» за участю Пекінського університету іноземних мов, Видавництва навчальної та дослідницької літератури іноземними мовами, на якому нашому університету було проголошено виділення навчальної та наукової літератури з доступом до електронних ресурсів на суму 150 тисяч юанів. Офіційна церемонія передачі запланована на травень 2018 року.

  • ІХ Міжнародний конгрес україністів (анонс)

    Запрошуємо Вас взяти участь у ІХ Міжнародному конгресі україністів!

    ІХ конгрес МАУ відбудеться з 25 по 28 червня 2018 р. у Києві.
    Увазі учасників конгресу пропонується такий перелік наукових напрямів і тем:

    1. Українське мовознавство: стан і перспективи
    – Удержавлення української мови
    – Граматика ХХІ століття: зміна лінгвонаукових парадигм
    – Сучасна лексикографія: виклики сьогодення
    – Питання сучасної мовної інтерференції
    – Мовна картина світу та її концептуальне наповнення
    – Комп’ютерні технології у мовознавстві
    – Історія української мови: у пошуках нових парадигм

    2. Українська література як духовно-естетичний досвід нації
    – Українська література в колоніальному й постколоніальному контексті
    – Рецепція–комунікація–традиція в порівняльному літературознавстві
    – Інтертекстуальність сучасної української літератури
    – Східноєвропейський і західноєвропейський культурний простір в українській літературі

    3. Переклад як міжкультурна комунікація
    – Види перекладу. Художні переклади українською та іншими мовами
    4. Історія України: новітні аспекти осмислення

    5. Українська політологічна думка в європейському та загальносвітовому контексті
    – Російська агресія проти України через окуляр ментальності українців
    – Політичні ідентичності в Україні
    – Україна і українці в оціночних судженнях представників західної цивілізації Політичний регіоналізм в Україні
    – Українська політична еліта: цінності й пріоритети українських політичних партій

    6. Культурні та наукові надбання української діаспори
    7. Сучасні димензії філософських знань

    – Екологічна етика та природовідповідність
    – Філософська антропологія

    8. Міждисциплінарні аспекти сучасної фольклористики
    9. Українська художня культура і світ

    – Українське мистецтвознавство в контексті сучасних гуманітарних знань
    – Фундаментальні академічні історичні та енциклопедичні видання як база українознавчих досліджень
    – Український театр крізь призму синтезу мистецтв
    – Сучасний соціокультурний процес у фокусі екранних мистецтв

    10. Етнокультура: історична ретроспектива та сучасні глобалізаційні виклики
    – Суспільні та культурні аспекти різночасових міграцій; проблеми інтеграції в нове суспільство
    – Між етнологією та соціальною і культурною антропологією
    – Музеєзнавство
    – Роль народної культури в розвої національної в минулому і в сучасності

    11. Релігійна культура України: роль різних конфесій у сьогоденні
    12. Роль педагогіки в реформуванні сучасної освіти

    – Сучасна реформа освіти: підготовка і реалізація
    – Осучаснення контенту навчальної літератури середньої та вищої школи

    13. Нові археологічні пошуки

    Міждисциплінарні теми:
    14. Культура. Нація. Національна ідентифікація
    15. Сучасні українські мас-медіа та Інтернет-простір
    16. Інтепретації хронотопу в сучасній українській гуманітаристиці
    17. Українсько-кримськотатарські культурні та наукові зв’язки в умовах анексії півострова
    18. Парадигми усної історії

    У рамках ІХ Міжнародного конгресу україністів відбудуться також круглі столи та наукові конференції:
    1. Українці та їх сусіди: контакти і конфлікти
    2. Суспільні та гуманітарні науки в системі НАН України: структура, завдання та напрями, персоналії (до 100-річчя заснування Академії наук)
    3.Творчість Миколи Костомарова (1817–1885)
    4. Творчість Пантелеймона Куліша (1819–1897)
    5. Визвольні змагання українців: проекція на сучасність (до 100-річчя проголошення Української Народної Республіки
    6. Причини, перебіг та наслідки Голодомору 1932–1933 років: до 85-ої річниці трагедії
    7. Техногенні та гуманітарні катастрофи в історії людства. Уроки Чорнобиля
    8. Вітчизняна та зарубіжна україністика: сучасний дискурс
    – Роль україністики в оновленні гуманітаристики
    – Українська мова як іноземна: осередки, програми, навчальні матеріали
    9. Культурне пограниччя: проблеми конструювання ідентичностей і міжетнічні взаємовпливи
    10. Українські Майдани: їх наслідки, уроки, майбутнє

    International association of Ukrainian studies
    01001, м.Київ-1, вул. Грушевського, 4, кімн. 200
    4 Hrushevsky Street, Kyiv, 01001, Ukraine
    Tel./fax: (044) 278-34-54
    http://www.mau-nau.org.ua
    e-mail: mau-nau@ukr.net

  • Другий день конференції "Мова як світ світів"

    10 листопада пройшов другий день Міжнародної наукової конференції "Мова як світ світів". Цей день був пізнавально-практичним. Учасники лінгвістичної конференції відвідали Літературно-меморіальний музей-квартиру П. Г. Тичини. Філологам розповіли про життєві перипетії Павла Григоровича, продемонстрували колекцію музичних інструментів, бібліотеку поета, яка налічує 21 тисячу книг, картини. Окрім цього учасники конференції оглянули кімнати меморіальної квартири, які передають атмосферу Тичинівського дому.

    Другого дня відбулася також лекція-презентація з етноастрономії білоруського науковця Цімафея Авіліна. Білоруський лінгвіст є автором 30 публікацій, які перекладені англійською, литовською та іншими слов'янськими мовами. Цімафей Авілін розповів філологам про зірки та семантику їхніх назв, а також пригостив присутніх білоруським шоколадом.

    Категорії: 
  • "Мова як світ світів": науковці відзначили День української мови і писемності конференцією

    Нині живемо у час війни, коли воює світ зі світом - український і неукраїнський. У цій боротьбі визначальну роль відіграє мова. Оксана Забужко писала, що українська мова 200 років зазнає утисків і стільки років не була під власним дахом на відміну від російської. У 1918 року за мову розстрілювали в Києві, 2014 - на Донбасі. Незважаючи на це, ми живемо нашою мовою, вчимо і шануємо. Свідченням цього є "Мова як світ світів", традиційна конференція, організована кафедрою української мови та прикладної лінгвістики Інституту філології. Цьогоріч, 9 листопада, як зазначив у своєму вітальному слові директор Інституту д.філол.н. Григорій Семенюк, мова згуртувала у 6-ох секціях 55 доповідачів, серед яких 18 - з інших університетів, 10 - з інших міст, 4 - з інших країн. Знаковим є й те, що 9 листопада відзначається День української писемності та мови, і мовознавці науково святкують його, що вкотре демонструє любов до рідного слова.

    Учасників12-ої конференції привітав на пленарному засіданні завідувач кафедри української мови та прикладної лінгвістики д.філол.н Анатолій Мойсієнко. Розмаїття наукових пошуків на відкритті наукової зустрічі презентували закордонні гості з Польщі, Білорусі, Словаччини, а також студенти Інституту філології.

    У святковий день відбулися й секційні засідання, де учасники показали всі можливості дослідження мови - від фонеми до тексту із застосуванням нових методів вивчення.

    Олександра Касьянова, фото - Валерій Попов

    Категорії: 
  • Програма конференції "Мова як світ світів"

    9-10 листопада відбудеться конференція "Мова як світ світів". Детальніше про засідання конференції читайте у прикріпленому файлі

    Категорії: 
    Додані файли: 
  • Конференція «Інноваційні методи викладання, навчання й менеджменту: новітні світові та європейські практики»

    Запрошуємо ВИКЛАДАЧІВ, КЕРІВНИКІВ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ, МЕНЕДЖЕРІВ ОСВІТНЬОЇ СФЕРИ, РОЗРОБНИКІВ І ДОСЛІДНИКІВ ОСВІТНІХ ТЕХНОЛОГІЙ на конференцію 23-25 листопада. У роботі сесії візьмуть участь фахівці з України, Білорусі, Польщі, Росії, США, Словаччини, Італії.

    Спеціальні гості – європейські експерти, тренери, коучери

    Учасники отримують Сертифікат участі, що засвідчує підвищення кваліфікації

  • Хто я: розпочалася конференція, присвячена питанню мовно-культурної ідентичності

    25 жовтня в Інституті філології розпочалася Міжнародна наукова конференція «Мовно-культурна ідентичність у контексті філологічних студій». Всебічне обговорення теми триватиме два дні, у рамках яких запланована робота секційних засідань, круглі столи – «Комунікація у сучасному суспільстві: мовно-культурний вимір», «Роман Гамада – перекладач перської класичної прози, лауреат національної премії імені М.Рильського та М.Лукаша», засідання з нагоди 470 річниці з дня народження Мігеля де Сервантеса Сааведри, круглий стіл до 200-річчя Ніколаза Бараташвілі, а також міжнародний семінар «Перекладач як міжкультурний посередник і менеджер».

    На пленарне засідання від імені проректора з наукової роботи КНУ Віктора Мартинюка привітати учасників конференції прийшла начальник науково-дослідної частини Ганна Толстанова. Від дирекції Інституту філології привітала гостей заступник директора Ганна Черненко. Серед учасників наукового зібрання були присутні відомі українські лінгвістики (Олена Снитко, Анатолій Мойсієнко, Лідія Гнатюк, Наталія Слухай, Валерій Чемес, Галина Наєнко…), а також зарубіжні вчені (із Австрії – Міхаель Мозер, із США – Мар’яна Рубчак, із Франції – Анрі Буайе, з Грузії – Рауль Чілачава та інші), політолог Володимир Кулик.

    Нині вивчення мови передбачає розуміння «її дихання». Філологи, як ніхто інший, зусібіч студіюють мови, проникають у їх сутності. Зважаючи на це, тема конференції є актуальною, адже кожен із нас прагне володіти багатьма мовами, але у прагненні бути поліглотом важливо не забути власної ідентичності. Водночас проблема ідентифікації – це питання «хто я» і «хто ми».

    Поняття «ідентичність» багатозначне. Якщо розглядати з точки зору суспільних наук таких, як соціологія, етнологія, психологія, то ми розумітимемо цей термін як сукупність установок, уявлень щодо власного самоусвідомлення індивіда та самоасоціювання його в цілому суспільстві. Основними критеріями, за д.політ.н., пров. наук. спів. Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф.Кураса НАН України Володимиром Куликом, які визначають ідентичність, є батьки (спадково передається), країна (громадянство), мова. Презентуючи аудиторії кількісне дослідження щодо мови у структурі національної ідентичності, науковець продемонстрував динаміку етнонаціональних ідентифікацій на прикладі українців. Пан Володимир зауважив, що психологічний тиск війни спричинив відмову від російської мови, таким чином зросло число українців з точки зору самоідентифікації. Водночас не спостерігається повністю прийняття української як мови ідентифікації. З’явилася «гібридна» самоідентифікація – українсько-російська. Чим загрожує така самоідентифікація? І чим спричинена? Це обговорювали у межах конференції.

    Однією із ключових доповідей конференції була «Мова як маркер національної ідентичності: осягнена важливість лінгвістичної єдності», виголошена Мар’яною Рубчак, д.іст.н., професором, головним наук. спів. Університету Вальпараісо (США). Пані Мар’яна за національністю є українкою, а за громадянством – американкою, саме тому вона, як ніхто інший, розуміє поняття ідентичності, яке на її думку, варто трактувати як «мову нашого чуття». Виступаючи, історик наголосила, що мова є основним чинником формування етносу, і не тільки його. «Мова формує все. Перш за все, людське уявлення про світ. Ідентичність дорівнює людині як істоті. Мова – це уявлення людини. Існування багатьох мов у межах однієї країни роздроблює людину, що ми бачимо на прикладі українців. Це підтверджують показані Володимиром Куликом кількісні дані».

    Про формування мовно-культурної ідентичності з точки зору історичних аспектів розповіли д.філ.н., професор Віденського університету (Австрія), почесний доктор КНУ Міхаель Мозер, д.філол.н., проф. Інституту філології, член-кор. НАН України Ростислав Радишевський.

    У перший день конференції також обговорили мовно-культурну ідентифікацію крізь призму нових парадигм. Анрі Буайе, заслужений професор, д.філол.н., професор Університету Поля Валері Монпельє ІІІ (Франція) та Валерій Чемес, к.філол.н., доц. Інституту філології КНУ, розповіли про ідентичність у соціокультурному та етносоціолінгвістичному вимірах.

    Олександра Касьянова, фото - Валерій Попов

    Категорії: 

Сторінки

Subscribe to конференція