конференція

  • Новруз із кафедрою тюркології: конкурс наукових робіт

    На кафедрі тюркології минулого тижня святкували Новруз. Це національне свято весни та настання Нового року в тюркських та іранських народів, що відзначається щороку 21 березня з ініціативи ООН від 2010 року. Із цієї нагоди в Інституту філології за підтримки Азербайджанського культурного центру імені Мусліма Магомаєва та Київської міської державної адміністрації відбувся конкурс наукових робіт «Полікультурна ідентичність свята Новруз» . Учасники змагань розповідали як святкують весну на Близькому та Середньому Сході. У конкурсі взяли участь науковці провідних університетів, молоді вчені, студенти кафедри тюркології та кафедри мов і літератур Близького та Середнього Сходу Інституту філології Шевченкового університету, а також учні 10-х класів СЗ школи № 108 м. Києва та Гімназії східних мов №1 м. Києва. Перше місце виборола Катаєва Анастасія, студентка 4 курсу перської групи кафедри мов і літератур Близького та Середнього Сходу Інституту філології з доповіддю на тему «Новруз очима перських письменників». Друге місце виборов Литвин Роман, студент 2-го курсу азербайджанської групи кафедри тюркології Інституту філології з доповіддю на тему «Свято Новруз в азербайджанській літературі». Усі учасники конкурсу отримали подяки від кафедри тюркології Інституту філології та директора Департаменту культури КМДА спільно з головою Азербайджанського культурного центру імені Мусліма Магомаєва. Переможці конкурсу отримали подарункові сертифікати на відпочинок.

    Фото Валерія Попова

  • Відбулася Міжнародна наукова конференція «Художній світ Тараса Шевченка»

    Інститут філології зібрав 12 березня поціновувачів Тарасового слова. Після роботи спеціалізованих секцій по обіді провели пленарне засідання Міжнародної конференції, на яку завітали науковці з-за кордону, зокрема з Польщі та Грузії.

    Після урочистого виконання Гімну України до аудиторії звернувся директор Інституту філології професор Григорій Семенюк. Згадував, як Тарас Григорович мріяв працювати в університеті. Більше про зв’язок Шевченка з нашим Університетом розповіла професор кафедри історії української літератури, теорії літератури та літературної творчості Оксана Сліпушко. Вона проаналізувала шевченкознавство І половини ХХ ст. і згадала прізвища тих, хто і в радянську добу робив багато для Університету та пам’яті Тараса. Наприклад, Зеров і Филипович, які зазнали арешту та були розстріляні за проукраїнську позицію. Оксана Миколаївна нещодавно видала статтю, в якій детально оповідається про присвоєння імені Шевченка нашій альма-матер. Цьогоріч святкуємо 80 років, наказ підписаний 5.03.1939, хоча ідея виникла двома роками раніше.

    На конференцію був запрошений лауреат Шевченківської премії Петро Перебийніс (відзнаку отримав 2008 року за збірку поезій «Пшеничний годинник»). Він потішив залу власними віршами, шевченкіаною свого пера. Побажав усім: «Хай допомагає в ділі і творчості Бог і Шевченко!» Лауреат Шевченківської премії 1996 року Михайло Наєнко, який нині очолює Центр літературної творчості, переказав вітання від тогорічних лауреатів, адже тоді премію вручали в стінах Університету. Михайло Кузьмович зичив присутнім, аби в наступні роки більшало лауреатів-випускників Інституту філології.

    Лада Коломієць, професор кафедри теорії та практики перекладу з англійської мови, ознайомила слухачів із неоромантичною концепцією перекладу. Мова – це метафізична реальність, а переклад – інструмент культурних інновацій. Перекладений текст потрібно читати разом із оригіналом, це міжпороговий простір, стереоскопічне читання, яке включає внутрішнє чуття та логічне значення тексту. Згадала блискучого перекладача Шевченка англійською Віру Річ, прах якої, за її заповітом, поховано в Каневі. Лада Володимирівна навела приклади перекладів Шевченкових «Реве та стогне Дніпр широкий», «Думи мої, думи», які чудово лягають на музику, як і оригінали. Професор Ніна Бернадська говорила про Тараса Шевченка в школі та проблеми вивчення літератури загалом. Почала доповідь віршем Сергія Жадана «Тарас Григорович Шевченко», де постмодерністська іронія: чому ж сучасні діти не впізнають його, чому Тарас не всім цікавий? У школі має вивчатися мотив всеперемагаючого життєлюбства, прояви духовності героїв, виховуватися естетичний смак та насолода від мистецтва. Анкетування першокурсників показує, що не всі осягнули за шкільну програму його життєвий і творчий шлях, хоча хотіли б пізнати справжнього Шевченка, без штампів і стереотипів. Пробеми в школі нині такі: програма перевантажена, відлякує академічний принцип, соціальна тематика й проблематика; тестування як форма контролю формалізує мислення, зникає повага до автора й твору, механістичне запам’ятовування замінює уважне читання та ті емоції, що мусить викликати вірш чи проза. Також спостерігаємо клінічну смерть «людини, яка читає». Наслідки – неспроможність дитини висловити думку грамотно. Ірина Прушковська, доцент кафедри тюркології розповіла про Шевченка – українського Месію в Туреччині, не оминувши при тому екскурс до перших спроб українських вчених проникнути в орієнтальний світ. Переклади української літератури турецькою існували з початку ХХ ст., а пожвавилися в 2000-х, коли існувало політичне (Помаранчева революція) та культурне (перемога Руслани на Євробаченні) підґрунтя. Ширше відкрила Шевченка турецькою Федора Арнаут, яка переклала частину «Кобзаря». Постать Шевченка зацікавить сучасного турка, відкриває світу митця-поета, формує образ великого сина України за кордоном. Про Шевченковий образ України в німецькомовному просторі говорила завідувач кафедри германської філології Марія Іваницька. Сьогодні імідж нас за кордоном формує Інтернет та подорожі, а раніше – поодинокі розповіді тих, хто був на наших теренах, а також книги та журнали. Перша згадка Шевченка – 1862 року до роковин його смерті, стаття Германа Леопольда Цунга «Життя російського поета», 1864 була надіслана стаття з московської газети «День». Переклади Шевченка почалися трохи згодом, і містком стали Галичина й Буковина, на той час – частини Австро-Угорської імперії, де люди були від природи білінгвальними (знали й українську, і німецьку), а культурна політика – ліберальніша, ніж у Наддніпрянській Україні. Видатні перекладачі Тараса Григоровича німецькою – Ксенофонт Климкович, Сергій Шпойнаровський, Іван Франко, Остап Грицай, Юлія Віргінія.

    Жваву дискусію викликала доповідь аспірантки кафедри стилістики та мовної комунікації Ольги Плясун, яка говорила про Шевченка як про прецедентний онім в лінгвоіміджелогії. Символ Шевченка широко використовується, по-новому візуалізується (пам’ятаємо цікаві погляди на його портрет художників Олега Шупляка, Андрія Єрмоленка, Юрія Шаповала). Ольга згадала нещодавню виставку карикатуриста Олександра Грехова «Квантовий стрибок Шевченка». Автор проводить паралелі життя та творчості Кобзаря з поп-зірками, героями кінострічок та мультфільмів. Однак не всі з таким висвітленням погоджуються. Професор Юрій Ковалів виступив різко проти. Питав, а де ж справжній Шевченко? Його образ – Кобзар поряд зі Святим Письмом, навіщо знищувати Тараса? Це шлях у нікуди. Треба навчитися культурі перцепції та не приписувати Шевченкові те, чого він не мав. Завідувач кафедри російської філології Олена Снитко зауважила, що Україна нині переживає тектонічний злам свідомості, і під час таких змін відбувається карнавалізація (про це писав ще Бахтін). Потрібно зробити Шевченка для молоді «своїм поетом», шукати нових форм, які демонструє саме життя.

    Так чи інак, Шевченко досі цікавий студентству та науковцям, його творчість інтерпретується знову й знову та дає поживу для роздумів.

  • Інтерактивний дискусійний майданчик, присвячений Шевченку

    У КНУ тривають Шевченківські дні з нагоди 205-тої річниці від дня народження Тараса Шевченка. Викладацько-студентський колектив Інститут філології 12 березня проводить Міжнародну науково-практичну конференцію "Художній світ Тараса Шевченка".

    Доки відомі українські науковці, викладачі й дослідники виголошують доповіді з актуальних питань шевченкознавства, студенти беруть участь у неймовірно цікавих пізнавальних наукових заходах, присвячених життєвому й творчому шляхові Кобзаря. Інтерактивний дискусійний майданчик організувала кафедра методики викладання української та іноземних мов і літератур Інституту, яку очолює доктор педагогічних наук В'ячеслав Шовковий. Доповідачами були доктор педагогічних наук Олеся Любашенко, кандидат педагогічних наук та заступник директора Інституту філології Людмила Смовженко, а також кандидат педагогічних наук Наталія Сорокіна, а співдоповідачами - корпус студентів:  першокурсників, другокурсників та досвідчених третьокурсників спеціальності "Середня освіта". Викладачі і студенти запропонували новий формат спільної роботи в секції на науковій конференції: три команди обмінюються науковими розвідками з питань інтерпретації творчості Тараса Шевченка в англомовному світі, в сучасному українському шевченкознавстві, в освітніх галузях. Формою обміну є презентації з трьох блоків запитань і відповідей на складні, часом контраверсійні, часом провокативні питання оцінки постаті Кобзаря в Україні і світі:"Тарас Шевченко у шкільній програмі", "Тарас Шевченко в англомовному світі", "Тарас Шевченко в українських інтерпретаціях". Півтори години дискусії – це "море" позитиву та емоцій, а ще ерудованість та освіченість, науковий пошук та інтелектуальне змагання. Викладачі підготували оригінальні запитання для обговорення і висловили свої думки і наукові тези, а також рекомендації, як можна розповісти у школі про спільне та відмінне у творчості Тараса Шевченка, Роберта Бернса та Рабіндраната Тагора; про рід Грушівських у біографії Кобзаря; про критику Віссаріона Бєлінського. Першокурсники під час проведення інтерактиву демонстрували обсяг знань, достатній для складання ЗНО з української мови та літератури їхніх майбутніх учнів. А от студенти другого-третього курсів Інституту філології вже оперували знаннями, які стали результатом власних розвідок у сфері перекладу поезії Шевченка на інші мови, моніторингу архівів Біблотеки Конгресу США, змісту Навчальних курсів Університету Кембридж, мистецького опрацювання Кобзаревої творчої спадщини у скульптурі і малюнку. Студенти відповідали англійською, перекладали вірші на українську мову, планували урок «Тарас Шевченко: перешкоди і перемоги». Це була двомовна дискусія, в якій наш Кобзар постав цікавим для студентів спеціальності «Освіта»і їхніх майбутніх учнів. Такий формат конференції дає змогу залучити велику аудиторію учасників, де кожен є активним дослідником, налагодити жвавий діалог "викладач-студент", застосувати в нашому закладі прогресивні європейські форми інтерактивної конференції. 

  • Інститут філології КНУ запрошує на XII фольклористичні читання

    Міжнародну науково-практичну конференцію «XII фольклористичні читання, присвячені професору Лідії Дунаєвській» проведуть в Інституті філології КНУ імені Тараса Шевченка 18 квітня 2019 року.

    Співорганізаторами заходу виступають Київський національний університет імені Тараса Шевченка й Міністерство культури України, виконання функцій організаційного комітету конференції покладено на кафедру фольклористики Інституту філології КНУ. Тематикою цьогорічних фольклористичних читань стануть обговорення «Фольклор – стратегічний ресурс нації».

    Під час фольклористичних читань заплановано проведення пленарного засідання (10:00 – 12:00), роботу 13 тематичних секцій (13:00 – 15:00), підбиття підсумків і прийняття ухвали конференції (16:00 – 16:20), а також практикум із реконструктивної фольклористики (16:30 – 19:00). Попередні теми секційних засідань є такими:

    - фольклор України як націєтвірний чинник;

    - фольклорна сугестія в сучасному медіа-просторі: протидія агресивній пропаганді та спосіб духовної деокупації;

    - фольклор спротиву: від козаччини до ООС;

    - етнокультурологія та фольклористика в сучасному освітньому просторі;

    - казкознавство в Україні;

    - фольклористика в Україні: здобутки, проблеми методології, перспективи розвитку;

    - традиційна культура етнічних спільнот України;

    - фольклор та фольклористика етнографічних регіонів України;

    - на перехресті двох культур: взаємодія колективної та індивідуальної творчості;

    - етномузикознавство: історія дослідження та нові методологічні підходи;

    - Україна і світ: полілог культур;

    - фольклор дитинства та народна педагогіка;

    - нематеріальна культурна спадщина України та музеєзнавство: виклики та перспективи.

    Метою конференції є об’єднання широкого кола науковців-освітян, практиків-фольклористів, музеологів, фасилітаторів ЮНЕСКО з питань нематеріальної культурної спадщини, медійників, представників української діаспори, представників влади й громадських діячів задля окреслення ефективних шляхів вивчення, збереження й популяризації української традиційної культури як важливого чинника національної ідентифікації, духовної деокупації та дієвого репрезентанта української самобутності на культурній мапі світу. Участь у Конференції візьмуть також і міжнародні експерти.

    До участі в конференції запрошуються науковці, аспіранти, студенти ЗВО й науково-дослідних установ, а також практичні працівники, які активно займаються науковими дослідженнями у сфері гуманітаристики. Можлива очна й заочна форма участі в конференції. Робочими мовами заходу є українська мова, усі слов’янські й англійська мови.

    Умови реєстрації учасників конференції: особи, зацікавлені взяти участь у фольклористичних читанням, мають до 24 березня 2019 р. (включно) надіслати електронною поштою до організаційного комітету на адресу folk.conference@gmail.com такі документи:

    1. заповнену за зразком заявку;

    2. тези доповіді.

    Назва файлу повинна відповідати прізвищу доповідача із вказівкою «Заявка» (для заявки) або «Тези» (для тез). Тези фольклористичних читань публікуватимуться на безоплатній основі.

    Координати організаційного комітету:

    - Кафедра фольклористики Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

    - 01601, Україна, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 14, ауд. 136.

    - +38063 308 58 37 – Олеся Наумовська;

    - +38093 950 40 24 – Ярина Закальська;

    - +38044 239 31 69 – кафедра фольклористики Інституту філології КНУ;

    - +38044 239 31 13 – факс, кафедра фольклористики Інституту філології КНУ;

    folk.conference@gmail.com – електронна адреса оргкомітету.

    Зі всіма запитаннями щодо проведення Міжнародної науково-практичної конференції «XII фольклористичні читання, присвячені професору Лідії Дунаєвській» звертайтеся до представників оргкомітету заходу за вказаними координатами.

    Фото - Каріна Дорошенко

  • В Інституті філології відбулося відкриття Міжнародної конференції з питань юридичного перекладу

    У стінах Інституту філології впродовж двох днів, 16 та 17 січня, відбуватиметься Міжнародна конференція «EU Translated», спрямована на поліпшення якості перекладу саме в законодавчій сфері, а також обмін досвідом між викладачами університетів, перекладачами та держслужбовцями. Організатори заходу: проект ЄС «Підтримка впровадження Угоди про асоціацію між Україною та ЄС» (скорочено – «Association4U»); всеукраїнська комунікаційна кампанія «Moving Forward Together / Прямуємо разом»; Урядовий офіс координації європейської та євроатлантичної інтеграції. Співорганізатором конференції є КНУ імені Тараса Шевченка.

    Учасники були раді дискусії в межах конференції, адже сьогодення диктує нам нові виклики. Для кращої імплементації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС необхідні якісні юридичні переклади, адже не завжди можемо використати акти й закони мовою оригіналу. Ми маємо бути ближчими до ЄС. Професор Петро Бех, проректор з науково-педагогічної роботи, наголосив: переклад міжнародних законів – це завжди важливо, відповідально й цікаво. Не випадково конференція відбувається в одному з ключових перекладацьких осередків України – Інституті філології КНУ імені Тараса Шевченка. Петро Олексійович згадав і про унікальний у світі Лінгвістичний музей, заснований 1992 року. Від Інституту зустрічали високоповажних гостей заступники директора Інституту філології Катерина Білик і Людмила Смовженко.

    Серед вітальних слів, що відкривали захід, була промова Голови представництва Євросоюзу в Україні Хюга Мінґареллі. Також гості могли почути виступ випускниці Університету Ольги Стефанішиної, гендиректора Урядового офісу з питань європейської та євроатлантичної інтеграції. Вітав учасників конференції Цезар Херма, ключовий експерт з адаптації законодавства «Association4U».

    В англомовній конференції беруть участь багато фахівців з-за кордону, зокрема директор Генерального директорату з письмового перекладу Європейської Комісії Меріт-Ене Ілья, яка говорила про інституційні рамки перекладу законодавчих актів ЄС.

    Офіційні документи вже давно й успішно перекладають мовами Європейського Союзу, колеги з ЄС можуть поділитися досвідом. Кажуть, що важливий баланс швидкості та якості юридичного перекладу, адже трапляються й помилки в перекладених документах. Необхідні узгодження та гармонізація законів України та ЄС у політичній, економічній та соціальній сферах. Запорукою цього, на думку фахівців-доповідачів, є зокрема гарний переклад.Нині розвиваються технології та машинний, автоматичний переклад, корисний на зустрічах і презентаціях, але в законодавстві все одно потребуємо перекладачів, які перевірять машинний текст. Потребуємо також координаційний центр, аби переклад став інституціоналізованим. Звісно, необхідна база для перекладу: бібліотеки, словники та ін.

    У межах Міжнародної конференції заплановано 7 секцій за такими темами: «Інституційні рамки та організація», «Технології», «Якість перекладу», «Компетенції та кваліфікації», «Виклики української мови», «Термінологія» і «Професійна підготовка та нарощування потенціалу перекладачів».

    Юлія Кузьменко

  • Запрошення на науковий конгрес у Відні

    11 січня 2019 року відбудеться ІІІ Міжнародний науковий конгрес молодих вчених Європи. Колеги запрошують взяти участь представників навчальних закладів і установ з усього світу.

    Електронна адреса для листування: forum110119@ukr.net

    Форма участі у конференції: дистанційна. Прийом робіт до 8 січня 2019.

    Збірник тез з матеріалами конференції буде надіслано до 7 лютого 2019.

    Інформаційний лист конференції - у прикріпленому документі.

  • Запрошення на Міжнародну науково-теоретичну конференцію «Граматичні читання – Х»

    Шановні колеги!

    16-17 травня 2019 року відбудеться Міжнародна науково-теоретична конференція «Граматичні читання – Х». Конференцію спільно організовують кафедра загального та прикладного мовознавства і слов’янської філології та кафедра української мови Донецького національного університету імені Василя Стуса, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України, Інститут української мови НАН України, Український мовно-інформаційний фонд НАН України, кафедра славістики Бєлградського університету, Познанський університет імені Адама Міцкевича та Університет Палацького в Оломоуці.

    Запрошуємо до участі в роботі конференції та звертаємо увагу на зміну термінів проведення - 16-17 травня 2019 року.

    Детальніше - в додатку.

    Додані файли: 
  • Міжнародна науково-практична конференція від колег із Кропивницького

    Запрошуємо вас взяти участь у ХІІІ-й Міжнародній науково-практичній конференції «Мови і світ: дослідження та викладання», яка відбудеться 21-22 березня 2019 року на факультеті іноземних мов Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка міста Кропивницький.

    На засіданні секції з питань «Лінгвокультурних, соціокультурних та міжкультурних проблем перекладу» відбудеться Круглий стіл, приурочений 100-річчю з Дня народження геніального українського перекладача і мовознавця Миколи Лукаша.
    У роботі конференції планується участь провідних зарубіжних фахівців.

    ПЛАНУЄТЬСЯ РОБОТА ТАКИХ СЕКЦІЙ:

    Секція №1. Мовні системи: проблеми розвитку та функціонування в поліетнічному та полікультурному просторі.

    Секція №2. Картини світу в аспекті лінгвокультурології, лінгвокогнітивістики та етнолінгвістики.

    Секція №3. Лінгвокультурні, соціокультурні та міжкультурні проблеми перекладу.

    Секція №4. Прикладна лінгвістика. Освітні комп’ютерні технології.

    Секція №5. Методичні аспекти фахової підготовки сучасного вчителя іноземних мов, перекладача та фахівця з прикладної лінгвістики.

    Детальніше – у прикріпленому файлі.

    Оргкомітет просить вас звернути особливу увагу в інформаційному листі (див. Додаток 1) на нові вимоги щодо подання статей та анотацій до них!

  • Конференція з питань перекладу документів євроінтеграційного спрямування

    Запрошуємо до участі у дводенній міжнародній конференції з питань перекладу документів євроінтеграційного спрямування: EU TRANSLATED –towards better quality legal translations for better implementation of the EU-Ukraine Association Agreement.

    Запрошено 6 іноземних експертів, серед яких 2 представники Генерального директорату з письмового перекладу Європейської Комісії!

    Теми виступів іноземних гостей:
    Institutional framework for EU legal acts translation in the EU
    Working with tools and new technologies in DG Translation
    Recent innovations and trends in translation technologies
    Quality aspects of institutional translation
    Originals Must Be Faithful: What it Means to Recognize 24 Official Languages
    Competencies for EU legal translation
    Balancing technology and human added value in translation teaching: A view from Switzerland and the EMT
    Defining and re-defining Ukrainian legal translators’ competence profile
    EU Terminology: supranational EU terms, term formation, term standardisation, continuity and consistency, supranational-domestic interaction
    Principles of EU Legal English and terminology
    Field-specific terminology: DG Translation view
    Harmonization of Ukrainian terminology – an overview of principles
    Capacity development for translators in DG Translation
    Training translators in the area of Institutional Translation
    EMT opportunities for Ukraine

    17 січня для представників українських закладів вищої освіти буде проведено круглий стіл, метою якого стане обговорення потенціалу і можливостей розробки спецкурсів з розвитку спроможності майбутніх фахівців з письмового перекладу документів євроінгераційного спрямування.

    Реєстрація за посиланням:
    https://goo.gl/forms/SuwHxIWb3c1NhQy52

    Попередній порядок денний у долучнику.

  • Квітнева конференція у Празі "Linguistics Prague 2019"

    We invite graduate students and postdoctoral researchers to the third international edition of the conference Linguistics Prague (formerly Lingvistika Praha).

    Linguistics Prague is a conference aimed at early career researchers in linguistics and related fields. Successfully running since 2013, the conference will be opened to international audience for the third time in 2019 with English as the language of the conference. The focus/leitmotif of the conference is empirical research of language and its methodology. We encourage presentations of original data oriented research concerned with different aspects of language structure and use, as well as discussions of methodological groundings of the 'empirical turn' in linguistics.

    The conference takes place at the Faculty of Arts of Charles University in the very center of Prague, Thursday 25 April to Saturday 27 April 2019.

    The event will consist of 2 plenary talks, a tutorial workshop, a thematic session on multiverb constructions, and a general session for oral presentations and posters.

    Call for Papers:

    The conference hosts a special thematic session dedicated to multiverb constructions in a cross-linguistic perspective. Grammars of most languages of the world employ various strategies to combine multiple verbs into a single clause. This can be instantiated in what has been labeled auxiliary verb constructions, light verb constructions, serial verb constructions and otherwise. The purpose of this session is to discuss the possibility of establishing a cross-linguistic comparative concept which would cover multiverb constructions in general, covering all the types that have appeared in descriptions of different languages. Thus we invite researchers to present contributions which either shed light on particular multiverb constructions in individual languages or attempt a cross-linguistic comparison of a multiverb phenomenon.

    Plenary Speakers:

    - Eitan Grossman (Hebrew University of Jerusalem)
    - Christa König (Goethe University in Frankfurt am Main)

    Presentation time for papers will be 20 minutes followed by 10 minutes of discussion.

    Abstract Submission Guidelines:

    The text of the anonymous abstract should not exceed 350 words (without references). Please use 12 point Times New Roman (Unicode) font, single-spaced and set margins to 2.5 cm all around. Abstracts should be submitted by 13 January 2019 in pdf format using the EasyAbs system at: http://linguistlist.org/easyabs/lp19

    You can send your submission either for the general part of the conference, or for the special thematic session dedicated to multiverb constructions in a cross-linguistic perspective.

    For more information see our web page: http://linguisticsprague.ff.cuni.cz

    Important Dates:
    20 November 2018: Abstract submission start
    13 January 2019: Abstract submission deadline
    15 February 2019: Notification of acceptance
    25 April - 27 April 2019: Conference

Сторінки

Subscribe to конференція