конференція

  • Іван Франко на перетині культур

    13 жовтня в Інституті філології відбулася конференція "Іван Франко і польська культура". На пленарне засідання завітали представники Посольства Польщі в Україні, Польської академії наук у Києві, директор Польського інституту у Києві.

    Директор Інституту літератури НАН України акад. Микола Жулинський у своїй доповіді підкрелив, на скільки актуальна тема конференції. "Іван Франко чітко усвідомлював величезну роль культури, яка формує націю і творить із нації культурний організм, - сказав академік і додав: - Франко був покликаний формувати ідентичість".

    На пленарному засіданні було презентовано книгу польскою мовою проф. Ростислава Радишевського "I.Franko. Szkice o literaturze. Kultura. Literaturoznawstwo. Publicystyka". На презентації виступили і наукові редактори видання Ян Матковський та Ігор Розлуцький. "Українська і польска культури сторонилися одна одну і водночас взаємодіяли. Конференція дає змогу ближче підступитися до польськомовних текстів Івана Франка".

    Іван Франко - вагома фігура в питанні українсько-польського діалогу. Тому, підсумували на засіданні, науковий і літературний доробок Івана Франка - невичерпне джерело для досліджень.

    Каріна Дорошенко,
    фото - Валерій Попов

  • Інтелектуали 1920-х років (конференція присвячена неокласикам)

    13 жовтня з ініціативи кафедри історії української літератури, теорії література та літературної творчості Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка відбулася всеукраїнська наукова конференція «Літературна генерація 1920-х років. Неокласики». Модератором конференції була д.філол.н. Олена Романенко.

    Нині наша держава переживає складні часи. Як відомо, вплив на суспільство відбувається через свідомість інтелектуалів. Зважаючи на це, актуальним є перегляд діяльності попередніх поколінь. Яскравою сторінкою в історії літератури є «неокласики». Це літературна генерація 1920-х років, яка вплинула на подальші покоління. Це були інтелектуали, які сіяли у народ розумне зерно. До неокласиків належали Микола Зеров, Павло Филипович, Михайло Драй-Хмара, Освальд Бургардт (псевдонім Юрій Клен), Максим Рильський.

    Все потребує чіткості. «У сучасній літературі важлива понятійна визначеність і чіткість. Вольності – ні!», – розпочав свій виступ на конференції д.філол.н., Юрій Ковалів «Неокласики» і неокласицизм – це різні поняття. Проте у літературному просторі їх деякі плутають. Виступаючи з доповіддю «Концептуально-ідентифікаційні принципи київської «неокласики» в історії літератури», Юрій Іванович зазначив, що неокласицизму в українській літературі не було. «Неокласикам» притаманна чітка структурна організація, величний стиль, поліверсифікаційність. Інтелектуалам 20-х років минулого століття закидали консерватизм, "чистоту мистецтва". «Микола Зеров заперечував це. Адже, переглянувши його твори, ми бачимо, що більшість присвячено сучасності. Лише 4 сонети про античність», – прокоментував Юрій Ковалів.

    Про джерельну базу вивчення неокласиків, а саме про знахідки й втрати, розповів на конференції Богдан Цимбал, науковий співробітник Інституту літератури ім..Т.Г.Шевченка НАН України. «Через репресії у 20-ті – 30-ті роки минулого століття ми втратили багато», – зауважив пан Богдан. Зокрема повністю втрачено архів Павла Филиповича. Його твори можна шукати лише в установах, де він працював. На основі архівних документів, було з’ясовано, що збірки Драй-Хмари «Молода весна» не існувало. З документа в документ пишеться, що не вистачало паперу для її друкування. А насправді, «Молода весна» - це цикл, з якого надрукували лише один вірш. Цікавим є й те, що вірш Драй-Хмари «Місто майбутнього» переназвано через цензуру. У документах така назва не фігурує. Натомість в архівах є «Соціалістичне майбутнє». Цікавою знахідкою, яку назвав Богдан Цимбал, є поезія М.Драй-Хмари під назвою «Сонячні марші», що знайдена в чернетках. Вона є показовою щодо того, що це не неокласична поезія. «Архіви дають нам можливість заглянути в майстерню поета. Адже читач знайомиться зі статичним текстом. Натомість документи показують процес творення, що змінює інтерпретацію вірша», – насамкінець свого виступу зауважив Богдан Цимбал.

    З доповіддю «Роль міфологеми про пана Твардовського у структурі ліричної епопеї Юрія Клена «Попіл імперій»» виступив д.філол.н., проф. Олександр Астаф’єв. Про пана Твардоського існує чимало легенд. Одні вважають його реальною особою, інші називають копією німецького Фауста, вдягненого у польську одіж». Міфологема про Твардовського поширена в українській літературі. Зокрема цей пан оживає у епопеї Юрія Клена як поліський недалекоглядний політик. Використана зазначена міфологеми увиразнює відмінність російського і польського владарювання.

    Інтелектуали 1920-х років були багатогранними. Вони не лише були письменниками, а й перекладачами. Про це у своїй доповіді розповів д.філол.н. Інституту філології Олександр Чередниченко. На прикладі постаті Миколи Зерова, який вважається метром українського художнього перекладу, доповідач окреслив основні принципи перекладацького процесу. «Микола Зеров є знаковою постаттю у перекладацькому просторі, адже він не лише перекладав з багатьох мов, а й аналізував інші переклади, щоб відшліфовувати свою майстерність і виводити теоретичні принципи художнього перекладу. Його творче кредо можна порівняти з кредом Івана Франка – перекладай так, щоб зберігалися максимально зміст і форма першоджерела», – зауважив у своєму виступі Олександр Іванович.

    Про неокласиків як теоретики перекладу розповіла у своєму слові і д.філол.н. Лада Коломієць. Лада Володимирівна зазначила: «1910-20-ті роки – це були роки грандіозних планів на перекладацтво. Діячі того часу прагнули виявити українське слово і залучити до нього іноземного читача». Зокрема М.Зеров висував вимогу знати досконало рідну мову, а не мову з якої перекладаєш, щоб максимально точно передавати першоджерела. «Оцінка перекладів, здійснених неокласиками, це по суті теоретичні напрацювання з перекладазнавства. Ці принципи, виведені інтелектуалами 20-х років актуальними є й нині», – наголосила Лада Коломієць. Важливо є й те, що 20-ті роки – це боротьба дослівної точності і необхідності задовольнити масового читача. Адже потрібно було передавати першотвір у стилістичних і змістовних нюансах.

    Олександра Касьянова,
    Фото – Валерій Попов

    Категорії: 
  • Виступ письменників Кореї на Дні корейської літератури

    У межах Міжнародної наукової конференції "Кореєзнавство у Східній Європі: сучасність і перспективи" 11 жовтня відбувся День корейської літератури.

    Лі Ґю Сік, літературний критик, викладач Університету Ханнам розповів про творчість предствавників сучасної корейської літератури: Сін Ґьон Ріма та Хьон Ґі Йона. Ці митці були пристуні на зустрічі. Поет Сін Ґьон Рім розказав про минуле, сьогодення та майбутнє корейської поезії. Сін Ґьон Ріма, якого Лі Ґю Сік назвав відтворювачем голосу корейського народу, розповів про сучасну історію Кореї. Провідною ж темою творчості письменника є знищення корейської нації в часи колонізації Японією.

    Фото - Валерій Попов

  • Освітньо-наукова комунікація: Україна-Корея

    Починаючи зі встановлення у 1992 році дипломатичних відносин між Україною та Республікою Корея, обидві країни плідно співпрацюють у численних галузях. Започаткування у 1995 році відділення сходознавства у Шевченковому університеті дало новий поштовх у розвитку освітньо-наукових взаємин між обома країнами. Розвиток і лідерські позиції на українському ринку корейських гігантів таких, як «Samsung Electronics», «LG Electronics», «Hundai Motor», «Kia Motors», «Daewoo International» відбуваються завдяки міжкультурній комунікації, яку забезпечують, перш за все, філологи-перекладачі. Зауважимо, що науковий і культурний обмін відіграє таку ж важливу роль, як й економічний. Зважаючи на це, 10 жовтня у стінах Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Кореєзнавство у Східній Європі: сучасність і перспективи». Цей науковий захід пройшов за підтримки Академії кореєзнавства, Надзвичайному і Повноважному Послу Республіки Корея в Україні п. Лі Янг Гу, який завітав на пленарне засідання. У своєму вступному слові п.Лі Янг Гу підкреслив, що обидві країни активно згадуються у масмедійному просторі, що свідчить про розвиток теплих взаємин між ними. Урочисто привітали учасників конференції і заступник директора доц. Сергій Скрильник та завідувач кафедри мов і літератур Далекого Сходу та Південно-Східної Азії проф. Іван Бондаренко, які у своїх виступах закцентували увагу на тому, що Корейський уряд неодноразово надавав фінансову підтримку інституту. Окрім цього, українсько-корейські взаємини з кожним роком стають тіснішими завдяки розвитку кореєзнавства в Україні та Інституті філології зокрема. Почесним гостем конференції, окрім представників Корейського уряду, був і ректор Одеського національного університету імені І.І. Мечникова проф. Ігор Коваль.

    Теми доповідей, які прозвучали на конференції, засвідчують розмаїття наукових пошуків з кореєзнаства. Дослідники-сходознавці обирають об’єктами своїх наукових розвідок творчість окремих корейських письменників, дитячу корейську літературу, народні корейські вірування, корейські фразеологізми, мовну систему корейської, проводячи компаративні дослідження з українською культурою. Відтак ми бачимо, що темп розвитку наукового обміну між Кореєю та Україною набирає обертів, що позитивно впливає на модернізацію та інтеграцію у світовий вимір обох країн.

    Прес-центр Інституту філології

  • Конференція "Іван Франко і польська культура": анонс

    Кафедра полоністики Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Інститут літератури імені Т.Г. Шевченка НАН України, Інститут Івана Франка НАН України у Львові, Міжнародна школа україністики НАН України, Представництво Польської академії наук в Киїєві з нагоди 160 річниці від дня народження і 100 річниці від дня смерті Івана Яковича Франка запрошують взяти участь у роботі Міжнародної інтердисциплінарної наукової конференції "Іван Франко і польська культура", яка відбуватиметься у Києві з 13 по 15 жовтня 2016 року.

    До участі в конференції запрошуються літературознаці, культурологи, мовознавці, перекладачі, історики, освітяни, соціологи та всі зацікавлені полоністичною проблематикою та історією українсько-польських взаємин у просторі культурного пограниччя від давнини до сучасності.

    Місце проведення конференції:

    13-15 жовтня 2016 р. – Київ, Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Національний музей народної архітектури та побуту України.

    Робочі мови конференції: українська, польська, англійська.
    Заявки просимо надсилати на адресу: konferencja.franki@ukr.net

  • "Титан духу і чину":науковці обговорили постать Івана Франка на конференції

    Із ініціативи кафедри історії української літератури, теорії літератури та літературної творчості, на чолі з проф. Людмилою Грицик, 29 вересня в Інституті філології відбулася конференція, присвячена 160-річчю від дня народження Івана Франка “Титан духу і чину”.

    Постать Івана Франка у вітальній промові окреслив директор Інституту філології проф. Григорій Семенюк: “Через наукові студії, виступи, творчі дискусії прагнемо осягнути його унікальне багатовимірне обдарування, наблизитися до розуміння його неповторного доробку, збагнути заповіти нащадкам. Коли ми наближаємося до Франка, то він відображається нам щоразу по-новому: як людина, як письменник, як науковець, як пророк. Наша мета сьогодні показати усе багатство і розмаїття Франкових інтелектуальних змагань і духовних дороговказів, представити титанічну постать Івана Франка, яка зробила його нашим духовним велетнем”.

    У роботі конференції взяли участь представники десяти навчальних закладів України, а також науковці із Грузії та Польщі. Завітав на пленарне засідання й онук Івана Франка Роланд Тарасович. Він подякував дослідникам, які “потроху знімають з постаті великого вченого пилюку радянщини, комуністичної ідеології”.

    Дослідникам-філологам, історикам і мистецтвознавцям було, є і буде що сказати про різногранну постать Івана Франка, про різні аспекти його діяльності. А фольклористам навіть проспівати. Завершальним акордом пленарного засідання конференції став виступ Заслуженого ансамблю “Роксоланія”, які виконали кілька пісень на слова Івана Франка

    Каріна Дорошенко
    фото - Валерій Попов

    Категорії: 
  • Конференція "Титан духу і чину" до 160-річчя від дня народження Івана Франка: анонс

    29 вересня 2016 року відбудеться Всеукраїнська науково-практична конференція "Титан духу і чину" до 160-річчя від дня народження Івана Франка.

    О 10:00 розпочнеться пленарне засідання в актовій залі Інституту філології. З 13:00 почнуть роботу секції. На конференцію завітає онук Івана Франка, громадсько-політичний діяч - Роланд Тарасович.

    У рамках роботи конференції планується перегляд книжкової виставки та відвідання експозицій

  • Стипендійні програми для студентів та викладачів


    7 вересня о 12:00 в Актовій залі економічного факультету (вул. Васильківська, 90-а) та 8 вересня о 15:00 в аудиторії 204 Головного навчального корпусу Київського національного університету імені Тараса Шевченка (вул. Володимирська, 60) відбудеться

    Презентація стипендійних програм для бакалаврів, магістрів усіх спеціальностей, викладачів ВНЗ та науковців від Німецької служби академічних обмінів DAAD

    Організатори заходу: Відділ академічної мобільності Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

    Контакти:
    +38 (044) 239-32-85 – Данильченко Оксана Юріївна, організатор, модератор заходу,
    e-mail:danylchenko@univ.net.ua;
    Гуренко Ольга Василівна , e-mail:mobility_office1@univ.net.uа.

  • Набір статей до наукового вісника "Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика"

    Редколегія наукового видання"Вісник. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика" продовжує набір статей для чергового випуску на 2016 рік.

    Статті надсилати до 15 жовтня 2016 р. на електронну адресу novitnya@ukr.net. На останній сторінці вказати контактну інформацію (телефон мобільний та стаціонарний, електронна адреса, місце роботи). Роздруківки (формат А-4)подавати на адресу 01033, Україна, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 14, кімн. 115.
    Довідки за телефоном: (044) 239-33-68.

    Деталі - у доданому файлі

  • Конференція "Літературна генерація 1920-х років: неокласики"

    Запрошуємо взяти участь у конференції, яка відбудеться в Інституті філології 13-14 жовтня 2016 року

Сторінки

Subscribe to конференція