конференція

  • Конференція «Слов’янські студії» (анонс)

    Запрошуємо Вас узяти участь у ІІ Міжнародній науковій конференції «Слов’янські студії», присвяченій 150-річчю заснування Південнослов’янського пансіону Тодора Мінкова.

    Під час конференції відбудеться традиційне широке обговорювання проблем функціонування та розвитку слов’янських мов і літератур у загальноєвропейському та світовому контексті. Також розглядатимуться питання історії становлення та розвитку Південнослов’янського пансіону, з’ясовуватимуться різні аспекти навчання балканської молоді на теренах України в ІІ половині ХІХ століття.

    У рамках конференції планується робота круглого столу на тему «Роль Південнослов’янського пансіону Тодора Мінкова в підготов ці національних еліт для балканських країн» та культурна програма.

    Більш детальна інформація – у прикріпленому файлі.

  • Конференція в Одесі (лінгвістична проблематика)

    Запрошуємо взяти участь у Міжнародній науково-практичній конференції «Українська мова у парадигмі світової лінгвістики», яка проводитиметься з нагоди 80-річчя утворення кафедри української мови 28 – 29 вересня 2017 року на філологічному факультеті Одеського національного університету імені І.І.Мечникова.

    ПЛАНУЄТЬСЯ РОБОТА ТАКИХ СЕКЦІЙ:
    Секція №1. Одеська лінгвістична школа: видатні вчені.
    Секція №2. Система мови в синхронії й діахронії: актуальні аспекти.
    Секція №3. Ономастичні студії: класика і сучасність.
    Секція №4. Діалектологічні студії: класика і сучасність.
    Секція №5. Лінгвістичні виміри художнього тексту.
    Секція №6. Комунікативна сугестія в поліжанрових дискурсах.
    Секція №7. Проблеми етно- та соціолінгвістики: сучасні підходи.

    У межах конференції відбудеться засідання Круглого столу «Видатні мовознавці Одеського університету: професор О. І. Бондар» на пошану пам’яті доктора філологічних наук, професора Олександра Івановича Бондаря.

    Робочі мови конференції: українська, англійська, німецька, польська, сербська, російська.

    Для участі в конференції просимо до 22 травня 2017 року на електронну адресу кафедри української мови kafukrmovaonu@mail.ru надіслати матеріали в такому форматі:
    1) ЗАЯВКУ на участь у роботі конференції: ФАЙЛ з назвою «Прізвище автора – заявка, (наприклад, Василюк О.Д._ЗАЯВКА.doc), див. зразок заявки нижче;
    2) ФАЙЛ зі статтею з назвою «Прізвище автора – стаття», (наприклад, Василюк О.Д._ СТАТТЯ.doc);

    Примітка: за наявності в статті схем, таблиць, складних рисунків, які можуть змінитися під час копіювання статті, просимо надіслати їх окремим файлом (або файлами) у форматі PDF з назвою «Прізвище автора – Схема 1 / Рисунок 1» (наприклад, Петрусевич Д.М._ Рисунок 1.jpg/bmp); також просимо надсилати додаткові шрифти або транскрипційні знаки, якщо такі наявні в тексті статті;
    3) ВІДСКАНОВАНУ КОПІЮ (або фотокопію) КВИТАНЦІЇ про оплату вартості публікації та оргвнеску: ФАЙЛ «Василюк О.Д. _ОПЛАТА»;

    4) Колег без наукового ступеня просимо додатково надіслати ВИТЯГ ІЗ ПРОТОКОЛУ засідання кафедри про рекомендацію статті до друку або завірену РЕЦЕНЗІЮ НАУКОВОГО КЕРІВНИКА: ФАЙЛ з назвою «Василюк О.Д. _РЕЦЕНЗІЯ» або «Василюк О.Д. _ВИТЯГ ІЗ ПРОТОКОЛУ».

    За довідками просимо звертатися на електронну адресу кафедри української мови: kafukrmovaonu@mail.ru або за телефоном (048) 776 14 80 (Поліщук Світлана Сергіївна, Бабич Олена Іванівна).

    ДО ПОЧАТКУ РОБОТИ КОНФЕРЕНЦІЇ планується видання статей у «Записках з українського мовознавства», які входять до переліку фахових видань України.

    Вартість однієї сторінки – 35 грн. Одноосібні статті докторів наук, професорів друкуються безкоштовно. Організаційний внесок за участь у конференції у розмірі 100 грн. сплачується заздалегідь разом із коштами за друк статті всіма учасниками. Проїзд та проживання – за рахунок учасників. Більш детально про умови проживання буде повідомлено в другому інформаційному повідомленні. Офіційне запрошення до участі у конференції надсилається авторові після рецензування статті експертами редколегії наукового видання «Записки з українського мовознавства». КОШТИ

    ДЛЯ ОПУБЛІКУВАННЯ СТАТТІ разом з оргвнеском просимо переказувати на такі реквізити:
    Призначення платежу – поповнення карткового рахунку № 4149 4978 6358 5099
    Бабич Олена Іванівна
    Отримувач : КФ КБ «ПРИВАТБАНК»
    КОД ОКПО: 14360570
    Рахунок: 29244825509100
    МФО: 305299
    призначення платежу: № картки: 4149 4978 6358 5099
    ПІБ отримувача: Бабич Олена Іванівна

    УВАГА! Автоматичне розсилання збірників з матеріалами конференції не передбачається. Якщо Ви не зможете особисто взяти участь у конференції, але бажаєте отримати збірник, ми можемо надіслати Вам його кур’єрською службою «Нова пошта». Для цього після проведення конференції надішліть електронного листа (e-mail: kafukrmovaonu@mail.ru), у якому вкажіть своє ПІБ, місто, відділення Нової пошти, з якого Вам зручно забрати збірник, та номер Вашого мобільного телефону. Оргкомітет конференції не бере на себе витрати на пересилку, Ви сплачуєте за їх під час отримання збірника.

    ТЕЛЕФОНИ ТА E-MAIL ДЛЯ ДОВІДОК:
    Завідувач кафедри української мови ОНУ імені І. І. Мечникова – доктор філологічних наук, професор Ковалевська Тетяна Юріївна; е-mail: kafukrmovaonu@mail.ru; телефон кафедри української мови: (048) 776 14 80.

    АДРЕСА ДЛЯ ПОШТОВОГО ЛИСТУВАННЯ:
    Французький бульвар, 24/26, каб. 85, м. Одеса, 65058.

    ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ СТАТЕЙ ОБОВ’ЯЗКОВІ.
    РУКОПИСИ, ЩО НЕ ВІДПОВІДАЮТЬ ВИМОГАМ, ДО ДРУКУ НЕ ПРИЙМАЮТЬСЯ!

    Статті до редколегії наукового збірника «Записки з українського мовознавства» подаються відповідно до вимог п. 3 Постанови Президії ВАК України «Про підвищення вимог до фахових видань, внесених до переліків ВАК України» від 15.01.2003 р. № №7-05/1.
    Структура статті:
    – постановка наукової проблеми та її актуальність;
    – аналіз досліджень цієї проблеми;
    – мета і завдання, об’єкт і предмет дослідження, опис фактичного матеріалу й методів, застосованих у процесі аналізу, теоретична і практична цінність отриманих результатів;
    – виклад основного матеріалу й обґрунтування результатів дослідження;
    – висновки та перспективи дослідження.

    Автори подають одну статтю, що раніше не друкувалася в інших виданнях. Вони несуть повну відповідальність за оригінальність тексту статті, точність наведених фактів, цитат, статистичних даних тощо.

    Стаття надсилається на електронну адресу редакції: kafukrmovaonu@mail.ru; редактор Word, шрифт Times New Roman, інтервал 1,5. Поля: ліворуч – 30 мм, праворуч – 15 мм, знизу – 20 мм, вгорі – 20 мм, абзац – 1,25 мм, без переносів. Сторінки не нумеруються.

    Обсяг рукопису наукової статті (в т. ч. таблиць і підписів до них, анотацій, списку літератури) – 7 – 12 сторінок друкованого тексту.

    До друку приймаються відредаговані статті у такому оформленні: на початку статті (ліворуч) УДК (перший рядок); ініціали, прізвище автора; науковий ступінь. вчене звання, місце роботи, посада (12 кегль); назва статті (12 кегль, вел., жирн.); анотація мовою оригіналу праці (11 кегль, 30 – 40 слів) та ключові слова – 5 – 7 слів (мовою оригіналу статті); текст статті (12 кегль, основні обов’язкові складові статті див. п. 1); література (заголовок – 12 кегль, курсив, жирн.; за алфавітом прізвище й ініціали автора – 12 кегль, курсив, решта відомостей – 12 кегль звичайний), оформлений згідно з чинними вимогами.

    Після Літератури до статті обов’язково додається References – переклад списку літератури англійською мовою та його транслітерація (кегль 12). Джерела зі списку літератури, передані латинською графікою, подаються в References «Гарвардським стилем» (Harvard style), на відміну від першого списку літератури, в якому використовується український ДОСТ. Транслітерацію здійснюють згідно з постановою КМУ від 27.01.2010 №55 «Про впорядкування транслітерації українського алфавіту латиницею» або вимогам системи BGN / PCGN (для російської мови). Транслітерація проводиться за допомогою Інтернету в онлайн-режимі шляхом набору адреси: translit.net. Транслітерацію української мови можна здійснити на сайті http://translit.kh.ua (Обрати стандарт: Паспортний (КМУ 2010), російської мови – на сайті http://translit.ru/ (Обрати стандарт: BGN). Транслітерований варіант назви подають після англомовного перекладу у квадратних дужках (див. наведені нижче зразки). Мови, які пишуться латиницею, траслітерувати не потрібно.

    Посилання на використанні джерела в тексті статті подавати тільки у квадратних дужках, наприклад [1]. Посилання на конкретні сторінки наводити після номера джерела, через кому (з маленької букви «с»), далі її номер (наприклад: [1, с. 5]).
    Авторське резюме російською (11 кегль, 30 – 40 слів) та англійською (11 кегль, 100 – 250 слів, до 850 знаків) мовами друкується після тексту статті. Структура резюме повторює структуру статті та містить мету, об’єкт, предмет, методи; результати роботи; висновки; ключові слова.

    Ініціали, прізвище, місце роботи та назву статті російською й англійською мовами (12 кегль вел.) подавати перед відповідним авторським резюме.

    Рецензування і перевірка матеріалів. Статті проходять оцінку відповідності науковому профілю збірника, вимогам ДАК й оформленню. Наукові статті рецензуються членами редакційної колегії та запрошеними рецензентами.
    Увага! Редколегія залишає за собою право відбирати й редагувати статті, а також не мотивувати відмову від рекомендації до друку.

    Наукові статті іноземних авторів та одноосібні наукові статті докторів наук приймаються безкоштовно. Надсилається електронний варіант збірника.

    Автори без наукового ступеня разом із текстом статті подають коротку рецензію з рекомендацією до друку від наукового керівника або витяг з протоколу засідання кафедри.

    Електронні копії «Записок з українського мовознавства» розміщуються на сайті Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського НАН України, а реферативні матеріали – в Українському реферативному журналі «Джерело».

    До редакції збірника надсилаються: 1) заявка з відомостями про автора; 2) наукова стаття; 3) рецензія (крім авторів з науковими ступенями кандидатів і докторів наук), підписана доктором чи кандидатом наук і завірена печаткою установи; 4) копія квитанції про оплату вартості публікації (оплата здійснюється після прийняття редколегією наукової статті до друку). Витрати за опублікування наукової статті у збірнику та його друк складають 40 грн. за сторінку. Автори, що бажають мати друкований варіант збірника, можуть безпосередньо звернутися до редакції або оплатити його розсилку.

    Після отримання та розгляду редколегією наукової статті авторові на електронну пошту надсилається повідомлення про прийняття її до друку.

    ЗРАЗОК ОФОРМЛЕННЯ СТАТТІ

    УДК 811.161.2’23:655.535.6

    Н. В. Кутуза, к. філол. н., доц.,
    Одеський національний університет імені І. І. Мечникова,
    доцент кафедри прикладної лінгвістики,
    докторант кафедри української мови

    СУГЕСТИВНА ЕФЕКТИВНІСТЬ РЕКЛАМНИХ СЛОГАНІВ:
    ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ

    Статтю присвячено дослідженню сугестивного потенціалу рекламних слоганів за допомогою психолінгвістичних методів семантичного диференціала (фактор «оцінка») та вільного асоціативного експерименту. Стимулами в експериментах слугували слогани комерційної, політичної і соціальної реклами як текстові гештальти. Деякі результати проведених експериментів стали підґрунтям «Короткого асоціативного словника рекламних слоганів».
    Ключові слова: рекламний слоган, асоціативний експеримент, семантичний диференціал, сугестія.

    Текст…

    Література
    1. Белей Л. О. Функціонально-стилістичні можливості української літературно-художньої антропонімії ХІХ-ХХ ст. [монографія] / Л. О. Белей. – Ужгород : Патент, 1995. – 119 с.
    2. Калинкин В. М. Поэтика онима [монографія] / В. М. Калинкин. – Донецк : Юго-Восток, 1999. – 408 с.
    3. Карпенко О. Ю. Про літературну ономастику та її функціональне навантаження / О. Ю. Карпенко // Записки з ономастики. – Одеса : Астропринт, 2000. – Вип. 4. – С. 68 – 74.

    References
    1. Beley, L.O. (1995), Functional and stylistic possibilities of the XIX – XX centuries Ukrainian literary anthroponomy [Funkcional`no-sty`listy`chni mozhly`vosti ukrayins`koyi literaturno-xudozhn`oyi antroponimiyi XIX-XX st.], Patent, Uzhgorod, 119 p.
    2. Kalinkin, V.M. (1999), Onim Poetics [Poэty`ka ony`ma], Yugo-Vostok, Donetsk, 408 p.
    3. Karpenko, O.Yu. (2000), «On literary onomastics and its functionality» [«Pro literaturnu onomasty`ku ta yiyi funkcional`ne navantazhennya»], Zapy`sky` z onomasty`ky`, Odessa, No. 4, pp. 68 – 74.

    Н. В. Кутуза,
    Одесский национальний университет имени И. И. Мечникова,
    кафедра прикладной лингвистики

    СУГГЕСТИВНАЯ ЭФФЕКТИВНОСТЬ РЕКЛАМНЫХ СЛОГАНОВ:
    ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ

    Статья посвячена исследованию сугестивного потенциала рекламных слоганов при помощи психолингвистических методов семантического дифференциала (фактор «оценка») и свободного ассоциативного эксперимента. Стимулами в экспериментах послужили слоганы коммерческой, политической и социальной рекламы как текстовые гештальты. Некоторые результаты проведенных экспериментов стали основой «Короткого асоціативного словника рекламних слоганів».
    Ключевые слова: рекламный слоган, ассоциативный эксперимент, семантический дифференциал, суггестия.

    N. V. Kutuza
    Odesa National I. I. Mechnikov University,
    Department of Applied Linguistics

    SUGGESTIVE EFFICIENCY OF ADVERTISEMENT SLOGANS:
    EXPERIMENTAL RESEARCH

    The article s devoted to researching the advertisement slogans’ linguistic influence potential with the aid of semantic differential (according to “grade” factor) and free associative experiment psycholinguistic methods. Commercial, political and social advertisement slogans as the text gestalts became the stimuli of the experiment. Complex usage of the above-mentioned methods proves the hypothesis about the slogans’ holistic perception, allowed to define the informants’ essential axiological strategies and their reactions’ prognostication level, as well as the reactions’ structure and semantic types. Some results of the experiments having been carried out became the base of “The Short Dictionary of the Advertisement Slogans”.
    Key words: advertisement slogan, associative experiment, semantic differential, suggesting.

    ЗАЯВКА
    на участь у Міжнародній науково-практичній конференції «Українська мова у парадигмі світової лінгвістики», 28–29 вересня 2017 р., м. Одеса
    Прізвище, ім’я та по батькові:
    Назва статті:
    Секція:
    Місце роботи: (назву вищого навчального закладу та кафедри вказувати без скорочень)
    Посада:
    Вчене звання, науковий ступінь:
    Поштова адреса:
    E-mail:
    Телефон:
    Передбачається очна/заочна участь у конференції:

  • Збереження нематеріальної культурної спадщини - запорука розвитку нашої держави

    16 грудня відбулася друга всеукраїнська науково-практична конференція "Імплементація Конвенції про охорону нематеріальної культурної спадщини: підсумки та перспективи" за участі представників Міністерства культури України, Українського центру культурних досліджень Міністерства культури України, кафедри фольклористики Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Інституту культурології національної академії мистецтв України, Національного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького та діячів культури України, фольклористів.

    «Проведення конференції у стінах Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка є невипадковим, адже кафедра фольклористики інституту готує фахівців із нематеріальної спадщини. Зважаючи на це, наукове зібрання є своєрідною зустріччю потенційних роботодавців із майбутніми фахівцями», – зауважила завідувач кафедри фольклористики професор Олена Івановська, вітаючи учасників конференції. Також Олена Петрівна наголосила на необхідності підготовки кадрів у сфері управління нематеріальної культурної спадщини і значення освітніх програм, які студіюються у вишах. Окрім цього Олена Івановська окреслила подальший шлях розвитку фольклористики, що потребує підтримки з боку держави, адже «національна ідея найбільше виявляє себе у народній творчості, а фольклористи є тими, хто тримає, розповсюджує, відроджує і зберігає національну спадщину».

    Вітальне слово виголосив і директор Інституту культурології НАМ України професор Юрій Богуцький. Юрій Петрович у своєму слові акцентував увагу на тому, що тема конференції не нова сьогодні. «Вона фундувалася упродовж століть. Ми сьогодні маємо напрацювання попередніх епох, що дозволяє вийти у світ і заявити про українську самобутність завдяки нематеріальної культурної спадщини, яка зберегла генетичний код нації», – зауважив Юрій Богуцький.

    Заступник Міністра культури України Ростислав Володимирович Карандієв, виступаючи на пленарному засіданні, розповів про співпрацю з ЮНЕСКО, окреслив подальший шлях збереження народної спадщини і необхідність цієї справи.

    Директор Українського центру культурних досліджень Міністерства культури України Юрій Буценко також привітав присутніх на пленарному засіданні, зауваживши про необхідність залучення всіх державних установ до реалізації політики і програми збереження нематеріальної культурної спадщини.

    Ключовим на науковій конференції став звіт про реалізацію імплементації Конвенції про охорону нематеріальної культурної спадщини в Україні, який виголосила координатор COMUS, національний експерт і вчений секретар Українського центру культурних досліджень Міністерства культури України Валентина Дем’ян, яка також модерувала наукове зібрання. В обговорення звіту взяли участь культурологи, фольклористи і представники державного апарату. Також було окреслено майбутні перспективи цієї справи і водночас заходи щодо популяризації нашої культурної спадщини.

    Тезу, що фольклорна практика як основа розвитку, під час конференції було стверджено виступами бандуристів та Народного ансамблю української музики, учасниками якого є студенти-фольклористи Інституту філології.

    Олександра Касьянова, фото - Валерій Попов

    Категорії: 
  • Онлайн-семінари по роботі з платформою Web of Science

    До уваги науковців, викладачів та аспірантів!

    Наукова бібліотека рекомендує Вам взяти участь у черговій серії онлайн-семінарів по роботі з платформою Web of Science та іншими ресурсами для наукової діяльності, яка відбуватиметься в період з 7 по 9 грудня 2016 року.

    Розклад онлайн-семінарів (за Київським часом):
    7 грудня, середа
    09:00 – 10:00 Робота з бібліографією в програмі EndNote Online.
    11:00 – 12:00 Пошук та аналіз наукових журналів з використанням Journal Citation Reports.
    13:00 – 14:00 NEW! Робота з патентною інформацією в базі Derwent Innovation Index.
    15:00 – 16:00 Аналітичний інструмент InCites.

    8 грудня, четвер
    09:00 – 10:00 NEW! Робота з патентною інформацією в базі Derwent Innovation Index.
    11:00 – 12:00 Платформа Web of Science: розширені можливості.
    14:00 – 15:00 Пошук за організацією у Web of Science.

    9 грудня, п’ятниця
    10:00 – 11:00 Платформа Web of Science: розширені можливості.
    12:00 – 13:00 Пошук за організацією у Web of Science.
    14:00 – 15:00 Аналітичний інструмент InCites.

    Додаткова інформація та реєстрація на семінари на сайті: http://wokinfo.com/russian (зелений банер «Онлайн-семінари»).
    Участь у семінарах безкоштовна, робоча мова – російська.

    Ви маєте можливість скористатись доступом до платформи Web of Science у локальній мережі університету.

  • Конференція „Іван Ковалик та українське мовознавство: історія, школи, проблеми”: анонс

    Запрошуємо взяти участь у Всеукраїнській науковій конференції „Іван Ковалик та українське мовознавство: історія, школи, проблеми”, присвяченій 110-ій річниці від дня народження проф. І. І. Ковалика.
    Конференція відбудеться 26–27 жовтня 2017 р. у Львівському національному університеті ім. Івана Франка.

    Деталі - в доданому файлі

  • Відбулася конференція "Мова як світ світів"

    25 листопада відбулася щорічна міжнародна наукова конференція "Мова як світ світів: граматика і поетика текстових структур". Це вже 11-а конференція, яку організовує кафедра української мови та прикладної лінгвістики. На цьогорічне наукове зібрання з'їхалися дослідники мови з різних куточків світу та України.

    Привітанням учасників конференції розпочав пленарне засідання завідувач кафедри української мови та прикладної лінгвістики д. філол.н, проф. Анатолій Мойсієнко. З вітальним словом виступила і заступник директора з наукової роботи к. філол.н. Ганна Черненко. Ганна Анатолівна зауважила про те, що мова- це відчуття дому, той екзистенційний вимір, яким живе кожен народ.

    Розмаїття наукових розвідок у діахронічному і синхронічному аспектах продемонстрували доповідачі пленарного засідання. Д.філол.н., проф. Юрій Мосенкіс розповів присутнім про трипільську культуру і писемність, археологічні знахідки якої є яскравим репрезентантом міжмовних і міжкультурних зв'язків. Професор Університету Пейса (Нью-Йорк, США) Андрій Даниленко презентував науковій аудиторії доповідь про Кулішеві переклади в історії формування нової української літературної мови. По завершенню свого виступу професор подарував книгу власного авторства колективу кафедри української мови та прикладної лінгвістики. Мовознавець з Харківського університету д.філол.н., проф. Олена Маленко виступила з доповіддю "Юрій Шерех і українська поезія: візія художньо-стильових домінант". Про постать Леоніда Булаховського та його роль у формуванні Харківської лінгвістичної школи розповів д.філол.н., проф. Костянтин Даниленко. Перспективи розбудови та використання корпусу української мови окреслила у своєму виступі к.філол.н., доц. Оксана Зубань.

    У межах конференції відбувся круглий стіл "Звукова матерія мови", присвячений 90-річчю д.філол. н, проф Лариси Скалозуб.

    Категорії: 
  • Наукова публікація та участь в інтернет-конференції з нагоди 135-річчя Івана Огієнка

    Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка запрошує Вас взяти участь у І Всеукраїнській науково-практичній інтернет-конференції «КАНОН ІВАНА ОГІЄНКА У СУЧАСНІЙ НАУКОВІЙ ПАРАДИГМІ»(з нагоди 135-річчя від дня народження Івана Огієнка), яка відбудеться16 січня 2017 року.

    Напрями роботи інернет-конференції:
    1. Науковий текст Івана Огієнка: новітні теорії і методи дослідження.
    2. Багатовимірність художнього простору: мистецькі версії Івана Огієнка.
    3. Трансцендентний континуум сакральних текстів Івана Огієнка.
    4. Смислообрази національної ідентичності у філософському дискурсі Івана Огієнка.
    5. Феномен Івана Огієнка у соціокультурних трендах доби.

    Програма інтернет-конференції буде розміщена на сайті http://ohienko.kpnu.edu.ua/.

    Участь у конференції безкоштовна.

    Матеріали для участі в інтернет-конференції (прізвище, ініціали автора, наукове звання, посада, назва й анотація статті (500 знаків), ключові слова) та відомості про автора надсилати на адресу:dp_ohienko@kpnu.edu.ua до 15 грудня 2016 року за зразком:

    Атаманчук В.П. (м.Кам’янець-Подільський),кандидат філологічних наук, доцент кафедри історії української літератури та компаративістики, керівник науково-дослідного центру огієнкознавства Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка

    ОСМИСЛЕННЯ ДУХОВНО-ЕТИЧНИХ ПРОБЛЕМ У МІСТЕРІЇ ІВАНА ОГІЄНКА «ОСТАННЯ ХВИЛИНА»

    Вивчається художня своєрідність твору Івана Огієнка «Остання хвилина». Увага зосереджується на дослідженні проблематики драми, висвітленні головних засад світогляду митця, які визначають спосіб художньої репрезентації проблем морально-етичного та духовного спрямування. Аналізується образ головного героя твору, який став втіленням художньої ідеї пошуку смислу буття через зовнішні та внутрішні колізії. Досліджуються форми художньої умовності, використані Іваном Огієнком у драмі.
    Ключові слова: Іван Огієнко, драма, головний герой, конфлікт, художня умовність, духовно-етичні проблеми.

    Відомості про автора:
    • прізвище, ім’я, по батькові;
    • науковий ступінь, вчене звання, місце роботи, посада;
    • домашня адреса (або ж адреса для листування), e-mail, мобільний телефон.

    Статті можна безоплатно опублікувати у науковому збірнику «Іван Огієнко і сучасна наука та освіта». Серія філологічна.
    Збірник внесено до Переліку наукових фахових видань України (наказ Міністерства освіти і науки України 09.03.2016 № 241).

    Контактний телефон: 097 119 42 68 Вікторія Петрівна Атаманчук

  • Міжмовний та міжкультурний діалог: науковий вектор

    25 жовтня відбулася Міжнародна наукова конференція "Україна і сучасний світ: міжмовний та міжкультурний діалог", присвячена створенню Інституту філології! Вітаючи учасників конференції, директор інституту професор Григорій Семенюк зауважив, що за час існування Інституту філології проведено 115 конференцій.

    У вступному слові Григорій Фокович зазначив, що назва наукового заходу суголосить часові і подіям! Адже Україна довгий час спілкувалася зі світом через посередника. Нині ми комунікуємо самостійно, завдяки чому збагачуємо себе, свою культуру. Міжкультурна комунікація- це та форма діяльності, яка дозволяє не лише пізнавати нове, а й показати національну культуру! Щоб вступати у міжкультурний діалог потрібно знати іноземні мови та усвідомлювати свою національну ідентичність, розуміти термін" рідна мова" . У цьому контексті виступали доповідачі пленарного засідання, зокрема доктор філологічних наук, провідний науковий співробітник, завідувач відділу мов України Інституту мовознавства імені О.О. Потебні НАН України Богдан Ажнюк; к. іст. н., голова правління Східноєвропейського інституту розвитку Мрідула Гош; д.філол.н., проф. Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка Костянтин Тищенко; д.філол.н., проф., зав. кафедри теорії та практики перекладу з англійської мови Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка Лада Коломієць; к.філол.н., НУ «Києво-могилянська академія» Оксана Пашко; аспірант Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка Ольга Василюк.

    Знайомлячисть з культурою інших країн, ми пізнаємо себе.
    У рамках конференції пройшли 4 круглі столи, присвячені особистостям, чия діяльність є свідченням любові до слова, до Батьківщини та є маркером духовності.

    Олександра Касьянова

    Категорії: 
  • Конференція «Україна і сучасний світ: міжмовний та міжкультурний діалог»: анонс

    25-26 жовтня в Інституті філології відбуватиметься Міжнародна наукова конференція «Україна і сучасний світ: міжмовний та міжкультурний діалог».
    Програма - у доданому файлі

  • Різногранна постать Івана Франка на конференції полоністів

    13-14 жовтня 2016 року в Інституті філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка відбулася Міжнародна інтердисциплінарна наукова конференція «Іван Франко і польська культура», організована з нагоди 160 річниці від дня народження і 100 річниці від дня смерті видатного українського письменника. Пленарне засідання, на яке зібрались почесні польські й українські гості та учасники конференції, розпочалося з вітального слова проректора з міжнародних звʼязків Київського національного університету імені Тараса Шевченка професора Петра Беха та заступника Директора Інституту філології з координації навчальної та науково-методичної роботи доцента Галини Усатенко. Господарів та гостей з початком конференції вітали також радник Посольства Республіки Польща в Україні, керівник відділу науково-освітньої співпраці Емілія Ясюк, академік НАН України, директор Інституту літератури імені Т.Г. Шевченка НАН України Микола Жулинський, директор Представництва Польської академії наук в Києві професор Генрик Собчук. Під час засідання Ростислав Радишевський – член-кореспондент НАН України, професор, завідувач кафедри полоністики Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка – презентував видання «Franko I. Szkice o literaturze. Kultura. Literaturoznawstwo. Publicystyka», видане за редакцією доктора філософії Івана Матковського та Ігоря Розлуцького з Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. З доповіддю виступив Дмитро Павличко, який представив постать Івана Франка як будівничого української держави у польсько-українському діалозі.

    У другій частині пленарного засідання з доповідями виступили професор Ярослав Лавський з Університету в Бялистоці («Іван Франко. Письменник міжкультурного синтезу»), професор, член-кореспондент НАН України з Інституту Івана Франка НАН України Євген Нахлік («...До найтяжчого бою За правду й волю милу Ти поведеш народи...»: Месіанські мотиви у творчості Івана Франка та польських «трьох пророків»), професор Богдан Бурдзей з Університету імені Миколая Коперника в Торуні («Іван Франко і польські дискусії про євреїв і єврейську державу»), професор Микола Лесюк з Прикарпатського національного університету імені В. Стефаника («Польськомовні елементи в українських творах Івана Франка»).

    У роботі конференції взяли участь понад 20 польських науковців – представників різноманітних навчальних закладів та наукових установ: Варшавського університету, Університету в Бялистоці, Люблінського католицького університету, Гданського університету, Академії імені Яна Длугоша в Ченстохові, Університету імені Адама Міцкевича в Познані, Університету імені Миколая Коперника в Торуні тощо. Українські учасники, що цікавляться вивченням творчості Івана Франка у контексті польської культури, прибули з Житомирського державного університету імені Івана Франка, Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, Львівського національного університету імені Івана Франка, Інституту Івана Франка НАН України, Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, Бердянського державного педагогічного університету, Одеського національного університету імені І.І. Мечникова, Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, Кримського інженерно-педагогічного університету з м. Сімферополь, Інституту літератури, Інституту народознавства, Інституту українознавства імені І.Крипʼякевича, Інституту історії, Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнографії імені М.Т. Рильського НАН України та інших вищих навчальних закладів України.

    Протягом 13 вересня учасники конференції працювали у таких секціях: 1. Спадщина Івана Франка: польськомовний критичний дискурс; 2. Польська романтична література в рецепції Івана Франка; 3. Творчість Івана Франка у світлі компаративістики; 4. Рецепція творчої спадщини Івана Франка. 14 вересня відбулося виїзне засідання в Інституті післядипломної освіти Київського національного університету імені Тараса Шевченка на тему «Історико-народознавчі контексти спадщини Івана Франка». Тут також відбулися перезентації нових видань: українського перекладу монографічного дослідження Богдана Бурдзея «Інший світ людської надії» (пер. з польськ. І. Шевченко; ред. пер. О. Янішевський. – Київ, 2015); українського перекладу праць Тадеуша Станіслава Грабовського «Росія як опікунка словʼян: 1. Русь-Україна. 2. Білорусь» (упорядн., заг. ред. та передм. Р. Радишевського, пер. з польськ. Р. Радишевського та К. Строганової. – Київ, 2016); а також двох останніх томів «Київських полоністичних студій» (т. XXVII, т.XXVIII – Київ, 2016). Доповіді, виголошені на конференції, будуть опубліковані у XXХ томі «Київських полоністичних студій».

    Кафедра полоністики,
    фото - Валерій Попов

Сторінки

Subscribe to конференція