конференція

  • Конференція „Іван Ковалик та українське мовознавство: історія, школи, проблеми”: анонс

    Запрошуємо взяти участь у Всеукраїнській науковій конференції „Іван Ковалик та українське мовознавство: історія, школи, проблеми”, присвяченій 110-ій річниці від дня народження проф. І. І. Ковалика.
    Конференція відбудеться 26–27 жовтня 2017 р. у Львівському національному університеті ім. Івана Франка.

    Деталі - в доданому файлі

  • Відбулася конференція "Мова як світ світів"

    25 листопада відбулася щорічна міжнародна наукова конференція "Мова як світ світів: граматика і поетика текстових структур". Це вже 11-а конференція, яку організовує кафедра української мови та прикладної лінгвістики. На цьогорічне наукове зібрання з'їхалися дослідники мови з різних куточків світу та України.

    Привітанням учасників конференції розпочав пленарне засідання завідувач кафедри української мови та прикладної лінгвістики д. філол.н, проф. Анатолій Мойсієнко. З вітальним словом виступила і заступник директора з наукової роботи к. філол.н. Ганна Черненко. Ганна Анатолівна зауважила про те, що мова- це відчуття дому, той екзистенційний вимір, яким живе кожен народ.

    Розмаїття наукових розвідок у діахронічному і синхронічному аспектах продемонстрували доповідачі пленарного засідання. Д.філол.н., проф. Юрій Мосенкіс розповів присутнім про трипільську культуру і писемність, археологічні знахідки якої є яскравим репрезентантом міжмовних і міжкультурних зв'язків. Професор Університету Пейса (Нью-Йорк, США) Андрій Даниленко презентував науковій аудиторії доповідь про Кулішеві переклади в історії формування нової української літературної мови. По завершенню свого виступу професор подарував книгу власного авторства колективу кафедри української мови та прикладної лінгвістики. Мовознавець з Харківського університету д.філол.н., проф. Олена Маленко виступила з доповіддю "Юрій Шерех і українська поезія: візія художньо-стильових домінант". Про постать Леоніда Булаховського та його роль у формуванні Харківської лінгвістичної школи розповів д.філол.н., проф. Костянтин Даниленко. Перспективи розбудови та використання корпусу української мови окреслила у своєму виступі к.філол.н., доц. Оксана Зубань.

    У межах конференції відбувся круглий стіл "Звукова матерія мови", присвячений 90-річчю д.філол. н, проф Лариси Скалозуб.

    Категорії: 
  • Наукова публікація та участь в інтернет-конференції з нагоди 135-річчя Івана Огієнка

    Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка запрошує Вас взяти участь у І Всеукраїнській науково-практичній інтернет-конференції «КАНОН ІВАНА ОГІЄНКА У СУЧАСНІЙ НАУКОВІЙ ПАРАДИГМІ»(з нагоди 135-річчя від дня народження Івана Огієнка), яка відбудеться16 січня 2017 року.

    Напрями роботи інернет-конференції:
    1. Науковий текст Івана Огієнка: новітні теорії і методи дослідження.
    2. Багатовимірність художнього простору: мистецькі версії Івана Огієнка.
    3. Трансцендентний континуум сакральних текстів Івана Огієнка.
    4. Смислообрази національної ідентичності у філософському дискурсі Івана Огієнка.
    5. Феномен Івана Огієнка у соціокультурних трендах доби.

    Програма інтернет-конференції буде розміщена на сайті http://ohienko.kpnu.edu.ua/.

    Участь у конференції безкоштовна.

    Матеріали для участі в інтернет-конференції (прізвище, ініціали автора, наукове звання, посада, назва й анотація статті (500 знаків), ключові слова) та відомості про автора надсилати на адресу:dp_ohienko@kpnu.edu.ua до 15 грудня 2016 року за зразком:

    Атаманчук В.П. (м.Кам’янець-Подільський),кандидат філологічних наук, доцент кафедри історії української літератури та компаративістики, керівник науково-дослідного центру огієнкознавства Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка

    ОСМИСЛЕННЯ ДУХОВНО-ЕТИЧНИХ ПРОБЛЕМ У МІСТЕРІЇ ІВАНА ОГІЄНКА «ОСТАННЯ ХВИЛИНА»

    Вивчається художня своєрідність твору Івана Огієнка «Остання хвилина». Увага зосереджується на дослідженні проблематики драми, висвітленні головних засад світогляду митця, які визначають спосіб художньої репрезентації проблем морально-етичного та духовного спрямування. Аналізується образ головного героя твору, який став втіленням художньої ідеї пошуку смислу буття через зовнішні та внутрішні колізії. Досліджуються форми художньої умовності, використані Іваном Огієнком у драмі.
    Ключові слова: Іван Огієнко, драма, головний герой, конфлікт, художня умовність, духовно-етичні проблеми.

    Відомості про автора:
    • прізвище, ім’я, по батькові;
    • науковий ступінь, вчене звання, місце роботи, посада;
    • домашня адреса (або ж адреса для листування), e-mail, мобільний телефон.

    Статті можна безоплатно опублікувати у науковому збірнику «Іван Огієнко і сучасна наука та освіта». Серія філологічна.
    Збірник внесено до Переліку наукових фахових видань України (наказ Міністерства освіти і науки України 09.03.2016 № 241).

    Контактний телефон: 097 119 42 68 Вікторія Петрівна Атаманчук

  • Міжмовний та міжкультурний діалог: науковий вектор

    25 жовтня відбулася Міжнародна наукова конференція "Україна і сучасний світ: міжмовний та міжкультурний діалог", присвячена створенню Інституту філології! Вітаючи учасників конференції, директор інституту професор Григорій Семенюк зауважив, що за час існування Інституту філології проведено 115 конференцій.

    У вступному слові Григорій Фокович зазначив, що назва наукового заходу суголосить часові і подіям! Адже Україна довгий час спілкувалася зі світом через посередника. Нині ми комунікуємо самостійно, завдяки чому збагачуємо себе, свою культуру. Міжкультурна комунікація- це та форма діяльності, яка дозволяє не лише пізнавати нове, а й показати національну культуру! Щоб вступати у міжкультурний діалог потрібно знати іноземні мови та усвідомлювати свою національну ідентичність, розуміти термін" рідна мова" . У цьому контексті виступали доповідачі пленарного засідання, зокрема доктор філологічних наук, провідний науковий співробітник, завідувач відділу мов України Інституту мовознавства імені О.О. Потебні НАН України Богдан Ажнюк; к. іст. н., голова правління Східноєвропейського інституту розвитку Мрідула Гош; д.філол.н., проф. Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка Костянтин Тищенко; д.філол.н., проф., зав. кафедри теорії та практики перекладу з англійської мови Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка Лада Коломієць; к.філол.н., НУ «Києво-могилянська академія» Оксана Пашко; аспірант Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка Ольга Василюк.

    Знайомлячисть з культурою інших країн, ми пізнаємо себе.
    У рамках конференції пройшли 4 круглі столи, присвячені особистостям, чия діяльність є свідченням любові до слова, до Батьківщини та є маркером духовності.

    Олександра Касьянова

    Категорії: 
  • Конференція «Україна і сучасний світ: міжмовний та міжкультурний діалог»: анонс

    25-26 жовтня в Інституті філології відбуватиметься Міжнародна наукова конференція «Україна і сучасний світ: міжмовний та міжкультурний діалог».
    Програма - у доданому файлі

  • Різногранна постать Івана Франка на конференції полоністів

    13-14 жовтня 2016 року в Інституті філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка відбулася Міжнародна інтердисциплінарна наукова конференція «Іван Франко і польська культура», організована з нагоди 160 річниці від дня народження і 100 річниці від дня смерті видатного українського письменника. Пленарне засідання, на яке зібрались почесні польські й українські гості та учасники конференції, розпочалося з вітального слова проректора з міжнародних звʼязків Київського національного університету імені Тараса Шевченка професора Петра Беха та заступника Директора Інституту філології з координації навчальної та науково-методичної роботи доцента Галини Усатенко. Господарів та гостей з початком конференції вітали також радник Посольства Республіки Польща в Україні, керівник відділу науково-освітньої співпраці Емілія Ясюк, академік НАН України, директор Інституту літератури імені Т.Г. Шевченка НАН України Микола Жулинський, директор Представництва Польської академії наук в Києві професор Генрик Собчук. Під час засідання Ростислав Радишевський – член-кореспондент НАН України, професор, завідувач кафедри полоністики Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка – презентував видання «Franko I. Szkice o literaturze. Kultura. Literaturoznawstwo. Publicystyka», видане за редакцією доктора філософії Івана Матковського та Ігоря Розлуцького з Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. З доповіддю виступив Дмитро Павличко, який представив постать Івана Франка як будівничого української держави у польсько-українському діалозі.

    У другій частині пленарного засідання з доповідями виступили професор Ярослав Лавський з Університету в Бялистоці («Іван Франко. Письменник міжкультурного синтезу»), професор, член-кореспондент НАН України з Інституту Івана Франка НАН України Євген Нахлік («...До найтяжчого бою За правду й волю милу Ти поведеш народи...»: Месіанські мотиви у творчості Івана Франка та польських «трьох пророків»), професор Богдан Бурдзей з Університету імені Миколая Коперника в Торуні («Іван Франко і польські дискусії про євреїв і єврейську державу»), професор Микола Лесюк з Прикарпатського національного університету імені В. Стефаника («Польськомовні елементи в українських творах Івана Франка»).

    У роботі конференції взяли участь понад 20 польських науковців – представників різноманітних навчальних закладів та наукових установ: Варшавського університету, Університету в Бялистоці, Люблінського католицького університету, Гданського університету, Академії імені Яна Длугоша в Ченстохові, Університету імені Адама Міцкевича в Познані, Університету імені Миколая Коперника в Торуні тощо. Українські учасники, що цікавляться вивченням творчості Івана Франка у контексті польської культури, прибули з Житомирського державного університету імені Івана Франка, Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, Львівського національного університету імені Івана Франка, Інституту Івана Франка НАН України, Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, Бердянського державного педагогічного університету, Одеського національного університету імені І.І. Мечникова, Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, Кримського інженерно-педагогічного університету з м. Сімферополь, Інституту літератури, Інституту народознавства, Інституту українознавства імені І.Крипʼякевича, Інституту історії, Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнографії імені М.Т. Рильського НАН України та інших вищих навчальних закладів України.

    Протягом 13 вересня учасники конференції працювали у таких секціях: 1. Спадщина Івана Франка: польськомовний критичний дискурс; 2. Польська романтична література в рецепції Івана Франка; 3. Творчість Івана Франка у світлі компаративістики; 4. Рецепція творчої спадщини Івана Франка. 14 вересня відбулося виїзне засідання в Інституті післядипломної освіти Київського національного університету імені Тараса Шевченка на тему «Історико-народознавчі контексти спадщини Івана Франка». Тут також відбулися перезентації нових видань: українського перекладу монографічного дослідження Богдана Бурдзея «Інший світ людської надії» (пер. з польськ. І. Шевченко; ред. пер. О. Янішевський. – Київ, 2015); українського перекладу праць Тадеуша Станіслава Грабовського «Росія як опікунка словʼян: 1. Русь-Україна. 2. Білорусь» (упорядн., заг. ред. та передм. Р. Радишевського, пер. з польськ. Р. Радишевського та К. Строганової. – Київ, 2016); а також двох останніх томів «Київських полоністичних студій» (т. XXVII, т.XXVIII – Київ, 2016). Доповіді, виголошені на конференції, будуть опубліковані у XXХ томі «Київських полоністичних студій».

    Кафедра полоністики,
    фото - Валерій Попов

  • Іван Франко на перетині культур

    13 жовтня в Інституті філології відбулася конференція "Іван Франко і польська культура". На пленарне засідання завітали представники Посольства Польщі в Україні, Польської академії наук у Києві, директор Польського інституту у Києві.

    Директор Інституту літератури НАН України акад. Микола Жулинський у своїй доповіді підкрелив, на скільки актуальна тема конференції. "Іван Франко чітко усвідомлював величезну роль культури, яка формує націю і творить із нації культурний організм, - сказав академік і додав: - Франко був покликаний формувати ідентичість".

    На пленарному засіданні було презентовано книгу польскою мовою проф. Ростислава Радишевського "I.Franko. Szkice o literaturze. Kultura. Literaturoznawstwo. Publicystyka". На презентації виступили і наукові редактори видання Ян Матковський та Ігор Розлуцький. "Українська і польска культури сторонилися одна одну і водночас взаємодіяли. Конференція дає змогу ближче підступитися до польськомовних текстів Івана Франка".

    Іван Франко - вагома фігура в питанні українсько-польського діалогу. Тому, підсумували на засіданні, науковий і літературний доробок Івана Франка - невичерпне джерело для досліджень.

    Каріна Дорошенко,
    фото - Валерій Попов

  • Інтелектуали 1920-х років (конференція присвячена неокласикам)

    13 жовтня з ініціативи кафедри історії української літератури, теорії література та літературної творчості Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка відбулася всеукраїнська наукова конференція «Літературна генерація 1920-х років. Неокласики». Модератором конференції була д.філол.н. Олена Романенко.

    Нині наша держава переживає складні часи. Як відомо, вплив на суспільство відбувається через свідомість інтелектуалів. Зважаючи на це, актуальним є перегляд діяльності попередніх поколінь. Яскравою сторінкою в історії літератури є «неокласики». Це літературна генерація 1920-х років, яка вплинула на подальші покоління. Це були інтелектуали, які сіяли у народ розумне зерно. До неокласиків належали Микола Зеров, Павло Филипович, Михайло Драй-Хмара, Освальд Бургардт (псевдонім Юрій Клен), Максим Рильський.

    Все потребує чіткості. «У сучасній літературі важлива понятійна визначеність і чіткість. Вольності – ні!», – розпочав свій виступ на конференції д.філол.н., Юрій Ковалів «Неокласики» і неокласицизм – це різні поняття. Проте у літературному просторі їх деякі плутають. Виступаючи з доповіддю «Концептуально-ідентифікаційні принципи київської «неокласики» в історії літератури», Юрій Іванович зазначив, що неокласицизму в українській літературі не було. «Неокласикам» притаманна чітка структурна організація, величний стиль, поліверсифікаційність. Інтелектуалам 20-х років минулого століття закидали консерватизм, "чистоту мистецтва". «Микола Зеров заперечував це. Адже, переглянувши його твори, ми бачимо, що більшість присвячено сучасності. Лише 4 сонети про античність», – прокоментував Юрій Ковалів.

    Про джерельну базу вивчення неокласиків, а саме про знахідки й втрати, розповів на конференції Богдан Цимбал, науковий співробітник Інституту літератури ім..Т.Г.Шевченка НАН України. «Через репресії у 20-ті – 30-ті роки минулого століття ми втратили багато», – зауважив пан Богдан. Зокрема повністю втрачено архів Павла Филиповича. Його твори можна шукати лише в установах, де він працював. На основі архівних документів, було з’ясовано, що збірки Драй-Хмари «Молода весна» не існувало. З документа в документ пишеться, що не вистачало паперу для її друкування. А насправді, «Молода весна» - це цикл, з якого надрукували лише один вірш. Цікавим є й те, що вірш Драй-Хмари «Місто майбутнього» переназвано через цензуру. У документах така назва не фігурує. Натомість в архівах є «Соціалістичне майбутнє». Цікавою знахідкою, яку назвав Богдан Цимбал, є поезія М.Драй-Хмари під назвою «Сонячні марші», що знайдена в чернетках. Вона є показовою щодо того, що це не неокласична поезія. «Архіви дають нам можливість заглянути в майстерню поета. Адже читач знайомиться зі статичним текстом. Натомість документи показують процес творення, що змінює інтерпретацію вірша», – насамкінець свого виступу зауважив Богдан Цимбал.

    З доповіддю «Роль міфологеми про пана Твардовського у структурі ліричної епопеї Юрія Клена «Попіл імперій»» виступив д.філол.н., проф. Олександр Астаф’єв. Про пана Твардоського існує чимало легенд. Одні вважають його реальною особою, інші називають копією німецького Фауста, вдягненого у польську одіж». Міфологема про Твардовського поширена в українській літературі. Зокрема цей пан оживає у епопеї Юрія Клена як поліський недалекоглядний політик. Використана зазначена міфологеми увиразнює відмінність російського і польського владарювання.

    Інтелектуали 1920-х років були багатогранними. Вони не лише були письменниками, а й перекладачами. Про це у своїй доповіді розповів д.філол.н. Інституту філології Олександр Чередниченко. На прикладі постаті Миколи Зерова, який вважається метром українського художнього перекладу, доповідач окреслив основні принципи перекладацького процесу. «Микола Зеров є знаковою постаттю у перекладацькому просторі, адже він не лише перекладав з багатьох мов, а й аналізував інші переклади, щоб відшліфовувати свою майстерність і виводити теоретичні принципи художнього перекладу. Його творче кредо можна порівняти з кредом Івана Франка – перекладай так, щоб зберігалися максимально зміст і форма першоджерела», – зауважив у своєму виступі Олександр Іванович.

    Про неокласиків як теоретики перекладу розповіла у своєму слові і д.філол.н. Лада Коломієць. Лада Володимирівна зазначила: «1910-20-ті роки – це були роки грандіозних планів на перекладацтво. Діячі того часу прагнули виявити українське слово і залучити до нього іноземного читача». Зокрема М.Зеров висував вимогу знати досконало рідну мову, а не мову з якої перекладаєш, щоб максимально точно передавати першоджерела. «Оцінка перекладів, здійснених неокласиками, це по суті теоретичні напрацювання з перекладазнавства. Ці принципи, виведені інтелектуалами 20-х років актуальними є й нині», – наголосила Лада Коломієць. Важливо є й те, що 20-ті роки – це боротьба дослівної точності і необхідності задовольнити масового читача. Адже потрібно було передавати першотвір у стилістичних і змістовних нюансах.

    Олександра Касьянова,
    Фото – Валерій Попов

    Категорії: 
  • Виступ письменників Кореї на Дні корейської літератури

    У межах Міжнародної наукової конференції "Кореєзнавство у Східній Європі: сучасність і перспективи" 11 жовтня відбувся День корейської літератури.

    Лі Ґю Сік, літературний критик, викладач Університету Ханнам розповів про творчість предствавників сучасної корейської літератури: Сін Ґьон Ріма та Хьон Ґі Йона. Ці митці були пристуні на зустрічі. Поет Сін Ґьон Рім розказав про минуле, сьогодення та майбутнє корейської поезії. Сін Ґьон Ріма, якого Лі Ґю Сік назвав відтворювачем голосу корейського народу, розповів про сучасну історію Кореї. Провідною ж темою творчості письменника є знищення корейської нації в часи колонізації Японією.

    Фото - Валерій Попов

  • Освітньо-наукова комунікація: Україна-Корея

    Починаючи зі встановлення у 1992 році дипломатичних відносин між Україною та Республікою Корея, обидві країни плідно співпрацюють у численних галузях. Започаткування у 1995 році відділення сходознавства у Шевченковому університеті дало новий поштовх у розвитку освітньо-наукових взаємин між обома країнами. Розвиток і лідерські позиції на українському ринку корейських гігантів таких, як «Samsung Electronics», «LG Electronics», «Hundai Motor», «Kia Motors», «Daewoo International» відбуваються завдяки міжкультурній комунікації, яку забезпечують, перш за все, філологи-перекладачі. Зауважимо, що науковий і культурний обмін відіграє таку ж важливу роль, як й економічний. Зважаючи на це, 10 жовтня у стінах Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Кореєзнавство у Східній Європі: сучасність і перспективи». Цей науковий захід пройшов за підтримки Академії кореєзнавства, Надзвичайному і Повноважному Послу Республіки Корея в Україні п. Лі Янг Гу, який завітав на пленарне засідання. У своєму вступному слові п.Лі Янг Гу підкреслив, що обидві країни активно згадуються у масмедійному просторі, що свідчить про розвиток теплих взаємин між ними. Урочисто привітали учасників конференції і заступник директора доц. Сергій Скрильник та завідувач кафедри мов і літератур Далекого Сходу та Південно-Східної Азії проф. Іван Бондаренко, які у своїх виступах закцентували увагу на тому, що Корейський уряд неодноразово надавав фінансову підтримку інституту. Окрім цього, українсько-корейські взаємини з кожним роком стають тіснішими завдяки розвитку кореєзнавства в Україні та Інституті філології зокрема. Почесним гостем конференції, окрім представників Корейського уряду, був і ректор Одеського національного університету імені І.І. Мечникова проф. Ігор Коваль.

    Теми доповідей, які прозвучали на конференції, засвідчують розмаїття наукових пошуків з кореєзнаства. Дослідники-сходознавці обирають об’єктами своїх наукових розвідок творчість окремих корейських письменників, дитячу корейську літературу, народні корейські вірування, корейські фразеологізми, мовну систему корейської, проводячи компаративні дослідження з українською культурою. Відтак ми бачимо, що темп розвитку наукового обміну між Кореєю та Україною набирає обертів, що позитивно впливає на модернізацію та інтеграцію у світовий вимір обох країн.

    Прес-центр Інституту філології

Сторінки

Subscribe to конференція