конференція

  • Українсько-естонська співпраця у сфері нематеріальної культурної спадщини

    27 вересня з ініціативи Українського центру культурних досліджень Міністерства культури України та кафедри фольклористики Інституту філології Шевченкового університету відбувся Міжнародний семінар з обміну досвідом з експертами Естонії у сфері нематеріальної культурної спадщини.

    Метою науково-практичної конференції було знайомство, обмін досвідом та налагодження подальшої співпраці у сфері культури обох країн. Із вітальними словами на семінарі виступили: Посол Естонської Республіки в Україні Ґерт Антсу, заступник директора з міжнародних зв'язків Сергій Скрильник, завідувач кафедри фольклористики Олена Івановська. Виступаючи, Сергій Вікторович сказав, що цей захід, як і співпраця з Університетом Тарту (Естонія) є містком до дешифрування ментальних кодів країн. Завдяки міжнародній співпраці ми вибудовуємо нове розуміння українського етносу у світі. Про етнокультурологів, яких готує в Україні лише КНУ, наголосила Олена Івановська. Такі фахівці є необхідними і затребуваними не лише в Україні, а й на світовій арені. Саме вони популяризують культуру та сприяють кращому порозумінню між народами.

    Під час українсько-естонського наукового зібрання було обговорено актуальні і важливі питання, зокрема щодо охорони нематеріальної культурної спадщини обох країн, її поширення і передачі, важливості освітніх програм з фольклористики та інші.

    Невід’ємною частиною семінару була творча лабораторія під назвою «Пісенні традиції України та Естонії», яку представили Народний ансамбль української музики «Роксоланія», фольклорний ансамбль «Кралиця», гурт Кам’янського музичного коледжу, фольклорний ансамбль с.Луки «Червона калина», а також співці громади СЕТО з Естонії, елемент поліфонічного співу яких внесений до Списку ЮНЕСКО.

    Категорії: 
  • Форум до 100-річчя Херсонського університету

    Запрошуємо Вас узяти участь у роботі Всеукраїнського наукового форуму
    (із міжнародною участю)
    «ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ У КОНТЕКСТІ ВІТЧИЗНЯНОЇ ТА ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ВИЩОЇ ОСВІТИ»

    Голова організаційного комітету:
    доктор юридичних наук, професор,
    заслужений юрист України,
    ректор Херсонського державного університету
    Василь Стратонов
    Заступник голови оргкомітету:
    доктор педагогічних наук, доцент,
    проректор з наукової роботи
    Херсонського державного університету
    Сергій Омельчук

    Всеукраїнський науковий форум відбудеться 16 листопада 2017 року на базі Херсонського державного університету (вул. Університетська, 27, м. Херсон, 73000).
    До участі у форумі запрошуються науковці, працівники освітньої галузі, викладачі вищих навчальних закладів, докторанти, аспіранти, інші фахівці.

    Мета форуму – узагальнення результатів теоретичних пошуків, наукових здобутків та практичного досвіду наукової спільноти, активізація науково-дослідницької діяльності в умовах інтеграції вітчизняної освіти до світового освітнього простору, сприяння співпраці між науковою спільнотою ХДУ та вишами-партнерами, визначення основних орієнтирів та шляхів формування ефективної системи освіти і науки в університеті з урахуванням європейського досвіду та національних пріоритетів.

    Тематичні напрями роботи форуму:
     Актуальні питання медіаосвіти в Україні та світі.
     Актуальні проблеми дошкільної та початкової освіти в аспекті реформування освітньої галузі.
     Відновлення та корекція психосоматичного здоров’я людини: оздоровчо-лікувальні можливості регіону.
     Генезис національного законодавства у світлі євроінтеграції.
     Заповідна справа і сталий розвиток регіонів.
     Історія, сьогодення та перспективи розвитку математичної та фізичної освіти Херсонщини.
     Олімпійська освіта у системі освітнього процесу факультетів фізичного виховання та спорту ВНЗ.
     Освітній менеджмент в Херсонському державному університеті: теорія, історія, практика.
     Теоретичні, методологічні та практичні аспекти конкурентоспроможного розвитку підприємств регіону.
     Психолого-історико-соціальні дослідження: перспективи та виклики.
     Стратегії вдосконалення підготовки кадрів для природничої освіти та системи корекційно-реабілітаційної допомоги.
     Сучасні технології в підготовці педагогів, майстрів та фахівців готельно-ресторанної справи.
     Філологічні науки: ідеї, постаті, контакти.
     Формування науково-практичних засад ефективного розвитку та управління економічною діяльністю підприємств в умовах зміцнення зовнішньоекономічних зв’язків.

    Порядок роботи форуму:
    16 листопада 2017 р.
    09.00 - 10.00 – Реєстрація учасників.
    10.00 - 10.20 – Відкриття форуму.
    10.20 - 12.00 – Пленарне засідання.
    12.00 - 12.30 – Перерва. Брейк-кава.
    12.30 - 14.00 – Пленарне засідання.

    Робочі мови форуму українська, англійська, російська.
    Заявки на участь у форумі та матеріали доповідей надсилати до 20 жовтня 2017 р. на е-mail: JBereza@ksu.ks.ua.

    Статті, що відповідають вимогам ВАК України та редакційній політиці наукових фахових видань ХДУ, за бажанням автора можуть бути надруковані в одному з видань університету. З переліком збірників можна ознайомитись на сайті Херсонського державного університету: http://www.kspu.edu у розділі «Видання збірників наукових праць університету».

  • Конференція «НОВІТНЯ СЛОВ’ЯНСЬКА МАСОВА ЛІТЕРАТУРА»

    Київський національний університет імені Тараса Шевченка
    Інститут філології
    Кафедра полоністика
    Центр полоністики

    Університет в м. Зелена Гура (Польща)
    Інститут польської філології – Лабораторія міфопоетики та філософії літератури

    Польсько-український центр гуманітарних досліджень

    Шановні Колеги!

    Кафедра полоністики та Центр польської мови та культури
    Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка
    У співпраці з Лабораторією міфопоетики та філософії літератури та Польсько-українського центру гуманітарних досліджень університету в м. Зелена Гура (Польща)

    Запрошує взяти участь

    у I міжнародній науковій конференції
    «НОВІТНЯ СЛОВ’ЯНСЬКА МАСОВА ЛІТЕРАТУРА»,

    яка відбудеться у Києві
    9-10 жовтня 2017 року

    Програма передбачає пленарне засідання та роботу секцій. Плануються дискусії стосовно такої проблематики:
     Жанрологічні та теоретичні проблеми масової літератури слов’янських країн.
     Інтермедіальний характер сучасної масової літератури і культури.
     Психологія, ідеологія та політика масової літератури слов’янських країн.
     Транслатологічна проблематика.
     Головні маркери національної масової літератури .
     Основні напрямки досліджень сучасної масової літератури та культури.

    Конференція відбудеться за адресою: Інститут філології. м. Київ, б-р Тараса Шевченка, 14.

    Робочі мови доповідей – усі слов’янські.

    Заявки на участь у конференції просимо надсилати на електронну адресу організаторів; literatura0najnowsza@gmail.com до 04.10.2017

    Планується видання текстів доповідей. Редакційна колегія буде рецензувати лише матеріали, оформлені згідно з вимогами Редакції. Стаття приймається до друку після отримання двох позитивних рецензій.

    Текст статті (друкований та електронний варіанти) у двох файлах, один з яких у форматі RTF, надається організаторам у день проведення конференції.
    Вимоги:
     Шрифт Times New Roman
     Кегль 12
     Інтервал 1,5
     Поля ¬ 2 см
     Обсяг до 12 стор.

    Посилання подаються у квадратних дужках (використовується Гарвардська система цитування). Посилання оформлюються наступним чином:
    [прізвище рік видання, сторінки], напр. [Bartmiński 2007, 35]
    [прізвище рік видання, том, сторінки], напр. [Куприн 1970-73, I, 339]

    Автор укладає єдиний список використаної літератури (Bibliografia, Bibliograhy, Bibliografie, Бібліографія) для всієї статті. Список літератури, на яку посилається автор, подається в алфавітному порядку.

    Позиції бібліографічного списку кирилічним алфавітом повинні мати транслітерований варіант, що відповідає PN-ISO 9:2000. Транслітерація виконується автоматично за посиланням https://www.ushuaia.pl/transliterate/ ( при цьому слід переконатися, що обраний PN-ISO 9:2000). Після транслітерованого варіанту у квадратних дужках подається кириличний варіант. Назви цитованих позицій – праць та окремих статей – (у тексті бібліографії) подаються курсивом.

     Бібліографія в алфавітному порядку подається наприкінці за зразком:
     Trocha Bogdan. 2009. Degradacja mitu w literaturze fantasy. Zielona Góra: Oficyna Wydawnicza Uniwersytetu Zielonogórskiego .
     Černâk Mariâ. 2007. Massovaâ literatura HH veka: učeb.posobie. Moskva: izdatelʹstvo Flinta;Nauka [Черняк Мария 2007. Массовая литература ХХ века: учеб. пособие. Москва: издательство Флинта; Наука].
     Tokarski R. 1991. Człowiek w definicji znaczeniowej słowa . Przegląd Humanistyczny nr 3–4: 131–140.
     Luzina L. Semʹ kievskih čudes Sv. Nikolaâ / L. Luzina // Segodnâ.ua. – 2016.– 20 maâ.– URL: http:/ ://www.segodnya.ua/opinion/ladaluzinacolumn/sem-kievskih-chudes-sv-nikolaya... [Dostęp 14 IV 2017]. [Лузина Л. Семь киевских чудес Св. Николая / Л. Лузина // Сегодня.ua. – 2016. – 20 мая. – URL: http://www.segodnya.ua/opinion/ladaluzinacolumn/ sem-kievskih-chudes-sv-nikolaya-717202.html [Dostup 14 IV 2017].

     Після назви перед текстом статті подається анотація та ключові слова мовою написання статті та англійською.
    Орієнтовна вартість публікації 45 грн за сторінку.

    Поселення, проживання, культурна програма – за рахунок учасників конференції..

    Оргкомітет конференції: м. Київ, б-р Т.Шевченка ,14, к. 97 (кафедра полоністики)
    Тел.: (044) 239-34-31, E-mail: literatura0najnowsza@gmail.com

  • Конференція "Українська гуманітаристика": анонс

    ІІІ МІЖНАРОДНА НАУКОВО-ПРАКТИЧНА ІНТЕРНЕТ-КОНФЕРЕНЦІЯ «СУЧАСНА ГУМАНІТАРИСТИКА» запрошує студентів, аспірантів, молодих учених, науковців та всіх охочих до співпраці!

    Дата проведення: 13 жовтня 2017 року; дедлайн: 12 жовтня 2017 року.
    Протягом 7 днів після проведення конференції електронний збірник матеріалів конференції (*.pdf) буде розіслано авторам на електронні адреси та опубліковано на сайті
    http://humanitarium.online в розділі «Конференції». Робочі мови конференції: англійська,
    латиська, польська, словацька, російська, українська, чеська.

  • Конференція «Мовнокультурна ідентичність у контексті філологічних студій» (анонс)

    Запрошуємо Вас узяти участь у Міжнародній науковій конференції «Мовнокультурна ідентичність у контексті філологічних студій», яка відбудеться 25-26 жовтня 2017 року в Інституті філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

    Більше інформації у прикріпленому файлі

    Додані файли: 
  • Ювілейні фольклористичні читання у Національному заповіднику "Софія Київська"

    24 травня відбулися Десяті фольклористичні читання пам’яті Лідії Дунаєвської. Ювілейна подія мала місце у духовному серці української столиці – Національному заповіднику «Софія Київська».

    Урочисто розпочалися фольклористичні читання спільною молитвою у Софіївській трапезній. А учасники ансамблю «Роксоланія» привітали всіх піснею «Многії літа».

    Пленарне засідання конференції відбувалося в одному із приміщень заповідника – Будинку Митрополита. Тож атмосфера сприяла натхненним виступам присутніх. Анжеліка Рудницька, співробітник Центру фольклору та етнографії Інституту філології, зачитала привітального листа від Міністра культури України Євгена Нищука.

    З вітальним словом від адміністрації КНУ імені Тараса Шевченка виступив проректор Петро Бех. Заступниця директора Інституту філології Ганна Черненко, у своїй промові закцентувала увагу на тому, що у стінах Софії Київської, як ніде, відчуваються історичні моменти і саме фольклор сприяє зв’язку історії. Генеральна директорка Національного заповідника «Софія Київська» Неля Куковальська тепло прийняла гостей фольклористичних читань і вказала на важливість такої співпраці у культурному розвитку України. Почесною гостею читань стала Леело Ісідора Віїта, експерт організації ЮНЕСКО з питань нематеріальної культурної спадщини. Її присутності на конференції сприяв Український центр культурних досліджень, на чолі з Олександром Буценком, співголови оргкомітету ювілейної конференції.

    Згадуючи про значний внесок Лідії Дунаєвської у розвитку кафедри фольклору в університеті, а також таких фахівців, які створювали підмурівок науки про народну творчість (Володимира Бойка, Олену Таланчук, Леоніда Шурка, Олега Павлова), завідувач кафедри фольклористики Олена Івановська сказала : «Цими читаннями ми розпочинаємо ювілейний рік фольклористики в університеті Шевченка, адже у вересні виповниться 25 років із часу створення нашої кафедри».

    На пленарному засіданні виступив проф., член-кореспондент НАН України Ростислав Радишевський. У своєму виступі про фольклор і міфологію в історії української літератури, він презентував свої видання про казки та праці Олександра Білецького. Згадуючи світлу пам’ять Лідії Францівни, пан Радишевський зацитував вірш, який нагадує йому світлу постать фольклористки: «Є душі прекрасні, є душі святі, є душі прозорі, мов день, золоті. Вони не вмирають, - вони, мов чайки. Літають і плачуть, і світять віки».

    Взяв участь у роботі конференції і видатний фольклорист Віктор Давидюк, автор більше 300 наукових праць. Присутнім він розповів про фольклор Закарпаття в контексті популяційної генетики. З доповіддю про українську народну пісню в системі національних цінностей виступила дослідниця Ганна Сокіл. Відвідала десяті фольклористичні читання і гостя з Білорусії Ганна Барвенава. Вона виступила з презентацію про вплив строю шляхти і міщан на одяг селян у різні історичні епохи. Її доповідь була присвячена 500-річчю видання Біблії білоруською мовою Франциском Скариною. Ганна Барвенава подякувала доц. Лесі Наумовській за тісні українсько-білоруські контакти у науці.

    Фольклористичні читання пам’яті Лідії Дунаєвської, ідейною натхненницею проведення яких є її донька Леся Наумовська, вкотре пройшли на високому рівні, а науковці на пленарному і секційних засіданнях предметно обговорили важливі питання фольклорної проблематики.

    текст - Каріна Дорошенко
    фото - Каріна Дорошенко, Андрій Паславський

  • Програма Десятих всеукраїнських наукових фольклористичних читань, присвячених професору Лідії Дунаєвській

    24 травня розпочнуться Десяті всеукраїнські наукові фольклористичні читання, присвячені професору Лідії Дунаєвській. З програмою конференції можна ознайомитися у прикріпленому файлі.

    Категорії: 
    Додані файли: 
  • Іспано-українські наукові пошуки

    22 травня розпочалася перша міжнародна іспано-українська наукова конференція "Мультинаціональна та мультидисциплінарна комунікація в європейському просторі вищої освіти". Вітальні слова на відкритті конференції виголосили: проректор Петро Бех, Посол Іспанії Херардо Анхель Бугайо Оттоне, заступник декана з міжнародних відносин в університеті Кадіса Франсіско Рубіо Куенка, президент Асоціації іспаністів в Україні. Модератор конференції - доцент кафедри теорії та практики перекладу романських мов імені Миколи Зерова Інституту філології Галина Верба. Конференція триватиме три дні - 22-24 травня. У межах іспано-українського зібрання діятимуть секції, тематика яких засвідчує розмаїття наукових пошуків у галузі перекладознаства, літературознавства та мовознавства.

    Варто зауважити, що за останні два роки Київський університет імені Тараса Шевченка та університет Кадіс (Іспанія) за допомогою міжнародної програми обмінів "Erasmus" зміцнили співпрацю. А відтак здійснюють спільні наукові пошуки, розбудовуючи іспано-українські студії.

    Олександра Касьянова

    Категорії: 
  • Орієнталісти з різних країн на конференції в Інституті філології

    18–19 травня 2017 р. у стінах Інституту філології КНУ пройшла Третя Міжнародна конференція сходознавців, присвячена історії арабської літератури: ICHAL–III (International Conference on the History of Arabic Literature). Дводенна наукова зустріч завершилася круглим столом “Rethinking the Nahda” («Переосмислюючи ан-Нагду»); у якому взяли участь вітчизняні та зарубіжні дослідники.

    Шановні гості представляли наукові спільноти Алжиру, Грузії, Єгипту, Іспанії,Італії,Йорданії, Катару, Німеччини, Польщі, Туреччини. Від України доповідали дослідники з Інституту сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України, КНУ імені Тараса Шевченка, Київського національного лінгвістичного університету.

    Конференція розпочалася з вітальних слів проректора з науково-педагогічної роботи (міжнародні зв’язки), проф. П. О. Беха, заст. директора з наукової роботи Інституту філології Г. А. Черненко, зав. кафедри мов і літератур Близького та Середнього Сходу Т. Ф. Маленької.

    Розпочав наукову дискусію з орієнталістики Ю.М. Кочубей, провідний науковий співробітник Ін-ту сходознавства НАН України, Надзвичайний і Повноважний Посол України у Французькій Республіці у 1992–1997 рр. У доповіді на пленарному засіданні Ю. Кочубей окреслив ключові аспекти історії арабської літератури та їхні інтерпретації у праці «Аль-Васит».

    Роботу у секціях відкрив проф. Валерій Рибалкін. Доповідь про українські переклади «Тисяча й однієї ночі» привернула увагу іноземних колег, що долучилися до літературознавчих обговорень.

    У перший день конференції виступили Н. Наскідашвілі, І. Мчеделадзе (Грузія),Й. Гварді (Іспанія),Н. Роккетті (Італія), Є. Лукашик, М. Кубарек, М. Левіцка, А. Кієвска(Польща), М. Аль-Ашірі (Катар), С. Мунді (Єгипет), Я. Аджат (Туреччина);З. Алієва, Б. Горват, О. Кобчінська, А. Сушко (Україна).

    Основні тези конференції:

    Українські дослідники порушили питання міжмистецької взаємодії у сучасному єгипетському медіа (Б. Горват); відображення транскультурних патернів у новелістиці Тагара бен Джеллуна (О. Кобчінська).

    Приємно відзначити, що вже третій рік поспіль до науково-дослідницької творчості долучаються не лише представники академічного та викладацького складу, а й студенти. У перший день конференції свою доповідь «Еволюція теми самотності у творчому доробку Аля Халеда» представила студентка 3 курсу кафедри мов і літератур Близького та Середнього Сходу А. Сушко. Також із доповідями виступили магістранти А. Анісімов («Карикатура як жанр арабської літератури») та В. Дудін («Політичні есеї Аля аль-Асуані: психолінгвістичний вимір»).

    Зростання інтересу молодого покоління до сходознавства неабияк потрібне вітчизняній науці. Прикметним є факт, що ICHAL–III цього року відвідали студенти з КНЛУ на чолі з канд. філол. н., доц. М. Ю. Лихошерстовою.

    У секційній роботі 19 травня прозвучали доповіді таких науковців: Р. Бадрі (Німеччина), З.Цхвєдіані, А. Юсефа (Грузія), С. Юсефа (Єгипет), М. Фатахіна, Х. Бендахуа, С. Юсефа (Єгипет); А. Ан-Нуаймі (Йорданія); М. Аль-Хамада.

    Засновником Міжнародної конференції з історії арабської літератури, котра проходить вже третій рік поспіль, є кафедра мов і літератур Близького та Середнього Сходу та Єгипетський центр арабської мови та культури Інституту філології. Такі заходи гуртують не лише однодумців-філологів, представників академічних закладів України, але й привертають увагу світової спільноти.

    Сергій Рибалкін

    Категорії: 
  • Обмін досвідом германістів у межах конференції «Лінгвістика фахових мов, термінознавство, переклад»

    11-12 травня 2017 року в Інституті філології проходить міжнародна науково-практична конференція «Лінгвістика фахових мов, термінознавство, переклад».

    Конференцію організувала кафедра германської філології та перекладу, центр німецької мови Інституту філології за підтримки Української спілки германістів вищої школи, Асоціації українських германістів, Німецької служби академічних обмінів DAAD та Австрійської служби академічних обмінів OeAD.

    11 травня відбулося офіційне відкриття конференції, яке розпочала завідувач кафедри германської філології д.філол.н М.Іваницька, привітавши учасників наукового зібрання. З вітальними словами на відкритті виступили також проректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка, проф.. П.Бех; заступник директора Інституту філології к.філол.н. Г.Черненко, заступник керівника відділу культури, освіти та меншин Посольства Німеччини в Україні, Д.Лісснер; голова Інформаційного центру DAAD, д-р. Г. Ціммерманн; керівник проекту Фонду Ганса Зайделя в Україні, Д. Зайберлінг.

    У перший день учасники конференції заслухали доповідь проф.. Т.Кияка «Німеччина, Австрія, Україна – кроки назустріч».Із доповідями також виступали відомі вчені-філологи з Німеччини (д-р. Л. Кунтч з Товариства німецької мови, м. Візбаден; проф.. К. Альтмаєр з Лейпцизького університету; д-р. М. Ванжі з Кельнського університету; проф.. Р. Макарська з університету імені Йоганнеса Ґутенберґа м. Майнц/Ґермерсгайм), Австрії (проф.. Мур та маг. Г. Фляшманн з університету м. Грац;).

    Під час конференції працювали різні секції, де обговорювалися дослідження германських мов у крос-культурному контексті; питання перекладу і термінології; міждисциплінарні підходи до філології.

    Практичним майданчиком реалізації теоретичних напрацювань у галузі германістики став майстер-клас «Динаміка у групі на заняттях з німецької мови: навчати», який провела викладачка кафедри германської філології та перекладу А.Мельник.

    Проведення конференції з перекладознаства є нині актуальним, зважаючи на розширення міжнародних зв'язків України.

    Текст: Руслана Уманець
    Фото: Анастасія Мельник

    Категорії: 

Сторінки

Subscribe to конференція