конференція

  • Іспано-українські наукові пошуки

    22 травня розпочалася перша міжнародна іспано-українська наукова конференція "Мультинаціональна та мультидисциплінарна комунікація в європейському просторі вищої освіти". Вітальні слова на відкритті конференції виголосили: проректор Петро Бех, Посол Іспанії Херардо Анхель Бугайо Оттоне, заступник декана з міжнародних відносин в університеті Кадіса Франсіско Рубіо Куенка, президент Асоціації іспаністів в Україні. Модератор конференції - доцент кафедри теорії та практики перекладу романських мов імені Миколи Зерова Інституту філології Галина Верба. Конференція триватиме три дні - 22-24 травня. У межах іспано-українського зібрання діятимуть секції, тематика яких засвідчує розмаїття наукових пошуків у галузі перекладознаства, літературознавства та мовознавства.

    Варто зауважити, що за останні два роки Київський університет імені Тараса Шевченка та університет Кадіс (Іспанія) за допомогою міжнародної програми обмінів "Erasmus" зміцнили співпрацю. А відтак здійснюють спільні наукові пошуки, розбудовуючи іспано-українські студії.

    Олександра Касьянова

    Категорії: 
  • Орієнталісти з різних країн на конференції в Інституті філології

    18–19 травня 2017 р. у стінах Інституту філології КНУ пройшла Третя Міжнародна конференція сходознавців, присвячена історії арабської літератури: ICHAL–III (International Conference on the History of Arabic Literature). Дводенна наукова зустріч завершилася круглим столом “Rethinking the Nahda” («Переосмислюючи ан-Нагду»); у якому взяли участь вітчизняні та зарубіжні дослідники.

    Шановні гості представляли наукові спільноти Алжиру, Грузії, Єгипту, Іспанії,Італії,Йорданії, Катару, Німеччини, Польщі, Туреччини. Від України доповідали дослідники з Інституту сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України, КНУ імені Тараса Шевченка, Київського національного лінгвістичного університету.

    Конференція розпочалася з вітальних слів проректора з науково-педагогічної роботи (міжнародні зв’язки), проф. П. О. Беха, заст. директора з наукової роботи Інституту філології Г. А. Черненко, зав. кафедри мов і літератур Близького та Середнього Сходу Т. Ф. Маленької.

    Розпочав наукову дискусію з орієнталістики Ю.М. Кочубей, провідний науковий співробітник Ін-ту сходознавства НАН України, Надзвичайний і Повноважний Посол України у Французькій Республіці у 1992–1997 рр. У доповіді на пленарному засіданні Ю. Кочубей окреслив ключові аспекти історії арабської літератури та їхні інтерпретації у праці «Аль-Васит».

    Роботу у секціях відкрив проф. Валерій Рибалкін. Доповідь про українські переклади «Тисяча й однієї ночі» привернула увагу іноземних колег, що долучилися до літературознавчих обговорень.

    У перший день конференції виступили Н. Наскідашвілі, І. Мчеделадзе (Грузія),Й. Гварді (Іспанія),Н. Роккетті (Італія), Є. Лукашик, М. Кубарек, М. Левіцка, А. Кієвска(Польща), М. Аль-Ашірі (Катар), С. Мунді (Єгипет), Я. Аджат (Туреччина);З. Алієва, Б. Горват, О. Кобчінська, А. Сушко (Україна).

    Основні тези конференції:

    Українські дослідники порушили питання міжмистецької взаємодії у сучасному єгипетському медіа (Б. Горват); відображення транскультурних патернів у новелістиці Тагара бен Джеллуна (О. Кобчінська).

    Приємно відзначити, що вже третій рік поспіль до науково-дослідницької творчості долучаються не лише представники академічного та викладацького складу, а й студенти. У перший день конференції свою доповідь «Еволюція теми самотності у творчому доробку Аля Халеда» представила студентка 3 курсу кафедри мов і літератур Близького та Середнього Сходу А. Сушко. Також із доповідями виступили магістранти А. Анісімов («Карикатура як жанр арабської літератури») та В. Дудін («Політичні есеї Аля аль-Асуані: психолінгвістичний вимір»).

    Зростання інтересу молодого покоління до сходознавства неабияк потрібне вітчизняній науці. Прикметним є факт, що ICHAL–III цього року відвідали студенти з КНЛУ на чолі з канд. філол. н., доц. М. Ю. Лихошерстовою.

    У секційній роботі 19 травня прозвучали доповіді таких науковців: Р. Бадрі (Німеччина), З.Цхвєдіані, А. Юсефа (Грузія), С. Юсефа (Єгипет), М. Фатахіна, Х. Бендахуа, С. Юсефа (Єгипет); А. Ан-Нуаймі (Йорданія); М. Аль-Хамада.

    Засновником Міжнародної конференції з історії арабської літератури, котра проходить вже третій рік поспіль, є кафедра мов і літератур Близького та Середнього Сходу та Єгипетський центр арабської мови та культури Інституту філології. Такі заходи гуртують не лише однодумців-філологів, представників академічних закладів України, але й привертають увагу світової спільноти.

    Сергій Рибалкін

    Категорії: 
  • Обмін досвідом германістів у межах конференції «Лінгвістика фахових мов, термінознавство, переклад»

    11-12 травня 2017 року в Інституті філології проходить міжнародна науково-практична конференція «Лінгвістика фахових мов, термінознавство, переклад».

    Конференцію організувала кафедра германської філології та перекладу, центр німецької мови Інституту філології за підтримки Української спілки германістів вищої школи, Асоціації українських германістів, Німецької служби академічних обмінів DAAD та Австрійської служби академічних обмінів OeAD.

    11 травня відбулося офіційне відкриття конференції, яке розпочала завідувач кафедри германської філології д.філол.н М.Іваницька, привітавши учасників наукового зібрання. З вітальними словами на відкритті виступили також проректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка, проф.. П.Бех; заступник директора Інституту філології к.філол.н. Г.Черненко, заступник керівника відділу культури, освіти та меншин Посольства Німеччини в Україні, Д.Лісснер; голова Інформаційного центру DAAD, д-р. Г. Ціммерманн; керівник проекту Фонду Ганса Зайделя в Україні, Д. Зайберлінг.

    У перший день учасники конференції заслухали доповідь проф.. Т.Кияка «Німеччина, Австрія, Україна – кроки назустріч».Із доповідями також виступали відомі вчені-філологи з Німеччини (д-р. Л. Кунтч з Товариства німецької мови, м. Візбаден; проф.. К. Альтмаєр з Лейпцизького університету; д-р. М. Ванжі з Кельнського університету; проф.. Р. Макарська з університету імені Йоганнеса Ґутенберґа м. Майнц/Ґермерсгайм), Австрії (проф.. Мур та маг. Г. Фляшманн з університету м. Грац;).

    Під час конференції працювали різні секції, де обговорювалися дослідження германських мов у крос-культурному контексті; питання перекладу і термінології; міждисциплінарні підходи до філології.

    Практичним майданчиком реалізації теоретичних напрацювань у галузі германістики став майстер-клас «Динаміка у групі на заняттях з німецької мови: навчати», який провела викладачка кафедри германської філології та перекладу А.Мельник.

    Проведення конференції з перекладознаства є нині актуальним, зважаючи на розширення міжнародних зв'язків України.

    Текст: Руслана Уманець
    Фото: Анастасія Мельник

    Категорії: 
  • Славістичні читання, присвячені Леоніду Булаховському

    Категорії: 
  • Інститут філології взяв участь у Другому Громадянському форумі

    19 квітня студенти та співробітники Інституту філології взяли участь у Другому Громадянському форумі КНУ імені Тараса Шевченка. Цьогоріч лейтмотивом форуму стали слова Кобзаря: "В своїй хаті своя й правда, і сила, і воля".

    Про університетське самоврядування та самоуправління доповідали студенти-філологи: Тетяна Федорчук, Станіслав Гречка, Юлія Голодняк. Презентували волонтерські проекти - Марина Рябченко та доцент Олеся Наумовська. Про студентську гвардію КНУ розповів учасникам форуму доцент Сергій Янчук. Співробітники прес-центру ІФ - Каріна Дорошенко та Олександра Касьянова - виступили із доповіддю про медійну комунікацію у філологічному осередку Шевченкового університету. Також у форумі взяли участь заступники директора інституту Галина Усатенко і Святослав Шевель та Голови студентського самоврядування ІФ Анастасія Кікоть і Юлія Копейко.

    Категорії: 
  • "Філологія ХХІ сторіччя": науковці обговорили важливе

    5-6 квітня в Інституті філології тривала конференція за участю молодих вчених "Філологія початку ХХІ сторіччя: традиції і новаторство". Різноманітна тематика секційних засідань і круглих столів дала змогу вчергове пересвідчитися у невичерпності філологічної проблематики.

    Про інформаційну війну в парадигмах лінгвістики впливу важливо говорити сьогодні дедалі більше. Професори Олена Снитко, Наталія Схухай та доцент Олександр Бондаренко провели круглий стіл, де обговорили заходи контрсугестії в інформаційному просторі, імідж України в умовах консцієнтальної війни.

    "Медійна комунікація в культурній трансформації сучасного соціуму" - тема круглого столу, що відбувся 6 квітня. Студенти взяли участь в обговоренні питань масової комунікації, медійних текстів та медіалінгвістичної інтерпретації.

    5 квітня відбувся круглий стіл, присвячений 175-річчю кафедри слов'янської філології, на якому про історію слов'янської філології у Київському університеті від зародження до сьогодення доповіли проф. Ольга Паламарчук та доц. Олена Чмир.

    Творчості українських письменників, наших випускників-філологів було присвячено два круглі столи. 5 квітня говорили про поетичний світ Володимира Забаштанського літературознавці, однокласники і колеги поета. Проф. Юрій Ковалів звернув увагу на вольові імперативи і потужний вибух в авторському читанні. А 6 квітня відбувся круглий стіл, де обговорили стильові домінанти прози Василя Іванини. Письменник презентував аудиторії свої книжки і мав змогу вислухати відгуки рецепієнтів на свої романи та повісті.

    Про медіапростір української літератури як полілогу мистецтв обговорили на круглому столі 6 квітня, модераторами якого виступили доц. Галина Усатенко та проф. Олена Романенко. За участі магістрів, аспірантів та запрошеної гості Ірини Троскот, редакторки порталу "Літакцент", було проговорено такі теми: соціальні мережі як літературний дискурс, діалог літератури і музики у медіапросторі, феномен популярності кічу в українському мистецтві. Про текст драми в театрі говорила проф. Мар'яна Шаповал.

    Загалом за два дні мали місце понад 30 круглих столів та секційних засідань, де взяли участь молоді вчені не лише Інституту філології, а й інших наукових установ.

  • Конференція в Польщі: анонс

    25-26 травня 2017 року у м. Седльце (Польща) відбудеться Міжнародна конференція "Теорія й історія екфрасиса: підсумки та перспективи вивчення"

    Деталі у доданому файлі

    Додані файли: 
  • Конференція "Міжкультурна комунікація і переклад": анонс

    Кафедра романської і новогрецької філології та перекладу факультету перекладачів КНЛУ запрошує взяти участь у конференції "Міжнародна комунікація і переклад", яка відбудеться 12 квітня 2017 року.

    Програма конференції передбачає роботу секцій за такими напрямами:

    - Актуальні питання міжкультурної комунікації.
    - Лінгвокультурний, комунікативний та концептуальний вектори мовного простору.
    - Мовний дискурс та його складові.
    - Переклад як спосіб та форма міжкультурної комунікації.
    - Проблеми різножанрової міжмовної комунікації в контексті перекладознавства.
    - Актуальні проблеми теорії, практики і методики перекладу.
    - Соціолінгвістичні та лінгвокогнітивні засади перекладу.
    - Нові тенденції в дослідженні й відтворенні в перекладі лексичного потенціалу мови.
    - Питання художнього та галузевого перекладу з іноземної мови.
    - Дослідження мовних і паравербальних маркерів етнокультурної інформації.

    Деталі у доданому файлі

    Додані файли: 
  • Міжнародна конференція з японістики в Інституті філології

    17 березня в Інституті філології стартувала щорічна Міжнародна конференція «Вивчення та дослідження японської мови і літератури – вплив на розуміння японських реалій». 2017 рік оголошено роком Японії в Україні, тому традиційна конференція була особливо важливою.

    З вітальним словом виступив на відкритті конференції завідувач кафедри Далекого Сходу та Південно-Східної Азії проф. Іван Бондаренко. Він презентував присутнім видання, якими мають змогу користуватися студенти-японісти. Це і доповнений японсько-український тематичний словник ономатопічної лексики, і посібник з японської літератури ХХ століття, укладений І.Бондаренком та Ю.Осадчою, а також словник соматизмів, методичні рекомендації з японсько-українського перекладу та ін.

    З доповідями на пленарному засіданні виступили доцент Національного університету «Львівська політехніка» Мирон Федоришин та доцент Київського національного лінгвістичного університету Володимир Пирогов. Мирон Федоришин у своїй доповіді про японську літературу та японські реалії поділився своїм баченням проблеми мовлення і світобачення Японії, наскільки важливим є осягнення єдності явищ природи. Він звернув увагу присутніх на глибоке вкорінення світобачення японця у народно-міфологічну традицію.

    Про хайку як об’єкт зіставно-перекладацького та культурного аналізу говорив на пленарному засіданні Володимир Пирогов. У своїй доповіді вчений порушив проблему зв’язку ієрогліфічного письма зі структурно-семантичними та естетичними особливостями хайку. Володимир Пирогов навів переклади різними мовами одного вірша, щоби показати, на скільки важливим чинником емоційно-естетичного впливу хайку на уяву читача є графо-стилістичні особливості ієрогліфів.

    Після пленарного засідання присутні відвідали меморіальну аудиторію ім. Святослава Горбенка, де вшанували пам’ять загиблого в АТО студента хвилиною мовчання та білими хризантемами – символом далекої Японії.

    Конференція продовжилася секційними засіданнями про японську лінгвістику, літературу та методику викладання японської мови.

    Каріна Дорошенко,
    Фото – Валерій Попов

    Категорії: 
  • Україна-Корея: спільні пошуки популяризації та модернізації країн

    16 березня Посольство Республіки Корея в Україні організувало в Інституті філології Форум із політики публічної дипломатії. У Форумі взяли участь: проректор Петро Бех, заступник директора Інституту філології Сергій Скрильник, Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Корея в Україні Лі Янг Гу, представники корейських організацій, компаній, студенти-кореїсти і викладачі Інституту філології.

    Під час Форуму відбулася презентація плану маркетингової економіки України. Корейські представники висловили бажання всіляко допомагати нашій країні, радили як збільшити прибутки, зробити модернізацію та як максимально індустріалізувати державу.

    Ключовою темою Форуму стала дипломатія між Кореєю та Україною. Учасники обговорювали ситуації обох країн, акцентуючи увагу на тому, що вони мають спільні проблеми - хибні стереотипи. Асоціації, які формують книги, іноземці та новини, є деформованими. Причиною цього є насамперед сусідство територіально більших країн - Росії, Китаю. Засновник волонтерської організації VANK закликав студентів боротися проти спотворення уявлення про свою країну, адже це гідність кожного громадянина і його обов'язок створювати позитивний імідж батьківщини.

    У межах Форуму відбулася презентація Інституту Сковороди, під час якої було окреслено місію щодо популяризації України закордоном.

    Проведена конференція, за словами студента Дмитра Андріанова, є корисною щодо обміну досвідом між країнами. Окрім цього, наголосив студент, масштабний план Кореї щодо допомоги модернізувати Україну, є надзвичайно цікавим. Також Дмитро Андріанов сказав, що на Форумі дізнався цікаві факти, зокрема те, що в Україні є схожа волонтерська організація, як VANK, яка популяризує українську культуру по всьому світу.

    Олександра Касьянова,
    фото - Валерій Попов

    Категорії: 

Сторінки

Subscribe to конференція