конференція

  • Міжнародна науково-практична конференція «Українсько-азербайджанські взаємини»

    Вельмишановні колеги!

    Запрошуємо Вас взяти участь у Міжнародній науково-практичній конференції «Українсько-азербайджанські взаємини», присвяченій 100-річчю з дня закінчення азербайджанським публіцистом Юсіфом Везіром Чеменземенлі Київського університету імені Святого Володимира.

    Конференція відбудеться 20 травня 2015 р. в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за підтримки Посольства Республіки Азербайджан в Україні.

    До роботи конференції запрошуються науковці та молоді вчені України, Азербайджану, Туреччини, викладачі університетів, наукові співробітники.

    Заявки для участі у Міжнародній науково-практичній конференції приймаються до 30 квітня 2015 р. за електронною адресою irem2003@ukr.net.

    Тексти доповідей будуть опубліковані у збірці матеріалів конференції.

    Вимоги до оформлення статті:
    1. Класифікаційний індекс Універсальної десяткової класифікації (УДК) – в лівому верхньому кутку;
    2. Відомості про авторів:
     прізвище, ініціали автора – жирним курсивом у правому кутку;
     вчене звання, вчений ступінь;
     місце роботи (назву установи чи організації, їхнє місцезнаходження);
     назва країни (для іноземних авторів).
    3. Назва публікації (назва публікації має стисло відображати зміст і за формою бути зручною для складання бібліографічних описів, бібліографічних покажчиків і здійснення бібліографічного пошуку) – 14 шрифт, жирний курсив.
    4. Анотація (анотацію мовою публікації розміщують перед її текстом, після назви; анотацію українською мовою у статтях іншими мовами, крім української, подають після відомостей про дату надходження авторського оригіналу до редколегії) – 12 шрифт.
    5. Ключові слова – 12 шрифт.
    6. Текст статті: обсяг – від 5 до 10 повних сторінок, кегль (розмір букв) 14, шрифт – Times New Roman, міжрядковий інтервал 1,0; абзацний відступ – 1,25, поля: 2,5.

    Телефон для довідок: +38 (093) 5462835.

  • «…і почнеться нове життя Михайла Коцюбинського»

    27 листопада в Актовій залі Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка відбулася Міжнародна наукова конференція "Традиції Михайла Коцюбинського в українській літературі ХХ – ХХІ ст." до 150-річчя від дня народження письменника. Співорганізатором конференції став Інститут літератури імені Т.Г.Шевченка НАН України. Переосмислити і презентувати нові шляхи осягнення творчого генія видатного українського письменника зібралися науковці не лише з усіх куточків України, а й з-за кордону.

    Відкрив пленарне засідання директор Інституту філології проф. Григорій Семенюк. Він пригадав, як колись разом із Петром Хропком укладав шкільну програму і постало питання, чи включати «Fata Morgana» Михайла Коцюбинського до неї. Тоді, так само, як і зараз, Григорій Фокович однозначно вважав, що це треба зробити. Бо в цьому творі яскраво презентоване багатство української мови і глибина духовності нашого народу. Повість М.Коцюбинського, як і романи В.Барки «Жовтий князь» та У.Самчука «Марія», це ті твори, які деякі освітяни вважають занадто похмурими для школярів. Однак, переконаний Григорій Фокович, у них правдиво і високохудожньо показано трагічну українську історію, яку має знати кожен свідомий громадянин.

    Феномен Михайла Коцюбинського полягає також у тому, що в ранньому дитинстві майбутній письменник розмовляв лише російською мовою. А в сім років він захворів і в маренні заговорив українською. «Відтоді ми маємо Михайла Коцюбинського, якого не перестаємо відкривати і прочитувати заново, кожен раз розкриваючи нові грані його таланту», - підсумував професор. За тим він оголосив гостей конференції, серед яких: голова Спілки жінок України Марія Орлик, завідувач кафедри новітньої української літератури проф. Анатолій Гуляк, д. філол. н., член-кореспондент НАН України Микола Сулима, акад. Національної академії педагогічних наук України, провідний науковий співробітник Інституту літератури ім. Т. Г.Шевченка НАН України Юрій Кузнєцов та інші.

    Вітання від колективу Інституту літератури ім. Т. Г.Шевченка НАН України та його директора акад. Миколи Жулинського передав Микола Сулима. Він зазначив, що нині, коли відбувається переосмислення творчості Михайла Коцюбинського у річищі імпресіонізму та психологізму, варто звертати увагу на лектуру письменника, його літературні зацікавлення, зокрема, скандинавськими письменниками, європейською філософською думкою. Як в минулому, так і нині постать письменника хвилює і надихає багатьох. Так, значний вплив творчість М.Коцюбинського справила на становлення В.Винниченка та М.Хвильового. Свого часу С.Параджанов хотів зняти фільм за новелою «Intermezzo», проте тодішня влада йому не дозволила. Нині великим прихильником автора «Цвіта яблуні» є В.Шевчук. Судячи з листування референта слов'янських літератур Нобелівського інституту при Шведській Академії наук Альфреда Єнсена з М.Коцюбинським, можна припустити, що письменника думали номінувати на Нобелівську премію. Принаймні у цих листах звучать типові «нобелівські формули» - звертається увага на стиль митця, лунають запрошення приїхати до Стокгольма. «Ми сьогодні повинні знову перечитувати цього письменника. Тоді нові матеріали ляжуть на стіл вчителів та викладачів і почнеться нове життя Михайла Коцюбинського», - переконаний Микола Матвійович.

    Про життєві й творчі принципи М.Коцюбинського розповів у своїй доповіді проф. Анатолій Гуляк. «Він залишив нам найбільший заповіт – ніколи не розминатися з людиною…», - пригадав професор слова класика української літератури П.Тичини. Дослідити людину як найцікавіше та найзагадковіше явища у світі, розкрити її кращі риси, показати її любов до рідної землі – такі нелегкі завдання ставив перед собою найвизначніший український імпресіоніст. Він зміг геніально поєднати у своїй творчості художню майстерність і високу духовність, розкрити красу і силу українського слова. Цим він насамперед завдячує, вважає Анатолій Борисович, своїй освіченості, знанню мов, обізнаності в музичному, театральному, образотворчому мистецтві, психології та етнографії. Не дивно, що в літературному процесі XX ст. широко послуговуються поняттям «школа Коцюбинського», адже його творчість справила глибинний вплив на становлення геніїв В.Підмогильного, Г.Михайличенка, М.Івченка й багатьох представників «розстріляного відродження».

    Доповідь акад. Юрія Кузнєцова стосувалася взаємозв’язку психоаналізу і творчості М.Коцюбинського. В результаті досліджень Юрій Борисович виділив такі психоаналітичні феномени в текстах М.Коцюбинського: ескапізм, соціофобія, перенесення, катарсис, витіснення, вільні асоціації. Цікаво, що не знаючи З.Фрейда, український письменник проводив фактично паралельні з австрійським психологом психоаналітичні студії, в яких через слово досліджував хвороби людини. Саме за таким новітнім підходом до вивчення творчості М.Коцюбинського, вважає Юрій Кузнєцов, і криються перспективи розкриття нових сенсів у творах прозаїка.

    На пленарному засіданні також виступили докторант кафедри новітньої української літератури Аліса Меншій (доповідь «Традиції «школи» М.Коцюбинського в прозі початку ХХ століття»), д.філол.н., проф. Наталя Науменко (доповідь «Історія звичних речей: «Нюренберзьке яйце» Михайла Коцюбинського») та Марія Орлик (доповідь «Спогади про проф. П. І. Орлика – дослідника творчості М.Коцюбинського»). Завершальним акордом засідання став виступ студента факультету навчання іноземних громадян КНУ імені Тараса Шевченка Ровшана Пішнамаззаде (Азербайджан). Він продекламував уривок з казки «Хо» М. Коцюбинського.

    Після невеликої перерви учасники конференції продовжили роботу в п’яти секціях.

    Анна Мукан,
    Фото: Володимир Мукан

  • Обрано нову голову профбюро Інституту філології

    25 листопада відбулася звітно-виборча профспілкова конференція Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка.

    На звітно-виборчій конференції профспілкової організації Інституту філології головував директор Григорій Семенюк. Президію зібрання склали - голова профбюро Університету Володимир Цвих, Валентина Миронова - деякий час в.о. голови профбюро Інституту та голова профбюро Інституту Володимир Підвойний.

    На порядку денному обговорювалися такі питання:
    1. Звіт про роботу профбюро Інституту за період з жовтня 2009 по жовтень 2014 року.
    2. Вибори голови профбюро Інституту філології.
    3. Вибори профбюро Інституту філології.
    4. Вибори делегатів на звітно-виборчу конференцію профспілкової організації Київського університету.
    5. Пропозиції щодо включення представників від Інституту до складу профспілкового комітету.
    6. Внесення пропозицій щодо кандидатури на посаду голови профбюро Університету.

    На зібранні були присутні 47 членів профбюро Інституту. За результатами відкритого голосування звіт голови профбюро ІФ Володимира Підвойного було оцінено задовільно. А на наступний період профбюро Інституту очолить Валентина Миронова.

    Категорії: 
  • Міжнародна наукова конференція "ТРАДИЦІЇ МИХАЙЛА КОЦЮБИНСЬКОГО В УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ ХХ – ХХІ СТ." ДО 150-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ПИСЬМЕННИКА

    27–28 листопада 2014 року Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут філології, кафедра новітньої української літератури, Інститут літератури імені Т.Г.Шевченка НАН України організовують Міжнародну наукову конференцію "ТРАДИЦІЇ МИХАЙЛА КОЦЮБИНСЬКОГО В УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ ХХ – ХХІ СТ." (ДО 150-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ПИСЬМЕННИКА)

    В додатку - програма конференції

  • VІ Всеукраїнська студентська науково-практична конференція “Іноземні мови у сучасному комунікативному просторі”

    Шановні колеги!

    Кафедра теорії та практики перекладу Херсонського національного технічного університету запрошує до участі у VІ Всеукраїнській студентській науково-практичній конференції “Іноземні мови у сучасному комунікативному просторі”, яка відбудеться 9 квітня 2015 року.

    Інформаційний лист додається.

  • Великі й другорядні письменники в літературному процесі

    Кого вважати генієм? Чи заслуговують другорядні письменники на увагу дослідників? Яка їхня роль в історії літератури? Ці та інші питання обговорювали 12 листопада 2014 року учасники наукового семінару Науково-дослідної частини Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

    Центральним виступом стала доповідь д. філол. н. Галини Александрової «Великі і другорядні письменники в літературному процесі». Вона була присвячена проблемам визнання та оцінки значущості різних письменницьких постатей, їх сприйняття читачами і критикою.

    Галина Андріївна Александрова розповіла про те, що сучасне ставлення до другорядних письменників помітно змінюється. У науці їм усе більше приділяють уваги. Часто «генерали» літератури, як їх називав Юрій Тинянов, беруть якісь теми чи прийоми у другорядних письменників, белетристів, поглиблюючи й вдосконалюючи їхній матеріал. Іноді й другорядні письменники розробляють і поширюють знахідки більш відомих. Список письменників першого ряду є мінливим. Як відомо, з часом на перше місце можуть висунутися автори, які за життя поступалися, можливо, менш талановитим, але більш активним авторам. І Пушкін, і Гоголь, і Сосюра не відразу набули широкого визнання.

    Учасники обговорення проводили паралелі із іншими видами творчості. Промовистою є подібність, зокрема, іконостасу в одній із невеличких каталонських церков невідомого зодчого XV-XVI ст. і Храму Святого сімейства уславленого іспанського архітектора Антоніо Гауді.

    Не оминули увагою і постать Миколи Гоголя, а також інших відомих авторів, які писали російською мовою, а за походженням були українцями. Сакраментальне питання про те, як поділити генія, розглядали, аналізуючи курс шкільної літератури та наводячи схожі приклади з інших культур. Один із найяскравіших – Фредерік Шопен, що його поховано в Парижі, а серце – покоїться на Батьківщині у Варшаві. Розмірковуючи над проблемою двоїстості літературної та культурної ідентичності, учасники згадували й тезу професора Університету Торонто (Канада) Олега Ільницького, який вважає, що подібні проблеми розв’язуються, якщо розглядати російську літературу ХІХ ст. не як російську національну, а як літературу Російської імперії.

    Прикметно, що на думку Г. А. Алекандрової, стовпи російської та української літератури належать ХІХ, у той час як серед авторів ХХ ст. важко назвати таких беззаперечних геніїв, як Федір Достоєвський, Лев Толстой, Антон Чехов чи Тарас Шевченко, Іван Франко Леся Українка. Жваве обговорення точилося довкола питання, чому епоха постмодерну, принаймні в Україні та Росії, не дала літературі настільки ж значних імен, або чи можна вважати такими сучасних популярних авторів, насамперед Оксану Забужко, Юрія Андруховича, Сергія Жадана. Та якими би не були наші особисті оцінки їхньої творчості сьогодні, у них та їхніх менш відомих колег по перу ще є час, щоби перейти у «перший» літературний ряд і закріпитися там. А дослідникам і критикам залишається уважно стежити за творчими перегонами, пам’ятаючи про свою важливу роль – знаходити місце новим текстам і новим іменам у різнобарвному мереживі динамічного літературного процесу.

    Ганна Черненко

    На фото – доповідач Галина Андріївна Александрова.

  • Другий день міжнародної наукової конференції "Мова як світ світів"

    14 листопада у рамках міжнародної наукової конференції "Мова як світ світів: поетика і граматика української мови" відбувся круглий стіл, на якому провідні мовознавці України та студенти обговорили питання культури мови. По завершенню відбулася екскурсія до Національного музею літератури України, де викладачам та аспірантам кафедри сучасної української мови розповіли про "жерців високого мистецтва" - неокласиків.

    Підчас круглого столу порушувалися такі важливі питання: урегулювання симбіозу української, російської та латинської графік у лінгвістичному ландшафті міста Києва; мовна екологія як основне завдання філологів; контроль мови реклами...

    Категорії: 
  • Слово - наш народ, а мова - наша зброя

    13 листопада розпочалася щорічна міжнародна наукова конференція "Мова як світ світів: граматика і поетика української мови". Конференція триває два дні - 13-14 листопада. Її організатором виступає кафедра сучасної української мови Інституту філології.

    13 листопада відбулося відкриття конференції. Пленарне засідання розпочалося з інсценування сьогоднішніх страшних подій - війни на сході України. Студенти кафедри фольклористики під акомпонування гри на фортепіано зачитали діалог матері зі своїм сином, який воює на сході. Цей номер став демонстрацією для гостей та учасників конференції того, що Інститут філології не стоїть осторонь і не робить вигляд, що в країні все добре. А філологічна родина разом зі всією Україною переживає та бореться.

    Вступне слово на пленарному засіданні виголосив директор Інституту проф. Григорій Семенюк. Григорій Фокович зауважив, що на мову потрібно дивитися не лише з погляду функцій, а й як на носія духовності, патриотизму. Слово - наш народ, а мова - це зброя, яку ми маємо зараз якнайактивніше застосовувати проти наших ворогів.

    На цьогорічну конференцію завітали гості з усіх куточків України та з Польщі. У конференції зголосилися виступити з доповідями 90 осіб, серед яких 13 - доктори наук, 46 - кандидати наук, а також студенти, аспіранти та здобувачі.

    На пленарному засіданні із доповідями виступили такі мовознавці та літературознавці - д.філол.н., проф., акад. Любов Мацько, д.філол.н., проф., чл.-кор. Анатолій Загнітко, д.філол.н., проф. Анатолій Ткаченко, д.філол.н., проф. Анатолій Мойсієнко, магістрантка Христина Петрів.

    По завершенню пленарного засідання відбулося обговорення актуальних мовознавчих проблем на секційних засіданнях.

    Олександра Касьянова,
    фото - Валерій Попов

    Категорії: 
  • «Якщо хочеш служити народові, то роби те, що в твоїх руках» (конференція до 100-річчя від дня смерті Ісмаїла Гаспринського)

    Зростаючий нині інтерес до особистості відомого тюркського просвітителя і громадського діяча Ісмаїла Гаспринського не випадковий – цього року виповнилося 100 років з дня його смерті і, за рішенням ЮНЕСКО, 2014 рік оголошено його роком. Зважаючи на це, Турецька Республіка та Україна об’єднали зусилля, аби гідно вшанувати пам'ять видатного сина кримськотатарського народу. В честь цього у провідному освітньому осередку України – Київському національному університету імені Тараса Шевченка (при якому цьогоріч відкрито нову спеціальність «кримськотатарська мова і література та переклад» в Інституті філології) – проведено міжнародну наукову конференцію «Ісмаїл-бей Гаспринський – видатний син кримськотатарського народу (до 100-річчя від дня його смерті)» за підтримки Турецького агентства зі співробітництва та координації (ТІКА) та Офісу з питань культури та інформації Посольства Туреччини в Україні. Організаторами конференції виступили: Інститут сходознавства ім. А.Ю. Кримського НАН України, КНУ імені Тараса Шевченка, ГО «Земляцтво кримських татар у м. Києві».

    Урочиста частина конференції розпочалася зі слів почесних гостів –Надзвичайного та Повноважного Посла Турецької Республіки в Україні Йонет Джан Тезеля, голови Меджлісу кримськотатарського народу Рефата Чубарова, Надзвичайного і Повноважного Посла Азербайджану в Україні Ейнулла Мадатлі та з привітання від імені ректора Київського університету проректора з міжнародних зв’язків Петра Беха. По завершенню урочистої частини учасникам конференції продемонстрували фрагменти кінострічки Зафера Каратая «Ісмаїл Гаспринський» та прозвучали доповіді відомих тюркологів України.

    «Якщо хочеш служити народові, то роби те, що в твоїх руках» – це гасло, за яким жив відомий кримськотатарський просвітник, письменник, педагог, культурний та громадсько-політичний діяч Ісмаїл Гаспринський. Він відомий як пропагандист сучасних ідей серед кримських татар, модернізатор їх традиційної ісламської культури.

    «Нині, під час анексії Криму, вшанування постаті Ісмаїла Гаспринського є на часі, адже він – просвітитель кримськотатарського народу. Завдяки його активній діяльності 70 років тому кримські татари змогли вистояти проти окупації Криму та витіснення їх Російською імперією з власних земель. У 2014 році історія ніби повторюється. Ми, кримські татари, знову у небезпеці. 1914 і 2014 – різні часи, адже тоді ми були самі, а зараз з нами Україна, її уряд та Київ як центр українства, який сьогодні нас приймає», – наголосив Рефат Чубаров у своєму виступі, закликаючи досліджувати Ісмаїла Гаспринського та духовно живитися від його напрацювань.

    Роль Ісмаїла Гаспринського для кримськотатарського та для всіх тюркських народів важко переоцінити. Він активно підтримував національний творчий потенціал кримських татар, видаючи газету «Терджиман» кримськотатарською мовою та розповсюджуючи її в багатьох країнах (Росії, Білорусі, Казахстану, Киргізстану, Узбекистану, Туркменістану, Таджикистану, Азербайджану, Персії, Китаї, Хівінському ханстві, Бухарському еміраті, Єгипті, Болгарії, Франції, Швейцарії, США тощо). Гаспринський підтримував дух свого народу, розбудовував ідеологію свободи у тюркській сім’ї. Варто наголосити, що кримськотатарське відродження пов'язане саме з ім'ям Ісмаїла Гаспринського. Він доклав великих зусиль, спрямованих на відродження та виживання кримськотатарського народу. Він фактично створив нову літературну кримськотатарську мову.

    Маючи уявлення про східний, західний та слов’янський світи, прагнув збудувати прогресивне суспільство, сприяти дружбі слов'янських і тюркських народів, конфесійній терпимості та співпраці християн і мусульман. І йому це вдалося. Адже він радикально змінив сутність та структуру початкової освіти в багатьох мусульманських країнах. Навчанню кримськотатарських дітей було надано більш світського характеру. Гаспринський розробив нові методи навчання, які з успіхом застосовувалися не тільки у Криму, а й у Татарстані, Казахстані, Башкортостані, Таджикістані, Туркменістані, Узбекистані, Азербайджані, Туреччині, Північній Персії та у Китайському Туркестані. Він сприяв заснуванню шкіл для дівчат.

    Ісмаїл Гаспринський та його однодумці створили мусульманську ліберальну організацію «Іттіфак ель Муслімі» («Союз мусульман»). Окрім активної громадської позиції, він стояв біля витоків Всеросійської професійної спілки поліграфічних працівників. Гаспринський поширював ідеї організації численних регіональних «Громад сприяння бідним мусульманам», «Бібліотечних спілок» й брав активну участь у роботі багатьох із них. У 1907 році І.Гаспринський запропонував скликати у Каїрі Всесвітній Мусульманський Конгрес, який мав об'єднати прогресивні сили Сходу на шляху реформування та перетворень. Він мав розглянути оптимальні напрями розвитку просвіти, культури та питання економічного підйому народів, які сповідували іслам.

    Таким чином, постать кримськотатарського Велета Духу вийшла далеко за межі свого народу. Адже ідеї, якими жив і переймався Ісмаїл Гаспринський, мають надзвичайну гуманістичну глибину й цінності.

    Олександра Касьянова,
    Фото – Валерій Попов

    Категорії: 
  • “Каразінські читання: Людина. Мова. Комунікація”

    МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
    ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
    ІМЕНІ В.Н. КАРАЗІНА
    ФАКУЛЬТЕТ ІНОЗЕМНИХ МОВ

    Шановні колеги!

    Запрошуємо вас взяти участь у ХIV науковій конференції з міжнародною участю “Каразінські читання: Людина. Мова. Комунікація”, яка відбудеться у Харківському національному університеті ім. В.Н. Каразіна
    27 березня 2015 року.

    Планується робота таких секцій:

    1. Специфіка лексичної системи національних мов. Фразеологія
    2. Перекладознавство. Лінгвокомпаративістика. Етнолінгвістика
    3. Параметри, стратегії і тактики дискурсу. Прагматика дискурсу
    4. Концепт та його мовна репрезентація
    5. Текст і жанр. Художні дискурси
    6. Сучасні підходи до викладання іноземної мови. Професійна підготовка майбутніх філологів і перекладачів. Навчання іноземної мови в немовних ВНЗ

    Робочі мови конференції: українська, російська, західноєвропейські.

    Доповідь на пленарному засіданні – до 20 хв., на секційному – 10 хв. Обговорення – 5 хв.

    До початку конференції планується друк збірника тез.

    Вимоги до тез доповідей:

    • матеріали (не більше 2 сторінок) подаються у вигляді CD-R у редакції Word 6.0. або 7.0. з розширенням .doc або .rtf без автоматичних переносів слів разом з двома роздрукованими примірниками тексту. В окремому файлі та на окремому аркуші подаються відомості про автора (у таблиці за зразком). На електронному носії має бути два файли: 1) тези доповіді, файл називається латиницею за прізвищем автора, напр. ivanova.doc; 2) відомості про автора, напр. ivanova_vid.doc

    • відцентрована назва публікації друкується великими літерами жирним шрифтом (розмір шрифту 14), під нею в центрі звичайними літерами прізвище, ініціали автора, поряд у дужках – назва міста;

    • основний текст рукопису друкується через 1,5 інтервали шрифтом Times New Roman, кегль – 14; береги: ліворуч, угорі, внизу – 2,5 см, праворуч – 1 см; абзацний виступ – 1 см. Чітко диференціюються тире (–) та дефіс (-);

    • при використанні спеціальних шрифтів або символів їх додають відокремленими файлами. При наявності ілюстрацій їх теж подають відокремленими файлами;

    • сторінки нумеруються олівцем на звороті;

    • ілюстративний матеріал подається курсивом. Елементи тексту, які потребують виділення, підкреслюються. Значення слів тощо беруться в лапки;

    • посилання в тексті оформлюються згідно з нумерацією списку використаної літератури, напр. С. Левінсон [1, с. 38], де перший знак – порядковий номер за списком, а другий – номер цитованої сторінки;

    • завершує публікацію Література (друкується жирним шрифтом звичайними літерами без відступу від лівого поля). Нижче впідбір до тексту подається занумерований перелік цитованих робіт (довідники включно) в алфавітному порядку авторів, оформлений із дотриманням стандартів ВАК України 2008 (див. Бюлетень ВАК України №3, 2008), наприклад:

    1. Адмони В.Г. Исторический синтаксис немецкого языка / В.Г. Адмони. – М. : Высш. школа, 1963. – 335 с. 2. Богданов В.В. Коммуниканты / В.В. Богданов, В.И. Иванов //Вестник Харьковск. ун-та. – 1989. – №339. – С. 12–18.

    • При необхідності надається список джерел ілюстративного матеріалу, оформлений так само, якому передує назва Джерела ілюстративного матеріалу;

    • підрядкові виноски не допускаються.

    Аспіранти та викладачі додають до рукопису витяг із протоколу засідання кафедри/ вченої ради з рекомендацією рукопису до друку.

    Разом з матеріалами просимо надсилати 2 конверти з марками для листування.

    Подані матеріали не рецензуються та не повертаються. Поштове відправлення бажано продублювати електронним листом на адресу оргкомітету. Тези, надіслані лише на електронну адресу, до розгляду не приймаються.

    Тези доповідей, відомості про автора в роздрукованому вигляді та на диску разом з конвертами для листування та квитанцією про поштовий переказ суми оргвнеску надсилаються до оргкомітету не пізніше
    15 січня 2015 р.

    Реєстраційний внесок у розмірі 200 грн. (включає тиражування збірника тез, друк програми, розсилку інформаційних листів та запрошень, фуршет), для співробітників факультету 150 грн. необхідно переказати поштою на адресу

    Оргкомітету:
    Кононовій Олені Леонідівні,
    факультет іноземних мов, кафедра німецької філології і перекладу,
    Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна,
    пл. Свободи, 4, м. Харків, 61022.

    Для докторів наук без співавторства – безкоштовно

    У разі необхідності учасники конференції забезпечуються житлом за власні кошти (обов’язково зазначити потребу в житлі).
    Додаткову інформацію можна одержати в Оргкомітеті:
    Тел. для довідок: (057) 707-53-43
    Е-mail: germphil@karazin.ua

    Просимо Вас внести Ваші відомості за формою наступної таблиці. Відомості, надіслані не за формою, до участі у конференції прийматися не будуть. Таблицю дивися у нижче прикріпленому файлі.

    Додані файли: 

Сторінки

Subscribe to конференція