конференція

  • ХV міжнародні славістичні читання пам’яті академіка Леоніда БУЛАХОВСЬКОГО

    Iнститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка
    Інститут мовознавства імені О.О. Потебні НАНУ
    Інститут української мови НАНУ
    Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАНУ
    Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М.Т. Рильського НАНУ

    ШАНОВНІ КОЛЕГИ!
    Кафедра слов’янської філології та кафедра полоністики
    Інституту філології Київського національного університету
    імені Тараса Шевченка

    24 квітня 2015 року

    проводять
    ХV МІЖНАРОДНІ СЛАВІСТИЧНІ ЧИТАННЯ
    пам’яті академіка Леоніда БУЛАХОВСЬКОГО

    Програма передбачає пленарне засідання та роботу секцій. На засіданні будуть заслухані та обговорені доповіді з проблем компаративних досліджень у галузі мов, літератур, історії, фольклору та етнографії слов’янських народів.

    Конференція проводиться за адресою: м. Київ, б-р Тараса Шевченка, 14.
    Робочі мови – всі слов’янські.

    До участі запрошуються українські та зарубіжні вчені. Зацікавлених осіб просимо до 02 квітня 2015 року подати в Оргкомітет заявки із зазначенням теми доповіді, вченого ступеня (звання), місця роботи, контактних координат, необхідності бронювання місць у готельному комплексі Київського університету і терміну перебування.

    Підтвердження про включення доповіді до програми конференції буде надіслано до 06 квітня 2015 року.

    Тексти доповідей будуть опубліковані в періодичному науковому виданні “Компаративні дослідження слов’янських мов і літератур”, який входить до переліку фахових видань, затверджених ВАК України. Матеріали до друку подаються в Оргкомітет у день завершення конференції в електронному вигляді (у двох примірниках, один з яких – у форматі RTF) та у видруку із дотриманням таких стандартів оформлення:

     Шрифт Times New Roman
     Кегль 12 pt
     Інтервал 1,5
     Поля верхнє і нижне – 2,5 см, ліве – 3 см, праве 2 см
     Бібліографія укладається відповідно до чинних вимог МОН України, подається в алфавітному порядку після тексту статті.
     Бібліографічні посилання слід подавати тим же шрифтом у квадратних дужках. Перша цифра – порядковий номер джерела у списку бібліографії, друга цифра – номер сторінки. Номер джерела і номер сторінки відділяються комою, номери джерел – крапкою з комою, нпр.: [1], [1, 23], [5, 47; 7, 57].
     До змістового оформлення статті (згідно з постановою Президії ВАК України від 15.01.2003 р. №7-05/1) повинні входити: 1) постановка проблеми у загальному вигляді та її зв’язок із важливими науковими завданнями; 2) аналіз останніх досліджень, на які спирається автор; 3) формулювання мети (постановка завдання); 4) висновки дослідження й перспективи подальших пошуків у напрямку, що розглядається.
     Після заголовку перед текстом статті подається резюме та ключові слова англійською, російською та українською мовами.
    Вартість публікації 18 гривень за сторінку.

    Оргкомітет залишає за собою право відхиляти теми доповідей, які не відповідають тематиці конференції або не містять наукової новизни.

    Оргкомітет залишає за собою право відхиляти теми доповідей, які не відповідають тематиці конференції або не містять наукової новизни.

    Реєстраційний внесок становить 40 гривень і сплачується під час реєстрації.

    Фінансові витрати, пов’язані з участю в конференції, покриваються коштом учасників.

    Оргкомітет конференції: м. Київ, б-р Т.Шевченка ,14, к. 128 (кафедра слов’янської філології)
    Тел.: (044) 239-33-73, факс: (044) 239-31-13, E-mail: slavchytannya@ukr.net
    slavistika@ukr.net

    Форма заповнення заявки на участь в наукових читаннях прикріплена нижче у файлі-pdf.

    Додані файли: 
  • Науково-практична конференція, присвячена 170-літтю Кирило-Мефодіївського братства

    Національний музей Тараса Шевченка
    Шевченківський Національний заповідник

    Шановні колеги!

    Запрошуємо Вас до участі у науково-практичній конференції, присвяченій 170-літтю Кирило-Мефодіївського братства, що відбудеться 22 жовтня 2015 р. у Національному музеї Тараса Шевченка (м. Київ, бульв. Т.Шевченка, 12).

    Робота планується за напрямами висвітлення теми:
    історичний, музеєзнавчий, мистецтвознавчий, літературознавчий, культурологічний.

    Робоча мова – українська.

    Заявки на участь (із зазначенням ПІБ, місця роботи, посади, контактних даних) просимо надсилати до 1 вересня 2015 р. за адресою:
    shevchenko-museum@ukr.net

    Категорії: 
  • Міжнародна наукова конференція «Художні феномени в історії світової літератури: перехід мови в письменництво»

    Вельмишановні колеги!
    2–3 квітня 2015 року в Харківському національному університеті імені В.Н. Каразіна відбудеться Міжнародна наукова конференція
    «Художні феномени в історії світової літератури: перехід мови в письменництво»
    Метою конференції є осмислення актуальності кожної літературної доби у мистецькій практиці та їх інтерпретація у літературознавстві та лінгвістиці на початку ХХІ ст.
    Організатор конференції – факультет іноземних мов, кафедра романської філології і перекладу, секція китайської філології і перекладу кафедри німецької філології і перекладу – запрошує взяти участь у її роботі.

    Основні тематичні напрями:

    1. Типи дискурсів: інституційний, неінституційний та художній.
    2. Жанрова специфіка мовлення і художніх творів, переосмислення напрямів і течій як систем творчих принципів.
    3. Сучасні методичні засади викладання іноземних мов та історії літератури.
    Круглий стіл:
    «Роль сучасного академічного літературознавства та його вплив на розвиток свідомості спільноти»

    Робочі мови конференції: українська, французька, іспанська, китайська, німецька, англійська, російська.

    Для участі у роботі конференції просимо надсилати заявки і тези доповідей до 5 лютого 2015 року на Інтернет-адресу кафедри (phil.romane@karazin.ua) або за вказаною поштовою адресою (61022, м. Харків, пл. Свободи,4):

    1. Прізвище, ім’я, по батькові (повністю).
    2. Тема доповіді.
    3. Анотація доповіді (1 сторінка).
    4. Науковий ступінь, вчене звання, посада, місце роботи.
    5. Контактні адреси, телефони та E-mail.

    Статті за матеріалами конференції (оформлені відповідно до визначених вимог) прийматимуться при реєстрації учасників і будуть розглянуті редколегією наукового збірника «Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна» (фахове видання, затверджене ДАК).

  • Міжнародна науково-практична конференція «Українсько-азербайджанські взаємини»

    Вельмишановні колеги!

    Запрошуємо Вас взяти участь у Міжнародній науково-практичній конференції «Українсько-азербайджанські взаємини», присвяченій 100-річчю з дня закінчення азербайджанським публіцистом Юсіфом Везіром Чеменземенлі Київського університету імені Святого Володимира.

    Конференція відбудеться 20 травня 2015 р. в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за підтримки Посольства Республіки Азербайджан в Україні.

    До роботи конференції запрошуються науковці та молоді вчені України, Азербайджану, Туреччини, викладачі університетів, наукові співробітники.

    Заявки для участі у Міжнародній науково-практичній конференції приймаються до 30 квітня 2015 р. за електронною адресою irem2003@ukr.net.

    Тексти доповідей будуть опубліковані у збірці матеріалів конференції.

    Вимоги до оформлення статті:
    1. Класифікаційний індекс Універсальної десяткової класифікації (УДК) – в лівому верхньому кутку;
    2. Відомості про авторів:
     прізвище, ініціали автора – жирним курсивом у правому кутку;
     вчене звання, вчений ступінь;
     місце роботи (назву установи чи організації, їхнє місцезнаходження);
     назва країни (для іноземних авторів).
    3. Назва публікації (назва публікації має стисло відображати зміст і за формою бути зручною для складання бібліографічних описів, бібліографічних покажчиків і здійснення бібліографічного пошуку) – 14 шрифт, жирний курсив.
    4. Анотація (анотацію мовою публікації розміщують перед її текстом, після назви; анотацію українською мовою у статтях іншими мовами, крім української, подають після відомостей про дату надходження авторського оригіналу до редколегії) – 12 шрифт.
    5. Ключові слова – 12 шрифт.
    6. Текст статті: обсяг – від 5 до 10 повних сторінок, кегль (розмір букв) 14, шрифт – Times New Roman, міжрядковий інтервал 1,0; абзацний відступ – 1,25, поля: 2,5.

    Телефон для довідок: +38 (093) 5462835.

  • «…і почнеться нове життя Михайла Коцюбинського»

    27 листопада в Актовій залі Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка відбулася Міжнародна наукова конференція "Традиції Михайла Коцюбинського в українській літературі ХХ – ХХІ ст." до 150-річчя від дня народження письменника. Співорганізатором конференції став Інститут літератури імені Т.Г.Шевченка НАН України. Переосмислити і презентувати нові шляхи осягнення творчого генія видатного українського письменника зібралися науковці не лише з усіх куточків України, а й з-за кордону.

    Відкрив пленарне засідання директор Інституту філології проф. Григорій Семенюк. Він пригадав, як колись разом із Петром Хропком укладав шкільну програму і постало питання, чи включати «Fata Morgana» Михайла Коцюбинського до неї. Тоді, так само, як і зараз, Григорій Фокович однозначно вважав, що це треба зробити. Бо в цьому творі яскраво презентоване багатство української мови і глибина духовності нашого народу. Повість М.Коцюбинського, як і романи В.Барки «Жовтий князь» та У.Самчука «Марія», це ті твори, які деякі освітяни вважають занадто похмурими для школярів. Однак, переконаний Григорій Фокович, у них правдиво і високохудожньо показано трагічну українську історію, яку має знати кожен свідомий громадянин.

    Феномен Михайла Коцюбинського полягає також у тому, що в ранньому дитинстві майбутній письменник розмовляв лише російською мовою. А в сім років він захворів і в маренні заговорив українською. «Відтоді ми маємо Михайла Коцюбинського, якого не перестаємо відкривати і прочитувати заново, кожен раз розкриваючи нові грані його таланту», - підсумував професор. За тим він оголосив гостей конференції, серед яких: голова Спілки жінок України Марія Орлик, завідувач кафедри новітньої української літератури проф. Анатолій Гуляк, д. філол. н., член-кореспондент НАН України Микола Сулима, акад. Національної академії педагогічних наук України, провідний науковий співробітник Інституту літератури ім. Т. Г.Шевченка НАН України Юрій Кузнєцов та інші.

    Вітання від колективу Інституту літератури ім. Т. Г.Шевченка НАН України та його директора акад. Миколи Жулинського передав Микола Сулима. Він зазначив, що нині, коли відбувається переосмислення творчості Михайла Коцюбинського у річищі імпресіонізму та психологізму, варто звертати увагу на лектуру письменника, його літературні зацікавлення, зокрема, скандинавськими письменниками, європейською філософською думкою. Як в минулому, так і нині постать письменника хвилює і надихає багатьох. Так, значний вплив творчість М.Коцюбинського справила на становлення В.Винниченка та М.Хвильового. Свого часу С.Параджанов хотів зняти фільм за новелою «Intermezzo», проте тодішня влада йому не дозволила. Нині великим прихильником автора «Цвіта яблуні» є В.Шевчук. Судячи з листування референта слов'янських літератур Нобелівського інституту при Шведській Академії наук Альфреда Єнсена з М.Коцюбинським, можна припустити, що письменника думали номінувати на Нобелівську премію. Принаймні у цих листах звучать типові «нобелівські формули» - звертається увага на стиль митця, лунають запрошення приїхати до Стокгольма. «Ми сьогодні повинні знову перечитувати цього письменника. Тоді нові матеріали ляжуть на стіл вчителів та викладачів і почнеться нове життя Михайла Коцюбинського», - переконаний Микола Матвійович.

    Про життєві й творчі принципи М.Коцюбинського розповів у своїй доповіді проф. Анатолій Гуляк. «Він залишив нам найбільший заповіт – ніколи не розминатися з людиною…», - пригадав професор слова класика української літератури П.Тичини. Дослідити людину як найцікавіше та найзагадковіше явища у світі, розкрити її кращі риси, показати її любов до рідної землі – такі нелегкі завдання ставив перед собою найвизначніший український імпресіоніст. Він зміг геніально поєднати у своїй творчості художню майстерність і високу духовність, розкрити красу і силу українського слова. Цим він насамперед завдячує, вважає Анатолій Борисович, своїй освіченості, знанню мов, обізнаності в музичному, театральному, образотворчому мистецтві, психології та етнографії. Не дивно, що в літературному процесі XX ст. широко послуговуються поняттям «школа Коцюбинського», адже його творчість справила глибинний вплив на становлення геніїв В.Підмогильного, Г.Михайличенка, М.Івченка й багатьох представників «розстріляного відродження».

    Доповідь акад. Юрія Кузнєцова стосувалася взаємозв’язку психоаналізу і творчості М.Коцюбинського. В результаті досліджень Юрій Борисович виділив такі психоаналітичні феномени в текстах М.Коцюбинського: ескапізм, соціофобія, перенесення, катарсис, витіснення, вільні асоціації. Цікаво, що не знаючи З.Фрейда, український письменник проводив фактично паралельні з австрійським психологом психоаналітичні студії, в яких через слово досліджував хвороби людини. Саме за таким новітнім підходом до вивчення творчості М.Коцюбинського, вважає Юрій Кузнєцов, і криються перспективи розкриття нових сенсів у творах прозаїка.

    На пленарному засіданні також виступили докторант кафедри новітньої української літератури Аліса Меншій (доповідь «Традиції «школи» М.Коцюбинського в прозі початку ХХ століття»), д.філол.н., проф. Наталя Науменко (доповідь «Історія звичних речей: «Нюренберзьке яйце» Михайла Коцюбинського») та Марія Орлик (доповідь «Спогади про проф. П. І. Орлика – дослідника творчості М.Коцюбинського»). Завершальним акордом засідання став виступ студента факультету навчання іноземних громадян КНУ імені Тараса Шевченка Ровшана Пішнамаззаде (Азербайджан). Він продекламував уривок з казки «Хо» М. Коцюбинського.

    Після невеликої перерви учасники конференції продовжили роботу в п’яти секціях.

    Анна Мукан,
    Фото: Володимир Мукан

  • Обрано нову голову профбюро Інституту філології

    25 листопада відбулася звітно-виборча профспілкова конференція Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка.

    На звітно-виборчій конференції профспілкової організації Інституту філології головував директор Григорій Семенюк. Президію зібрання склали - голова профбюро Університету Володимир Цвих, Валентина Миронова - деякий час в.о. голови профбюро Інституту та голова профбюро Інституту Володимир Підвойний.

    На порядку денному обговорювалися такі питання:
    1. Звіт про роботу профбюро Інституту за період з жовтня 2009 по жовтень 2014 року.
    2. Вибори голови профбюро Інституту філології.
    3. Вибори профбюро Інституту філології.
    4. Вибори делегатів на звітно-виборчу конференцію профспілкової організації Київського університету.
    5. Пропозиції щодо включення представників від Інституту до складу профспілкового комітету.
    6. Внесення пропозицій щодо кандидатури на посаду голови профбюро Університету.

    На зібранні були присутні 47 членів профбюро Інституту. За результатами відкритого голосування звіт голови профбюро ІФ Володимира Підвойного було оцінено задовільно. А на наступний період профбюро Інституту очолить Валентина Миронова.

    Категорії: 
  • Міжнародна наукова конференція "ТРАДИЦІЇ МИХАЙЛА КОЦЮБИНСЬКОГО В УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ ХХ – ХХІ СТ." ДО 150-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ПИСЬМЕННИКА

    27–28 листопада 2014 року Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут філології, кафедра новітньої української літератури, Інститут літератури імені Т.Г.Шевченка НАН України організовують Міжнародну наукову конференцію "ТРАДИЦІЇ МИХАЙЛА КОЦЮБИНСЬКОГО В УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ ХХ – ХХІ СТ." (ДО 150-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ПИСЬМЕННИКА)

    В додатку - програма конференції

  • VІ Всеукраїнська студентська науково-практична конференція “Іноземні мови у сучасному комунікативному просторі”

    Шановні колеги!

    Кафедра теорії та практики перекладу Херсонського національного технічного університету запрошує до участі у VІ Всеукраїнській студентській науково-практичній конференції “Іноземні мови у сучасному комунікативному просторі”, яка відбудеться 9 квітня 2015 року.

    Інформаційний лист додається.

  • Великі й другорядні письменники в літературному процесі

    Кого вважати генієм? Чи заслуговують другорядні письменники на увагу дослідників? Яка їхня роль в історії літератури? Ці та інші питання обговорювали 12 листопада 2014 року учасники наукового семінару Науково-дослідної частини Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

    Центральним виступом стала доповідь д. філол. н. Галини Александрової «Великі і другорядні письменники в літературному процесі». Вона була присвячена проблемам визнання та оцінки значущості різних письменницьких постатей, їх сприйняття читачами і критикою.

    Галина Андріївна Александрова розповіла про те, що сучасне ставлення до другорядних письменників помітно змінюється. У науці їм усе більше приділяють уваги. Часто «генерали» літератури, як їх називав Юрій Тинянов, беруть якісь теми чи прийоми у другорядних письменників, белетристів, поглиблюючи й вдосконалюючи їхній матеріал. Іноді й другорядні письменники розробляють і поширюють знахідки більш відомих. Список письменників першого ряду є мінливим. Як відомо, з часом на перше місце можуть висунутися автори, які за життя поступалися, можливо, менш талановитим, але більш активним авторам. І Пушкін, і Гоголь, і Сосюра не відразу набули широкого визнання.

    Учасники обговорення проводили паралелі із іншими видами творчості. Промовистою є подібність, зокрема, іконостасу в одній із невеличких каталонських церков невідомого зодчого XV-XVI ст. і Храму Святого сімейства уславленого іспанського архітектора Антоніо Гауді.

    Не оминули увагою і постать Миколи Гоголя, а також інших відомих авторів, які писали російською мовою, а за походженням були українцями. Сакраментальне питання про те, як поділити генія, розглядали, аналізуючи курс шкільної літератури та наводячи схожі приклади з інших культур. Один із найяскравіших – Фредерік Шопен, що його поховано в Парижі, а серце – покоїться на Батьківщині у Варшаві. Розмірковуючи над проблемою двоїстості літературної та культурної ідентичності, учасники згадували й тезу професора Університету Торонто (Канада) Олега Ільницького, який вважає, що подібні проблеми розв’язуються, якщо розглядати російську літературу ХІХ ст. не як російську національну, а як літературу Російської імперії.

    Прикметно, що на думку Г. А. Алекандрової, стовпи російської та української літератури належать ХІХ, у той час як серед авторів ХХ ст. важко назвати таких беззаперечних геніїв, як Федір Достоєвський, Лев Толстой, Антон Чехов чи Тарас Шевченко, Іван Франко Леся Українка. Жваве обговорення точилося довкола питання, чому епоха постмодерну, принаймні в Україні та Росії, не дала літературі настільки ж значних імен, або чи можна вважати такими сучасних популярних авторів, насамперед Оксану Забужко, Юрія Андруховича, Сергія Жадана. Та якими би не були наші особисті оцінки їхньої творчості сьогодні, у них та їхніх менш відомих колег по перу ще є час, щоби перейти у «перший» літературний ряд і закріпитися там. А дослідникам і критикам залишається уважно стежити за творчими перегонами, пам’ятаючи про свою важливу роль – знаходити місце новим текстам і новим іменам у різнобарвному мереживі динамічного літературного процесу.

    Ганна Черненко

    На фото – доповідач Галина Андріївна Александрова.

  • Другий день міжнародної наукової конференції "Мова як світ світів"

    14 листопада у рамках міжнародної наукової конференції "Мова як світ світів: поетика і граматика української мови" відбувся круглий стіл, на якому провідні мовознавці України та студенти обговорили питання культури мови. По завершенню відбулася екскурсія до Національного музею літератури України, де викладачам та аспірантам кафедри сучасної української мови розповіли про "жерців високого мистецтва" - неокласиків.

    Підчас круглого столу порушувалися такі важливі питання: урегулювання симбіозу української, російської та латинської графік у лінгвістичному ландшафті міста Києва; мовна екологія як основне завдання філологів; контроль мови реклами...

    Категорії: 

Сторінки

Subscribe to конференція