конференція

  • Відбулися II Всеукраїнські наукові читання

    24-25 квітня в Інституті філології відбулися II Всеукраїнські наукові читання за участю молодих учених "Філологія початку ХХІ сторіччя: традиції та новаторство". У них взяли участь авторитетні науковці України, професори, викладачі провідних університетів, наукові співробітники науково-дослідних установ, а також – широке коло молодих учених.

    У рамках конференції пройшли круглі столи - "Українська мова в дослідницьких парадигмах неолінгвістики" та "Інформаційна війна в парадигмах лінгвістики впливу", а також в Музеї Олеся Гончара відбулася лекція з патріотичного виховання.

    Різноманітна тематика секційних засідань і круглих столів дала змогу вкотре пересвідчитися у невичерпності філологічної проблематики. Про інформаційну війну в парадигмах лінгвістики впливу важливо говорити сьогодні дедалі більше. Тому професори кафедри російської філології провели круглий стіл, де обговорили заходи контрсугестії в інформаційному просторі, імідж України в умовах консцієнтальної війни. А на кафедрі української мови та прикладної лінгвістики студенти двох спеціалізацій виступили з чудовими доповідями на секції "Українська мова в синхронії і діахронії". Стан та перспективи перекладознавства, літературознавства, мовознавства на матеріалі різних мов - слов'янських, західноєвропейських, східних та класичних - були розглянуті у межах квітневої конференції.

    Загалом за два дні мали місце понад 20 секційних засідань, де взяли участь молоді вчені не лише Інституту філології, а й інших наукових установ України.

  • Відбулася конференція "Діалектологія у структурі лінгвістичних знань"

    19 та 20 квітня в Академії наук України відбувалася Міжнародна наукова конференція «Діалектологія у структурі лінгвістичних знань», організована Інститутом української мови НАНУ у співпраці з Інститутом філології КНУ імені Тараса Шевченка. У ній взяли участь науковці з усієї України, а також діалектологи з Польщі, Білорусі, Росії та Македонії.

    Упродовж усього першого дня тривало загальне пленарне засідання, де головували директор Інституту української мови професор Павло Гриценко та професор Університету ім. Адама Міцкевича в місті Познані Єжи Сєроцюк. Учасники конференції досліджували мовні явища усіх мовних рівнів, представляли проекти корпусів текстів, що особливо важливо в сучасній лінгвістиці з появою новітніх комп’ютерних технологій. Зокрема, про корпус говірок білоруської мови науковці дізналися від Юрія Чернякевича (Мінськ). Представник Інституту українознавства ім. Крип’якевича (Львів) Наталія Хобзей розповідала про тернистий науковий шлях Олекси Горбача, видатного дослідника територіальних та соціальних діалектів, про його переписку з Юрієм Шевельовим у таборі для військовополонених.

    У теплій атмосфері відбувалося й позаконференційне спілкування науковців. На подібних щорічних святах науки відчувається особлива атмосфера єднання задля спільної справи – лінгвістики. Вчені завжди раді вчергове зустрітися й обмінятися думками щодо тієї чи іншої проблеми. Філологи ділилися новинами в своїх галузях, цікавими ідеями, нововиданими працями та словниками. Зокрема, поповнилася й бібліотека співробітників кафедри української мови та прикладної лінгвістики Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка професора Галини Наєнко та доцента Оксани Суховій. Викладачі раді були розповісти колегам про існування окремої спеціалізації 3 курсу «Історична лінгвістика. Текстотворення в синхронії та діахронії», яка звертає особливу увагу на вивчення діалектології як історико-мовної дисципліни.

    Другий день конференції розпочався з секційних засідань. Одну із секцій, «Шляхи інтерпретації діалектної інформації», вела професор кафедри української мови та прикладної лінгвістики Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка Оксана Ніка. Говорячи про лексичні зміни в збірці проповідей А. Радивиловського «Вінець Христов», Оксана Іванівна зауважила, що, перелаштовуючись від рукописного на друковане видання у 1688 р., редактори первинного твору не ввели до збірки 5 воєнних казань, замінювали конструкції «я», «ми» на безособові (згорталося все, що було пов’язане з суб’єктним фокусом проповідника), і загалом лексиці іншомовній (латинська й польська) шукали українські та церковнослов’янські відповідники. Інколи це був досить творчий процес, адже переклади з таким значенням не засвідчені в тогочасних лексикографічних працях (П. Беринди, Л. Зизанія та ін.). Проповіді ж мали б бути зрозумілими для вірян.

    Діалектолог НАНУ Наталія Вербич звітувала щодо кропіткої роботи над картотекою Миколи Грицака. Вчений працював з 15-16 років, назбиравши величезну картотеку закарпатських говірок – понад 300 скриньок, 1 млн. карток, що є найбільшим зібранням в Україні (порівняймо: СУМ-11 має лише 134 тис. слів). Софія Федак із Тернополя торкнулася цікавої теми – діалектизмів у науковій мові (досліджувала на матеріалі праці «Нові і перемінні звізди» Івана Пулюя). Секретар секції Марина Поістогова розширила простір буття діалектного слова. На прикладі тематичної групи рослин вона показала, що їх культурне призначення різнопланове, природа для людини є символізованою. Вчений із Глухова Дмитро Марєєв розповідав про семантику конструкції «іти по воду» та «іти за водою» у Східному Поліссі, а, крім того, привіз на своєрідну наукову екскурсію студенток, щоб залучити молодь до пошуків.

    Заключне пленарне засідання відбувалося на чолі з Павлом Гриценком. Для кожного доповідача професор знаходив теплі слова, відзначав важливість кожної проведеної роботи. Із трепетом уся наукова спільнота слухала живе мовлення, записане вчителями Донбасу в рамках проекту створення інтерактивної карти говірок, започаткованого торік (звітувала Лариса Тищенко зі Слов’янська).

    Підсумовуючи, Павло Юхимович окреслив коло основних потреб української діалектології: архівування й систематизації говірок; удоступнення матеріалів; належне вивчення історико-мовних дисциплін у вишах; обговорення серед науковців та обмін досвідом; створення єдиного реєстру всіх діалектних явищ; уважний погляд на літературну мову, як на таку, щоб не постала без певного ареалу. Урешті, вчені зійшлися на думці, що діалектна мова – джерело Ренесансу літературної.

    Текст підготувала Юлія Кузьменко

    Категорії: 
  • Славістичні читання в Інституті філології

    20 квітня в Інституті філології відбулися XVIII Міжнародні славістичні читання, присвячені пам'яті акад. Л.А. Булаховського. Захід було організовано Київським університетом разом із Інститутом мовознавства імені О.О. Потебні НАН України, Інститутом української мови НАН України, Інститутом літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України, Інститутом мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М.Т. Рильського НАН України.

    Учасників та гостей конференції привітали заступник директора Інституту філології Ганна Черненко та завідувач кафедри слов’янської філології проф. Ольга Паламарчук.

    На пленарному засіданні доповіді виголосили Ірина Короткевич «Соціальні аспекти мовної ситуації в Білорусі в 1920-ті роки» (Білоруський державний університет, Республіка Білорусь), Михайло Наєнко «Олесь Гончар у слов'янському світі», Ольга Паламарчук «Тетяна Черниш - полоніст і славіст», Вероніка Ярмак «Претеритальні форми дієслова в дискурсі белградського сюрреалізму», А.Березовенко «Картина світу у дискурсивній практиці російського політикуму» .

    Надалі конференція тривала в режимі секційних засідань за трьома напрямами – мовознавство, літературознавство, фольклористика.

  • 100-ЛІТТЯ ОЛЕСЯ ГОНЧАРА НА МАЛІЙ БАТЬКІВЩИНІ

    Центр літературної творчості Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка взяв участь у міжнародних конференціях, присвячених 100-річчю від дня народження Олеся Гончара. Наукові зібрання відбулися у Дніпрі та Полтаві в університетах імені Олеся Гончара та імені Володимира Короленка.

    Учасники конференцій осмислили творчість автора "Прапороносців" та "Собору" в духовному просторі України та літературного зарубіжжя. У рамках наукових заходів презентовано ряд видань ("гончарівський" альманах "Рідний край", монографія М. Наєнка "Олесь Гочар в інтер-інтер'єрі" та ін.), у яких українські та іноземні автори окреслили широке коло питань, пов'язаних із життям та літературно-громадською діяльністю письменника. Художні колективи обох університетів (у Полтавському їх близько 30-ти!) показали учасникам конференцій та всім зацікавленим ювілейні концертні програми. Вражаючими, зокрема, були "студентські" інсценізації роману Олеся Гочара "Людина і зброя" (Дніпро) та його новели "За мить щастя" (Полтава).

    Науковці, які брали участь у конференціях, відвідали місце народження класика літератури ХХ століття – робітниче поселення "Ломівка" поблизу Дніпра та село його дитинства – мальовничу "Суху" в Кобеляцькому районі на Полтавщині.

    Інформацію надав Центр літературної творчості ІФ

    Категорії: 
  • Відбудеться конференція "Одинадцяті фольклористичні читання, присвячені професору Лідії Дунаєвській»

    18 травня 2018 року в Інституті філологїі відбудеться Всеукраїнська науково-практична конференція «Одинадцяті фольклористичні читання, присвячені професору Лідії Дунаєвській». Тема конференції: «Національний фольклор – стратегічний ресурс державної безпеки».

    Конференція проводиться з метою здійснення аналітики сучасного стану української гуманітаристики та апробації дослідницьких інноваційних технологій і практик, актуальних для вивчення та реконструкції фольклорного феномену. Форма проведення: очна або заочна. Мова конференції: українська, всі слов’янські, англійська.

    До участі в конференції запрошуються науковці, аспіранти, студенти ВНЗ та науково-дослідних установ, а також практичні працівники, які активно займаються науковими дослідженнями у сфері гуманітаристики.

    Особи, зацікавлені взяти участь у роботі міжнародної конференції, мають надіслати електронною поштою до організаційного комітету до 18 квітня 2018 року (включно) такі документи: заповнену за зразком заявку; тези доповіді; скрін (у разі сплати через «Приват 24») чи відскановану електронну копію підтвердження сплати організаційного внеску. Назва файлу повинна відповідати прізвищу доповідача із вказівкою для заявки – Заявка, для тез – Тези, підтвердження сплати організаційного внеску – Внесок. Наприклад: Коваленко_Заявка, Коваленко_Тези, Коваленко_Внесок
    Електрона адреса: folkconference@gmail.com.

    Вимоги до тез доповіді: назва секції відповідно до переліку, який вказаний вище (шрифт Times New Roman №12, праворуч); назва доповіді посередині рядка (перше слово з великої літери, без крапки): шрифт Times New Roman №14, bold. Наприклад: Українські паремії у словꞌянському фольклорі. Нижче, через один інтервал, по центру – прізвище, ім’я по батькові автора, повна назва установи, де навчається або працює автор: шрифт Times New Roman №14. Наприклад: Коваленко Софія Вікторівна , к.філол.н., доцент кафедри культурології Ужгородського національного університету

    Через один інтервал – текст тез, який повинен відповідати таким вимогам: формат А-4, поля: верхнє, нижнє, ліве, праве – 2 см, шрифт Times New Roman № 14, міжрядковий інтервал 1,5. Список використаних джерел (без повторів) оформлюється в кінці тексту під назвою «Список використаних джерел:». У тексті виноски позначаються квадратними дужками із вказівкою в них порядкового номера джерела за списком та через кому – номера сторінки (сторінок), наприклад: [7, с. 16]. Обсяг тексту: до 5 сторінок зі списком використаних джерел.

    Авторам доповідей редакційною колегією наукового збірника «Література. Фольклор. Проблеми поетики» (Затверджено Міністерством юстиції України Свідоцтво КВ №16158-4630Р від 11.12.2009; Наказом МОН України від 13.07.2015 № 747) буде запропоновано опублікувати наукові статті у черговому випуску збірника (на платній основі).

  • Програма "ХVІІI Міжнародних славістичних читань пам'яті академіка Леоніда Булаховського"

    20 квітня відбудуться традиційні "ХVІІI Міжнародні славістичні читання пам'яті академіка Леоніда Булаховського". Нижче прикріплена програма читань.

    Категорії: 
    Додані файли: 
  • ІІІ Міжнародний науковий конгрес молодих вчених Європи та Азії запрошує на конференцію

    Центр наукових досліджень «Solution» (м.Київ, Україна) та Видавництво Premier Publishing s.r.o. (м.Відень, Австрія) запрошують на ІІІ Міжнародний науковий конгрес
    молодих вчених Європи та Азії, що відбудеться у місті Відні 19-20 квітня 2018 року.
    До участі в роботі конференції запрошуються студенти, магістранти, аспіранти, викладачі й інші представники наукової спільноти, котрі мають бажання висловити свою думку про проблеми сучасної науки та практики.
    За результатами конференції буде сформовано збірник наукових
    ISBN 978-3-903197-91-6.
    Робота конференції відбуватиметься за такими напрямами:
    1. Технічні науки
    2. Педагогічні науки
    3. Біологічні науки
    4. Медичні науки
    5. Хімічні науки
    6. Історичні науки
    7. Економічні науки
    8. Психологічні науки
    9. Філологічні науки
    10. Географічні науки
    11. Юридичні науки
    12. Філософські науки
    13. Політичні науки
    14. Соціологічні науки
    15. Фармацевтичні науки
    16. Мистецтвознавство
    17. Сільськогосподарські науки
    18. Військові науки
    19. Науки про Землю
    20. Геолого-мінералогічні науки
    21. Архітектура
    22. Ветеринарні науки
    23. Культурологія
    24. Фізико-математичні науки
    Умови участі:
    Оргкомітет конференції до 13 квітня 2018 р. (включно) приймає тези доповідей обсягом до 10 сторінок (українською, російською або англійською мовами) по електронній пошті (шрифт Times New Roman, кегль 14, міжрядковий інтервал 1,5, усі поля – 2 см); використана література оформлюється в кінці тексту під заголовком «Використана література», посилання по тексту оформлюються у квадратних дужках за зразком [3]).
    Разом із тезами доповіді подається копія квитанції про оплату публікації тез доповіді (відсканована та прикріплена до листа).
    Тези доповіді та квитанцію про оплату публікації необхідно надіслати на електронну адресу: forum200418@ukr.net
    Форма участі у конференції – дистанційна.

  • Конференція "Шевченківська весна 2018:національні мови та літератури в інформаційному просторі ХХІ століття"

    Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка запрошує взяти участь у Міжнародній міждисциплінарній науковій конференції студентів, аспірантів та молодих учених «Шевченківська весна 2018: національні мови та літератури в інформаційному просторі XXI століття», яка відбудеться 27 квітня 2018 року.

    Авторів заявок просимо вказувати ПІБ, назву університету та факультету, номер телефону та електронну адресу. Кінцевий термін подачі заявок – 20 квітня 2018 року.

    За матеріалами конференції буде опубліковано збірник тез.

    Заявки та тези просимо надсилати на електронну адресу shchelkunova2017@ukr.net.

    Щодо організації та проведення конференції звертайтеся за телефоном +3 8(063) 591 97 69 (Ольга Щелкунова, голова НТСА КНУ ІФ).

    Детальніше у прикріпленому файлі.

  • Щорічна конференція студентів ІФ

    30 березня відбулася щорічна конференція студентів Інституту філології. За затвердженим порядком денним на ній: переобрали команду Дільничої виборчої комісії ІФ. Голова ДВК – Анна Алексєєнко. Заступник голови – Яна Левицька. Секретар – Анна-Ніколь Бакума.

    Про свій другий термін на посаді Голови СПІФ звітувала Анастасія Кікоть. Вона представила свою команду та презентувала роботу, протягом року виконувану культурно-мистецьким, інформаційним, освітнім відділами та відділом зовнішніх зв’язків. Зокрема, культурно-мистецький відділ на чолі з Катериною Панасенко організовував концерти, заходи до Тижня Інституту філології, вечорниці (спільно з кафедрою фольклористики). Інформаційний відділ постійно тримав руку на пульсі, інформуючи студентів різних курсів в режимі 24/7, а також провів серію лекцій «7 найкращих виступів TED». Соціальний відділ не раз проводив благодійні ярмарки, кошти від яких передали Ніжинському та Кмитівському дитбудинкам. Їм допомагало Студмістечко, ФІТ, факультет кібернетики КНУ. Вступна кампанія та поселення, що загалом тривали 3 місяці, були найскладнішим періодом за рік, але СПІФ упорався. Цьогоріч також продовжили проект студкураторів: першокурсникам допомагали 89 студентів. Також СПІФ брав участь в організації виборів органів студентського самоврядування, співпрацював із Профбюро Інституту.

    Із надихаючою промовою до студентів виступила колишня Голова СПУ, а нині заступник Голови СПУ Станіслава Гречки із зовнішніх зв’язків Тетяна Федорчук. Наш Інституту нині задає тон усім органам студентського самоврядування КНУ, ми себе чудово зарекомендували. Усе це завдяки справжній згуртованості студентів.

    Головуюча конференції – Катерина Панасенко. Секретар – Марина Мицюк. Представник лічильної комісії – Яна Левицька.

    Текст студентки Юлії Кузьменко, фото Валерія Попова

    Категорії: 
  • Відбулася конференція з японістики

    23 березня в Інституті філології відбулася 10-а міжнародна науково-практична конференція японістів під назвою «Десятитрічний ювілей: оцінки досягнень та подальший розвиток”. На відкритті наукового зібрання учасників привітали: заступник директора Інституту філології Сергій Скрильник та другий секретар Посольства Японії в Україні пан Хошіно Юічі. З доповідями виступили завідувач кафедри мов і літератур Далекого Сходу та Південно-Східної Азії професор Іван Бондаренко, доцент Оксана Асадчих, викладач японської мови кафедри азійських досліджень гуманітарного факультету Латвійського університету Оохаші Юкіхіро. Після відкриття конференції працювали тематичні секції, а саме «Японська лінгвістика”, “Методика викладання японської мови”, “Японська література”. Прикметно, що у ці дні японісти відзначають також 10-річний ювілей початку плідної співпраці з компанією «Mitsubishi Corporation”, завдяки якій багато років поспіль були курси з японської мови, найкращим студентам надаються заохочувальні стипендії, щорічно видаються десятки книг.

    Текст та фото Валерія Попова

Сторінки

Subscribe to конференція