зустріч

  • Розпочалася Міжнародна конференція з історії арабської літератури

    Цього тижня в Інституті філології розпочалася Міжнародна конференція з історії арабської літератури. У її рамках 3 червня відбулася зустріч студентів-арабістів із надзвичайним і повноважним послом Єгипту в Україні Усама Тауфік Бадр. Він розповів про важливість культурних та наукових зв'язків між Україною та Єгиптом.
    4 червня відбулося офіційне відкриття конференції, яке відвідав проректор з науково-педагогічної роботи КНУ імені Тараса Шевченка професор Петро Бех, він виступив із вітальним словом.

    Володимир Мукан
    Фото: Валерій Попов

  • Відбулася зустріч із сучасним українським фольк-гуртом «ДахаБраха»

    27 травня в Інституті філології у рамках Восьмих фольклористичних читань, присвяченій професорові Лідії Дунаєвській, за сприяння кафедри фольклористики відбулася зустріч із сучасним українським фольк-гуртом «ДахаБраха». Квартет виконує українську народну музику із сучасним драйвом. Експериментуючи з фольклором, вони додали у свою музику ритми з оточуючого світу, створивши яскравий, унікальний і ні на кого не схожий образ ДахаБраха. 1 червня 2015 року гурту виповниться 11 років. Гостями інститутських стін були Марко Галаневич, Ніна Гаренецька та Олена Цибульська.

    Глядачі дізналися, що Марко вчився в нашому інституті. Артист каже, що належить до випускників, які ніколи не стануть науковцями, але попри те вірить, що його справа все ж зможе збагатити культуру країни. Теплими словами згадував артист стіни Жовтого корпусу: «Спочатку треба закінчити філологію, а потім вирішувати, що робити у житті! Адже цей інститут багато чому вчить і дає широкі можливості для самопізнання».

    Музиканти розповіли, що «ДахаБраха» означає «давати – брати», чим і визначають вони місію творчості взагалі. А мета творчості самого гурту – робити народний фольклор менш сільським, але більш урбаністичним, менш архаїчним, але більш актуальним. А головне – займатися популяризацією та поширенням української культури по всьому світу.

    Під час зустрічі артисти співали різні пісні. Спочатку вони виконували оригінал народної пісні, а потім вже інтерпритований ними варіант!

    Гурт «ДахаБраха» є доволі відомим за межами України. Музиканти багато подорожують, виступають із концертами у Європі та Америці. Кажуть, що їм подобається американська публіка своєю щирою емоційністю. Але все ж українська – найрідніша! І лише у нас можливість процесу «дахобрації» – стовідсоткова!

    Спілкуючись із філологами, музиканти розповіли про те, чого не вистачає для українського музичного ринку, яка музика подобається їм найбільше, зокрема для них часто найкращою музикою у навушниках є ТИША!) Окрім цього розповідали про історію створення гурту, про театр «Дах», про процес створення музичної композиції.

    Взагалі, хто досі не знає, що таке катарсис, тому обов’язково треба відвідати концерт «Дахабраха». Неймовірне поєднання фольку, сучасних мотивів та загалом шалена енергетика артистів дарує неймовірні відчуття та емоції.

    Катерина Филь, 4 курс, спеціальність Українська мова і література та іноземна мова

  • День поезії в ІФ

    22 травня у внутрішньому дворику Інституту філології студенти та випускники спеціальності «літературна творчосіть» традиційно відзначили День поезії, присвяченого Дню перепоховання Тараса Шевченка. Присутні з радістю ділилися своїми віршами, а музичний фон створювала випускниця Єлизавета Жарікова, яка заграла кілька пісень і свого авторства. А от студентки четвертого курсу порадували своїм перформансом, на який надихнулися віршем Ірини Скакун, теперішньої аспірантки. Заспівав кілька пісень і викладач кафедри теорії літератури, компаративістики і літературної творчості А.О.Ткаченко, що дуже порадувало студентів.

    Хороша поезія, приємна музика й атмосфера дворика зробили захід затишним і цікавим!

  • Зустріч з представниками Спілки письменників і сучасними літераторами

    20 травня відбулася зустріч студентів, випускників та викладачів кафедри теорії літератури, компаративістики і літературної творчості з представниками Спілки письменників і сучасними літераторами, які є і викладачами кафедри (Олександр Михед, Неда Неждана, Дмитро Стус, Володимир Даниленко). На зустрічі обговорювалися болючі питання щодо літературної освіти, висувалися пропозиції як з боку студентів та випускників, так і письменників. Зустріч була цікавою і продуктивною.

    Категорії: 
  • Тарас Шевченко - Геній усього світу (до дня перепоховання його праху)

    До Дня перепоховання Тараса Шевченка кафедра історії української літератури і шевченкознавства та Всеукраїнський навчально-науковий центр шевченкознавства Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка організували перегляд фільму «Експедиція» Костянтина Коновалова та творчу зустріч із кінорежисером з метою вшанування пам’яті Великого Кобзаря.

    18 травня студенти-філологи переглянули фільм «Експедиція» та поспілкувалися з Костянтином Коноваловим, режисером, сценаристом («ТойХтоПройшовКрізьВогонь», «Полювання на Вервольфа», «Альпініст», «Не намагайтесь зрозуміти жінку»), автором роману про Тараса Шевченка «Художник». На зустріч також був запрошений український письменник, поет, перекладач, громадський діяч, член НАН УКраїни, голова Українського фонду культури Борис Олійник, який у фільмі Костянтина Коновалова виступив у ролі коментатора.

    Документальну драму «Експедиція» Костянтин Коновалов зняв за написаною спільно з Денисом Замрієм кіноповістю «Художник» до 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка. «Це суто український продукт. Актори, локація (Крим), композитор – все українське, рідне. Відзнятий мною фільм створено на замовлення держави, – розповідає пан Костянтин. – Аби відтворити легендарну подорож Тараса Шевченка Аральським морем, довго вивчав документальні матеріали. Хотілося, щоб дух епохи передавався з історично оригінальних речей. Джерела про життєпис Шевченка брав з інтернету, де наразі викладено багато відсканованих документів із допитів Тараса, мемуарів, листів. І звісно ж звертався до Дмитра Стуса, аби він дозволив користуватися деякими матеріалами з Національного музею Тараса Шевченка».

    В основі документальної кінострічки покладено 1848 рік. Розпочинається фільм з того, що в подорож Аральським морем виходить шхуна «Святий Костянтин». На борту цієї шхуни – український поет, петербурзький художник, засланий бунтівник Тарас Шевченко. Спостерігаючи за етапами експедиції, ми знайомимося з документами епохи, слухаємо коментарі трьох експертів – шевченкознавця, директора Інституту літератури НАН України акад. Миколу Жулинського, письменника Бориса Олійника та художника-графіка Василя Перевальського, занурюємося в атмосферу епохи ХІХ сторіччя.

    «Тарас Шевченко – це рятівник українців. Нам пощастило з ним. Дякуючи Шевченку, ми відстоюємо свою національну ідентичність та гідність. Хоч стосовно Тараса ходять різні легенди. Проте з першого погляду видно, що він – не простак, а інтелігент не першого покоління. Тарас Шевченко знав більше, ніж сьогоднішній академік. Його рано визнав світ, бо життєва концепція нашого Генія – морально-етична, що властиво не лише українцям, а й людству усього світу», – коментує Борис Олійник на зустрічі зі студентами.

    У фільмі гармонічно поєднано документальність та художність. Зокрема ми споглядаємо і дізнаємося, що експедиція Аральським морем – це наукова подорож дослідження островів. Малюнки, створені Тарасом Шевченком, цінні і до того ж створені в імпресіонічній манері. Тому по них можна вивчати ґрунти, природу.

    Жанр фільму визначений кінорежисером як документальна драма. І дійсно, переглядаючи кадр за кадром, ми відчуваємо переживання Шевченка, драматизм його долі. Кульмінацією напруження душевних поривань Тараса у кінострічці стає момент, коли після експедиції, чекаючи помилування, Шевченко отримує 5 карбованців. Зневіра… Вона не здолала Тараса Шевченка, він виявився морально сильніший за неї. І ось тому сьогодні він для нас Геній, Борець за українську ідентичність, Поводир…

    «Костянтин Коновалов написав чимало сценаріїв до фільмів. Всі вони відомі і високо оцінені кінокритиками та глядачами – зазначила завідувач кафедри історії української літератури та шевченкознавства Оксана Сліпушко. – Документальна драма «Експедиція» також йде світом та поступово знаходить свого іноземного глядача, адже кінострічка вже була презентована в Казахстані, Болгарії, а це є свідчення того, що Тарас Шевченко цікавий і він є не лише українським Генієм, а й усього світу».

    Олександра Касьянова

    Категорії: 
  • Феодосій Гуменюк: "Лише природа може навчити як творити шедеври"

    15 травня Центр фольклору та етнографії та кафедра фольклористики Інституту організували зустріч із Феодосієм Гуменюком, чиї картини експонуються в Мистецькій залі з 5 травня. Організована виставка художніх робіт українського живописця, графіка, лауреата Шевченківської премії, народного художника України, Заслуженого діяча мистецтв України, члена Національної Спілки художників України – Феодосія Гуменюка включає різні картини за тематикою, що демонструє коло інтересів митця.

    Феодосій Гуменюк родом з Вінниччини, освіту здобув у Ленінградському інституті живопису, скульптури і архітектури ім. І. Ю. Рєпіна. Творчість митця зорієнтована на прадавні духовні національні цінності. Твори майстра присвячені історичному минулому України, обрядам, віруванням українців. Через символи-метафори художник наближається до глибин української ментальності. Живописні і графічні твори майстра з їх лаконізмом, монументальністю, своєрідною і виразною декоративністю, багатоплановістю і колористикою, створюють ефект килиму. Привертає увагу на виставці оригінальна серія робіт художника – «Чумацькі ікони». Це своєрідне авторське прочитання оригінальних чумацьких ікон.

    Під час зустрічі зі студентами пан Феодосій розповів про проблему загальної бездуховності молоді, якій не вистачає єднання з природою. На думку художника, лише природа може навчити як творити шедеври. Український живопис відрізняється від інших своєю кольоровістю, відкритістю, на відміну від росіян, які пишуть "затерто".

    Високо оцінили презентовану виставку картин присутні, зокрема Анжеліка Рудницька та Олексій Доля. На зустрічі були: викладачі кафедри фольклористики, кафедри історії української літератури та шевченкознавства, кафедри новітньої літератури та студенти.

    Категорії: 
  • Відбулася зустріч з лауреатом Державної премії Республіки Білорусь Володимиром Вікентійовичем Морозом

    14 травня за сприяння Центру білоруської мови та культури Інституту відбулася творча зустріч з відомим білоруським письменником, сценаристом, кінорежисером, лауреатом Державної премії Республіки Білорусь Володимиром Вікентійовичем Морозом. Під час зустрічі демонструвався документальний фільм "Свет Караткевіча" та пройшла презентація нової поетичної збірки "Крыжы на розстанях" Володимира Вікентійовича.

    Володимир Мороз за професією архітектор, але його доля склалася так, що він став кінорежисером, письменником та сценаристом. У творчому доробку Володмимипа Вікентійовича більше 60-ти сценаріїв документальних фільмів, 18 книг різного літературного жанру - поетичних збірників, прози, есе. За 61 рік свого життя білоруський кінорежисер отримав чимало нагород за вагомий внесок у розвиток білоруської культури.

    На зустрічі із білорусистами Інституту філології Володимир Мороз поділився своїми міркуваннями щодо літературного процесу та кіномистецтва.

    Так, на думку Володимира Вікентійовича, література - це духовне життя людини, без якого вона не може існувати, адже пропущені через душу автора рядки вчать та емоційно живлять. Серед білоруських письменників найбільше подобається пану Володимиру твори написані в класичній манері Андрія Федоренка: "Його тексти написані з любов'ю. І як людина цей письменник звертає на себе увагу. Я б зняв про нього фільм", - зауважив білоруський письменник.

    Переглянувши кінострічку про Володимира Короткевича, який вважається творцем білоруського історичного роману, автор розповів: "Творчість Короткевича відзначається всеосяжністю інтересів, високим рівнем художніх узагальнень, що є спільним із пророком Тарасом Шевченком. Їм обом притаманне поетичне та історіософське світобачення. Володмиир Короткевич та Тарас Шевченко акцентують на вічних, неперехідних істинах, високих моральних цінностях минулого, проектуючи давні проблеми в сьогодення". До того ж автор розповів, що з Україною Короткевича пов'язує навчання в Київському університеті, перші кроки трудової кар'єри, у подальшому — звернення до української тематики в літературній діяльності, зв'язки з українськими колегами-літераторами.

    Високо оцінили продемонстровану кінострічку Володмимира Мороза та його презентовану поетичну збірку директор Центру доцент Леся Стеблина, доцент Надія Старовойтова та доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри сучасної української мови Інституту філології Анатолій Мойсієнко, який є Членом Національної спілки письменників України.

  • Відбулася презентація книжки Надії Трач «Разом-сила: риторика українського спротиву. Соціолінгвістичні есеї»

    7 квітня в Інституті філології за сприяння кафедри сучасної української мови відбулася презентація книжки Надії Трач «Разом-сила: риторика українського спротиву. Соціолінгвістичні есеї». На презентації молодого соціолінгвіста та учениці Лариси Масенко Надії Трач були присутні к.філол.н., доц. Людмила Кравченко, к.філол.н., доц. Вікторія Коломийцева, завідувач відділу з питань мовної та етнонаціональної політики і Секретаріату Президента України (2007-2010), голова Координаційної ради з питань захисту української мови при Київській міській організації товариства «Меморіал» ім. В.Стуса Тарас Марусик, представники видавництва «Кліо», викладачі та студенти Інституту філології.

    Книжка побудована у формі есе. Це своєрідна збірка есеїв, де авторка пропонує читачеві аналіз понад 800 слоганів українського спротиву – у фокус потрапляє період Євромайдану 2013–2014рр. та подальший розвиток подій в сучасній Україні. Надія Трач відмовилася від сухого наукового формату, аби зацікавити більше коло читачів.

    В есеях, які мають і наукове підґрунтя (соціолінгвістика, дискурс-аналіз), риторику суспільних подій висвітлено у науково-публіцистичному стилі. Зі збірки можна довідатися, як мова формує ідентичності та цінності, відображає суспільні зміни, якою є динаміка революційної риторики (у зіставленні з попередніми українськими протестами – Студентською революцією на граніті 1990 р. та Помаранчевою революцією 2004 р. та з демонстраціями в інших країнах світу).

    Викладач НаУКМА у презентованій книжці продемонструвала як Революція гідності в Україні стала джерелом творчості. Революційні салогани, які народжувалися у період Євромайдану, виконували як суспільні функції (мобілізації, згуртування протестувальників), так і мовні (комунікативну, експресивну, поетичну). Вони також стали частиною аудіовізульного образу майдану, елементом формування колективної пам’яті про нього. У мові протесту і подальшого українського спротиву синкретично поєдналися мовна агресія, архаїчне і модерне, елементи літературних мов і соціолектів (суржику, азірівки, жаргону, сленгу).

    Важливим є те, що образ майдану авторка збірки подає як життя разом. Адже під час Революції гідності ми, українці, не просто погралися словами, а почали діяти згуртовано, злагоджено. У книжці продемонстровано «як наша мова розправляє крила», як український гумор додає сил людям.

    Революція гідності ще триває, адже щодня ми боремося за наше життя, за європейськість. Тому салогани й надалі творитимуться в нашому суспільстві, відображаючи українську ідентичність, цінності та прагнення. Тому, філологи, слідкуйте за гаслами і досліджуйте їх!

    Олександра Касьянова

  • Юрій Винничук: у всесвітній день книги про книги

    Щорічно 23 квітня відзначається Всесвітній день книги та авторського права, починаючи з 1996 року. Київський національний університет імені Тараса Шевченка має традицію організовувати в цей день зустріч з відомими письменниками. Цьогоріч за сприяння проректора Володимира Бугрова до Шевченкового університету завітав український журналіст, письменник, редактор, перекладач Юрій Винничук. Модератором зустрічі була директор Всеукраїнського навчально-наукового центру шевченкознаства Оксана Данильченко

    Юрію Винничуку вдається все – і детективи, і еротична, і пригодницька, й історична, і мала проза, казки і переклади. Широкий діапазон праць українського письменника вражає, проте не дивує. Адже талановита людина талановита у всьому. На зустрічі зі студентами Юрій Павлович розповів про свій непростий літературний шлях, як він шукав можливості заробити (працював вантажником, художником-оформлювачем, у театрі), бо, відомо, що письменник в Україні – це професія не високооплачувана.

    «Творчий шлях почав з літературних статей у радянський період, які не подобалися компартії. Згодом зайнявся перекладами. Працював редактором різних газет. Загалом мені подобається працювати в газеті. Якось головний редактор попросив мене створити скандал. От я і написав «Щоденники Роксолани». Друг-сходознавець посприяв цій справі, надавши деякі документи того часу. Я начитався їх, аби стиль щоденників відповідав духу епосі. І видав скандальні факти про Роксолану, яка насправді не виявляла своєї українськості, навіть християнськості, але була напрочуд кмітлива і вигадлива, про це свідчать її вчинки», – згадує пан Юрій. Загалом Юрій Винничук має більше 30 судових позовів. На редакцію сиплються позови за його скандальні статті. Для газети – це рейтинг, адже всі судові процеси висвітлююся у пресі.

    Серед книг Юрія Винничука три, за його словами, написані безпосередньо про нього – «Весняні ігри в осінніх садах», «Діви ночі» та «Танго смерті». «Я пишу реалістично лише про себе. Всі інші книги – це містика, фантастика. Але загалом у кожного створеного мною персонажа є щось від мене самого. Адже важко керувати героєм без входження в нього. Тому мимоволі все ж потрапляють до книг автобіографічні та особистісні моменти», – розповідає Юрій Винничук.

    Наразі пан Юрій працює над книгою про події 17 ст. (1645-1646рр.) у Львові. Його турбує також нинішня складна ситуація в Україні, оскільки Україна для нього – життя. Тому й не дивно, що письменник бореться з усім антиукраїнським, відверто висловлюючи думки з приводу політиків та абсурдних ситуацій з ними. «Про війну, яка відбувається наразі на сході України потрібно написати згодом. Адже всі романи про військові події створені 10 років потому. Тому нехай все уляжеться і можливо я щось витворю», – зауважує Юрій Винничук.

    Література в Україні не має повноцінного життя, за словами Юрія Павловича. Це все спричинене слабкою журналістською літературою. Але ця ланка розвивається. «Наразі відсутня ввічливість у журналістів та повага до тих, у кого вони беруть інтерв’ю. Інколи мені телефонують і кажуть: «Можна у Вас взяти інтерв’ю. Ми чули Ви щось там написали». Та, люди, зайдіть почитайте в інтернеті як називається книга та прочитайте про неї. От, наприклад, у Німеччині навіть перекладачі, які зі мною працювали, читали мої книги перед презентаціями. Це приємно і ввічливо з їхнього боку», – каже Юрій Винничук. Про літературне життя в Україні автор також наголошує, що українська література потужна, але держава не популяризує своє за кордоном та не сприяє перекладознавству в Україні. «Наша література збіднена. Оскільки переважно видається те, що вивчається у школах і вишах. А це прикро. Нашому літературному простору не вистачає українських перекладів іноземних авторів. Адже письменник має ознайомлюватися зі світовою класикою і бути у вирі літпроцесу. Тому потрібна підтримка держави, перекладна література та оцифрування фондів бібліотек для єдиноправильного розвитку української літератури», – наголошує Юрій Винничук.

    Насамкінець зустрічі відбулася автограф-сесія з Юрієм Винничуком. Пан Юрій підписав книги та сфотографувався зі своїми читачами.

    Олександра Касьянова,
    Фото – Валерій Попов

    Категорії: 
  • Головний редактор журналу "Кур'єр Кривбасу" відвідав ІФ

    22 травня кафедра теорії літератури, компаративістики і літературної творчості організувала майстер-клас з літературного менеджменту від Григорія Гусейнова, головного редактора журналу «Кур’єр Кривбасу». Розмова пройшла продуктивно і захоплююче. Присутні мали змогу дізнатися, за якими критеріями набирається команда в редакцію, як організувати роботу з трьох людей, на скільки важливо мати в команді людину-однодумця, коли робиш спільну справу, та багато іншого. За найцікавіші питання Григорій Гусейнов дарував примірники часописів та книги свого авторства. Розповідаючи про те, що молодому таланту допоможе стати письменником, Григорій Джамалович підкреслив, що треба працювати над собою та багато читати, а писати тоді, коли не можеться не писати. Афоризмом же стала порада: «Не спішіть у класики, не спішіть у письменники, але відчуйте, коли вже все!»

    Тож, працюйте, молоді літератори, і не бійтеся діяти!

Сторінки

Subscribe to зустріч