зустріч

  • Зустріч із американською синхроністкою Світланою Буджак-Джонс

    Кафедра теорії та практики перекладу з англійської мови 4 листопада провела зустріч студентів із перекладачем зі США - Світланою Буджак-Джонс, яка розповіла про особливості синхронного перекладу.

    On Wednesday, November 4 The Department of the Theory and Practice of Translation from English held a meeting of our students with Dr. Svitlana Budzhak-Jones (USA), who made a presentation on the topic "To Breathe or Not to Breathe: Challenges of Simultaneous Interpreting." In her extremely well-structured, highly informative, and inspiring talk Dr. Budzhak-Jones addressed issues of the cognitive, psychological, linguistic, and extralinguistic challenges of simultaneous interpreting. Additionally, she provided the audience with strategies for facing these challenges and for succeeding.

    About the speaker. Dr. Budzhak-Jones received her PhD in Sociolinguistics, Quantitative Linguistics, and Bilingualism from the University of Ottawa, Canada in 1998. At the same time she also began her free-lance Ukrainian/Russian/English career as an interpreter. Since 2009 she has been working as a conference level contract interpreter for the U.S. Department of State, Language Services. Her major clients include the U.S. Department of State, the U.S. Department of Justice, the Government of Canada, the World Bank, the U.S.-Ukraine Foundation, etc. Her areas of expertise for interpretation include the U.S.-Ukraine Strategic Partnership; the U.S. Congress; Executive, Legislative, and Judicial branches of government at all levels; Election Systems and Campaigns; Foreign Policy Process; Criminal Procedures; Anti-monopoly Legislation; Social Protection; Civil Rights in the Military; Witness Protection; Anti-trafficking; Public Safety; Economic Development & Entrepreneurship; Technology Transfer; Shale Gas Development; Tourism Development; Printed Media; Economic and Business Journalism; Cable Television Networks; Language Education Policy; Library Science; International Adoption Practices; Public Health and Environment; Telemedicine; Medical and Psychosocial Assistance for Victims of the Chernobyl Nuclear Disaster, etc.

    Текст - Алла Пермінова
    Фото - Валерій Попов

  • «Соромно вдаватися до брехні заради оцінки»: лекція Марка Шнайдера про освіту у США

    У Всесвітній день науки, 10 листопада, в Інституту філології за підтримки Посольства США в Україні відбулася зустріч з професором Марком Шнайдером. Автор численних книг та статей з питань освіти, віце-президент і співробітник Американського інституту досліджень (AIR), експерт з освітньої політики розказав про специфіку вищої освіти у США, про відповідальність освітніх установ за навчання та працевлаштування студентів. Важливим у американській освіті є звернення уваги на роботу за фахом: уміння та навички студентів в процесі навчання мають орієнтуватися на роботодавця. Якщо раніше важливим було надання освіти якомога більшій кількості осіб, то сьогодні звертається увага на кількість випускників, тих, хто усе ж завершує навчання, і де вони реалізують свої знання та навички.
    «Сподобався американський прагматичний підхід у питанні вищої освіти : вчитись / заробляти. Цікавим було спостереження, що навіть у США зростаючий рівень доступності вищої освіти призводить до погіршення якості освіти і зниження рівня інтелектуального студентства», - ділиться враженням студент спеціальності «українська мова, література та іноземна» Сергій Степанисько.
    Організатором зустрічі виступив Центр англійської мови та інформації Інституту журналістики. Доцент Олена Фоменко, завідувач кафедри іноземних мов, підмітила: «Цікавий факт про боротьбу з плагіатом в американських університетах: у США науковий керівник отримує роботу лише після її перевірки на плагіат спеціальною програмою Turnitin». Звернено увагу і на слова Марка Шнайдера про те, що якість освіти у США залежить від оплати праці викладачів. «Дослідження доводять існування прямого зв’язку між рівнем зарплати професорів і якістю освіти. Після економічної кризи 2008 року однією з проблем у галузі освіти стало питання студентських боргів. У середньому, борг кожного американця, який брав позику в банку, становить $30 000», - розповів професор.
    З фактів, наведених Марком Шнайдером про освіту у США, стала очевидною різниця підходів до навчання в українській та американській системах, тому лекція стала корисною і цікавою для присутніх.
    Враженнями поділилися викладачі кафедри іноземних мов Інституту журналістики. «Дуже сподобалась орієнтація на студента, нерозривність освіти й «реального життя», яке й визначає цінність набутих знань, відповідальність за майбутнє кожного студента і необхідність існування самої культури освіти, за якої студент не списує не тому, що не може, а тому що – соромно, соромно втрачати самоповагу і вдаватися до брехні заради оцінки. Напевно, це і є найвища оцінка, яку можна отримати. Також було цікаво почути про технічний бік, який полегшує життя при написанні та перевірці тих самих он-лайн тестів. Потішила категоричність щодо ключових питань, як то плагіат, за який можуть і відрахувати», - коментує асистент кафедри Гарєєва Марина.
    Петрова Тетяна, асистент, розказала, що привернуло її увагу у розповіді Марка Шнайдера: «Мені сподобалося те, що у США постійно працюють над удосконаленням освіти, шукаючи шляхи її оптимізації, причому на різних рівнях (навіть, починаючи із дітей віком від 1 року, оскільки дійшли висновку, що розвиток когнітивних здібностей з раннього дитинства впливає в подальшому на успішність у навчанні). Сама економічна система заоохочує (і змушує) отримати освіту й офіційно влаштуватися на роботу, щоб стати повноправним громадянином з усіма соціальними вигодами. Для покращення системи освіти необхідно зосередити увагу на студентах, на більшому контролі оволодіння певними фаховими компетенціями протягом усього навчання (що підтверджується результатами тестування і відповідним документом). У подальшому такий прагматичний підхід полегшує працевлаштування. І важливо, що у США постійно вдосконалюються механізми боротьби із списуванням під час тестування / плагіатом».
    «Досвід Америки є винятковим прикладом того, як вища освіта іде в ногу з часом, здобутками сучасної науки та потребами ринку. Орієнтованість на потреби студента та працевлаштування як головний критерій формування навчальних програм - ось за чим майбутнє освіти, - зробила висновок асистент Лемішка Оксана і побажала: - Якщо Україна бачить себе незалежною демократичною державою, переймати такий досвід просто необхідно».

    Текст – Дорошенко Каріна
    Фото – Валерій Попов

  • День «Охі»: як відзначали національне свято Греції в Інституту філології

    27 жовтня 2015 р. у приміщенні Інституту філології відбувся урочистий захід з нагоди національного свята Греції – Дня «Охі», який щорічно відзначається 28 жовтня. У цей день 1940 р. грецький народ одностайно відповів «Ні!» (саме так перекладається з грецької слово «охі») на ультиматум фашистської Італії, в якому Муссоліні вимагав від грецького уряду допустити на територію Греції італійські війська. Мужність греків у боротьбі з іноземними загарбниками викликала захоплення народів Європи і знайшла гідне відображення в грецькій культурі. Борцям за свободу Греції присвячено десятки віршів і пісень. Деякі з них прозвучали на заході, організованому викладачами кафедри елліністики доц. А. А. Столяровою та ас. І. В. Титаренко.
    У культурній програмі взяли участь студенти 2-го курсу кафедри елліністики, 3-го курсу кафедри англійської філології і кафедри теорії та практики перекладу з англійської мови. Усіх їх об’єднує любов до Греції, повага до її історії та традицій і нестримне бажання опанувати новогрецьку мову.
    У залі, окрім студентів Інституту філології та Київського національного лінгвістичного університету, були присутні завідувач кафедри елліністики доц. А. О. Савенко, докторант кафедри теоретичної і прикладної лінгвістики та новогрецької філології КНЛУ Т. В. Любченко, секретар посольства Грецької Республіки в Україні Агапіос Калогноміс разом з військовим аташе Посольства Анастасіосом Голнасом, відряджений до України представник Міністерства освіти та релігій Греції Костас Евангелінос, представники київської грецької спільноти.
    Студенти Інституту філології, що вивчають новогрецьку як першу та другу іноземну мови, підготували насичену програму. Антоніна Черніченко, Катерина Миронова і Анастасія Ковальчин зачитали новогрецькою та українською мовами уривки з хроніки драматичних подій, що розгорнулися в Греції у 1940 р. Далі звучали вірші, лунали пісні тієї доби. Софія Єрмоліна продекламувала вірш одного з найвидатніших грецьких поетів ХХ ст. Янніса Рицоса «Жовтень 1940-го», а Альона Костіна зачитала народну поезію «28-е жовтня 1940». Софія Єрмоліна також виконала сольно пісню «Сини Греції», присвячену матерям і нареченим захисників Греції. Антоніна Черніченко й Аліна Скіданова заспівали ліричну пісню «Резервіст», у якій розповідається про трагічну загибель грецького воїна-острів’янина в горах Албанії під час атаки італійських військ. Хор студентів 2-го курсу кафедри елліністики виконав пісні «Надягає дуче форму», в якій греки глузують з амбіцій Муссоліні завоювати Грецію, «Жінки Епіру», якою віддано данину поваги грецьким селянкам прифронтової зони, які самовіддано допомагали грецьким військам, та «Пісню Свободи» про вічну і нескорену Грецію. На завершення Марина Гергель зачитала народну поезію «Греція ніколи не вмирає», в якій оспівується нескорений дух і оптимізм грецького народу, його бажання дивитися в майбутнє, відбудовувати зруйноване загарбниками та зводити нове на славу вічної Греції. Захід завершився спільним виконанням гімну Грецької Республіки.
    Після завершення культурної програми слово взяв аташе посольства Грецької Республіки в Україні з питань культури Агапіос Калогноміс, який щиро подякував викладачів та студентів за непідробний інтерес до історії та культури сучасної Греції і пояснив, чому греки відзначають саме початок спротиву агресору, а не завершення війни, як решта народів. Він нагадав, що у 1940 р. греки були єдині, об’єднані спільним бажанням перемогти ворога, тоді як кінець другої світової для них став початком жахливої громадянської війни, яка знекровлювала Грецію ще чотири роки.
    Насамкінець завідувач кафедри елліністики доц. А. О. Савенко закликав шукати паралелі в історії Греції і України та подякував усім присутнім за підтримку і проявлений інтерес.

    Текст - Доц. Столярова А.А.
    Фото - Валерій Попов

  • Зустріч із послом Евросоюзу Ary Ferreira Da Cunha

    5 листопада 2015 року у 235 аудиторії головного корпусу (вул. Володимирська, 60) відбудеться зустріч з Ary Ferreira Da Cunha – доцентом Школи Права Португальського Католицького Університету, Науковим співробітником Центру з правових та економічних досліджень CIJE, дійсним послом ЄС у Португалії у справах молоді.

    Тема англомовної лекції – «Побороти корупцію: від теорії до практики» («Fighting Corruption: From Theory to Practice»). Пан Ary Da Cunha проведе презентацію про основні причини, наслідки та способи подолання корупції. Метою лекції є виклад основних стратегій та інструментів, які може застосувати кожен громадянин для ефективної боротьби з корупцією.
    Спікер – фахівець у галузі права, державного управління, публічної дипломатії та розвитку громадянського суспільства, економіки та фінансів; автор та співавтор наукових праць, монографій і статей. Пан Ary Ferreira Da Cunha займається також дослідженням політики ЄС.
    Також пан Da Cunha – переможець Чемпіонату Світу з Дебатів і має відмінні навички публічних виступів.

    Запрошуємо всіх охочих отримати корисні знання та навички, дізнатися більше про способи подолання корупції і просто поспілкуватися з успішною людиною, президентом студентської Асоціації Європейського права, президентом Європейської Ради Дебатів – Ary Ferreira Da Cunha.
    Мова: англійська
    Вхід: вільний

  • Фіона Семпсон в Інституті філології: обмін досвідом

    В Інституті філології 27 жовтня відбулася зустріч із Фіоною Семпсон, відомою англійською письменницею, авторкою 25 томів поезії, критики та філософії ars poetica. Чотирнадцять її книжок було перекладено тридцятьма мовами. Тепер її поезію можна читати й українською, адже видавництво «Український письменник» видало збірку «Марево», куди увійшли тексти авторки з книги «Колесхіл» та нові вірші. Модератором зустрічі був літератор, лауреат Шевченківської премії та видавець – Юрій Буряк. Він і розповів аудиторії історію співпраці з англійською авторкою.
    Присутні мали змогу почути поетичне слово в авторському читанні та запитувати все, що цікавило. Фіона Семпсон розповіла, що найважливіше для неї у поезії «втекти від себе», але важливо зберегти самобутність у взаємовпливах Америки, Англії та Великої Британії в цілому».
    Після того, як було почуто оригінальний твір і переклад, слухачі вловили музичність тексту,тому в залі виникло питання про мовну гру, чи цікавиться Фіона Семпсон таким явищем. На це письменниця відповіла: «Так, мені це цікаво. Мені подобається у своїх текстах експериментувати з формою, тому мені ближчий верлібр. Маю, приміром, вірші, де одне речення розтягнуто на строфу і кожне має свій сенс».
    Після цього виникло питання про класичну поезію, чи послуговується авторка ямбами, хореями? «Ямб у англійській поезії змушує тяжко навантажувати вухо. І це рамки. Я асоціюю ямб з наставництвом, владою. До того ж пишу, маючи музичну освіту, з придихом, йду за диханням, тому не маю можливості читати так п’ять рядків. Тому ямби в мене практично не трапляються. У мене є сонети, жанри, які вимагають форми, але в мене це абстрактні сонети. Маю близько чотирнадцяти таких в одній книзі. Всі написані одним реченням і мали по чотирнадцять наголосів в одному рядку», - сказала Фіона Семпсон.
    Щодо процесу творення текстів, то авторка відповіла так: «З процесом творення складне питання, бо протягом творчого життя все змінювалося. Часто, коли хочеться написати хорошу поезію, більше читаю, шукаю цитати. Це інтелектуальний процес. Мені вірші не пишуться самі, я працюю над ними. Маю сотні чернеток. Можливо, це все тому, що вивчала ремесло разом з письменництвом. Зараз я навчаюся не витворювати віршів насильно».
    «В інтерв’ю в газеті «Independent» Ви кажете, що складно писати про людей. Чому?», - запитала дівчина із зали. «Це стосується Колесхілу, - прокоментувала Фіона Семпсон, - адже це селище, де живе ще двісті людей, і тобі треба бути обережною з тим, що говориш, щоби потім ніхто не ображався. Я ставила собі завданням для книги «Колесхіл» створення альманаху життя селища, в якому народилась, а вийшла поетична збірка».
    Оскільки Фіона Семпсон – професор поезії в університеті Рохемтона, директор Поетичного центру та редактор видання «Поезії: Міжнародний квартальний огляд», то в аудиторії, переважну більшість якої складали студенти спеціальності «літературна творчість, українська мова та література», виникло питання, як молодим поетам перекладатися, як зацікавити іноземну аудиторію. На це письменниця порадила: «Створіть разом поетичний журнал, дбайте про друк там якісних текстів, розкручуйте себе, а потім шукайте таких же зацікавлених, як ви, закордоном. Подавайтеся на гранти».
    Наостанок Фіона Семпсон розповіла про специфіку літературного процесу Великої Британії, про те, що «члени різних поетичних груп не контактують між собою, часто навіть сваряться. Є ті, хто за серйозну поезію, а є ті, хто пише для попсової музики, бо це краще продаватиметься. Є політична асоціація, що висока поезія – праве крило, консерватори, а масова літературу віддзеркалює більше ліве крило».
    Підсумувати зустріч випало чоловікові Фіони Семпсон, який теж був присутнім у залі. Пітер Селмон, прозаїк, розказав, що «цікаво працювати з дружиною в одному літературному просторі, коли я працюю в прозі, а вона – в поезії. От Фіона пише вірш одним рядком, а в мене в романі одне речення на 20-30 сторінок». Пітер Селмон працює у своїй країні з «літературною творчістю», тож порадив нашим творчим студентам співпрацювати з письменниками, видавцями, щоби хтось дізнався про молодого автора, і наголосив: «Якщо ви прозаїк – читайте поезію, якщо поет – читайте прозу».
    Зустріч була насиченою, кожен міг отримати відповіді на те, що цікавить в англійському літературному процесі, а найпрудкіші - автографи від авторки.

    Текст – Дорошенко Каріна
    Фото – Ната Коваль

  • Відбудеться зустріч із американським журналістом Ендрю Лереном

    30 жовтня у 329 аудиторії Червоного корпусу КНУ імені Тараса Шевченка (Володимирська, 60) відбудеться зустріч із відомим американським журналістом Ендрю Лереном.
    Захід розпочнеться о 19:00

  • У Інституті філології відзначили 750 років від Дня народження Данте Аліг’єрі

    Четвертий день тижня італійської мови в Інституті філології, що відбувся 22 жовтня, був присвячений 750-й річниці з дня народження Данте Аліг’єрі. Присутні мали змогу ознайомитися з фотовиставкою «Dante: vita, opere, fortuna» (Данте: життя, твори,доля).
    На захід завітала директор Італійського центру культури в Україні проф. Анна Пасторе та професор Університету міста Пізи Марк Сантагата, який виступ з доповіддю на тему: «Dante -profeta» (Данте – пророк).
    Марк Сантагата, лауреат премії «Strega»-2015, також презентував свою книгу «Come Donna Innamorata». Було зачитано уривки з цього роману в українському перекладі, здійсненого студентами 4 курсу бакалаврату в рамках конкурсу премії «Strega».
    Останній день Тижня італійської мови, 23 жовтня, був присвячений 95-річчю з дня народження Джанні Родарі. Серед запланованих заходів відбулися презентація та читання поезії Родарі в оригіналі та перекладі студентами італійської мови, а також показ відеоматеріалів за творами Джанні Родарі.

    Фото: Валерій Попов

  • В Інституті філології відбувся круглий стіл «Дискусійні проблеми модерних напрямків українського мовознавства: медіалінгвістика»

    В рамках Міжнародної наукової конференції «Сучасна філологічна наука в міждисциплінарному контексті» кафедрою історії та стилістики української мови Інституту філології був проведений круглий стіл на тему «Дискусійні проблеми модерних напрямків українського мовознавства: медіалінгвістика». Організатором та модератором круглого столу виступила Шевченко Лариса Іванівна, доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри історії та стилістики української мови
    Шевченко Л.І. звернулась до учасників круглого столу з вітальним словом і наголосила на тому, що наукові заходи із дослідження проблем міждисциплінарної галузі філологічного знання медіалінгвістики стають традиційними в Київському університеті та отримують велику підтримку з боку студентів та аспірантів кафедри. Проф. Шевченко Л.І. виступила із актуальною доповіддю «Медійна інтертекстуальність у дослідницьких парадигмах сучасної лінгвістики: наукові інтерпретації, опозиції, перспективи аналізу».
    У науковому заході з науковими повідомленнями взяли участь доценти нашої кафедри Шулінова Л.В. («Інтертекстуальність сучасного українського медійного тексту мистецької тематики»), Дергач Д.В. («Новини в медіа: лінгвістична об’єктивація поліваріантності жанру»), Сизонов Д.Ю. («Фразеологізми в заголовках медіатекстів: смислові інтерпретації та стилістичний аналіз»).
    В обговоренні медіалінгвістичних проблем взяли участь магістри І та ІІ року навчання Волошина О.М., Гімбель О.О., Шевчик Х.О., Автушенко А.О., Велігурська Я.О., Доканін Ю.Л., Дудар В.І., Іщенко Т.В., Козик Є.А., Плясун О.М., Призиглей О.О., Слюсарчик А.Б., Фещук О.О., Филь К.С., Якименко А.Р.
    Нагадаємо, що навесні 2015 року відбувся перший в Київському університеті та Україні круглий стіл із медіалінгвістики за участю викладачів, аспірантів та студентів Інституту філології. Науковий захід відбувся в рамках Всеукраїнських наукових читань за участі молодих учених «Дух нового часу у дзеркалі слова і тексту».
    І викладачі, і студенти кафедри історії та стилістики української мови відзначили, що аналогічні наукові заходи стимулюють науковий пошук студентства, підвищують рівень фахової обізнаності, розвивають особливий інтерес до дослідження мови медійних ресурсів, а також дають відповіді на проблемні питання, що виникають в медіалінгвістиці на сучасному етапі розвитку. В подальшому круглі столи з медіалінгвістики кафедра планує зробити традиційними.

    Дмитро Сизонов,
    доцент кафедри історії та стилістики української мови

  • Олексій Юрін прочитав свою поезію під музичний супровід для студентів-філологів

    7 жовтня Інститут філології зустрічав нового гостя – черкаського поета Олексія Юріна. Змінивши не одну професію та побувавши не в одній країні, Олексій повернувся в Україну, де і почав писати.
    Багатий життєвий досвід відобразився в його творчості сміливими римами, нестандартними образами та своєрідним баченням світу. Поезія Юріна має свою специфіку. Читач крізь призму іронії та парадоксальних висновків врешті-решт дійде до власного бачення тексту.
    Головне гасло поезії Юріна – відвертість. Вона така ж нешаблонна та самобутня, як і сам поет. Вона дивує та хвилює, подекуди буває незрозумілою. Але головне – її рядки не залишаються осторонь вашої уваги, адже це – не просто рефлексія світобачення автора, а ще й постійний зв’язок із реципієнтом.
    Творчий шлях Олексія починається у віці 7 років, коли дитячий віршик з нагоди першого вересня стає його дебютною поетичною спробою. Далі - шкільні роки в одному із черкаських фізико-математичних ліцеїв, здобуття освіти на факультеті романо-германської філології і досвід викладення. Отримує статус вчителя 1 категорії, але із цією сферою діяльності не склалося. У самого Олексія школа в свій час відбила бажання читати, ось і тепер себе у системі освіти він не бачить. Посада у Корпусі миру при посольстві США, фрілансерство у Болгарії та Туреченні; і тільки на початку 2008 року - усвідомлення своєї справи. Вже в цьому ж році отримує перше визнання своєї творчості, ставши лауреатом всеукраїнського конкурсу «Слава Нації».
    Студентам Інституту філології Олексій Юрін презентував вірші із своїх збірок у дещо новаторському стилі «поетичного джазу» - під музичним супроводом музиканта Валерія Заїки.
    Перша збірка під назвою «Парампара» стає лише точкої відліку у подальшій успішній кар’єрі – участь у багатьох мистецьких фестивалях та вихід у світ нових збірок. Про що ж вона? Одвічна дихотомія білого та чорного, високого та низького, життя загалом.
    Друга збірка «Всі жінки однакові», власне, базується на наших стереотипних уявленнях, які за допомогою іронічного ставлення автора набувають нового забарвлення. Це – почуття, нехай не перманентні, постійно набуваючі нового стану, це - одвічний пошук та самовдосконалення.
    У березні цього року світ побачила третя книга автора – «Агія». Збірка стала найвищою точкою у розвику поетичної майстеності Олексія. Це – вірші вже нової епохи, вірші наших з вами реалій. Подекуди іронічні, чуттєві, взагалі не відповідні канонам, до яких ми звикли у класичній вітчизняній літературі, але все ще дуже влучні та багатогранні своєю митецькою палітрою і римою.
    Юрін-людина має широкий спектр зацікавлень, як і Юрін-поет. Студентські аматорські вистави, вочевидь, мали певний сенс: Олексій виконував роль Івана Котляревського у виставі "Тиша і грім Василя Симоненка" наряду з професійними акторами. На власну поезію «Фреш з маракуйі» була поставлена музично-поетична вистава. На вірші поета складена чимала кількість пісень, а сам Юрін час від часу практикує переклади англійських творів українською мовою.

    Марія Борзова та Дар'я Мойсєєнко
    Фото: Володимир Мукан

  • Відбулася зустріч з Максимом Козубом

    30 вересня 2015 року в Інституті філології відбулася зустріч викладачів та студентів перекладацьких відділень із Максимом Іллічем Козубом – одним з найкращих конференц-перекладачів України та учасником АТО, який завітав до нашого інституту на запрошення голови Ради ветерані Інституту філології С.Я. Янчука. Цю зустріч було організовано завдяки сприянню заступника директора Інституту філології С.В. Скрильника. З Шевченковим університетом цього відомого перекладача пов’язує навчання на радіофізичному факультеті та спільна робота з викладачами кафедри теорії та практики перекладу з англійської мови.

    Максим Ілліч привітав усіх присутніх з Міжнародним днем перекладача, а також розповів про власний досвід синхронного перекладу, у якому він працює майже 20 років. Під час цієї зустрічі студенти ставили багато цікавих запитань, які стосувалися не лише перекладацької діяльності гостя, а й його участі у війні на Сході України.

    Максим Козуб добровольцем пішов на фронт і служив у батальйоні «Айдар» на посаді командира взводу. Під час бойових дій отримав важке поранення руки. 6 вересня 2015 року Максим Козуб звільнився з військової служби та повернувся до перекладацької діяльності.

    Максим Ілліч Козуб є не лише професіоналом перекладу з англійської та польської мов, правознавцем та інженером, а й справжнім патріотом України, який не вагаючись став на її захист зі зброєю в руках. А висока мораль, доброта і щирість не дозволила жахіттям війни зламати його дух. Саме на таких людей сьогодні варто рівнятися молодому поколінню.

    Текст Сергія Янчука, фото Валерія Попова

Сторінки

Subscribe to зустріч