зустріч

  • З чого складається перемога: зустріч із Народними Героями України

    З чого складається перемога? Під такою темою пройшла зустріч із Народними Героями України 25 листопада в Червоному корпусі КНУ.

    З ініціативи студентів Шевченкового університету на зустріч вдалося запросити справжніх героїв сьогодення, які розказували про свій досвід участі у бойових діях, захисті української національної ідеї.

    Євген Меживікін, позивний «Адам», начальник штабу танкового батальйону, майор ЗСУ, захисник донецького аеропорту розповів про свій перший бій і про підтримку.

    Сергій Козак, старшина 95-ої окремої десантно-штурмової бригади, пішов на війну через два дві після народження доньки. Нині звільнений в запас і навчається на юриста в КНУ.

    Євген Жуков із позивним «Маршал», офіцер 79 окремої аеромобільної бригади, заступник начальники департаменту патрульної поліції, розповів як з військовими на війні пили воду, злиту з батареї, профільтровану таблетками, а чашками слугували гільзи. Він згадав, як його солдат і полонений сепаратист впізнали один одного. Про війну Маршал сказав: «Це вузол, який зав’язують політики, а розв’язують військові».

    Іван Звягін, волонтер, кавалер ордену Богдана Хмельницького і «Народний Герой України» з юриста під час Майдану став медиком. Він розповів, як провозили поранених під обстрілами, про співпрацю з Яною Зінкевич і Хоттабичем.

    Костянтин Холодов, військовий капелан, розказав про свою участь ще на Майдані і як святого отця, і як активіста в лавах оборони. Він звернувся до присутніх зі словами: «Студенти уже точно знатимуть, як виховувати власних дітей, знаючи сучасну історію».

    Українка, яка зазнала катувань у Донецьку, - Ірина Довгань, розповіла, як вдалося не заламатися. Тепер вона відстоює українські інтереси у світі.

    На зустрічі фізично не зміг бути присутнім Народний Герой Олександр Моторний, однак організатори показали аудиторії його найсвіжіший відеорепортаж із зоно бойових дій.

    На зустріч завітав Дмитро Павліченко, який був незаконно засуджений на довічне ув’язнення. Він подарував присутнім героям свою книгу «Ціна свообди».

    Орден «Народний Герой України» було запроваджено у 2015 році з ініціативи колекціонера антикваріату та волонтера Андрія Боєчка та ювеліра Дмитра Щербакова. Ордени виплавляються зі срібла, яка надсилають українці. Нині проект підтримує керівник волонтерської групи «Народний тил» Георгій Тука, який теж був присутнім на зустрічі

    Каріна Дорошенко,
    фото - Валерій Попов

    Категорії: 
  • Зустріч із Читомо: практичні навички у літературній сфері

    У п'ятницю в Інституті філології відбулася зустріч із представницями культурно-видавничого проекту Читомо. Оксана Хмельовська (засновниця і редакторка проекту) та Катерина Котвіцька (випускова редакторка) обговорили з присутніми практичні вміння і навички, потрібні для роботи у літературній сфері.
    Оксана з Катериною розповіли, як у 2009 запустили свій проект, який був практичним втіленням їхньої дипломної роботи.
    Зважаючи на досвід прочитання сотень рецензій та книжкових оглядів, які надходять на адресу порталу, присутнім навели приклади, як ніколи не писати про книжки. Серед порад: "copy&paste не пройде", "без численних знаків питань і окликів, але з розумно розставленими комами", "читабельність" та багато іншого.
    А наостанок: "Не ображайтеся, якщо вашу ідею крадуть, - значить вона хороша".

    Категорії: 
  • Олександр Михед: «У світі все на стільки перемішалося, що література вже не існує сама по собі»

    Про кураторські проекти, про критику і літературознавство, про реальність і реаліті, про архетип жінки, синергію мистецтва і науки т втілення діяльності в нон-фікшн із зацікавленням дізнавалися присутні на авторській зустрічі із Олександром Михедом 9 листопада в Інституті філології.
    Олександр Михед на зустрічі зі студентами поговорив про реалії новітнього літературознавства: «Я думаю, що в сучасному світі все на стільки перемішалося, що література, мовознавство вже не існує сама по собі. І як би світ не намагався диференціювати нас по окремих спеціальностях і напрямках, філологія має існувати у ширшій системі координат, інтердисциплінарній взаємодії. Одну із оптик, яку я знайшов для себе – взаємодія із сучасним мистецтвом».
    Присутність мистецтва в літературних текстах можна спостерігати у всіх книгах автора: друкований текст мультимедійного проекту «АмнезіЯ», іконічність символу в збірці оповідань «Понтиїзм», психотриллері «Астра», арт-бук «Мороки» і нон-фікшн «Бачити, щоб бути побаченим». Кожна із книг-обкладинок творилася в двох напрямках співпраці з художником – створення візуального образу-символу та конструювання цілого світу.
    Гармонійним вступом до зустрічі була лекція про перформанс, синтез мистецтв Анастасії Євдокимової, яка виступає куратором книги Олександра Михеда «Мороки». Випускниця Інституту філології на запрошення викладачки Ірини Забіяки, проговорила зі студентами освітньої програми «літературно-мистецька аналітика» основні механізми перформативного мистецтва.
    На зустрічі Олександр Михед на прикладі арт-буку «Мороки» неодноразово наголошував, що в Україні є видавці, готові до експериментів з формою та змістом.
    Тема зустрічі показала актуальність поєднання науки, мистецтва та літератури в сучасному світі.

    Каріна Дорошенко,
    фото - Валерій Попов

    Категорії: 
  • «Музика греків Приазов’я»: лекція музикознавця Олександра Ашла

    4 листопада цього року до Центру грецьких студій та культури ім. А.О. Білецького при Інституті філології завітав Олександр Олександрович Ашла – грецький музикознавець-етнограф, член Спілки етнографів Греції. Нині громадянин Греції, Олександр Ашла походить з с. Сартана, що під Маріуполем. Професійний музикант, О. Ашла ще з 70-х рр. почав займатися збиранням вцілілої музичної спадщини маріупольських греків, проводив концерти грецької музики по всьому колишньому СРСР. За часів перебудови видав декілька вінілових платівок з музикою греків Донеччини, серед яких «Пісні греків Приазов’я» (1985 р.) та «Музичний фольклор греків Приазов’я» (1990 р.).

    Невтомний збирач фольклору прочитав лекцію про музику греків-ромеїв студентам-елліністам 3-го курсу. Зустріч пройшла у невимушеній атмосфері. Лектор віртуозно поєднував виклад фактичного матеріалу зі спогадами свого безталанного дитинства, і завдяки цьому слухачі відчули наскільки тісно доля лектора переплелася з важкою долею всіх приазовських греків. На лекції прозвучали уривки із зібраних етнографом музичних творів, які він докладно коментував, витлумачуючи значення діалектизмів та проводячи паралелі з музичним фольклором греків Еллади.
    Після завершення лекції студенти мали змогу задати запитання та поспілкуватися з живою легендою.

    доц. А. А. Столярова

    Категорії: 
  • Авторська зустріч із Олександром Михедом: анонс

    Олександр Михед – письменник, куратор мистецьких проектів, літературознавець. На рахунку автора - п’ять різних книг: «АмнезіЯ» (паперовий варіант літературно-мистецького мультимедійного проекту, 2013 р.), «Понтиїзм» (збірка оповідань, 2014 р.), «Астра» (психотрилер, 2015 р.), «Мороки» (артбук, 2016 р.), «Бачити, щоб бути побаченим» (нон-фікшн, 2016 р.).

    Випускник Інституту філології, кандидат філологічних наук, науковий співробітник Інституту літератури НАН України поєднує у своїй багатовимірній діяльності теоретичні дослідження з мистецькими практиками. Ставить за мету створити цілісне бачення сучасної масової культури у різних її проявах.

    Про Михедівське п’ятикнижжя, про реальність і реаліті, про новітнє літературознавство та синтез мистецтв поговоримо на зустрічі з автором 9 листопада о13.00.

    Модеруватиме розмову – Галина Усатенко

    Вхід вільний.
    Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка, бульв. Тараса Шевченка, 14, ауд. 63.

    Категорії: 
  • Зустріч із керівником мовного відділу Посольства ФРН

    25 жовтня на кафедрі германської філології та перекладу відбулася цікава зустріч студентів та викладачів кафедри з керівником мовного відділу Посольства Федеративної Республіки Німеччина в Україні пані Доріс Майданюк та головним перекладачем цього відділу паном Володимиром Шелестом. Поважні гості ознайомили студентів із сучасними вимогами до професійної компетентності перекладача, специфікою та труднощами перекладацької діяльності, умовами на ринку праці та багатьма іншими питаннями. Особливий інтерес у студентів викликала техніка перекладацького скоропису, продемонстрована на практиці В. Шелестом. Загалом зустріч із відомими майстрами усного перекладу (до речі, такі зустрічі стали вже традиційними), викликала неабиякий інтерес слухачів і бажання зустрітися ще раз.

    Іван Сойко
    фото - Валерій Попов

    Категорії: 
  • Бертольт Брехт: яким ми його не знали

    31 жовтня 2016 року студенти кафедри германської філології та перекладу мали змогу насолодитися лекцією про творчість Бертольта Брехта. До Інституту філології завітали професор Юрген Гілесгайм і пані Кароліна Шпренгер, презентуючи свої книги «Життя і творчість на початку ХХ століття: Ауґсбурзький період Бертольта Брехта», а також «Рання творчість Бертольта Брехта: Коментарі і навчальні матеріали» і, власне, перекладач Микола Ліпісівіцький, завдяки якому з вищезазначеними посібниками може
    ознайомитись український читач.

    Говорили про різне: і про значення Брехта в літературі та театрі, і про його біографію,і про нове прочитання його творів. Цікавим фактом стала наявність у Житомирі «Брехт-Центру», якому і завдячуємо виданню цих книг, зорієнтованих саме на українську аудиторію.

    Для студентів, чиє знайомство з німецьким письменником почалося переважно зі шкільної лави та «Матінки Кураж», було цікаво дізнатись, що Бертольд Брехт за часів НДР вважався іконою комуністичної літератури. Вражає багатозначність його поезії «Спогади про Марію А»: з одного боку, це сентиментальна ремінісценція, з іншого – сповнена кліше пародія.

    Останні хвилини зустрічі пройшли в бесіді про літературні смаки українського та німецького студентства. І хоч між нами тисячі кілометрів та різні культури, але література поєднує нас в єдине ціле.

    Цілком зрозуміло, що осягнути Брехта лише за лекцію – нереально. Але відкрити в собі бажання ознайомлюватись із неосяжним і надалі – точно можна.

    Медведєва Ольга
    фото - Руслана Уманець

  • Літературно-музична вітальня (закриття фестивалю Стиль-М-К-Фест)

    28 жовтня відбулося закриття фестивалю Стиль-М-К-Фест, організованого кафедрою стилістики та мовної комунікації на чолі з проф. Ларисою Шевченко.

    Завершальним акордом тижня фестивалю української мови і комунікації Стиль-М-К-Фест стала літературно-музична вітальня. На мистецький захід завітали заступники директора Інституту філології Надія Янкова і Галина Усатенко. Під час мистецької зустрічі звучали українські романси у виконанні студентів Національної музичної академії України імені П.І.Чайковського та Київського інституту музики імені Р.М.Глієра. У програмі з авторськими віршами про кохання також взяли участь студенти Інституту філології.

    Категорії: 
  • Мирослав Дочинець: «Світ належить радісним»

    25 жовтня в Інституті філології відбулася літературна зустріч з письменником, журналістом, лауреатом Шевченківської премії Мирославом Дочинцем. Автор близько 20-ти книг, чимало з яких стали бестселерами (зокрема «Многії літа. Благії літа» була видана тиражем понад мільйон примірників), охоче поділився зі студентами та викладачами університету секретами своєї творчості та рецептами життєствердності. Під час зустрічі Мирослав Дочинець розповів про смислове наповнення своїх книг, презентував аудиторії найновішу книгу «Мафтей» та відповідав на поставлені запитання. Присутні мали можливість придбати книгу з автографом за видавничою ціною.

    Під час зустрічі пан Мирослав коротко розповів про свої основні книги: «Криничар», «Горянин», «Книга надиху. Уроки світу, Неба і людей» та вище згадані «Многії літа. Благії літа», «Мафтей».

    «Важко відповісти кількома словами про те, що виношуєш-напрацьовуєш упродовж кількох десятків років. Якось один із моїх читачів сказав, що мої книги про те «як не бути бідним та дурним». Звучить кумедно, але насправді у цих словах зафіксована глибинна українська мудрість. Існує два аспекти ментальності, що поневолюють нас – страх втратити свої набутки та свій розум. Мої книги несуть подібну сутність – як людський дух шукає себе, своє служіння, тексти вміщують історії людської душі, не персонажів, а людей, які шукають своє серце і самі себе».

    Книги Мирослава Дочинця «органічні у всіх сенсах», адже виготовлені на екологічно чистому папері та сповнені гасел про сентенцій з природою. Це також підтверджується особливим зацікавленням його творчістю з боку японських перекладачів та читачів-буддистів.

    Проза Мирослава Дочинця є наскрізь філософською, але сам автор не позиціонує себе як філософ:

    «Хіба література може бути не філософською? Чи якась думка може бути не філософською, коли філософія є все, це природа».

    Ведучи діалог з аудиторією, Мирослав Дочинець давав мудрі настанови. Продемонстрував свою життєствердність, провів аналогії текстів Кобзаря з творчістю The Beatles (яких студенти слухають досі) та висловив схвальний відгук про цьогорічного нобелівського лауреата Боба Ділана.

    «Він отримав премію за створення нової традиції в американській поезії, і це дійсно так. Ці твори є резонансними у своїй епосі».

    Однією із ключових фраз натхненної розмови стала:

    «Всі книги поділяються на три категорії – ті, яким віриш, ті, яким не віриш і ті, яким довіряєш. Останніх – найменше, але саме вони змінюють нас».

    Хочеться сподіватися, що після зустрічі з Мирославом Дочинцем студенти відкрили для себе автора вартого довіри.

    Вікторія Фещук,
    Фото – Валерій Попов

  • В Інституті філології відкрито Центр кримськотатарської мови і літератури та Лабораторію сучасних технологій усного перекладу

    21 жовтня у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка відбулася зустріч з турецькою делегацією, яку очолював директор департаменту Балкан та Східної Європи Турецького Агентства зі співробітництва та координації при Раді Міністрів Турецької Республіки (ТІКА) Махмуд Чевік. У складі турецьких гостей були також представники Програми Турецького Агентства зі співробітництва та координації при Раді Міністрів Турецької Республіки (ТİКА) в Україні, зокрема координатор Хаджи Байрам Болат та його заступники Нілюфер Барджа, Алі Фуат Джебеджі, фахівець Турецького Агентства зі співробітництва та координації при Раді Міністрів Турецької Тюлінай Балта, а також Озгюн Талу, тимчасово повірений у справах посольства Республіки Туреччина в Україні. Почесним гостем зустрічі став Мустафа Джемілев, Уповноважений Президента України у справах кримськотатарського народу. Шевченків університет представляли проректор Петро Бех, заступник директора Сергій Скрильник, завідувач кафедри тюркології Інституту філології Ірина Покровська, викладачі та студенти-тюркологи. Метою організованої зустрічі стало офіційне відкриття Центру кримськотатарської мови і літератури та Лабораторії сучасних технологій усного перекладу, які було технічно оснащено завдяки ТІКА.

    «Київському університету велика честь приймати у себе турецьку делегацію, зокрема ТІКА, з якою розпочали співпрацю ще у 2003 році, коли за їхньої підтримки було відкрито Турецький центр інформації та досліджень. З того часу Шевченків університет та Інститут філології зокрема відчувають постійну моральну і фінансову підтримку з боку турецького уряду, за що ми надзвичайно вдячні», – зауважив проректор Петро Бех, вітаючи почесних гостей.

    Зміцнення дружби шляхом розбудови тюркських студій у філологічному осередку КНУ є важливим не лише для університету, а й для України загалом. Адже Республіка Туреччина всіляко підтримує українців у нинішні складні часи, які випали на долю нашої держави. Свідченням такої підтримки зокрема є і співпраці з ТІКА, за допомогою якої в Інституті філології КНУ імені Тараса Шевченка було оснащено Турецький центр інформації та досліджень, кафедру тюркології, поповнено бібліотеку тюркськими книжками, відкрито спеціальності з вивчення кримськотатарської мови.
    Під час зустрічі директор департаменту Балкан та Східної Європи Турецького Агентства зі співробітництва та координації при Раді Міністрів Турецької Республіки (ТІКА) Махмуд Чевік наголосив, що співпраця з Інститутом філології Київського університету плідна і приємна. Адже КНУ – провідний виш України, де активно розвивається тюркологія. У рамках всіх спільних проектів, які були втілені в життя, помітна висококваліфікованість викладачів інституту, які готують хороших фахівців зі знання тюркських мов, які гідно представляють турецьку культуру.

    Завідувач кафедри тюркології Ірина Покровська, виступаючи, подякувала ТІКА та турецькому уряду за всебічну підтримку тюркських студій в Інституті філології.

    Слова подяки від імені дирекції Інституту філології висловив і заступник директора Сергій Скрильник, з акцентувавши увагу на тому, що відкрита лабораторія усного перекладу за підтримки ТІКА, обладнана найсучаснішою технікою, що дозволяє здійснювати найрізноманітніші види перекладу. Інститут філології єдиний серед державних установ в Україні, хто має таку новітню лабораторію.

    «Дипломатію роблять, перш за все, через науку», – зауважив Мустафа Джемілев, відкриваючи Центр кримськотатарської мови і літератури та лабораторію синхронного перекладу в Інституті філології. Уповноважений Президента України у справах кримськотатарського народу Мустафа Джемілев зазначив, що після окупації Криму кримські татари вимушено переселилися на материкову Україну. І, для етнічних кримських татар, є надзвичайно важливим, що Україна всіляко духовно підтримує їх. Свідченням такої підтримки є відкриття освітніх програм з вивчення кримськотатарської та гагаузької. Такі культурні центри, як Центр кримськотатарської мови і літератури Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка, сприяють зміцненню українсько-турецької дружби, яку всіляко підтримує і розвиває ТІКА.

    Олександра Касьянова,
    Фото – Валерій Попов

Сторінки

Subscribe to зустріч