зустріч

  • Зустріч тюркологів із екс-міністром освіти Туреччини

    Зустріч тюркологів із екс-міністром освіти Туреччини

    7 квітня 2016 р. на кафедру тюркології Інституту філології завітав проф. Недждет Текін – екс-міністр освіти Туреччини. Недждет бей розказав студентам кафедри тюркології про перспективи вивчення турецької мови, про турецьку економіку, яка стрімко розвивається та про велику кількість турецьких компаній в Україні, які запрошують на роботу фахівців з турецької мови.
    Недждет Текін зазначив, що Турецький уряд підтримує розвиток тюркології закордоном. Кілька років тому він був у м. Ризі на відкритті Турецького інституту бізнесу, комерції та культури (The Turkish Business, Trade and Culture Institute), який було засновано для посилення зв’язків між Туреччиною та країнами ЄС.
    У 2012 р. він відвідав МАУП, де навчається багато іноземних студентів з метою налагодження співпраці з цим ВНЗ України.
    Сьогодні ж Недждет Текін розповідав студентам кафедри тюркології про перспективи працевлаштування саме з володінням турецькою мовою, наголосивши про всесвітньо відомі холдингові компанії, Спілку турецьких бізнесменів, які постійно потребують персонал зі знанням турецької, англійської та інших іноземних мов.
    Наостанок, високоповажний гість порадив студентам працювати над собою, глибинно вивчати турецьку мову, читати книги та дивитися фільми турецькою мовою, щоб збагачувати свої знання про мову, культуру та історію Туреччини. Крім того, високоповажний гість порадив студентам-тюркологам читати газету «Дюнья», яка містить чимало пропозицій щодо працевлаштування для спеціалістів зі знанням турецької мови.

    Матеріали – Ольга Пишньоха

  • «Переклад має бути настільки дослівний, наскільки цього не можна уникнути»: зустріч тюркологів із перекладачем Ольгою Чичинською

    1 квітня 2016 р. у Турецькому центрі інформації та досліджень пройшла лекція Ольги Миколаївни Чичинської – відомого перекладача з турецької мови та засновниці і директора видавництва «Алемак».
    «Алемак» – це перше в Україні видавництво сучасної та класичної турецької літератури, яке було засноване пані Ольгою у 2014 р. Ольга Чичинська тричі брала участь у Міжнародній майстерні перекладачів у м. Стамбул, здобувала перемогу у багатьох перекладацьких конкурсах.
    Пані Ольга розпочала лекцію із розповіді про себе і здивувала студентів тим, що насправді навчалася на механіко-математичному факультеті, а турецьку мову вивчила самостійно. Турецька вразила майбутнього перекладача логічним характером. Тож, на переконання Ольги Чичинської, людина, яка має аналітичний склад мислення, може самотужки опанувати турецьку мову. На підтвердження тези пані Ольга поділилася своїм перекладацьким досвідом, розповіла про тонкощі роботи перекладача.
    Ольга Миколаївна розповіла слухачам та майбутнім перекладачам про дві книги, які вона переклала з турецької мови українською та видала в «Алемаку»: «Суфле» (автор Асли Перкер) та «Молитви залишаються незмінними» (автор Туна Кіремітчі).
    Роман «Суфле», який вийшов у серпні минулого року, вразив перекладачку в саме серце. Асли Перкер – автор роману, розповідає про людські страждання, сімейні конфлікти, підлість, відданість, доброту, щирість, тугу та надію на світле майбутнє.
    Роман «Молитви залишаються незмінними» Туни Кіремітчі – це унікальний «роман-діалог». Текст складається лише з реплік головних героїв, а слова автора повністю відсутні. Таких романів у світі налічується в межах 10-ти штук, причому два з них були написані у Туреччині.
    Крім того, пані Ольга розповіла про європейський формат її книжок, адже всі книжки мають м’яку і напрочуд якісну палітурку, правильне розміщення імені автора на першій шпальті та мінімальну кількість приміток, які зазвичай, роблять перекладачі. Пані Ольга зазначила, що «Переклад має бути настільки дослівний, наскільки цього не можна уникнути. І настільки вільний, наскільки це можливо».
    Наостанок, Ольга Миколаївна наголосила на тому, що в Україні треба створювати школу перекладачів і презентувати її діяльність у м. Стамбулі під час роботи перекладацьких майстерень на Buyuk Ada. У цьому питанні вона розраховує на плідну співпрацю з кафедрою тюркології та з її очільником Іриною Покровською, яка сама є фахівцем у галузі перекладу і з легкістю може організувати студентів та викладачів кафедри до креативної і якісної перекладацької співпраці.

    Текст – Ольга Пишньоха
    Фото – Валерій Попов

    Категорії: 
  • "Пізнаю твій меч іскристий, що в борні нас окрилив!": зустріч із нагоди Дня незалежності Греції

    "Пізнаю твій меч іскристий, що в борні нас окрилив!"

    31.03 на кафедрі елліністики відбулась зустріч з першим секретарем Посольства Греції в Україні, п. А.Калогномісом, приурочена до національного свята Греції - Дня незалежності, який елліни святкують 25 березня.
    П. А.Калогноміс виступив із доповіддю "Відображення національно-визвольної боротьби в грецькій літературі ХІХ ст." Предметом розмови стали твори національного поета Греції Д.Соломоса, зокрема, "Гімн Свободі", перші строфи якого є національним гімном країни, та "Ода Священному Загону" неповторного майстра грецького поетичного слова А.Кальвоса.
    Окрему увагу п. А.Калогноміс звернув на вплив революційних подій на становлення національної мови, адже Д.Соломос вважається одним з фундаторів новогрецької. Доповідач розглянув особливості становлення національної ідеї греків, суперечності в її сприйнятті західними філеллінами, відмінне бачення "нової Еллади" різними верствами насеkення та пошук об’єднавчої ідеї.
    Після доповіді за участю викладачів та студентів кафедри елліністики відбулась жвава дискусія, зокрема багато мотивів із обраних для аналізу поезій порівнювали з мотивами творчості Т.Шевченка.
    "Пізнаю твій меч іскристий,
    Що в борні нас окрилив.
    Пізнаю твій зір вогнистий,
    Що всю землю спопелив.

    З грецьких ти кісток постала
    Невпокорена, свята.
    Знов, як вперше, мужня стала,
    Слався, Воле золота!"
    Пер. О.Д. Пономарева

    Матеріали - доц. Андрій Савенко

    Категорії: 
  • Тиждень франкофонії: зустріч із Франсуазою Ламперер в Інституті філології

    У межах Тижня франкофонії 16 березня в Актовій залі Інституту філології відбулася лекція Франсуази Ламперер, професора Льєжського університету "Духовна культура Бельгії: історія та сучасність", присвячена сучасним інтерпретаціям святкової та карнавальної культури в романських регіонах Бельгії. У заході також узяли участь Перший секретар Посольства Королівства Бельгії в Україні Жан Де Ланнуа, завідувач кафедри французької філології проф. Георгій Крючков, Президент Асоціації викладачів французької мови України доц. Тетяна Гейко. Вів захід асистент кафедри французької філології, лауреат Премії Міністерства культури в галузі художнього перекладу Федерації Валлонія-Брюссель Дмитро Чистяк. Захід викликав велике зацікавлення студентів і супроводжувався жвавим обговоренням.
    Лекція професора Франсуази Ламперер – один із серії заходів, проведених кафедрою французької філології спільно з Посольством Бельгії в Україні, серед яких також – Всеукраїнський конкурс перекладів творів Марселя Тірі (літературні читання та підсумки конкурсу будуть підведені 24 березня в Актовій залі нашого Інституту, а влітку лауреат І Премії, студентка Катерина Грицайчук поїде до Європейського колегіуму перекладачів художньої літератури в м. Сенеф на наукове стажування), а також – участь у Міжнародній конференції «Марсель Тірі, бельгійський автобронедивізіон в Україні та сприйняття Першої світової війни в Україні та Бельгії», що відбулася в Дипломатичній академії України при МЗС України 15 березня цього року.

    Текст – асис. Дмитро Чистяк
    Фото – Валерій Попов

  • Зустріч студентів-тюркологів із турецьким науковцем Мехмедом Ольмезом

    18 березня 2016 р. в Інституті філології відбулася лекція відомого турецького науковця проф., д.філол.н. Мехмеда Ольмеза «Талат Текін та його внесок у сучасну тюркологію».
    Захід проводився спільно з Інститутом сходознавства ім. А.Ю. Кримського НАН України та за підтримки Офісу з питань культури та інформації Посольства Туреччини в Україні. Вступне слово взяв Директор Інституту сходознавства ім. А.Ю. Кримського НАН України О.В. Богомолов. Він привітав гостей, представив аудиторії доповідача – викладача університету «Йилдиз Текнік» (м. Стамбул), Голову лексикографічної комісії Турецького Лінгвістичного Товариства проф., д.філол.н. Мехмеда Ольмеза.
    Мехмед Ольмез виявився неймовірно приємною, ввічливою та доброзичливою людиною. Він приємно вразив аудиторію доповіддю про наукову роботу видатного турецького лінгвіста Талата Текіна, про його непросте життя, про його подорожі майже на край світу, про період життя Талата Текіна в Америці, де на той час жив і працював видатний український мовознавець, орієнталіст, організатор української науки у світі, засновник і директор Українського наукового інституту Гарвардського університету – Омелян Пріцак. Мехмед Ольмез особливу увагу приділив книгам Талата Текіна, особливо зупинившись на кожній з представлених праць, пан Мехмед надав вичерпну інформацію слухачам про наукову діяльність Талата Текіна. Лекція супроводжувалася демонстрацією різноманітних фотографій Талата Текіна, зроблених у його численних мандрівках, експедиціях, поруч з величезними плитами зі старовинними тюркськими написами. Особливо емоційно були сприйняті фотографії з його учнями, спадкоємцями його наукової діяльності.

    Отже, гостям лекції Мехмеда Ольмеза стало відомо, що Талат Текін народився 16 липня 1927 р. у Тавшанджильнахієсі.
    У 1951 р. закінчив навчання на кафедрі турецької мови та літератури літературного факультету Стамбульського університету. Викладав літературу в університетах Ізміру, Трабзону та Бітлісу. У 1957-1961 рр. працював фахівцем з граматики з Турецькому мовному товаристві. У 1961 р. він відправився працювати до Америки, де і розпочав роботу над докторською дисертацією. Два роки він викладав турецьку мову на кафедр Урало-Алтайських мов в університеті Індіана.
    У 1965 р. він захистив дисертацію на тему «Граматика орхонської тюркської мови» в університеті Каліфорнія. У цьому ж університеті він викладав турецьку мову та літературу з 1965 до 1972 р. у 1970 р. повернувшись до Стамбулу, Талат Текін своїм дослідженням на тему «Основні довгі голосні в пратюркській мові» здобуває ступінь доцента. Восени 1972 р., повернувшись до Туреччини, він починає працювати в університеті «Хаджетеппе». У 1976 р. він здобуває ступінь професора своїм науковим дослідженням «Волзько-булгарські надписи та волзько-булгарська мова». З 1982 р. по 1991 р. працював завідувачем кафедри турецької мови та літератури на факультеті літератури університету «Хаджетепе». У 1994 р. він полишив роботу у цьому університеті через вихід на пенсію. Проте, він продовжував працювати викладачем в університеті «Єдітепе» на кафедрі турецької мови та літератури до 2003 р.
    Книги: «Граматика орхонської тюркської мови» 1968, «Основні довгі голосні в пратюркській мові» 1975, «Японська та турецька: чи японська мова споріднена з турецькою?» 1985, «Дунайські булгари та їхні мови» 1987, «Орхонські пам’ятки» 1988, «Волзько-булгарські надписи та волзько-булгарська мова» 1988, «Турецька поезія ХІ ст.» 1989, «Мова гунів» 1993, «Японська мова та мови Алтаю» 1993, «Irk Bitig. Книга передвіщувань» 1993, «Надписи Тоньюкук» 1994, «Первісні довгі голосні в тюркських мовах» 1995, Туркменсько-турецький словник 1995 (співавтори: М. Ольмез, Е. Джейлан, З. Карги Ольмез, С. Екер), Тюркські мови 1995 (у співавторстві з М. Ольмезом), «Орхонські надписи, Кюль-Тегін, Більге Каган, Тоньюкук» 1995, «Турецький правопис кріз призму історії» 1997, «Тюркологічна критика» (розширене 2-ге видання) 1997, «Граматика орхонської мови», Стамбул 2003 р. (1-е видання у 2000 р.).
    Після цього слово взяла в.о. завідувача кафедри тюркології Інституту філології к.філол.н., доц. Покровська І.Л., яка подякувала панові Мехмеду за таку вичерпну доповідь, на знак виявлення поваги і вдячності від кафедри тюркології, студентів та викладачів подарувала кілька книжок, авторства вищезгаданих студентів і викладачів.
    Після цього до слова запросили старшого наукового співробітника Інституту сходознавства ім. А.Ю. Кримського НАН України к.філол.н., Дригу І.М., яка доклала чималих зусиль до організації лекції турецького науковця.
    Студенти кафедри тюркології поцікавилися у пана Мехмеда, яку другу тюркську мову він би порадив їм обрати для подальшого опанування, на що пан Мехмед відповів, що через те, що в Україні живуть кримські татари та гагаузи, чиї мови ще є досить невивченими і по ним написано мало наукових досліджень, для студентів кафедри тюркології є досить логічним та практичним обрати кримськотатарську або гагаузьку мову. Крім того, пан Мехмед зазначив, що процес вивчення цих мов полегшить їхня схожість, як з точки зору деяких граматичних особливостей, так і з точки зору великої кількості схожої лексики.
    Наприкінці лекції пан Мехмед люб’язно подарував бібліотеці кафедри тюркології Інституту філології безцінні книги Талата Текіна, а студентам дістав спеціально привезений з Туреччини рахат-лукум!

    Текст, фото – Ольга Пишньоха

  • В Інституті філології відбулася зустріч із Еленою Маркіджані

    У п’ятницю, 11 березня 2016 р. о17.30 в Актовій Залі Інституту філології відбулася "Прогулянка містом Трієст" за участі проф. Елени Маркіджані - радника мерії міста Трієст (Італія) з питань міського планування, руху й транспорту, приватного будівництва, будівничої політики, комплексних проектів; архітектора, викладача Університету м.Трієст. Ініціатива проведення зустрічі належить Італійському інституту культури в Україні. Серед запрошених були присутні: радник Посла Італійської Республіки в Україні п.Стефано Стуччі, директор Італійського інституту культури в Україні п. Анна Пасторе, військовий аташе Посольства Італії в Україні п. Клаудіо Деі з дружиною п. Беатріче Міковіловіч, директор Інституту із зовнішньо-економічних зв'язків п. Алессандро Джербіно та інші представники дипломатичного корпусу, а також директор спеціалізованої школи №130 імені Данте Аліг'єрі м.Києва п.Піщалковська М.К., викладачі італійської мови КНУ імені Тараса Шевченка та інших ВНЗ м.Києва, студенти та школярі. Архітектор Елена Маркіджані розповіла про історично-культурні пам’ятки міста, туристичні цікавинки Трієста, особливості місцевої кухні. Під час заходу студенти італійської мови Інституту філології провели читання поезії та прози авторів родом з Трієста - Умберто Саби, Італо Звево, Клаудіо Магріса. Було організовано перегляд фотографій, відеозаписів з аудіосупроводом з музичних творів Л.Еінауді. Окремою темою прозвучала кінематографічна історія Трієста на матеріалі, підготовленому п. Беатріче Міковіловіч.

    Текст - Центр італознавства Інституту філології
    Фото - Кумуржі Семен, Піддубна Ярослава

  • "Ми були виборниками української ідеї": зустріч із Ігорем Калинцем і Романом Хоркавим

    Із ініціативи кафедри новітньої української літератури 18 березня у стінах Інституту філології відбулася зустріч із Ігорем Калинцем, поетом, прозаїком, почесним доктором Львівського національного університету імені Івана Франка.

    Ігоря Калинця відносять до так званого «пізнього шістдесятництва». Він розказав про роки ув’язнення і заслання, однак дисидентом себе не вважає: «Дисидентство означає відхід від ідеології. А тоді була яка, марксистсько-ленінська? Ну були б ми, приміром, неонацистами, то назва б мала місце, а ми були українськими патріотами, виборниками української ідеї, а не якимись відступниками». Ігор Калинець подякував за запрошення на зустріч і сказав: «Років 15 не був у Києві. Доки той «болван» стояв напроти Бессарабки, то не хотів їхати до Києва».

    Було багато запитань від аудиторії, отримано цікаві відповіді. Проф. Анатолій Ткаченко запитав про ставлення до книги «Дванадцять обручів» Юрія Андруховича. «Коли я вийшов із ув’язнення, то здавалося, що дуже любив поезію Андруховича. Здавалося, що він є моїм продовжувачем, але коли прочитав пасаж про Антонича, то це вивело мене із себе. То щось зовсім інше, спотворене. Антонич – син священика, вихований, а не такий, яким зобразив Андрухович», - відповів Ігор Калинець.

    Поет читав свої вірші, розповідав про свою дружину Ірину Калинець, премія імені якої вручалася цього дня в Інституті. Тож на зустріч зі студентами також завітав один із лауреатів премії – Роман Хоркавий. Він розповів: «Познайомився з Іриною Калинець 55 років тому тут, в Шевченковому Університеті, на студентській науковій конференції, а нині удостоєний премією її імені». Пан Роман згадував, як йому писалося: «Складні часи були. Пишеш вдень вірші, а потім ховаєш у трилітровий слоїк і закопуєш на городі, аби під час обшуку не знайшли. Одного разу кагебіст мене навіть попередив, що біда наближається. Вирішив, що найкраще – це не дуже ховати папери. На городі просто на видноті валялася іржава труба, то я в неї позапихав рукописи. Ніхто на неї навіть не глянув».

    Зустріч пройшла у затишній атмосфері. Студенти та викладачі мали змогу поспілкуватися зі справжніми героями слова!

    Текст – Дорошенко Каріна
    Фото – Валерій Попов

    Категорії: 
  • Неакадемічний Шевченко: зустріч із Андрієм Єрмоленком

    17 березня в КНУ імені Тараса Шевченка відбулася зустріч із Андрієм Єрмоленком. Митцем, який осучаснює, оживлює, десакралізує постать Тараса Шевченка у своїх картинках. У роботах художника можна побачити Єлвіса Престлі, поліцейського, байкера, Супермена. Ці та інші образи Андрій Єрмоленко приміряє до Тараса Шевченка. І, на диво, всі органічно пасують. До того ж, такі образи не виникають абстрактно. Кожен знаходить свою основу безпосередньо в текстах Кобзаря.

    Андрій Єрмоленко зачудовував публіку своєю залюбленістю у творчість Тараса Шевченка, розказував, як ріс не на казках, а на поемах із Кобзаря, що читав батько в дитинстві. Аудиторії митець цитував пасажі поем, наводив промовисті уривки, показував шлях до переосмислення постаті Шевченка знову.

    «Коли тримаємося за коріння двома руками, то не вистачає рук робити щось нове», - каже Андрій Єрмоленко, тримаючи в руках Кобзар, з якого рясніють закладинки.

    Митець розповів, що часто роблять проблему з того, як зображати Шевченка: в шапці чи без. На це студенти порадили малювати Тараса Григоровича в різних шапках.

    У залі була невелика виставка картин художника, а також Андрій Єрмоленко підготував презентацію з досить провокативними фотографіями Тараса Григоровича та малюнками, де Шевченко сам себе зобразив. «Під шапкою і кожухом Шевченко був справжнім панком», - сказав Андрій Єрмоленко, підкріпивши тезу фотокарткою. Бурхливої критики в аудиторії не виникло.

    Серія з Шевченком у Андрія Єрмоленка зародилася у 2012 році. Тоді митця почало дратувати, що Шевченко перестав бути сучасним. Зараз, на переконання Єрмоленка, слова Шевченка стали відкритими і чесними.

    Текст – Дорошенко Каріна
    Фото – Валерій Попов

    Категорії: 
  • Міжнародні стипендіальні програми: зустріч

    22 березня 2016 р. о 16:00 в ауд. 202 Головного навчального корпусу Київського національного університету імені Тараса Шевченка (вул. Володимирська, 60) відбудеться зустріч із Тамарою Марценюк, к. соціолог. н., доценткою кафедри соціології Національного університету «Києво-Могилянська академія» та Аллою Марченко,к. соціолог. н., доценткою кафедри методології та методів соціологічних досліджень факультету соціології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, учасницею програми дослідницьких стипендій Карнегі, на тему: «Міжнародні стипендійні програми: знайдіть своє місце у світі»тапрезентація посібника із міжнародного стипендійного навчання «По світу по освіту» Тамари Марценюк.

    Посібник написано на основі власного досвіду авторки, її знайомих і друзів. Інформація, викладена у ньому, стане у нагоді всім, хто бажає вчитися за кордоном, зокрема на стипендійних програмах.Тамара Марценюк має досвід навчальних, дослідницьких і викладацьких візитів до Швеції, Шотландії, США, Канади, Норвегії, Німеччини, Англії, Фінляндії, Естонії, Бельгії, Литви, Угорщини, Австрії, Чехії, Польщі.

    Зустріч передбачає обговорення таких питань:
    1. Огляд найпопулярніших стипендійнихпрограм (Тамара Марценюк).
    2. Навчання і дослідження в Скандинавії (Тамара Марценюк).
    3. Джерела отримання інформації (перелік корисних он-лайн ресурсів і розсилок) (Тамара Марценюк).
    4. Програма дослідницьких стипендійКарнегі та її особливості (Алла Марченко).
    5. Специфіка підготовки до тривалого стажування, нюанси життя за кордоном, планування часу (Алла Марченко).
    6. Акценти у підготовці аплікаційних документів (Алла Марченко).
    7. Значення навчання/ стажування за кордоном для особистого і професійного зростання (Тамара Марценюк , Алла Марченко).
    Організатори заходу:Відділ академічної мобільності Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
    Час та місце проведення заходу: 22 березня, 16:00, 202 аудиторія Головного навчального корпусу Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: вул. Володимирська, 60.

    Контакти:
    +38 (044) 239-32-85– Данильченко Оксана Юріївна, організатор, модератор заходу,
    e-mail:danylchenko@univ.net.ua;
    Ковальчук Оксана Сергіївна, e-mail:mobility_office@univ.net.uа.

    Категорії: 
  • «Свободу Надії Савченко!»

    У Головному корпусі Київського університету, який носить ім’я Тараса, 9 березня, у День народження Кобзаря, відбулася зустріч з лауреатами Шевченківської премії різних років. Ректор університету акад. Леонід Губерський у сузір’ї лауреатів висловили підтримку важливій постаті України – Надії Савченко. Суд над нею перенесено знову, тепер на 21 березня, тож наукова і творча спільнота виступила в підтримку Надії.

    Фото - Валерій Попов

    Категорії: 

Сторінки

Subscribe to зустріч