зустріч

  • Рік Шекспіра: 400 років без класика - актуальність не зникає

    У рамках святкування Всесвітнього року Вільяма Шекспіра «Троїл і Крессіда» інсценовані в Україні.
    Результатом спільного проекту Moving Theatre (Велика Британія) та Київського академічного драматичного театру на Подолі стала промовиста вистава. Режисером дійства – британець Джонатан Балатвала. У його постановці шекспірівська п’єса набула актуальних для українського глядача нот.
    Як відомо, трагедія «Троїл і Крессіда» у своїй основі має давньогрецький міф про Троянську війну. Ворожнечу між греками та троянцями Джонатан Балатвала переніс на український ґрунт. Він додав у п’єсу Шекспіра багато маркерів, за якими одразу проводиться паралель зі ситуацієї на Сході України. Режисер одягнув троянців у сучасний український військовий однострій, греки ж мають форму, яка комусь із глядачів навією спогади про спеціпідрозділ «Беркут», для когось - суголосить із «ОМОНом». Також ворогуючи сторони різняться мовою: російськомовні греки й україномовні троянці. Чому так? Глядач вирішує сам. Як говорить Джонатан Балатвала: «Я розглядаю конфлікт, даючи виклик романтичним ідеалам». Час від часу, між сценами, подаються монологи з інтерв’ю людей, чиї долі змінили події на Сході України, що ще більше ускладнює і навантажує виставу.
    Акторський склад вистави з великою кількістю персонажей досить цікавий і дещо змінний. Так хороброго троянського героя Деїфоба гратимуть по черзі Ахтем Сеїтаблаєв і Остап Ступка. Закоханих Троїла і Крессіду грають Валентин Бойко і Олена Свірська. Роль невгамовного балакуна Терсіта дісталася Романові Халаімову, який блискуче зіграв персонажа своїми коментарями-перчинками.
    Передпрем'єрний показ проходив у концертному залі Bel’ Etage (Київ). Прем'єра вистави відбудеться 1 березня у Дніпропетровську, а далі «Троїл і Крессіда» поїдуть Україною: Запоріжжя – Харків – Одеса – Київ.

    Текст – Дорошенко Каріна
    Фото - Микола Марусик

  • Арабісти відзначили 104 річницю з дня народження Нагіба Махфуза

    У понеділок, 14 грудня, в Єгипетському центрі арабської мови та культури Інституту філології відбулась чергова зустріч студентів-арабістів та викладачів кафедри Близького Сходу з Надзвичайним і Повноважним Послом Арабської Республіки Єгипет в Україні паном Усамою Тауфіком Бадром.
    Цього разу захід був присвячений 104-річниці з дня народження видатного єгипетського письменника, лауреата Нобелівської премії Нагіба Махфуза (1911–2006) і проходив у форматі лекції та перегляду фільму «Балаканина на Нілі» (1971), знятому за однойменним романом корифея арабського красного письменства. Творчий спадок новеліста, романіста, драматурга Нагіба Махфуза нараховує понад 50 романів та 350 оповідань. Крім того, він був чудовим сценаристом. Нагіб Махфуз є першим і поки що єдиним арабським письменником, який отримав Нобелівську премію (1988). Цікаво, що понад половину романів письменника екранізовано.
    Директор Єгипетського центру Олена Хоміцька зупинилась на ключових моментах життєвого і творчого шляху Нагіба Махфуза та значенні його творчості для арабської і світової літератур. Пан Бадр розповів студентам про суспільно-політичну ситуацію в Єгипті у 60-і – на початку 70-х років минулого століття (час описаних у романі подій і екранізації твору) для кращого розуміння фільму, а також про цікаві факти з життя і творчості письменника.
    Захід відбувся у теплій і дружній атмосфері.

    Текст - Єгипетський центр арабської мови та культури
    Фото – Валерій Попов

  • Зустріч із поетом Володимиром Тимчуком

    Кафедра тюркології 9 грудня організувала зустріч із Володимиром Тимчуком, в особі якого поєднується лірична натура поета і твердий характер офіцера Збройних сил України.
    Аудиторії було презентовано мистецький проект «Бахчисарай 2021». До збірки увійшли поезії та переклади, як Володимира Тимчука, так і кримськотатарських поеток: Майє Сафет і Сеяре Кокче. Також під обкладинкою книги знайшли місце картини чотирьох художників: двох львівських і двох кримськотатарських.
    Таку назву для книги Володимир Тимчук обрав тому, що Бахчисарай, на його думку, найвиразніше історичне тло для кримського населення. У сам же Крим поет закохався з першої поїздки, у дванадцять років. Далі все більше зачудування справляли поїздки до Академії військово-морських сил імені П.Нахімова, де майбутній офіцер захищав роботу на здобуття наукового ступеня.
    Володимир Тимчук дебютував як письменник із книгою «Весняні коловороти». Тепер відійшов у своїй поезії від традиційних форм, адже «це одна зі сходинок , щоб донести думку до читача». Кримська ж тема автора знайшла своє втілення навіть у прозі. Одне з оповідань із книги «Словодієм» Володимир Тимчук теж зачитав аудиторії.
    У подарунок запрошеному гостю студенти спеціальності «кримськотатарська мова, література та переклад» зробили сценку за мотивами віршів поета. Це приємно вразило Володимира Тимчука, що він метафорично висловив наостанок: «Троянда стає значима тоді, коли її наділяєш увагою. Ви наділили значенням мою троянду, тож стали значимі мені!»

    Текст – Дорошенко Каріна
    Фото – Валерій Попов

  • Засідання Постійної комісії Вченої ради з гуманітарних питань

    8 грудня в Інституті філології відбулося засідання Постійної комісії Вченої ради з гуманітарних питань Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

    До складу комісії входять представники факультету психології, філософії, юридичного і фізико-математичного факультетів, Інститути філології, біології та журналістики, а також директор Студентського містечка Сергій Легкий, директор Молодіжного центру культурно-естетичного виховання Надія Максименко, голова Ради ветеранів Федір Кирилюк, проректор із навчально-виховної роботи Вячеслав Шамрай та проректор з науково-педагогічної роботи Володимир Бугров. Головою комісії є директор Інституту філології – Григорій Семенюк.

    На зустрічі було обговорено ряд робочих питань, а представниками ініціативної студентської групи Олександром Левченком та Марією Циганковою було презентовано проект «Планетаhub» - креативний простір для проведення різноманітних заходів культурного та наукового спрямування.

    Текст – Дорошенко Каріна
    Фото – Валерій Попов

    Категорії: 
  • День відкритих дверей в Інституті філології

    18 грудня - День відкритих дверей.
    Зустріч відбуватиметься в актовій залі Інституту філології о 15:00
    Ласкаво просимо!

    Категорії: 
  • Презентація підручника з історії української літератури Юрія Коваліва

    30 жовтня 2015 року університетська спільнота мала змогу ознайомитися з черговою книгою професора Юрія Коваліва – четвертим томом 10-томного видання «Історія української літератури. Кінець ХІХ – початок ХХІ століття», яка виходить у ВЦ «Академвидав». Гостями презентації стали студенти Інституту філології, викладачі та аспіранти кафедри новітньої української літератури, а також співробітники Інституту літератури ім. Т. Шевченка НАН України – Микола Сулима, Раїса Мовчан, Лукаш Скупейко та ін.
    Автор розповів про концепцію пропонованої «Історії…»: «Четвертий том готувався у зв’язці з третім і п’ятим, але і в трьох томах не вдалося охопити літературу перших десятиліть ХХ століття. Матеріал у томах розподілений за блоками, в них висвітлено літературно-теоретичні проблеми, які характеризують цей непростий період».
    «Юрій Іванович серед усього огрому літератури Юрія Масенка знайшов два рядки про Михайля Семенка. Це змушує мене вірити істинності наведених явищ», – прокоментував видання член-кореспондент НАН України Микола Сулима про роботу автора з джерелами.
    Раїса Мовчан, професор, провідний співробітник Інституту літератури, зауважила: «Історія – це комплекс об’єктивних подій у суб’єктивному переломлені, тож авторська історія має цінуватися вище, ніж колективні».
    Професор Іван Мегела висловився про видання крізь призму знавця зарубіжної літератури, завідувачем кафедри якої він є: «Це підручник, підготовлений на високому професійному рівні. Там є завдання і запитання після розділу, що актуалізує знання. Бачу надзвичайно багато інформаційного матеріалу. І добре, що наука відходить від соціологічного підходу. Тут у центрі – естетичний критерій».
    Юрій Ковалів подякував видавцю Василю Теремку, головному редактору ВЦ «Академвидав», за розуміння і підтримку: «Приємно працювати з видавцем високої культури, який знається на літературі». На що Василь Теремко сказав: «Для мене як видавця був виклик, адже в Інституті літератури теж готується багатотомне видання історії літератури. Якщо науковцям вдасться привернути увагу суспільства до такої літератури, то можна вважати, що нам щось вдалося».

    Текст – Дорошенко Каріна
    Фото – Валерій Попов

  • Візит Посла Туреччини до Інституту філології з нагоди святкування турецького Дня вчителя.

    24 листопада в Інституті філології з ініціативи кафедри тюркології відбулася зустріч із послом Туреччини в Україні Йонетом Джаном Тезелем. Приводом візиту високоповажного гостя стало святкування в Турецькій Республіці Дня вчителя.
    Із привітальним словом виступила завідувачка кафедри тюркології Ірина Покровська та викладач турецької мови Бюлент Хюнерлі.
    Посол Йонет Джан Тезель звертався до студентів із порадами та побажаннями, відповідав на питання.
    Звернувши увагу у своїй промові на присутність у залі студентів спеціальності «Кримськотатарська мова і література та переклад», Йонет Джан Тезел почав говорити про політику Туреччини щодо Криму. «Крим – це окреме питання у нас. У зовнішній політиці треба реалістично оцінювати справи, але надавати значення людським почуттям та правам. У Криму все, як у текстах літератури. Крим – важливий особисто для мене. Татари – брати для турків. Я часто зустрічаюся з Рефатом Чубаровим, Мустафою Джемілевим. Наша делегація спеціально їздила в Крим для розуміння ситуації, що склалася, зсередини і зробила для себе висновки. Дуже приємно, що Україна з розумінням ставиться до населення Криму, особливо кримських татар, турбується про всіх тимчасово переміщених осіб».
    Йонет Джан Тезель був відкритим до спілкування, відповідав на питання студентів, пояснюючи тим, що статус посла не передбачає інакше, адже «кожного разу, сказавши неправду, ви наражаєте на небезпеку виглядати брехливою всю країну».
    Посол Туреччини, зокрема, наголосив на тому, що в Туреччині вкрай недостатня кількість фахівців зі знанням української мови.
    Наостанок Йонет Джан Тезель звернувся до аудиторії: «Ми розуміємо, що зараз в Україні криза, але ви маєте зрозуміти, що це, водночас, неабиякий трамплін до розвитку . Я бачу майбутнє України яскравим і вражаючим, потенційним і прогресивним. Бажаю вам успіхів!»

    Текст – Дорошенко Каріна
    Фото – Пишньоха Ольга

  • Зустріч посла Республіки Хорватія зі студентами-славістами

    24 листопада 2015 року у Центрі славістики відбулась зустріч студентів спеціальності «хорватська мова і література» та викладачів кафедри слов’янської філології з Надзвичайним і Повноважним Послом Республіки Хорватія в Україні паном Томіславом Відошевичем. У своєму виступі перед студентами Посол Хорватії відзначив багаторічні традиції вивчення хорватської мови і літератури в Київському університеті та високий рівень професійної підготовки випускників й окремо наголосив на важливості міжкультурних контактів і міжуніверситетської співпраці.
    Студенти 1-го, 3-го курсів бакалаврату та 1-го курсу магістратури представили власні переклади творів хорватських поетів, поділились враженнями про перебування на навчальних програмах у Хорватії. У ході зустрічі було обговорено перспективи і напрями подальшого співробітництва, зокрема щодо пошуків можливостей узгодження програм академічної мобільності, залучення студентів до спільних українсько-хорватських наукових і культурних проектів.

    Текст - кафедра слов'янської філології
    Фото - Валерій Попов

  • Зустріч із білоруськими письменниками

    20 листопада у стінах Інституту філології відбулася зустріч із викладачами та письменниками Білорусі, яку зініціювала кафедра теорії літератури, компаративістики і літературної творчості. На зустрічі були присутні студенти україністики, білорусистики, «прикладної лінгвістики» та студенти спеціальності «літературна творчість».
    Модератором зустрічі виступив докторант кафедри, голова Київської організації Національної спілки письменників України Володимир Даниленко. Серед гостей: поет Леонід Дранько-Майсюк, Борис Петрович (Саченко), голова Союзу білоруських письменників, головний редактор літературного часопису «Дзеяслоў», Олесь Пашкевич, викладач, письменник, головний редактор журналу «Літературна Білорусь» та критик, прозаїк Сергій Дубовець.
    Гості презентували збірку оповідань «Як риба об лід», куди входять тексти сучасних білоруських авторів, та поспілкувалися зі студентами. Олесь Пашкевич розказав, що теж закінчив філологічний факультет і, побачивши дівочу аудиторію, згадав як на його потоці навчалося 110 осіб, серед яких хлопців було лише десятеро.
    Про білоруський літературний процес розказав Сергій Дубовець: «Білорусь нині рекордсмен у перекладах, адже філологи працюють над текстами сусідніх країн і, приміром, української літератури в нас перекладено більше, ніж в Україні білоруської».
    Борис Петрович розповів про специфіку роботи Спілки білоруських письменників, при якій нещодавно відкрили школу молодого літератора. Так обмін досвідом доповнився обміном подарунками: професор Олександр Астаф’єв подарував гостям альманахи творчості студентів та випускників спеціальності «літературна творчість, українська мова і література» «Сві-й-танок» і «Сполучник», а білоруські гості, натомість, подарували білорусько-український альманах «Справа» Товариства української літератури при Спілці білоруських письменників.
    Наостанок Мейсюк Олесь побажав студентам: «Кожен день треба налаштовувати себе на радість. Бути впевненим у собі. І нехай українська та білоруська мови збагачують одна одну».

    Текст – Дорошенко Каріна
    Фото – Валерій Попов

  • Зустріч із послом Республіки Македонії в Україні Й.В. Столе Змейкоскі та директором МЗС Ненадом Колевим

    20 листопада 2015 року Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка відвідав Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Македонії Й.В. пан Столе Змейкоскі та директор МЗС Республіки Македонії Ненад Колев. Метою візиту було ознайомлення з діяльністю кафедри славістики, налагодження зв’язків та пошук нових можливостей щодо поглиблення співпраці.
    Під час зустрічі, у якій взяли участь директор Інституту філології проф. Семенюк Г.Ф., заступник директора ІФ з міжнародних питань Скрильник С.В., завідувач Кафедри слов’янської філології Паламарчук О.Л., викладач македонської мови Бенедик Н.В., співрозмовники обговорили актуальні питання співпраці між Інститутом філології КНУ імені Тараса Шевченка та Інститутом філології Національного університету імені Св. Кирила та Мефодія в місті Скоп’є, зокрема між кафедрами слов’янської філології.
    Після зустрічі відбулася бесіда зі студентами, які вивчають македонську мову.
    Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Македонія в Україні та директор МЗС Республіки Македонії Ненад Колев подякували за теплу зустріч і висловили своє захоплення зацікавленістю й ентузіазмом студентів у вивченні македонської мові та її популяризації в Україні.

    Текст і фото - Ольга Антонова

Сторінки

Subscribe to зустріч