зустріч

  • Зустріч із Шевченківськими лауреатами на економічному факультеті

    14 березня у рамках Шевченківських урочистостей на економічному факультеті КНУ імені Тараса Шевченка за сприяння кафедри історії літератури, теорії літератури та літературної творчості відбулася зустріч із письменниками та Шевченківськими лауреатами, серед яких були: доктор філологічних наук, професор, поет, літературознавець, лауреат Національної премії України ім. Т.Г.Шевченка Юрій Ковалів; член Національної спілки письменників України, поетеса, прозаїк Галина Тарасюк; кандидат філологічних наук, провідний науковий співробітник Інституту літератури ім. Т.Г.Шевченка НАН України, літературознавець, лауреат Національної премії України ім. Т.Г.Шевченка Андрій Кравченко. Модерував зустріччю кандидат філологічних наук, доцент кафедри історії літератури, теорії літератури та літературної творчості Михайло Конончук.

    На зустрічі також були присутні кандидат філологічних наук, доцент Галина Жуковська, кандидат філологічних наук, доцент Олена Ткаченко, кандидат економічних наук, доцент Людмила Анісімова, а також студенти-економісти, які охоче ставили запитання письменникам, цікавлячись про сучасний літературний процес та обговорювали інтерпретацію Шевченка у сучасному дискурсі.

    Категорії: 
  • "Шевченкіана діаспори" Ростислава Радишевського

    13 березня відбулася презентація шеститомного видання наукового проекту член-кореспондента НАН України, д.філол.н., проф. кафедри полоністики Ростислав Радишевський "Шевченкіана діаспори".

    На презентацію прийшли шевченкознавці, літературознавці та колеги Ростисалава Радишевського. У дружньому колі Ростислав Петрович розповів про довголітню працю над виданням.

  • Запрошуємо на зустріч з добровольцем і бардом Зиновієм Медюхом

    Запрошуємо на зустріч із вартовим Майдану, бардом, добровольцем Зиновієм Медюхом.
    Зустріч відбудеться 16 березня в 63 аудиторії о 13:30.
    "Молодь підійняла Майдан, молодь відродить і Україну. Хочу, щоб вона брала ініціативу і відповідальність у свої руки. І сміло йшла вперед", - фраза Зиновія.
    От і нині дорогою зі Львова до Умані між фестивалями пан Зеник прагне зустрітися з молоддю. Щоб мовити слово. Заспівати.
    Про що?
    1.Що воно є - та наша столітня боротьба.?... Який він - хлопчина під Крутами....хлопчина в Криївці.... Хлопчина з Майдану....?
    2.Про наше життя - буття сьогодні. Соціально-політичної тематики не оминути!!...
    3.Про одвічні цінності: віру в своїх людей, надію на краще майбуття та любов, яка керує світом...

    Не пропустіть натхненну зустріч

    Категорії: 
  • Зустріч із роботодавцями

    15 березня о 14.30 в 63 аудиторії відбудеться зустріч із роботодавцями, а саме компаніями Еnglish Prime, English Dom, Yappi Corporate, які шукають вчителів англійської мови. Тож, якщо ти вчиш англійську чи вже знаєш її, приходь. Можливо саме ти станеш частиною однієї із команд провідних компаній, які спеціалізуються із навчання англійської мови.

    Категорії: 
  • ШЕВЧЕНКО ЄДНАЄ НАРОДИ

    Цей Міжнародний проект Народної артистки України Галини Яблонської (за участю Центру літературної творчості Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка) провів в "Укрінформі" прес-конференцію з питань підготовки до цьогорічних заходів Проекту. Модерували заступники Галини Яблонської – письменник Василь Неволов, голова товариства "Знання України" професор Василь Кушерець, директор Центру літературної творчості Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка Михайло Наєнко. Цього року пленарна частина Проекту відбудеться на базі університетського Інституту філології. Про різні ступені готовності до заходів Проекту говорили Василь Кушерець, Михайло Наєнко, народний депутат Юрій Кармазин, правозахисник і в'язень сумління Олесь Шевченко, мовознавець Іван Ющук, представники кіносфери Сергій Тримбач і Станіслав Чернілевський, художники і музиканти, земляки з Шевченкової Звенигородщини, а також муфтій усіх мусульман України, президент Африканської єдності в Україні, консул Індійського посольства в Україні, голова Азербайджанського земляцтва імені Мусліма Магомаєва, представник молодіжного крила шанувальників творчості Поета і Пророка. Звучали (переважно з відеороликів) твори Шевченка іспанською, англійською, хінді, татарською та іншими мовами.

    Заявки на цьогорічну участь у Проекті (читання творів Шевченка іноземними мовами) від студентів спеціальності літературна творчість та всіх бажаючих (особливо – з перекладознавчих дисциплін) подавати (до 15 квітня ц. р.) в Центр літературної творчості (кімн. 37 гуманітарного корпусу університету) і на ФБ-сайти членів оргкомітету Проекту Лариси Кондратюк і Тетяни Яровициної.

    Категорії: 
  • Зустріч із професором Корейської дипломатичної академії в ІФ

    14 грудня в Інституті філології відбулася зустріч із викладачем Корейської дипломатичної академії проф. Ко Дже Намом.

    Професор розповів про політичну ситуацію Південної Кореї на світовій арені. Ко Дже Нам не оминув питання про тривалу кризу на Корейському півострові, підкреслюючи те, що Україна підтримує Південну Корею в ООН у боротьбі з північним сусідом. Південна Корея за останні роки допомогла Україні гуманітарною допомогою більш ніж на 2 мільйони доларів, надала 20 поїздів Хьонде (Хундай), створила більше тисячі робочих місць в Україні (було зазначено що тільки компанія Самсунг надала роботу в Україні восьмистам українським спеціалістам).

    Зустріч було організовано кафедрою мов і літератур Далекого Сходу та Південно-Східної Азії на чолі з проф. Іваном Бондаренком.

    Лекцію відвідали студенти кореїсти Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Київського національного лінгвістичного університету та викладачі. Лекція була корейською мовою. В планах на майбутнє відміна віз українцям на короткострокове перебування в Кореї та запровадження прямого авіасполучення.

    Текст, фото - Дмитро Андріанов

  • Розстріляне Слово: В ІФ показали фільм Тараса Томенка

    Коли випускники-філології стають режисерами, то важливі теми літератури не зникають безслідно. Режисер Тарас Томенко зняв фільм "Будинок Слово", який показав у альма-матер 12 грудня. Документальний фільм про письменників Розстріляного Відродження, що з листопада показується у кінотеатрах всієї України, в стінах Інституту філології переглянули студенти та викладачі. Відома і болюча тема тепер має і візуальне втілення. У сценарії, авторами якого є Тарас Томенко і Любов Якимчук, спочатку було більше 400 сторінок, однак довелося скоротити до 80.

    Глядач дізнається, як Остап Вишня був арбітром на собачих змаганнях, Володимир Сосюра закохався в Раїсу Троянкер, а Вадим Меллер об'їхав велосипедом всі країни Європи. Стрічка показує героїв на основі документів СБУ, відеоархівів, щоденників справжніми, які живуть. радіють, творять, а над ними нависає страх бути знищеними. Сандармох у Карелії - не просто завершення фільму, а рана всієї української історії і культури ХХ століття.

    Текст - Каріна Дорошенко
    Фото - Наталія Мацибок-Стародуб

    Категорії: 
  • 25 років партнерства КНУ з Констанцьким університетом: зустріч із німецьким професором

    З нагоди 25-річчя партнерства між Констанцьким університетом (Німеччина) і нашим університетом 23 листопада до Інституту філології завітав професор Ергард Рой Він. Пан професор представив студентам і викладачам кафедри германської філології та перекладу свою нову книжку «З Європи в Європу: 25 років партнерства між Університетом Констанц та Київським національним університетом імені Тараса Шевченка 1992-2017». Після розповіді про книжку почесний гість поділився спогадами про свої перші подорожі до України, благодійну діяльність і зародження партнерства з Київським університетом. Слухачі дізналися, що у кампусі Констанцького університету росте (і доволі успішно) каштан, вивезений малесеньким саджанцем з Києва на початку 1990-х років. Він символізує розвиток партнерства між нашими університетами. Професор Ергард Рой Він подарував кафедрі дві свої книжки, ознайомитися з якими можна усім охочим у бібліотеці кафедри.

  • Тарас Томенко і "Будинок "Слово": зустріч із режисером

    Зустріч із Тарасом Томенком, режисером фільму «Будинок Слово», відбулася 22 листопада в Інституті філології. Фільм про історію митців, яких тепер знають як представників епохи «Розстріляне Відродження». Сценарій, про когорту письменників, яких об’єднав харківський будинок «Слово», писали Тарас Томенко спільно із Любою Якимчук. Період історії 1929-1933 років сценаристи наповнили фактами вивчених архівів, уривками відео і фото.

    Тарас Томенко, випускник філологічного факультету нашого університету, завітав до альма-матер, щоби поспілкуватися зі студентами. Режисер розповів про чотири роки роботи над фільмом, про 400 сторінок матеріалу, з яких у сценарій фільму увійшло лише 80. Чимало матеріалів було знайдено і в архівах «Софії Київської». Світлин представників «Розстріляного Відродження» в скарбниці української культури одиниці, оскільки спалювалися чи є дуже пошкоджені. Деякі віднайдені світлини у дуже малому форматі, що потребувало спеціального оцифрування для повного метру. Кінострічка, за задумом Тараса Томенка, не має акторів, які би відтворювали історичні персоналії. Фільм складається із фото і відеоматеріалів, досліджених щоденників, листів із озвученням шістьма акторами. Аудіоряд до фільму писала дослідниця футуризму в українській музиці Алла Загайкевич.

    На постерах фільму – будинок у формі літери «С», залитий кров’ю. «Слово – наш маркер, яким відрізняємося від росіян з їхньою фейковою культурою. Нашу культуру постійно хочуть собі привласнити, а митців знищити. Ми маємо вивчити урок будинку «Слово», - сказав Тарас Томенко на зустрічі.

    За 2017 рік вийшло у прокат 33 українських фільми. Фільм «Будинок «Слово» досі в прокаті кінотеатрів різних міст України. Тож стрічку ще можна переглянути, щоби зрозуміти епоху ще глибше. Епоху, коли Миколу Куліша і Леся Курбаса було вбито однією кулею, коли на з’їзді письменників 1934-го року ходила записка М.Семенка зі словами: «Сякі-такі зібралися, а справжніх уже розстріляно».

    Фільм можна переглянути в кінотеатрах, а більше поспілкуватися з режисером і побачити уривки стрічки запрошуємо 12 грудня в Інституті філології в рамках літературної студії, організованої Центром літературної творчості.

    Каріна Дорошенко,
    Фото – Валерій Попов

    Категорії: 
  • Фемінітиви: потреба мови чи курйозна забаганка?

    Фемінітиви в українській мові, як і у більшості мов світу, є невирішеною проблемою, яка пов'язана із гендерним розподілом функцій у суспільстві. Наприклад, для чехів абсолютно нормально утворювати паралельні форми - фемінні та маскулінні- для позначення віднесеності до роду діяльності у всіх сферах. А для українців така практика поки притаманна лише у розмовному, публіцистичному та художньому стилях. Чи потрібно впроваджувати фемінітиви в офіційно-діловому та науковому стилях? Це потреба мови чи курйозна забаганка? Про це говорили на "ЗМовниках" 21 листопада із Юлією Кузьменко.

    Нині утворення від іменників чоловічого роду назв жіночого є продуктивним. Для нас абсолютно нормальним є вживання паралельних форм - студент-студентка, філолог-філологиня, чернець-черниця, літертаурознавець-літературознавиця, магістр-магістрантка, натомість дивують форми на зразок - фотограф-фотографиня, посол-послиня чи посолка, доктор-докториця, академік-академиня тощо. Виступаючи, Юлія Кузьменко зауважлиа, що фемінітиви в українській мові переважають у розмовному стилі, публіцистичному та художньому, натомість не притаманні офіційно-діловому та науковому. Назви на означення жінок за професією, видом діяльності, соціальним статусом, місцем проживання відображені у перших словниках української мови ще у 16 столітті. Наша мова, на відміну від російської, тяжіє до активного творення і вживання фемінітивів. У європейській практиці простежується стилістично обмежене вживання фемінних форм. Так, в іспанській мові жіночі назви легко утворяться завдяки закінченню, але, якщо в аудиторії присутній хоч один чоловік,то до всієї аудиторії звертатимуться маскулітивною формою. Натомість паралельні форми вживають у Німеччині.

    Філологині ІФ не проти, аби найменовували їх вид діяльності чоловічим родом. Водночас вони й не відмовляються від фемінітивів. Їхня позиція - вживання жіночих назв залежно від стилів мови. Викладачі кафедри української мови та прикладної лінгвістики наводили аргументи щодо за/проти вживання жіночих найменувань, акцентуючи на тому, що основною властивістю мови є варіативність, завдяки якій відбувається забезпечення потреб суспільства. Тож, якщо винакають такі утворення, то потрібно проводили ґрунтовні дослідженнь інновацій і тоді робити висновки із проекцією на мовну систему.

    Олександра Касьянова

    Категорії: 

Сторінки

Subscribe to зустріч