зустріч

  • Хорватський поетичний андеграунд у перекладах Юрка Позаяка

    25 вересня на запрошення кафедри слов’янської філології до Інституту філології завітали гості з Хорватії. Вони прибули просто з Форуму видавців у Львові, де презентували антологію «Хорватські поетичні хулігани». Упорядником збірки хорватської андеграундної поезії став наш випускник Юрій Лисенко, відомий у літературному світі як Юрко Позаяк. Юрій має досвід дипломатичної роботи у Загребі (1998 - 2002) та Белграді (у посольстві Сербії 2004 - 2008).

    У Хорватії є традиція – «Ранок поезії». Щосуботи о 12:00 у старовинній корчмі збираються всі, хто вважає себе поетом, і читають по 2-3 вірші. Генії і графомани збираються на одній сцені. «Графомани теж мають право на те, щоб їх послухали! – каже Позаяк. – Вони створюють середовище для справжніх митців». Уже в Україні Позаяк разом із поетом Олександром Ірванцем заснували такі самі «ранки»: щосуботи в кнайп-клубі «Купідон» кожен може прочитати свої твори. Лише будьте готові до Ірванцевих розгромних рецензій!

    Відтворити атмосферу зібрань андеграунду спробували в Інституті філології. «Трошки розважимо вас і похуліганимо!» – пообіцяв Юрко. Так і сталося. По кілька оригінальних творів із перекладом українською прочитали Жарко Йовановскі, Синиші Матасович, Звонимир Гроздич, донька упорядника збірки Дарія Лисенко та батько покійного письменника Симо Мраовича Йово Мраович. Позаяк зачитав власні переклади Роберта Рокліцера, який вів хорватські «Ранки поезії» довгий час. Перекладач каже, що труднощів з текстом було небагато, адже сучасні хорватські вірші відкидають рими як анахронізм. Доцент кафедри слов’янської філології Олена Дзюба запросила Юрія знову завітати до нас: розповісти про мистецтво перекладу юним філологам детальніше. А самі студенти чекатимуть на Позаяка як іронічного поета.

    Текст: Юлія Кузьменко
    Фото: Валерій Попов, Юлія Кузьменко

  • Speed dating для першокурсників

    Відділ зовнішніх зв’язків СПІФ застосував формат «швидких побачень» для новачків Інституту філології. Ведуча Настя Анікєєва одразу пояснила, що в заходу нема іншої мети, як просто провести час весело та знайти нових підписників у Instagram. Speed dating виник 20 років тому в Лос-Анджелосі, перші побачення відбувались у затишних кав’ярнях. Перший курс дуже активно заводив знайомства, гомін розмов було чути з коридору, хоча кожна тривала лише 4 хвилини. Мінялися «змійкою», а тим, хто розгубився, перед очима завжди була шпаргалка на допомогу: питання для співрозмовника. Чи гарно знаєш Київ? Якому подарунку зрадієш, як дитина? Без якої музики не можеш жити? Це та багато іншого тепер знають одне про одного юні філологи.

    Категорії: 
  • Лекція канадського вченого та мандрівного філософа Реаля Ганьйона

    «Сучасність вбиває цивілізації». Таку назву має книга канадського вченого, мандрівного філософа та послідовника Ведичної культури Реаля Ганьйона. 20 вересня з ініціативи кафедри української мови та прикладної лінгвістики автор завітав до Інституту філології, аби студенти першими побачили його працю. У рамках зустрічі філософ прочитав лекцію "Екологія душі - екологія мови". Лекція відбулася за сприяння Всеукраїнського благодійного фонду «МАЗЕР». Під час розмови зі студентами канадський гість наголосив, що студентство - це майбутня інтелектуальна еліта, яка має дбати про чистоту своєї душі, бо саме вона відзеркалюється в мові. Мандрівний філософ і сам студент. Першу освіту отримав у молоді роки в Отто та влаштувався соцпрацівником. «Соціальний працівник – той, хто допомагає людям чи принаймні намагається. Я пробував допомогти людям з різними проблемами, але я теж мав проблеми». За 3 роки Ганьйон звільнився та вирушив у мандри. Як і всі молоді люди, замислювався над основними питаннями життя. І за 32 роки після випуску він знову став студентом! Отримав ступінь магістра педагогіки в Індонезії, а нині вивчає соціологію в Індії. Його наукова робота і є темою книги «Сучасність вбиває цивілізацію».

    Окрім науки, гість займається захистом природи та розвитком органічної продукції. Є фундатором сільськогосподарських ферм у багатьох країнах, зокрема й в Україні. Природа, на думку лектора, дає нам 3 найважливіші дари: землю, плоди, знання. Але ще від Французької революції XVIII сторіччя почалась індустріальна революція, суспільство перетворилося на споживацьке, а нові технології часто шкодять природі. Щодня зникає декілька видів живого, щороку майже мільйон людей вчиняють суїцид. І трьома глобальними проблемами людства на сьогодні стали егоїзм, жадібність та апатія.

    Та не втрачаймо надії, вихід є. «Лише в гармонії з собою і природою ми знайдемо порятунок», − каже Р. Ганьйон.

    Текст: Юлія Кузьменко
    Фото: Валерій Попов

    Категорії: 
  • Міжнародний день миру в ІФ

    Мир. Просте і таке бажане для усіх українців слово. П'ять років тому ми не уявляли цінність цього поняття. Кровопролиття, смерть і війна - те, що сколихнуло Україну, те, що змусило зробити переоцінку понять. Для нас, українців, тепер це не просто слово чи поняття - це віра, прагнення, майбутнє. Підтвердженням цього став захід 21 вересня з нагоди Міжнародного дня миру. Організатори святкування - кафедра тюркології Інституту філології за сприяння Комунальної бюджетної установи «Київський міський центр допомоги учасникам антитерористичної операції» при Київській міській державній адміністрації та Зразкового театру-судії “ОКей!” у рамках програми показали присутнім, що мир - це стан спокою і гармонії в душі не лише окремої людини, а порозуміння, відсутність насильства і взаємоповага між народами і державами.

    Міжнародний День Миру був заснований у 1981 році Організацією Об'єднаних Націй як щорічне свято відмови від насильства і припинення вогню в глобальному масштабі. Починаючи з 2002 року Міжнародний День Миру щорічно відзначається 21 вересня.

    Присутніх на заході тепло привітали доктор філологічних наук, завідувач кафедри тюркології Ірина Покровська, заступник директора Комунальної бюджетної установи «Київський міський центр допомоги учасникам антитерористичної операції» при Київській міській державній адміністрації Георгій Кунах Віктор Шевченко та керівник Зразкового театру-судії “ОКей!” Оксана Ковальова. Вихованці пані Оксани зачарували глядачів фрагментом театральної вистави «Одного разу на Купала», з сольними номерами виступили Анастасія Теплик, Яна Вялова, Аліса Еріхова, Валерія Зайцева та Вероніка Турик. Насамкінець активні учасники заходу були відзначені грамотами, а викладач кафедри тюркології Ольга Пишньоха від імені організаторів подякувала усім за прекрасну атмосферу Миру і закликала одинадцятикласників наступного року долучатися до філологічної родини КНУ.

    Фото: Валерій Попов, Юлія Кузьменко

  • Візит викладачки з Іспанії

    Плідна співпраця поєднує викладачів та студентів КНУ імені Тараса Шевченка та Університету з міста Кадіс (Іспанія), як в рамках двосторнньої угоди, так і в рамках європейської програми Ерасмус + . Цього разу до Інституту Філології завітала лектор Марія Кармен Фернандес з Мартін, яка прочитала низку лекцій з проблем міжкультурної комунікації для студентів-перекладачів та філологів, що вивчають іспанську мову. Марія Кармен Фернандес з Мартін також мала низку зустрічей з викладачами та керівництвом університету, де обговорювались проблеми подальшої співпраці та взаємообмінів студентів та викладачів. М.К.Фернандес також відвідала Зоологічний та Лінгвістичний музеї університету.

    Текст: Г. Верба
    Фото: В. Попов

  • Найталановитіші школярі в Інституті філології

    "Сьогодні незалежній Україні потрібна талановита молодь, яка незабаром може поновити лави вітчизняної науки, примножити її здобутки, швидко перетворити Україну на високорозвинену процвітаючу країну, котра посяде гідне місце у сучасному цивілізованому світі" - ці слова Бориса Патона є девізом Київської Малої академії наук учнівської молоді, навколо якої згуртовуються найталановитіші абітурієнти. 18 вересня у стінах Інституту філології, де вивчається більше 30 мов, серед яких визначальну роль відводять українській, відбулося засідання відділення української філології та мистецтвознавства Київської Малої академії наук. Завідувач відділення Ірина Іваненко та керівники секцій запрошували на навчання до академії талановитих школярів. Разом із учнями члени відділення розпочали новий навчальний рік настановчими розмовами про роботу наукових відділень та специфіку наукових досліджень. Учні познайомилися із керівниками секцій, поспілкувалися із науковцями та визначили вектор своїх майбутніх досліджень.

    Зауважимо, що призери III етапу Всеукраїнських конкурсів-захистів науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук України мають право на нарахування додаткових балів при вступі до ЗВО. Тож, шановні абітурієнти, долучайтеся до лав манівців, досягайте визначних успіхів у вивченні профільних дисциплін, зокрема української, і у майбутньому приєднуйтеся до найкращих - обирайте Інститут філології.

    Категорії: 
  • Інакша література

    Що буде, якщо література вийде за межі друкованого слова? Власне, це давно вже сталося, і про такий вихід із майбутніми літературознавцями говорила Олена Романенко, доцент кафедри історії української літератури, теорії літератури та літературної творчості, 18 вересня у ретроаудиторії Інституту філології у рамках літературного клубу. Почали з відеопоезії «Гравець», що отримала нагороду на Берлінському кінофестивалі 2016 року. То чи це література? Текст нині перестав жити лише на папері. Це звук, відео, пісня.

    А чи ми є тільки читачами? Зараз майже у кожного є акаунт у Фейсбуці (чи іншій соцмережі), і принаймні раз на день ми робимо допис. Отже, ми самі автори! І серед купи контенту наш приверне увагу, якщо допис актуальний; доповнений медіа (фотографіями); цікавий першими 5 реченнями; обсяг тексту – близько 1000 символів (це менше за аркуш А4!).

    Література може виникнути з серії дописів, що навіть дисциплінує автора. Так постав роман «Кагарлик» Олега Шинкаренка. Також бачимо твори, початок яких у приватних переписках чи блогах. Нині ми всі також і фотографи. Крізь об’єктив людина бачить, обирає потрібну частинку реальності, яка вдало доповнить текст. Ми хочемо візуалізувати наші слова.

    Читач має бути досить освіченим, аби декодувати сучасну трансформовану літературу, розгадати й символи тексту, і доповнення до них – фото, відео, музику. Кожен читач – це співінтерпретатор, відповідальний за прочитання.

    І от із входженням літератури у нові форми аудиторія письменників зростає. Як приклад поезії Сергія Жадана «Перші дні листопада». Він має не 5, а 5000 шанувальників, бо кожен може обрати зручну собі форму вірша. Є власне текст для тих, хто налаштований на читання як інтимний акт. Є відео проекту «Сила слова» (переглянути можна на Ютубі), що навіває ліричну атмосферу та розкладає строфи на інтонування. Є майже рокове, динамічне виконання пісні від проекту «Жадан і собаки». І це виконання, у свою чергу, − частина фільму «Любові стане на всіх» (для кіноманів). Отже, текст несталий, він розкладається та живе в різних видах мистецтва.

    Магістри ІФ освітньої програми «літературно-мистецька аналітика» вже мають досвід у створенні артбуку за художнім твором. Чому б молодшим студентам не створити подібне? За два тижні творчі бесіди продовжаться, а поки Олена Віталіївна має домашнє завдання: назбирати інформацію щодо двох сучасних митців – Юрія Іздрика та Марії Матіос. Новому артбуку бути!

    Юлія Кузьменко

    Категорії: 
  • Візит викладача зі Швеції

    11-12 вересня в Інституті філології перебував з візитом викладач Гетеборзького університету Томас Росен. Шведський славіст зустрівся з керівництвом Інституту філології та провів декілька пізнавальних лекцій для студентів, які вивчають шведську мову. Метою візиту Томаса Росена було налагодження співпраці між Київським національним університетом імені Тараса Шевченка та Гетеборзьким університетом, що передбачає двосторонній обмін студентами. На сьогодні Гетеборзький університет є єдиним університетом у Швеції, у якому викладається українська мова. Тож студенти зі Швеції зможуть покращувати знання української мови в Києві, а студенти Інституту філології, які вивчають шведську мову, отримають можливість стажуватися в одному з провідних університетів Швеції.

    Текст: Олександр Стасюк, доцент кафедри германської філології та перекладу
    Фото: Валерій Попов

  • Розмова з Вадимом Дишкантом

    На запрошення Шаповал Мар’яни Олександрівни, доцента кафедри теорії літератури, компаративістики і літературної творчості, у п’ятницю в Інститут філології завітав режисер, театральний критик Вадим Дишкант. Постать цікава і неоднозначна, адже наперед було анонсовано, що розмова буде про зв’язок Східної філософії та драматургії.

    На зустріч прийшли студенти спеціальності «Літературна творчість», а також група літературної спеціалізації. Очевидно, що серед них – талановиті молоді драмописці, тому це була хороша нагода отримати поради від професіонала.

    Відомо, що Вадим Дишкант є режисером-постановником вистави «Посттравматична рапсодія» Дмитра Корчинського. П’єса є твором наскрізь інтелектуально підтекстовим, який потребує уважного прочитання. Важливо, що це якраз вдала спроба пояснити нам про нашу війну.

    Режисер та театральний критик розповідав про український космос, театр Романа Віктюка, про діалог, чи то особливість взаємодії, між режисером та актором.

    Йшлося про класичну театрознавчу літературу, про культові тексти, як-от «Життя драми» Еріка Бентлі.

    Врешті дійло й до основної частини, яка була пізнавальною лекцією. Адже Дишкант ділився секретами поєднання філософії Сходу, зокрема індійської, та законів сцени. Йшлося про зовнішню та внутрішню реальність, текст та підтекст. У будь-якому творі, постановці, п’єсі є зовнішнє та внутрішнє, тобто те, що на поверхні, і те, що глибинне. Про це своєрідно сказав відомий письменник Ернест Гемінгвей, назвавши «ефектом айсберга», де одна восьма на поверхні, а сім восьмих «під водою», тобто приховано.

    Як приклад використання Східної філософії у п’єсах – тексти Оксани Танюк. Йдеться про збірку «Казки для дорослих»: «Сон Лакшми, увиденный Вишну в своем сне, или Медитация на тему Игры богов».

    Насамкінець студенти могли ознайомитися із літературою, книгами, які представив Вадим Дишкантом, та навіть запропонувати для прочитання свої твори. Режисер запевнив, що чекає на нові ідеї та готовий до співпраці з молодими талантами.

    Андріана Біла, фото - Валерій Попов, Юлія Кузьменко

    Категорії: 
  • Лікійська стежка або Невідома Туреччина

    23 травня у Турецькому центрі інформації та досліджень пройшла презентація студентки 1 курсу магістратури Роксолани Дайоглу на тему: «Лікійська стежка або Невідома Туреччина». Вона розповіла про класичну та некласичну версії цього маршруту, продемонструвала фото із гарними краєвидами, поділилася враженнями про похід. На завершення Роксолана розповіла про спорядження та дала поради студентам, що необхідно мати у поході і що не варто брати з собою.

    Категорії: 

Сторінки

Subscribe to зустріч