зустріч

  • Слово - зброя чи засіб маніпуляції?

    Зброя чи засіб маніпуляції, роль слова у сьогоденні – в часи інформаційної війни: у цьому допомагали визначитися на засіданні лінгвістичного клубу «ЗМовники» 7 листопада магістранка Настя Кабан та студентка 4-го курсу і Аня Гелбутовська кафедри української мови та прикладної лінгвістики.

    Ми повсякчас піддаємося маніпуляції, особливо у соціальних мережах. Зрозуміло, що цілковито абстрагуватися від подій, які відбуваються у світі, неможливо. Однак переважна більшість людей, сприймаючи якусь новину, в першу чергу підвладна емоціям та зовсім не задумується правда це чи фейк. Часто, читаючи маніпуляційний пост, ми починаємо мислити тією категорією почуттів, які зумисне хотів викликати автор. І це відбувається без заглиблення у зміст повідомлення. Особливо пожвавилося маніпулювання у ЗМІ з початком Антитерористичної операції. Адже від стану військових справ у країні напряму залежить настрій людей, що прочитали новини з воєнної тематики. Магістрантка Настя Кабан не лише розповіла про технології маніпуляції, а й продемонструвала учасникам схему «Як перевірити себе чи маніпулюють нами»

    Про свої напрацювання з теми «Методи впливу на електорат та їх виявлення в політичному дискурсі» розповіла студентка Аня Гелбутовська. Присутні дізналися: які кольори логотипу будуть успішними, як вибрати девіз, що легко запам’ятається та навіть спробували переінакшити загальновідомі фразеологізми на «змовницький» лад.

    Запрошуємо на наступну емоційно-філологічну розмову про фемінітиви в українській мові, яка відбудеться 21 листопада. Приходьте! Буде цікаво та незвично!

    Студентка Оляна Цехмістер, фото - Валерій Попов

    Категорії: 
  • А скільки країн відвідали ви?: майстер-клас мандрівників у ІФ

    З ініціативи Студентського парламенту Інституту філології 7 листопада відбулася зустріч із представниками Спілки ініціативної молоді "СІМ". Для філологів активісти провели майстер-клас про подорожі. І хоч більшість присутніх уже була закордоном, однак отримали корисний досвід від такої зустрічі. Від Олександра, Аліни та Катерини студенти дізналися, як краще організувати подорож із мінімальним бюджетом, або й взагалі безкоштовно.

    Зацікавлення викликала можливість поїхати закордон на навчання, паралельно з чим можна організувати поїздки країною. Гості давали студентам рекомендації щодо грантових програм та варіантів студентської академічної мобільності. Окремо спікери зупинялися на можливостях каучсерфінгу та досвіді такого поселення в різних куточках світу.

    Світ можливостей - безмежний. Треба лише не боятися починати мандрівку!

    Категорії: 
  • Зустріч студентів із американським професором Мар’яною Рубчак

    27 жовтня відбулася зустріч студентів із Мар’яною Рубчак, д.іст.н., професором, головним наук. спів. Університету Вальпараісо (США). Пані Мар’яна говорила зі студентами про літературу. На зустрічі були присутні заступник диреткора Надія Янкова, викладачі кафедри історії української літератури, теорії літератури та літературної творчості та студенти.

    Категорії: 
  • В Інституті філології обговорено прийнятий закон "Про освіту"

    27 жовтня за участі проректора Володимира Бугрова та директора Науково-методичного центру організації навчального процесу Андрія Гожика в Інституті філології було обговорено нещодавно прийнятий закон про освіту. Ключовими питаннями порядку денного стали: поняття "академічна доброчесність" відносно студента та викладача; ліцензування, кваліфікації, акредитації, інструкції опису освітніх програм та інше.

    Категорії: 
  • Змовники обговорили пуризм та глобалізацію

    Українська мова повсякчас зазнає змін та розвитку. Зокрема і в галузі запозичення іншомовних слів на позначення певних процесів, предметів чи явищ. Але зазвичай питомий український відповідник є набагато зрозумілішим та логічнішим ніж запозичене слово, особливо на думку людей, які вивчають українську після російської чи англійської.

    Втім, переважна більшість людей вважають вживання іншомовних слів престижнішим ніж питомо українських. Розібратися у цій ситуації та провести уявну межу між пуризмом та глобалізацією допомагала ЗМовникам 24 жовтня український філолог, співробітниця Інституту української мови НАН України журналіст, ведуча програми "Загадки мови" на Українському радіо, тренер у Вищій школі Media & Production (1+1) Оксана Тищенко.

    Наприкінці зустрічі учасниками засідання лінгвістичного клубу був зроблений висновок про необхідність дотримання золотої середини у такому дискусійному мовознавчому питанні. Сьогодні слова «рюкзак» чи «доріжка» уже є звичними в нашому вжитку, утім переобтяжувати сучасні наукові публікації інтернаціональними термінологічними запозиченнями, на думку пані Оксани, не є доцільним. Адже справжній український філолог обов’язково скаже обмежувати замість лімітувати, не гомогенний, а однорідний і, звичайно, змінить хоррор на жах.

    До речі, про те, як жахати українською і якими саме є страшні слова коли вони…, з’ясовуватимемо наступної зустрічі лінгвістичного клубу «ЗМовники» у День усіх святих, себто Хеллоуін.
    Приходьте! Буде страшно! Це буде позачергове засідання клубу.

    Текст студентки Оляни Цехмистер
    Фото Валерія Попова

    Категорії: 
  • Студенти-елліністи про можливості стипендійних програм

    20 жовтня у Центрі елліністичних студій та грецької культури відбулася зустріч із цьогорічними стипендіатами літніх програм з вивчення новогрецької мови. Студенти-елліністи третього і четвертого курсу поділилися своїм досвідом навчання в Греції у рамках програм академічної мобільності «Ясон», «Фієспа», «ІМХА» та інші. Це були і літні мовні школи, орієнтовані на розвиток мовних навичок, і семестрове навчання у вищих навчальних закладах в Афінах і Салоніках, Пеллі і Вергіні. Студенти мали змогу ознайомитися з культурою та історією грецької мови.

    Неоеллінсти поділилися своїми світлинами та відео, зроблених під час перебування у Греції. Різноманітні екскурсії, відвідання кінотеатрів та знакових для грецької культури місць є вагомими в опануванні не лише мови, а й контексту.

    Студентка Катерина розповіла про навчання в університеті Іспанії за програмою Еразмус+, навівши плюси і мінуси в процесах викладання в Україні та закордоном.

    Така зустріч стала корисною для присутніх учнів спеціалізованої школи Еллада, які нині навчаються у 10 та 11 класах, та вирішують щодо майбутньої професії. Тепер вони точно знають, що знання грецької мови та навчання в Інституті філології дає широкі можливості для тих, хто прагне вчитися і здобувати нові знання.

    Категорії: 
  • Воркшоп із дубляжу кінострічок

    18 жовтня на кафедрі тюркології відбувся вокршоп із дубляжу фільмів. Провела його випускниця кафедри 2013 року Катерина Щепковська, яка переклала десятки турецьких фільмів українською (серед яких – "Величне століття", "Корольок - пташка співоча", "Моя кохана Діла", "Нескінченне кохання" та інші), з англійської ("Дитина Бріджит Джонс", "Прибуття), художню книжку турецької письменниці Шебнем Ішігюзель "Звалище". Її запросила асистент Тетяна Нікітюк за підтримки завідувача кафедри д.філол.н. Ірини Покровської.

    Катерина Щепковська розповіла студентам про особливості перекладача у кіноіндустрії. Студенти дізналися про тонкощі дубляжу, якими має володіти перекладач. «Дубляж – це не просто переклад, а це командна робота, у якій беруть участь актори, режисер і сам перекладач. Відтак перекладач, як всі звикли думати, не єдиний учасник дублювання. Будь-який дубляж передбачає врахування культурних контекстів обох мов – оригінальної та тієї, на яку здійснюєш перклад», - розповідала випускниця-тюрколог.

    Під час воркшопу студенти змогли самі попрактикуватися дублювати кінострічки.

    Категорії: 
  • Як жартувати українською?

    Гумор - широке поняття. Він є різний – інтелектуальний, студентський, політичний…Про нього можна говорити і не переговорити. Сьогодні, 10 жовтня, цю тему "змовлялися" учасники лінгвістичного клубу на засіданні із Сергієм Степаниськом.

    Сергій - випускник Інституту філології, у студентські роки учасник КВК, який нині пише стенд-апи і виступає у складі команди «Літній вечір» у «Лізі сміху». Він з особистого досвіду розказав, який серед гумористів має статус українська мова, яка, на жаль, асоціюється нині із провінціалізмом.

    «Каламбур і словесна гра - найнижчий рівень гумору. Цим нині і послуговуються більшість телевізійних гумористичних шоу. А найвищий - це іронія, яка щодня, щохвилини з нами. Ми дивимося новини про Саакашвілі і це вже іронія. Приємно, що українці розуміють цю іронічність нинішнього буття, на відміну від росіян, які абсурд сприймають як норму».

    Як бачить розвиток українського гумору Сергій Степанисько? - У читанні сучасних письменників – Жадана, Андруховича…, які пишуть іронічно і не просто іронічно, а інтелектуально.

    Фото - Юлія Кузьменко

    Категорії: 
  • Зустріч студентів із представниками Шведського інституту

    5 жовтня до студентів Інституту філології, що вивчають шведську мову, завітали гості зі Шведського інституту та Посольства Швеції в Україні. На початку зустрічі студентів та гостей Інституту філології привітали завідувач кафедри германської філології та перекладу проф. Марія Іваницька та представниця Посольства Швеції в Україні Елін Вальденстрьом. Після цього співробітники Шведського інституту Ліннея Ліндґрен та Віктор Льофґрен розповіли про можливості навчання у Швеції та стипендіальні програми Шведського інституту. Стипендіатка Шведського інституту Світлана Пінчук поділилася власним досвідом навчання у Швеції. Оскільки напередодні у Швеції відзначали особливе свято – День булочок з корицею (Kanelbullens dag), зустріч завершилася ласуванням цією ароматною випічкою, привезеною безпосередньо зі Скандинавської країни.

  • Австралійські греки в Центрі елліністики

    29 вересня відбулася зустріч студентів-неоелліністів із представником грецької діаспори в Австралії, викладачем візуального мистецтва, К. Веллісом, широта інтересів якого варіюється від фотографії до іконопису. К. Велліс є активним членом грецької громади міста Сіднея, що гуртується навколо церкви святого Савви Нового з Калімносу. Він розповів про життя греків в Австалії, історію їхнього здобуття нової батьківщини, збереження власної національної ідентичності, створення освітніх та культурних осередків, зокрема, грецькі студії в університеті Сіднея та Аделаїди. Цікавим було послухати про щоденне життя грецько-австралійської родини, особливості змішання культурних кодів, формування стереотипів та їхнє подолання. Окремо, К.Велліс розповів про принцип адміністративного поділу країни та функціонування федерального уряду.

    Центр елліністичних студій
    та грецької культури

    Категорії: 

Сторінки

Subscribe to зустріч