зустріч

  • СУЧАСНИЙ УНІВЕРСИТЕТ: ПОЛЬСЬКИЙ ДОСВІД

    У березні 2015 р. у польському Лодзі проводилося стажування за програмою "Сучасний університет – проектний підхід до організації роботи згідно з положеннями європейських кваліфікаційних рамок" (організатор – фонд «Центральноєвропейська академія навчання і сертифікації» (CEASC, м. Бидгощ, Польща).
    У стажуванні взяла участь науковий співробітник Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка к.філол.н. Олена Гудзенко. На науково-практичному семінарі Науково-дослідної частини Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка 13 червня 2015 р. вона розповіла про польські підходи до реформування вищої школи. Учасники семінару обговорювали досвід польських колег щодо інтеграції в європейське освітнє середовище – особливо цінний для України, якій найближчим часом потрібно буде пройти цей шлях.

    «Зараз Польща – країна, що динамічно розвивається, демонструє чудові економічні показники – говорять вже про «польське економічне диво». Не останню роль у цьому відіграє вища школа, яка готує кваліфікованих фахівців для ринку праці і оперативно реагує на виклики часу. Багато студентів у польських вишах – українці. Тож було цікаво дізнатися, чим університет сусідньої держави приваблює абітурієнта, що він йому пропонує. А це і активна діяльність у ВНЗ Академічних бюро практик та кар’єр, які дозволяють отримати необхідні професійні компетенції безпосередньо на підприємстві, і можливість прослухати певні курси, що зацікавили студента, у інших навчальних закладах або й в інших країнах, і розвиток так званих м’яких компетенцій.
    Поняття «м’які компетенції» викликало особливе зацікавлення аудиторії. Спеціалісти ринку HR знають, що в більшості випадків загальна освіченість і наявність професійних компетенцій зовсім не гарантують, що новий співробітник буде ефективно працювати в компанії. Потрібні так звані «м’які» навики (soft skills): постановка мети, управління часом, ефективна комунікація, самомотивація, бачення корпоративних цінностей, свідоме ставлення до ресурсів тощо.
    Якщо співробітник від початку не поділяє цінності компанії, то ніяка компетентність і грошова мотивація не допоможуть. Ризик роботодавця отримати кваліфікованого співробітника, який “не вписався” в компанію, є значним.
    Компетенція – це предметна галузь, у якій індивід добре знається і проявляє готовність до виконання діяльності, а компетентність – інтегрована характеристика якостей особистості, що є результатом підготовки випускника для виконання діяльності в певних галузях. Іншими словами, компетенція – це знання, а компетентність – уміння (дії). На відміну від терміну «кваліфікація» компетенції включають крім суто професіональних знань і умінь, що характеризують кваліфікацію, такі якості, як ініціатива, співробітництво, здатність до роботи в групі, комунікативні здібності, вміння навчатися, оцінювати, логічно мислити, відбирати й використовувати інформацію. Ще м’які компетенції називають життєвими навичками.
    На семінарі було відзначено, що важливий принцип роботи вищої школи в Європі – академічна мобільність науковців. Усі студенти і викладачі зобов’язані стажуватися в інших країнах: можуть опановувати курси у інших європейських закладах.
    Приєднання України до програми грантової підтримки наукових досліджень «Горизонт 2020», що відбулося нещодавно, відкриває перед українськими ученими і викладачами дійсно блискучі можливості, адже талановиті дослідники й автори навчальних методик зможуть отримати фінансування з європейських джерел і розробити інші шляхи міжнародної співпраці.
    На сьогодні ж основними інструментами підтримки мобільності науковців та студентів України на 2014-2020 рр. є програми «Еразмус Плюс» та «Горизонт 2020».
    «Еразмус Плюс», зокрема, підтримує освітні обміни студентів та працівників з партнерських країн – у тому числі України: в сфері вищої освіти а також організовану мобільність, пов’язану зі спільними програмами навчання та проектами. Це і поїздки студентів на закордонне навчання та практики (мінімальний час перебування за кордоном – 3 місяці для навчання і 2 місяці для практики), і спільні магістерські програми, і гарантія сплати кредитів, отриманих із метою одержання освіти другого рівня (магістратура) в іншій країні ЄС. Викладачі університету можуть виїздити з метою проведення дидактичних занять до закордонних університетів, із якими їх університети підписали угоди про таку співпрацю. Обидва університети повинні мати карту «Еразмуса» для вищої освіти. Працівники університетів можуть виїздити до закордонних інституцій (в тому числі приватних фірм) з метою вдосконалення знань та вмінь і обміну досвідом».

    Олена Гудзенко

  • Відбулася лекція «Білоруська мова в сучасному комунікативному просторі білорусів»

    23 вересня 2015 року в Інституті філології відбулася зустріч з Членом-кореспондентом Національної академії наук Білорусі, директором Інституту мови і літератури імені Якуба Коласа і Янка Купали Національної академії наук Білорусі, професором Лукашанцем Олександром Олександровичем, який прочитав лекцію «Білоруська мова у сучасному комунікативному просторі білорусів : сучасні тенденції розвитку системи і проблеми функціонування».
    Йшлося про те, що білоруська літературна мова, яка історично формувалася виключно в умовах дво- і багатомовності, зараз є лише одним з компонентів мовної ситуації і виконує свої функції, конкуруючи з іншою, сильнішою у комунікативних стосунках російською мовою. Парадоксом функціонування і розвитку нової білоруської мови у ХХ столітті стало те, що паралельно з розвитком і вдосконаленням системи мови відбувався процес зменшення кількості її активних користувачів. На нинішньому етапі в умовах державної двомовності - юридично гарантованого і регламентованого порядку рівноправного використання двох мов в усіх офіційних і громадській сферах, - при фактично повному задоволенні умов власне лінгвістичного плану існують істотні проблеми у послідовному виконанні мовного законодавства у сфері забезпечення мовних прав громадян, а також практично відсутня у суспільстві воля для подолання перешкод соціально-психологічного характеру у активному використанні білоруської мови.
    В останні роки у білоруському суспільстві спостерігається пожвавлення інтересу до рідної мови як символу національної свідомості. Білоруська мова використовується у нових сферах – інтернет-комунікації, конфесійній. Піднімається її престиж у суспільстві завдяки використанню у середовищі високоосвіченої молоді.

    Фото: Валерій Попов

    Категорії: 
  • Вітаємо першокурсників у Інституті філології!

    Дорогі першокурсники вітаємо вас із вступом до Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка – вишу №1.
    Ось і закінчилося таке хвилююче літо для вас. Позаду іспити, турботи, складення ЗНО, а попереду – нова сторінка такого неймовірного, яскравого і для вас поки невідомого студентського життя.
    У вас воно буде особливим, адже лекції вам проводитимуть кращі викладачі України, які вивчили не одне покоління фахівців, заняття ви відвідуватимете в старовинному корпусі, зведеному ще в 19 сторіччі з неповторною творчою атмосферою й спілкуватиметеся щодня із найуспішнішими ровесниками.
    За 14 років своєї історії як найбільшого структурного підрозділу університету Інститут філології дав путівку в життя тисячам людей. Хтось після закінчення став висококласним фахівцем, хтось вирішив лишитися у своїй Альма-матер, аби навчати інші покоління філологів, а багато-хто, отримавши високий рівень знань, зараз крутить колесо історії нашої держави!
    Пам’ятайте, студентський квиток Київського національного університету імені Тараса Шевченка, який ви отримаєте, це не просто документ. Це можливості. Докладіть максимум зусиль і використайте їх сповна! Наснаги вам. Творчих злетів і перемог!!!

  • Відбувся обмін викладачами в рамках програми міжнародного стажування «Мевляна»

    Д-р.філол.наук Л. П. Дядечко та к.філол.наук І. Л. Покровська з 22 лютого по 1 березня 2015 р. перебували в Анатолійському університеті в рамках програми обмінів «Мевляна». Викладачам нашого університету пощастило провести тиждень в одному з найкращих університетів Туреччини, який знаходиться у м. Ескішехір.
    Ескішехір – це місто в північно-західній частині сучасної Туреччини. Назва Ескішехір в перекладі з турецької означає «старе місто».
    Відповідно до рішення Саміту голів тюркомовних держав, у 2013 році Ескішехір став культурною столицею тюркського світу.
    Анатолійський університет – це найбільший університет у Туреччині і четвертий у світі за кількістю студентів. Цей навчальний заклад по праву є одним з найкращих у Турецькій Республіці і має навіть свій власний аеропорт та чудові гуртожитки, які можуть розмістити усіх іноземних студентів. Університет має статус державного і був заснований у 1958 р. Анатолійський університет нараховує 12 факультетів (3 з яких є факультетами дистанційної освіти).
    Л. П. Дядечко – відомий фахівець у галузі фразеології, теорії крилатих слів, етимології, лексикографії, стилістики, старослов’янської мови, методики викладання російської мови у середній та вищій школі. Людмила Петрівна прочитала студентам Анатолійського університету лекцію про крилаті слова. Професор наводила приклади крилатих слів різних мов, у т.ч. і турецької. Наприклад, відомий вислів Язик до Києваа доведе було донесено до тюркомовної аудиторії через вислів Dil Bagdat`a getirir (букв. переклад з турецької мови: Язик і до Багдаду доведе) тощо. При цьому студенти Анатолійського університету змогли відчути і зрозуміти усю глибину іншомовних крилатих виразів, оцінити їх глибокий зміст та форму.
    І. Л. Покровська прочитала турецьким студентам лекцію про турків-месхетинців, які живуть на теренах України. Зокрема, загальновідомим є факт, що в м. Ескішехір проживає багато кримських татар, а також турків-переселенців із балканських країн, тому тема проживання турків-месхетинців на території України викликала інтерес у турецьких слухачів. Крім того, іноземних студентів приємно здивував той факт, що викладачка з київського університету так майстерно оволоділа рідною для них турецькою мовою, що дало змогу легко і невимушено спілкуватися на різноманітні, цікаві для аудиторії теми.
    Турецькі студенти, зокрема, ставили цікаві і, водночас, неочікувані питання до українських лекторів. Наприклад, студенти поцікавилися, чи М. В. Гоголь український письменник, де саме він народився тощо. Подібні питання виникали і стосовно інших авторів і митців. Турецькій аудиторії було дуже цікаво почути такі деталі саме від українців, нації, яка дала світу так багато визначних постатей.
    Крім того, обидві викладачки були приємно вражені теплим прийомом турецьких колег, гостинністю і красою старовинного міста Ескішехір.

  • Відбулася зустріч Студгвардії з радником посла Фінляндії

    24 червня за підтримки керівництва університету відбулася зустріч членів Громадської ініціативи «Студентська гвардія КНУ» із радником посла Фінляндії Ансі Кулбергом (Anssi Kulberg). Організатором та модератором зустрічі був Сергій Янчук, голова Координаційної ради Студентської гвардії КНУ.
    Метою зустрічі було ознайомлення представника Посольства Фінляндії із діяльністю Студентської гвардії КНУ, обмін досвідом роботи недержавних молодіжних організацій України та Фінляндії, а також налагодження діалогу й можливої подальшої співпраці між студентськими об’єднаннями Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Фінляндії.
    Сергій Янчук познайомив закордонного гостя з бойовими традиціями працівників та студентів Київського університету, які беруть свій початок від величної й водночас трагічної битви під Крутами 1918 року. Адже саме в Шевченковому університеті з покоління в покоління передаються історії бойових звитяг його працівників та студентів, які в найтяжчі для Вітчизни часи ставали на її захист зі зброєю в руках.
    Пан Кулберг був надзвичайно вражений самоорганізацією наших студгвардійців, які попри військову підготовку й безпосередню участь у бойових діях на сході нашої країни активно займаються волонтерською та просвітницькою роботою у молодіжному середовищі. Досвід наших студентів активно переймають представники інших вишів Києва.
    Фінський гість відзначив ерудованість наших студентів, особливо його вразив Масний В’ячеслав, керівник Ідеологічного блоку Студгвардії КНУ, який продемонстрував глибокі знання історії визвольних змагань не лише України, а й Фінляндії.
    Наприкінці зустрічі пан Кулберг висловив вдячність за можливість ознайомитися з унікальним досвідом студгвардійців КНУ, а також запропонував продовжити спілкування задля встановлення дружніх зв’язків між студентськими організаціями України та Фінляндії.
    Також варто відзначити, що усі учасники цієї зустрічі спілкувалися англійською мовою, не виключенням були й студенти нефілологічних спеціальностей.

  • Розпочалася Міжнародна конференція з історії арабської літератури

    Цього тижня в Інституті філології розпочалася Міжнародна конференція з історії арабської літератури. У її рамках 3 червня відбулася зустріч студентів-арабістів із надзвичайним і повноважним послом Єгипту в Україні Усама Тауфік Бадр. Він розповів про важливість культурних та наукових зв'язків між Україною та Єгиптом.
    4 червня відбулося офіційне відкриття конференції, яке відвідав проректор з науково-педагогічної роботи КНУ імені Тараса Шевченка професор Петро Бех, він виступив із вітальним словом.

    Володимир Мукан
    Фото: Валерій Попов

  • Відбулася зустріч із сучасним українським фольк-гуртом «ДахаБраха»

    27 травня в Інституті філології у рамках Восьмих фольклористичних читань, присвяченій професорові Лідії Дунаєвській, за сприяння кафедри фольклористики відбулася зустріч із сучасним українським фольк-гуртом «ДахаБраха». Квартет виконує українську народну музику із сучасним драйвом. Експериментуючи з фольклором, вони додали у свою музику ритми з оточуючого світу, створивши яскравий, унікальний і ні на кого не схожий образ ДахаБраха. 1 червня 2015 року гурту виповниться 11 років. Гостями інститутських стін були Марко Галаневич, Ніна Гаренецька та Олена Цибульська.

    Глядачі дізналися, що Марко вчився в нашому інституті. Артист каже, що належить до випускників, які ніколи не стануть науковцями, але попри те вірить, що його справа все ж зможе збагатити культуру країни. Теплими словами згадував артист стіни Жовтого корпусу: «Спочатку треба закінчити філологію, а потім вирішувати, що робити у житті! Адже цей інститут багато чому вчить і дає широкі можливості для самопізнання».

    Музиканти розповіли, що «ДахаБраха» означає «давати – брати», чим і визначають вони місію творчості взагалі. А мета творчості самого гурту – робити народний фольклор менш сільським, але більш урбаністичним, менш архаїчним, але більш актуальним. А головне – займатися популяризацією та поширенням української культури по всьому світу.

    Під час зустрічі артисти співали різні пісні. Спочатку вони виконували оригінал народної пісні, а потім вже інтерпритований ними варіант!

    Гурт «ДахаБраха» є доволі відомим за межами України. Музиканти багато подорожують, виступають із концертами у Європі та Америці. Кажуть, що їм подобається американська публіка своєю щирою емоційністю. Але все ж українська – найрідніша! І лише у нас можливість процесу «дахобрації» – стовідсоткова!

    Спілкуючись із філологами, музиканти розповіли про те, чого не вистачає для українського музичного ринку, яка музика подобається їм найбільше, зокрема для них часто найкращою музикою у навушниках є ТИША!) Окрім цього розповідали про історію створення гурту, про театр «Дах», про процес створення музичної композиції.

    Взагалі, хто досі не знає, що таке катарсис, тому обов’язково треба відвідати концерт «Дахабраха». Неймовірне поєднання фольку, сучасних мотивів та загалом шалена енергетика артистів дарує неймовірні відчуття та емоції.

    Катерина Филь, 4 курс, спеціальність Українська мова і література та іноземна мова

  • День поезії в ІФ

    22 травня у внутрішньому дворику Інституту філології студенти та випускники спеціальності «літературна творчосіть» традиційно відзначили День поезії, присвяченого Дню перепоховання Тараса Шевченка. Присутні з радістю ділилися своїми віршами, а музичний фон створювала випускниця Єлизавета Жарікова, яка заграла кілька пісень і свого авторства. А от студентки четвертого курсу порадували своїм перформансом, на який надихнулися віршем Ірини Скакун, теперішньої аспірантки. Заспівав кілька пісень і викладач кафедри теорії літератури, компаративістики і літературної творчості А.О.Ткаченко, що дуже порадувало студентів.

    Хороша поезія, приємна музика й атмосфера дворика зробили захід затишним і цікавим!

  • Зустріч з представниками Спілки письменників і сучасними літераторами

    20 травня відбулася зустріч студентів, випускників та викладачів кафедри теорії літератури, компаративістики і літературної творчості з представниками Спілки письменників і сучасними літераторами, які є і викладачами кафедри (Олександр Михед, Неда Неждана, Дмитро Стус, Володимир Даниленко). На зустрічі обговорювалися болючі питання щодо літературної освіти, висувалися пропозиції як з боку студентів та випускників, так і письменників. Зустріч була цікавою і продуктивною.

    Категорії: 
  • Тарас Шевченко - Геній усього світу (до дня перепоховання його праху)

    До Дня перепоховання Тараса Шевченка кафедра історії української літератури і шевченкознавства та Всеукраїнський навчально-науковий центр шевченкознавства Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка організували перегляд фільму «Експедиція» Костянтина Коновалова та творчу зустріч із кінорежисером з метою вшанування пам’яті Великого Кобзаря.

    18 травня студенти-філологи переглянули фільм «Експедиція» та поспілкувалися з Костянтином Коноваловим, режисером, сценаристом («ТойХтоПройшовКрізьВогонь», «Полювання на Вервольфа», «Альпініст», «Не намагайтесь зрозуміти жінку»), автором роману про Тараса Шевченка «Художник». На зустріч також був запрошений український письменник, поет, перекладач, громадський діяч, член НАН УКраїни, голова Українського фонду культури Борис Олійник, який у фільмі Костянтина Коновалова виступив у ролі коментатора.

    Документальну драму «Експедиція» Костянтин Коновалов зняв за написаною спільно з Денисом Замрієм кіноповістю «Художник» до 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка. «Це суто український продукт. Актори, локація (Крим), композитор – все українське, рідне. Відзнятий мною фільм створено на замовлення держави, – розповідає пан Костянтин. – Аби відтворити легендарну подорож Тараса Шевченка Аральським морем, довго вивчав документальні матеріали. Хотілося, щоб дух епохи передавався з історично оригінальних речей. Джерела про життєпис Шевченка брав з інтернету, де наразі викладено багато відсканованих документів із допитів Тараса, мемуарів, листів. І звісно ж звертався до Дмитра Стуса, аби він дозволив користуватися деякими матеріалами з Національного музею Тараса Шевченка».

    В основі документальної кінострічки покладено 1848 рік. Розпочинається фільм з того, що в подорож Аральським морем виходить шхуна «Святий Костянтин». На борту цієї шхуни – український поет, петербурзький художник, засланий бунтівник Тарас Шевченко. Спостерігаючи за етапами експедиції, ми знайомимося з документами епохи, слухаємо коментарі трьох експертів – шевченкознавця, директора Інституту літератури НАН України акад. Миколу Жулинського, письменника Бориса Олійника та художника-графіка Василя Перевальського, занурюємося в атмосферу епохи ХІХ сторіччя.

    «Тарас Шевченко – це рятівник українців. Нам пощастило з ним. Дякуючи Шевченку, ми відстоюємо свою національну ідентичність та гідність. Хоч стосовно Тараса ходять різні легенди. Проте з першого погляду видно, що він – не простак, а інтелігент не першого покоління. Тарас Шевченко знав більше, ніж сьогоднішній академік. Його рано визнав світ, бо життєва концепція нашого Генія – морально-етична, що властиво не лише українцям, а й людству усього світу», – коментує Борис Олійник на зустрічі зі студентами.

    У фільмі гармонічно поєднано документальність та художність. Зокрема ми споглядаємо і дізнаємося, що експедиція Аральським морем – це наукова подорож дослідження островів. Малюнки, створені Тарасом Шевченком, цінні і до того ж створені в імпресіонічній манері. Тому по них можна вивчати ґрунти, природу.

    Жанр фільму визначений кінорежисером як документальна драма. І дійсно, переглядаючи кадр за кадром, ми відчуваємо переживання Шевченка, драматизм його долі. Кульмінацією напруження душевних поривань Тараса у кінострічці стає момент, коли після експедиції, чекаючи помилування, Шевченко отримує 5 карбованців. Зневіра… Вона не здолала Тараса Шевченка, він виявився морально сильніший за неї. І ось тому сьогодні він для нас Геній, Борець за українську ідентичність, Поводир…

    «Костянтин Коновалов написав чимало сценаріїв до фільмів. Всі вони відомі і високо оцінені кінокритиками та глядачами – зазначила завідувач кафедри історії української літератури та шевченкознавства Оксана Сліпушко. – Документальна драма «Експедиція» також йде світом та поступово знаходить свого іноземного глядача, адже кінострічка вже була презентована в Казахстані, Болгарії, а це є свідчення того, що Тарас Шевченко цікавий і він є не лише українським Генієм, а й усього світу».

    Олександра Касьянова

    Категорії: 

Сторінки

Subscribe to зустріч