зустріч

  • Засідання Постійної комісії Вченої ради з гуманітарних питань

    8 грудня в Інституті філології відбулося засідання Постійної комісії Вченої ради з гуманітарних питань Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

    До складу комісії входять представники факультету психології, філософії, юридичного і фізико-математичного факультетів, Інститути філології, біології та журналістики, а також директор Студентського містечка Сергій Легкий, директор Молодіжного центру культурно-естетичного виховання Надія Максименко, голова Ради ветеранів Федір Кирилюк, проректор із навчально-виховної роботи Вячеслав Шамрай та проректор з науково-педагогічної роботи Володимир Бугров. Головою комісії є директор Інституту філології – Григорій Семенюк.

    На зустрічі було обговорено ряд робочих питань, а представниками ініціативної студентської групи Олександром Левченком та Марією Циганковою було презентовано проект «Планетаhub» - креативний простір для проведення різноманітних заходів культурного та наукового спрямування.

    Текст – Дорошенко Каріна
    Фото – Валерій Попов

    Категорії: 
  • День відкритих дверей в Інституті філології

    18 грудня - День відкритих дверей.
    Зустріч відбуватиметься в актовій залі Інституту філології о 15:00
    Ласкаво просимо!

    Категорії: 
  • Презентація підручника з історії української літератури Юрія Коваліва

    30 жовтня 2015 року університетська спільнота мала змогу ознайомитися з черговою книгою професора Юрія Коваліва – четвертим томом 10-томного видання «Історія української літератури. Кінець ХІХ – початок ХХІ століття», яка виходить у ВЦ «Академвидав». Гостями презентації стали студенти Інституту філології, викладачі та аспіранти кафедри новітньої української літератури, а також співробітники Інституту літератури ім. Т. Шевченка НАН України – Микола Сулима, Раїса Мовчан, Лукаш Скупейко та ін.
    Автор розповів про концепцію пропонованої «Історії…»: «Четвертий том готувався у зв’язці з третім і п’ятим, але і в трьох томах не вдалося охопити літературу перших десятиліть ХХ століття. Матеріал у томах розподілений за блоками, в них висвітлено літературно-теоретичні проблеми, які характеризують цей непростий період».
    «Юрій Іванович серед усього огрому літератури Юрія Масенка знайшов два рядки про Михайля Семенка. Це змушує мене вірити істинності наведених явищ», – прокоментував видання член-кореспондент НАН України Микола Сулима про роботу автора з джерелами.
    Раїса Мовчан, професор, провідний співробітник Інституту літератури, зауважила: «Історія – це комплекс об’єктивних подій у суб’єктивному переломлені, тож авторська історія має цінуватися вище, ніж колективні».
    Професор Іван Мегела висловився про видання крізь призму знавця зарубіжної літератури, завідувачем кафедри якої він є: «Це підручник, підготовлений на високому професійному рівні. Там є завдання і запитання після розділу, що актуалізує знання. Бачу надзвичайно багато інформаційного матеріалу. І добре, що наука відходить від соціологічного підходу. Тут у центрі – естетичний критерій».
    Юрій Ковалів подякував видавцю Василю Теремку, головному редактору ВЦ «Академвидав», за розуміння і підтримку: «Приємно працювати з видавцем високої культури, який знається на літературі». На що Василь Теремко сказав: «Для мене як видавця був виклик, адже в Інституті літератури теж готується багатотомне видання історії літератури. Якщо науковцям вдасться привернути увагу суспільства до такої літератури, то можна вважати, що нам щось вдалося».

    Текст – Дорошенко Каріна
    Фото – Валерій Попов

  • Візит Посла Туреччини до Інституту філології з нагоди святкування турецького Дня вчителя.

    24 листопада в Інституті філології з ініціативи кафедри тюркології відбулася зустріч із послом Туреччини в Україні Йонетом Джаном Тезелем. Приводом візиту високоповажного гостя стало святкування в Турецькій Республіці Дня вчителя.
    Із привітальним словом виступила завідувачка кафедри тюркології Ірина Покровська та викладач турецької мови Бюлент Хюнерлі.
    Посол Йонет Джан Тезель звертався до студентів із порадами та побажаннями, відповідав на питання.
    Звернувши увагу у своїй промові на присутність у залі студентів спеціальності «Кримськотатарська мова і література та переклад», Йонет Джан Тезел почав говорити про політику Туреччини щодо Криму. «Крим – це окреме питання у нас. У зовнішній політиці треба реалістично оцінювати справи, але надавати значення людським почуттям та правам. У Криму все, як у текстах літератури. Крим – важливий особисто для мене. Татари – брати для турків. Я часто зустрічаюся з Рефатом Чубаровим, Мустафою Джемілевим. Наша делегація спеціально їздила в Крим для розуміння ситуації, що склалася, зсередини і зробила для себе висновки. Дуже приємно, що Україна з розумінням ставиться до населення Криму, особливо кримських татар, турбується про всіх тимчасово переміщених осіб».
    Йонет Джан Тезель був відкритим до спілкування, відповідав на питання студентів, пояснюючи тим, що статус посла не передбачає інакше, адже «кожного разу, сказавши неправду, ви наражаєте на небезпеку виглядати брехливою всю країну».
    Посол Туреччини, зокрема, наголосив на тому, що в Туреччині вкрай недостатня кількість фахівців зі знанням української мови.
    Наостанок Йонет Джан Тезель звернувся до аудиторії: «Ми розуміємо, що зараз в Україні криза, але ви маєте зрозуміти, що це, водночас, неабиякий трамплін до розвитку . Я бачу майбутнє України яскравим і вражаючим, потенційним і прогресивним. Бажаю вам успіхів!»

    Текст – Дорошенко Каріна
    Фото – Пишньоха Ольга

  • Зустріч посла Республіки Хорватія зі студентами-славістами

    24 листопада 2015 року у Центрі славістики відбулась зустріч студентів спеціальності «хорватська мова і література» та викладачів кафедри слов’янської філології з Надзвичайним і Повноважним Послом Республіки Хорватія в Україні паном Томіславом Відошевичем. У своєму виступі перед студентами Посол Хорватії відзначив багаторічні традиції вивчення хорватської мови і літератури в Київському університеті та високий рівень професійної підготовки випускників й окремо наголосив на важливості міжкультурних контактів і міжуніверситетської співпраці.
    Студенти 1-го, 3-го курсів бакалаврату та 1-го курсу магістратури представили власні переклади творів хорватських поетів, поділились враженнями про перебування на навчальних програмах у Хорватії. У ході зустрічі було обговорено перспективи і напрями подальшого співробітництва, зокрема щодо пошуків можливостей узгодження програм академічної мобільності, залучення студентів до спільних українсько-хорватських наукових і культурних проектів.

    Текст - кафедра слов'янської філології
    Фото - Валерій Попов

  • Зустріч із білоруськими письменниками

    20 листопада у стінах Інституту філології відбулася зустріч із викладачами та письменниками Білорусі, яку зініціювала кафедра теорії літератури, компаративістики і літературної творчості. На зустрічі були присутні студенти україністики, білорусистики, «прикладної лінгвістики» та студенти спеціальності «літературна творчість».
    Модератором зустрічі виступив докторант кафедри, голова Київської організації Національної спілки письменників України Володимир Даниленко. Серед гостей: поет Леонід Дранько-Майсюк, Борис Петрович (Саченко), голова Союзу білоруських письменників, головний редактор літературного часопису «Дзеяслоў», Олесь Пашкевич, викладач, письменник, головний редактор журналу «Літературна Білорусь» та критик, прозаїк Сергій Дубовець.
    Гості презентували збірку оповідань «Як риба об лід», куди входять тексти сучасних білоруських авторів, та поспілкувалися зі студентами. Олесь Пашкевич розказав, що теж закінчив філологічний факультет і, побачивши дівочу аудиторію, згадав як на його потоці навчалося 110 осіб, серед яких хлопців було лише десятеро.
    Про білоруський літературний процес розказав Сергій Дубовець: «Білорусь нині рекордсмен у перекладах, адже філологи працюють над текстами сусідніх країн і, приміром, української літератури в нас перекладено більше, ніж в Україні білоруської».
    Борис Петрович розповів про специфіку роботи Спілки білоруських письменників, при якій нещодавно відкрили школу молодого літератора. Так обмін досвідом доповнився обміном подарунками: професор Олександр Астаф’єв подарував гостям альманахи творчості студентів та випускників спеціальності «літературна творчість, українська мова і література» «Сві-й-танок» і «Сполучник», а білоруські гості, натомість, подарували білорусько-український альманах «Справа» Товариства української літератури при Спілці білоруських письменників.
    Наостанок Мейсюк Олесь побажав студентам: «Кожен день треба налаштовувати себе на радість. Бути впевненим у собі. І нехай українська та білоруська мови збагачують одна одну».

    Текст – Дорошенко Каріна
    Фото – Валерій Попов

  • Зустріч із послом Республіки Македонії в Україні Й.В. Столе Змейкоскі та директором МЗС Ненадом Колевим

    20 листопада 2015 року Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка відвідав Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Македонії Й.В. пан Столе Змейкоскі та директор МЗС Республіки Македонії Ненад Колев. Метою візиту було ознайомлення з діяльністю кафедри славістики, налагодження зв’язків та пошук нових можливостей щодо поглиблення співпраці.
    Під час зустрічі, у якій взяли участь директор Інституту філології проф. Семенюк Г.Ф., заступник директора ІФ з міжнародних питань Скрильник С.В., завідувач Кафедри слов’янської філології Паламарчук О.Л., викладач македонської мови Бенедик Н.В., співрозмовники обговорили актуальні питання співпраці між Інститутом філології КНУ імені Тараса Шевченка та Інститутом філології Національного університету імені Св. Кирила та Мефодія в місті Скоп’є, зокрема між кафедрами слов’янської філології.
    Після зустрічі відбулася бесіда зі студентами, які вивчають македонську мову.
    Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Македонія в Україні та директор МЗС Республіки Македонії Ненад Колев подякували за теплу зустріч і висловили своє захоплення зацікавленістю й ентузіазмом студентів у вивченні македонської мові та її популяризації в Україні.

    Текст і фото - Ольга Антонова

  • Зустріч із американською синхроністкою Світланою Буджак-Джонс

    Кафедра теорії та практики перекладу з англійської мови 4 листопада провела зустріч студентів із перекладачем зі США - Світланою Буджак-Джонс, яка розповіла про особливості синхронного перекладу.

    On Wednesday, November 4 The Department of the Theory and Practice of Translation from English held a meeting of our students with Dr. Svitlana Budzhak-Jones (USA), who made a presentation on the topic "To Breathe or Not to Breathe: Challenges of Simultaneous Interpreting." In her extremely well-structured, highly informative, and inspiring talk Dr. Budzhak-Jones addressed issues of the cognitive, psychological, linguistic, and extralinguistic challenges of simultaneous interpreting. Additionally, she provided the audience with strategies for facing these challenges and for succeeding.

    About the speaker. Dr. Budzhak-Jones received her PhD in Sociolinguistics, Quantitative Linguistics, and Bilingualism from the University of Ottawa, Canada in 1998. At the same time she also began her free-lance Ukrainian/Russian/English career as an interpreter. Since 2009 she has been working as a conference level contract interpreter for the U.S. Department of State, Language Services. Her major clients include the U.S. Department of State, the U.S. Department of Justice, the Government of Canada, the World Bank, the U.S.-Ukraine Foundation, etc. Her areas of expertise for interpretation include the U.S.-Ukraine Strategic Partnership; the U.S. Congress; Executive, Legislative, and Judicial branches of government at all levels; Election Systems and Campaigns; Foreign Policy Process; Criminal Procedures; Anti-monopoly Legislation; Social Protection; Civil Rights in the Military; Witness Protection; Anti-trafficking; Public Safety; Economic Development & Entrepreneurship; Technology Transfer; Shale Gas Development; Tourism Development; Printed Media; Economic and Business Journalism; Cable Television Networks; Language Education Policy; Library Science; International Adoption Practices; Public Health and Environment; Telemedicine; Medical and Psychosocial Assistance for Victims of the Chernobyl Nuclear Disaster, etc.

    Текст - Алла Пермінова
    Фото - Валерій Попов

  • «Соромно вдаватися до брехні заради оцінки»: лекція Марка Шнайдера про освіту у США

    У Всесвітній день науки, 10 листопада, в Інституту філології за підтримки Посольства США в Україні відбулася зустріч з професором Марком Шнайдером. Автор численних книг та статей з питань освіти, віце-президент і співробітник Американського інституту досліджень (AIR), експерт з освітньої політики розказав про специфіку вищої освіти у США, про відповідальність освітніх установ за навчання та працевлаштування студентів. Важливим у американській освіті є звернення уваги на роботу за фахом: уміння та навички студентів в процесі навчання мають орієнтуватися на роботодавця. Якщо раніше важливим було надання освіти якомога більшій кількості осіб, то сьогодні звертається увага на кількість випускників, тих, хто усе ж завершує навчання, і де вони реалізують свої знання та навички.
    «Сподобався американський прагматичний підхід у питанні вищої освіти : вчитись / заробляти. Цікавим було спостереження, що навіть у США зростаючий рівень доступності вищої освіти призводить до погіршення якості освіти і зниження рівня інтелектуального студентства», - ділиться враженням студент спеціальності «українська мова, література та іноземна» Сергій Степанисько.
    Організатором зустрічі виступив Центр англійської мови та інформації Інституту журналістики. Доцент Олена Фоменко, завідувач кафедри іноземних мов, підмітила: «Цікавий факт про боротьбу з плагіатом в американських університетах: у США науковий керівник отримує роботу лише після її перевірки на плагіат спеціальною програмою Turnitin». Звернено увагу і на слова Марка Шнайдера про те, що якість освіти у США залежить від оплати праці викладачів. «Дослідження доводять існування прямого зв’язку між рівнем зарплати професорів і якістю освіти. Після економічної кризи 2008 року однією з проблем у галузі освіти стало питання студентських боргів. У середньому, борг кожного американця, який брав позику в банку, становить $30 000», - розповів професор.
    З фактів, наведених Марком Шнайдером про освіту у США, стала очевидною різниця підходів до навчання в українській та американській системах, тому лекція стала корисною і цікавою для присутніх.
    Враженнями поділилися викладачі кафедри іноземних мов Інституту журналістики. «Дуже сподобалась орієнтація на студента, нерозривність освіти й «реального життя», яке й визначає цінність набутих знань, відповідальність за майбутнє кожного студента і необхідність існування самої культури освіти, за якої студент не списує не тому, що не може, а тому що – соромно, соромно втрачати самоповагу і вдаватися до брехні заради оцінки. Напевно, це і є найвища оцінка, яку можна отримати. Також було цікаво почути про технічний бік, який полегшує життя при написанні та перевірці тих самих он-лайн тестів. Потішила категоричність щодо ключових питань, як то плагіат, за який можуть і відрахувати», - коментує асистент кафедри Гарєєва Марина.
    Петрова Тетяна, асистент, розказала, що привернуло її увагу у розповіді Марка Шнайдера: «Мені сподобалося те, що у США постійно працюють над удосконаленням освіти, шукаючи шляхи її оптимізації, причому на різних рівнях (навіть, починаючи із дітей віком від 1 року, оскільки дійшли висновку, що розвиток когнітивних здібностей з раннього дитинства впливає в подальшому на успішність у навчанні). Сама економічна система заоохочує (і змушує) отримати освіту й офіційно влаштуватися на роботу, щоб стати повноправним громадянином з усіма соціальними вигодами. Для покращення системи освіти необхідно зосередити увагу на студентах, на більшому контролі оволодіння певними фаховими компетенціями протягом усього навчання (що підтверджується результатами тестування і відповідним документом). У подальшому такий прагматичний підхід полегшує працевлаштування. І важливо, що у США постійно вдосконалюються механізми боротьби із списуванням під час тестування / плагіатом».
    «Досвід Америки є винятковим прикладом того, як вища освіта іде в ногу з часом, здобутками сучасної науки та потребами ринку. Орієнтованість на потреби студента та працевлаштування як головний критерій формування навчальних програм - ось за чим майбутнє освіти, - зробила висновок асистент Лемішка Оксана і побажала: - Якщо Україна бачить себе незалежною демократичною державою, переймати такий досвід просто необхідно».

    Текст – Дорошенко Каріна
    Фото – Валерій Попов

  • День «Охі»: як відзначали національне свято Греції в Інституту філології

    27 жовтня 2015 р. у приміщенні Інституту філології відбувся урочистий захід з нагоди національного свята Греції – Дня «Охі», який щорічно відзначається 28 жовтня. У цей день 1940 р. грецький народ одностайно відповів «Ні!» (саме так перекладається з грецької слово «охі») на ультиматум фашистської Італії, в якому Муссоліні вимагав від грецького уряду допустити на територію Греції італійські війська. Мужність греків у боротьбі з іноземними загарбниками викликала захоплення народів Європи і знайшла гідне відображення в грецькій культурі. Борцям за свободу Греції присвячено десятки віршів і пісень. Деякі з них прозвучали на заході, організованому викладачами кафедри елліністики доц. А. А. Столяровою та ас. І. В. Титаренко.
    У культурній програмі взяли участь студенти 2-го курсу кафедри елліністики, 3-го курсу кафедри англійської філології і кафедри теорії та практики перекладу з англійської мови. Усіх їх об’єднує любов до Греції, повага до її історії та традицій і нестримне бажання опанувати новогрецьку мову.
    У залі, окрім студентів Інституту філології та Київського національного лінгвістичного університету, були присутні завідувач кафедри елліністики доц. А. О. Савенко, докторант кафедри теоретичної і прикладної лінгвістики та новогрецької філології КНЛУ Т. В. Любченко, секретар посольства Грецької Республіки в Україні Агапіос Калогноміс разом з військовим аташе Посольства Анастасіосом Голнасом, відряджений до України представник Міністерства освіти та релігій Греції Костас Евангелінос, представники київської грецької спільноти.
    Студенти Інституту філології, що вивчають новогрецьку як першу та другу іноземну мови, підготували насичену програму. Антоніна Черніченко, Катерина Миронова і Анастасія Ковальчин зачитали новогрецькою та українською мовами уривки з хроніки драматичних подій, що розгорнулися в Греції у 1940 р. Далі звучали вірші, лунали пісні тієї доби. Софія Єрмоліна продекламувала вірш одного з найвидатніших грецьких поетів ХХ ст. Янніса Рицоса «Жовтень 1940-го», а Альона Костіна зачитала народну поезію «28-е жовтня 1940». Софія Єрмоліна також виконала сольно пісню «Сини Греції», присвячену матерям і нареченим захисників Греції. Антоніна Черніченко й Аліна Скіданова заспівали ліричну пісню «Резервіст», у якій розповідається про трагічну загибель грецького воїна-острів’янина в горах Албанії під час атаки італійських військ. Хор студентів 2-го курсу кафедри елліністики виконав пісні «Надягає дуче форму», в якій греки глузують з амбіцій Муссоліні завоювати Грецію, «Жінки Епіру», якою віддано данину поваги грецьким селянкам прифронтової зони, які самовіддано допомагали грецьким військам, та «Пісню Свободи» про вічну і нескорену Грецію. На завершення Марина Гергель зачитала народну поезію «Греція ніколи не вмирає», в якій оспівується нескорений дух і оптимізм грецького народу, його бажання дивитися в майбутнє, відбудовувати зруйноване загарбниками та зводити нове на славу вічної Греції. Захід завершився спільним виконанням гімну Грецької Республіки.
    Після завершення культурної програми слово взяв аташе посольства Грецької Республіки в Україні з питань культури Агапіос Калогноміс, який щиро подякував викладачів та студентів за непідробний інтерес до історії та культури сучасної Греції і пояснив, чому греки відзначають саме початок спротиву агресору, а не завершення війни, як решта народів. Він нагадав, що у 1940 р. греки були єдині, об’єднані спільним бажанням перемогти ворога, тоді як кінець другої світової для них став початком жахливої громадянської війни, яка знекровлювала Грецію ще чотири роки.
    Насамкінець завідувач кафедри елліністики доц. А. О. Савенко закликав шукати паралелі в історії Греції і України та подякував усім присутнім за підтримку і проявлений інтерес.

    Текст - Доц. Столярова А.А.
    Фото - Валерій Попов

Сторінки

Subscribe to зустріч