зустріч

  • Вітаємо першокурсників у Інституті філології!

    Дорогі першокурсники вітаємо вас із вступом до Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка – вишу №1.
    Ось і закінчилося таке хвилююче літо для вас. Позаду іспити, турботи, складення ЗНО, а попереду – нова сторінка такого неймовірного, яскравого і для вас поки невідомого студентського життя.
    У вас воно буде особливим, адже лекції вам проводитимуть кращі викладачі України, які вивчили не одне покоління фахівців, заняття ви відвідуватимете в старовинному корпусі, зведеному ще в 19 сторіччі з неповторною творчою атмосферою й спілкуватиметеся щодня із найуспішнішими ровесниками.
    За 14 років своєї історії як найбільшого структурного підрозділу університету Інститут філології дав путівку в життя тисячам людей. Хтось після закінчення став висококласним фахівцем, хтось вирішив лишитися у своїй Альма-матер, аби навчати інші покоління філологів, а багато-хто, отримавши високий рівень знань, зараз крутить колесо історії нашої держави!
    Пам’ятайте, студентський квиток Київського національного університету імені Тараса Шевченка, який ви отримаєте, це не просто документ. Це можливості. Докладіть максимум зусиль і використайте їх сповна! Наснаги вам. Творчих злетів і перемог!!!

  • Відбувся обмін викладачами в рамках програми міжнародного стажування «Мевляна»

    Д-р.філол.наук Л. П. Дядечко та к.філол.наук І. Л. Покровська з 22 лютого по 1 березня 2015 р. перебували в Анатолійському університеті в рамках програми обмінів «Мевляна». Викладачам нашого університету пощастило провести тиждень в одному з найкращих університетів Туреччини, який знаходиться у м. Ескішехір.
    Ескішехір – це місто в північно-західній частині сучасної Туреччини. Назва Ескішехір в перекладі з турецької означає «старе місто».
    Відповідно до рішення Саміту голів тюркомовних держав, у 2013 році Ескішехір став культурною столицею тюркського світу.
    Анатолійський університет – це найбільший університет у Туреччині і четвертий у світі за кількістю студентів. Цей навчальний заклад по праву є одним з найкращих у Турецькій Республіці і має навіть свій власний аеропорт та чудові гуртожитки, які можуть розмістити усіх іноземних студентів. Університет має статус державного і був заснований у 1958 р. Анатолійський університет нараховує 12 факультетів (3 з яких є факультетами дистанційної освіти).
    Л. П. Дядечко – відомий фахівець у галузі фразеології, теорії крилатих слів, етимології, лексикографії, стилістики, старослов’янської мови, методики викладання російської мови у середній та вищій школі. Людмила Петрівна прочитала студентам Анатолійського університету лекцію про крилаті слова. Професор наводила приклади крилатих слів різних мов, у т.ч. і турецької. Наприклад, відомий вислів Язик до Києваа доведе було донесено до тюркомовної аудиторії через вислів Dil Bagdat`a getirir (букв. переклад з турецької мови: Язик і до Багдаду доведе) тощо. При цьому студенти Анатолійського університету змогли відчути і зрозуміти усю глибину іншомовних крилатих виразів, оцінити їх глибокий зміст та форму.
    І. Л. Покровська прочитала турецьким студентам лекцію про турків-месхетинців, які живуть на теренах України. Зокрема, загальновідомим є факт, що в м. Ескішехір проживає багато кримських татар, а також турків-переселенців із балканських країн, тому тема проживання турків-месхетинців на території України викликала інтерес у турецьких слухачів. Крім того, іноземних студентів приємно здивував той факт, що викладачка з київського університету так майстерно оволоділа рідною для них турецькою мовою, що дало змогу легко і невимушено спілкуватися на різноманітні, цікаві для аудиторії теми.
    Турецькі студенти, зокрема, ставили цікаві і, водночас, неочікувані питання до українських лекторів. Наприклад, студенти поцікавилися, чи М. В. Гоголь український письменник, де саме він народився тощо. Подібні питання виникали і стосовно інших авторів і митців. Турецькій аудиторії було дуже цікаво почути такі деталі саме від українців, нації, яка дала світу так багато визначних постатей.
    Крім того, обидві викладачки були приємно вражені теплим прийомом турецьких колег, гостинністю і красою старовинного міста Ескішехір.

  • Відбулася зустріч Студгвардії з радником посла Фінляндії

    24 червня за підтримки керівництва університету відбулася зустріч членів Громадської ініціативи «Студентська гвардія КНУ» із радником посла Фінляндії Ансі Кулбергом (Anssi Kulberg). Організатором та модератором зустрічі був Сергій Янчук, голова Координаційної ради Студентської гвардії КНУ.
    Метою зустрічі було ознайомлення представника Посольства Фінляндії із діяльністю Студентської гвардії КНУ, обмін досвідом роботи недержавних молодіжних організацій України та Фінляндії, а також налагодження діалогу й можливої подальшої співпраці між студентськими об’єднаннями Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Фінляндії.
    Сергій Янчук познайомив закордонного гостя з бойовими традиціями працівників та студентів Київського університету, які беруть свій початок від величної й водночас трагічної битви під Крутами 1918 року. Адже саме в Шевченковому університеті з покоління в покоління передаються історії бойових звитяг його працівників та студентів, які в найтяжчі для Вітчизни часи ставали на її захист зі зброєю в руках.
    Пан Кулберг був надзвичайно вражений самоорганізацією наших студгвардійців, які попри військову підготовку й безпосередню участь у бойових діях на сході нашої країни активно займаються волонтерською та просвітницькою роботою у молодіжному середовищі. Досвід наших студентів активно переймають представники інших вишів Києва.
    Фінський гість відзначив ерудованість наших студентів, особливо його вразив Масний В’ячеслав, керівник Ідеологічного блоку Студгвардії КНУ, який продемонстрував глибокі знання історії визвольних змагань не лише України, а й Фінляндії.
    Наприкінці зустрічі пан Кулберг висловив вдячність за можливість ознайомитися з унікальним досвідом студгвардійців КНУ, а також запропонував продовжити спілкування задля встановлення дружніх зв’язків між студентськими організаціями України та Фінляндії.
    Також варто відзначити, що усі учасники цієї зустрічі спілкувалися англійською мовою, не виключенням були й студенти нефілологічних спеціальностей.

  • Розпочалася Міжнародна конференція з історії арабської літератури

    Цього тижня в Інституті філології розпочалася Міжнародна конференція з історії арабської літератури. У її рамках 3 червня відбулася зустріч студентів-арабістів із надзвичайним і повноважним послом Єгипту в Україні Усама Тауфік Бадр. Він розповів про важливість культурних та наукових зв'язків між Україною та Єгиптом.
    4 червня відбулося офіційне відкриття конференції, яке відвідав проректор з науково-педагогічної роботи КНУ імені Тараса Шевченка професор Петро Бех, він виступив із вітальним словом.

    Володимир Мукан
    Фото: Валерій Попов

  • Відбулася зустріч із сучасним українським фольк-гуртом «ДахаБраха»

    27 травня в Інституті філології у рамках Восьмих фольклористичних читань, присвяченій професорові Лідії Дунаєвській, за сприяння кафедри фольклористики відбулася зустріч із сучасним українським фольк-гуртом «ДахаБраха». Квартет виконує українську народну музику із сучасним драйвом. Експериментуючи з фольклором, вони додали у свою музику ритми з оточуючого світу, створивши яскравий, унікальний і ні на кого не схожий образ ДахаБраха. 1 червня 2015 року гурту виповниться 11 років. Гостями інститутських стін були Марко Галаневич, Ніна Гаренецька та Олена Цибульська.

    Глядачі дізналися, що Марко вчився в нашому інституті. Артист каже, що належить до випускників, які ніколи не стануть науковцями, але попри те вірить, що його справа все ж зможе збагатити культуру країни. Теплими словами згадував артист стіни Жовтого корпусу: «Спочатку треба закінчити філологію, а потім вирішувати, що робити у житті! Адже цей інститут багато чому вчить і дає широкі можливості для самопізнання».

    Музиканти розповіли, що «ДахаБраха» означає «давати – брати», чим і визначають вони місію творчості взагалі. А мета творчості самого гурту – робити народний фольклор менш сільським, але більш урбаністичним, менш архаїчним, але більш актуальним. А головне – займатися популяризацією та поширенням української культури по всьому світу.

    Під час зустрічі артисти співали різні пісні. Спочатку вони виконували оригінал народної пісні, а потім вже інтерпритований ними варіант!

    Гурт «ДахаБраха» є доволі відомим за межами України. Музиканти багато подорожують, виступають із концертами у Європі та Америці. Кажуть, що їм подобається американська публіка своєю щирою емоційністю. Але все ж українська – найрідніша! І лише у нас можливість процесу «дахобрації» – стовідсоткова!

    Спілкуючись із філологами, музиканти розповіли про те, чого не вистачає для українського музичного ринку, яка музика подобається їм найбільше, зокрема для них часто найкращою музикою у навушниках є ТИША!) Окрім цього розповідали про історію створення гурту, про театр «Дах», про процес створення музичної композиції.

    Взагалі, хто досі не знає, що таке катарсис, тому обов’язково треба відвідати концерт «Дахабраха». Неймовірне поєднання фольку, сучасних мотивів та загалом шалена енергетика артистів дарує неймовірні відчуття та емоції.

    Катерина Филь, 4 курс, спеціальність Українська мова і література та іноземна мова

  • День поезії в ІФ

    22 травня у внутрішньому дворику Інституту філології студенти та випускники спеціальності «літературна творчосіть» традиційно відзначили День поезії, присвяченого Дню перепоховання Тараса Шевченка. Присутні з радістю ділилися своїми віршами, а музичний фон створювала випускниця Єлизавета Жарікова, яка заграла кілька пісень і свого авторства. А от студентки четвертого курсу порадували своїм перформансом, на який надихнулися віршем Ірини Скакун, теперішньої аспірантки. Заспівав кілька пісень і викладач кафедри теорії літератури, компаративістики і літературної творчості А.О.Ткаченко, що дуже порадувало студентів.

    Хороша поезія, приємна музика й атмосфера дворика зробили захід затишним і цікавим!

  • Зустріч з представниками Спілки письменників і сучасними літераторами

    20 травня відбулася зустріч студентів, випускників та викладачів кафедри теорії літератури, компаративістики і літературної творчості з представниками Спілки письменників і сучасними літераторами, які є і викладачами кафедри (Олександр Михед, Неда Неждана, Дмитро Стус, Володимир Даниленко). На зустрічі обговорювалися болючі питання щодо літературної освіти, висувалися пропозиції як з боку студентів та випускників, так і письменників. Зустріч була цікавою і продуктивною.

    Категорії: 
  • Тарас Шевченко - Геній усього світу (до дня перепоховання його праху)

    До Дня перепоховання Тараса Шевченка кафедра історії української літератури і шевченкознавства та Всеукраїнський навчально-науковий центр шевченкознавства Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка організували перегляд фільму «Експедиція» Костянтина Коновалова та творчу зустріч із кінорежисером з метою вшанування пам’яті Великого Кобзаря.

    18 травня студенти-філологи переглянули фільм «Експедиція» та поспілкувалися з Костянтином Коноваловим, режисером, сценаристом («ТойХтоПройшовКрізьВогонь», «Полювання на Вервольфа», «Альпініст», «Не намагайтесь зрозуміти жінку»), автором роману про Тараса Шевченка «Художник». На зустріч також був запрошений український письменник, поет, перекладач, громадський діяч, член НАН УКраїни, голова Українського фонду культури Борис Олійник, який у фільмі Костянтина Коновалова виступив у ролі коментатора.

    Документальну драму «Експедиція» Костянтин Коновалов зняв за написаною спільно з Денисом Замрієм кіноповістю «Художник» до 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка. «Це суто український продукт. Актори, локація (Крим), композитор – все українське, рідне. Відзнятий мною фільм створено на замовлення держави, – розповідає пан Костянтин. – Аби відтворити легендарну подорож Тараса Шевченка Аральським морем, довго вивчав документальні матеріали. Хотілося, щоб дух епохи передавався з історично оригінальних речей. Джерела про життєпис Шевченка брав з інтернету, де наразі викладено багато відсканованих документів із допитів Тараса, мемуарів, листів. І звісно ж звертався до Дмитра Стуса, аби він дозволив користуватися деякими матеріалами з Національного музею Тараса Шевченка».

    В основі документальної кінострічки покладено 1848 рік. Розпочинається фільм з того, що в подорож Аральським морем виходить шхуна «Святий Костянтин». На борту цієї шхуни – український поет, петербурзький художник, засланий бунтівник Тарас Шевченко. Спостерігаючи за етапами експедиції, ми знайомимося з документами епохи, слухаємо коментарі трьох експертів – шевченкознавця, директора Інституту літератури НАН України акад. Миколу Жулинського, письменника Бориса Олійника та художника-графіка Василя Перевальського, занурюємося в атмосферу епохи ХІХ сторіччя.

    «Тарас Шевченко – це рятівник українців. Нам пощастило з ним. Дякуючи Шевченку, ми відстоюємо свою національну ідентичність та гідність. Хоч стосовно Тараса ходять різні легенди. Проте з першого погляду видно, що він – не простак, а інтелігент не першого покоління. Тарас Шевченко знав більше, ніж сьогоднішній академік. Його рано визнав світ, бо життєва концепція нашого Генія – морально-етична, що властиво не лише українцям, а й людству усього світу», – коментує Борис Олійник на зустрічі зі студентами.

    У фільмі гармонічно поєднано документальність та художність. Зокрема ми споглядаємо і дізнаємося, що експедиція Аральським морем – це наукова подорож дослідження островів. Малюнки, створені Тарасом Шевченком, цінні і до того ж створені в імпресіонічній манері. Тому по них можна вивчати ґрунти, природу.

    Жанр фільму визначений кінорежисером як документальна драма. І дійсно, переглядаючи кадр за кадром, ми відчуваємо переживання Шевченка, драматизм його долі. Кульмінацією напруження душевних поривань Тараса у кінострічці стає момент, коли після експедиції, чекаючи помилування, Шевченко отримує 5 карбованців. Зневіра… Вона не здолала Тараса Шевченка, він виявився морально сильніший за неї. І ось тому сьогодні він для нас Геній, Борець за українську ідентичність, Поводир…

    «Костянтин Коновалов написав чимало сценаріїв до фільмів. Всі вони відомі і високо оцінені кінокритиками та глядачами – зазначила завідувач кафедри історії української літератури та шевченкознавства Оксана Сліпушко. – Документальна драма «Експедиція» також йде світом та поступово знаходить свого іноземного глядача, адже кінострічка вже була презентована в Казахстані, Болгарії, а це є свідчення того, що Тарас Шевченко цікавий і він є не лише українським Генієм, а й усього світу».

    Олександра Касьянова

    Категорії: 
  • Феодосій Гуменюк: "Лише природа може навчити як творити шедеври"

    15 травня Центр фольклору та етнографії та кафедра фольклористики Інституту організували зустріч із Феодосієм Гуменюком, чиї картини експонуються в Мистецькій залі з 5 травня. Організована виставка художніх робіт українського живописця, графіка, лауреата Шевченківської премії, народного художника України, Заслуженого діяча мистецтв України, члена Національної Спілки художників України – Феодосія Гуменюка включає різні картини за тематикою, що демонструє коло інтересів митця.

    Феодосій Гуменюк родом з Вінниччини, освіту здобув у Ленінградському інституті живопису, скульптури і архітектури ім. І. Ю. Рєпіна. Творчість митця зорієнтована на прадавні духовні національні цінності. Твори майстра присвячені історичному минулому України, обрядам, віруванням українців. Через символи-метафори художник наближається до глибин української ментальності. Живописні і графічні твори майстра з їх лаконізмом, монументальністю, своєрідною і виразною декоративністю, багатоплановістю і колористикою, створюють ефект килиму. Привертає увагу на виставці оригінальна серія робіт художника – «Чумацькі ікони». Це своєрідне авторське прочитання оригінальних чумацьких ікон.

    Під час зустрічі зі студентами пан Феодосій розповів про проблему загальної бездуховності молоді, якій не вистачає єднання з природою. На думку художника, лише природа може навчити як творити шедеври. Український живопис відрізняється від інших своєю кольоровістю, відкритістю, на відміну від росіян, які пишуть "затерто".

    Високо оцінили презентовану виставку картин присутні, зокрема Анжеліка Рудницька та Олексій Доля. На зустрічі були: викладачі кафедри фольклористики, кафедри історії української літератури та шевченкознавства, кафедри новітньої літератури та студенти.

    Категорії: 
  • Відбулася зустріч з лауреатом Державної премії Республіки Білорусь Володимиром Вікентійовичем Морозом

    14 травня за сприяння Центру білоруської мови та культури Інституту відбулася творча зустріч з відомим білоруським письменником, сценаристом, кінорежисером, лауреатом Державної премії Республіки Білорусь Володимиром Вікентійовичем Морозом. Під час зустрічі демонструвався документальний фільм "Свет Караткевіча" та пройшла презентація нової поетичної збірки "Крыжы на розстанях" Володимира Вікентійовича.

    Володимир Мороз за професією архітектор, але його доля склалася так, що він став кінорежисером, письменником та сценаристом. У творчому доробку Володмимипа Вікентійовича більше 60-ти сценаріїв документальних фільмів, 18 книг різного літературного жанру - поетичних збірників, прози, есе. За 61 рік свого життя білоруський кінорежисер отримав чимало нагород за вагомий внесок у розвиток білоруської культури.

    На зустрічі із білорусистами Інституту філології Володимир Мороз поділився своїми міркуваннями щодо літературного процесу та кіномистецтва.

    Так, на думку Володимира Вікентійовича, література - це духовне життя людини, без якого вона не може існувати, адже пропущені через душу автора рядки вчать та емоційно живлять. Серед білоруських письменників найбільше подобається пану Володимиру твори написані в класичній манері Андрія Федоренка: "Його тексти написані з любов'ю. І як людина цей письменник звертає на себе увагу. Я б зняв про нього фільм", - зауважив білоруський письменник.

    Переглянувши кінострічку про Володимира Короткевича, який вважається творцем білоруського історичного роману, автор розповів: "Творчість Короткевича відзначається всеосяжністю інтересів, високим рівнем художніх узагальнень, що є спільним із пророком Тарасом Шевченком. Їм обом притаманне поетичне та історіософське світобачення. Володмиир Короткевич та Тарас Шевченко акцентують на вічних, неперехідних істинах, високих моральних цінностях минулого, проектуючи давні проблеми в сьогодення". До того ж автор розповів, що з Україною Короткевича пов'язує навчання в Київському університеті, перші кроки трудової кар'єри, у подальшому — звернення до української тематики в літературній діяльності, зв'язки з українськими колегами-літераторами.

    Високо оцінили продемонстровану кінострічку Володмимира Мороза та його презентовану поетичну збірку директор Центру доцент Леся Стеблина, доцент Надія Старовойтова та доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри сучасної української мови Інституту філології Анатолій Мойсієнко, який є Членом Національної спілки письменників України.

Сторінки

Subscribe to зустріч