зустріч

  • Юрій Винничук: у всесвітній день книги про книги

    Щорічно 23 квітня відзначається Всесвітній день книги та авторського права, починаючи з 1996 року. Київський національний університет імені Тараса Шевченка має традицію організовувати в цей день зустріч з відомими письменниками. Цьогоріч за сприяння проректора Володимира Бугрова до Шевченкового університету завітав український журналіст, письменник, редактор, перекладач Юрій Винничук. Модератором зустрічі була директор Всеукраїнського навчально-наукового центру шевченкознаства Оксана Данильченко

    Юрію Винничуку вдається все – і детективи, і еротична, і пригодницька, й історична, і мала проза, казки і переклади. Широкий діапазон праць українського письменника вражає, проте не дивує. Адже талановита людина талановита у всьому. На зустрічі зі студентами Юрій Павлович розповів про свій непростий літературний шлях, як він шукав можливості заробити (працював вантажником, художником-оформлювачем, у театрі), бо, відомо, що письменник в Україні – це професія не високооплачувана.

    «Творчий шлях почав з літературних статей у радянський період, які не подобалися компартії. Згодом зайнявся перекладами. Працював редактором різних газет. Загалом мені подобається працювати в газеті. Якось головний редактор попросив мене створити скандал. От я і написав «Щоденники Роксолани». Друг-сходознавець посприяв цій справі, надавши деякі документи того часу. Я начитався їх, аби стиль щоденників відповідав духу епосі. І видав скандальні факти про Роксолану, яка насправді не виявляла своєї українськості, навіть християнськості, але була напрочуд кмітлива і вигадлива, про це свідчать її вчинки», – згадує пан Юрій. Загалом Юрій Винничук має більше 30 судових позовів. На редакцію сиплються позови за його скандальні статті. Для газети – це рейтинг, адже всі судові процеси висвітлююся у пресі.

    Серед книг Юрія Винничука три, за його словами, написані безпосередньо про нього – «Весняні ігри в осінніх садах», «Діви ночі» та «Танго смерті». «Я пишу реалістично лише про себе. Всі інші книги – це містика, фантастика. Але загалом у кожного створеного мною персонажа є щось від мене самого. Адже важко керувати героєм без входження в нього. Тому мимоволі все ж потрапляють до книг автобіографічні та особистісні моменти», – розповідає Юрій Винничук.

    Наразі пан Юрій працює над книгою про події 17 ст. (1645-1646рр.) у Львові. Його турбує також нинішня складна ситуація в Україні, оскільки Україна для нього – життя. Тому й не дивно, що письменник бореться з усім антиукраїнським, відверто висловлюючи думки з приводу політиків та абсурдних ситуацій з ними. «Про війну, яка відбувається наразі на сході України потрібно написати згодом. Адже всі романи про військові події створені 10 років потому. Тому нехай все уляжеться і можливо я щось витворю», – зауважує Юрій Винничук.

    Література в Україні не має повноцінного життя, за словами Юрія Павловича. Це все спричинене слабкою журналістською літературою. Але ця ланка розвивається. «Наразі відсутня ввічливість у журналістів та повага до тих, у кого вони беруть інтерв’ю. Інколи мені телефонують і кажуть: «Можна у Вас взяти інтерв’ю. Ми чули Ви щось там написали». Та, люди, зайдіть почитайте в інтернеті як називається книга та прочитайте про неї. От, наприклад, у Німеччині навіть перекладачі, які зі мною працювали, читали мої книги перед презентаціями. Це приємно і ввічливо з їхнього боку», – каже Юрій Винничук. Про літературне життя в Україні автор також наголошує, що українська література потужна, але держава не популяризує своє за кордоном та не сприяє перекладознавству в Україні. «Наша література збіднена. Оскільки переважно видається те, що вивчається у школах і вишах. А це прикро. Нашому літературному простору не вистачає українських перекладів іноземних авторів. Адже письменник має ознайомлюватися зі світовою класикою і бути у вирі літпроцесу. Тому потрібна підтримка держави, перекладна література та оцифрування фондів бібліотек для єдиноправильного розвитку української літератури», – наголошує Юрій Винничук.

    Насамкінець зустрічі відбулася автограф-сесія з Юрієм Винничуком. Пан Юрій підписав книги та сфотографувався зі своїми читачами.

    Олександра Касьянова,
    Фото – Валерій Попов

    Категорії: 
  • Головний редактор журналу "Кур'єр Кривбасу" відвідав ІФ

    22 травня кафедра теорії літератури, компаративістики і літературної творчості організувала майстер-клас з літературного менеджменту від Григорія Гусейнова, головного редактора журналу «Кур’єр Кривбасу». Розмова пройшла продуктивно і захоплююче. Присутні мали змогу дізнатися, за якими критеріями набирається команда в редакцію, як організувати роботу з трьох людей, на скільки важливо мати в команді людину-однодумця, коли робиш спільну справу, та багато іншого. За найцікавіші питання Григорій Гусейнов дарував примірники часописів та книги свого авторства. Розповідаючи про те, що молодому таланту допоможе стати письменником, Григорій Джамалович підкреслив, що треба працювати над собою та багато читати, а писати тоді, коли не можеться не писати. Афоризмом же стала порада: «Не спішіть у класики, не спішіть у письменники, але відчуйте, коли вже все!»

    Тож, працюйте, молоді літератори, і не бійтеся діяти!

  • American Studies Club: семінар Лізи Агнець

    Сьогодні в актовій залі ІФ відбувся семінар з ораторського мистецтва Лізи Агнець, яка має ступінь доктора наук з теології. Пані Ліза розповіла студентам про успішну комунікацію, публічні виступи, та як подолати страх перед аудиторією. Зустріч відбулася у рамках American Studies Club.

    Категорії: 
  • Студенти Кавказького університету приїхали по обміну

    У рамках реалізації угоди між Кавказьким університетом і Київський національним університетом імені Тараса Шевченка вперше відбувся обмін студентів. Нагадаємо, що у Кавказькому уніврситеті цьогоріч у м. Карс (кавказький регіон Турецької Республіки) на базі Гуманітарно-природничого факультету розпочав свою діяльність Український культурний центр. Розвиткові українознавчих студій наразі сприяють наші викладачі доц. Володимир Підвойний, доц. Ольга Клімкіна, доц. Анжела Дем’янюк, які працюють у Кавказькому університеті, та студенти кафедри тюркології і кафедри фольклористики.

    15 квітня 5 студентів з Кавказького університету приїхали на місяць навчатися в Інститут філології при кафедрі української та російської мов як іноземних. Гостинно зустрічали гостей співробітники та студенти кафедри тюркології на чолі з доц. Іриною Покровською.

    Категорії: 
  • Тиждень Франкофонії

    Минулого місяця відбулася франкофонія. Це конкурс організований посольством Франції та Французьким центром Інституту в рамках святкування Дня французької мови. У конкурсі взяли участь студенти з різних університетів, зокрема з Шевченкового університету (студенти Інституту міжнародних відносин та філологи, які вивчають французьку як основну мову та як другу зі спеціальностей "англійська мова і література та переклад", "арабська мова і література та переклад"), з Національного лінгвістичного університету, , з Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана та з Політехнічного інституту.

    Франкофонія тривала декілька днів. На ній були присутні відомий французький професійний карикатурист, який приїхав в Україну, щоб поговорити про свою роботу зі студентами, сер GABS (Габс), Посол Франції сер Ален Ремі, журналісти, які у рамках конкурсу провели "Філософське кафе" (філософські дебати) про свободу преси, український журналіст професор Могилянської академії Тетяна Огаркова, французький журналіст Себастьян Гобер, викладачі та співробітники Французького центру Інституту.

    Категорії: 
  • Початок квітня тюркологи відзначили чаєм з кубіте

    2-го квітня студенти кафедри тюркології завітали в гості на чай до ГО Земляцтво кримських татар, прихопивши з собою свіженькі кримськотатарські «Кубіте» і гарний настрій.

    • Кубіте – кругленька випічка з листкового тіста з цибулькою та картопелькою, яку готує за автентичними кримськотатарськими рецептами викладачка кафедри тюркології пані Афізе.

    Представники Земляцтва розповіли студентам спеціальності «кримськотатарська мова і література та переклад» про посадку та догляд за плодовими деревами в період існування Кримського Ханства та особливості кримськотатарського садівництва аж до 1917 року.

    Для майбутніх фахівців з кримськотатарської мови неоціненно корисною виявилася інформація про сорти популярних плодових та хвойних дерев, яка супроводжувалася вичерпним вокабуляром з даної тематики. Студенти уважно дослухалися до кожного слова і навіть конспектували лекцію, адже на сьогоднішній день важко відшукати специфічну лексику з садівничої тематики (напр..: підпорки, прищеплювати тощо), особливо враховуючи той факт, що деяких сортів дерев зберегти не вдалося.

    Отже, чаювання набуло лекційно-пізнавального відтінку і зустріч в цілому пройшла не тільки приємно, але й дуже корисно!!!

    Інформацію надала кафедра тюркології

    Категорії: 
  • Посол Македонії відвідав Інститут філології

    26 березня 2015 року Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка відвідав Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Македонії Й.В. пан Столе Змейкоскі. Метою візиту було ознайомлення з діяльністю кафедри славістики, налагодження зв’язків та пошук нових можливостей щодо поглиблення співпраці.

    Під час зустрічі, у якій взяли участь заступник директора ІФ з міжнародних питань Скрильник С.В., заступник директора ІФ з навчально-методичної роботи Чемес В.Ф., завідувач Кафедри слов’янських мов Паламарчук О.Л., викладач болгарської мови Чмир О.Р. та викладач македонської мови Бенедик Н.В., співрозмовники обговорили актуальні питання співпраці між Інститутом філології КНУ імені Тараса Шевченка та Інститутом філології Національного університету імені Св. Кирила та Мефодія в місті Скоп’є, зокрема між кафедрами слов’янської філології.

    Сторони також обговорили важливі питання, пов’язані з розширенням спектру можливостей для вивчення македонської мови на кафедрі слов’янської філології, а саме покращення матеріально-технічної бази навчального процесу (забезпечення підручниками та навчальними посібниками, поповнення македоністичної бібліотеки кафедри художніми творами македонської літератури та літературознавчими монографіями, направлення в Україну лектора македонської мови, розробка навчальних посібників з вивчення македонської мови українськими студентами), надання можливості студентам навчатися у літній Міжнародній школі македонської мови, літератури та культури, а також залучення їх до науково-дослідних проектів і проектів, пов’язаних з перекладом з македонської на українську мову і навпаки.

    Після зустрічі відбулася бесіда зі студентами, на якій висоповажному гостю було представлено культурну програму. У виконанні студентів-македоністів прозвували вірші македонських поетів Константина Міладінова та Блаже Конескі, «Заповіт» Тараса Шевченка в перекладі на македонську мову та вірш македонського поета Матея Матевскі українською мовою в перекладі поета Олексія Довгого. Піднесеного настрою зустрічі надало звучання македонської народної пісні «Македонско девојче».

    Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Македонія в Україні подякував за теплу зустріч і висловив своє захоплення зацікавленістю й ентузіазмом студентів у вивченні македонської мові та її популяризації в Україні. Македонський дипломат запевнив, що з свого боку, надаватиме всебічну підтримку в поглибленні та розширенні подальшої українсько-македонської співпраці в галузі освіти, науки та культури.

    Категорії: 
  • Зустріч студентів-арабістів з Послом Єгипту

    У середу, 25 березня, в Єгипетському центрі арабської мови та культури Інституту філології відбулася чергова зустріч студентів-арабістів та викладачів кафедри Близького Сходу з Надзвичайним і Повноважним Послом Арабської Республіки Єгипет в Україні паном Усамою Тауфіком Бадром.

    Цього разу пан Посол запропонував переглянути стрічку «Доля» (“аl-Masyr”) відомого єгипетського режисера, сценариста, продюсера Юсефа Шагіна, а також поспілкуватися у невимушеній атмосфері та почастувати смачні страви єгипетської кухні.

    Юсеф Шагін (1926–2008) – класик єгипетського національного кінематографу. У його творчому доробку понад 30 кінокартин.У 1997 році режисер отримав спеціальну премію 50-го Каннського кінофестивалю за свою творчість і внесок у світовий кінематограф. Фільм «Доля», знятий у 1997 році, вважається одним з шедеврів знаменитого режисера. Події цієї історичної драми розгортаються у 12 столітті навколо постаті андалузького філософа Ібн Рушда, відомого в Європі під іменем Аверроес, який був суддею і лікарем у Кордові,а також важливим коментатором творів Аристотеля.

    Після перегляду фільму студенти поділилися враженнями від побаченого і подякували шановному гостю за підтримку студентів-арабістів та увагу до питання вивчення арабської мови в Інституті філології.

    Зазначимо, що подібні спільні перегляди єгипетських фільмів мовою оригіналу вже стали традиційними і відбуваються на регулярній основі.

    Захід пройшов у теплій та дружній атмосфері.

    Єгипетський центр арабської мови та культури

    Категорії: 
  • Відбулася зустріч із українським співаком ЯрмаКом

    Олександр Ярмак, український музикант, 26 березня завітав в ІФ з ініціативи Центру фольклору та етнографії, кафедри фольклористики Інституту! Під час зустрічі з філологинями розповів про те, як улюблена справа робить людину щасливою! Як довго шукав себе, поки не прийшов до співу: "Реп- це не примітивний напрям, а одне із складних виконань, бо потребує правильного дихання! Читати реп було покликанням,адже не вмію жити примітивно, тому почав писати і виконувати пісні". Олександр також поділився зі студентами- філологами як хлопецеві вдалося з інженер- механіка стати репером!

    Нині в такий тяжкий для України час відмовився від концертів в Росії, аби підтримати співвідчизників у боротьбі з Путіним! Негативно ставиться до зірок, які себе продають москалям! "Ті люди, які їздять на путінщину є меркантильними!" - каже співак!

    Олександра Касьянова,
    фото - Валерій Попов

    Категорії: 
  • Ігор Астапенко – молоде літературне вино

    23 березня в Інституті філології за сприяння кафедри теорії літератури, компаративістики і літературної творчості відбулася презентація збірки «Щільник» молодого українського поета Ігоря Астапенка.

    Про автора
    Молодий український поет, філолог, перекладач. Автор поетичної збірки "Щільник" (2015 р.). 2009 року закінчив Український гуманітарний ліцей КНУ імені Тараса Шевченка. Зараз – студент магістратури Інституту філології КНУ ім. Тараса Шевченка. Вірші пише з дитинства. Публікувався в газетах: «Україна молода», «Література і життя», «Слово і діло», «Гарний настрій»; альманахах: «Свій-й-танок», «Сполучник»; англомовній антології «Terra poetica ». Учасник ГогольФесту, «Мистецької платформи», «Арт-ковчегу», фестивалю Об'ємної поезії, Міжнародного поетичного фестивалю « Terra poetica », фестивалю «Одна маленька свіча» тощо. Переможець та лауреат ряду поетичних конкурсів. Окремі вірші перекладені російською, англійською, польською, грузинською мовами.

    Про «Щільник»
    Свою першу серйозну збірку «Щільник» опублікував цього року у Видавничому домі Дмитра Бураго. Вона складається із 4 розділів / «щільників»: медитації, філософія, кохання, пейзажі. «Концепція збірки вибудовувалася вже після написання, аби під час творення не втрачалося діонісійське начало», – стверджує Ігор Астапенко. «Спочатку книжку я назвав «Коктельна карта», це була штучна концепція, оскільки підбирав поезію за тематикою до збірки. Згодом, за порадою, книжку української поезії переназвав українським словом «Вулики». І остаточно за порадою літератора Анатолія Ткаченка найменував збірку «Щільник», у якій дійсно є присутній мотив меду, солодкуватості», – розповідає Ігор. Читаючи вірші Ігоря ми дійсно відчуваємо солодкуватість, мелодійність нашої мови, адже автор проявляє себе як справжній філолог, він грається словами. Рідна мова керує автором. Тому можемо помітити як мова диктує письменнику свої принципи, як слово бере за руку і веде за собою.

    Вірші, які увійшли до збірки, написані 2-2,5 роки тому. «Це фіксація одного з періодів моєї творчості. До цього малим накладом я видав дитячі вірші, присвячені моїй племінниці, під назвою «Тваринки для Христинки». Це дві друковані книжки. Ще є недописаний роман та шкільна збірочка самвидаву «Істина душі людської»», – розповідає Ігор.

    Поезія, за словами Ігоря Астапенка, пишеться в різних станах. «Вірші інколи пишуться довго, а буває – на одному диханні. Взагалі найпрекрасніші речі я пишу під емоціями, але є ризик програти на художньому рівні. Зважаючи на це, все ж намагаюся не працювати штучно і враховувати техніку», – каже Ігор Астапенко.

    На запитання присутніх про те, як вилинула на становлення Ігоря як літератора кафедра теорії літератури, компаративістики і літературної творчості Інституту філології, при якій спеціалізується молодий поет, він відповів: «Навчити писати неможливо. Можна навчити як не писати, тож кафедра сприяла моєму розвиткові. Тут я навчився літературній критиці».

    Високо оцінили збірку сучасної української поезії присутні на презентації літератори – Олександр Астаф’єв, Наталя Костенко, Мирослава Гнатюк. «Це модерна, бентежна, медитативна збірка української поезії», – зауважив Олександр Астаф’єв. «Захоплює досконалість мови. Гра звуками. Поезія орієнтує на змінність. Цікава ритміка. Верлібри, дольники, які вміщені у збірці, – це авангардна поезія», – сказала Наталя Костенко. «Це справжній поет, який в кожну мить демонструє свою справжність і непідробність. Душа Ігоря покликана творити. Кожне слово у збірці максимально виважене. Вміщено щільно одне до одного. Для мене він літературний Паганіні», – зазначила Мирослава Гнатюк.

    Олександра Касьянова,
    Фото – Валерій Попов

Сторінки

Subscribe to зустріч