зустріч
Зустріч зі знавцем гагаузької культури Любов’ю Чімпоеш
Submitted by Karina Doroshenko on Втр, 2017-04-04 11:183 квітня в Турецькому центрі інформації та досліджень відбулася зустріч із доктором філологічних наук, відомою гагаузькою поетесою, завідувачкою департаментом етнології гагаузів при АН Молдови Любов’ю Чімпоеш. Слухачами Любові Степанівни стали студенти-тюркологи (турецька та гагаузька мова). Мова йшла про багату історію гагаузів, історію життя самої гості, її розуміння поезії та настанови молодому поколінню. Студенти з вдячністю та гостинністю прийняли пані Любов, активно ставили їй питання щодо розвитку гагаузької гуманітаристики, зачитали її поезії, а організатори зустрічі розповідали, якою знають Любов Степанівну. Після заходу представників кафедри тюркології було запрошено на прийом до посла Туреччини.<?cite>
Любов Степанівна народилася у Молдові, у часи імперії СРСР. Мову з її піснями, анекдотами, казками, прислів’ями (або гагаузькою – «наса-атар») перейняла від матері, про яку згадує з великою теплотою: вона була дуже розумна, жартівлива, завжди мала що сказати. Можливо, саме теплі стосунки з мамою та братом зумовили таку любов до рідного краю: «Я відчуваю, що ніколи не йшла з цього дому, він завжди зі мною».
Крім цього, справою всього її життя стала гагаузька культура – культура, що походить від тисячолітнього народу (перші згадки про нього на Балканах датовані 9 ст.). Гагаузи ніколи не мали власної державності, їхню культуру не вивчали й не оберігали, та попри це вони не розгубили свою ідентичність. Після доби Радянського союзу в 90-х роках усі республіки отримали право самостійності, і кожен хотів служити своєму народу, але не мав фінансової можливості. Любов Степанівна згадує корифеїв своєї галузі (серед них Куробу, Гайдаржи, Дорон), яким завдячує своїми знаннями. Любов Степанівна створила фірму допомоги таким людям, що 2000 р. переросла у фонд «Кайнак», який міг видавати книги, надавати соціальну допомогу. За час його існування опубліковано 19 книг, 2 конференції. Гостя розповідала, як тяжко було поєднувати цю роботу з роботою в Академії. Всі навантаження витримала лише завдяки поезії: «Вона в моєму житті є якорем, рятівником, можливістю реалізувати багатство гагаузької культури».
1992 року відбувся перший приїзд Любові Степанівни до Туреччини, а нині вона там викладає, тож розповіла студентам і про відмінності між гагаузами та турками. Тамтешня молодь любить Любов Чімпоеш за те, що вона вміє достукатися, з кожним студентом знайомиться окремо, може задовольнити унікальні потреби в знаннях. «У кожній людині я ціную життя!» - це виявляється й у викладанні. Любов Степанівна запевняє, що будь-хто з нашого Інституту матиме в її особі великого помічника в Туреччині та запрошує до себе на навчання.
Після промови самої гості та найважливіших питань від студентів Інституту філології про Любов Чімпоеш розповідали її давні знайомі – доцент кафедри тюркології Дора Арнаут та видавець Василій Келіогло. Дора Іванівна знає Любов Чімпоеш уже 30 років, та стала для неї справжньою наставницею, старшою сестрою, а Василій Григорович за понад 10-річне знайомство усвідомив, що вона – людина, яка палає, від неї йде бажання розвиватися. Так, пані Любов можна назвати справжньою жінкою-революціонером серед патріархального устрою гагаузів; вона людина слова, хоч і небагатослівна. Вона - неперевершений учений та поетеса, яка живе віршами, бо це йде від ї душі. Такі люди доводять, що в науці – безмежні можливості.
Наприкінці зустрічі Любов Степанівна й сама зачитала кілька своїх поезій. Гостя стала першою в Турецькому центрі, що записала свої побажання для студентів та співробітників кафедри в почесну книгу. Звісно, у віршах та, звісно, гагаузькою. Вона закликала не боятися експериментів та власних сил. «Не бійтеся руху. Якщо ви відчуєте смак перемоги, вас буде вже не зупинити!» - цими словами Любов Степанівна неодмінно достукалася до сердець гостей заходу – української молоді.
Юлія Кузьменко
Посол Єгипту відвідав Інститут філології
Submitted by Oleksandra Kasianova on Пн, 2017-03-20 12:4916 березня Інститут філології відвідав Надзвичайний і Повноважний Посол Арабської Республіки Єгипет в Україні Хоссам Ельдін Мохамед Алі. Це перший візит новопризначеного посла до нашого університету.
Метою візиту було ознайомлення з діяльністю Єгипетського центру арабської мови та культури, кафедри мов і літератур Близького та Середнього Сходу, налагодження зв’язків та пошук нових можливостей щодо поглиблення співпраці. Під час зустрічі, у якій взяли участь директор Інституту філології проф. Семенюк Г.Ф., заступник директора ІФ з міжнародних питань Скрильник С.В., завідувач кафедри мов і літератур Близького та Середнього Сходу доц. Маленька Т.Ф., директор Єгипетського центру арабської мови та культури Хоміцька О.Г., співрозмовники обговорили актуальні питання,перспективи і напрями двосторонньої співпраці, зокрема, продовження практики стажувань студентів та викладачів-арабістів в Єгипті, можливість направлення до Інституту філології викладача арабської мови, організацію спільних культурно-мистецьких заходів тощо.
Після зустрічі відбулася бесіда зі студентами-арабістами, під час якої єгипетський дипломат, відповідаючи на питання аудиторії, розповів про свій професійний шлях у царині дипломатії, українсько-єгипетські зв’язки у культурно-гуманітарній сфері, майбутні мистецькі заходи, що відбуватимуться за участі Посольства Єгипту.
Високоповажний гість запевнив, що Посольство Єгипту в Україні і надалі надаватиме всебічну підтримку діяльності Єгипетського центру, продовжуватиме традицію зустрічей зі студентами-арабістами як в університеті, так і в Посольстві.
Єгипетський центр арабської мови та культури
Тюркологів запрошує на роботу авіакомпанія AtlasGlobal
Submitted by Oleksandra Kasianova on Срд, 2017-03-15 14:4414 березня кафедра тюркології Інституту філології організувала зустріч із представниками авіакомпанії AtlasGlobal. Директор із роботи з персоналом Наталія Рукавішнікова розповіла студентам про специфіку роботи компанії та можливості працевлаштування у ній для студентів, які вивчають турецьку мову.
Під час зустрічі було презентовано Департамент відділу продажів, маркетингу та управління доходами, який особливо зацікавив студентів, зважаючи на його специфіку роботи, яка якнайбільше підходить студентам-філологам. Також представниця AtlasGlobal наголосила, що компанія турбується про підвищення кваліфікації своїх працівників, тому відправляє на стажування у Стамбул.
Авіакомпанія AtlasGlobal пропонує студентами літній варіант працевлаштування за контрактом, або постійне працевлаштування на умовах part-time на офіційній основі. Керівництво департаментів переважно громадяни Туреччини. Наразі компанія зацікавлена у турецькомовних працівниках, а студенти-тюркологи є потенційними претендентами.
Кафедра тюркології дякує організаторам та учасникам цього заходу і запрошуємо на наступну зустріч з представниками компанії AtlasGlobal, яка відбудеться 23 березня о 13:00 у кімнаті №57.
Румейська мова і література
Submitted by Oleksandra Kasianova on Срд, 2017-03-01 11:5127 лютого у Центрі грецьких студій та культури імені Андрія Білецького відбулася зустріч із дослідницею літератури греків України, Олімпіадою Хаджиновою, а також учасниками Грецької театральної студії з грецького села Сартана, що на Маріупольщині, Анатолієм Короною та Анатолієм Багдасаром. Під час зустрічі гості розповіли про румейську літературу України, її розквіт та утиски, про стан румейської мови, її значення для збереження національної ідентичності еллінів України. Дбати про румейську мову маємо і ми, українці, адже основний період її формування та розвитку нерозривно позв’язаний з теренами України та її історією. На зустрічі лунали вірші румейською мовою та авторські пісні, які є найкращим свідченням того, що румейська еллінів України має майбутнє. Послухати вірші та пісні румейською можна в матеріалі "Громадського радіо"
https://hromadskeradio.org/programs/rankova-hvylya/greky-pryazovya-davni...
Олесь Доній: Чи навчилися ми робити роботу над помилками?
Submitted by Karina Doroshenko on Пн, 2017-02-20 16:27Україна – унікальна. Скільки нас, українців, намагалися викорінити, все ж ми відроджувалися новими генераціями, залишаючись при цьому вільнолюбивими та борцями. Ми – сильні, але недоліки все ж маємо. Ми – нація борців, але не у масі, а в індивідуальних проявах. Ми робимо революції, але не системно і зрештою не доводимо їх до логічного завершення. У чому наша проблема? Це питання прозвучало в аудиторії 20 лютого в Інституті філології КНУ імені Тараса Шевченка на зустрічі-рефлекції з активним політичним та громадським діячем, тележурналістом Олесем Донієм. Зустріч приурочили до Дня вшанування Героїв Небесної Сотні.
Олесь Доній був учасником трьох революцій – Революції на Граніті, Помаранчевої революції та Революції Гідності. Йому є з чим порівнювати і про що говорити. У день вшанування Героїв Небесної Сотні говорили про Майдан, який розпочався 3 роки тому. «З першого дня я був присутнім на Майдані. 18 лютого все розпочалося. Окривавлені голови, перелякані очі. Чоловіки здирали з себе камуфляж… Це те, чого неможливо забути. Тоді ніхто не тікав, бо все було оточено бандитами, так званими «тітушками». Вбивали палками, добивали кулями…», - згадує Олесь Доній, який виводив поранених з оточення беркутівців. Спочатку йому допомагала вивозити лише Ірена Карпа, а згодом долучилися й інші знайомі. «18 лютого було 3 трупи. Я останній вийшов з Будинку офіцерів. 19 лютого пропонував на засіданні ВР відставку Януковича, а депутати мене засвистали, назвавши провокатором. Отак все й почалося…», - згадує пан Олесь.
Згадуючи трагічні події трьохлітньої давнини, ми відчуваємо свіжість ран. Адже вони ще не зажили. А чи затягнуться? Триває війна на Сході України. Гинуть найщиріші, ті, хто вірить і є цвітом нації. То чому так? «Ми інколи за свої дії не можемо відповідати, не кажучи вже про чужі вчинки. Адреналін рухає нами під час революцій. Всі активні протести, в яких брав участь, це засвідчують. Героїзм і поряд абсолютна неготовність діяти системно. Ці дві ключові характеризують українців. Ми – нація борців, героїзм тече в нас. Але не у всіх, а в одинаків. У нас посилюється активність окремих громадян, а не маси. І це наша проблема. Ми не навчилися робити роботи над помилками. Ми не діємо системно і разом», - зауважує Олесь Доній, спілкуючись зі студентами-філологами.
У дні вшанування Героїв Небесної Сотні по ЗМІ чуємо про ніби «ще один Майдан». Чи винесли ми урок з попередньої революції, чи готові діяти системно, чи продумали наступний крок після мітингу? Це запитання-рефлексії.
Олександра Касьянова,
Фото – Валерій Попов
Уроки Антигони (міждисциплінарний підхід)
Submitted by Oleksandra Kasianova on Срд, 2016-12-14 11:1513.12 Центр елліністичних студій та грецької культури імені Андрія Білецького відвідав відомий грецький режисер, директор грецького філіалу Міжнародного інституту театру ЮНЕСКО Еммануїл Куцуреліс. Пан Е.Куцуреліс не преший раз у Києві, він є співрежисером вистави "АНТИГОНА" в Київському академічному театрі "Колесо". Робота зроблена спільно з художнім керівником театру "Колесо", народною артисткою України Іриною Кліщевькою. Міжкультурний проект реалізований театром та компанією з Афін Art Syndicate за підтримки посольства Греції в Україні, прем’єра якої відбулась цими днями.
Пан Куцуреліс розповів студентам-неоелліністам про особливості свого бачення трагедії, створеної дві тисячі років тому, актуальність її проблематики: роль етичних цінностей у житті суспільства, етика в контексті боротьби суспільних інтересів, пошук істини як суспільна проблема, необхідність критичного мислення тощо. Режисер пояснив особливість застосування системи Станіславського в контексті античної драми та познайомив студентів з іншими своїми роботами, а також планами постановки за участі українських акторів вистави сучасного грецького драматурга Д.Димітріадиса "Insenso".
Афінська політехніка: вільний дух грецького студентства
Submitted by Oleksandra Kasianova on Срд, 2016-11-30 11:4324 листопада о 16.00 в Центрі елліністичних студій та грецької культури ім. А.О. Білецького (50 ауд. Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка) студенти-неоелліністи 3 курсу, магістранти, члени секції елліністики кафедри загального мовознавства, класичної філології та неоелліністики Інституту філології, співробітник Міністерства Освіти та Релігій Греції, що вчителює у київських школах, де викладають новогрецьку мову, п. Костас Евангелінос, а також студенти інших спеціальностей, які вивчають новогрецьку мову, згадали події 1973 року в Афінах, а саме студентські протести проти воєнної хунти «чорних полковників» (Η Εξέγερση του Πολυτεχνείου). Цей день 17 листопада щороку відзначається у Греції.
Протести проти тодішньої влади диктаторів розпочалися ще у лютому 1973 року, але головні події розгорнулися 14-17 листопада 1973 року. 14 листопада студенти Афінського Політехнічного університету перейшли до рішучих дій проти диктатури. Їх підтримали мешканці Афін. Однак 17 листопада диктаторська влада жорстоко придушила повстання, спрямувавши проти студентів танки. У результаті штурму загинули десятки людей, більше тисячі було поранено. Проте студентське повстання в Політехнічному університеті стало початком повалення влади диктаторів.
Під час заходу студенти - неоелліністи 3 курсу розповіли історію трагічних, але разом з тим карколомних для грецького народу подій. Учасники події переглянули документальний фільм Панделіса Вулгаріса «Хроніка Диктатури 1967-1974» (Παντελής Βούλγαρης «Το χρονικό της Δικτατορίας 1967-1974»). Після перегляду документального фільму студенти заходу обмінялися думками з приводу згаданих подій, дізналися про сприйняття подій сучасними греками, молоддю.
асист. Тищенко О.О.
З чого складається перемога: зустріч із Народними Героями України
Submitted by Karina Doroshenko on Птн, 2016-11-25 15:36З чого складається перемога? Під такою темою пройшла зустріч із Народними Героями України 25 листопада в Червоному корпусі КНУ.
З ініціативи студентів Шевченкового університету на зустріч вдалося запросити справжніх героїв сьогодення, які розказували про свій досвід участі у бойових діях, захисті української національної ідеї.
Євген Меживікін, позивний «Адам», начальник штабу танкового батальйону, майор ЗСУ, захисник донецького аеропорту розповів про свій перший бій і про підтримку.
Сергій Козак, старшина 95-ої окремої десантно-штурмової бригади, пішов на війну через два дві після народження доньки. Нині звільнений в запас і навчається на юриста в КНУ.
Євген Жуков із позивним «Маршал», офіцер 79 окремої аеромобільної бригади, заступник начальники департаменту патрульної поліції, розповів як з військовими на війні пили воду, злиту з батареї, профільтровану таблетками, а чашками слугували гільзи. Він згадав, як його солдат і полонений сепаратист впізнали один одного. Про війну Маршал сказав: «Це вузол, який зав’язують політики, а розв’язують військові».
Іван Звягін, волонтер, кавалер ордену Богдана Хмельницького і «Народний Герой України» з юриста під час Майдану став медиком. Він розповів, як провозили поранених під обстрілами, про співпрацю з Яною Зінкевич і Хоттабичем.
Костянтин Холодов, військовий капелан, розказав про свою участь ще на Майдані і як святого отця, і як активіста в лавах оборони. Він звернувся до присутніх зі словами: «Студенти уже точно знатимуть, як виховувати власних дітей, знаючи сучасну історію».
Українка, яка зазнала катувань у Донецьку, - Ірина Довгань, розповіла, як вдалося не заламатися. Тепер вона відстоює українські інтереси у світі.
На зустрічі фізично не зміг бути присутнім Народний Герой Олександр Моторний, однак організатори показали аудиторії його найсвіжіший відеорепортаж із зоно бойових дій.
На зустріч завітав Дмитро Павліченко, який був незаконно засуджений на довічне ув’язнення. Він подарував присутнім героям свою книгу «Ціна свообди».
Орден «Народний Герой України» було запроваджено у 2015 році з ініціативи колекціонера антикваріату та волонтера Андрія Боєчка та ювеліра Дмитра Щербакова. Ордени виплавляються зі срібла, яка надсилають українці. Нині проект підтримує керівник волонтерської групи «Народний тил» Георгій Тука, який теж був присутнім на зустрічі
Каріна Дорошенко,
фото - Валерій Попов
Зустріч із Читомо: практичні навички у літературній сфері
Submitted by Karina Doroshenko on Ндл, 2016-11-20 15:53У п'ятницю в Інституті філології відбулася зустріч із представницями культурно-видавничого проекту Читомо. Оксана Хмельовська (засновниця і редакторка проекту) та Катерина Котвіцька (випускова редакторка) обговорили з присутніми практичні вміння і навички, потрібні для роботи у літературній сфері.
Оксана з Катериною розповіли, як у 2009 запустили свій проект, який був практичним втіленням їхньої дипломної роботи.
Зважаючи на досвід прочитання сотень рецензій та книжкових оглядів, які надходять на адресу порталу, присутнім навели приклади, як ніколи не писати про книжки. Серед порад: "copy&paste не пройде", "без численних знаків питань і окликів, але з розумно розставленими комами", "читабельність" та багато іншого.
А наостанок: "Не ображайтеся, якщо вашу ідею крадуть, - значить вона хороша".
Олександр Михед: «У світі все на стільки перемішалося, що література вже не існує сама по собі»
Submitted by Karina Doroshenko on Срд, 2016-11-09 22:54Про кураторські проекти, про критику і літературознавство, про реальність і реаліті, про архетип жінки, синергію мистецтва і науки т втілення діяльності в нон-фікшн із зацікавленням дізнавалися присутні на авторській зустрічі із Олександром Михедом 9 листопада в Інституті філології.
Олександр Михед на зустрічі зі студентами поговорив про реалії новітнього літературознавства: «Я думаю, що в сучасному світі все на стільки перемішалося, що література, мовознавство вже не існує сама по собі. І як би світ не намагався диференціювати нас по окремих спеціальностях і напрямках, філологія має існувати у ширшій системі координат, інтердисциплінарній взаємодії. Одну із оптик, яку я знайшов для себе – взаємодія із сучасним мистецтвом».
Присутність мистецтва в літературних текстах можна спостерігати у всіх книгах автора: друкований текст мультимедійного проекту «АмнезіЯ», іконічність символу в збірці оповідань «Понтиїзм», психотриллері «Астра», арт-бук «Мороки» і нон-фікшн «Бачити, щоб бути побаченим». Кожна із книг-обкладинок творилася в двох напрямках співпраці з художником – створення візуального образу-символу та конструювання цілого світу.
Гармонійним вступом до зустрічі була лекція про перформанс, синтез мистецтв Анастасії Євдокимової, яка виступає куратором книги Олександра Михеда «Мороки». Випускниця Інституту філології на запрошення викладачки Ірини Забіяки, проговорила зі студентами освітньої програми «літературно-мистецька аналітика» основні механізми перформативного мистецтва.
На зустрічі Олександр Михед на прикладі арт-буку «Мороки» неодноразово наголошував, що в Україні є видавці, готові до експериментів з формою та змістом.
Тема зустрічі показала актуальність поєднання науки, мистецтва та літератури в сучасному світі.Каріна Дорошенко,
фото - Валерій Попов
Сторінки
