зустріч

  • Найталановитіші школярі в Інституті філології

    "Сьогодні незалежній Україні потрібна талановита молодь, яка незабаром може поновити лави вітчизняної науки, примножити її здобутки, швидко перетворити Україну на високорозвинену процвітаючу країну, котра посяде гідне місце у сучасному цивілізованому світі" - ці слова Бориса Патона є девізом Київської Малої академії наук учнівської молоді, навколо якої згуртовуються найталановитіші абітурієнти. 18 вересня у стінах Інституту філології, де вивчається більше 30 мов, серед яких визначальну роль відводять українській, відбулося засідання відділення української філології та мистецтвознавства Київської Малої академії наук. Завідувач відділення Ірина Іваненко та керівники секцій запрошували на навчання до академії талановитих школярів. Разом із учнями члени відділення розпочали новий навчальний рік настановчими розмовами про роботу наукових відділень та специфіку наукових досліджень. Учні познайомилися із керівниками секцій, поспілкувалися із науковцями та визначили вектор своїх майбутніх досліджень.

    Зауважимо, що призери III етапу Всеукраїнських конкурсів-захистів науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук України мають право на нарахування додаткових балів при вступі до ЗВО. Тож, шановні абітурієнти, долучайтеся до лав манівців, досягайте визначних успіхів у вивченні профільних дисциплін, зокрема української, і у майбутньому приєднуйтеся до найкращих - обирайте Інститут філології.

    Категорії: 
  • Інакша література

    Що буде, якщо література вийде за межі друкованого слова? Власне, це давно вже сталося, і про такий вихід із майбутніми літературознавцями говорила Олена Романенко, доцент кафедри історії української літератури, теорії літератури та літературної творчості, 18 вересня у ретроаудиторії Інституту філології у рамках літературного клубу. Почали з відеопоезії «Гравець», що отримала нагороду на Берлінському кінофестивалі 2016 року. То чи це література? Текст нині перестав жити лише на папері. Це звук, відео, пісня.

    А чи ми є тільки читачами? Зараз майже у кожного є акаунт у Фейсбуці (чи іншій соцмережі), і принаймні раз на день ми робимо допис. Отже, ми самі автори! І серед купи контенту наш приверне увагу, якщо допис актуальний; доповнений медіа (фотографіями); цікавий першими 5 реченнями; обсяг тексту – близько 1000 символів (це менше за аркуш А4!).

    Література може виникнути з серії дописів, що навіть дисциплінує автора. Так постав роман «Кагарлик» Олега Шинкаренка. Також бачимо твори, початок яких у приватних переписках чи блогах. Нині ми всі також і фотографи. Крізь об’єктив людина бачить, обирає потрібну частинку реальності, яка вдало доповнить текст. Ми хочемо візуалізувати наші слова.

    Читач має бути досить освіченим, аби декодувати сучасну трансформовану літературу, розгадати й символи тексту, і доповнення до них – фото, відео, музику. Кожен читач – це співінтерпретатор, відповідальний за прочитання.

    І от із входженням літератури у нові форми аудиторія письменників зростає. Як приклад поезії Сергія Жадана «Перші дні листопада». Він має не 5, а 5000 шанувальників, бо кожен може обрати зручну собі форму вірша. Є власне текст для тих, хто налаштований на читання як інтимний акт. Є відео проекту «Сила слова» (переглянути можна на Ютубі), що навіває ліричну атмосферу та розкладає строфи на інтонування. Є майже рокове, динамічне виконання пісні від проекту «Жадан і собаки». І це виконання, у свою чергу, − частина фільму «Любові стане на всіх» (для кіноманів). Отже, текст несталий, він розкладається та живе в різних видах мистецтва.

    Магістри ІФ освітньої програми «літературно-мистецька аналітика» вже мають досвід у створенні артбуку за художнім твором. Чому б молодшим студентам не створити подібне? За два тижні творчі бесіди продовжаться, а поки Олена Віталіївна має домашнє завдання: назбирати інформацію щодо двох сучасних митців – Юрія Іздрика та Марії Матіос. Новому артбуку бути!

    Юлія Кузьменко

    Категорії: 
  • Візит викладача зі Швеції

    11-12 вересня в Інституті філології перебував з візитом викладач Гетеборзького університету Томас Росен. Шведський славіст зустрівся з керівництвом Інституту філології та провів декілька пізнавальних лекцій для студентів, які вивчають шведську мову. Метою візиту Томаса Росена було налагодження співпраці між Київським національним університетом імені Тараса Шевченка та Гетеборзьким університетом, що передбачає двосторонній обмін студентами. На сьогодні Гетеборзький університет є єдиним університетом у Швеції, у якому викладається українська мова. Тож студенти зі Швеції зможуть покращувати знання української мови в Києві, а студенти Інституту філології, які вивчають шведську мову, отримають можливість стажуватися в одному з провідних університетів Швеції.

    Текст: Олександр Стасюк, доцент кафедри германської філології та перекладу
    Фото: Валерій Попов

  • Розмова з Вадимом Дишкантом

    На запрошення Шаповал Мар’яни Олександрівни, доцента кафедри теорії літератури, компаративістики і літературної творчості, у п’ятницю в Інститут філології завітав режисер, театральний критик Вадим Дишкант. Постать цікава і неоднозначна, адже наперед було анонсовано, що розмова буде про зв’язок Східної філософії та драматургії.

    На зустріч прийшли студенти спеціальності «Літературна творчість», а також група літературної спеціалізації. Очевидно, що серед них – талановиті молоді драмописці, тому це була хороша нагода отримати поради від професіонала.

    Відомо, що Вадим Дишкант є режисером-постановником вистави «Посттравматична рапсодія» Дмитра Корчинського. П’єса є твором наскрізь інтелектуально підтекстовим, який потребує уважного прочитання. Важливо, що це якраз вдала спроба пояснити нам про нашу війну.

    Режисер та театральний критик розповідав про український космос, театр Романа Віктюка, про діалог, чи то особливість взаємодії, між режисером та актором.

    Йшлося про класичну театрознавчу літературу, про культові тексти, як-от «Життя драми» Еріка Бентлі.

    Врешті дійло й до основної частини, яка була пізнавальною лекцією. Адже Дишкант ділився секретами поєднання філософії Сходу, зокрема індійської, та законів сцени. Йшлося про зовнішню та внутрішню реальність, текст та підтекст. У будь-якому творі, постановці, п’єсі є зовнішнє та внутрішнє, тобто те, що на поверхні, і те, що глибинне. Про це своєрідно сказав відомий письменник Ернест Гемінгвей, назвавши «ефектом айсберга», де одна восьма на поверхні, а сім восьмих «під водою», тобто приховано.

    Як приклад використання Східної філософії у п’єсах – тексти Оксани Танюк. Йдеться про збірку «Казки для дорослих»: «Сон Лакшми, увиденный Вишну в своем сне, или Медитация на тему Игры богов».

    Насамкінець студенти могли ознайомитися із літературою, книгами, які представив Вадим Дишкантом, та навіть запропонувати для прочитання свої твори. Режисер запевнив, що чекає на нові ідеї та готовий до співпраці з молодими талантами.

    Андріана Біла, фото - Валерій Попов, Юлія Кузьменко

    Категорії: 
  • Лікійська стежка або Невідома Туреччина

    23 травня у Турецькому центрі інформації та досліджень пройшла презентація студентки 1 курсу магістратури Роксолани Дайоглу на тему: «Лікійська стежка або Невідома Туреччина». Вона розповіла про класичну та некласичну версії цього маршруту, продемонструвала фото із гарними краєвидами, поділилася враженнями про похід. На завершення Роксолана розповіла про спорядження та дала поради студентам, що необхідно мати у поході і що не варто брати з собою.

    Категорії: 
  • Міжнародна компанія Admitad запрошує на зустріч-презентацію можливостей

    Міжнародна компанія Admitad запрошує на зустріч-презентацію можливостей студентів та молодих випускників, які володіють: англійською, французькою, італійською, польською, арабською, фарсі, угорською, болгарською, румунською, латвійською, литовською, естонською, іврит, голландською, португальською.

    На зустрічі розповідатимуть про:
    - діяльність та структуру компанії;
    - можливості та перспективи роботи у міжнародному відділі;
    - процес працевлаштування та переваги роботи.

    Admitad - міжнародна партнерська мережа з офісами в Україні, Білорусі, Індії, Швейцарії та Німеччині, Китаї. З компанією співпрацюють понад 1 500 рекламодавців і понад 650 000 вебмайстрів.

    Презентація відбудеться у четвер, 24 травня з 13:00 до 14:00 в 81 аудиторії.

    Це шанс розпочати кар'єру в міжнародній компанії.

  • Зустріч грецьких парламентарів зі студентами-неоелліністами

    17 травня Центр елліністичних студій та грецької культури імені А.Білецького відвідала делегація депутатів грецького парламенту на чолі з Атанасіосом Атанасіу, що представляє урядову партію СІРІЗА.

    Депутати зустрілись з викладачами та студентами, що вивчають новогрецьку філологію в університеті, ознайомились з організацією навчального процесу, культурною діяльністю Центру.

    Під час зустрічі були обговорені актуальні проблеми розвитку елліністичних студій в Україні та майбутнього працевлаштування неоелліністів. Депутати повідомили про зацікавленість Греції створити стипендіальну програму підтримки елліністичних студій в Україні, висловили думки про можливість залучення молодих спеціалістів до дослідницьких програм та культурних проектів як кроку до кар’єрного зростання. Окремо йшлося про рішення посилити підтримку елліністичного напрямку в середній освіті, метою чого, зокрема, є можливість працевлаштування філологів-неоелліністів.

  • Зустріч із Марком Галаневичем

    У День вишиванки, 17 травня, відбулася зустріч із випускником Інституту філології, учасником українських музичних гуртів «ДахаБраха» та «OY Sound System» Марком Галаневичем. Вчився Марко на україністиці, хоча усі вважають, що він – фольклорист. Писав дипломну з літератури, згодом перекваліфікувався у театрала, і нарешті – у музиканта. «У моїй родині співочі бабусі. Спеціальної освіти не мав. Але щось у душі мене вело до шляху музиканта. Експериментував. Починав із примітивного "комарика" (усміхається). Батьки не вірили, що "пісеньками" зароблятиму на хліб. Але я віддався справі, не прагнучи чогось взамін. І моє хобі дало мені винагороду. Ось таке воно життя», – розповідає Марко. Під час бесіди із приємністю згадав свої студентські роки, жовті стіни ІФ і яскраві будні в інститутській команді КВК. На запитання «Що надихає?» Ствердно відповів: «Багатий на фольклор народ. Це – скарбниця українців. Наша свідомість, мова, культура – ген українськості. Вони мають бути дороговказами у житті кожного з нас. Коли мандруєш світом, і бачиш, як нашу творчість сприймають та люблять, то відчуваєш, що робиш те, що треба – зберігаєш нашу самобутність – українську культуру». Розпитували в Марка Галаневича про все на світі. І жодне запитання Марко не оминув своєю увагою. Організована зустріч кафедрою фольклористики Інституту, наче повернула Марка Галаневича у студентські роки. Жовті стіни, аура дівчат, яких традиційно більше за хлопців, згуртованість і відчуття родинності, яке притаманне нам, українцям. Бажаємо Марку Галаневичу й надалі нести у світ український фольклор, надихатися Україною і жити нею, бо лише завдяки таким людям є і буде Україна.

    Категорії: 
  • Сеульський департамент Міністерства освіти Республіки Корея подарував книжки для кореїстів Інституту

    17 травня Сеульський департамент Міністерства освіти Республіки Корея подарував Центру корейської мови та літератури Інституту філології 100 книжок. Директор Сеульського департаменту Чжонг Бенг Ік вручив свідоцтво представникам центру, а також побажав й надалі розвивати співпрацю між обома країнами і кореєзнавство в Інституті філології Шевченкового університету. Вручення книг відбувалося за сприяння директора Корейського центру освіти міста Києва Ю Санг Боема. Під час зустрічі студенти, які вивчають корейську, мали змогу посвілкуватися із представниками сеульської делегації.

  • Розпочалися Дні німецької мови, науки та культури

    10 травня розпочалися Дні німецької мови, науки та культури в Інституті філології, організовані кафедрою германської філології та перекладу і Центром німецької мови та культури. Приводів для цієї ініціативи декілька: Німецько-український рік мов, Фестиваль науки нашого університету, Угода про інституційне партнерство германістів між кафедрою германістичної лінгвістики та лінгводидактики Рурського університету у м. Бохумі (Німеччина) і кафедрою германської філології та перекладу Інституту філології.

    10 травня відбувся круглий стіл «Організація навчального процесу перекладачів у Віденському університеті та КНУ ім. Тараса Шевченка» за участі проф. Міри Кадрич-Шайбер і д-р Сильві Реннерт з Центру транслятології Віденського університету. 11 травня під керівництвом проф. Міри Кадрич-Шайбер і д-р Сильві Реннерт (Віденський університет) пройшов семінар з дидактики усного перекладу. А у період з 10 по 15 травня германісти Інституту слухали лекції проф. Г.-Р.Флука (Рурський університет, Німеччина).

    16 травня у рамках Днів німецької мови, науки та культури відбулася також зустріч-бесіда із представниками Федерального відомства іноземних мов Німеччини, що здійснює підготовку перекладачів для Бундесверу. Цього ж дня д-р Б.Фолькман провів літературознавчий семінар для германістів.

Сторінки

Subscribe to зустріч