зустріч

  • Зустріч із художницею Ольгою Гайдамакою

    Упродовж жовтня стіни Мистецької зали прикрашали картини художниці Ольги Гайдамаки. Пані Ольга народилася у 1990 році у Києві. Навчалася у Київському національному університеті технологій та дизайну. Джерелом натхнення для художниці є українська традиційна культура. Красу та розмаїття народного строю авторка творчо переосмислила у серії експонованих картин «Духовні скарби».

    30 жовтня відбулася зустріч із мисткинею. Ольга Гайдамака розповіла про образи і кольористику своїх творів студентам-фольклористам. Під час творчої розмови художниця зізналася, що відкрита до ідей, тож радо ілюструє цікаві проекти. Читає Гаррі Поттера. Її надихає дитинство, народні свята. Щодня малює по пів години. Пише на поґрунтованих полотнах, робить багато ескізів. Прагне гармонійності. Любить контрасти. "Полотна заповнюються самі під час написання картин", - каже Ольга Гайдамака. Відкрита і щира мисткиня насамкінець подякувала Центру фольклору та кафедрі фольклористики за виставку у стінах Інституту філології Шевченкового університету.

    Категорії: 
  • Воєнна проза в сучасній українській літературі

    Художня література реагує на найменші зміни в суспільстві. Що вже казати про війну, яка триває в Україні п’ятий рік? Дехто замислюється: як можна покинути мирне життя, дружину, дітей, старих батьків? Та для бійців нема вагань. І що було б з нами, якби вони не зробили цей вибір? Про це та багато іншого говорили з Мариною Рябченко, асистентом кафедри історії української літератури, теорії літератури та літтворчості. Марина Миколаївна досліджує такі твори вже майже рік.

    Існує міф, що важко написати літературу «по гарячих слідах», але в нас з’являються справді вартісні різножанрові тексти на тему війни. Їх можна класифікувати по-різному. Залежно від спрямованості – масові та елітарні. Останні представляє, наприклад, роман Сергія Жадана «Інтернат». Війну письменник переживає як особисту трагедію, адже він родом зі Східної України. Інший представник – Володимир Рафєєнко із дилогією «Долгота дней», який оописав війну як переселенець зі Сходу. Графоманства також не бракує: тут і мелодрами, і бойовики (зокрема так звані кіноповісті). Прикро, коли такі твори отримують премії. Марина Миколаївна згадала роман «Брати» Василя Іванини. Це – перелицьований соцреалізм, і негативні відгуки про нього лунали як від студентів І курсу, так і від професорів-літературознавців. Твір же отримав премію Стельмаха.

    Поділити воєнну прозу можна за авторами. Це «цивільні» (письменники, журналісти, волонтери) та власне учасники АТО (які мали чи не мали доти досвіду письменника). Серед першої категорії лектор виокремила творчість Ганни Скоріни, Артема Чеха (Чередника), Бориса Гуменюка, Сергія Гридіна, Валерія Пузіка. Пролунав аналіз творчості багатьох комбатантів, які стали письменниками вже під впливом пережитого. Це Юрій Руденко, Костянтин Чабала, Григорій Обертайло, Сергей Сергеевич (Лещенко), Борис Гошко, Мартін Брест (Олег Болдирєв), Дмитро Якорнов, Костянтин Машовець та інші. Серед жіночої прози війни Марина Рябченко згадала доробки Василіси Трофимович, Лєри Бурлакової, Оксани Чорної. Лише час покаже, хто з нових авторів – люди однієї книжки, а які стануть письменниками.

    Торкнулися гумору. Тут це й «аватари» (пияки на війні), і підписані відповідно до нашого часу фото часів ІІ світової, і цікава лексика (сапог, таблетка тощо). Жанри, як уже сказано, доволі різноманітні: мала й велика проза: графічні романи та комікси (випускають їх кіборги), мережева література. Цінні твори без пафосних гасел, які описують реалії війни, мотивацію бійців, насичені живим гумором. Деякі тексти російськомовні, і це геть не викликає спротиву чи сумніву щодо патріотичності авторів. «На завершення – котики!» − крапку в лекції поставили згадкою про тварин – справжніх бойових побратимів для наших бійців.

    Юлія Кузьменко

  • Кафедра фольклористики запрошує

    Лише два університети України мають окермі кафедри, що вивчають фольклористику, - Шевченковий і Франковий. Звісно, вони тісно співпрацюють. На початку жовтня викладачі кафедри на чолі з завідувачем кафедри фольклористики Інституту філології Олена Івановська побували в гостях кафедри української фольклористики імені академіка Філарета Колесси. Завідувач Василь Івашків прийняв гостей дуже тепло, а ректор ЛНУ Володимир Мельник вручив Олені Петрівні подяку за вагомий внесок у розвиток української словесності.

    Фольклористи запрошують усіх охочих відвідати гастролі Національного академічного українського драматичного театру імені Марії Заньковецької. Вистави "Марія Заньковецька" та "Перед заходом сонця" відбудуться 14 і 15 листопада у приміщенні Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка.

  • «STYL-M-K-FEST-2018»

    25 жовтня кафедра стилістики та мовної комунікації провела традиційний науковий фестиваль «STYL-M-K-FEST-2018». Цього року з нагоди 100-річчя утворення українознавчих кафедр та в межах наукового фестивалю був проведений круглий стіл «Стилістика в Київському університеті: логіка еволюції від описової до функціональної парадигми» (модератор – проф. Лариса Шевченко).

    У науковій дискусії взяли участь викладачі кафедри та студенти спеціалізації «Медіалінгвістика». Для студентів круглий стіл став цінною можливістю отримати відповіді на питання, які їх цікавлять в межах наукового пізнання сучасної лінгвістики, почути та усвідомити думки та погляди викладачів щодо актуальних тенденцій розвитку медійної комунікації та наукових проблем стилістики в нашому Університеті. Всі присутні активно долучилися до обговорень наукових доповідей, що свідчить про високий ступінь зацікавленості молодого покоління у висвітлених темах. У центрі дискусій – українська дослідницька перспектива в контексті світової стилістики, на чому наголосила проф. Лариса Шевченко: «Стилістика змінюється, як і змінюється навколишній світ у зв’язку з глобалізаційними процесами. Нове покоління науковців має реагувати на виклики часу і не боятися генерувати нові ідеї». Учасниками наукового заходу – доцентами Тетяною Андрєєвою, Ларисою Шуліновою, Оксаною Луценко, Дмитром Сизоновим, Дмитром Дергачем, Лесею Гливінською, асистентами Майєю Булах, Станіславою Овсейчик, Ольгою Плясун – були окреслені перспективи розвитку сучасної лінгвістики, що полягають у динамічному розвитку її неонапрямків: медіа- та юрислінгвістики, політичної та бізнесової лінгвістики, лінгвоіміджелогії, лінгвістичної експертології та ін. Цікаво, що пропоновані наукові теми для обговорення нашими викладачами корелюються із науковими зацікавленнями світової лінгвістичної спільноти, що говорить про актуальність заданих проблем.

    У рамках фестивалю доц. Дмитро Сизонов презентував кафедральне словникове видання «Нові слова та фразеологізми в медіа» (частина 2), до створення якого долучалися і студенти Медіалінгвістичного гуртка. У словнику представлена неолексика та неофразеологія ХХІ ст., що з'являється і активно функціонує в українському медійному просторі: в газетах та журналах, рекламних продуктах, соцмережах, інтернет просторі. Поява таких видань є актуальною в сучасному інформаційному суспільстві і доводить на практиці, що мова – явище динамічне, вона пульсує, еволюціонує, постійно оновлюється, а сучасні ЗМІ формують і тиражують лінгвістичну моду. Інноваційний словник має стати щорічним виданням, що буде репрезентувати реальний стан української мови в масовій комунікації.

    Цьогоріч у рамках фестивалю студенти спеціалізації «Медіалінгвістика» Людмила Рудюк і Валерія Павлюк провели цікавий майстер-клас з розпізнавання маніпуляцій у рекламі та медіа текстах «Хутчіш знімай рожеві окуляри», виокремили основні тактики, стратегії, прийоми, якими найчастіше впливають рекламодавці та окреслили способи, які допоможуть зняти потенційному споживачеві «рожеві окуляри» і не потрапити на гачок маніпуляції. Майстер-клас з медійної грамотності та культури мову буде адаптований для середньої школи, зокрема для учнів Українського гуманітарного ліцею Київського національного університету імені Тараса Шевченка та проведений до Дня української писемності та мови.

    Приємним і очікуваним моментом стало оголошення результатів загальноуніверситетського конкурсу «З українською мовою в серці». Серед переможців творчі роботи студентів Дар’ї Марковської, Галини Кубкової, Катерини Поліщук, Мар’яни Кошик (юридичний факультет), Діани Алексєєвої (Інститут високих технологій), Анни Ляшенко, Діни Душа, Валерія Мозгової, Анни Чоп (Інститут філології), Інна Прилепо (філософський факультет) та ін. Такі творчі роботи виховують серед студентської молоді почуття патріотизму, а також дозволяють розвинути навички творчого письма в різних функціональних стилях. Жанри, представлені цьогоріч на конкурс, найрізноманітніші – від віршів та поем до есе та нарисів.

    Нагадаємо, фестиваль «STYL-M-K-FEST» проводиться вчетверте і є щорічним. Головна мета фестивалю – популяризація української мови та культури. Щороку в межах фестивалю кафедра організовує майстер-класи, презентації, дискусійні майданчики, виставки наукової продукції та багато іншого.

    Рудюк Людмила, студентка 4 курсу
    Фото – Валерій Попов, Юлія Кузьменко

  • Як навчитися навчати

    24 жовтня чергове засідання лінгвістичного клубу «ЗМовники» збіглося з відзначенням в Інституті 100-річчя українознавчих кафедр Шевченкового університету. У святковому піднесеному настрої гості прийшли на бесіду й дізналися багато корисного про те, як навчитися навчати. Власним досвідом викладання поділилися Наталя Ковтонюк, Юліана Зелена та Софія Феджора. «Це не лише наші випускники. Це просто наші!» ̶ тепло відрекомендувала їх голова ЗМовників Оксана Мацько. Дівчата працюють у центрі «ZNOUA». Наталя та Софія нині – аспірантки Інституту філології. Юліана живе в Тернополі, навчає школярів онлайн.

    Студенти згадали про власний досвід викладання, адже багато хто вже з першого курсу починає підробляти репетиторством. Слід зауважити, що індивідуальні та групові завдання – геть не те саме. У групі частину відповідальності й роботи можна покласти на певні колективні ігри чи завдання, а щоб встановити контакт віч-на-віч, потрібен інший підхід. Помиляєтеся, якщо думаєте, що викладач – не професія для інтроверта. Так, вони відновллються наодинці із собою, але можуть бути чудовими педагогами. Годинку без розмов удома – і знову до роботи!

    Цікаво було послухати спогади аудиторії про їхніх репетиторів і вчителів. Наші експерти запевняють, що на першому місці в учнів здебільшого людина, викладач, а вже потім сама дисципліна. Говорили про домашні завдання. Із досвіду дівчат вони не є запорукою знань. І матеріал в аудиторії бажано давати обережно, адже, за результатами багатьох досліджень із роботи мозку, учні ефективно сприймають інформацію протягом перших 5-15 хвилин. Далі необхідно змінити формат роботи чи зробити перерву. Окремі діти можуть вивчити лише самі, наодинці з книжкою, без учителів і примусу. Для дітей із відставанням у розвитку потрібен фахівець, а не лише педагог.

    Порушили питання ефективності сучасної шкільної освіти. ЗНО налаштовує дітей на успішне виконання конкретного завдання – тестів. Зараз викладачі працюють із «поколінням Z», яке звикло до гаджетів. У них інший тип мислення й сприйняття – картинками. «Діти користуються соцмережами, гортають стрічку й думають: "Це нецікаво, нецікаво… О! А на цьому я зупинюся трохи довше"» - розповідає Наталя Ковтонюк. До цього варто адаптуватися. Хтозна, яку систему освіту матимемо за кілька десятиліть.

    Зрештою, викладання й пошук нових контактів із учнями мають приносити радість. Наша випускниця й викладач студії навчання та розвитку «Tutoria» Тетяна Синьоок – доволі творча людина, що дозволяє їй створювати відеокурси. І необов’язково читати безліч праць із педагогіки. Як запевняє Софія Феджора, її батько, вчитель музики, не читаючи цих книжок користується тими самими методами. Вчитель – це покликання!

    Юлія Кузьменко

    Категорії: 
  • "Хто хоче стати мільйонером?" - гра ЗМовників

    У межах лінгвістичного клубу «ЗМовники» відбулася гра за форматом «Хто хоче стати мільйонером?» ЗМовники, як правило, обирають певну тему для обговорення та запрошують компетентних доповідачів, але цього разу вирішили спробувати щось абсолютно нове. Гості й гравці мали змогу дізнатися та пригадати цікавинки з багатьох дисциплін україністики. Підтримати захід прийшли й викладачі кафедри української мови та прикладної лінгвістики.

    Цього разу організатори – двоє друзів, студент 5 курсу ІМВ Олег Павлюк і студентка 4 курсу ІФ Юлія Кузьменко. Олег уже мав успішний досвід такої гри у стінах Інституту міжнародних відносин, але хотів би продовжувати й розвиватися, у майбутньому зробивши гру загальноуніверситетською. Любить надихатися й надихати інших. Тому запропонував Юлі проекспериментувати та влаштувати філологічний формат гри. Розробив комп’ютерну програму й виступив у ролі ведучого, разом із Юлею уклали питання. Експертом стала Лідія Гнатюк, професор кафедри української мови та прикладної лінгвістики. Вона вже виступала на Змовниках не раз (теми «Кава з накладанцями» та «Пропоновані зміни до правопису»). Студентка Юлія - постійний учасник Змовників, виступала з темою «Фемінітиви в українській мові».

    Гра відбулася у невимушеній атмосфері. Як зазначила очільник клубу Оксана Мацько, було цікаво й пізнавально. Чи знали ви, який обсяг фондів бібліотеки Вернадського? Чи помічали, скільки колон прикрашають фасад будівлі ІФ? Пригадали трохи курс старослов’янської та історії мови, а ще зацікавилися кольорами: що позначає прикметник «шарий»? Трохи гумору, помірна інтрига, вишукана мова, цінні книги як призи переможцям. ЗМовники мають свого мільйонера – студентку 4 курсу Юлію Романюк. Були вдячні іншим гравцям: Ірині Галабузіній, Альоні Мельничук і Дмитру Луняці. Студенти вже запитують, коли розпочнеться реєстрація на наступний випуск, тож робота триватиме. Наступна тема ЗМовників – «Як навчитися навчати?». Зустріч відбудеться в урочистий день - 100-річчя від заснування українознавчих кафедр КНУ. Завітайте!

    Юлія Кузьменко.
    Фото Валерія Попова та Сергія Терещенка.

  • Гафiз – океан, глибину якого щораз дізнаємося по краплині

    19 жовтня відзначаємо річницю від дня народження поета, класика перської літератури Гафіза Ширазі. На честь цієї дати в Інституті філології відбувся науково-практичний семінар. Головним гостем був Посол Ісламської Республіки Іран Манучегр Мораді. Він нещодавно заступив на посаду, із чим голову іранської амбасади привітала Олена Мазепова, завідувач кафедри мов і літератур Близького та Середнього Сходу та директор Центру іраністики ІФ. Олена Вікторівна висловила сподівання, що з початком каденції пана Посла в українській вищій школі буде ще більше уваги до перських студій.

    Вітальне слово почули від першого проректора з питань міжнародної співпраці Петра Беха. Проректор зауважив, що нині в університеті Шевченка на різних спеціальностях навчаються понад 200 іранських студентів. Ми маємо плідні контакти з іранськими університетами й цим пишаємося. Петро Олексійович подарував його Високоповажності символічні 2 гривні із зображенням головного корпусу КНУ на знак того, що університет завжди радий поверненню Посла. Від імені дирекції Інституту гостей семінару привітав заступник директора Сергій Скрильник.

    Пан Манучегр Мораді був радий вітати всіх присутніх і подякував адміністрації Університету. Амбасада цінує увагу до перської мови в країні, а Посол особисто покликаний сприяти всебічному розвитку зв’язків у всіх сферах взаємодій між державами. Згадав українську поетесу, випускницю КНУ Анну Березіну, яка досліджувала Гафіза. І розповів трохи про пошанування поета у своїй Батьківщині, адже Іран славиться як країна поезії. Для іранців книга віршів Гафіза – друга після Корану: «Коли хочемо дізнатися про майбутнє, ворожимо на книзі Гафіза». Вірші лірика вплинули на літературу й мистецтво загалом і за кордоном. Гете отримав велике натхнення від Гафіза. Хоча інколи слова поета зрозуміти складно, не всі можуть розкодувати рядки. Та незважаючи на помилки, його твори готові читати всі, навіть влаштовують родинні змагання на найкраще декламування. Гафіз вражає всіх.

    Багато нового особисто для себе Посол дізнався від наступних доповідей доцентів Тетяни Маленької й Анни Бочарнікової. Гості почули про перші переклади газелей Гафіза в Європі та в Україні, про перші видання віршів. Зокрема, блискуче перекладала поета англійською Гертруда Белл, якій вдалося зберегти дух і поетику його творів. А от Гете пережив кризу після знайомства з поезіями перського митця. Його «Західно-східний Диван» 1819 – діалог двох геніїв, переспів творів Гафіза. В Україні варто згадати видатного орієнталіста Агатангела Кримського, який уперше переклав з оригіналу твори Гафіза й опублікував у журналі «Житє і слово» за редакцією Івана Франка. Також Кримський – автор однієї з перших монографій про перського поета на теренах Східної Європи. А третю частину його «Пальмового гілля» Ярослав Статкевич назвав українським диваном. Слухачі дізналися, крім цього, про багатозначність у газелях Гафіза.

    Захід прикрасили вірші поета в оригіналі та в перекладах Гертруди Белл, Агатангела Кримського та Василя Мисика. Читали студенти-сходознавці Інституту філології спільно зі студентами Київського національного Лінгвістичного університету на чолі з головою перської секції доцентом Мариною Охріменко. Посол подякував за святкування дня народження перського поета на високому рівні.

  • Лекція турецького науковця Чаглаяна Йилмаза

    17 жовтня у Турецькому центрі інформації та досліджень Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка відбулася лекція турецького науковця Чаглаяна Йилмаза на тему “Кодування морфем на основі інформаційної теорії (на матеріалі турецької мови)”.

    Чаглаян Йилмаз – кандидат філологічних наук, експерт із давньої турецької мови. Протягом 2017-2018 н.р. викладав турецьку мову на кафедрі тюркології Інституту філології. У 2018 р. видав книгу, присвячену мовознавству і кодифікації.

    Чаглаян Йилмаз почав свою доповідь sз презентації книги “Графічне зображення морфем у турецькій мові на основі інформаційної теорії”, яку написав протягом свого перебування в Україні. Вихід цієї книги став вимогою часу в турецькій лінгвістиці, а питання, порушені в ній, є дискурсивними, за словами сучасних турецьких науковців. Чаглаян ходжа одним із перших пропонує турецькій лінгвістиці коло понять і термінів із семіотики та кодування.

    Інтерактивний формат лекції зацікавив слухачів. Гості отримали примірники книги та зразки текстів із цікавими мовними завданнями. На прикладі цих завдань доповідач продемонстрував функціонування мовних знаків, сутність та особливості інформаційної теорії.

    17 Ekim 2018 tarihinde Kiev Milli Taras Şevçenko Üniversitesi Türk Enformasyon ve Araştırma Merkezi’nde Türk bilim adamı Dr. Çağlayan YILMAZ “Morfemlerin enformatif değerine göre kodlaması (Türkçe örneğinde)” araştırma konulu konferans vermiştir.

    Çağlayan Yılmaz – Eski Türk dili, Genel Dilbilim uzmanı. 2017-2018 döneminde Filoloji Enstitüsü Türkoloji Bölümü'nde görev yapt
    ı. 2018'de dilbilim ve kodlamaya ayrılmış bir kitap yayımladı.

    Çağlayan Yılmaz, sunumuna Ukrayna'da kaldığı süre boyunca yazdığı «Türkçede Anlam Birimlerinin Bilgi Kuramı Temelinde İşaretlenmesi» kitabı ile başladı. Bu kitapta ele alınan sorunların çoğu, günümüz Türk dilbiliminde popüler tartışma konuları olduğundan, kitabının ortaya çıkması zamanın ihtiyacıdır. Çağlayan Yılmaz’ın dil gösterglerini, onların enformasyon değerine göre kodlalamayı öneren çalışması Türk dilbiliminde kodlama ile ilgili özgün bir yaklaşım olarak değerlendirilebilir.

    Hocanın sunum sırasında katılımcılara kitabının birer örneğini ve farklı yaklaşımlarla kodlanmış metin örneklerini dağıtması, etkinliğin interaktif olmasını sağlamıştır. Disiplinler arası çalışmanın verimli bir örneğinin sunulduğu etkinlikte enformasyon teorisinin günlük iletişimdeki görünümleri ilginç örneklerle ortaya konmuştur.

    Etkinliğe ilgi ve katılım yüksekti. Hocamızın emeğine sağlık!

  • Три корисні лекції від лекторію "Репліка"

    Кожні два тижні вже традиційно студенти ІФ дізнаться корисну інформацію поза межами філологічного фаху. Нагадаємо формат: 3 лекції по 20 хвилин, адже довше нашому мозку концентруватися на новому дедалі складніше. Організатор Тетяна Михно каже: «Ми не хочемо залишатися лише філологами. Репліка – це доступний виклад і максимум знань». Цієї середи виступали студент 4 курсу ІМВ, юрист Єгор Євменов, викладач ФРЕКСу Вікторія Ніконова та студент 2 курсу ІФ Костянтин Рябцев.

    Тема Єгора – меритократія в Україні. Це ідея рівності, коли кожен у суспільстві отримує статус і прибутки відповідно до власних зусиль. Знаємо, що справедливість не завжди дорівнює рівності. Дуже розвинена меритократія в Німеччині. Ця держава звикла передбачати все до деталей. А от в Україні у сфері публічного права властиво обмежувати демократію. У приватному вона є, на це й ринкова економіка. Спрямована на справедливі прибутки. Ще лектор розповів про честь і гідність ділової репутації, розповів про експертні послуги філологів та дав кілька практичних порад щодо співпраці з юристами.

    Вікторія Віталіївна розповіла про безпечний дім. Виявляється, що радіація менш шкідлива за побутову хімію. Лише за часів ІІ світової війни синтезували 70 тис. нових хімікатів. Нині на 2 місці за кількістю – смерті від онкозахворювань, що також спричинюють токсини. Хлор, фосфати, ПАР, формальдегіди, нітрати, харчові добавки – усе це дуже шкодить людині, накопичується та викликає хвороби всіх систем організму. Хімікати особливо шкідливі для дітей і домашніх улюбленців. Їх можна замінити природними очисниками: содою, оцтом тощо. Будьте обережні. Перед застосуванням обов’язково читайте склад продукції, не змішуйте різні засоби, стежте за терміном придатності, провітрюйте після застосування. Варто піклуватися не лише про оселю, а й про довкілля. Не зловживайте хімією.

    Костянтин поєднав дві теми: осіння депресія та кохання з першого погляду. Депресія виникає через зменшення тривалості світлового дня та зниження гормону мелатоніну. На додачу наш швидкий ритм життя, незбалансоване харчування, стреси. Дедлайни, невисипання. З’являється фонова втома, сонливість, апатія до справ, які раніше приносили задоволення. Жінки більш впливові до депресії через вищу емоційну лабільність. Коли вам сумно, спробуйте урізноманітнити кольорову гаму навколо себе. Сходіть на шопінг, займіться спортом і виходьте кудись, навіть якщо дуже не хочеться. А чи вірите в перше кохання? Це в нас закладено еволюційно, адже раніше люди жили мало й просто не мали часу розбиратися, хто підходить найкраще. Перше гарне враження – і ми вирішуємо, чи впускати людину в своє життя. На це впливають 2 чинники: власна любовна схема (спогади в підсвідомості та налаштування на певній тип) і визначення генетичної спорідненості. Ідикатор генетичного матеріалу людини – запах. Костянтин порадив читати праці Хелен Фішер з цієї теми.

    Конспекти лекцій шукайте на сторінках «Репліки» в соцмережах.

    Юлія Кузьменко

    Категорії: 
  • Усе про книжковий проект від Міли Іванцової

    17 жовтня в Інституті філології відбувся оригінальний майстер-клас за участі талановитої письменниці та кураторки багатьох літературних проектів Міли Іванцової. До цікавої розмови про досвід пані Міли у виданні книжок долучилися студенти літературної творчості 4 курсу, 2 курсу магістратури та сходознавці 2 курсу. Розповідь гості (а радше, діалог, бо студенти досить часто зверталися до лекторки з питаннями) викликала чималий інтерес, оскільки Міла Іванцова добре знає процес книговидання і як автор, і як головний редактор, та ідейна натхненниця реалізованих видавничих проектів. Пані Міла безпосередньо долучилася до творення сучасного літературного процесу в Україні, адже під час існування «Редакції Міли Іванцової» відкривала нові імена та популяризувала вже відомих авторів. Зокрема уклала серії колективних збірок малої прози «П’ять зірок», «Дорожні історії», «Відкрий світ!»; підготувала до друку і видала романи сучасних українських письменників, написані в різних жанрах. За неповних два роки роботи «Редакції Міли Іванцової» побачила світ 31 книжка.

    Однією з основних проблем сучасного літературного процесу, на думку письменниці, є той факт, що видавцям набагато вигідніше видавати популярних зарубіжних авторів, ніж українських, чия творчість досить часто не розрекламована і невідома широкому загалу. Утім лекторка підбадьорила аудиторію, зауваживши, що сучасна українська література має великий потенціал, підіймає гострі та суспільно важливі теми, і це, безумовно, також має свій уплив на видавців і читачів.

    Міла Іванцова радить рухатися крок за кроком та не боятися відмов видавців. Кілька порад від відомої письменниці:

    1. Надсилати рукопис варто лише в ті видавництва, які, власне, працюють із схожими формами та жанрами. Якщо йдеться про крутий нон-фікшн, немає сенсу писати лист видавцям дитячої літератури.

    2. Правильно оформлювати лист-пропозицію для видавця. До листа необхідно додати синопсис (стислий опис роману), коротку біографію, а також файл, у якому ви зазначите потенційну цільову аудиторію, ваші думки та побажання щодо видання тощо. Усе має бути лаконічно та максимально інформативно. Такий «пакет документів» дасть змогу видавцеві швидко скласти загальне уявлення про текст.

    3. Не боятися перераховувати власні досягнення, водночас краще утримуватися від надмірної демонстрації здобутків і самовихваляння.

    4. Брати участь у різноманітних літературних конкурсах, щоб бути в полі зору потенційних видавців. Заявляти про себе.
    Лекція минула непомітно, у затишній атмосфері. Письменниця пообіцяла знову завітати на цікаву розмову.

    Сподіваємося, що такі зустрічі в стінах Інституту філології стануть доброю традицією!
    Інформацію підготувала Світлана Вертола, фото Валерія Попова

    Категорії: 

Сторінки

Subscribe to зустріч