зустріч

З нагоди 25-річчя партнерства між Констанцьким університетом (Німеччина) і нашим університетом 23 листопада до Інституту філології завітав професор Ергард Рой Він. Пан професор представив студентам і викладачам кафедри германської філології та перекладу свою нову книжку «З Європи в Європу: 25 років партнерства між Університетом Констанц та Київським національним університетом імені Тараса Шевченка 1992-2017». Після розповіді про книжку почесний гість поділився спогадами про свої перші подорожі до України, благодійну діяльність і зародження партнерства з Київським університетом. Слухачі дізналися, що у кампусі Констанцького університету росте (і доволі успішно) каштан, вивезений малесеньким саджанцем з Києва на початку 1990-х років. Він символізує розвиток партнерства між нашими університетами. Професор Ергард Рой Він подарував кафедрі дві свої книжки, ознайомитися з якими можна усім охочим у бібліотеці кафедри.

Фемінітиви в українській мові, як і у більшості мов світу, є невирішеною проблемою, яка пов'язана із гендерним розподілом функцій у суспільстві. Наприклад, для чехів абсолютно нормально утворювати паралельні форми - фемінні та маскулінні- для позначення віднесеності до роду діяльності у всіх сферах. А для українців така практика поки притаманна лише у розмовному, публіцистичному та художньому стилях. Чи потрібно впроваджувати фемінітиви в офіційно-діловому та науковому стилях? Це потреба мови чи курйозна забаганка? Про це говорили на "ЗМовниках" 21 листопада із Юлією Кузьменко.

Нині утворення від іменників чоловічого роду назв жіночого є продуктивним. Для нас абсолютно нормальним є вживання паралельних форм - студент-студентка, філолог-філологиня, чернець-черниця, літертаурознавець-літературознавиця, магістр-магістрантка, натомість дивують форми на зразок - фотограф-фотографиня, посол-послиня чи посолка, доктор-докториця, академік-академиня тощо. Виступаючи, Юлія Кузьменко зауважлиа, що фемінітиви в українській мові переважають у розмовному стилі, публіцистичному та художньому, натомість не притаманні офіційно-діловому та науковому. Назви на означення жінок за професією, видом діяльності, соціальним статусом, місцем проживання відображені у перших словниках української мови ще у 16 столітті. Наша мова, на відміну від російської, тяжіє до активного творення і вживання фемінітивів. У європейській практиці простежується стилістично обмежене вживання фемінних форм. Так, в іспанській мові жіночі назви легко утворяться завдяки закінченню, але, якщо в аудиторії присутній хоч один чоловік,то до всієї аудиторії звертатимуться маскулітивною формою. Натомість паралельні форми вживають у Німеччині.

Філологині ІФ не проти, аби найменовували їх вид діяльності чоловічим родом. Водночас вони й не відмовляються від фемінітивів. Їхня позиція - вживання жіночих назв залежно від стилів мови. Викладачі кафедри української мови та прикладної лінгвістики наводили аргументи щодо за/проти вживання жіночих найменувань, акцентуючи на тому, що основною властивістю мови є варіативність, завдяки якій відбувається забезпечення потреб суспільства. Тож, якщо винакають такі утворення, то потрібно проводили ґрунтовні дослідженнь інновацій і тоді робити висновки із проекцією на мовну систему.

Олександра Касьянова

У Центрі елліністичних студій та грецької культури імені А.Білецького 16.11 відбулася зустріч з професором Відкритого університету Кіпру В. Караіску. Відкритий університет Кіпру заснований недавно, однак, попри свій «молодий вік», це – один з найпрогресивніших університетів острову. Метою візиту проф. В.Караіску була реалізація програми налагодження співробітництва з східноєвропейськими осередками елліністичних студій, зокрема, обговорення можливості співпраці щодо дослідження теми впливу історичної пам’яті на формування громадського простору в Україна та на Кіпрі, двох країн, що переживають складний процес переосмислення власної ідентичності в контексті драми військового іноземного вторгнення. Однією з тем зустрічі було розглянути використання візуальних засобів у новогрецькій поезії 20 ст., взаємодію поезії та живопису. Іншою темою зустрічі була організація навчального процесу у Вільному університеті Кіпру, функціонування дистанційної форми навчання, спеціалізації освітніх рівнів «бакалавр» та «магістр».

З ініціативи Студентського парламенту Інституту філології 7 листопада відбулася зустріч із представниками Спілки ініціативної молоді "СІМ". Для філологів активісти провели майстер-клас про подорожі. І хоч більшість присутніх уже була закордоном, однак отримали корисний досвід від такої зустрічі. Від Олександра, Аліни та Катерини студенти дізналися, як краще організувати подорож із мінімальним бюджетом, або й взагалі безкоштовно.

Зацікавлення викликала можливість поїхати закордон на навчання, паралельно з чим можна організувати поїздки країною. Гості давали студентам рекомендації щодо грантових програм та варіантів студентської академічної мобільності. Окремо спікери зупинялися на можливостях каучсерфінгу та досвіді такого поселення в різних куточках світу.

Світ можливостей - безмежний. Треба лише не боятися починати мандрівку!