зустріч

  • БЕЛЬГІЙСЬКІ ГОСТІ В ІНСТИТУТІ ФІЛОЛОГІЇ

    23 березня в Інституті філології відбулася презентація спеціального випуску бельгійської франкомовної драматургії журналу «Всесвіт» і відзначення лауреатів Всеукраїнського конкурсу художнього перекладу творів Жоржа Роденбаха, організованого Посольством Бельгії в Україні, Асоціацією викладачів французької мови України та Київським національним університетом імені Тараса Шевченка.

    На урочистості завітали Надзвичайний і Повноважний Посол Бельгії в Україні Люк Якобс, Перший секретар Посольства Бельгії в Україні Мішель Версаль, інші представники бельгійської дипломатичної місії. Гості відзначили високий художній рівень представлених у визначному українському часописі творів і висловили надію, що невдовзі вони з'являться на сценах українських театрів. Про втілення цього мистецького проекту розповів ведучий заходу й упорядник номера «Всесвіту», доцент кафедри романської філології Дмитро Чистяк; він також розказав учасникам зустрічі про бельгійський франкомовний театр і творчість Ж. Роденбаха в контексті українсько-бельгійських культурних зв’язків.

    Президент Асоціації викладачів французької мови України, доцент кафедри романської філології Тетяна Гейко розповіла про роботу журі над розглядом понад 50 перекладів з усіх куточків України, засвідчивши, що мистецький рівень робіт щороку зростає. І ось настала зворушлива мить відзначення переможців із Києва, Чернівців та Горлівки цінними подарунками від Посольства Бельгії.

    Учасники зауважили, що співпраця між Посольством Бельгії в Україні й українськими партнерами вже стала доброю традицією, тож висловили сподівання, що наступного року знову зустрінуться на Тижні франкофонії для проведення нових мистецьких заходів, що зміцнять культурні зв’язки між Україною та Бельгією.

    Дмитро Чистяк

  • Відбулися дебати кандидатів на посаду голови студентського парламенту ІФ

    Незабаром відбудуться вибори голови студентського парламенту Інституту філології. Тиждень тому на фейсбук сторінці студентського самоврядування Інституту було презентовано передвиборчі програми всіх претендентів на пост голови, а їх виявилося четверо - першокурсниця російської філології Альона Галуцьких, студентка 4-го курсу класичної філології Ксенія Кривомлинова, першокурсниця хорватської філології Олександра Трофімішина, магістрант-китаїст Сергій Фокін. 27 березня відбулися дебати кандидатів на посаду голови студентського парламенту ІФ. Під час зустрічі відбулося обговорення програм розвитку студентського життя Інституту, присутні ставили запитання претендентам і оцінювали їх готовність бути очільником студентського самоврядування ІФ.

    Категорії: 
  • В ІФ відбулися збори Асоціації викладачів французької мови в України

    В Інституті філології 23 березня відбулися загальні збори Асоціації викладачів французької мови України. Присутніх привітали радник з кооперації та культури Посольства Франції Ан Дюруфлє та аташе з розвитку французької мови, другий секретар посольства Румунії Фабріс Пьото. Сорок два учасники з Києва, Запоріжжя, Дніпра, Чернівців та Одеси обговорили звіт Президента Асоціації, доцента кафедри романської філології Тетяни Гейко, а також прийняли план роботи Асоціації на наступні 4 роки. Ольга Кравченко з Київського національного лінгвістичного університету виступила з презентацією проекту «IFprofs” в Україні, а доцент нашого Інституту Тетяна Бурмістенко – з презентацією Першого всеукраїнського фестивалю для школярів «Вертеп”.

    Фотозвіт Валерія Попова

  • Всюдисутність грецької мови

    22 березня в Інституті філології відбулася зустріч студентів-неоелліністів та філеллінів Києва із Надзвичайним та Повноважним Послом Грецької республіки в Україні, п. Георгіосом Пукамісасом, який виголосив доповідь на тему «Всюдисутність грецької мови», присвячену Дню грецької мови, який ми святкуємо 9 лютого – у день смерті національного поета Діонісія Соломоса, автора грецького гімну.

    Пан Посол наголосив, що виступи про мову, як правило, стосуються літератури як найвищого зразка мовної діяльності, тоді як його цікавить щоденне життя мови, те незриме, що пов’язує між собою членів суспільства та відкриває суспільство іншим, шляхи мовного збагачення чи збідніння, культурного обміну. Зокрема п. Г.Пукамісас спробував показати, наскільки грецька мова вкорінена в кожному із присутніх, запропонувавши «етимологічну» гру, ілюстраціями до якої були мови Європи. Запозичена лексика, на думку п. Посла, «це те багатство, яке успадкували сучасні греки від своїх давніх предків, починаючи з часів, коли використовувалося лінійне письмо Б (1500–1400 рр. до н.е.). Це той спадок, який має здатність передаватися навіть за відсутності його початкових носіїв та господарів. Можна припустити, що, навіть у разі зникнення носіїв цієї мови, вона, не будучи мовою колоніальної держави чи країни з імперськими амбіціями, продовжить дарувати Європі та всьому світові своє неперевершене багатство та дивовижну здатність передавати поняття, описувати стани та називати нові галузі науки.»

    Категорії: 
  • Українська мова латинкою. Чи це можливо?

    Сьогодні, 20 березня, закликати прихід весни та обговорювати мирні шляхи перемоги в алфавітній війні зібралися найбільш утаємничені філологи нашого Інституту на засіданні лінгвістичного клубу «ЗМовники». "Українська мова латинкою. Чи це можливо?" – такою була тема зустрічі, яку під керівництвом Людмили Домилівської готували наші студентки Софія Мостова та Адріана Біла. Також необхідно відзначити незвичайність формату виступу дівчат – запеклі словесні баталії у вигляді дискусії не залишили байдужими жодного присутнього в залі.

    Питання латинізації українського алфавіту розглядається авторитетними мовознавцями вже незліченну кількість років, однак зараз – в умовах війни, в тому числі й інформаційної воно постає надзвичайно гостро. Чи допоможе латинка українцям для європейської самоідентифікації, а чи навпаки занапастить ті нечисленні паростки, які ще більше переконують у неповторності та унікальності української нації? Чи може кирилиця як власне українська система письма бути увиразненням нашої історичної та культурної окремішності? Чи з переходом на латинку ми забудемо наше далеке праслов’янське коріння та станемо великою сірою масою?

    Після виступу наших спікерів усі охочі долучилися до обговорення одного з найважливіших питань дискусії – яка мета переходу на латинську абетку та на яку реакцію можна сподіватися від громадськості, якщо це станеться сьогодні. Адже кирилиця – це традиція, це сакральне явище для українців, від якого вони не мають намірів відмовлятися. Саме тому, підбиваючи підсумки зустрічі, учасники визнали не повний перехід, а лише часткову альтернативу для української мови.

    Наприкінці засідання думки присутніх розділилися. Та й навіть знайшлися охочі власноруч допомагати переходу на латинську абетку української мови.Однак спільною та непохитною виявилася думка про дотримання «Напутчування» Івана Малковича «…захищати своїми долоньками крихітну свічечку букви «ї», а також, витягнувшись на пальчиках, оберігати місячний серпик букви «є», що зрізаний з неба разом із ниточкою»

    Провокативним ти неоднозначним виявилося сьогоднішнє засідання нашого лінгвістичного клубу, але ми закликаємо усіх триматися свого – отого власного, що виокремлює нас серед інших, всупереч вітрам історії. Запрошуємо на наступну зустріч, де ви довідаєтеся про роль і можливості української мови в інтернеті. А також дізнаєтеся про перспективи розвитку солов’їної в сучасному мережевому просторі.

    Текст студентки Оляни Цехмістер, фото Валерія Попова

    Категорії: 
  • Слово і пісня – зброя!

    Час минає швидко. Оком не змигнемо – наші онуки запитають нас: «Дідусю, бабусю, розкажіть, що було 2013-2014 року?» І ми не маємо права відповісти потім, що жили осторонь. Із такими словами 16 березня в Інституті філології розпочалася зустріч з добровольцем, вартовим Майдану Зиновієм Медюхом. Зеник зі Стрия, як чоловік сам відрекомендувався, безліч разів їздив і продовжує їздити в зону бойових дій на Сході України, аби піднімати бойовий дух наших захисників. Також він є учасником проекту «Пісні, народжені в АТО». У мирному житті навчає спорту, організовує тенісний клуб. Медюх прийшов до студентів, щоб встигнути багато чого сказати перед черговою поїздкою на Схід, а також заспівати під гітару найвідоміші свої пісні.

    Подію назвали «розмова-здибанка». І справді, не лише співали, а й розмовляли про основні загальнолюдські цінності, і ця бесіда лилася легко. Зиновій часто переходив від оповідей про Революцію до фактів із власного життя, і це виглядало в нього так природно, нештучно! Молодий душею, він найбільші надії покладає на молодь. Ще в часи Майдану сміливо доручав своїм двом молодшим братам вартувати, хоча й сам для цього мусив перемогти себе внутрішньо. Але якщо боятися довіряти молодим людям, не буде нічого. Він не бачить авторитетів сьогодні, з яких можна брати приклад. Бо якби вони були, мали б ми інше суспільство. Молодь сама має бути авторитетами, і вона вже вміє відрізнити полову від зерна.

    Бард каже, що війна нині перейшла в ту фазу, коли вона – на нас усіх. Себе вважає «закритим штабом інформаційного фронту», і вважає, що кожен може і мусить продовжувати. Кожну мить витрачати з користю та осмисленням. Вчитися, і нехай один свідомий поведе за собою десять, потім – сто, а потім і 10 тисяч! Адже для філологів слово – справді основна зброя. Зеник пригадує, як у лютому 2014 на Майдані відмовляли добровольців в АТО, адже вони навіть не були досі в армії, а 50% були дівчата. Їх так і не пустили. Патріотизм може бути різним. «Не треба вмирати за Україну! Ви донесіть недопалок до смітника!» - вчив елементарному Медюх. Він вважає, що мертвий герой не переможе, і повторює це щоразу хлопцям на Сході. «Вижити і перемогти» − таке його гасло.

    Висловив чоловік своє ставлення й до радянської свідомості. Поділився історією Льохи з Волновахи, який аж у 40 років змінив світогляд: синьо-жовта стрічка для нього стала сенсом буття. «І це одна людина! А скільки треба, щоб переробилися 40 мільйонів?..» Після «дуже трагічної історії» у пісні про повалення пам’ятника Леніну тут, на бульварі Шевченка, Медюх додав уже серйозніше: «Як можу я будувати нову державу, живучи на вулиці імені того, хто убивав моїх дідів?!» Так, якщо в людини немає ідеї, то нічого не буде. А філологи - інтелект нації, мають доносити ці ідеї. Не завжди це просто: «Проголошувати ідеї Донцова у Львові – то одне, а ви підіть, спробуйте, туди, за Київ…» Однак обирати нам. Іще Франко казав: «Вибір за вами: сало або свобода».

    Україна свого часу показала, що ми не будемо стояти і дивитися на свавілля, як телята. Першою перемогою Зеник вважає побиття студентів на Майдані. Адже «ви можете бити нас, але бити дітей ми вам не дозволимо!» Бард виконував першу пісню, написану на Революції – «Хижий беркут над Майданом» студента Юрка. Особливо прониклися гості заходу розповіддю про свічку пам’яті. Вона не має бути плаксивою. Свічка має два компоненти – світло і вогонь. Цим вогнем можна зігрітися в холодну хвилину, але він нами керований, і ми маємо обернути його на зброю, палити ворога.

    Зворушилися слухачі від пісні «Мамо, не плач». Зеник завжди просить жінок не плакати. В Україні, на його думку, панує матріархат. Пригадує слова однієї матері, яка свідома того, що народила героя, який помер за Україну. Це відчуття його вразило…

    А ще герой розповідав про свою молодість; як вступив свого часу до Інституту менеджменту єдино заради практики в Америці, адже хотів побачити життя за кордоном. Нині там живуть деякі його знайомі, його 84-річна стрийна, друг-тезка... Він же навчився там поважати закони країни, де перебуваєш. Але залишитися не зміг, бо тут – своє.

    Чергуючи пісні то веселі, то журливі, Зиновій завершив бесіду легендарною «Молитвою на Різдво», у якій мала дівчинка Оленка сподівається побачити батька живим із війни. «Най вам небо частіше всміхається!» − побажав він своїм слухачам. І зізнався насамкінець розмови, що такі зустрічі для нього – найпам’ятніші, найдорожчі. Коли на Майдані перед тобою півмільйона, ти не бачиш очі кожного, а тут усі близько, і тому не збрешуть. Медюх і сам ледь не заплакав наприкінці, коли не спинялися довгі, захопливі оплески гостей. Він знайшов потрібне слово для кожного, тож прислухаймося до поради мудрого чоловіка: слово – це зброя, а воїн – кожен із нас!

    Текст студентки Юлії Кузьменко, фото Валерія Попова

    Категорії: 
  • Де може реалізувати себе філолог зі знанням англійської

    Ти гадаєш, що робота твоєї мрії, яка пов’язана зі спеціальністю, – недосяжна фантазія? Не знаєш, де можна профільно працевлаштуватись, навчаюсь на філолога? Та як непогано заробляти, реалізовуючи власні лінгвістичні здібності?

    Тоді ти точно проґавив зустріч із роботодавцями компаній EnglishDом, YAPPI CORPORATE та English Prime, яка відбулася 15 березня в Інституті філології за сприяння сектору працевлаштування студентів та аспірантів КНУ та за підтримки заступниці директора Наталії Любарець. Наші студенти дізналися чим живе та дихає кожна з компаній, які пріоритети подальшого розвитку ставить та яким чином можна реалізувати власні амбіції та потенціал в сфері викладання англійської мови. Сучасні підходи до вчителювання, потужна команда однодумців, персональний менторинг та коучинг кожного тьютора, конкурентна заробітна платня, офіційно оформлені відносини, надзвичайна та унікальна корпоративна політика компанії, можливість професійного та особистісного розвитку – і це далеко не повний перелік умов працевлаштування.

    Не зважаючи на те, що всі згадані компанії працюють в одному сегменті ринку, кожна представляє собою окремий світ, де кожен охочий може знайти собі заняття до душі. Необхідно також відзначити кардинально різні підходи до викладання англійської. Якщо ти надзвичайно зайнята людина з купою справ щосекунди, ідеальним рішення стане випробувати свої сили в EnglishDом. Заняття відбуваються лише дистанційно за допомогою популярних онлайн платформ в будь--який час дня або ночі. Погодьтеся, заробляти гроші, сидячи о 6 ранку в піжамі з єдинорогами перед ноутбуком – спокуслива пропозиція. До того ж абсолютно не потрібно готуватися до уроку – всі підручники та посібники надає роботодавець. Необхідна лише твоя англійська.

    Бажаєш працювати в одній з найбільших мереж шкіл англійської мови по всій Україні, де всі заняття перетворюються на інтерактивну комунікацію з безліччю ігор? Тоді вам до YAPPI CORPORATE. Власний тренінговий центр, «обезбашена» корпоративна політика та ексклюзивний гість – лис YAPPI до ваших послуг.

    Мрієш, щоб робота приносила не тільки гроші та самореалізацію, а й стала твоїм другим домом? English Prime – компанія, де вивчення мови відбувається в затишній та комфортній атмосфері з чашкою кави та без жодних підручників. Вивчи англійську так само, як вчив рідну – ось головний принцип цього роботодавця.

    Коли зустріч добігла кінця, учасники вже чітко усвідомлювали,що робота мрії може бути реальністю. Особливо за умови високого професіоналізму наших студентів та невпинного бажання до саморозвитку і реалізації творчих планів.

    Текст студентки Оляни Цехмістер, фото Валерія Попова

  • Зустріч із абітурієнтами на кафедрі фольклористики

    15 березня кафедра фольклористики радо відчинила двері для абітурієнтів – майбутніх бакалаврів та магістрів. Презентацію відвідали різні гості, зокрема приємно було бачити майбутніх мистецтвознавців з Дрогобича, які цікавляться освітою в КНУ, пов’язаною з народною творчістю!

    Завідувач кафедри фольклористики Олена Івановська познайомила відвідувачів із колегами-фольклористами. Доцент кафедри Роман Лихограй розповів гостям про сучасний фольклор, який твориться й досі, ті ж меми – народна творчість наших днів. Жодна музика, кінофільм чи літературний твір не обходяться без фольклорних образів, тож важливо вміти їх читати.

    Кожен абітурієнт ставить собі питання: «Ким я буду?» Освітні програми кафедри дозволяють випускникові обирати весь спектр гуманітарних галузей. Науковці, співробітники музеїв, менеджери художніх проектів, політичні консультанти, перекладачі, викладачі, журналісти, мистецтвознавці – і це ще не повний перелік! На зустрічі обговорили безліч нюансів вступу до бакалаврату та магістратури у 2018 році.

    Після надання офіційної інформації викладачам кафедри було приємно поділитися з гостями своїми здобутками. Фольклористи були консультантами при створенні українського анімаційного фільму «Мавка», вони долучилися до розробки всесвітньовідомої відеогри «The forest song», випускники є засновниками таких проектів, як фольклорна школа «Правиця», дитячий гурт «Орелі». Згадали також відомих випускниць – Юлію Саніну, Катю Чилі (Кондратенко), Олену Цибульську та інших.

    Після розмови на кафедрі абітурієнтам провели екскурсію Червоним корпусом та залучили до майстер-класу з народних танців. Закликали весну хороводами, організовували танці-діалоги «Ой, дід Ладо», також виконували «гречаники», плескача та інші народні елементи під супровід троїстих музик. Викладачі та студенти-фольклористи продемонстрували: народні танці створені для кожного українця! Тож, абітурієнте, обирай освітні програми кафедри фольклористики і ти станеш частиною їхньої родини, частиною ІФ та КНУ загалом.

    Текст і фото студентки Юлії Кузьменко

  • Зустріч із Шевченківськими лауреатами на економічному факультеті

    14 березня у рамках Шевченківських урочистостей на економічному факультеті КНУ імені Тараса Шевченка за сприяння кафедри історії літератури, теорії літератури та літературної творчості відбулася зустріч із письменниками та Шевченківськими лауреатами, серед яких були: доктор філологічних наук, професор, поет, літературознавець, лауреат Національної премії України ім. Т.Г.Шевченка Юрій Ковалів; член Національної спілки письменників України, поетеса, прозаїк Галина Тарасюк; кандидат філологічних наук, провідний науковий співробітник Інституту літератури ім. Т.Г.Шевченка НАН України, літературознавець, лауреат Національної премії України ім. Т.Г.Шевченка Андрій Кравченко. Модерував зустріччю кандидат філологічних наук, доцент кафедри історії літератури, теорії літератури та літературної творчості Михайло Конончук.

    На зустрічі також були присутні кандидат філологічних наук, доцент Галина Жуковська, кандидат філологічних наук, доцент Олена Ткаченко, кандидат економічних наук, доцент Людмила Анісімова, а також студенти-економісти, які охоче ставили запитання письменникам, цікавлячись про сучасний літературний процес та обговорювали інтерпретацію Шевченка у сучасному дискурсі.

    Категорії: 
  • "Шевченкіана діаспори" Ростислава Радишевського

    13 березня відбулася презентація шеститомного видання наукового проекту член-кореспондента НАН України, д.філол.н., проф. кафедри полоністики Ростислав Радишевський "Шевченкіана діаспори".

    На презентацію прийшли шевченкознавці, літературознавці та колеги Ростисалава Радишевського. У дружньому колі Ростислав Петрович розповів про довголітню працю над виданням.

Сторінки

Subscribe to зустріч