зустріч

  • Дивовижний світ Ель Греко

    Лекція з нагоди 400-ї річниці від дня смерті великого митця

    9 грудня на кафедру елліністики завітав носій та викладач новогрецької мови п. Тасос Зорбас, прикріплений до кафедри класичної філології Львівського національного університету імені Івана Франка, з якою кафедра елліністики розвиває плідне співробітництво. Філолог та мистецтвознавець, Тасос Зорбас працює, між іншим, над створенням освітніх фільмів, присвячених видатним грекам усіх часів. У кінематографічному доробку п. Зорбаса вже налічується вісім фільмів. Останній з них створений до 400-ї річниці від дня смерті знаного в усьому світі художника-критянина Ель Греко, чиє справжнє ім’я – Домінік Феотокопулос – відомо далеко не всім.

    Під час зустрічі зі студентами, що вивчають новогрецьку мову як першу та другу іноземну, п. Зорбас познайомив їх із багатою біографією митця, картою його подорожей та основними творами, що становлять гордість найзнаменитіших музеїв світу. Важливо відзначити, що лекція про життєвий та творчий шлях художника проводилася українською мовою, адже за дванадцять років роботи у Львівському університеті Тасос Зорбас досконало нею оволодів. Лекцію гармонійно доповнив інформативний, професійно зроблений п. Зорбасом документальний фільм новогрецькою мовою з українськими субтитрами.

    Після демонстрації фільму студенти та викладачі кафедри елліністики мали змогу поспілкуватися з п. Зорбасом у невимушеній обстановці. Було вирішено проводити такі зустрічі частіше, адже вони сприяють культурному обміну між грецьким та українським народами, а також зміцнюють співпрацю між університетами України, у яких вивчаються новогрецька мова і культура.

    доц. А.А. Столярова

    Категорії: 
  • В Інституті філології відбулася зустріч з учасниками бойових дій

    6 грудня в Інституті філології відбулася зустріч з учасниками бойових дій, що повернулися із зони АТО. День суботній, а проте аудиторія була заповнена вщерть.

    Студенти мали можливість поспілкуватися з бійцями батальйону "Київська Русь" та представниками волонтерського руху "Майдан.Третя сотня", зробити благодійні внески, подарувати героям квіти та обійняти людей, які невдовзі повернуться на лінію вогню. Гостям подарували спеціальні браслети, що можуть знадобитися в екстремальних умовах. А ще воїни повезуть із собою прапор з найщирішими словами підтримки і вдячності від наших дівчат. Хай стане він надійним оберегом.

    Валерій Попов

    Категорії: 
  • Філологічна лекція Олеся Саніна

    Останніми осінніми днями на запрошення мистецької агенції «Території А» та кафедри фольклористики Інституту філології до Жовтого корпусу завітав режисер культового українського фільму «Поводир» Олесь Санін. Він розповів, чому стіни Інституту філології для нього рідні, що він хотів втілити в образі поводиря, чому обрав для сюжету фільму легенду про з’їзд сліпих бандуристів та про багато інших цікавих речей.

    - Зараз я серед людей, яких практично люблю, бо сам – фольклорист, граю на багатьох музичних інструментах і навіть сам їх виготовляю.

    - Героя на роль поводиря обирали між понад двох тисяч дітей. Завдяки моїм помічникам, я мав репетиції лише з двомастами із них, хоча ніхто не підійшов. Мені потрібна була людина, яка не лише розмовляла б українською з акцентом, а й була «іншопланетянином» - героєм, який дасть можливість ідентифікувати глядача, резонувати з ним. Ним став Антон Грін, якого я знайшов у передмісті Детройта.

    - Мені важлива була метаморфоза, яка трапилася з Антоном Гріном під час зйомок стрічки. З американського хлопчика в бейсболці він перевтілився на вовка, пройдисвіта – як і було задумано в фільмі.

    - Вважаю, що увічненням пам’яті про голодомор в Україні мають бути не безмовні пам’ятники. Це може бути особливий день в році. Коли всім роздаватимуть по шматку чорного хліба. І тоді всі люди знатимуть, що є така країна, яка спокутує свій гріх.

    - Кіножанр епічної драми дуже складний і небезпечний. Герой у ній приречений на статичність, адже на першому плані – масова історія. Це – дель арте, вертеп. Фільми таких жанрів або дуже вдалі, коли резонують з глядачем, або навпаки – зазнають повного краху. Тому ми сильно ризикували.

    - Я взяв за основу стрічки легендарну історію про з'їзд кобзарів у Харкові 30-х рр. XX ст. Проте я не повірив в обставину, що кобзарі йшли туди самі, без поводирів.

    - Я шукав історичну подію, алегорію, яка дозволила б говорити про голод як про туман, в якому блукають люди, незрячі як кобзарі та глухі, як їхні поводирі. Адже всі вони бачили смерть власних дітей, трагедію свого народу й сліпли та глохли духовно і фізично від цього. Лише той, хто не втратив надію – у фільмі це незрячий кобзар Іван Кочерга – має світло в собі й може повести за собою інших.

    - Ця кіноісторія розповідає про гени українців, про те, що ми люди, яких не можна зламати, бо гідність для нас важливіша за життя.

    - Ми закінчили зйомки фільму ще рік тому. Однак ідея стрічки виявилася дуже актуальною й у світлі недавніх подій на Майдані, що надало фільму додаткових смислів. У «Поводирі» показано спротив, коли можна вбити людину, але не її Дух і не її пісню. Тому, знімаючи маленький авторський протест, ми не чекали, що із цього буде.

    - Україна має живу історію фольклору та етнографії. Це одна з небагатьох країн, в якій досі живе міф. Тому на Майдан вийшло так багато геніїв.

    - Довелося багато знімати на Донбасі. Зрозумів, що цей район дуже довго мав завищену планку насильства на всіх рівнях – сім’ї, побуту, роботи, влади. Більшість людей жила тут із постійним присмаком крові, діти знали, що їхні батьки можуть не повернутися з роботи. За таких обставин люди перетворювалися у вовків. І зараз прийшов час боротися з цим. Якщо ви колись побачите когось із вовчими очима, усміхніться йому, і це стане початком шляху повернення до людської сутності.

    - Статуетку з несправжнього золота «Оскар» дуже переоцінюють. Це індустріальна нагорода, вона дається не за талант. Сама американська кіноакадемія – це велике комерційне підприємство. Тому ми не намагаємося перемогти – це занадто дорого коштує. Натомість ми зраділи відгукам кіноакадеміків про «Поводиря»: це індустріальна стрічка, яку можна показувати не лише на кінофестивалях, а й у кінотеатрах. Що ще важливо – ця картина дала їм зрозуміти, чому українці стояли на Майдані. Для нас важливо привезти з Голлівуду зв’язки, розуміння того, що ми – нація, можливість навчання там наших студентів.

    - Кінопрокат «Поводиря» - це макдональдз з годиною вареників, яка затягнулася на два тижні. Кінотеатри б’ються за цю картину не через патріотичні відчуття, а через прибуток від її показу.

    Анна Мукан,
    Фото: Валерій Попов

  • В Україні до мусульман ставляться м’яко, толерантно, що ще раз підтверджує європейськість та високі моральні цінності нації

    Арабську, гінді, перську, турецьку та кримськотатарську мови нині вивчають в Інституті філології Шевченкового університету. Філологи студіюють не лише мови, але й знайомляться з філософськими течіями, релігіями, культурою тих народів, чиї мови вивчають. Зважаючи на це, кафедра Близького Сходу Інституту філології організувала зустріч для студентів із головою відділу з ознайомлення ісламською культурою ВАГО «Альраід» Таріком Сарханом та керівником відділу Асоціації зі зв’язків з громадськістю Олегом Гузиком, а також з релігієзнавцем, муфтієм Духовного управління мусульман України "Умма", представником Ради духовних управлінь і центрів мусульман України Саїдом Ісмаїловим. Темою обговорення стала релігія, зокрема іслам.

    «Іслам нині популярна тема. Крос-культурні зустрічі християн та мусульман мають відбуватися, адже це розвиває нас, об’єднує та демонструє, що ми європейці, які поважають віросповідання один одного та розуміють, що ми єдинодумці, які віримо в єдиного Бога», – зауважила завідувач кафедри Близького Сходу Інституту к.філол.н. Тетяна Маленька.

    Ісламу в Україні сотні років, він має тут свою довгу й складну історію. Поява прибічників ісламу на українських землях – це історичний процес. Наявність мусульман у сучасній Україні зумовлена, насамперед, етнічним складом її населення, до якого належать представники 26 тюркських народів, котрі здебільшого сповідують іслам. Ця релігія у межах сучасної України відіграла значну етноформуючу роль у житті одного з двох автохтонних народів України – кримських татар. Іслам в Україні не має якоїсь особливої специфіки, він не привів тут до появи нових течій, напрямів, груп тощо. Нині поширення цієї релігії активно вивчають науковці – релігієзнавці, культурологи.

    Як зазначив на зустрічі Саїд Ісмаїлов, дослідження ісламу в Україні знаходиться на початковому етапі. Досі немає шкіл, напрацювань. Після депортації кримських татар у 1944 році офіційно вважалося, що мусульман немає на теренах України. Але це було не так. Мусульмани приїжджали на роботу в Київ, Харків, Луганськ, міста Донбасу. У той час існувало підпільне ісламське життя на сході нашої країни. Азіатці їхали та їдуть на Україну, адже для них це – Європа. Нині спостерігаємо просування ісламу на західну Україну. Це повільна тенденція, яка активізувалася через війну на Донбасі та анексію Криму. Варто зауважити, що релігійні процеси в Україні відбуваються повільно, але вони активніші, ніж в Росії, де жорстока диктатура. В Україні до мусульман ставляться м’яко, толерантно, що ще раз підтверджує європейськість та високі моральні цінності нації.

    Про ісламські свята та їх відзначення розповів студентам Тарік Сархан. Пан Тарік вже 20 років живе в Україні, тому про особливості міжрелігійних взаємин знає насамперед з власного досвіду.

    «Іслам визнає індивідуалізм людини. Мусульмани відзначають свята в рамках тої країни, де знаходяться, не суперечачи проти релігії ісламу. Ми, мусульмани, можемо вітати єдинодумців – представників інших віросповідань з їхніми святами, але зважаючи на канон нашої релігії. Тобто словесне привітання «зі святом» не є порушенням, а от, коли б ми привітали християн з Паскою як «Христос Воскрес», то це б було неприйнятним з погляду ісламу», – розповів Тарік Сархан.

    Студенти під час зустрічі ставили запитання запрошеним гостям, які залюбки відповідали та закликали досліджувати іслам з точки зору мови, рецепції, доцільного трактування ісламських концептів тощо.

    Олександра Касьянова,
    Фото – Валерій Попов, прес-центр ІФ

    Категорії: 
  • В Інституті філології відбулася презентація сектора науки

    21 листопада 2014 р. у стінах Інституту філології відбулася презентація сектора науки, яку провело НТСА – Наукове Товариство Студентів та Аспірантів. Зустріч молодих науковців з проф. Оленою Степанівною Снитко, заступником директора з наукової роботи, проходила у дружній атмосфері. Пані професор привітала всіх присутніх, відзначивши, що дуже рада бачити в очах молодого покоління те спільне, що об’єднує всіх студентів, аспірантів, викладачів та науковців Інституту філології – жагу до Пізнання, адже саме воно є суттю наукової діяльності. Незважаючи на складну ситуацію в Україні, Інститут філології Київського університету завжди славився як потужний науковий, дослідницький, освітній та культурний центр – осердя, що об’єднує цінителів Слова.

    Проф. Снитко у своїй доповіді розповіла про традиції Інституту філології впродовж усієї історії функціонування нашої академічної структури. Для наочності присутні мали змогу ознайомитися з ілюстративним матеріалом – свого роду галереєю видатних людей КНУ імені Тараса Шевченка – книгою «Незабутні Постаті». Історія твориться нашими руками, зусиллями славетних науковців Інституту філології, чия діяльність відповідає духу Кобзаря: «І свого навчайтесь, і чужого не цурайтесь». Серед таких зусиль, зокрема, розробка електронного корпусу української мови, онлайн словника поетичної мови Тараса Шевченка, напрямку медіалінгвістика. Заслуговує на особливу увагу структура Інституту філології з відповідними підрозділами – кафедрами, лабораторіями, навчальними центрами, про які присутнім було надано вичерпну інформацію.

    Бесіда з проф. Снитко торкнулася також актуальних нині суспільно-політичних проблем, з якими щодня стикаються українці – інформаційні війни, відсутність діалогу, переважання індивідуального над колективним у науковому житті Інституту. Прес-центр озвучив можливість публікацій у журналі «Дивослово» та інших фахових і нефахових виданнях. НТСА окреслило перспективи взаємодії з іншими структурними підрозділами КНУ, зокрема в рамках Міжнародної конференції «Шевченківська весна – 2015». На завершення презентації Олена Степанівна урочисто запросила всіх присутніх на відкрите засідання Вченої ради 9 грудня, де буде представлено звіт про наукову діяльність Інституту за 2014 рік.

    У наш час наука це тренд. Глобалізація ХХІ ст. стимулює до використання міждисциплінарного підходу, актуального в усьому світі. Він дає змогу мобілізувати творчу енергію представників кожної спеціальності, а це, в свою чергу, підвищує шанси на справжні наукові відкриття. Міждисциплінарний підхід можливий у будь-якій спеціальності. Тому НТСА – Наукове Товариство Студентів та Аспірантів, є на кожному факультету КНУ імені Тараса Шевченка. Про цю славетну традицію на звітній сесії загальних зборів НТСА розповідав ректор Київського національного університету, академік Губерський Л.В., згадуючи, що за часів його студентських років, любов до науки не обмежувалася академічним середовищем. Студенти та аспіранти зустрічалися разом, аби обговорити актуальні проблеми у сфері своїх наукових інтересів, під егідою старших товаришів вирішуючи не лише суто наукові питання, але й загальнолюдські. Натхненні обличчя молоді, присутньої на презентації, яскраво засвідчили: такі зустрічі потрібні, і їх має бути якомога більше. В наш непростий час дуже легко піддатися загальній апатії, але Наукове товариство студентів та аспірантів закликає всіх покладатися на власні сили, а також співпрацювати задля розвитку наукового потенціалу Київського університету.

    Філологічні науки торкаються найтонших струн душі, занурюються у найглибші і, часто, найтемніші її куточки, перетворюючи їх на світлий і квітучий сад. Але щоб цей сад розцвів, потрібно сонце, що сходить на Сході та заходить на Заході. Без зміни дня на ночі неможливе обертання планети, а без діалогу цивілізацій – Сходу та Заходу неможливий об’єктивний аналіз дійсності. Важливо розуміти, що, навчаючись філології, ми навчаємось не лише граматиці та правилам, ми вчимось мислити. А найбільш ефективно можна мислити, тільки якщо підійти до вирішення наукових проблем з міждисциплінарних, або, краще сказати, міжцивілізаційних позицій.

    Наукове Товариство Студентів та Аспірантів

  • Надзвичайний і Повноважний Посол Турецької Республіки в Україні від імені Інституту Юнуса Емре вручив подаровані підручники студентам-тюркологам

    21 листопада у Турецький центр інформації та досліджень завітав Надзвичайний і Повноважний Посол Турецької Республіки в Україні Йонет Джан Тезель, який від імені Інституту Юнуса Емре (Турецька Республіка) вручив книги студентам-тюркологам. Подаровані підручники різних рівнів A1-C2 допоможуть з легкістю опановувати турецьку українцями. Варто зауважити, що передача книг здійснилася завдяки лектору із Туреччини, який викладає в Інституті, Бюленту Хюнерлі.

    Вітальне слово на зустрічі із паном Послом виголосила в.о. завідувача кафедри тюркології к.філол.н. Ірина Покровська. Пані Ірина подякувала Йонет Джан Тезелю за те, що посольство Турецької Республіки в Україні постійно надає всіляку підтримку кафедрі тюркології, забезпечуючи всім необхідним навчання 90 студентів, які вивчають турецьку та кримськотатарську мови. Також Ірина Леонідівна зауважила, що нині 10 студентів поїхали навчатися до Туреччини за програмою «Мевляна» та ще 2 – у наступному семестрі. Окрім студентів балаврату в Туреччині навчаються також двоє за магістерською програмою, які минулого року виграли олімпіаду з турецької мови – все це завдяки турецькому урядові. Ірина Покровська розповіла пану Послу трохи про Інститут філології, про колектив кафедри тюркології, а також про різнонаціональний склад студентських груп.

    Наступним слово взяв Надзвичайний і Повноважний Посол Турецької Республіки в Україні Йонет Джан Тезель. Пан Посол поділився приємними враженнями від Інституту філології, де, на його думку, панує справжнє інтелектуальне поширення турецької мови та культури. Також Йонет Джан Тезель окреслив перспективи зміцнення українсько-турецьких дружніх взаємин, у рамках яких планується активна співпраця з Інститутом філології, зокрема з кафедрою тюркології. Під час зустрічі пан Посол охоче спілкувався зі студентами, відповідаючи на їхні запитання. Насамкінець турецька делегація на чолі з Послом завітали до директора Інституту філології проф. Григорія Семенюка.

    Кафедра тюркології дякує Інститут Юнуса Емре та Посольству Турецької Республіки в Україні за подаровані книги.

    Олександра Касьянова,
    Фото – Валерій Попов

    Категорії: 
  • Зустріч із відомим кримськотатарським художником Мамутом Чурлу

    У Турецькому центрі інформації та досліджень відбулася зустріч з відомим кримськотатарським художником Мамутом Чурлу.

    Мамут Чурлу приїхав до материкової України і одразу завітав до Інституту філології поспілкуватися зі студентами-тюркологами та поділитися не лише глибоким пізнанням культурної спадщини кримськотатарського народу, а й невичерпним життєвим досвідом. Студенти нарешті отримали змогу особисто познайомитися з Заслуженим художником України, членом Національної спілки народних майстрів України – Мамутом Чурлу.

    Мамут Чурлу народився в 1946 році в місті Фергана, Узбекистан. У 1970 році закінчив Новосибірську консерваторію (Росія) як музикознавець, 1975 році відкрив першу в Фергані художню школу. У 1980 році закінчив Ферганське училище мистецтв. Працював в Ферганських художньо-виробничих майстернях як художник по гобелену, брав участь у регіональних (республіканських) і національних (всесоюзних) виставках.

    У 1989 році повернувся на Батьківщину в Крим. Стояв біля витоків створення Кримськотатарською національної галереї та Асоціації кримськотатарських художників. В 1995 - 1996 роках, приймаючи участь в програмі відродження кримськотатарського килима, відновив і розвинув цей вид народного мистецтва. Експериментує в області застосування орнаментів кримської вишивки в живописі, кераміці, монументальному мистецтві. З 2001 року проводить семінари та майстер-класи з фарбування вовни рослинними барвниками, вивченню мови орнаментів кримськотатарської вишивки, виробництва виробів з фетру, традиціям створення народної керамічної іграшки.

    Мамут Чурлу - автор і куратор проекту «Кримський стиль», в рамках якого організував більше 20 виставок в містах України і за кордоном. Творче об'єднання «Чатир-Даг» (за назвою гори в Криму), створене майстром, об'єднує молодих талановитих кримських художників. Мамут Чурлу є автором статей і досліджень, присвячених традиційному народному мистецтву кримських татар. Живопис майстра зберігається в музеях і приватних колекціях країн Європи, Азії та Америки. У його роботах надихає те, що художник звертається до мистецтва предків і використовує традиційні орнаментальні мотиви. В роботах останніх років художник обігрує традиційні для народного мистецтва тамгові знаки і символи, що мають значення оберегів, що несуть у собі захисну силу. Притаманні східній культурі символізм і знаковість привносяться ним і в живопис.

    Під час лекції студенти дізналися хто такий Мамут Чурлу і що довелося пережити йому і його родині. Майстер розказав про труднощі з якими довелося боротися його народу і як закаляється душа людини під дією тяжких випробувань. Студенти мали можливість переоцінити деякі речі в своєму житті та зрозуміти, за що справді варто боротися в цьому світі. На лекції також був присутній відомий учень Мамута Чурлу –Рустем Скібін, який охоче запросив студентів і викладачів університету на майстер-клас і виставку кримськотатарського мистецтва "Zincir. Ланки пам'яті", що проходитиме 12 - 29 листопада у Києві.

    А Мамут Чурлу, окрім того, що він є безперечно дуже талановитим і мудрим майстром, виявився і неймовірно приємним співрозмовником. Тож, студенти довго не відпускали гостя і зустріч продовжилася за чаюванням на кафедрі тюркології!!

    Інформацію надала кафедра тюркології

    Фото - Валерій Попов

    Категорії: 
  • «Наша зброя – фокусування на всьому українському»

    «Kozak System» – український гурт, що виник в лютому 2012 року з музикантів, які вийшли зі складу групи «Гайдамаки». Цей самобутній гурт активно підтримав Євромайдан: дав на його сцені декілька міні-концертів та закликав людей приходити на мітинг протесту. Крім того, лідер гурту –Іван Леньо приходив на Майдан, спілкувався з друзями-музикантами і виношував ідею зробити щось грандіозне, що б могло підняти дух тисяч українців. Зрештою, у ніч на 1 грудня без підготовки і репетицій було створено своєрідний гімн Євромайдану. «Kozak System», Тарас Чубай, Сергій Фоменко, Марія Бурмака, Олег Собчук, Анжеліка Рудницька, Олена Грозовська, Едуард Приступа, Юрій Журавель, «Сєня» Присяжний, Ірена Карпа, Дмитро Лазуткін, Олександр Піпа, Вадим Красноокий, Олесь Доній, Руслана Лижичко, Святослав Вакарчук, Антін Мухарський, Євген Нищук, Сергій Пантюк записали кліп на пісню «Kozak System» «Брат за брата» (слова Сашка Положинського), в якому кадри з музикантами в студії звукозапису чергуються з відео з протестів на Євромайдані і побиттям студентів у ніч на 1 грудня.

    Солісти гурту «Kozak System» – Іван та Володимир – 10 листопада на запрошення Анжеліки Рудницької, провідного спеціаліста-фольклориста та співробітника Центру фольклору та етнографії Інститут філології при Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, завітали до філологів, аби провести інтерактивну бесіду зі студентами про активну громадянську позицію українців та про роль фольклору в сучасному рок-світі.

    До вашої уваги - фотозвіт зустрічі!

    Олександра Касьянова,
    фото: Валерій Попов

    Категорії: 
  • Зустріч студентів, які вивчають кримськотатарську мову, із німецькою делегацією

    6 листопада в Інституті філології відбулася зустріч студентів, які навчаються на спеціальності "кримськотатарська мова і література та переклад", з німецькою делегацією на чолі з Міестом Готоп-Ріке, викладачем турецької мови у Магдебурзькому інституті.

    Першою слово на зустрічі взяла викладачка кримськотатарської мови Афізе Амірамзаєва. Пані Афізе наголосила, що "кримськотатарська мова і література, англійська мова"– це нововведена спеціальність в Інституті філології. Завдяки цій спеціальності при кафедрі тюркології та Турецькому центрі дослідження та інформації Інституту філології відтепер відкриті курси для всіх бажаючих вивчати кримськотатарську мову, літературу та культуру.

    Наступними слово взяли іноземні гості, які поділилися враженнями про України і наголосили, що активно цікавляться ситуацією Криму та кримських татар. Вони виявили співчуття щодо анексії півострова та сказали, що сприятимуть організації міжнародного обміну між Магдебурзьким інститутом та Інститутом філології.

    Ірина Рибчак,
    головний редактор інститутської газети «Студентський вісник»,
    фото - Валерій Попов

    Категорії: 
  • Зустріч із солістами "KOZAK SYSTEM"

    10 листопада об 11.30 в Мистецькій залі Інституту філології відбудеться зустріч із солістами гурту «Kozak System». На зустрічі обговорюватимуться питання про благодійність і підтримку бійців АТО, про активну громадянську позицію українських артистів та про роль фольклору в сучасному рок-світі. Запрошуємо всіх бажаючих!

Сторінки

Subscribe to зустріч